36 стратагем (частина 6)

Зміст
36 стратагем (частина 1)
Група №1: Стратагеми для перемоги (стратагеми 1-6)
36 стратагем (частина 2)
Група №2: Стратагеми для супротивника (стратагеми 7-12)
36 стратагем (частина 3)
Група №3: Стратагеми для нападу (стратагеми 13-18)
36 стратагем (частина 4)
Група №4: Стратагеми для заплутування (стратагеми 19-24)
36 стратагем (частина 5)
Група №5: Стратагеми для з’єднання (стратагеми 25-30)
36 стратагем (частина 6)
Група №6: Стратагеми для відступу (стратагеми 31-36)
36 стратагем (частина 7)
Дві класифікації стратагем
36 стратагем (частина 8)
Про антистратагеми (антистратагеми 1-5)
36 стратагем (частина 9)
Антистратагеми 6-10


Група №6: Стратагеми для відступу

Стратагема 31:
«Стратагема прекрасної жінки»
(Стратагема підкупу)

Для досягнення своєї мети стратег може (і повинен) використовувати людські слабкості.

Основне завдання полягає в тому, щоб привести ворога в стан бездіяльності. Втім, вираз III ст. до н.е., що описує цю стратагему, не робить різниці між гарним чоловіком і гарною жінкою: гарний чоловік може сприяти тому, що ворожий володар прожене старого вірного слугу, а гарна жінка може довести до того, що ворожий володар не почує застереження старого вірного радника.

ТЛ: Звісно, класикою жанру в даному випадку можна сміливо назвати танцівницю Мату Харі… Однак ще більше вражає історія, що сталася з Бернаром Бурсіко, який працював у посольстві Франції в Пекіні. На Різдво 1964 року молодий французький дипломат познайомився зі співачкою Пекінської опери Ши Пейпу. Вона розповіла, що змушена наряджатися в чоловічий одяг через бажання її батька мати сина — але в опері виконує жіночі партії… Зокрема, партію мадам Батерфляй.

Поступово між Бурсіко і Пейпу спалахнуло почуття, закрутився бурхливий роман. Віддаючись коханому, співачка ніколи не оголювалася, пояснюючи це традиціями китайського виховання. В грудні 1965 року Пейпу заявила про вагітність. В належний термін вона народила сина, проте через початок Культурної революції була змушена відіслати хлопчика в далеку провінцію. Однак про роман співачки й дипломата все ж таки дізналися спецслужби КНР, після чого пригрозили вбити Ши Пейпу та її сина, якщо Бернар Бурсіко не почне з ними співпрацювати. Таким чином, з 1969 до 1979 року французький дипломат передав китайцям понад 500 документів.

В 1979 році він повернувся до Франції й почав оформлення дозволу на переїзд туди Ши Пейпу з сином. В 1982 році щаслива сім’я нарешті з’єдналася… проте тоді ж усі були заарештовані французькою контррозвідкою. Після чого відкрилося, що Ши Пейпу насправді був чоловіком, який працював на спецслужби КНР, а їхнього з Бурсіко «сина» (уйгурське немовля) співак купив у лікаря в Синцзяні.

Бурсіко довго відмовлявся вірити в це, а діставши нарешті переконливі докази — здійснив невдалу спробу самогубства. В 1986 році Бернар Бурсіко і Ши Пейпу отримали по 6 років ув’язнення кожен, але в 1987 році співака помилували і звільнили з-за ґрат. Надалі він жив у Парижі, співав в опері. За мотивами цієї дивовижної історії в США вийшов к/ф «M. Butterfly» (1993 рік).

 

Стратагема 32:
«Стратагема порожнього міста»
(Стратагема відкритих дверей)

Необхідно спантеличити більш сильного ворога можливістю засідки.

Походження Стратагема пов’язують з наступний епізодом боротьби за спадщину імперії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.). Опинившись через несприятливі обставинам в невеликому укріпленому містечку з 2500 солдатами и дізнавшись про підготовку нападу на нього 250’000 солдатів війська держави Вей, досвідчений и незмінно завбачливий полководець держави Шу Хань наказав відкрити навстіж фортечні брами, прибрати охорону зі стін і накритий на видному місці обідній стіл для себе. Генерал ворога, який побачив усі ці приготування, не повірив у практичну відсутність війська Шу Хань. Побоюючись засідки, генерал держави Вей вирішив діяти вкрай обережно й повільно — чого й потребували загони Шу Хань для безперешкодного відступу…

 

Стратагема 33:
«Стратагема сіяння розбрату»
(Стратагема шпигунства)

Використовувати шпигунів і нишпорок всіх видів з метою розколу ворожих коаліцій і гри на внутрішніх суперечках в стані ворога.

Теорія шпигунства вперше була описана в Китаї понад 2500 років тому в трактаті «Мистецтво війни майстра Суна» в розділі, присвяченому таємним агентам. Там же вперше згадується і Стратагема 33.

ТЛ: На превеликий жаль, силові структури та органи влади сучасної України нафаршировані російськими «кротами», результати згубної роботи яких можемо бачити буквально щодня…

 

Стратагема 34:
«Стратагема самострілу»
(Стратагема самознищення)

Суб’єкт, який застосовує стратагему, завдає сам собі пошкодження (як моральні, так і фізичні), щоб або зіграти на співчутті оточуючих і дістати підтримку, або продемонструвавши слабкість, домогтися того, що ворог розслабиться у відповідь — і тоді напасти на нього.

Перша згадка Стратагеми зустрічається в театральній постановці XIII ст. н.е. і пов’язана з історією боротьби трьох держав за спадщину династії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.). Щоб переконати полководця держави Вей в необхідності боротьби на заздалегідь обраній місцевості, до якої той не був готовий, полководець держави Ву, заздалегідь домовившись зі своїм видатним генералом, наказав жорстоко покарати його і принизити його сім’ю. Таким чином, у генерала армії Ву з’явився привід перебігти в армію ворога. Після того перебіжчик своїми оцінками ситуації (насправді помилковими) переконав полководця ворога в можливості здобути легку перемогу в битві на незручній для армії Вей місцевості. План спрацював, і хоча через покарання генерал армії Ву був скалічений, його держава здобула важливу перемогу над державою Вей.

ТЛ: При всій екзотичності такої версії на початок німецько-російської війни 1941-1945 років, обстоюваній на «Лінії Оборони» шановним Anti-Colorados’ом, «пропустити перший нищівний удар» від німецького вермахту 22.06.1941 товаришу Сталіну було насправді дуже вигідно. Дійсно, після нападу Німеччини на СРСР, англійці та американці прийняли до своїх лав нових — радянських союзників. Зокрема, СРСР був підключений до системи постачань по ленд-лізу, що дуже позитивно відбилося на стані РСЧА.

 

Стратагема 35:
«Стратагема послідовності»
(Стратагема синергетики)

Необхідно шукати можливості або для зв’язування елементів ворога таким чином, щоб вони обмежували рухливість один одного, або для спільного використання декількох стратагем, спрямованих на досягнення однієї і тієї ж мети.

Походження Стратагеми пов’язано з періодом після розпаду імперії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.): зумівши переконати за допомогою спеціально підготовлених перебіжчиків та інших хитрощів полководця ворога в тому, що його люди не будуть страждати від морської хвороби, якщо жорстко скріпити кораблі один з одним, полководець, що застосовував стратагему, домігся знищення всього ворожого флоту за допомогою лише кількох кораблів-брандерів.

ТЛ: Вище згадувалися наступні приклади парного використання стратагем, який дає у підсумку синергетичний ефект:

  • Стратагема 2 «Обложити державу Вей для порятунку держави Цзяо» + Стратагема 4 «Відпочиваючи, чекати на виснаженого ворога»
  • Стратагема 9 «Спостерігати за вогнем на протилежному березі річки» + Стратагема 5 «Скористатися пожежею для грабунку»

Можна намітити й інші «зчіпки» різних стратагем, наприклад:

  • Стратагема 33 «Стратагема сіяння розбрату [за допомогою шпигунів]» + Стратагема 30 «Перетворитися з гостя на господаря», коли один із засланих шпигунів з часом посідає високе становище біля господаря і перебирає управління на себе
  • Лінія поведінки СРСР у ІІ Світовій війні нагадувала послідовну «зчіпку» Стратагеми 23 «Уклавши договір з далекими, напасти на ближніх» + Стратагеми 24 «Використовувати дорогу через Ю для нападу на Гуо» + Стратагеми 34 «Стратагема самострілу» + Стратагеми 17 «Обміняти щебінку на дорогоцінний камінь»

 

Стратагема 36:
«Втеча — найкраща зброя в безвиході»
(Стратагема відступу)

У складній ситуації, коли немає шансів на перемогу, відступ може бути найкращим варіантом дій.

Походження Стратагеми пов’язано з курйозним випадком періоду сум’яття між падінням династії Хань (220 н.е.) і царювання династії Тай (618 н.е.): готуючи повстання проти свого князя, вельми самовпевнений придворний, який вважав, що ніяка Стратагема не зможе його зупинити, зухвало кинув, що для князя і його дітей найкращою Стратагемою буде втеча. І справді, князь зумів втекти, після чого організував опір, придушив бунт і стратив зухвалого придворного.

ТЛ: До цієї стратагеми, можна так вважати, РСЧА дійшла емпіричним шляхом в другій половині 1941 року. Біда в тому, що в статутах Червоної армії передвоєнної доби загалом було відсутнє таке поняття, як «відступ». Виходячи з цього, після початку 22.06.1941 німецько-радянської війни, РСЧА весь час намагалася або контратакувати, або наступати — що неможливо без попередньої підготовки та створення відповідних передумов. Отож і сталося невідворотне: радянські бійці послідовно відступали…

(Далі буде)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

About the Author

Tymur
Tymur
Письменник, журналіст і блогер

2 Comments on "36 стратагем (частина 6)"

  1. в радянському фільмі про Хмельницького був момент, один козак, начебто меншь чутливий до болю, свідомо попав в полон, окупанти закатували його і отримали дезинформацію, яка допомогла Хмелю перемогти

    • Так, я пам’ятаю цього героя! Щоправда, не пригадую, що ві був менш чутливий до болю… Просто викликався стати “засланим козачком”, закинувши ворогам хибну інформацію. Перш ніж писати цю частину “36 стратагем”, я промоніторив Ютуб. Але не знайшов того фрагменту к/ф “Богдан Хмельницький” від 1941 року, вирізаного й винесеного окремо. Інакше б неодмінно послався на нього, бо приклад дуже вдалий! А так… посилатися на весь фільм… Навіщо?.. Але дякую Вам, що пам’ятаєте про цей епізод! Він таки дуже в тему! 🙂

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: