И тут надо понимать существенный момент. Для того, чтобы позиция Германии менялась в этом направлении, важен консенсус не только в политикуме, но и в высших эшелонах власти. Это надо понимать, поскольку важные решения, существенно меняющие курс всей страны, желательно принимать так, чтобы вся верхняя часть власти понимала необходимость этих мероприятий и соглашалась с изменением курса. Достаточно посмотреть на Чехию, где парламент и правительство пламенно поддерживают Украину, а президент Земан нет-нет, да и вставляет полки в колеса. И слава богу, что в Германии удалось избежать этого положения.
Подчеркнем, что внешнеполитический курс Меркель относительно прутина до сих пор формально ассоциируется именно с именем Штайнмайера, который тогда возглавлял внешнеполитическое ведомство, и было очень важно, чью позицию он займет в этом вопросе – бывшей шефини или нынешнего правительства. Очевидно, что логично было ожидать, что нынешний президент останется на прежних позициях, как это сделала Меркель, но вместо этого, он публично признал ошибочность курса относительно федерации, а кроме того, он признал свою вину в его формировании. Сделал он это вполне достойно и без оговорок о том, что в тех условиях и обстоятельствах это было одно, а теперь видно, что – другое, как это сделала фрау. Нет, признал вину и все тут.
И лично мне было особенно важно, не станет ли он отмазываться от вины мерзким образом, как это всегда делает зелень – перекидывая вину на кого-то еще и боясь ее записать на свой счет. Проще говоря, он не пояснил свою позицию тем, что так была поставлена задача канцлером и он действовал в рамках этой задачи. То есть, у него хватило духу не только признать собственную вину, но и не тащить еще кого-то, чтобы ее разделить и выглядеть более белым и пушистым. В общем, относиться к нему можно как угодно, но при этом все же стоит учесть, что так поступить могут немногие и при этом, корона с него не упала.
Ну а побывав в Киеве, он сразу сказал о том, что агрессия федерации против Украины на самом деле является чем-то намного более худшим, чем это принято считать в Европе. По его словам, европейская пресса просто не может передать всю дичь того, что вытворяют путинские варвары на земле Украины. По его словам, вторжение в Украину вызвало «эпохальный разрыв» в отношениях Германии с россией. И в связи с этим, есть смысл привести несколько цитат из того, что Штайнмайер сказал по возвращении в Германию:
«Эта война изменила эпоху, разрушив мечту президента СССР Михаила Горбачева об «общем европейском доме». Когда мы смотрим на сегодняшнюю Россию, в ней нет места старым мечтам. Сегодня наши страны противостоят друг другу… Германия погрузилась в другое время, сопряженное с насилием и бегством, которое считалось преодоленным, и теперь живет, опасаясь, что пожар войны охватит всю Европу… Я видел перемены в российской политике, но, честно говоря, все еще надеялся на остатки рациональности у Владимира Путина и не предполагал, что он в своем имперском безумии пойдет на риск полного политического, экономического и морального разорения своей страны».
Ну а публикуя высказывания президента, немецкая пресса отметила, что в Киеве Штайнмайеру преподнесли букет цветов, ирисов. Это была благодарность за то, что уже поставлен в Украину и успешно работает первый комплекс ПВО «Айрис-Т». Таким образом, Штайнмайер поймал букет от Украины с тем, чтобы если не стать лоббистом военных поставок, то по крайней мере – союзником тех сил, которые стремятся их увеличивать. В общем, в очередной раз приходится писать о том, что Западу нужно время для того, чтобы сделать поворот своей внешней политики. Резко там ничего не получается, но если уже поворот начался, то он становится фундаментальным. Ми переможемо!
Да, признание своих ошибок – дорогого стоит!
В этом и есть отличие достойных людей (Бориса Джонсона, Штайнмайера) и гнилой мрази – Меркель, Шмаркли-членограя, Хиллари Клинтон (она, кстати, так и не признала, что её “перезагрузка” явилась “развязкой” рук рашистскому режиму).
С Хиллари всё было по-честному.
Она же нажала кнопку с надписью OVERLOAD? Так и случилось.
Это такая же “честность”, как у Шмаркли-членограя, который на акции “Стадион – так стадион” заявил, обращаясь к Порошенко: “Я ваш приговор”.
Все почему-то подумали, что это относится к Порошенко, а не к Украине в его лице (как оказалось на самом деле).
Так что тоже – “всё по-честному”.
Та да.
Всего-то посидел в бомбоубежище, общнулся с людЯми, и каков результат! 🙂
Он, кстати, признал, что был неправ, значительно раньше – сразу в феврале.
Ну, а бомбоубежище, конечно, закрепило этот настрой.
До речі, саме після цього визнання Штайнмайєра, до Шмарклі надійшла команда з москви – покарати “відступника”, що Шмаркля дисципліновано й зробив, заборонивши президенту Німеччини приїхати в Україну в числі перших. Це у свою чергу, як і хамська витівка українського посла, спричинило затримку надходження німецької зброї до України.
Я постійо наголошую, що дії Шмарклі-членограя повністю логічні і послідовні, якщо мати на увазі, що він – маріонетка кремля, змушена проте рахуватися з діями патріотів України (в першу чергу – керівництва ЗСУ), а також наших союзників.
Цей гундосий негідник постійно балансує “на межі фолу”, щоб не вилетіти зі свого крісла. І схоже, що саме за цим і слідкує “наглядач” – Дєрмак. Усі ж бачили, що без Дєрьмака он воно, що намололо (про те, що всі українці втечуть, якщо взнають, що буде напад Параші).
Це теж такий собі варіант повільного “варіння жаби”, тільки вже нашої – української.
Человек ставший донором почки для своей жены заслуживает уважения. прутин для этой цели зарезал бы 10 человек
Что тут говорить. Ну, а фрау…
По делам их узнаете их.
НЗ : Евангелие от Матфея 7:16
+++
🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣 чоловіче ти ж тут строчив ТАКІ ТЕКСТИ ПРО Меркель…. а що сі стало??
Не тільки Штайнмайер може помилятися. Хоча в мене, як і раніше, “особлива думка”, але вона значно змінилася на гіршу
Так. Дякувати Богу проявляються хоробрі, мужні і гідні люди. Зараз мені відомі двоє таких людей, котрі не побоялися і мужньо визнали свої помилки. Це Порошенко і Штайнмайєр. Не заперечую, що і зараз вислів “Формула Штайнмайєра” викликає приступ блювоти, проте, дякую Богу, що людина прозріла і протягає руку допомоги. Тому, дякую Німеччині і її панові Президенту за допомогу у цій страшній війні.
Не забувайте про Бориса Джонсона, який ще наприкінці 2020-го визнав, що з Парашею справ мати не можна (при цьому визнав, що раніше мав кращу думку про ту гидоту).
До того, як Штайнмайєр став міністром закордонних справ у Великій Коаліції, він багато років був начальником (міністром) апарату в канцлера Шредера (такий собі Єрмак light). Його архітектура у відносинах із Росією навіть набагато старша, ніж меркеліанська. І тим більше він гідний респекту за усвідомлення і зміну своєї позиції зараз. Далеко не всі здатні на таке
++
Є ще порох у Європи.
А я вже для себе був записав Германію у “європейський будинок перестарілих” 🙂 Теж визнаю помилку, хоча і не є президентом хоча б чого небудь 😀 Війна міняє багато чого,світогляд не виняток…
А ж як вона міняє українське суспільство, і кожного з нас…
Сподіваюсь, міняє на краще…
На краще, на жаль, не завжди
Дуже правильним рішенням було повезти Штайнмайера не в Бучу, як усіх, а на Чернігівщину. По дорозі він міг побачити зруйновані мости і села. Думаю, йому розказали як у Красному оркі тримали 350 людей в підвалі протягом 27 днів без вентиляції, туалетів та світла. Певно бачив він і вщент розстріляні околиці Чернігова – цілими вулицями знесений приватний сектор та багатоповерхівки, по яких танки орків били прямою наводкою. А ще Новоселівку, в якій відбувалися епічні танкові бої і від якої також майже нічого не залишилось. А вишенькою на торті була повітряна тривога в Корюківці, під час його зустрічі з мером та більше години у підвалі. І що характерно, він не засцяв туди їхати. На сьогодні це звичайно не Харків, Запоріжжя або Миколаїв, куди може прилетіти будь-коли, але масштаби та місцями тотальність руйнувань абсолютно цивільної інфраструктури не може не справити враження на нормальну людину.
Єрмак на черзі?
Чи все ж вироки окремо від нагород?