Саммит. Итоги. Продолжение (Часть 3)

Причем, это состояние растянется на десятки лет и не сейчас, а позже, потомки проклянут их всех за эту ношу, поскольку чем дальше будет уходить война, тем сложнее будет пояснить ее цель, и тем более сложно будет пояснить то, почему все они не хотели увидеть абсурдность того, что творили. А некоторые уже догадываются, что прутин точно не будет лежать в мавзолее, нежно обнимая труп Ленина, и вся его подноготня вывалится на публику всей своей отвратительной однозначностью.

Слухи там потихоньку циркулируют, но после смерти фюрера или его заезда в тюрьму, тут же хлынут потоки его тайн. Окажется, что он был не просто вором, а клептоманом и обдирал все, что можно. Правда, у россиян, в отличии от других народов, это вызовет не так осуждение, как зависть. Кстати, зависть вызовут и подробности его личной жизни, показывающие, каким он был извращенцем. Здесь тоже не будет особой трагедии, а возникнет она там, где окажется, что лысый действительно был психически больным и как минимум десять последних лет ими правил идиот. Он нес в эфир бред сумасшедшего, а они принимали это за нечто божественное. Вот этого им потомки точно не простят и будут спрашивать о том, как они умудрились идти на бойню по прихоти конченого идиота.

Все это к тому, что противника итоги саммита не оставили равнодушным и его там рвет на части по самым разным поводам. А уже одно только это говорит о том, что решения легли кучно и в нужное место. И ведь действительно, Байден точно отметил роль Украины во всем том процессе, своей героической борьбой она сплачивает Запад, который именно на этом форуме впервые за десятилетия определился с главной угрозой и конкретными действиями, направленными на ее ликвидацию. Нам это кажется очевидным, но достаточно вспомнить о том, какие хороводы еще недавно водили ведущие страны Альянса с другом Владимиром, кто – одев кокошник, а к то – усевшись за позорный, длинный стол, чтобы понять  то, как все изменилось.

Ну и не будем забывать о том, что ряд лидеров стран Альянса приехали на саммит не с пустыми руками, а с новыми пакетами помощи. Все уже читали о том, что именно принесли эти страны и потому – перечислять все это нет никакого смысла. Просто отметим, что кроме США, Великобритании, Германии, Франции, Нидерландов, Норвегии и других стран Альянса, с этими пакетами приехали и те страны, которые все сильнее вовлекаются в орбиту НАТО. Например, с пакетами помощи приехали лидеры Японии и Австралии, что не может не радовать. Ну и собственно – итоги.

Альянс показал Украине самый короткий путь в НАТО, убрав из него массу формальностей и оставив в качестве домашней работы то, что кроме правительства Украины никто сделать не может, а именно – принятие жестких решений, в том числе и кадровых, по вопросам коррупции и вмазанности в российскую дрянь. Причем, Альянс учел стойкость ВСУ и активной части народа Украины так, что невзирая на кучу вопросов к самому янелоху, согласился взять его «на поруки». Но еще раз подчеркну – не за его сипатый голос, небритый портрет и картинные позы, а за то, что делает народ Украины, поскольку он – легитимно признанный президент.

Кроме того, Блок четко указал на то, что однозначно рассматривает Украину как  будущего члена НАТО и на это москва уже не сможет повлиять. Проще говоря, Альянс однозначно формализовал вхождение Украины в зону своих интересов и соответственно – выход ее из зоны интересов федерации, что еще совсем недавно было постулатом. Собственно говоря, это была посылка прутину и его шобле о том, что об Украине они могут забыть. Такого не было никогда и вот это случилось.

Сам Альянс таки преодолел центробежные процессы и после долгой полосы турбулентности и неопределенности, наконец начал приходить в форму, как военного, так и политического характера. А ведь еще совсем недавно бродили теории о «европейском НАТО без США и Канады», наверное, и без Великобритании. Сейчас эта риторика исчезла и подобные темы даже не поднимались.

И главное, Блок занял однозначную позицию всесторонней помощи Украине, вплоть до победы. На самом деле, это – крайне важно, поскольку тема «усталости от войны» постоянно поднимается как самим врагом, так и пациентами, так или иначе с ним связанными. Теперь эта тема снята с повестки просто формальным решением блока.

Ну а наш вывод из этого – прост. 73% сделали свой выбор и все, от чего их вчера трясло и от чего они исходили пеной – последствия их выбора. Партнерам приходится работать с тем, что есть, понимая, что профессионализма там нет в принципе и что вот эти театральные жесты – клеймо 95 квартала. Они вынуждены с этим считаться, поскольку это диктуют правила демократии. Может что-то здесь упущено, но тема обширная и если сформируется какой-то новый блок, мы вернемся к этой теме еще раз.

13 Comments on "Саммит. Итоги. Продолжение (Часть 3)"

  1. АнонимUA | 13.07.2023 at 11:16 |

    Я слышал всякие идеи якобы от европейцев насчет того как бы провести выборы в украине во время войны. Некоторые слуги эту идею тоже мусолили. Не помню кто. Но у слуг это все сводилось к тому, что надо изменить избирательное закаонодательство так чтобы исключить привязку к местности, и намутить со списками переселенцев.
    Отсюда вопросы:
    1. Что так пугает слуг?
    2. А можно ли действительно провести парламентские выборы во время войны. С целью хотя бы убрать ОП за Ж и разбавить моносброд.

    Есть у кого нибудь мысли по этому поводу?

    • Читайте Конституцію України, там все написано! А без змін Конституції (що є складною, багатоступеневою та тривалою процедурою) мрії зелені так мріями й залишаться!

      • согласен, читайте конституцию…
        …даже ту, которой хриплоголосый небритоликий подтерся в первый же месяц своего правления. Печально, но другой конституции на данный момент нет, и в ближайшее время не предвидится. HO!
        La voz del pueblo es la voz de Dios! (исп.) – Глас народа – глас Божий.
        И это тоже в коституции прописано, хоть и другими словами. Но чтоб в следующий раз было не 73 а 7,3% максимум, в этом направлении можно и нужно поработать хоть во время, хоть после войны. После войны будет может в чем-то даже тяжелее, чем сейчас.

        • Вибори при мономарафоні це шлях до _погіршення_ ситуації, ні?

        • Ієремія | 13.07.2023 at 15:28 |

          Зелена слизота зробила недієздатним Конституційний Суд під виглядом боротьби із корупцією і під захоплені вигуки недалеких виборців. Так що можуть бути варіанти. Як би хто не ставився до голови і суддів КС, але порядок їх звільнення врегульовано саме отією нещасною Конституцією і відповідним конституційним законом,а не указами “найвеличнішого”.

    • Анатолій | 13.07.2023 at 13:14 |

      Стан війни аж ніяк не формалізований, тому нічого не заважає.

    • Serhii17 | 18.07.2023 at 00:26 |

      Тарас Чорновіл про наміри Зе провести вибори багато пише і говорить. Ось зокрема розглядає тут варіанти: https://www.youtube.com/watch?v=mQ3Rp6EVL2Q

  2. Читатель | 13.07.2023 at 13:23 |

    З іншого боку два зауваження (ніяк не виправдовуючи те, що накоїли зермаки)

    Перше

    ***
    This week’s Nato summit in Vilnius must atone for decades of fatal ambiguity – and offer a clear path for Ukraine’s membership of the North Atlantic Alliance.

    It is ridiculous to say that Ukraine’s Nato membership could somehow “provoke” Putin. It is absurd to talk about the risk of “escalation”.

    Putin didn’t launch the bloodiest war in Europe for 80 years because he feared that Ukraine was about to join Nato. Everybody could see that was nonsense.

    He attacked precisely because Ukraine was NOT a member, and unlikely to become one for the foreseeable future – and therefore had no valid western security guarantees.

    Putin attacked Ukraine because for 30 years we in Nato have dithered and refused to be clear about Ukraine’s future.
    ***

    повністю
    https://twitter.com/BorisJohnson/status/1678442901691408393

    “Путін атакував Україну саме тому шо тридцять років НАТО м’ялось”

    • Yaroslav Kievsky | 13.07.2023 at 14:45 |

      Тридцять років м’ялось? Гарна ж память у пана! Бо він добре пам’ятає: Україна ж відразу твердо і неоднозначно заявила, що має вступити в НАТО? Як це зробили країни Варшавського блоку та Литва, Латвія і Естонія! А не бовталася як гівно в ополонці разом зі своїми президентами? Які під прикриттям розмов про нейтралітет, розпродали найбільші в СССР запаси зброї, та вкрали фінансування у армії. В цьому теж НАТО винувато? Чи може все-таки вкраїнчики, які вперто обирали до влади з кожним разом все більших злодюг. Ситуацію змінювали Майдани, але, нажаль, тільки на певний час. Так може дурнів нам треба шукати не в НАТО, а в дзеркалі?

      • Читатель | 13.07.2023 at 15:21 |

        А давайте згадаємо.
        Ющенко. Бухарест, 2008 рік. Саміт НАТО.
        Україна (та Грузія) сподівались на запрошення до ПДЧ.
        Отримання ПДЧ заблокували Франція та Німеччина. Такий собі пан Штанмайєр сказав, що не треба провокувати росію. Також були проти Італія, Нідерланди, Бельгія, Іспанія.
        На наступний день на саміт припхалось х-ло і заявило, що якщо Україні нададуть ПДЧ, то він може почати відторгнення Криму та Донбаса.
        Після саміту х-ло висловило задоволення з приводу незапрошення України (та Грузії) до ПДЧ.
        Через кілька місяців почалося вторгнення російських фашистів до Грузії.

        • Вуйко з Донецька | 13.07.2023 at 20:12 |

          А ще тодішня прємьєрка Жюля переконувала всіх що Україні НАТО не потрібно.

  3. Читатель | 13.07.2023 at 13:25 |

    Друге (наведу повністю)

    ***
    Петро Порошенко
    57 хв ·
    Вся країна попередні два дні жила надією на результат саміту НАТО у Вільнюсі.
    Я не бачу, де знайшли перемогу ті, хто стверджує, що Вільнюс був дуже вдалим для України.
    На жаль, вчорашній Вільнюс був дуже схожий на Вільнюс 2013 року, коли Україна не підписала Угоду про асоціацію. І я її підписав одразу ж після обрання. А нині не отримала заслуженого запрошення до НАТО, хоча українські Збройні Сили боронять східний фланг НАТО.
    Не парламент, не президент, не Офіс і не уряд зробили свій внесок. Єдині, хто зробив цей внесок — це Збройні Сили України. Вони воюють краще за будь-яку іншу країну НАТО.
    На жаль, і підсумковий документ Вільнюса-23 є ксерокопією Бухареста 2008 року. Заява Сімки нагадує виключно протокол про наміри. Той, хто хоче подивитися — там слово гарантії відсутнє. Єдине, що там є — це початок консультацій у випадку, якщо буде майбутня війна. Я знаю як ці консультації я проводив у 2014 році і ні в якому разі нам не можна це повторити. Не треба нам слів про відкриті двері. Якщо двері відкриті, дайте нам зайти. Якщо ви нас не пускаєте, це означає двері закриті, і кажіть правду.
    Але ми маємо подякувати партнерам за зброю, далекобійні ракети, радіоелектронну боротьбу, протиповітряну оборону. Без них було би значно важче.
    І друге, засмучує сварка, яка розгортається навколо саміту. Одні накидаються на владу. Іншим в усьому крайній Байден. Хто винен — з’ясуємо після війни.
    А зараз нам треба за рік підготуватися до Вашингтонського саміту, бо це не Байден призначав Татарова, Думу, забезпечував корупцію на 36 мільярдів. А єдине, що є у нас в Сімці — це впровадження реформ: судова реформа, захист демократії, включно з парламентською, повага до прав людини, захист ЗМІ – свободи ЗМІ.
    Це наша відповідальність.
    ***

    за посиланням відео виступу:

    https://www.facebook.com/petroporoshenko/videos/3482999282017002/

  4. Док | 13.07.2023 at 18:05 |

    Питання №1, на яке досі немає відповіді: перемога і поразка у будь-якій війні фіксується у спеціальному договорі, який має назву “Акт про капітуляцію” чи “Акт про перемир’я”, але в останньому випадку визнається, що переможців немає. Отже, що таке перемога у війні з росією? І як ця перемога може бути визначена, якщо росія просто відмовиться підписувати якийсь акт, а буде вести війну низької інтенсивності десятками років, як Палестина проти Ізраїлю?
    Питання №2. А як проводити вибори, якщо діючий президент відмовиться відміняти указ про введення воєнного стану до перемоги?
    На ці питання, особливо на друге, треба терміново шукати відповіді. Бо, за Конституцією вибори в Верховну Раду повинні розпочатись вже 29 серпня цього року

Comments are closed.