Поскольку эти выборы были местными, то редакция ЛО голосовала за мэра Киева и депутатов Киеврады. За кого именно – все в курсе. Поэтому именно сейчас мы подведем некоторые итоги того, как все прошло в Киеве, хоть вы это и сами знаете.
Итак, мэром избран Виталий Кличко, которого поддержала ЕС, а сама партия стала самой крупной фракцией в Киевраде. Да, наверное, можно было бы добиться большего, но в нынешних реалиях это – программа максимум, которую удалось выполнить. Было бы замечательно повторить успех Львова, где зеленые не прошли в городской совет вообще. Но по большому счету, мы наблюдаем ренесанс проукраинских сил.
В связи с этим, хочу затронуть важный, а возможно – главный момент, о котором не говорил и не писал никто. Об этом несколько раз писали мы, но сейчас это будет звучать или читаться несколько иначе, нежели полгода или год назад.
Этот успех произошел по одной и очень простой причине. Большая часть наших наконец-то перестала оглядываться по сторонам и сделала единственно правильный вывод, сродни старой солдатской мудрости: «не знаешь, что делать – окапывайся». Только так!
Пусть из телевизора идет поток фекалий как из прорвавшей трубы канализации, пусть дятлы там несут, что им заблагорассудится. Это – их дело, а наше – очень простое. У каждого есть свой личный участок на линии обороны. Вот на нем ты роешь свой окопчик и держишь оборону, не оглядываясь по сторонам.
Когда все зыбко и неопределенно, ты наверняка можешь знать только то, что будешь или не будешь делать лично ты, а остальное – вторично. Ты знаешь, что у тебя за спиной и что именно ты защищаешь. Ты знаешь, кто твой противник, ты знаешь, чем ты его можешь разить и делаешь это – голосованием, словом или делом. Ты, именно ты! Ты рассчитываешь свои силы и свой маневр и делаешь то, что нужно.
Всё! Это потом ты можешь оглянуться и увидеть, что своими уверенными действиями ты дал точку опоры еще кому-то, и глядя на тебя, кто-то пришел в чувства и тоже занял свой участок линии обороны. Вот на тебе, на нем, на ней, на них, на нас все и держится. Мы просто делаем, и вот он – первый положительный результат.
Понятно, что для сверки своих действий надо знать, что Главнокомандующий в строю и двигает свою стратегию, ну а если этого мало, то каждый может увидеть и наш флаг, нашей Линии Обороны. Его легко найти, поскольку он всегда стоит на том же месте и так, чтобы его было хорошо видно тем, кто его ищет.
Ну а в завершении, предлагаю послушать Первую Леди и то, что и как она говорит. Послушайте и кто хочет – выскажите свои мысли. Они есть и у нас, но пока мы их оставим при себе.
Автор, я вибачаюсь за оффтоп.
По мережі гуляє фейк, що Ердоган назвав Крим турецьким. Насправді він такого не казав, ось пояснення причин й походження фейку.
https://sprotyv.info/analitica/krim-ta-erdogan-na-chomu-buduietsya-mehanizm-rosijskogo-fejku-shhodo-zazihan-turechchini-na-zemlju-ukraini
https://defence-line.org/2020/10/nenuzhnyj-shhit-chast-2/#comment-284998
Дякую, я бачив Вашу відповідь. В цілому згодний, що диктаторам не можна довіряти й в майбутньому можливі претензії на півосотрові. Але це в МАЙБУТНЬОМУ, а ми говоримо про сьогодення. На сьогодні це факт, Ердоган особисто заявив про повну підтримку територіальної цілісності України й без усіляких але. Цитата від 16.10.2020 Коли Зе був в Анкарі.
Тому зараз важливіше, це спростування дези.
ЗІ: В цілому варто бути дуже уважним. Зараз в мережі розганяють ДУЖЕ-ДУЖЕ багато дези.
ЗІ: Найкращий союзник України, це ЗСУ.
Сергій | 28 Жовтня, 2020 at 09:26
Але це в МАЙБУТНЬОМУ, а ми говоримо про сьогодення.
Но если сегодня не думать о будущем и не предусмотреть ВСЕ возможные варианты развития событий – можно вляпаться в такою халепу, что мало не покажется.
Верить, в наше время, нельзя никому, даже себе. Мне – можно! Хе-хе!
https://www.youtube.com/watch?v=pgYKbfBkK8k&ab_channel=Doctor
Найкращий союзник України, це ЗСУ.
100%!!
Вибачте, але тхне від цього. Причому тхне москвою. І почали вони це розганяти, коли подивились на розвиток подій в Карабаху.
Відмінність “майбутніх можливих претензій Туреччини на Крим” від сьогоднення в тому, що Крим ЗАРАЗ окупований фашистською Московією(“Росією”).
Згоден!
Це класична робота кремлівських провокаторів.Так завжди робив СРСР, а зараз РФ.Мета- зіштовхнути ворогів РФ один з одним.Це ми багато разів бачили на прикладі стосунків Україна-Польща. До речі на нашому ресурсі цей наратив активно просуває некий Гість.
схоже що ми такі відштовхнулися від дна й ці місцеві вибори будуть таким собі рубежем після якого спочатку по кволу а потім все скоріше піде одужання.
в мене є мрія!
ось що я бачу:
літній або весняний день, той самий час коли пісюаніст має вже бути на робочому місці та воно ж як завжди втомлено від життя та запізнюється
раптом перед кортежем з 40 машин із мигалками викочується неспішно БТР-4 й такій же БТР підпирає кортеж ззаду а Кривавий Пастор промовляє у мегафон – “караул втомився, все, приїхали”
так, місцеві вибори це питання не вирішують але ж… ” похід починається з першого кроку” і цей крок ми зробили ще у 2013
так, нам заважали та ще будуть заважати, ну то й що?
нам все одно – своє робити
А в мене, стосовно цих діячів інша мрія, прочитати:”…сьогодні спливає перший рік дванадцяти річного строку, який має відсидіти колишній президент Зеленський.В цей час строк пана Медведчука ще не дійшов до півроку…”
А у відповідь:”Гарна новина. Але Медведчуку все рівно – у нього пожиттєве”. Ех, мрії, мрії…
Тааак, пані Марина береться за справи. Характеру в неї вистачить.
Возможно, и моя статья в чем-то вовремя поспособствовала смене парадигмы: с Петра Алексеевича на Марину Порошенко, вовремя и удачно поменяли. Я, как только увидел эти изменения, мысленно похвалил их.
Могу же и не мысленно.
https://defence-line.org/2020/09/naputstvie-pered-vyborami/
Автору:искренние поздравления с началом кристаллизации мощной политической силы и ее лидером – красивой, умной, образованной и всегда с прекрасным вкусом одетой Дамы.
Я прошу Вас также не недооценивать роль ЛО как ресурса читаемого во всем мире, особенно в плане параллельности процессов выборов в Украине и в США.У нас,как я надеюсь, должен тоже начаться ренессанс политического здравого смысла.
Спасибо Вам и Пани Редактору за Вашу миссию.
Любой фульминолог знает, что удару молнии всегда предшествует лидер.
Теперь аваковским орлам, или беркутам, или кто там они, будет сложно на сутки запирать Погребиского в РОВД.:)
Киевсовет:
Фракція Європейська Солідарність — 31 мандатів.
Фракція “УДАР” — 30 мандатів.
“Єдність” — 13
“СН” — 12
“Батьківщина” — 12
“ОПЗЖ” — 12
“Голос” — 10
Вітаю киян-патріотів!
Які ж ви молодці!
Це найкраща новина від весни 2019-го, коли відійшов від влади наш Президент.
Слава Україні!
Зайнята важлива , але поки що лиш перша лінія оборони противника . Далі більш підготовлені , з фортифікаційними спорудами і міцнішим озброєнням , позиції . Враховуючи старі помилки , ми їх подолаємо . Лиш би не наробити нових !
Поздоровляю всіх порохоботів з першою значною перемогою ! Багато роботи попереду . А тому – щасти всім !
Не знаю почему, но в голове крутится мысль, – Я живу в городе, которому полторы тысячи лет.
Насправді Києву значно більше ніж 1500 років, але це тема для матеріалу, а не для коментаря. 🙁
+++
Очікуємо з НЕТЕРПІННЯМ!
ібо, дехто РИБАК по імені Андрій, був посланий, більше 2000 років тому…
Цікаво було б почитати. Це ж хтось припаркувався так удачно.
“У каждого есть свой личный участок на линии обороны. Вот на нем ты роешь свой окопчик и держишь оборону, не оглядываясь по сторонам” (с)
*****
Я так воював і воюю завжди. Тільки так!!!
Респект, Тимуре, ми з Вами. 🙂
“Ну а в завершении, предлагаю послушать Первую Леди и то, что и как она говорит. Послушайте и кто хочет – выскажите свои мысли” (с)
*****
Хочете мою думку знати?! ОК – тільки без образ…
Що говорить пані Марина Порошенко?.. Кажу знов і знов: після Революції Гідності настала епоха ДІЙ. Це раніше можна було захоплюватися тим, хто і що говорить. І наскільки красиво… А після Революції Гідності можна оцінювати лише, хто і що ЗРОБИВ реально.
А тому… кияни надали партії “ЄС” сформувати найпотужнішу фракцію в Київраді?! ОК – надали! Яка там друга за чисельністю фракція – “УДАР”?! ОК – дивимось, як вони сформують коаліцію.
А далі – 100 днів. Наскільки я розумію – десь середина лютого. От тоді й подивимося на перші реальні СПРАВИ цієї коаліції.
Тільки так, не інакше! Ми їх обрали – не дамо їм розслабитися.
Підтримую! Це єдина вірна позиція по відношенню до будь-якої влади. Особливо в скрутні часи, які ми наразі переживаємо. Компроміси та «славнозвісне» quid pro quo в політиці — то інструмент мирних часів.
Але є одне велике «але»: через низку різних причин, які тут вже неодноразово обговорювалися, в країні, на жаль, роздрай, а в головах — довбаний «вінєгрєт». Тому розмовляти — правильно і виважено розмовляти — з народом теж вкрай необхідно. Достучатися, вправити мізки, підбадьорити — поганий той командир, який не вміє або не хоче цього робити. Тому слухаємо уважно, дивимося пильно.
Похоже, что в столице прошла эпоха мелкотравчатых.
Вполне вероятно, что в городе образуется власть, адекватная как собственно задачам городского управления как такового, так и функционированию Киева как столицы.
Очень бы этого хотелось.
Генплан штука не то,что актуальная, критически необходимая.
Причем и в области тоже.
Надежда появилась.
В части персонального окопа.
Сравнение адекватное.
Так устроен мир, что в достаточно редких случаях развитость ума и понимание настоящего значения фундаментальных вещей совпадает с приемлемым для активной деятельности физическим состоянием человека.
Читая комментарии к статьям уважаемого Автора, вижу, что во многих случаях люди получили возможность реализовать свой жизненный опыт в отменных по сути текстах.
Свой личный опыт в осмыслении реальности. Мы можем соглашаться или не соглашаться друг с другом, но сами диспуты, полагаю, бесценны. И ЛО, подозреваю, для очень и очень многих не только пишущих здесь стала именно тем персональным окопом, в котором появилась возможность и сохранить себя и в меру сил оказать сопротивление информационной агрессии подонков.
Причем это стало возможным, как ни удивительно, в глобальном масштабе.
В свое время, судя по употребленным в свое время высокопосталенными нашими персонами аналогиям, почти с абсолютной точностью повторяющих таковые из статей и, что примечательно, из комментариев ЛО, я понял, что читают, все, кому требуется, читают.
А значит делаем то, что нужно, так, как нужно.
Создатели ЛО сотворили нечто, обладающее уникальными свойствами и возможностями.
Бесценное для Украины в первую очередь, и для разумных людей в мире.
А вот интересно было бы узнать, есть ли нечто подобное в мире, на других языках?
Полагаю, вряд ли.
“Создатели ЛО сотворили нечто, обладающее уникальными свойствами и возможностями.
Бесценное для Украины в первую очередь, и для разумных людей в мире.
А вот интересно было бы узнать, есть ли нечто подобное в мире, на других языках?
Полагаю, вряд ли.”
ой лі! подібне, тільк антагоністичне, існує під назвою “руSSкій мір”.
Так, дух УКРАЇНСТВА охоплює/оперізує весь світ, створюючи своєрідну кристалічну решітку функції/характеру ВОЛЕЛЮБНІСТЬ.
мені цікаво: хтось з читачів ЛО балотувався в ради?
Прямо сейчас работаем над запуском англоязычной части ЛО. Пока в процессе, но долго раскачиваться не будем. Всё уже есть, спорим о формате…
Изумительно!
А формат, если я правильно понимаю это слово, он уже имеет место быть.
Спасибо!Можно будет пересылать качественную аналитику своим иностраным друзьям,так сказать от первого лица,а не после моего перевода.
Радий такому рішенню ! … Та , чисто по – льдськи , щиро шкода нашого Андрія – модератора ! ? Нагрузка буде – ще та !!! Без сумніву – він справиться , та буде тяжко ! В щасливий путь !
Саме головне у зазначених подіях, що ЄС тримає удар разом з “УДАРОМ”, партія не пішла у підпілля, а активно бореться. Головне у нашій країні це реформація ЗМІ( щоб за пару фейків вилетіли з орбіти, чи на протязі 10 років публікували на перших сторінках “Вибачте ми обісралися”) та судової системи ім. портнова, бо головний камінь – це судова непробиваєма система.
Судова система — то, так би мовити, цвіль. А боротися потрібно з вологістю — себто з корупцією. Саме в такому порядку. Хоча це не спростовує того факту, що деяким суддям давно же місце за ґратами.
Отут і виникає клятий парадокс, що перетворює боротьбу з корупцією на формування поживного субстрату для неї.
Окрім судової влади, ніякі інші державні інституції такої функції мати не повинні.
Всі слідчі і експертні структури є лише допоміжними в даному випадку.
Але ж саме судова влада в пострадянських країнах, зокрема, завдяки потворним засадам її формування, включаючи оцінку кандидатів на судочинство з точки зору і кваліфікації і, що не менш важливо, моральних якостей, стала чи не найпоживнішим ґрунтом та вкрай ефективним добривом для гарного життя нечистих на руку і совість чиновників.
За останній рік, читаючи про різноманітні рішення самих судів з з усіх судів, не кажучи вже про районну, чи адміністративну судову дрібноту, складається враження, що саме ця гілка влади в країні становить найбільшу небезпеку і економіці і самому існуванню України.
То ж виникає декілька питань і ідей стосовно модернізації зазначеної державної інституції, але вони, впевнений, дуже і дуже не сподобаються багатьом і вітчизняним і закордонним палким прихильникам демократії.
В даному випадку, маю таку думку, що і в Україні, і в деяких інших країнах, де виникла таки нагальна потреба у вдосконаленні судової системи, відносно ефективно цю задачу не можливо вирішити виключно внутрішніми зусиллями.
В цілому згоден з вами. Але переконаний, що з будь-якими могутніми системними явищами в державі (корупція, наркотики, мафія) можна ефективно боротися за умови наявності політичної волі. Історія має чимало прикладів.
В нашому випадку, гадаю, не було б проблемою вибудувати кілька (скажімо 5-6) показових справ проти продажних суддів. Вибудувати дуже ретельно, з фіксацією всього, чого можна, силами обмеженого кола чесних правоохоронців (так, вірю, що такі є у різних гілках правоохоронної системи), довести ці справи до…так, до суду. І забезпечити показово жорстке покарання. А також долучити матеріали щодо тих, хто впливав на суддів тим чи іншим чином. Невідворотність покарання — один з фундаментальних принципів кримінального права и починати необхідно саме з цього, з невідворотності.
P.S. Я не маю ілюзій і усвідомлюю, що на практиці все це не так просто. Але знов таки, питання у наявності чи відсутності політичної волі.
Іноді бувають ситуації, коли будь-які компроміси, м’яко кажучи, не припустимі. Якими б міркуваннями ті компроміси не мотивувались би…..
Сьогодні ми маємо дуже і дуже тяжкі, а подекуди, цілком можливо і не відворотні, наслідки багатьох і багатьох компромісів, що були допущені ще з початку минулого століття…
Можливо, варто пригадати, що демократія — це компроміс за визначенням. Фундаментальний закон. Як гравітація, якій можна протистояти, але не можна ігнорувати.
Київ наш.
Первая леди достойна своего мужа и выглядит ничуть не хуже Порошенко. Кругозор, ум, обаяние, а еще бы характер Маргарет Тетчер (не знаю, может такой и имеется в наличии)и через какое-то время ей можно было бы подумывать и о более серьезных задачах. Имея такой тыл, Порошенко может планировать достижение целей любой степени сложности.
Прекрасно сформулировано.
а чому б не запропонувати її кандидатуру на майбутні президентські вибори? Та як було сказано в одному одіозному фільмі – “порочащих связей не имеет”
Вона дружина Гетьмана , а для зебобіків це … , ну щось типу як серпом по я….
Ну, это как для вахаббита быть убитым женщиной.
??
Цього разу тримав оборону у якості голови комісії 800615 на Печерську у Києві.
У ході підготовки та самих виборів було стійке враження, що вибори хочуть зірвати.
Не буду розповідати про всі випадки. Зепредставники накатали на нас дві жалоби, які із треском були відхилені ТВК.
Фейкові “партії” на кшалт за Омельченка надавали мертвих душ у члени комісій (і не тальки вони) майже у всіх комісіях із представниками яких я спілкувався. Склад комісій мінявся ще у суботу ввечорі, не вистачало кількості.
Але попри все ми перемогли.
Особливо мене порадував Пальчевський. :)))))