Unknown War (частина 2)

Звісно, як Фейхтвангер, так і Еренбург мали один суттєвий недолік (з точки зору тогочасних «совків»): обидва були євреями. А тому посилатися на них було… м’яко кажучи — не комільфо. Разом з тим, що «Буря», що «Симона» — це два незалежні літературні джерела, які однозначно засвідчували: WWII почалася в 1939-1940 роках. А отже — до початку ВВВ…

Телесеріал «Великая Отечественная» (англ. — «Unknown War», США-СРСР, 1978; фільм 17 — «Союзники»)

У 1978 році по першій програмі ТБ СРСР пройшов американо-радянський телесеріал «Велика Вітчизняна». Згодом — вже в доопрацьованому вигляді (з висловами «дорогого Ілліча» — в сенсі, Брежнєва), показ цього 20-серійного фільму повторили по ТБ у 1982 році.

Звісно, спочатку сценарій, а потім і домонтажний, і змонтований варіанти усіх 20-ти серій ретельно вивірялися радянськими ідеологами. Не варто навіть пояснювати, що сила-силенна пропозицій американської сторони була відкинута «совком» ще на стадії затвердження сценарію, а вже яка «рубка» пішла на стадії монтажу та озвучки!.. І все ж таки серіал вийшов, і зібрав величезні глядацькі аудиторії як у США, так і в СРСР.

І хоча у цьому документальному кінотворі відпрацьовується радянська версія історії ВВВ, все ж у 17-му фільмі «Союзники» є декілька дуже цікавих моментів, які можна назвати унікальними як для радянської доби. Зокрема, це одна з промов британського прем’єр-міністра сера Вінстона Черчілля, а також виступи деяких тогочасних американських офіційних осіб.

Але особливий наголос, у контексті обраної сьогодні теми, хотів би зробити на обіцянці товариша Сталіна щодо оголошення війни Японії не пізніше ніж за три місяці по завершенні воєнних дій на Європейському театрі. Зазначеному моменту передують слова про те, що після розгрому Німеччини саме Японія лишилася останнім «розпалювачем» війни. Якщо ВВВ завершилася 9.05.1945 — отже, Сталін зобов’язався оголосити війну Японії не пізніше 9.08.1945. Це повністю збігається датою атомного бомбардування Нагасакі.

Звідси висновки:

  • WWII завершувалася війною з Японією, а не з Німеччиною;
  • СРСР брав участь у війні з Японією, як у фінальній стадії WWII, наприкінці літа 1945 року;
  • логічним видається, що WWII завершилася таки 2.09.1945, а зовсім не 9.05.1945!

«Приказ: перейти границу» (к/ф, 1982)

У 1981 році на екрани Радянського Союзу вийшов художній к/ф «Приказ: огонь не открывать», де розповідалося про радянський батальйон, який у серпні 1941 року охороняв кордон з Маньчжурією. Але згодом виявилося, що це була лише перша частина кінодилогії — бо наступного року вийшов фільм-продовження «Приказ: перейти границу».

Сюжет другої частини розвивається в серпні 1945 року, і тут йдеться саме про Маньчжурську операцію — розгром Квантунської армії. Знов-таки, у стрічці відпрацьовується повністю радянська версія подій… Але в обраному контексті важливою є чітка фіксація саме часу розгортання сюжету: радянські війська перейшли кордон, на якому стояли з 1941 року, в серпні 1945 року — отож СРСР пішов війною на Японію після завершення ВВВ!

Володимир Висоцький. «Баллада о детстве» (пісня, 1975)

Знаю, що на «Лінії Оборони» не вітаються згадки про Володимира Висоцького, проте зараз без нього — ну ніяк! Бо Висоцький — це не тільки «попса» і «блатняк». Висоцький — це, зокрема, і балади… Отож нагадаю лише вісім рядків з його «Баллады о детстве»:

У тети Зины кофточка
С драконами и змеями:
То у Попова Вовчика
Отец пришел с трофеями!
Трофейная Япония,
Трофейная Германия…
Пришла страна Лимония,
Сплошная чемодания.

Текст «Баллады о детстве» я занотував чи то в 6-му, чи то в 7-му класі… Але точно у травні. Бо тоді мав підготуватися до річного іспиту з російської мови — але мама раптом принесла від знайомої лише на 1 добу (!) цілу бобіну з піснями Висоцького!!! Отож пославши попід три чорти підготовку до іспиту, я з ранку аж до ночі просидів під магнітофоном, знов і знов прокручуючи пісню за піснею, записуючи їх спочатку на чернетки, потім набіло в грубий зошит, звіряючи нотатки з магнітофонним записом…

Закінчив вже глибокої ночі, ледь доплентався до ліжка, впав і вирубився намертво. На іспит з російської мови йшов без жодної підготовки — але здав його на «5». Зате мав відтоді цілий грубий зошит пісень Висоцького. З «Балладой о детстве» включно. Але що там за «страна Лимония», скажіть на милість?! Та ота сама Японія, звідки батько Вовчика Попова привіз тітці Зіні «кофточку с драконами и змеями» у якості «трофея». А трофеї привозять з війни, еге ж?.. Ну, от вам і війна — але ж не ВВВ!..

* * *

Таким чином, ось вам ціла низка незалежних ні від шкільної програми, ані одне від іншого джерел, що однозначно дозволяють розсунути рамки WWII поза межі ВВВ. А вже знаючи, що ІІ Світова війна почалася ще в 1939-1940 роках, а завершилася хоч і в 1945 році, але вже після серпня місяця — це, як-то кажуть, справа техніки. Отож вийти на дати 1.09.1939 та 2.09.1945 вже не надто й важко, навіть якщо про це нічого не розповідають у школі. Не знаю, що там зараз коїться в сучасній РФ, але докопатися до цього можна було навіть за радянських часів! Принаймні позашкільної інформації не бракувало.

About the Author

Tymur
Письменник, журналіст і блогер

61 Comments on "Unknown War (частина 2)"

  1. Соболев Виктор | 02.09.2021 at 03:22 |

    Эта песня Высоцкого была включена в список запрещенной музыки и песен которые нельзя было хранить, слушать и даже петь в компаниях на судах ММФ. Наверное и на ВМф и МИД так же. Я помню какой скандал был на судне когда у матроса обнаружили эту песню на касете. Беседовал куратор со всеми по очереди, но этому парню визу прикрыли.

    • От саме тому мамина знайома дала нам бобіну з піснями Висоцького лише на добу. І саме тому я, плюнувши на іспит з російської мови, з ранку до пізньої ночі занотовував тексти його пісень один за одним – бо це був унікальний шанс, що випадав раз у житті! Й не зупинився, доки не заповнив текстами Висоцького цілий зошит. Такі зошити називалися “пісенниками”, хто жив в СРСР – той знає 😎

      • Санто | 02.09.2021 at 10:21 |

        Ходив, ходив по нас Висоцький. У мене був магнітофон Маяк-202, то ж його можно було носити – на відміну у тих, у кого були стаціонарні “Дніпро”. То ж я з ним ходив і копіювали ті бобіни. Проблемою була магнітофонна стрічка – якщо напав в “Учтехприладі” на “Свема Тип10 Школьная” – то ти був щасливчиком. А “Баллада о детстве, я вважаю, – найсильніша річ в творчості Висоцького. Страшна річ, якщо вдуматися…

  2. Вспомнился ответ одного из лидеров пр Царева о сроках 2МВ…

  3. strelok17 | 02.09.2021 at 06:36 |

    Начало второй мировой войны в СССР не прятали. В школе на уроках истории и в учебниках об этом говорили. Но на этом внимание не акцентировалось и всё проходило за один урок.
    Да и вобщем особо ничего не пряталось. Делалось хитрее. Просто иногда вскользь упоминалось с расстановкой нужных акцентов..
    А более древняя история просто исключалась из учебников. Как например история ВКЛ. Но в библиотеках были книги об этом периоде. Но много ли школяров пойдёт в библиотеку искать литературу?

    • 1. “…всё проходило за один урок”, – мені було достатньо й одного разу, щоб запам’ятати необхідну інформацію. Коли я починаючи з 5-ти років, самостійно розбирався з проблемою Куренівської трагедії 13.03.1961, то мені розповідали про це жахіття (А) лічені дорослі, (Б) один раз, без повторів та уточнень і (В) під великим секретом. І я потім повторював почуте подумки перед сном днями, тижнями й місяцями, аж доки не запам’ятовував усе почуте залізно і без жодних нотаток.
      2. “Просто иногда вскользь упоминалось с расстановкой нужных акцентов”, – навіть пересіваючи тонни інформаційного сміття, яким намагалися захаращувати голови “совків” партійні ідеологи, можна було виловити справжні інформаційні “перлини”. Починати треба було з нестиковок і суперечливостей… Ця навичка дуже знадобилась, коли я серйозно почав працювати над власними літературними, а згодом і журналістськими текстами.
      3. “Но много ли школяров пойдёт в библиотеку искать литературу?” – мені було достатньо того, що я сам піду в бібліотеку для пошуків потрібної літератури. Інші мене не обходили – отакий я вшивотний егоїст!.. 😎 Наприклад, “Спартака” Джованьйолі я брав читати саме в бібліотеці, коли навчався ще в 3-му класі. Тоді як історію Давнього світу ми вивчали, здається, в 6-мі класі. Так само згаданий в матеріалі роман “Лиси у винограднику” Фейхтвангера я прочитав раніше, ніж ми проходили Велику французьку революцію. А тому коли ми на шкільних уроках історії проходили щось побіжно, так би мовити – між іншим, я (А) вже заздалегідь уявляв, про що саме йдеться і (Б) мав про ці події сяку-таку власну думку.

      • strelok17 | 02.09.2021 at 10:45 |

        Я ж і кажу що пересічний школяр цим займатись не буде.
        Бо нецікаво і ліньки.
        А хто хотів той знаходив.

  4. Бібліотеки- наше всьо. Хто хотів, той з неї не вилазив. Я зараз іноді ловлю себе на думці, як читаю якусь захопливу книжку, що я бачу перед очима як розгортаються події, наче дивлюся фільм. На жаль дітки вже цого не мають, бо їх фільмами як раз закормили. Хоча не буває правил без виключення.

  5. Укроп | 02.09.2021 at 09:06 |

    Трофеи бывают только военные и их используют немедленно для борьбы с врагом. “Кофточки с драконами” – это обычное мародерство, воспеваемое тем самым… агентом КГБ, имевшим право высовывать нос за границу. Совку, восианную на традициях “отнять да поделить” это мародерство очень даже “заходило”, Германию ограбили подчистую, “освободили”, так сказать… От всего лишнего 🙂 Конечно, у меня нет доказательств потому что клиент не дожил до распада эсэсэра, но уверен практически на сто процентов что имперец из него получился бы знатный. А над чем там было фанатеть чтобы переписывать эти хрипатые песенки алкаша и наркомана в тетрадку – не понимал как тогда, так и сейчас не понимаю. “Трофеи” ему нравились, ростудыть его все в качель…

    • Ви абсолютно праві: Висоцький був імперцем та ходив “під ковпаком” КДБ. А “трофейні кофточки” – це наслідок мародерства… 🙁
      Більш того, “під ковпаком” ходили й інші барди та співаки: Окуджава, Тальков, Цой… Навіть к/ф “Покаяння” Тенгіза Абуладзе вийшов у прокат завдяки тому, що цьому посприяла партія “реформаторів”, яка насправді склалася в прошарку вищого радянського керівництва у 1970-1980-ті роки. Це ті самі “реформатори” під керівництвом Андропова, які на базі робіт Бахтіна напрацювали теорію “карнавалу нон-стоп”:
      https://defence-line.org/2020/06/zelenskij-karnaval-chastina-1/
      “Реформаторам” протистояли “консерватори”, висуванцем яких був, наприклад, Черненко. От вони, “консерватори” і гнобили тих-таки Висоцького, Окуджаву, Цоя, Талькова та інших. Бо розуміли: побудувати “соціалізм з людським обличчям” не вийде, бо якщо вилучити або реформувати одні елементи – за ними неодмінно потягнуться інші, а в підсумку завалиться вся система…
      Але ж перепрошую, це інша і зовсім окрема тема для обговорення! В даному ж разі я не оцінюю “Балладу о детстве” Висоцького та її окремі елементи. В контексті матеріалу важливо лише те, що в цій баладі чітко фіксується факт війни СРСР з Японією (“страна Лимония”), яка сталася окремо від війни з Німеччиною. Що розширює рамки ІІ Світової війни. А про все інше можна поговорити іншим разом 😎

      • Укроп | 02.09.2021 at 12:01 |

        Так, звісно, я ж теж тільки “у рамках встановлення справжнього стану справ” 🙂 А Вас я не засуджую, кожен “сходив з розуму” як хотів, і фанатіти над співаками – далеко не найгірший варіант. Я вже казав колись що у шкільному віці навіть був дурніший, ніж Ви, бо “роззявивши варєжку” сприймав те, що вливали в голову вчителі, а критичне сприйняття яприйшло ну дуже набагато пізніше, мабуть це і була у моєму випадку ілюстрація виразу “Бог не дає випробуванеь людині більше, ніж вона може винести”. Тоді мені було “протипоказано” цікавитися таким бо і сам би здох у мордорських таборах, і близьких потягнув. Так що коли пісні “ідеального імперця” Вам тоді “заходили”, то і нормально, кожному вікові своє сприйняття світу…

        • Valeriy | 02.09.2021 at 18:07 |

          “Вам тоді “заходили”, то і нормально, кожному вікові своє сприйняття світу…”
          Так і є,для того часу і умов був дуже улюблений співак,бард та актор ,але часу повинно рухатись і ВСЕ,навіть ми з Вами повинні йти геть- як би нас не любили.
          Доречні,у той час ходили чутки у Кремлі та навколо,що Брежнев наказав-Володю не чипати.

  6. Санто | 02.09.2021 at 09:33 |

    Може в Союзі і розділяли WW2 та ВВВ – все приховати було неможливо. От тільки те, що в початковий період WW2 совок воював на боці Німеччини – приховувалося вельми старанно. Від війни з Польщею нам дістався лише серіал “три поляка, грузин і собака” – і ніякого натяку на історичну правду…

    • Укроп | 02.09.2021 at 09:50 |

      Причому, якщо не помиляюсь, часовий проміжок у фільмі – десь не раніше 1944 року бо бої, здається, вже на території Германії? А от першого вересня 1939-го за кого б воювали “три поляки”? З грузином – питань нема, точно так як і з нашим “гарматним м’ясом” для кацапської наволочі – колонії пускались під ніж у першу чергу.

      • Перша серія починається з того, що поляки живуть в Сибіру. Якщо не помиляюсь – там Янек навіть на тигра полює в тайзі… Отож при бажанні може виникнути запитання: а якого дідька поляк Янек робив у Сибіру на території РРФСР у 1944 році?! Якщо замислитися – може вийти цікава відповідь… 🙁

        • Укроп | 02.09.2021 at 12:06 |

          Це ми зараз такі “розумні”, а тоді мабуть розраховувалось що глядач подумає що полякам просто ну дуже сподобалось жити в Сибіру, чтом би і ні, найкраще ж місце на Землі 🙂 А кіно уже майже не пам’ятаю, так, уривками… Слова пісні “накормили пса” мабуть майже і все 🙂

        • Valeriy | 02.09.2021 at 18:11 |

          “Отож при бажанні може виникнути запитання: а якого дідька поляк Янек робив у Сибіру на території РРФСР у 1944 році?! Якщо замислитися – може вийти цікава відповідь… ?”
          Дуже важливе зауваження, але я був тоді не зовсім дорослим та початок не пам’ятаю, дякую пане Тимуре.

  7. Andrew | 02.09.2021 at 09:46 |

    Ха, это конечно интересно, но это то, что в совке лежало просто на поверхности. А вот был там вредительский журнал “Техника-молодежи”. И в нем была рубрика – Наш танковый музей…. И вот там любой желающий мог прочитать сколько танков Т-26 и БТ-5 и 7 было произведено в СССР до начала войны… Сколько Т-34 и Кв и Ис во время войны… И все бы ничего, но там же были цифры производства немецкой бронетехники. В разных номерах, не спорю. Но взять ручку и тетрадку было несложно. Сложить… И зависнуть. Великая Победа как то очень дорого обошлась… Как то 1:3 или 1:4, уж не помню точно…

  8. pan_futiy | 02.09.2021 at 10:03 |

    …на «Лінії Оборони» не вітаються згадки про Володимира Висоцького

    Укроп | 2 Вересня, 2021 at 09:06
    …агентом КГБ, имевшим право высовывать нос за границу.

    Удивительный и очень печальный факт: на ЛО то самое отношение к великому поэту и барду, которого в совке так и не смог добиться КГБ!
    Сие говорит о том, что так относящиеся к Высоцкому люди не только не знают и НЕ ПОНИМАЮТ его творчества (что еще как-то может быть простительно), но не умеют достаточно глубоко мыслить и анализировать события и факты…
    Очень жаль… 🙁

    • kinsulis | 02.09.2021 at 11:14 |

      В стране образовалась агромадная армия неофитов, которые всеми силами стараются забыть прошлое не только сами, но и вытравить это прошлое из памяти окружающих. А что может быть страшнее безумия неофитов для прошлого?
      Да, 20 столетие, недавнее прошлое страны, не было раем, но полностью вычёркивать его, оставляя только самые мрачные страницы – вряд ли уместно, ибо кто не помнит прошлого, не имеет будущего. Лет через 50-60, когда вымрут не только те, кто жил в Союзе, но и их дети, возможно всё будет выглядеть по-другому.
      А пока … Что-то я не встречал, огульного охаивания творчества и деяний, например, Шекспира, Андре Моруа, Черчиля и многих-многих других, хотя святыми они не были.
      Странно, что не начали ещё хаять Тризубого Стаса, Довженка, Гончара (а это – украинцы), хотя и не вспоминают.
      Как сказал Игорь Михалёв (Юрина песня; в память о Визборе)

      Похоже после нас останется немного,
      Не важно, чем ты жил, что пел и как звучал.
      Забудут у одних начало без итога
      И вспомнят у других итоги без начал.
      ………..
      Неужто эти песни когда-то позабудут? –
      Не дай нам бог, ребята, до этого дожить

      Увы, доживаем …

    • Всі, хто зібрався на “Лінії Оборони” – прийшли сюди різними шляхами. Відповідно, “прокинулися” вони в різний час… “Прокинулися” в тому сенсі, як це зобразив Франсіско Гойя на своєму знаменитому офорті “Сон розуму породжує чудовиськ”. 🙂
      Присутні на “ЛО” люди “старшого піонерського віку” жили за часів СРСР, “прокинулися” теж нерівномірно, а отже – зробили різну ДУХОВНУ РОБОТУ з подолання “сну розуму”. Бо ті, хто “прокидався” пізніше – отримували в концентрованому вигляді досвід тих, хто “прокидався” раніше. Відповідно, “більш пізні”, живлячись отаким спресованим “концентратом”, можуть йти вперед швидше й далі від “більш ранніх”. Це все однодумці, але вони об’єднані в різні генерації. 😎
      Ситуація, загалом-то, не унікальна. Просто подібні речі потрібно враховувати, от і все!

    • Укроп | 02.09.2021 at 12:16 |

      Извините, если “потоптался по больному”, лично против Вас не то что не имею ничего, а даже “наоборот”, но что в эсэсере, что в рашке, “великий поэт” мог быть только или в изгнании, в тюрьме, в психушке, или “у кормушки”. Если он на свободе, то что ж, это его выбор… А кто был не таким, тот получил судьбу Новодворской, Сахарова и немногих им подобных… Так что извините…
      Да, собственно, Вы сами, я так понимаю, далеко не уроженец Израиля, а в свое время покинули тот “рай”, понимая что в нем можно только сдохнуть, бодаясь с системой, или свалить из него. И правильно сделали.

      • pan_futiy | 02.09.2021 at 12:23 |

        Укроп | 2 Вересня, 2021 at 12:16
        …кто был не таким, тот получил судьбу Новодворской, Сахарова и немногих им подобных…
        Интересно узнать, какого Вы мнения об Александре Галиче?
        И чем Высоцкий отличается от Вами перечисленных?…

        • Укроп | 02.09.2021 at 14:39 |

          О Галиче думаю хорошо. И причина – он эмигрировал, т.е. стало человеку душно в том раю, куда регулярно возвращался “другой поэт”. Вот тем и отличается…
          А вообще то – плохо это бодаться на тему предпочтений, я ненароком “топчусь кому то по ранам”, а это неэтично поэтому – если чем то обидел, прошу прощения, у нас на порядок больше совпадений точек зрения, не стоит акцентироваться на различиях.

      • kinsulis | 02.09.2021 at 12:50 |

        “великий поэт” мог быть только или в изгнании, в тюрьме, в психушке, или “у кормушки”

        По-вашему можно быть хреновым поэтом, писателем, артистом, но если ты прошёл изгнание, тюрьму, психушку, то ты – великий. Хотя известен – как узник совести, а не профессионал в своём деле, которого мало кто читал/слушал.
        Ну да.
        Кто кончил жизнь трагически, тот — истинный поэт,
        А если в точный срок, так — в полной мере …
        Это ВСВ, кстати.
        Понятно, что на вкус и цвет …, но лучше хвалить своё, нежели ругать чужое. А то какая-то избирательная компания в исполнении бабЮли, Аталотия и других: похвастаться нечем, ругаем Пороха.

        • Укроп | 02.09.2021 at 14:44 |

          Ну знаете ли, это смотря за что туда попасть. Не обязательно те, кто побывал в тюрьме – “великие”, даже совсем не обязательно, а то слишком много станет “великих” 🙂 Но в условиях того режима – в боданиях с государственной системой человек мог только или эмигрировать, или как то погибнуть потому что силы несоизмеримы.
          Я уже извинился перед уважаемым pan_futiy, то же самое говорю и Вам – у нас есть различия и ращные точки зрения на нечто, ну так не будем грызться и акцентировать внимание на различиях, тем более что ВСВ давно почил и мои обвинения “вот он стал бы имперцем” не имеют доказательств, а значит не более, чем частное мнение. Так что извините! Я эту тему не буду трогать чтобы не множить срач, хотя, естественно остаюсь при своем мнении.

    • Внешние факторы (богатый, выездной, дающий концерты и тд) давали повод думать о ВВС как об агенте спецслужб. Думаю, здесь было дано обязательство не дискредитировать советскую власть, что он и делал. Моё поколение выросло на цитатах из его песен. Хотя некоторым больше нравилось творчество Окуджавы, Рубашкина, Клячкина (в зависимости от воспитания и окружающей среды)

      • pan_futiy | 02.09.2021 at 12:33 |

        alexk | 2 Вересня, 2021 at 12:20
        Внешние факторы…
        А люди что, не понимают, что внешность зачастую бывает обманчива?
        Что она может быть создана именно для того, чтоб думали “в нужном направлении”?

        Думаю, здесь было дано обязательство не дискредитировать советскую власть, что он и делал.
        Если понимать творчество Высоцкого, то трудно себе представить большую дискредитацию этой власти!
        Только многие не понимают и не видят, а вот гебня – видела!

        • pan_futiy | 02.09.2021 at 12:37 |

          Например:
          http://bards.ru/archives/part.php?id=15462

          И таких примеров – огромная часть его творчества!

          • “Моя цыганская”:
            https://www.youtube.com/watch?v=Abz0ISL_jt0
            В кабаках зеленый штоф
            И белые салфетки:
            Рай для нищих и шутов –
            Мне ж как птице в клетке!
            🙁 🙁 🙁 🙁 🙁

            Але ж з іншого боку, про “Мою цыганскую”, про “Что за дом притих…”, про “Балладу о Правде и Лжи” і т.ін. можна сказати, що вони влаштовували партію “реформаторів” з КДБ, які хотіли побудувати в СРСР “соціалізм з людським обличчям”! Бо ці пісні Висоцького дискредитували все погане, що було в Радянському Союзі. До речі, ця проста думка (“против всего плохого, за все хорошее”) виразно простежується в його “Романе о девочках” (“Девочки любили иностранцев, как символ всего иного и странного”). Тому сперечатися тут можна довго, але…
            🙁 🙁 🙁 🙁 🙁
            Але, як каже шановний Анти-Колорадос, це буде “суперечка довкола різних сортів лайна” – а чи потрібно таке на “ЛО”?! Бо я може написати окремий пост на тему порівняння творчості Висоцького, Окуджави й Галича (наприклад). От тільки пам’ятаєте обурену реакцію на мій матеріал “Помилка режисера Кеосаяна”?! То з цим матеріалом про порівняння творчості хоча б трьох бардів вийде те ж саме.
            🙁 🙁 🙁 🙁 🙁

          • Спасибо. Эта версия известной песни мне незнакома. Я хотел сказать, что в его песнях не было явных призывов к борьбе с существующим строем. Поэтому гб его терпела, потворствуя наркомании и пьянству. Лично я не верю в создание шедевров после чая

          • pan_futiy | 02.09.2021 at 13:34 |

            Тимур | 2 Вересня, 2021 at 13:20

            …можна сказати, що вони влаштовували партію “реформаторів” з КДБ, які хотіли побудувати в СРСР “соціалізм з людським обличчям”…
            Сказать можно все что угодно… Но будет ли это соответствовать истине?

            … це буде “суперечка довкола різних сортів лайна” – а чи потрібно таке на “ЛО”?..
            Ни всех вместе, ни каждого по отдельности Высоцкого, Окуджаву и Галича нельзя считать “разными сортами лайна”!
            И, наконец, “в споре рождается истина” (ц)…

          • pan_futiy | 02.09.2021 at 13:42 |

            alexk | 2 Вересня, 2021 at 13:
            …гб его терпела, потворствуя наркомании и пьянству….
            Как раз не терпела! Но он был слишком известен и любим народом, чтобы устранять его широко известными методами…
            И еще вопрос, чего было больше – потворства наркомании и пьянству, или распространения слухов об этом…

          • Укроп | 02.09.2021 at 14:53 |

            Ой, я вас умоляю… Если нельзя “устранять его широко известными методами”, то гебня применит другие. ДТП, к примеру, или передоз, еще и обгадит память человека напоследок, эта мразь была весьма изобретательна в пакостях. А каким он был – у него были почитатели, многое прощавшие своему кумиру (слово не очень хорошее, ну ладно, просто уважаемому человеку). Собственно, как большинство из нас “сквозь пальцы” смотрят на ошибки Пороха потому что “иначе было нельзя”. Пусть почивает с миром… Я его лично не знал.

    • Андрій Дар | 02.09.2021 at 12:42 |

      Высоцкий прост и прям, “Я сказал, Горбатый”, и всё тут.
      В СССР всё было под контролем КГБ – и Высоцкий тоже. Даже более других, потому что особенный.
      Каким бы он был, живи он сейчас – хз, но я согласен с Укропом – что скорее всего, имперцем.

      • pan_futiy | 02.09.2021 at 12:53 |

        История не знает сослагательного наклонения, но я уверен практически полностью, что он бы пел на барикадах Майдана!
        Как другие, молодые пели его песни на этом самом Майдане в конце 80-х – начале 90-х.

        “…Свора псов, ты за стаей моей не вяжись,
        В равной сваре – за нами удача.
        Волки мы – хороша наша волчья жизнь,
        Вы собаки – и смерть вам собачья!..

        …Я живу, но теперь окружают меня
        Звери, волчьих не знавшие кличей, –
        Это псы, отдаленная наша родня,
        Мы их раньше считали добычей….”

      • Укроп | 02.09.2021 at 14:58 |

        Тоже считаю что скорее всего имперцем потому что если смотреть из рашки, то Украина оттуда кажется “сепаратистским анклавом” и допускаю мысль что некоему искренне патриотичному человеку покажется что интересы “единой и неделимой” требуют “дави хАхлов”. Впрочем, это все суета и бесполезное теребление памяти мертвого, он уже не может ни оправдаться, ни подтвердить подозрения, поэтому пусть почивает с миром, а кто из нас что о нем думает – пусть остается внутри нас, какой смысл ломать копья…

    • Valeriy | 02.09.2021 at 18:16 |

      “на ЛО то самое отношение к великому поэту и барду, которого в совке так и не смог добиться КГБ!”
      Выше я говорил,что ходили слухи,что Брежнев не разрешал его трогать,и слухи эти Кгбэшные.Как оно там на самом деле было сейчас тяжело судить,на мой взгляд.

      • pan_futiy | 03.09.2021 at 05:58 |

        Valeriy | 2 Вересня, 2021 at 18:16
        … ходили слухи,что Брежнев не разрешал его трогать,и слухи эти Кгбэшные….

        И, словно мухи,
        тут и там
        Ходят слухи
        по домам,
        А беззубые старухи
        Их разносят по умам!
        Их разносят по умам!

        http://bards.ru/archives/part.php?id=15661

  9. Дако | 02.09.2021 at 11:17 |

    У мене був інший досвід пізнання правди 🙂 . Мій дід і фінську, і німецьку, і японську пройшов. І полон, і штрафбат, і похід чере пустелю. Правда не дуже любив розповсюддуватись на ці теми, тільки окремі епізоди розповідав. Та й малий я був, щоб правильні питання задавати. Але якось в голові дві реальності існували і не перетинались – шкільна і дідова. Якось підсвідомо навіть діти в сересері не дуже патякали.

    • Джордж Орвелл у “1984” назвав це “двоєдумством”. Знайома річ 😎

      • Фильм “Через гоби и хинган”1981 В.Ордынского

  10. Domino | 02.09.2021 at 12:47 |

    эсэсэсэр – страна двойной морали

    • Вовк | 02.09.2021 at 13:14 |

      Недавно хтось з дописувачів писав, що Совки жили в ЧОТИРЬОХ вимірах моралі… Так що подвійна мораль – це ще з дитсадка

  11. Кіт кульгавий | 02.09.2021 at 13:07 |

    Контора використовувала Висоцького, з одного боку як можливість “спустити пару”, з другого боку – всліпу, як свічку для метеликів-дурників, як епіцентр вербувального середовища

  12. Кримчак | 02.09.2021 at 13:28 |

    Нещодавно, знайомий жалівся, що донька з школи принесла такий перл-Чому були Лівобережна й Правобережна Україна? Тому що жили тоді два казаки, один бажав союзу з Польщею, а другий з Росією(навіть не з Московією)! А ви за совок розсказуєте!
    Порадив йому для початку заяву накатати на вчителя за профнепридатність! Далі буде…

    • Укроп | 02.09.2021 at 15:01 |

      А сама проста відповідь “тому що по Україні протікає річка Дніпро і у нього є лівий та правий берег” вчителю не прийшла в голову? 🙂

      • Вже сказали: “…для початку заяву накатати на вчителя за ПРОФНЕПРИДАТНІСТЬ” 🙁 На жаль, серед вчителів багато отаких. Профнепридатних… 🙁

        • Valeriy | 02.09.2021 at 18:23 |

          ” ? На жаль, серед вчителів багато отаких. Профнепридатних…”
          Це не “на жаль”,це на горе українському народу,яке потім тече кров’ю по землі,це одне з питань безпеки України і треба негайно змінювати вчителів,заробили по 2000 доларів в місяць та і хвате,на сміття.

          • От ми й дійшли до нагальної необхідності реформи освіти! А як її проводити?! Питання відкрите. І перезріле 🙁

  13. ” Страна Лимония ” это вероятнее всего Китай . Во первых на его территории были советские войска а во вторых тогда все знали слова из песни :” В бананово лимонном Сингапуре ….” а совок в географии был нарочито небрежен . Все одно эти окраины вот вот вступят в великий ссср новыми республиками , что их запоминать 🙂

    • Beatle | 02.09.2021 at 22:09 |

      Две несуразности: во время 2МВ Китай (Маньчжурия) был оккупирован Японией и никаких советских войск там не было (как раз сэсэсэр освобождал Маньчжурию от японцев в 1945 году после 9.05.1945, вторая – где Сингапур (Юго-восточная Азия, экватор, Малайзия, Индонезия) и где Китай, между ними по 4-5 стран находиться.

    • pan_futiy | 03.09.2021 at 05:53 |

      igor | 2 Вересня, 2021 at 17:26
      ” Страна Лимония ” это вероятнее всего Китай
      Да, скорее всего. Но, думаю, по другой причине.
      https://ru.wikipedia.org/wiki/Мандарин_(чиновник)
      “Страна Мандариния” не очень звучит и очевидный намек на Китай, а вот “Страна Лимония” – и лучше звучит и рифмуется, и намек поймет не каждый…

      • Леонід | 06.09.2021 at 05:08 |

        Пришла… Лимония Сплошная чемодания… Отец пришел с трофеями… Явно акцент на СССР, ушедший с чемоданами

  14. Valeriy | 02.09.2021 at 18:36 |

    Якщо Московія визнаэ що початок війни був у 1939,тоді треба визнавати що вони були союзниками Німеччиною на початок війни та мали загарбницькі наміри,тоді Америка повинна визнати що була союзником Московії у ВВВ,але цього не відбувається бо ніякої ВВВ не було ,а була ДСВ і крапка.

  15. Валерій(Z) | 02.09.2021 at 23:25 |

    “якого дідька поляк Янек робив у Сибіру”?
    Таке питання не дуже виникало, бо в дитячій свідомості радянська література (художніми творами) в’язала такий ланцюжок:
    1. Втік з Польщі від фашистів до радянського союзу – а куди ще міг тікати антифашист, інші варіанти втечі не розглядалися, наче їх і не було.
    2. Далі евакуювався до Сибіру – про героїчну евакуацію промисловості та її розгортання в чистому сибірському полі багато написано у книжках та показано у фільмах.
    3. При першій можливості поляки йдуть на фронт разом з радянським народом визволяти свою Польську Народну Республіку.
    Братні народи зливаються в екстазі. А потім здивування – чому це поляки Барбару Брильську бойкотують.

    • Ну-у-у… Коли РФ на нас поперла в 2014 році, то Барбара Брильська нібито висловилася на нашу користь:
      =====
      Зірка “Іронії долі” Барбара Брильська підтримала українців
      https://tsn.ua/glamur/zirka-ironiyi-doli-barbara-brilska-pidtrimala-ukrayinciv-340946.html
      =====
      Не знаю, що там далі було. Остання її роль в польському кіно “Няня” – це 2009 рік, в російському кіно “Тайна четырёх принцесс” – 2014 рік. Далі вона в кіно не знімалася. Але ж є ще телебачення… Хоча їй вже 80 років – то, мабуть, живе спокійно на пенсії, хтозна…

Comments are closed.