Обязательства и добрая воля (Часть 1)

От редакции

Несколько дней назад стало известно о том, что на концерт Кобзона отправился первый президент Украины Лёня Кравчук. Тогда мы раздумывали написать что-то по этому поводу, но не стали, поскольку о покойниках после самой их смерти пишут либо хорошее, либо вообще ничего не пишут. Поскольку ничего хорошего для того персонажа у нас не нашлось, мы пропустили эту тему полностью и не намерены касаться ее сейчас. Но потом на глаза попался коллаж из двух фото – Чорновола и Кравчука, а под ними подпись «Когда мы свернули не туда?»

Такую же подпись можно было сделать и под коллажем с другими фотографиями, от 2019 года, но сейчас речь именно о тех временах, когда вместо патриота Черновола мудрый нарит избрал коммуниста Лёню. А ведь в том момент мы были примерно на одной и той же стартовой позиции, как страны Балтии, например, а по большому счету, как Польша, Румыния, Чехия, Словакия и другие страны. И вот спустя 30 лет мы можем явственно наблюдать за тем, куда после старта двинулись они и куда мы.

И дело тут не только в уровне жизни и многих других важных параметрах, а в том, какие системы координат выбрали мы и какие – они. Дело в том, что эти страны интегрировались в структуры, перед которыми сами они имеют формализованные обязательства, но и эти самые структуры – тоже. Так, случись у них какие-то экономические проблемы, ЕС обязан на них отреагировать и предоставить материальную, методическую и любую другую помощь так, чтобы страна могла их преодолеть быстро и достойно. 

То же самое и с военной угрозой. Нейтральный и внеблоковый статус довел нас до грани войны в 2004 году, когда не было ни Майданов, ни «националистов», ни всего того бреда, что сейчас вещает свихнувшийся ублюдок, в обоснование развязанной войны. Тогда все было в полушаге от начала войны и ее хотел прутин для того, чтобы захватить Крым. Это был инцидент вокруг острова Тузла. И тогда прутин развернул на Кубани ударную группировку с танками, самолетами, ракетами и кораблями, а в тылу развернулись базы снабжения, госпиталя и прочая тыловая инфраструктура. А в это самое время страны Балтии уже были под зонтиком НАТО.

То есть, имея экзистенциального врага, который будет таковым все время, пока он остается живым и в том виде, когда он в принципе может совершить агрессию, мы избрали нейтральный статус по образу и подобию Швейцарии, которую окружают вменяемые европейские страны, у которых и близко нет агрессивных планов по захвату этой горной страны. Мы же имеем кровавого монстра, у которого не проходит кровавый военный зуд практически никогда, но мы в нейтралитете. 

Кто-то из зелени до недавнего времени приводил пример Финляндии, которая имеет границу с лепрозорием, но тем не менее – не входит в военные блоки. Теперь этот умник плотно укупорил своим языком известное место, поскольку Финляндия и Швеция уже находятся в процессе вступления в НАТО. Особенность этой власти состоит в том, что она категорически не желает признавать своих ошибок и брать вину на себя.

У нее всегда кто-то виновен, а это – признак инфантилизма, просто в отличии от ребенка, у которого во всем виноват Бабайка, эти находят другие названия своим ошибкам, просчетам и даже преступлениям. Вот и этот любитель нейтрального статуса, по типу Финляндии, сейчас не подает признаков жизни, хотя недавно капал слюной и рассказывал о том, что «Тузик – канхфета очень вкусна».

(Продолжение следует)

14 Comments on "Обязательства и добрая воля (Часть 1)"

  1. Роман+зі+Слобожанщини | 26.05.2022 at 11:01 |

    “А ведь в том момент мы были примерно на одной и той же стартовой позиции, как страны Балтии, например, а по большому счету, как Польша, Румыния, Чехия, Словакия и другие страны”

    Я тут не згоден. Всі перелічені країни по-перше менше часу провели під окупацією, а по-друге українці пережили 3 голодомори і підселення руZні на місця загиблих українців, в тому числі на Донбас. Грубо кажучи нас сілніше асамилювали + травма від штучного голоду, та щей не одного відбилась на наступних поколіннях.

    • ” Грубо кажучи нас сілніше асамилювали”-крім того, з більшим завзяттям винищувалася національна інтелігенція. Москва за будь-яку ціну не хотіла допустити створення міської україномовної інтелігенції. Плюс знамените “шестью сємь”(“Постанова Верховної Ради совдепії від 6липня 1970р.” про боротьбу з дрібними крадіжками на виробництві”, коли крадіжки до 50 рублів(при зарплаті інженера 105руб.) були декріминізовані і справи по них передавалися на “товаришський суд”, тобто було офіційно дозволено красти). Владі це дозволялося платити маленькі зарплати, народ потихеньку виправляв дохідну частину за рахунок крадіжок, але раптом хтось починав “качати права”, то йому легко перекривали шланг. Особливо це було характерно на виборах 1991р., коли агітація голів колгоспів за потрібного кандидата зводилася до одного:”а хто буде проти, тому не дамо вкрасти!”

  2. Вовк | 26.05.2022 at 11:48 |

    радує, що з медіапростору ЩЕЗ(ли) три неголені морди ліцА, Ара, Хам і Я!

  3. Mefistofel | 26.05.2022 at 11:52 |

    Ідотизм України як по-за блокової держави проявився в тому що прошголосивши нейтралітет, жержава по перше відмовилася від яденрого статусу, за який потрібно було триматися всіма руками і ногами, бо це був безцінний подарунок для захисту країни від посягань мордора на нашу свободу і територію. І по друге, армія була цілком занедбана, на відміну від армій Фінляндії, Швеції та інших нейтральних країн. В результаті ми отримали повторення 1920х років коли уряд УНР відмовився від армії П. Скоропацького. І в даний момент ми знову пожинаємо плоди багаторічного недофінансування і розвитку не тільки армії, але і озброєн і змушені розраховувати на допомогу і добру волю партнерів. Всі держави які до недавно були нетральні розвивали всі можливі конвенційні роди військ і озброєнь. В нас же мало що створювалося і барлося на озброєння.

    • “Ідотизм України як по-за блокової держави проявився в тому що прошголосивши нейтралітет, жержава по перше відмовилася від яденрого статусу, за який потрібно було триматися всіма руками і ногами,”-а ви особисто змогли б підібрати коди до ядерних зарядів?!(Всі коди на активацію зарядів були в Москві). По-друге, ракетні війська стратегічного призначення напряму підпорядковувалися Москві, навіть обходячи командування округів, що розташовувалися в Україні(Прикарпатський, Киіївський та Одеський). Що могло бути з ними у випадку чого, Чорноморський флот вам для прикладу. Та й дивізія ПДВ в Болграді теж.

      • Юрій | 26.05.2022 at 22:41 |

        Звісно, нам постфактум вже легко говорити, але правда є правдою – ядерний статус було бездарно профукано. Так, підтримання цього арсеналу вимагає коштів, яких тоді не було, гіперінфляція і все таке, але виходячи із сьогоднішніх реалій – цей ядерний статус потрібно було продавати чимдовше, і подорожче. В обмін на зменшення ядерного арсеналу на 10% за 5 років – вибивати всі можливі пільги, фінансові, інвестиційні допомоги. Можливо, Чорновіл би так зміг. Наша ж парочка Кравчук-Кучма так не змогла.

  4. арет | 26.05.2022 at 12:47 |

    Коли ще Микола Вересень був на Прямому,він сказав,що якщо був би Чорновол презам,то була б громадянська війна.Дуже за 1 і 2 презами тягнув мазу.І постійно про те,що ЯО залишити не було можливо.Це при тому що в росії обслуговували і українці її.
    По Тузлі цікава стаття.
    Чому конфлікт довкола острова Тузла 2003 року у Керченській протоці варто вважати прелюдією до повномасштабної війни
    Больше информации на портале Антикор: https://antikor.com.ua/articles/546259-chomu_konflikt_dovkola_ostrova_tuzla_2003_roku_u_kerchensjkij_prototsi_varto_vvahati_preljudijeju_do_povnomasshtabnoji_v

    • Антікор така ж помийка як і Інфорєзіст. Вам не тхне лайном від них?

    • “ЯО залишити не було можливо.Це при тому що в росії обслуговували і українці її.”-не всю, а лише деякі компоненти.

  5. Несколько дней назад стало известно о том, что на концерт Кобзона отправился первый президент Украины Лёня Кравчук.
    Слова Митця, викарбовані у металі: “Він ворог був, мені його не жаль!”

  6. Повністю фраза звучить так: “Про мертвих або добре, або нічого, ОКРІМ ПРАВДИ”.

  7. Владислав | 26.05.2022 at 20:29 |

    Це “окрім правди” вигадане пізніше якимось крючкотворцем. Інша річ коли небіжчик “бывший слепой, самозванец и гусекрад. Все свои силы он положил на то, чтобы жить за счет общества” то це можна говорити сміло і без застережень.

  8. “Тогда мы раздумывали написать что-то по этому поводу, но не стали, поскольку о покойниках после самой их смерти пишут либо хорошее, либо вообще ничего не пишут.”-або як я чув від деяких чехів про свого першого президента Масарика:”Він не був найкращим, але він був першим!”
    “А ведь в том момент мы были примерно на одной и той же стартовой позиции, как страны Балтии, например, а по большому счету, как Польша, Румыния, Чехия, Словакия и другие страны. “-за промислово-ресурсним потенціалом-так, а навіть кращі позиції, ніж в деяких інших країн. Але… Наведений список теж неоднорідний. Польша та Чехія мали певний період незалежності, а перебуваючи в складі Австро-Угорщини, мали певні традиції демократії(хоча дещо обмежені). Гірша ситуація була в Румунії, яка тривалий час була під оккупацією османської Туреччини, де все було гірше. Країни Балтії теж неоднорідні. Якщо керівництво Литовської ССР не пускало “понаєхов” до себе, то в Латвії та Естонії для них широко відкрили двері. Найгірше в цьому плані було в Білорусі, де після смерті Машерова почали викорінення всякого національного життя. Щодо України. 70% промисловості Української ССР було зав’язано на військово-промисловому комплексі. Тому увага Кремля щодо України була особливо пильною, а особливо пильною щодо підбору кадрів. І Кравчук-це було найкраще, на що ми могли сподіватися з того массиву “партхозактіва”. Чи міг перемогти Чорновіл?! Жодних шансів у нього не було, максимум-вихід у другий тур. Причин багато:і фінансові, і організіційні, і адміністративні, і доступ до ЗМІ(інтернету в ті часи в Україні практично не було). Тому він не зміг ніде перемогти, за винятком трьох областей Галичини, Києва та поодиноких округів в інших регіонах.(Якщо щось, то я був головою штабу на підтримку Чорновола на виборах в одному із районів Харківської обл., так що знаю, що пишу).
    “Но потом на глаза попался коллаж из двух фото – Чорновола и Кравчука, а под ними подпись «Когда мы свернули не туда?»-Чорновіл зробив багато для національно-визвольного руху, але варто його абсолютизувати. Він в своє оточення взяв Лавриновича, А.Герман, Цекова, О.Бондаренко та деяких інших, та згадайте, де ці персонажі потім опинилися. Крім того, він висунув вкрай невдалу ідею щодо “федерелізації”, яка була на користь ворогам України.
    “Кто-то из зелени до недавнего времени приводил пример Финляндии, которая имеет границу с лепрозорием, но тем не менее – не входит в военные блоки.”-варто нагадати, що Фінляндія мала три війни з совдепією, і совдепії врешті довелося відмовитися від її завоювання, хоча Фінляндія таки втратила деякі территорії.

  9. Andriy Moderator | 26.05.2022 at 21:03 |

    https://www.youtube.com/watch?v=D1dyhPhpGDU

    По мнению Пояркова, Кравчук сделал в тех условиях больше чем было возможно, но многие “многоходовки” обрушились с приходом Кучмы, причем даже не по злому умыслу, а по неопытности Кучмы в политике.
    Коммунисты ведь сидели на всех уровнях.

Comments are closed.