Бізнес і реклама

Автор — Тимур Литовченко

І знов про наболіле! А саме — про причини самогубної (інакше й не скажеш) неповаги п’ятого президента України до питань пропаганди своєї діяльності на обійманій в 2014-2019 роках посаді. Плюс до того ж — прорахунки у викритті антиреклами з боку опонентів.

І знов у коментарях до мого свіжого матеріалу про постправду спливла тема, яка давно стала каменем спотикання для «золотого четвертака». Свою думку з цього приводу на «Лінії Оборони» я висловлював неодноразово, але робив це виключно в коментарях, які швидко та безповоротно тонуть в інформпотоці. Отож не буде зайвим мій невеличкий матеріал на цю тему… Почну з цитування (буквального, без змін) коментаря, що зачепив мою увагу:


LG | 6 Липня, 2021 at 05:32 | Відповіcти

Досі не розумію, чому Порошенко і його команда не робили толком нічого, щоб промивати мізки населенню в потрібному для зміцнення України напрямку. Вирішили бавитися в демократію. Реально увірували в «мудрість народу» ?Чи недооцінили небезпеку? Якщо про ту операцію «Буратіно» було відомо, то невже ніхто не бачив, що відбувається? Самі питання, а відповіді нема.


На мою скромну думку, відповідь є, причому лежить вона на поверхні. Але саме через її очевидність відповідь цю складно відшукати, а ще складніше — сприйняти. Бо люди звикли шукати відповіді, лише закопуючись в глибини психології чи нагромаджуючи складні конструкції, на кшталт хитромудрої машини Ґолдберґа.

А проста, здобута без додаткових штучних ускладнень відповідь чомусь не розцінюється, як адекватна. Однак давайте спробуємо…

Спробуємо пояснити це середовищем, з якого вийшов Порошенко. А середовище це — бізнес. Причому у вельми специфічному варіанті — успішний український бізнес, побудований на пострадянських теренах. Повірте вже екс-керівникові з 10-річим стажем всеукраїнського часопису, орієнтованого на просвітництво саме такого бізнесу: українського і пострадянського. І ніякий факультет міжнародних відносин та міжнародного права КНУ ім.Тараса Шевченка (навіть вкупі з аспірантурою) тут нічого не змінить: адже освіта освітою, а на наших теренах будь-які фахівці традиційно «допилюються» на місці основної діяльності.

Отже, Порошенко як майбутній лідер нації сформувався під безпосереднім впливом бізнес-середовища. Причому українського і пострадянського. А якими є основні закони діяльності цього середовища?!

  • Виробляй товар, з якого матимеш надлишковий прибуток.
  • Гроші полюбляють тишу.
  • Хто надто рекламується, з того держава збиткується.

В даному разі несуттєво, що Порошенко сам обійняв найвищу державну — президентську посаду. Бо це все у свідомості, тоді як у підсвідомості все одно сидить той самий пострадянський український бізнесмен, який вдень і вночі, щохвилини і щосекунди відчуває всіма інстинктами:

«Мусиш бути успішним бізнесменом!.. Виробляй товар, який продаси з прибутком!.. Чим більший прибуток — тим успішніший бізнес!.. Гроші полюбляють тишу!.. Хто надто рекламується, з того держава збиткується!..»

Безпосереднє відношення до реклами має остання сентенція, з якої випливає наступний спосіб дій:

  • Реклама товарів збільшує накладні витрати на виробництво.
  • Тому реклама зменшує прибутки, а отже — успішність бізнесу.
  • Однак реклама є двигуном торгівлі, а тому це — «необхідне зло».
  • Тому необхідно рекламувати лише ті товари, на яких ти робиш бізнес, а всю іншу діяльність необхідно ретельно приховувати від усіх — бо не забувай: хто надто рекламується, з того держава збиткується!..

Лише зрозумівши всі описані моменти, можна нарешті побачити, що підходи п’ятого президента до питань пропаганди своєї діяльності, а також до викриття явної антиреклами з боку опонентів (умовна Операція «Буратіно») були суто підходами українського пострадянського бізнесмена.

  1. Добре те, що на відміну від сонму олігархів, а також діячів меншого калібру, Порошенко не розглядав президентську посаду і державу Україну як бізнес-суб’єкт — або як «кузню для кування грошенят». З цим Україні пощастило… і це 73% лохторату не оцінили через нетиповість такого підходу.
  2. Але як успішний бізнесмен, Порошенко є людиною продуктивною. Отже, він розумів, що на посаді президента, воленс-неволенс, продукує певні «товари», а саме:
  • Армія
  • Мова
  • Віра
  1. Успішне, з прибутком продукування цих «товарів» — ось чим Порошенко (як успішний бізнесмен і продуктивна людина) вимірював свої успіхи на посаді президента! Отже, саме ці обрані «товари» (Армію. Мову. Віру) й належало всіляко рекламувати для розвитку успіху на посаді найвищого державного діяча — президента.
  2. Але всі інші свої діяння рекламувати не просто не варто… а їх краще всіляко приховувати від публіки! Чому?! Див. вище.
  3. Насамкінець, останній штрих: бізнесмен — це зазвичай не рекламіст. Отож бізнесмен зазвичай наймає професійного рекламіста, якого ну дуже не полюбляє змінювати (!) і який всіляко «піарить» товари, на яких робиться бізнес. І мовчить в ганчірочку про все інше, якими б успішними не були досягнення в тих інших нетопових напрямах. Бо «піарити» нетопові напрями — це збільшувати непродуктивні побічні витрати.

Ну, ось вам і пояснення парадоксальної поведінки як самого Порошенка, так і його команди! Очевидно, шеф поставив завдання: «піарити» топові «товари», на які він зробив ставку: армію, мову та віру. Ну, то найняті ним рекламісти й «піарили»!!! А про все інше успішно мовчали в ганчірочку. Тоді які проблеми?! Ніяких проблем — з точки зору шефа, як типового українського пострадянського бізнесмена!..

А як щодо Операції «Буратіно»?!

З одного боку, давати пряму антирекламу на чужий бізнес — це моветон. Тому конкретний «Містер Лисий» протистоїть абстрактному «іншому миючому засобу», в конкретному батончику «Фігвам» енергії удвічі більше, ніж в усіх інших абстрактних батончиках… тощо. Бо конкретна антиреклама — не по фен-шую: конкуренти по судах затягають. Звідси й «білі рукавички», надягнуті Порошенком для роботи з політичними конкурентами.

Але з іншого боку, всі інші, на відміну від Порошенка і його оточення, розглядали державу Україну та офіційні посади саме як бізнес-суб’єкти або як «кузню для кування грошенят»… Кожен на своєму рівні. І «білих рукавичок» ніхто не надягав.

Сумнозвісні олігархи хочуть обдерти Україну, немов ту липку. І здерти з населення не сім шкур — а сімдесят сім.

Плісняві «слуги народу» розглядають Верховну Раду як місце заробляння грошей на «кнопкодавстві».

ОПа хоче торгувати посадами.

«Зелені» посадовці (від уряду і нижче) роблять ґешефт на своїх посадах.

Й останнє: пересічний лохторат все це прекрасно розуміє! А тому коли олігархи, «слуги народу», ОПа і «зелені» посадовці роблять свій специфічний «бізнес» (кожен на своєму місці) — це НОРМАЛЬНО! Якщо все так — то давно звична картина світу не спотворюється: все «начальство» краде, а лохторат крутиться як може…

Коли ж обраний президент просуває тріаду з армії, мови та віри — це НЕНОРМАЛЬНО!!! Бо це спотворює таку звичну картину світу… А отже, лохторат шалено підтримає тих, хто проведе Операцію «Буратіно», аби лишень позбутися цього незрозумілого дивака…

Лохторат боїться самих лише змін — бо боїться невизначеності. Бо зміни заведуть невідомо куди. Також невідомо, чи буде там, у тій невідомій далечині краще: це ще бабуся надвоє сказала!.. А якщо раптом стане гірше?! Тоді як бути?! Отож бо… Лохторату краще сидіти в «зеленому болоті». Бо спокійніше.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

About the Author

Tymur
Tymur
Письменник, журналіст і блогер

62 Comments on "Бізнес і реклама"

  1. сьогодні упячка на випередження кинула велику агітку щодо “порохоботів”.

    з коментарів:
    ***
    Одразу ж видно, що ця мега стаття зовсім не заказуха, просто так автор, від щирого серця написала статтю на яку потрібно витратити сотні годин, і це все за колонку в “непідкупній” УП, зовсім не Коломойського.
    ***

    https://www.pravda.com.ua/articles/2021/07/6/7299537/

    раджу прочитати як самий допис, так і купу коментарів під ним.

    На мою думку, це ВЖЕ виборча кампанія від ляльководів “зе” і звісно, проти Порошенка.

    • Нову виборчу кампанію необхідно починати наступного ж дня по завершенні попередніх виборів. Це не новина. Отож “виборча кампанія від ляльководів “зе” і звісно, проти Порошенка” і справді ВЖЕ почалася. Причому ВЖЕ ДАВНО…

      • Тімур видалить будь ласка ті лінки, щоб люди не переходили туди!

        • Вибачте, пане Сергію, але коментарями займається шановний пан Андрій Модератор! Напишіть йому скаргу й відправте через Anti-Colorados’а. Бо якщо я почну видаляти чужі лінки – це може бути розцінене як свавілля! Якби я ті лінки причепив – це було б одне. Але їх виставив шановний пан Читатель – а це вже зовсім інша річ…
          Ще раз перепрошую. Однак недарма ж казав Воланд:
          – Кожне відомство повинне займатися своїми справами (с)
          Модерування коментарів – це справа Андрія Модератора. I’m so sorry!.. 🙁

    • Ну й нащо допомагати усрачці піарити статтю, яка обливає нас брудом?!! Ще й коментувати?
      Зовсім голова не робить? Люди що ви робите? Не тягніть усіляку гидоту сюди, не допомагайте ворогу заробляти з нашою допомогою гроші! А також не допомагайте ворогу воювати проти нас! Тут велика аудиторія, чим більше народу перейде туди, чим популярніше вона стане!
      Це рівнозначно тому, якби українська армія передавала б ворогу набої, якими потім вбивали б українських вояків. Це рівнозначно.
      Ще краще в ігнор ту усрацку, цензор й не заходити туди. Чим менше ті клоаки будуть читати, тим більше вони жертимуть ресурсів у наших ворогів.

      • вибачте, ви робите помилку, яку певно зробила велика кількість проукраїнських людей. Яку певною мірою роблю і я. Ви так би мовити огороджуєтесь у нашому середовищі. Де людям не треба пояснювати, що у державі, частина якої окупована ворожою ядерною державою, не можна обирати ляльку, в дупі якої стирчить рука спецслужб цієї ворожої держави.
        Цю ж помилку певною мірою робив і Порошенко. Він переконував тих, кого не треба переконувати, хто і так на його стороні.
        А пробувати переконувати треба тих, інших.

        • Згоден з Вами.
          До речі – читав статтю, майже до самого кінця – все норм, а останні абзац-два – просто тхне гидотою. Зроблено професйійно-пропагандонськи, класична схема 90/10.

          • Читатель | 6 Липня, 2021 at 20:21 |

            Дякую, пане Андрію. Саме тому я і назвав з самого початку цей допис агіткою. І притягнув посилання на нього, щоб продемонструвати, які методи будуть АКТИВНО використовувати проти проукраїнських сил. УПячку було нещодавно комусь перепродано. Тільки за сьогодні там кілька пропагандистських дописів, так званих незалежних рейтингів та ін. Який-не який ЗМІ перетворюється на інструмент провладної пропаганди. Далі пропаганда буде ще жахливішою.

            до пана Сергія – модератори мають право вилучити будь-який допис і, звісно, немає ніяких підстав мої дописи захищати імунітетом. Але УП досить популярний ресурс, причому був (БУВ!) з так би мовити, проукраїнською репутацією і зараз цей допис там висить мало не на титульному місці. І ще кілька днів він там буде “на першій сторінці”. Від того, шо тут приберуть мій коментар, він не зникне. Його читатимуть.

            Я не тягну дописи майже ні з яких мокшанських помийок. Одне з небагатьох виключень – фінанзру. Вона намагається бути скільки-небудь об’єктивними. Я не тягну усілякі 112, ньюсвани, хвилі, чи вибачте за матюки шарії/мураєви.

            Але зараз на повну пропагандистську помийку перетворюється один з популярних ресурсів. Ми можемо ігнорувати подібні дописи на популярних українських ресурсах. А потім будемо дивуватись, звідки це взялось 73 відсотки наріду.

        • Читатель, і що, на Вашу думку, робити з 73%, які постійно знаходяться під атакою такої вивереної пропаганди?

          • Читатель | 6 Липня, 2021 at 20:45 |

            О, якби я знав відповідь, то можливо був би головою виборчого штабу ЄС або іншої проукраїнської сили 🙂

            Я не знаю, чесно. Велика частина з них взагалі виглядає невиліковною.
            Ви тільки згадайте їхню аргументацію – “народ так ненавидів Порошенка, шо обрав би чорта лисого, аби не його”, “люди голосували проти Порошенка, не за Зеленського”, “я не підтримую ні Порошенка, ні Зеленського, але добре шо Порошенка скинули” (скидателі овочеголові…)

            На питання – за що ви ненавидите Порошенка – відповісти не можуть. Або починають – комуналку підняв (при нагадуванні про ціни на комуналку зараз засовують язики в дупу і вмикають банальний рефлекс – я його ненавижу бо він барига і все), долар в три рази підняв (про те, в якому стані Порошенко і Яценюк отримали країну, згадувати ніхто не хоче), олігарх, збагачення на війні, куммедведчука (про те, що статки олігархів(причому у Порошенка не особливо ростуть), почали рости як на дріжжах після 2019 року, не хочуть чути). І т.д., і т.п.

            Готові чути будь-якого покидька з будь-якими плівками медведчука, якщо там тільки будуть лити лайно на “баригу”.

            Враження, що тут як у Стругацьких – поки не вивести з-під дії башт, так і будуть ляльками.

            Більше того, я не знаю, які технології зможуть протидіяти тій пропаганді. Враження, що або проукраїнські сили знаходять кандидата, на якого ворожа пропаганда ну нічого не зможе знайти до виборів і проводить потужну розумну пропаганду за нього з урахуванням настроїв усіх верств населення, або чекають доки докотиться до того, що нарід буде пляшки на вулицях збирати чи скоринки шукати – і тоді може щось почне прояснятись, оскільки тоді вже ворожа пропаганда просто буде до лампочки.

            Але – я не політик, і не спеціаліст з пропаганди чи соціології.

          • Андрій Дар | 6 Липня, 2021 at 21:14 |

            Я теж не спеціаліст і не політик, а все ж ми щось можемо.
            Ну, наприклад, я спересердя написав статтю
            https://defence-line.org/2020/09/naputstvie-pered-vyborami/
            В оригиналі вона називалась “Советы для предвыборной кампании Порошенко и ЕС”. І після цього (чи внаслідок цього, не знаю), концепція передвиборчої кампанїї суттєвл змінилась.
            Отже, щось можемо.

            Тобто, ламати башти-випромінювачі. Хороша ідея.
            Зеленський вже так робить, на свою користь, як думаєте? Маю на увазі закриття антиукраїнських телеканалів, що є добре і для нас?

        • Шановний Читатель.
          Можна давати посилання, але з нижньою рискою в початку, тоді принаймні пошукові системи гугла не будуть їх індексувати. Користі буде не багато, але теж варіант.

          Стосовно упячки, то її вже пора перейменувати в усрячку!
          Після того як Томаш Фіала викупив усі правди крім європейської, тепер буде так й постійно. Якщо хтось не знає, то Фіала компаньйон й друг Пінчука, той який Голос фінансував. Тож готуйтесь таких матеріалів буде більше й набагато більше, адже недарма в них гроші вклали.

          Стосовно проти дії таким як усрачка. Так сайт популярний й аудиторія велика. Але не варто їм протиставляти щось.
          Ця стаття лише один з штрихів з цілого комплексу дій пропаганди. Вона заточена не проти самого Порошенка, а проти нас, порохоботів.

          Нам давно пора змінити тактику, не треба боротися з товстолобими доказувати, що Зе гірше Пороха. Треба робити так як усрачка, писати матеріали проте який Зе поганий й розганяти їх серед самих зеботів, й ні слова про Пороха. А тоді коли вони ненавідітимуть сильно Зе, вони забудуть про Пороха.
          Люди активно цікавились політикою перед виборами в 2019 році, а зараз вони не цікавляться, позакривалися в своїх теплих ваннах, та зручних пузирях. Треба лускати ті пузири розказучи який ЗЕ насправді, які збитки він наносить, як зраджує народ. Й не треба писати супер якісну аналітику. Жовтушні заголовки й правда, щоб до самого тупого зебіла й ватника дійшло що насправді робиться.

  2. ви все так спростили, що просто казочка Діда Панаса – Колобок…все Дуже просто, але не так просто, як вам здається…а може вам і не дано…?

    • Може й не дано. Не мені судити. Я просто намагаюся діяти за принципом “леза Оккама”: не варто шукати складних пояснень там, де існує просте пояснення 🙂

  3. і звичайно на тій же упячці свіже “соцопитування” по партіях, де лідери “слугі путіна”, а ще опзасмерть і бют. Ну і ЄС проходить, нікуди дітись.

    А також “соцопитування”, де Порошенко “очолює президентський антирейтинг”.

    ***
    За жодних обставин не проголосували б на виборах за лідера “Європейської солідарності” Петра Порошенка 45% українців, за президента Володимира Зеленського – 27% виборців.

    Джерело: опитування групи “Рейтинг”

    Деталі: Після Порошенка в президентському антирейтингу йде представник “ОПЗЖ” Юрій Бойко. За нього ні в якому б разі не віддали свій голос 36% виборців. За лідерку “Батьківщини” Юлію Тимошенко не хочуть голосувати 32%.

    Не згодні голосувати за чинного президента Володимира Зеленського 27%. Також 24% українців не проголосували б за “радикала” Олега Ляшка. Кожен шостий не проголосував би за колишнього прем’єра Арсенія Яценюка, керівника ВО “Свобода” Олега Тягнибока та колишнього нардепа Євгена Мураєва.
    ***

    https://www.pravda.com.ua/news/2021/07/6/7299576/

    от справедливо тут шановні дописувачі помічають: цим концентратори кисневі вези, армії допомагай, скільки завгодно благодійності роби – будуть жерти гівно з Г+Г, шаріїв і лайном поливати.

    Якщо проукраїнські сили не визначаться з кандидатом і не почнуть справжню кампанію – програють. А з ними і країна.

    • У цих “опитувачів” у Порошенка ЗАВЖДИ +- у двічі гірші показники, ніж у зЕ. Отже – “малюють на коліні” і ведуть психологічну обробку населення (не плутати з громадянами!)

  4. тут згадується відомий твіт Порошенка 2017 року

    ***
    «Зрадофілам» хоч тризуб над Кремлем постав – скажуть, що криво.
    ***

    https://twitter.com/poroshenko/status/922737123865874432

  5. Щось так, але не зоавсім:
    “Отже, він розумів, що на посаді президента, воленс-неволенс, продукує певні «товари», а саме:
    Армія…”
    ПОРОХ за свои деньги восставовил ПВО вокруг Киева, а мы про это узнали в году 2018, и то было как то сказано вскользь. Совершенно не акцентирую на этом внимание. В ведь можно было, речь то шла про АРМИЮ.

    • Це сталося в 2014 році. Тоді Порошенко ще не встиг відчути себе президентом повною мірою, тоді він лише притирався до президентського крісла. А тому ще абсолютно підсвідомо діяв за принципом: “Хто надто рекламується, з того держава збиткується”. Зверніть увагу на свої ж слова:
      “…мы про это узнали в году 2018…”
      І справді, ця тема спливла З ЗАПІЗНЕННЯМ, коли лохторат вже встиг позабути власний переляк з приводу можливих бомбардувань Києва. Себто, це лише підтверджує моє припущення: Порошенко в 2014 році почав діяти як бізнесмен, а в роль президента вживався поступово, зовсім не одразу!

  6. Гадаю – Порошенко “не промивав мізки”, бо стояв на принципах демократичного світу й поважав свій народ. Й вірив, що народ має очі й сам бачить.
    І що великі справи роблять чистими руками.
    Й нормальнимим людям – пропивати мізки не потрібно.
    А якщо є бажання “промивати мізки” – то це за поребрик.
    І яка тоді буде різниця між ними й нами?
    Совдепія з жовто-блакитним прапором?
    Потрібен СТалін, але з тризубом на кашкеті?
    Отже – “нарід” на 100% заслуговує те, що має.
    Бо й тут у всьоми винен Порошенко…
    Уроки так не вивчені(((((

    • Клин вибивають клином, а не виколупують голкою. На адекватну дію необхідна адекватна протидія 😎
      Тому свій “Сталін” в кашкеті з тризубом і під жовто-блакитним прапором – це вже занадто… Але разом із тим, це не звільняє від необхідності вести адекватними методами контрпропаганду, адекватну зусиллям ворога.

    • Дякую, шановний Тимуре, за відповідь на коментар. Для мене це дійсно наболіле питання. І особисто мені важко зрозуміти логіку бізнесмена саме в плані протидії ворожій пропаганді. Бо які б прекрасні ідеї не були, треба рахуватися з реальністю. І ту реальність досліджувати. Як Ви точно сказали «клин клином вибивають, а не виколупують голкою».
      Щодо слів Andy «бо і тут у всьому винен Порошенко»… Де у моєму коменті йдеться про у ВСЬОМУ винен Порошенко? Ви намалювали цілу паралельну світ з «совдепією під жовто-блакитним прапором» хоча прапор у нас синьо-жовтий. І врешті наша теперішня реальність все більше схожа на диктатуру блазня у ковпаку з дзвіночками (дурдом коротше).

      • Ну так, ну так… Про “ЗеленСЬКий карнавал” я писав до 100 днів перебування ЗЮ при владі, на “Лінії Оборони” розмістив матеріал 1 червня 2020 року – вважайте, 1 рік + 1 місяць тому. Трохи згодом – 17 серпня 2020 року була опублікована стаття “Революційний цикл – РКД”, де було сказано, що ми дійшли до завершення циклу РКД №4 і що завершитись він може лише традиційно “оксамитовою” українською диктатурою… А якщо лохторат обрав ЗЮ – то це й буде “клоунська” диктатура! Як написали Ви: “…теперішня реальність все більше схожа на диктатуру блазня у ковпаку з дзвіночками”. Отож усе вірно! От тільки за такі слова в мене ще у 2020 році летіли капці, а тепер інші (наприклад, Ви, шановний) побачили, що правління ЗЮ дедалі виразніше набуває обрисів “клоунської” диктатури. Ну що ж – маємо те, що маємо! У повній відповідності до написаного раніше…
        https://www.youtube.com/watch?v=tOY3I7_c-ig

  7. Пане Тимуре, боятися змін – це звичайна психологія будь-якого електорату.

    Ситуація гірша, мова йде про малоросійський мазохізм. Згадайте, як в 90-х КПУ було більшістю у ВР. А кому КПУ віддала “пальму першості”? Партії регіонів. Лохторат не за комуністів голосував, а за свій мазохізм та за російську мову, як “другу” державну.
    Спочатку обрали першого ідеолога КПУ у президенти, потім Кучму, бо обіцяв “другу” державну мову. А за що Ви думали лохторат обрав Кучму? Якби Кучма, будучи прем’єр-міністром, написав книгу “Україна – не Росія” – він НІКОЛИ б не став президентом! Н І_К_О_Л_И!

    А якби Ющенко не погодився з прем’єрством Януковича, то на наступних президентських виборах Янукович набрав би не менш 80% голосів.

    Електоральні зсуви звичайно йдуть, але лохторатні – ніколи!

    • “Електорально-лохторатні зсуви” не є темою цієї статті. Я всього лише виклав свою точку зору на спосіб дій, обраний Порошенком на посаді президента. Чому?! Причини дві:
      1. Люди знов і знов висловлюють нерозуміння, чому під час своєї президентської каденції Порошенко діяв так, а не інакше – отож я й викладаю свою точку зору (максимально просту, згідно за правилом “леза Оккама”).
      2. Я щось не бачу, що сам Порошенко виніс уроки зі своєї каденції 2014-2019 років, а отже – що він змінив спосіб дій…
      Добре, якщо зараз цикл РКД-4 завершиться, “зелену диктатуру” змете чергова революція та швидко розпочнеться цикл РКД-5! Хоча ризик є, бо це загрожує Україні новими територіальними втратами. Але якщо не розпочнеться?! Тоді будуть чергові президентські вибори в 2024 році. А якщо дехто не зніме “білі рукавички”… Тоді булаву може вхопити якась чергова паскуда 🙁

      • Певно, Гюстав Ле Бон правий: загал не сприймає розум, він сприймає емоції.

        На одному фейсбук-середовищі була дискусія: А може треба задурити лохторат? Наприклад, створити популістську партію, яка після перемоги на виборах, об’єднається з ЄС.
        Я написав, що брехню НАМ не пробачать, ну, не маємо МИ права свідомо брехати. На відміну від наших опонентів – отака вона реальність.

        Казати правду та об’єднувати навколо себе, спочатку хоч 25+.

        Які ідеї я, особисто, вважаю необхідним доносити до людей?
        Надам тези, які я готовий розкрити окремо:
        1. Неможливо побудувати неукраїнську Україну. Ніяк.
        2. Економіка не може об’єднати людей. Об’єднує лише національна ідея. Тому сталого об’єднання вище нації не буває і ніколи не буде, навіть у далекому майбутньому.
        3. Держава – це громадяни, історія народу (включно з додержавним періодом) та кордони визнані іншими державами. І все… Все інше робить виключно громадяни держави.
        4. Більшість не може жити за рахунок меншості. Це нонсенс.
        Відповідно гасло Леніна: грабуй награбоване – просто маразматичне та антинаукове.
        А от меншість, на жаль, може… Люди, які бачать, як добре живуть
        казнокради та хабарники, роблять помилку, коли фантазують про “хабарі для усіх людей”.
        5. Неокейнсіанство – довготривале псевдоекономічне непорозуміння світового масштабу. Я це називаю perpetuum mobile від економіки.
        Дякую антиколорадосу, який опублікував мою статтю 15.03.2019:
        “Метаекономіка, як невичерпне джерело популізму”

        • Майже з усім згоден. Крім одного – “брехню НАМ не пробачать” – лохторат не має довготривалої пам’яті – мудрий нарід любить і ненавидить, глузує, лютує або пробачає виключно те, что йому показує телевізор, або про що пишуть його улюблені блогери, чи дописувачі в группах.

          Хоча я згоден, що стратегічно брехати не вигідно, але причини цього набагато серйозніші та глибші, ніж емоційні реакції публіки, які легко піддаються керуванню.

          • Пане yuris, “НАМ” – не пробачать, “ЇМ” – пробачать, бо врешті-решт, головна проблема України – мазохістське насєлєніє та відверті вороги України з українським громадянством.

        • можливо, це суспільство в своей більшості не засвоїло уроків. навіть зараз, два роки по сто днів. хтось думав, зо все буде найменьш завтра… але “завтра”, насамперед, це коли змінюються покоління. а зміну поколінь треба забеспечити ще вчора. я до того, що дійсно незалежну, самостійну з питань зовнішной політікі Цкраїну побачат хіба що наши онукі. і наша справа зараз в тому, щоб зробити так, щоб вони дійсно це побачили і цім корістувалися. в тому,зо хтось там розчарувався в Майдані, Порошенко, вінен саме він, той хто мав “надію” бути в ЄС вже у вечері після того, як приберуть намети з Майдана Незалежності…

        • Браво, Гена!
          Про національну ІДЕЮ я починав говорити десь з 1996 року. Згадаймо, ЩО учворив Кучма здається в липні 95 чи 96 року, коли ЗАБОРОНИВ поховання патріарха УПЦ КП та кийками розігнав похоронну процесію…
          Ще ТОДІ думалось, що УКРАЇНЦІ таке не пробачать… Однак, малороси забули про це…
          Щодо казнокрадів та паразитів – якщо ЦЕ націдея – то настобіса ТАКА нація?
          Холопи та шудрі взмозі побудувати тільки аналог Ліберії…

  8. З усією повагою, шановний Тимур, але не можу я погодитись з вашим трактуванням бізнесу як такого.
    На певному етапі, коли все тільки починається, то отримання прибутку і всі, з цим пов’язані потуги таки є основним клопотом.
    Але.
    З розвитком та розширенням масштабу справи гроші, отримують новий статус. А саме статус інструменту, засобу. Причому засобу для досягнення суттєво інших цілей, а не тільки генерації нових грошей.
    Якщо організатор справи, бізнесмен, як прийнято казати, не спроможний поставити собі мету більш високого порядку, аніж збільшення прибутків, то вже інша справа.
    Ще з часів радянщини було прийнято всіляко принижувати значення ділової людини, організатора і керівника. Принижувати на користь отієї простої, пересічної, середньої, чи як там ще, людини.
    Такий підхід дуже глибоко в’ївся в свідомість пострадянського суспільства. Сьогодні він має велику кількість варіантів свого прояву.
    Варто зазначити, що зневажливе ставлення до людей, що взялись організовувати свою власну справу, замість того, щоб йти в наймити до хазяїна, чи жебракувати в очікуванні милостиньки від держави, тих, хто ніколи не міг знайти в собі силу і сміливість взяти свою долю в свої руки, є цілком характерною ознакою певної, нажаль вельми і вельми суттєвої частини нашого суспільства.
    Що з належною, треба відзначити, майстерністю, і було використано нашими ворогами в їх боротьбі зокрема з Порошенком.
    Окрім того, варто об’єктивно оцінювати той кадровий потенціал, що був доступним Петру Порошенку протягом його каденції.
    Я можу погодитись, що лозунг “армія мова, віра”, може свідчити лише про дуже високий ступінь переоціненості свідомості українського суспільства.
    Але розглядати це як товар, так, чи інакше рекламований, вибачте, не можу.
    Я не збираюсь ідеалізувати будь-кого, шановного Порошенка в тому числі.
    Але не варто так вже спрощувати причини трагедії виборів 2019. Тих причин багато.
    Серед них є суто українські, але є і досить таки суттєві “заслуги” тих, кого прийнято називати друзями, союзниками, чи партнерами України.
    Аналіз згаданих причин справа надважлива.
    Але він має відбуватись дуже і дуже прискіпливо. Прискіпливо і вкрай обережно в частині висловлювання тих, чи інших концепцій для необмеженої аудиторії.
    Людям притаманне саме те, що ви абсолютно точно сформулювали в своїй статті.
    То ж принцип не нашкодь має бути фудаментом….
    Наслідки, нехтування тим, нажаль, можуть бути зовсім протилежними меті власне самого дослідження

    • Тут у кометарях про ” лезо Оккама” згадували.
      Як і з усіма дуже гострими предметами, з ним треба поводитись неухильно дотримуючись правил техніки безпеки……

    • Шановний пане Евгений О.! Я мав справи з бізнесменами різних рівнів майже у щоденному режимі протягом 10-ти років. Причому не тільки з українськими… Отож все сказане мною базується не на порожньому місці й не на абстрактних домислах.
      😎
      Загалом-то, тема статті – це СЕРЕДОВИЩЕ, В ЯКОМУ ФОРМУЄТЬСЯ ЛЮДИНА. Просто оскільки “Лінія Оборони” – це специфічний ресурс, перед яким стоять специфічні цілі, довелося цю статтю максимально конкретизувати, виливши всю “воду” й викинувши силу-силенну обґрунтувань. А в сухому осаді – президент і політик Порошенко як людина, сформована в українському бізнес-середовищі, починаючи з “лихих 90-х”.
      😎
      Якщо коротко… Пам’ятаєте таку американську комедію “Не грози Южному централу, попивая сок у себя в квартале”? Там є крилата фраза, яку я чув також на наших теренах в різних варіаціях:
      – Дашики выехала из черного квартала, но выехал ли черный квартал из Дашики?.. (с)
      😎
      Те саме і в нашому випадку. Порошенко передав свій бізнес в “сліпий траст” і зайнявся спочатку президентством, а потім і партійним будівництвом, і українською політикою. Отже, Порошенко пішов з бізнесу… Але чи позбавився він бізнесових підходів до справ, якими займається, починаючи з 2014 року?! Щось я цього не бачу… А бізнесові підходи до справи не завжди дають належний ефект.

      • Не маючи заперечень до висловленої Вами думки, все ж хотів би ще раз зазначити
        Причиною трагічних виборів 2019 року не є виключно дії, чи бездіяльність власне Порошенка. Причин достатньо багато. І кожна з них мала свій вплив.
        Ситуація має бути проаналізована в усьому комплексі як внутрішніх українських, так і зовнішніх факторів.
        Лише в такому випадку ми можемо з більш-менш прийнятною вірогідністю розраховувати на адекватне розуміння того, що сталося. І, як наслідок, на формування комплексу своїх адекватних дій.
        А серед ділового люду, як і серед пересічного, всякого добра є вдосталь. Кому яке по дорозі попадеться….
        Свого часу, серед провідних фахівців, моїх колег, була у вжитку така теза: краще ворог хорошого.
        Всі ми в тій чи іншій мірі формувались своїм середовищем.
        Хтось зумів переосмислити це і внести корективи в свій світогляд, а кому це і не вдалося, чи вдалось не в достатній мірі…
        Як на мою думку, що формувалась, як то кажуть з загально доступних джерел, станом на сьогодні, Україна не має прийнятної альтернативи Петру Порошенку в якості Президента і Верховного головнокомандувача.
        Тим більше, що після зеленої навали, кінець якої я сподіваюсь побачити ще при ясному розумі і світлій пам’яті,, відбудовувати буде таки що…
        То ж чи варто сьогодні заглиблюватись в деталізацію особистих параметрів Порошенка? Беручи до уваги хоча б те, що недоліків йому приписувати бажаючих, та ще й непогано фінансованих зовні, є безліч.

  9. Олександр.Харків | 6 Липня, 2021 at 13:26 | Відповіcти

    Вибачте за “офтоп”, але тут “https://ibigdan.livejournal.com/26947954.html” Бігдан пише про те що нас зечмо продає Китаю!
    Можливо це фейк, але – АЛЕ!

  10. Если внимательно присмотреться к действиям Порошенко во время избирательных компаний 2019, то я вижу этим действиям единственной внятное объяснение – он стремился к тому, чтобы президентом Украины стал зелёный клоун. Мы не знаем, для чего это ему было нужно. Возможно это игра в долгую не на одно поколение. Но другого объяснения я не нахожу.

    • А может быть в тогдашних условиях это был далеко не самый плохой вариант?
      Как знать…
      Как по мне, то альтернативки зеленому были куда как более мерзкие.
      Хоть и не клоуны, …..

    • просто был вывод: в инфопространстве война не ведется так как силы не равны! тогда все силы были брошены для других дел, что б вернуться после ЗЕленого кризиса.
      для меня это единственное понятное обьяснение

  11. Шановний Тимур пропускає повз свою увагу такий момент, що для протистояння агресору одним з пріоритетів була міжнародна підтримка, бо треба було змушувати Захід уводити та продовжувати санкції проти росії, причому проти їхнього власного бажання. А однією з умов такої підтримки була свобода слова в розумінні Заходу та без урахування того, що країна була у стані війни. Ви пам’ятаєте, як всілякі Amnesty International починали волати про утиски свободи слова просто на рівному місці? Крім того, Захід просто не розумів, яку силу має російська пропаганда, бо це єдине, що росія вміє робити краще за всіх у світі. Вони це починають усвідомлювати лише зараз, коли самі з цим стикнулися. І саме на прикладі України вони наочно побачили, до чого призводить свобода цієї пропаганди. Тож, може й існувала стратегічна мета показати це Заходу та пробудити його.

  12. Константин Горошанский | 6 Липня, 2021 at 15:18 | Відповіcти

    Напомните, пожалуйста, с какого года успешный бизнесмен Порошенко занимается политикой? А правила политики несколько отличаются от бизнесовых. Причина проста, точнее две. Первая: переоценил простой нарід. Вторая: опирался на старых закостенелых ,не способных на малейший креатив, партфункционеров. Один минСтець чего стоил. Лещенко и Найем трудоголики по сравнению с ним.)))

    • С 2000го як мінімум. Всього то 21 рік, нема про що казати, салага.

      А Ви пане Горшанський, перепрошую, з якого року в політиці?

  13. Я багато над цим думав, з різних сторін. Моя версія мотивацій Порошенко інша, і на мій розсуд, краще пояснює всі дії п’ятого Президента.

    На моє переконання, Петро Олексійович, десь незадовго до Майдану, по справжньому занурився в християнську віру. Всі його дії на посту Президента – дії людини, що керується християнською етикою. Що серед іншого, включає в себе утримання від брехні в будь якій формі, марнославства, гордині. Християнська етика прямо забороняє “піаритись” на добрих справах, тощо. В це важко повірити, що бізнесмен раптом стає щирим християнином, але схоже, після смерті його матері, в його душі постали великі зміни. Тому особисто я не засуджую його. Навпаки, можливо, in the long run, це був кращий варіант, не вести інфовійну зовсім, програти вибори і дати людям відчути власними дупами вагу відповідальності за свій вибір, і зрештою, подорослішати. Іноді програш в битві, або відступ, це єдине, що зрештою допоможе виграти війну.

    • Отого занурення, скажу честно, я більше, мабуть, за все і боюсь.
      Втрата адекватності світосприйняття, не залежно від причини такої, з невідворотністю призводить до трагедій.
      Бо ж чудес в цьому світі не буває. Тут діють жорсткі і стабільні закони фізики. В загальному розумінні цього слова.
      Інша справа, що можна знати, чи не знати про ті, чи інші закони.
      Але, як відомо, не знання законів не позбавляє відповідальності за їх порушення…

      • На упороторого фанатика Порох не схожий зовсім. Думаю, він цілком адекватно сприймає дійсність, і точно має доступ до купи закритої інформації, якого немає в нас. Тому я би не став його судити, за його дії на інфофронті та у виборчій кампанії 2019го.

        Просто цей момент – те що він насправді, щирий християнин, який всерйоз дотримується заповідей – всі чомусь ігнорують, забувають, чи просто не знають. Але цей момент багато що може пояснити без запроваждення додаткових сутностей (привіт Оккаму).

        • Дядько з рогами!
          Щирий християнин – це як кошерне сало для іудея!
          Головним постулатом християнства є толерастність та покора, релігія НИЦИХ Духом!
          Не свобода, а покора!

    • Ну-у-у… 😎 Питання в тому, чим виміряти оте “справжнє занурення в християнську віру”. Це все дуже індивідуально. 😎
      От є в Києві поблизу Аскольдової могили храм-каплиця Андрія Первозваного, відкрита у 2000 році. Ходять такі чутки, нібито Петро Олексійович зробив значний внесок у її спорудження. Не знаю, чи це правда?.. Але якщо правда – то коли він “по-справжньому занурився в християнську віру”: наприкінці “лихих 90-х”, жертвуючи на спорудження каплиці – чи напередодні Майдану?.. Як Ви пишете: “…після смерті його матері, в його душі постали великі зміни”.
      В принципі, якщо Ви маєте рацію… Тоді так – пояснити його дії з точки зору психології християнина-неофіта можна. Більш того, з цієї точки зору стають зрозумілими певні дії Порошенка під час Євромайдану.
      May be, may be… 😎
      Сюди ж додаються й усі шалені зусилля, спрямовані на отримання Томоса. Якщо він розглядав це як свою вищу місію… May be, may be. 😎
      З іншого боку вести політику на 100% за християнськими правилами неможливо. Є така Політична партія “Праведність”:
      https://uk.wikipedia.org/wiki/Політична_партія_«Праведність»
      Я особисто знайомий з її лідером – Володимиром Єрьоменком. Я йому особисто 1000 і 1 раз доводив, чому його Концепція “побудови Організованої праведності в Україні” – це ідеалізм чистої води. І що на цій Концепції у нього вийде лише 1001-ша партія “диванного” типу. Або в крайньому разі, його ПП “Праведність” деякі спритники використають як трамплін для входу в реальну політику. Брудну й неоковирну.
      На превеликий жаль, Володимир мені так і не повірив до кінця. Але на практиці у нього і справді вийшла 1001-ша “диванна” українська партія. Ну, і “трамплінщики” теж не забарилися… Коротше, “нашаманив” я 🙁
      Отож якщо Порошенко розбудовує партію “ЄС” як християнин-неофіт – є варіанти:
      1. або з часом він таки змінить методи, наблизивши їх до методів, використовуваних іншими партіями (наблизить до методів “реальної політики”);
      2. або партія “ЄС” поступово розгубить більшість нинішніх членів та деградує до партії “диванного” типу.
      Звісно, перший шлях бажаніший. Мабуть, за взірець можна взяти німецьку коаліцію ХДС/ХСС чи якусь частину цієї коаліції: або Християнсько-демократичний союз – або Християнсько-соціальний союз. Можна взяти за взірець також інші європейські партії християнського штибу, яких не бракує.

      • Може я й не правий, але кращого пояснення багатьом вчинкам Пороха я не знайшов.

        Самому мені це не дуже зрозуміло, бо я за політичним темпераментом, так би мовити, скоріше маккіавельянець, і точно не ідеаліст, і чинив би зовсім інакше (напевно, бо знову ж таки, не маючи всіх данних, доступних першій особі – неможливо адекватно оцінити її дії та рішення). Та і християнство я розумію явно інакше і не є воцерковленим християнином.

        Мені дуже цікаво, як далі буде все розвиватись.. реальність має або спростувати цей “ідеалізм”, або навпаки, довести, що стратегічно, будь-яка брехня невигідна тому, хто бреше (це включає маніпуляції фактами в чиюсь користь і таке інше). Якщо я правий, то ми свідки надзвичайно повчального експерименту 🙂

  14. Версії про “він вірив що народ сам оцінить”, “амнесті інтернешенал виразить стурбованість, якщо гнобити конкурентів”, тощо – навіть коментувати не хочеться.. Порох не дебіл і не наївний простачок, і в політиці вже давно, іллюзій про мудрість наріду і роль амнесті інтернешенал точно не має.

  15. При той информационной атаке бесполезно было еще себя пиарить. Тогда бы вместе с “барыгой” прилепили бы еще “нарцисс”. Ненависть к нему уже “закультивировали”. Для него было как можно больше успеть сделать. Быдло воспитывать не выходило – его уже науськали и оно пошло по энерции. Мозги у них не поворачиваются.

  16. Константин Горошанский | 6 Липня, 2021 at 16:48 | Відповіcти

    yuris, я не политик, я солдат. Но ошибки вижу.И когда где то ещё в 16 или 17_м году обратил внимание на полный провал в этой области ( здесь на ЛО), мне объяснили, что не фиг каламутить.

  17. Скопіюю сюди ще й свій коментар до сьогоднішньої статті Анті-колорадоса, де шановний Автор розповідає, як він став із окупанта – свідомим націоналістом.
    https://defence-line.org/2021/07/s-prazdnikom-litva-chast-4/comment-page-1/#comment-353290
    Мій коментар:
    Уважаемый Автор, Вам, и всем нам, повезло, что так совпало, что Вы познакомились ближе с людьми, которые изменили в корне Ваше понимание. Повезло и нам, потому что мы здесь пожинаем плоды этого.
    Но это был счастливый случай, и для немногих людей. А основная масса Ваших сослуживцев, не получили такой возможности, и остались в прежней мыслительной парадигме. Где литовцы – “националисты и враги”.
    Сейчас, они так же настроены и против украинцев.
    Что с этим делать? Нужна пропаганда, просвещающая им мозги?
    То, что было доступно для Вас одного – сделать доступным для всех россиян?
    А уже переходим к необходимости создания государственной украинской пропагандистской системы. О чем я пишу постоянно.

    • Так, схоже без проукраїнської державної пропаганди нам не обійтися… Й рано чи пізно це таки буде зроблено.

      • ну наконец-то! здесь ключевое слово “пропаганда”. такое ненавистное при совке усопшем. но эта государственная пропаганда (правильная и патриотичная) у нас в украине отсутствует совсем, в отличие от россии ГэБэшной. там это отработано на уровне искусства. и этот инструмент они используют вовсю и везде. и надо с этим бороться. и еще – никто не упомянул какое воздействие на лохторат оказывала путинская пропагандистская машина. дали скупить медведчуку кучу ТВ-каналов. которые шалено работали против пороха. я так думаю.

        • Так, старый ворчун, так, Тимуре.
          Я вважаю, Тимуре, що Ви у статті (дякую за це) вірно знайшли причини такої поведінки Порошенко. А отже, ми можемо їх екстраполювати на майбутнє. Ш зробити з цього правильні висновки.
          І, Петро Олексійовичу! Ви теж можете зробити висновки – бо ми тут все це пишемо і для Вас. У випадку, якщо Ви це читаєте.
          ВІласне, я раніше вже давав деякі поради,з них дві самі головні:

          1) Петру Олексійовичу, треба змінити лексикон промов та виступів.
          Вдалим прикладом є зміна передвиборчої агітації на минулорічних виборах. Замість стандартного “портрет та пара загальних нічогонезначущих слів” – з’явилася архетипічна “Марія (Порошенко) з дитиною на руках”. Рука виборця сама тягнулася зробити потрібну позначку, ЄС отримала добрий результат.
          Так само, потрібна заміна слів, що електорат вже не сприймає, або сприймає с подразою – на свіжіші. Особливо треба виключити ті слова та словосполучення, що стали анти-мемом та приводом для знушань. Наприклад, “потужні реформи”. Треба казати те ж саме, іншими словами.
          Вбити те, за що чіпляється антирейтинг. Нові слова – нова людина. Новий лідер.

          2) Те, що нещодавно вже казали – нам потрібна ДЕРЖАВНА українська машина пропаганди та контрпропаганди. Це завдання наступної каденції, звісно.

        • Шановний старый ворчун!
          А для чого, гадаєте, я витратив туєву хучу часу, аби розмістити на “Лінії Оборони” такий розлогий матеріал, як “Абетка бойової пропаганди”?!
          https://defence-line.org/abetka-bojovo%d1%97-propagandi/
          Тепер кожен охочий може хоча б проштудіювати цю “Абетку…” і хоча б на любительському рівні потренуватися на ворогах України! Якщо має для цього час і хист – нехай!!! Хіба ж я проти?! Тільки ЗА!.. 😀

  18. Ох! Опять пошло по которому кругу! Порошенко не сделал то, Порошенко не сделал это.

    Кто-нибудь напомнит мне, каковы обязанности Президента Украины? И что он может делать, а что не может? Самостоятельно, а не через “своих” людей в Раде и кабинете министров. Вот захотел Порошенко, и подписал указ платить всем минимальную зарплату в $4000. А другой указ – коммуналка бесплатная. Третий – всем простить долги. Так? Ну заодно, если не лень, подписать указ, обязывающий всех думать единообразно.

    У Президента Украины, как у Господа Бога, ресурсы неограниченные и в сутках столько часов, сколько нужно для исполнения всех желаний?

    Давайте посмотрим трезво. Порошенко стал Президентом и у него не было ни своей партии, ни своей команды. Вокруг него со временем собрались единомышленники, но еще больше – просто попутчики. А еще сколько приходилось “уговаривать” с помощью компромиссов. И если ветвь власти, на которую у Президента нет влияния, оказалась не дееспособной, то претензии нужно предъявлять КОМУ?

    • Наша критика конструктивна та доброзичлива.
      Про те, що робити зараз, і робити потім.

    • З тріади “Армія. Мова. Віра” суто президентською парафією є сама лише АРМІЯ. Мова – це не парафія президента. Віра – це не те що не парафія президента… В питання віри не повинна втручатися держава як така!..
      🙂
      І разом з тим, Порошенко просував усю тріаду. В якій до його “Армії” – ще пара елементів, за які він явно не відповідає. Тоді навіщо це було робити?! “Взявся за гуж – не кажи, що не дуж” (с)

      • Как раз та самая реклама достижений, которой как бы нет.

        “Вера” – получение Томоса. Будем спорить, что Томос – критически важный камень в идеологической борьбе Украины?
        Конечно можено было бы поговорить и о том, что “государство не должно вмешиваться” и “дело не Президента”… Только маленькая вещь – в данном конкретном случае получение Томоса не возможно без дипломатии, а дипломатия – обязанность Президента.

        “Мова” – кстати еще один краеугольный камень в борьбе, хотя да, не входит в круг обязанностей Президента.

        И если Президент смог сделать, что-то за пределами круга своих обязанностей – только плюч, а не повод требовать “все и сразу”.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: