Бренд «Кузьма» (частина 2)

А між тим, з творчим спадком Модільяні коїлися дивні речі! Прижиттєвого успіху він не знав, за винятком буквально пари виставок. На більшості його полотен і скульптур люди мали дивовижно видовжені шиї та «заплющені» (без райдужок і зіниць) очі. Він — художник, він так бачив… До якого напряму віднести його роботи, мистецтвознавці так остаточно й не вирішили. Зрештою зійшлися на тому, що Модільяні — то є Модільяні, і цим усе сказано.

А тоді його ескізи, картини і скульптури почали активно продаватися й купуватися на мистецьких аукціонах. Поступово розцінки на них підскочили до десятків мільйонів доларів, а в 2015 році на аукціоні «Крістіс» картина «Оголена, що лежить» була продана за $170,4 млн. Природно, відсотки з цих мільйонів доларів пролетіли повз родичів як самого Модільяні, так і сімейства Ебютерн, як та фанера над Парижем… Вигідний бізнес, чи не так?!

Або інший приклад. «Жил-был художник один», звався він Ніколаєм Аслановичем Піросманішвілі, або простіше — Ніко Піросмані. Він загалом був живописцем-самоуком, малював переважно вивіски, а картину міг написати хоч на клейонці, хоч на скатертині, хоч на серветці. Як йому платили — можна лише уявити, якщо помер митець у 1918 року в Тіфлісі від голоду і хвороб, а місце його поховання невідоме (гіпотетично — загальна могила незаможників на Кукійському цвинтарі Тбілісі). Певний інтерес до творчості Піросмані грошовита публіка почала виявляти ще за життя художника, проте на його фінансовому стані це не позначилося.

Істинне ж визнання до нього прийшло, як неважко здогадатися — після смерті! Й тепер Ніко Піросмані вважається одним з найпотужніших світових представників наївного мистецтва. Само собою зрозуміло, що роботи грузинського майстра примітивізму продаються на аукціоні «Sotheby’s» за сотні тисяч, а деякі — за мільйони фунтів стерлінгів. Оскільки ж родичів не лишилося, то… його мистецтво належить тому, хто ним володіє.

Звісно, наведені приклади є специфічними в сенсі посмертної слави, що спіткала митців, прижиттєво не вельми успішних. Ті ж Пікассо й Далі нажили на власній творчості неабиякі статки. І все ж спадок таких митців, як Модільяні та Піросмані, максимально рельєфно демонструє наведений вище ринковий принцип: купуй якнайдешевше — продавай якнайдорожче! Він таки працює. А якщо врахувати незліченні підробки «під Модільяні» чи «під Піросмані»… А численні книжки, вірші, пісні, фільми та інші мистецькі твори, присвячені художникам, які жили й помирали в злиднях, зате красиво кохали та кидали до ніг заїжджих акторок «мільйон червоних троянд»!..

А такі споживчі товари, як червоне вино «Modigliani» по $28,22 за пляшку!.. А цукерки «Mozart Kugeln» в найрізноманітнішій розфасовці!.. А ціла лінійка лікерів та крем-лікерів «Mozart»!.. Звісно, це вже не ринок мистецтва як такий — це продовольчий ринок «з присмаком» мистецтва. Але ж воно працює!..

На відміну від решти цивілізованого світу, в Радянському Союзі ринку не існувало як такого. Тим паче, не існувало й радянського ринку мистецтва. На відміну від «прогнилого Заходу», у нас мистецтво належало народові, а всі митці (художники, скульптори, композитори, літератори та ін.) перебували на зарплаті у держави, а отже — «на повідку» різної довжини. Таким чином, після розпаду СРСР і переходу від планової економіки до ринкової, виникла необхідність створити власний ринок мистецтва.

І от нарешті тепер, в світлі сказаного повторно погляньмо на посмертне присвоєння Андрію Кузьменку звання Героя України. У мене складається стійке враження, що з «Кузьми» вперто ліплять… такий собі український «бренд-символ на продаж»! Ну так, у нього лишилася сім’я — вдова і дочка, з якими доведеться ділитись гонорарами й іншими доходами… З іншого ж боку, переваги для заснування майбутнього бренду «Кузьма» аж надто великі:

— свіжа пам’ять про митця, який жив тут і з нами, ходив по тій же землі, по якій ми ходимо зараз;

— наявність потужного фанатського середовища (на концерт-триб’ют в пам’ять «Кузьми», що відбувся в київському Палаці спорту 20 травня 2015 року, прийшло понад 10’000 чоловік);

— дуже розмаїта творча діяльність Андрія Кузьменка (композитор, поет, письменник, співак, телеведучий, продюсер і актор);

— безумовний авторитет в середовищі українських митців;

— підтримка в різний час різновекторних політисил (що дозволяє сподіватися на позитивне сприйняття гіпотетичного бренду «Кузьма» різними соціальними групами);

— імідж «того, хто оступився, але виправився» після скандальної кампанії на підтримку кандидата у президенти Януковича в 2004 році;

— імідж «непримиренного борця» з корумпованими українськими політиками, який «різав правду-матку в очі» на весь Інтернет.

Окрему увагу звернемо на посмертні нагороди Андрію Кузьменку, які додатково підтверджують сприйняття його постаті різними українськими політсилами (а отже, прибічниками різних ідеологій): Орден «За заслуги» І ст. (за президентства Порошенка — 29.10.2015) і звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (за президентства Зеленського — 17.08.2020).

І останній штрих: в першому сезоні серіалу «Слуга народу», який подарунок шукав новообраний президент Голобородько (амплуа Зеленського-актора) на день народженні племінниці?! Диск «DZIDZIO». Замість якого на днюху дівчині привезли живого Дзідзьо… А хто в реалі підтримував цей поп-гурт?! Андрій Кузьменко, друг дитинства фронтмена гурту Михайла Хоми! То може, «Кузьма» таки перебував у творчих стосунках з «95-м кварталом»?! І недарма підписавши нагородні документи, Зеленський з неприхованою теплотою зазначив: «Сегодня нам очень не хватает Андрея…»

Це все дозволяє сподіватися, що на брендування світлого образу «Кузьми» позитивно подивиться будь-яка українська влада, що посмертні держнагороди лише підвищать цінність цього бренду, а потужна фан-аудиторія забезпечить ринок збуту принаймні всередині країни. Так, на міжнародний рівень гіпотетичний бренд «Кузьма» не вийде, але з чогось же треба починати?! Можливо, ми щойно стали свідками саме такого початку…

Тимур Литовченко

86 Comments on "Бренд «Кузьма» (частина 2)"

  1. А погибшего в бою за Украину Василия “Міф” Слипака зеля не хочет наградить??
    https://youtu.be/xgX-8n37cmc

    • Рядом Стою | 19 Серпня, 2020 at 10:27 |

      Не хоче. Кузьма – то рідня душа, із шмарклею з одного продукту життєдіяльності зліплені.
      А від таких людкй як Василь Сліпак цю наволоч аж плющить

    • Анатолій | 19 Серпня, 2020 at 10:30 |

      Не його формат.

    • Так Порох вже , мабуть , йому Героя дал. Якщо не помиляюсь.

      • Так, Саме Порошенко посмертно присвоїв Сліпаку звання Героя України 20.02.2017 Указом №42/2017 – “За виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові”.
        https://www.president.gov.ua/documents/422017-21314

        • А Дзідзьо один з найкращих голосів України,баритон,який у провіднихтеатрах світу може викликати бурхливі оплески.Але гроші приносятьне ліричні пісні,а костюм Дзідзьо

          • І ще трішечки грошей приносять суржик і ненормативна лексика, ага.
            🙁
            Втім, те саме можна сказати і про інший проект “Кузьми” – про “Пающие трусы”: там у солістки Ольги Лізгунової вокал теж будьздоровчик… Але як там було у Олексія Толстого в “Гіперболоїді інженера Гаріна” в епізоді про клоунів Піма і Джека?..
            https://thelib.ru/books/tolstoy_aleksey_konstantinovich/giperboloid_inzhenera_garina-read-5.html
            =====
            Сначала они проделывали всё, что нужно, чтобы смеяться до упаду, Джек бил Пима по морде, и тот выпускал сзади облако пыли, потом Джек бил Пима по черепу, и у того вскакивал гуттаперчевый волдырь.
            Джек сказал: «Послушай, хочешь — я тебе сыграю на этом рояле?» Пим страшно засмеялся, сказал: «Ну, сыграй на этом рояле», — и сел поодаль. Джек изо всей силы ударил по клавишам — у рояля отвалился хвост. Пим опять страшно много смеялся. Джек второй раз ударил по клавишам — у рояля отвалился бок. «Это ничего», — сказал Джек и дал Пиму по морде. Тот покатился через всю сцену, упал (барабан — бумм). Встал: «Это ничего»; выплюнул пригоршню зубов, вынул из кармана метёлку и совок, каким собирают навоз на улицах, почистился. Тогда Джек в третий раз ударил по клавишам, рояль рассыпался весь, под ним оказался обыкновенный концертный рояль. Сдвинув на нос войлочный колпачок, Джек с непостижимым искусством, вдохновенно стал играть «Кампанеллу» Листа.
            У Зои Монроз похолодели руки. Обернувшись к Роллингу, она прошептала:
            — Это великий артист.
            — Это ничего, — сказал Пим, когда Джек кончил играть, — теперь ты послушай, как я сыграю.
            Он стал вытаскивать из различных карманов дамские панталоны, старый башмак, клистирную трубку, живого котёнка (аплодисменты), вынул скрипку и, повернувшись к зрительному залу скорбным лицом доброго идиота, заиграл бессмертный этюд Паганини.
            Зоя поднялась, перекинула через шею соболий мех, сверкнула бриллиантами.
            — Идёмте, мне противно. К сожалению, я когда-то была артисткой.
            — Крошка, куда же мы денемся! Половина одиннадцатого.
            — Едемте пить.
            =====
            Так само й мені буває ніяково, коли високі таланти ламають комедію на догоду низьким смакам публіки.

    • Максим Казимир | 19 Серпня, 2020 at 14:13 |

      Это не кошерно.

    • Зеленський з ним на одній сцені не виступав.
      А якщо серйозно, це мав зробити ще Президент Порошенко. А зараз, після того, як Зенелох почав роздавати держнагороди, як значки, всіляким потапам, то не дуже й хочеться, бо, якщо держнагородою нагороджують за те, що перед москалями штани знімають, то не треба Василю Сліпаку такої нагороди.
      Сподіваюсь, прийде час, і Україна гідно відзначить своїх Героїв, гідними них нагородами. А зараз поки що, так.

      • “Зеленський з ним на одній сцені не виступав” (с)
        *****
        Зате протеже “Кузьми” – фронтмен гурту DZIDZIO “засвітився” в першому сезоні серіалу “Слуга народу”. Причому одразу ж у двох серіях! В одній із серій попервах диск “Дзідзьо” ніде не змогли купити, а тому серія скінчилася на тому, що племінниці новообраного президента Голобородька (амплуа Зеленського-актора) привезли гігантський торт, з якого вистрибнув живий Дзідзьо. А наступна серія почалася з того, що президент Голобородько наступного ранку зіткнувся з тим же живим Дзідзьо, йдучи в туалет після нічного сну. Отже, по сюжету Дзідзьо ще й заночував у квартирі новообраного президента…
        🙂
        В даному разі, “Кузьма” виступив як неформальний імпресаріо DZIDZIO. А тому він просто мусив бути знайомий з усіма “квартальними”! В т.ч. і з Зеленським… До певної міри, це прирівнюється до виступу на одній сцені. Просто ця “сцена” – це серіал “Слуга народу”, який був неформальною частиною президентської кампанії ЗЮ…

  2. Звание народный, трижды народный…все что угодно. Но позвольте-это дно, независимо от того зачем это сделано. Видимо решил сразу по полной программе. “За успехи в деле многократного награждения Леонида Ильича Брежнева Орденом Ленина-наградить Орден Ленина Орденом Ленина” Вот и вся цена награды.

  3. Як на мене, бренд ‘кузьма’ давно вже сформований. Тепер тільки витримка, привнесе до цього шампанського з гуано, нові присмаки. І героїзація кузі, якраз і є впарюванням посполитим цього бренду. Мо на рейтингу грають, чи пилок надто чистий зайшов.

  4. Готельєр-бандерівець | 19 Серпня, 2020 at 10:26 |

    Соррі за офтоп, але цікаво:
    Тільки що мені написали мої друзі – болгари: «Моя подруга Таня щойно повідомила зі Стамбула, що усі турецькі готельєри гарячково друкують на рушниках «СЛАВА УКРАЇНІ!». Таким чином готельєри перешкоджають крадіжки рушників москальскими туристами.»

    • Боюсь, не сработает. Будет хуже. Лаптеногие выносят все. Тем более такой шикарный сувенир.

      • Так посадят же дома? 🙂

        • Чтоб гарантированно посадили надо делать полотенца красно-черными с портретом Бандеры и лозунгом “Слава нації!”.
          Хотя… Все равно сп., в смысле украдут. Даже под страхом цугундера. 🙂

          • за патрєт БіндЕри можна і на фейсів нарватись!
            сусіди-куми-собутильники по-люде здадуть…

    • +100500!!! Епічно!!! Феєрично!!!

  5. Если в Украине таким людям дают звание героев, тогда как быть с погибшими за освобождение Украины как быть? Придумать звание Super Герой или Men? Бред сивой кабылы или цирк уже уехал а клоуны ещё остались. На рею пора, на рею.

  6. Относительно “искусства видеть людей с глазами без зрачков и радужки” – а интересно, те, кто “видят землю плоской” тоже имеют на это право и так чтобы это считалось не бредом, а “они так видят, а почему художникам можно, а нам нельзя?” 🙂 Все эти “знаменитые художники” типа этих, что упомнили, хоть называй это “наивным искусством”, хоть еще как то, а пор сути оно – мазня на уровне отой “кошки, вид сзади”, что путин нарисовал на школьной доске, если не изменяет память. И тут вырисовывается страшноватая картина “топтания по ушам” человеческому обществу… Кроме подобного “искусства” в ту же группу модно отнести понятие моды, модного, “смены модных трендов” и прочую ничтожную лабуду. Людям некие “авторитеты в области высокой моды” 🙂 внушают что нечто из одежды надо выбросить потому что оно “уже немодное” и купить новое с чуть другим фасоном. И конца края этому нет, “модные тренды” меняют друг друга в цикле и поскольку тут что то новое придумать трудно, то широкие штаны меняются на узкие, а узкие на широкие, юбки то мини, то макси, а “хомяки” послушно выбрасывают одно, покупают другое, поддерживая производителей, и это без конца… А цена, к примеру на часы, стоимостью в десятки (и более наверно? я не слежу) тысяч баксов? Чему там столько стоить? Кроме дурных понтов конечно, они бесценны 🙂 Так и эти картины… Ну наживаются ушлые дельцы на лохах, если называть вещи своими именами, продавая им мазню, созданную лузерами, не умевщими рисовать и поэтому свое неумение возведшие в ранг “а я так вижу”. Ага, путин тоже кошку так видел и, как видел, так и нарисовал, не удивлюсь если бы тот рисунок в глазах идиотов стоил миллионы 🙂
    Кузьму помню как он вел мерзкие телепередачи типа “За деньги”, где человеку предлагали сделать какую то мерзость над собой типа вылить себе на голову бутылку чернил (уже точно не помню, но такого порядка) и когда он, естественно, отказывался, начинают “накручивать” и искушать, предлагая за это увеличивающиеся суммы денег. Мерзость… А та передача, где Кузьма предлагал “потратить некую сумму денег за ограниченное время” и жутко подставлял людей, веривших ему, что он к ним доброжелателен… Конечно можно говорить что “то формат передачи такой”, но как ни крути, а – “мы играем сами себя”… Поэтому – “идол” с него так себе… Никакой, видать у зеленой дряни кадровый голод уже не только в области управленцев, а и в пантеоне “претендентов на героев” потому что истинных героев Украины им канонизировать страшно, хозяин осерчает, а всякую околобогемную шушеру – и безопасно, и прибыльно. А плата за это – дебилизация страны.

    • підтримую! окрім плоскої Землі 😉 побачите круглу – розкажете.
      я теж не розумію убогості чорних квадратів та примітивізму!
      хоча… ЧОРНИЙ як колір аури – може бути…
      кубізм та пофігізм Пікассо? ні, не моє!
      одна з версій: витвори мистецтва як канали відмивання брудних грошей. Майже законні.
      Митсецтво – це ЗНАКИ. Позитивні та негативні. Вкладаючи в них силу УВАГИ, ми власноруч “накачуємо” їх власною енергією, яка зветься Праною. Замість того, щоб Душу вернути в світ Творця, ми розхлюпуємо її на мертве та тлінне…
      Згадайте, ХТО володар всієї матерії, або Князь цього світу…
      не думаю, що Кузьма за життя прийняв БИ Героя, ще й від Шмарклі…

      • побачите круглу – розкажете.
        ===
        Та я не проти побачити, може у Маска туризм в космос стане такою рутиною, що можно буде злітати подивитись 🙂
        “Чорні квадрати”? Убогість, примітивізм та “їзда по вухах” – в одному флаконі… Це, як і питання “Чий Крим?” – тест на інтелект, якщо людина скаже що “чорний квадрат” то геніально, то тим самим розпишеться у своїв власній недолугості і повному зомбуючому впливу як самих “митців”, так і їх “групи підтримки”. Згадався єксперимент, коли групу дітей запевняли що чорне то біле і дитина зрештою вірила не своїм очам, а “суспільній думці”. Малевич – з того ж смітника…

    • Полностью с Вами согласен. Собственно, абзац ниже (из первой части) четко сформулировал то, как это все работает “Коротше кажучи, всім персонам, наділеним владою, протегування митцям вважалося за належне. Ясна річ, навряд чи всі можновладці поголівно розумілися на всіх тонкощах мистецтва. Та й не повинні були розумітися, якщо чесно… Просто такою була традиція, а перти проти неї — це моветон. А кому воно треба — зажити прижиттєвої слави «чурбана неотесаного» та «грубого хама»?!” То есть назвать идиотскую мазню дерьмом (чем она и является)–это моветон и т.д. Пану Тимуру зачет.

  7. Евгений О | 19 Серпня, 2020 at 11:04 |

    При всій повазі, але возвеличення фіглярів і акторів, як і багатьох інших розважальників плебсу, вже зіграло свою руйнівну роль в цілому світі.
    На превеликий жаль до засобів масової інформації тотально мають доступ лише вони і по сьогодні.
    То ж дарма очікувати від колег і соратників і озіркованого і озірковувача адекватної оцінки заслуг обох згаданих.
    Заслуг, перш за все в царині заповненя екскрементальними субстанціями мізків величезної кількості населення.
    Колись хтось мудрий сказав, ми те , що ми їмо.
    Сьогодні увесь світ має незрівнянну нагоду пересвідчитись у величній мудрості цього вислову. Бо ж маємо певну кількість вищих посадових осіб, тотальною більшістю голосів обраних на свої посади. З очевидним вже результатом.
    Стосовно комерційного успіху доробків того, чи іншого митця, то до даного випадку мені згадався старий як світ, ще радянських часів, анекдот.
    Зустрілись два товариша з Кавказького регіону.
    Один другому пропонує зайти до ресторації і випити по чарочці.
    Не можу, каже той, лікар заборонив…
    Та, мій спочатку тоже забороняв, але я дав сто рублів і він дозволив..
    Отак і з керівниками, що взяли на себе відповідальність.
    Дарма, що пацієнтові категорично не можна вживати продукти певного типу, смертельно небезпечно.
    Якщо він дає сто чогось там, то чому б і не дозволити…..

    • “При всій повазі, але возвеличення фіглярів і акторів, як і багатьох інших розважальників плебсу, вже зіграло свою руйнівну роль в цілому світі” (с)
      *****
      Це так. Для чого це зроблено – тема для окремого матеріалу. Міг би його написати… Але я все ж таки письменник, причому хоча й “Золотий письменник України” – але статки мої більш ніж скромні… А тому якщо напишу те, що думаю – негайно нарвуся на заперечення: “Та ти заздриш колегам, от і все!!!”
      🙁
      Хоча річ не в заздрощах зовсім. Мене цікавить творчість, а не непідйомна розкіш життя, от і все. Але спробуй пояснити це людям!.. Тому хай би хтось інший написав розлогий матеріал про мету примусового “опускання” плебсу!.. Це було б цікаво.

      • Владислав | 19 Серпня, 2020 at 16:35 |

        Я читав Ваші твори і запевняю, що Ви ВЖЕ нарвалися на нарікання від своїх колег по перу. Бо українських письменників зараз багато і серед них чимало популярніших, ніж Ви, вибачте прошу пана, але їхня творчість це або марення наркомана, або на кожній сторінці примітивні брудні московські матюки, або взагалі ні про що. І якщо вони досі Вас не шпетять, то це лише тому, що не читали. Не зважайте на заздрівників, вони того не варті.

        • Іноді шпетять, і це має специфічні наслідки 🙂
          Наприклад, я не претендую на лаври детективіста. Тим не менш, іноді з-під мого пера детективи виходять… Всяке буває.
          Ну от, в 2013 році, коли я готувався до кількох операцій на ногах (майбутнє показало, що до трьох поспіль!) то вже не міг працювати нормально. І от щоб просто не втратити “легкість письма”, я умовив дружину написати трилер “Забути неможливо зберегти”, заснований на сучасних українських реаліях. Це не найкращий наш твір. Видавець теж був від нього не в захваті… Але цей роман… несподівано облаяв сам Андрій Кокотюха:
          =====
          http://bukvoid.com.ua/criminal/2014/11/05/161016.html
          Бла-бла-бла плюс ракурси пригодницького фільму
          =====
          І що б Ви собі думали?! Продаж книжки миттєво підстрибнув, книжка вийшла в ТОР продажів, в пресі пішли рецензії… А все тому, що її облаяв сам Великий Кокотюха!!! За що дружина його навіть подякувала в дописі на ФБ!
          🙂 🙂 🙂

          • Змушений був прочитати (треба було вбити час) 5-6 книжок Кокотюхи. Дуже здивован, що “сам Великий Кокотюха!!!”. Слабкуваті детективи.Багато ляпів, особливо технічних.Не та книжка яку не відкладеш до останньої крапки.

  8. На эту тему есть отличный рассказ Марка Твена – “Жив он или умер?”
    https://lib.misto.kiev.ua/INPROZ/MARKTWAIN/zhivumer.dhtml

    • Прекрасне оповідання, дякую!!! Якщо автором є Марк Твен, то ринок мистецтва почав формуватися ще в другій половині ХІХ століття – трошки раніше, ніж я написав. 🙂

  9. Сергій-Львів | 19 Серпня, 2020 at 11:05 |

    Це все смердить таким совком, що дивуєшся, як цього не чують наші можновладці! Невже Пікассо, Далі, Піросмані (посмертно) etc багато інших поза межами совка також мали медальки? Можливо, однак ми їх пам’ятаємо не за це, а за їхнє мистецтво. Народні, заслужені … з того ж смітника. А справжні Герої, які віддали своє життя за незалежність Держави, саме нею ж успішно забуваються. Уже й надивились на карикатурні зображення північно-корейських “генералів”, обвішаних і спереду, і на штанах, і на спині “орденами”, то й ще артистам бракує такої “слави”. “Астанавитесь”, це вже не смішно!

    • На русском есть такое выражение – “презренный гаер”, это о представителях этой профессии, что считаю себя “властителями умов”. И приличные люди в те времена считали бы позором выдать дочку замуж за презренного гаера. А тут – звание Героя… Возможно, они и сами не понимаю т что творят и награждают таких же, как сами, им это понятно, а возможно – “измазывают в грязи звание Героя” совершенно сознательно.

      • Владислав | 19 Серпня, 2020 at 16:38 |

        Так. І не просто Героя, а саме Героя України. Та нічого в них не вийде.

    • Центровий | 20 Серпня, 2020 at 08:54 |

      Завжди у суперечках про “відрижку совка” у вигляді різноманітних звань , як-то народний чи заслужений, навожу простий аргумент. От уяви собі:”Народний артист Великобританії Елтон Джон” ” Заслужена артистка США Мадонна”. Співбесідника одразу пробиває на істеричний сміх від такого маразму. А у нас це сприймається буденно, наче так і треба.

      • СЕР Елтон Джон Вам сподобався?)) У нас Народний, в Британії – сер.

  10. Напоминает награждение именным оружием-бизнес и ничего больше.

  11. Хмм… Герой Украины…Вопрос – а что ты сделал для Украины? Чем личным поступился?Не обижал ее называя проституткой готовой принять с разных сторон? Индикатор популярности поп – исполнителей есть.Все оценивается в деньгах так любимых ПреЗедентом.Вопрос два – ты президент или сцыкло которое своих друзяк награждает ?

    • “Не обижал ее называя проституткой готовой принять с разных сторон?” (с)
      *****
      В даному разі, так називав Україну нагороджувач – наш припиздент Зю 🙁

      • Тимур , именно поэтому я заострил вопрос. Кто наградил: четырежды уклонист от призыва априори не может быть Президентом , но к сожалению стал.

        • ОдинІз93% | 20 Серпня, 2020 at 01:03 |

          Тримайте осьо, показувати цінителям пісні про маму.https://youtu.be/YgkOdrqEP3Q
          Довелось підлітком слухати Скрябіна, ще коли він намагався в техно.
          Суть носіння з ним – це ідея про злочинну владу, яка його вбила. Чув це вже від ”простих людей”. Питаю навіщо? – бо багато знав. Барига сам власноруч заказав. Оці цитати в картинках на фейсбукласниках”оця вся п%издота що сидить у раді має бути стріляна і пи%%ена”- як прояв вічного незадоволення владою.
          А так волонтерив Кузьма, допомагав армійцям багато, за це йому вдячність.
          Але оце ліплення ікони з нього ну зайве точно.

  12. Звезду ему присвоили видимо за такие вот высказывания: “Певец был одним из немногих украинских артистов, кто не поддерживал Майдан, считая его “спланированным”. “Майдан был спланирован, чтобы нашими руками пепел загребать. Им нужно было скинуть Януковича, который стоял на пути в делах олигархов. После Майдана стало еще хуже — началась война”, – говорил Андрей Кузьменко”
    Источник: http://odnako.su/news/politics/-276330-chto-govoril-kuzma-skryabin-o-vojne-na-donbasse-splanirovannyj-majdan-i-unichtozhenie-nacii/ Он призывал прекратить войну, в которой погибло столько украинцев. “Те куда-то стреляют, те куда-то стреляют… Гибнут мирные люди, а никто ни во что не врубается. За какой хрен, извините, столько народу погибло?
    Источник: http://odnako.su/news/politics/-276330-chto-govoril-kuzma-skryabin-o-vojne-na-donbasse-splanirovannyj-majdan-i-unichtozhenie-nacii/
    – О ВОЙНЕ. «Я был под Волновахой и Счастьем. Там у людей уже садятся батарейки. Они не понимают за что и почему воюют. Это не АТО – это война! В ней виноваты политики. Какого хрена столько народа погибло!? Думаю, Порошенко доиграется с этой войной!»
    – О МАЙДАНЕ. «Майдан готовили политики. Как я знаю, Майдан начался за деньги Левочкина. Сейчас поводов собрать Майдан намного больше, чем было тогда. НО сейчас это никто не финансирует».

  13. звання Герой України
    I. Загальні положення
    1. Звання Герой України присвоюється громадянам України за
    здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових
    досягнень.
    2. Присвоєння звання Герой України провадиться указом
    Президента України.
    3. Герою України вручається орден “Золота Зірка” за
    здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави – за
    визначні трудові досягнення.
    4. Герой України, удостоєний ордена “Золота Зірка”, у разі
    здійснення ним визначних трудових досягнень може бути удостоєний
    ордена Держави, а Герой України, удостоєний ордена Держави, у разі
    здійснення ним геройського вчинку може бути удостоєний ордена
    “Золота Зірка”.
    5. Присвоєння звання Герой України вдруге з удостоєнням
    одного й того ж ордена не провадиться.
    6. Звання Герой України може бути присвоєно посмертно.
    7. Звання Герой України не присвоюється за заслуги, які мали
    місце в минулому і не пов’язані зі становленням та розвитком
    незалежної України.

    • А нашей власти плевать на то, что там и где написано. Захотели и присвоили.

    • ПреЗЕдент вважає досягнення “Кузьми” видатними – отож і підписав указ про нагородження. Та ще й промову виголосив:
      https://www.pravda.com.ua/rus/news/2020/08/17/7263193/
      “Сегодня нам очень не хватает Андрея. Артиста, поэта, волонтера. Человека. Украинца. Который очень хотел, чтобы люди в его стране жили мирно и счастливо.
      Сегодня я подписал указ о присвоении Андрею Кузьменко звания Героя Украины.
      Мы всегда будем помнить тебя и вместе сделаем все, чтобы превратить Украину в место счастливых людей”.

    • Наступний… . Сивохо?

  14. Я как то мало интересовался этим персонажем, но пошатавшись по сети, почитав и послушав этого умника… В общем пришлось мыть монитор. Погуглите и вы, это треш, Зеле до него далеко.

    • Я вже пояснював пану Євгену, тепер повторюю Вам: я НЕ МОЖУ давати оцінку творчості таких митців, як “Кузьма” – бо мені вмить прилетить проста отвєтка! А вона дійсно проста як дошка: “Ти заздриш чужій славі – отож і стікаєш отрутою!” 🙁
      Тому все, що я можу – це констатувати наявний стан речей, а не давати оцінки тому чи іншому митцю. Зрештою, розбирати мистецтво “по кісточках” – це привілей критиків. Це інша парафія. І повірте, митці недарма намагаються не влазити в чужу парафію без крайньої потреби! Бо нариватися нікому не хочеться… 🙁

      • Алеж Кузьму вважають бидлом не тільки люди, близькі до мистецтва? Я, наприклад, людина абсолютно непублічна, до мистецтва маю відношення тільки як “користувач благами”, то в якійсь “заздрості” важко звинуватити. Публічність (та її супутниця слава) – то тяжкі кайдани, навіщо люди туди лізуть – збагнути важко…

        • Звісно, в заздрості Вас, шановний Укропе, ніхто не звинуватить! Вам легше 🙂 Вам просто заперечать: “На колір і смак товариш не всяк! Ви не розумієте творчого посилу, який ніс людям Андрій Кузьменко”. На тому й окошиться.
          Що ж до публічності та її супутниці-слави… Звісно, можна десятиліттями перебувати в ситуації, описаній в чеховському “Йоничі”: це коли мамінька пише красиві правильні оповіданнячка, зачитує їх сімейству, а потім домочадці складають ті оповіданнячка в красиву скриньку і йдуть слухати “Лучинушку”, в якій правди життя більше, ніж в красивих правильних оповіданнях маміньки… 🙁 Себто, замкненість митця на собі самому відриває від життя загалом. Отож доводиться обирати: або ти стаєш публічною персоною – або замикаєшся на собі й перегораєш… 🙁
          До речі, є й інший варіант: вдавати з себе метра, недоторканного небожителя. За це я й досі регулярно дістаю копняків і потиличників від колег, на думку яких я поводжуся не за статусом. Але тут вже я маю право послати зарозумілого колегу нах**, сказавши, що у нас різне розуміння публічності та статусності митця! 🙂

          • Шановний Тимуре, та я розумію… Деякі професії несуть у собі публічність і це їх невід’ємна частина. Неможливо бути “непублічним президентом країни”, чи “непублічним космонавтом” 🙂 Професія письменника – це воно і є… Або Вас знають, або не письменник. Втім, тут кожен розуміє як хоче, і як би ти не вирішив – ти будеш правий… Тому що є Ваш приклад з обов’язковою публічністю (хоча перебування у якості активного дописувача на цьому сайті і несе деяку особисту небезпеку), і є приклад Автора, який (хоча він і не любить такого порівняння), але є дуже талантливим журналістом, а це теж начебто письменник, тільки “політичний”. Втім, його ессе “не про війну” теж викликають бурю емоцій, мабуть тому що воно має відношення до його власного життєвого досвіду, але безумовно – він талантливий, хоча свідомо залишається непублічним і теж правий… Так що ми розуміємо, Вам не треба нічого казати про Кузьму, ми самі скажемо 🙂

      • Я не о творчестве. Интервью, где он высказывался по поводу Майдана, войны и пр. Я написал коммент с ссылками, но он потерялся в модерации.

    • “Рыбак рыбака – увидел издалека”. А в сортах треша, кто из них круче – пусть они с зелей соревнуются, оба дерьмо. Кузьма разве что Украину порноактрисой не называл а в жизни был еще тем быдляком, но такое нашему припизденту нравится, он сам происхождением из той же помойки.

  15. Тобто мали місце визначний героїчний вчинок або визначні трудові досягнення. Або заслуги в минулому, які пов’язані зі становленням та розвитком незалежної України.
    Крапка.

    • овочевий тур – чим не заслуга в минулому!
      без Кузі не було Б Помаранчевої фронди 😉

      • до речі, Бандера з Шухевичем – не Герої України?

        • Віктор Ющенко таки підписав Указ про присвоєння Бандері й Шухевичу цього звання, проте вже за Януковища якийсь там Донецький суд це рішення скасував. Мотивація: Бандера й Шухевич не були громадянами України… Потім були апеляція й касація – проте рішення Донецького суду так в силі й лишилося…
          🙁
          Тому з юридичної точки зору – все ж таки ні. Але кожен громадянин окремо вирішує для себе персонально, хто для нього герой, а хто – Геморой.
          🙁

  16. Александр Ч. | 19 Серпня, 2020 at 13:26 |

    Звание Герой Украины и Золотая “звезда” это совковый анахронизм и должно быть отменено еще во время декоммунизации. Оно уже давно дискредитировано и опошлено. Кузьма это еще что, там есть деятели награжденные этим званием, явные и сознательные враги украинского государства, коллаборационисты и предатели.

    • Вже не зробили… А оскільки Незалежній Україні днями виповнюється 29 років – то тепер це вже й усталена традиція Незалежної України. А тому наш – український ринок мистецтва заповнений діячами, які увішані “брязкальцями”. У мене самого є 3 штуки – але я щасливий, що всі три недержавні! 🙂

  17. Оптимус | 19 Серпня, 2020 at 14:39 |

    А я и так никогда не любил человеческие качества “богемы” , а теперь меня от любого артиста , поэта , клоуна и певца блевать тянет .
    Есть , конечно , среди них такие , кто создает шедевры , мимо которых равнодушно не пройдешь . Но лепить за это из них героев – увольте !

    • Будь-який ринок – це “ареал і засіб заробляння грошей”. Так само й ринок мистецтва – це той-таки “ареал і засіб заробляння грошей” на мистецтві, митцях і всіх супутніх продуктах. Іншої мети немає.
      Зо ж до “богеми”, як за визначенням, називають “ексцентричний стиль життя, характерний для певної частини художньої інтелігенції”… Тут треба розуміти, що творчій людині необхідно емоційно “підзаряджатися”, щоб творити надалі. Наслідком і є той самий “богемний” стиль життя. А він вже сам по собі приваблює інших людей, які впадають у захват від нестандартності поведінки… Одне тягне за собою інше.
      Отже, якщо все це зрозуміти, то “богемність” життя можна… принаймні вибачити. І ставитися до “богеми” відповідно. 🙂

  18. А мені ніколи Кузьма не подобався. Ані Скрябін, ані підтримка януковича, ані “Пающіє трусИ”. Втім я теж хочу ачівку “Герой України”, ня!

  19. Була одного разу на виставці авангардного мистецтва. Взагалі це не мій формат, але так сталося. Найбільше вразив “малюнок”, надісланий з Японії (!): невеличкий шматок звичайної міліметровки, заповнений вертикальними хвилястими лініями, намальованими простим олівцем. Тоді подумала, що криві диференціальної ємності подвійного електричного шару з мого студентського диплому виглядали б значно ефектніше й несли б значно більше “прихованого філософського змісту”.

    • +++
      тільки ТАКИЙ надпис спантеличив БИ “поціновувачів” та не вразив державну комісію по захисту диплому…

  20. Володимир | 19 Серпня, 2020 at 15:42 |

    Все це зроблено напередодні Дня Незалежності з метою дискредитації героїв України. Продажного митця та воїна ставлять на один рівень. Зробили для всеукраїнського срачу.

    • Евгений О | 19 Серпня, 2020 at 16:08 |

      Це зроблено для того, щоб усьому світові стала абсолютно ясною вся глибина недолугості і ницості отієї примітивної бидломаси, що голосувала за от ніщо.
      А разом з нею стала очевидною практично абсолютна рівність і україномовного і російськомовного плебсу. Ітам і тут.
      Власне, тієї частини людства, на яку зорієнтовано формування підтримки будь якого тоталітарного суспільства. Шматок, ковток, і задоволення найпервісніших потреб пропагандується як вище досягнення соціального прогресу.
      Чому так?
      Тому, що за довгі роки циркулювання в свідомості людства різноманітних ідей рівності, рівноправ’я, як абсолютного, притаманного від народження, права кожної людиноподібної істоти, що своїм зовнішнім виглядом, здатністю говорити, більш-менш адекватно користуватись одежею, не виявляти цілком однозначних симптомів кретинизму і т.п.,сформувалось достатньо хибне уявлення про суспільний устрій у великої частини людства.
      Чим і не забарились скористатись далеко не найкращі того самого людства представники.
      Пречудовим прикладом того використання можно вважати історію з комуністичною ідеологією.
      Як з її народженням в творах, чи, скоріше витворах, слабоосвічених, дурно вихованих та обтяжених дитячими комплексами і деякими іншими відхиленнями від біологічеїних норм “ідеологів”, так і до втілення такої в державотворення з нелегкої руки такого собі високопосадового військового кайзерівської Німеччини Люддендорфа.
      Сьогодні маємо трагічні наслідки доволі переможного маршу тієї ідеології світом.
      Якщо не сказати катастрофічні наслідки.

  21. К вопросу о “вкусах” и в качестве иллюстрации к нескольким комментам выше.
    https://zn.ua/CULTURE/dva-polotna-marka-rotko-prodany-na-aukcione-sotheby-s-za-76-5-mln-158527_.html
    https://pikabu.ru/story/polotno_bez_nazvaniya_marka_rotko_prodali_s_molotka_za_28000000_3575999
    https://artchive.ru/publications/2624~Pochemu_kartiny_Marka_Rotko_eto_iskusstvo
    Судя по всему, у Марка Ротко было несколько полотен «Без названия»
    Но тем не менее – десятки млн долларов …

    • О так! Марк Ротко – це місцями крутіше, ніж навіть Енді Воргол (Andy Warhol) 🙂
      НМД, Марк Ротко просто випробовував сполучення різних кольорів між собою та з різним тлом суто в дизайнерських (а не художніх) цілях. 🙂
      Як там було в “Міміно”?!
      “Хозяин, а может быть, этот колор, а?” (с)
      https://www.youtube.com/watch?v=fVNQmgH_4-8
      А потім називав це картинами, щоб продати… 🙂

  22. Не имею ни малейшего понятия, что это за “Кузьма” и с чем его едят, и даже желания что-либо о нем знать. Меня такое не интересует.
    Но вот за интереснейшую статью и интереснейшие комментарии большое, “агыгомадное” спасибо Тимуру!

    • 🙂 🙂 🙂
      А стаття не про “Кузьму” зовсім, а про РИНОК МИСТЕЦТВА й деякі засади його функціонування! Посмертне присвоєння “Кузьмі” звання Герой України – це лише т.зв. інформаційний привід.
      🙂 🙂 🙂

  23. Да хватит уже за Кузьму, давайте лучше эстонцев послушаем)) https://www.youtube.com/watch?v=lXeiKuZhpmQ

  24. Vazek | 19 Серпня, 2020 at 22:04 |
    https://defence-line.org/2020/08/brend-kuzma-chastina-2/#comment-268742
    Дуже здивован, що “сам Великий Кокотюха!!!” (с)
    *****
    Шановний пане Vazek! Менш за все я готовий до публічного обговорення творчого доробку будь-якого розкрученого українського митця, а тим паче – літератора. Зокрема – Андрія Кокотюхи… Повторюю, це – справа критиків.
    А щодо фрази, яка Вас здивувала… 🙂
    Ви просто не знаєте, що він заявляв про себе в пресі в “лихі 90-ті” – а я це пам’ятаю. 🙂
    До того ж, у нього незліченна кількість книжок.
    У нього є екранізовані твори – причому я був свідком, як на деяких літературних тусівках митець заявляв, що хто не перегляне “Червоного” (екранізацію його твору) – той… е-е-е… м-м-м… нехороша людина, коротше кажучи.
    На “Коронації слова” він вручає власну нагороду – “Золотий пістоль” (за кращий, на його власну думку, детектив).
    А ще пам’ятаю, як на тій же “Коронації слова – 2010” йому вручали якийсь диплом, а він просто на сцені почав варнякати: та я весь у статуетках “Коронації” (а статуетки – це призові місця) – то що мені з цим “папірцем” (з дипломом) робити, як використати?! І виглядало це… не дуже красиво, скажімо так… 🙁
    Але факт є фактом: отак поводитися може лише Великий Письменник!!! 🙂

  25. Микола Н | 20 Серпня, 2020 at 05:25 |

    Нагородження високою державною нагородою Кузми є ще одним плювком в наших справжніх Героїв, приниженням їхнього подвигу, але чого чекати від фігляра? Та я не про це хотів написати, зачарований вишуканим україномовним текстом пана Тимура, давно не було так приємно. Дякую.

  26. Кузьма по жизни не сильно налажал. Вон Богуслаев – тоже Герой, такой герой, что непонятно как теперь с “Мотором” разруливать?

Comments are closed.