Може журнашлюхи не продажні, може вони щиро вірять, що Порох не може не красти? Це як у малопопулярному анекдоті:

— Навколо корупція, хабарництво, крадіжки з бюджету, просто жах!
— Ви хочете боротися з цим?
— Боротися?! Я хочу приймати у цьому участь!

Ми маємо прямо сказати польовим повіям інформаційного фронту, що Ви самі напросилися на компліменти та оплески по Вашим шиям та дупам. Ви просто самі хочете дуже багато красти та не маєте такої можливості. Усвідомити, що існують люди, які не будуть красти, які моральніші за Вас, це абсолютно нестерпний когнітивний дисонанс, те що викликає бурління лайна у Ваших головах. Але чому ми мусимо спостерігати ту смердючу речовину, яка вилазить та виплюхує з Ваших пащ? Чому ми не повинні понадавати вербальних підсрачників Вашим дупам, які не виконують своїх прямокишкових функцій та перекладають їх у Ваші голови?

Хочете миру за будь-яку ціну? То чому Ви не кажете це 9 травня? Тоді треба співати осанни не загиблим воїнам, а більшості з 3,5 млн. полонених, які добровільно здалися на початку війни. Вони ж хотіли миру за будь-яку ціну? Де хоч один пам’ятник невідомому дезертиру?

Не слід використовувати терміни: проросійський, проукраїнський. Що це за буддиське ідеологічне Інь та Янь? Треба казати — антидержавні сили. Є світла та темна сторони, ангели та чорти рогаті, як у християнстві. Якби наші вороги були розумніше, вони б зіронізували: про-циганські, про-монгольські, про-папуаські, навіть про-марсіанські сили. Тут, якраз слід уникати етнічних паралель. Не випадково, московська пропаганда вже вельми нахабно нападає на само право існування української держави. Вони ще вибріхуються про український фашизм та нацизм, але ж звинувачувати саме поняття «Держава» як зло, вони звичайно не можуть. Бо це стосується їх самих та всіх держав членів ООН.

П’ята колона квітне, бо ми не тавруємо її терміном — антидержавні елементи та зрадники України. Треба просвіщати громадян та тих, хто випадково такими є: 111 стаття Кримінального кодексу України стосується геть усіх громадян України, а не лише держслужбовців. Треба звернути увагу, що не лише територіальна цілісність, недоторканість, обороноздатність та економічна безпека є зоною дії цієї статті. Дії пов’язані з підривом інформаційної безпеки України, теж охоплюються цією статтею. Прийняття закону про колабораціонізм скоріше стане благом для зрадників, бо інакше геть усіх їх треба судити саме по 111-й статті, бо зло не може залишатися непокараним.

Чи існують десь у світі політичні партії, які у своїй назві мають слово «опозиція»? Це нонсенс, бо автоматично виникає питання: «Так Ви ніколи і не збиралися приходити до влади? Який тоді сенс в існуванні Вашої партії?». Навіть розколоті дві партії, на першому місці своєї назви несуть слово: «Опозиційний…». Це не випадково, бо Конституція та закони України забороняють існування антидержавних партій. І як тоді просигналити всім посіпакам, що «ми» тут, кучкуйтеся до нашого зміїного кубла? Виключно через назву партії, де на першому місці поставили зраду. Бо вони в опозиції до України.

У всіх культурах світу зрадник є якнайгідотнішим створінням та абсолютним злом. Зрадники знаходяться у самому нижньому дев’ятому колі пекла. Вони гірші за маніяків та навіть вбивць мільйонів людей, бо своїми діями вони вбивають увесь народ, усіх ще ненароджених братів та сестер наших. Вони вбивають наше майбутнє.

Слід щедро цитувати з архівів зеленої «мудрості», щоб ніхто не забував тих фантастичних обіцянок та світлих надій лохлосу, збагаченого думками після службового роману зі слугами. Вам не подобається згадування про бурхливу турбоісторію Вашої партії? Розголошення Ваших особистих успіхів у власному збагаченні за рахунок розкраданні України? Ви страждаєте на склероз та клептократію? Ми обов’язково вилікуємо Вас, але не у санаторійній зоні.

Гоголь писав, що людина, яка здається нічого не боїться, боїться насмішок над собою. Треба йти на полемічні бої, як на свято з посмішкою на обличчі. Головне не переходити межі та не брати приклад з московських інтернет-тролів, які ржуть що голодні коні, які побачили свіже сіно. На таких, вельми веселих опонентів, можна зреагувати давнім латинським афоризмом: risu inepto res ineptior nulla est, який відповідає українській приказці: раденькій, що дурненький.

Найвищий пілотаж, це дискусії на ментальному полі супротивника. Ви приймаєте тези опонента та надалі доводите їх до безглуздя. Ex promptu, це з завчасно заготовленого. Тобто, важко у підготовці — легко у полемічному бою. Треба вести опонента, відступаючого під натиском Ваших аргументів, на завчасно підготовлені «мінні поля». Працюйте над собою постійно, не біда, якщо не всі Ваші заготовки вибухнуть, залиште їх для інших «гарних» людей та постійно поповнюйте свої арсенали новою зброєю.

«Легке дихання», гарний психологічний аутотренінг, який допомагає у надважких ситуаціях. Ненапружений стресом мозок сам починає генерувати ідеї та вдалі прийоми. Використайте фрази та звороти опонента проти нього ж самого, як нові так і з його минулого творчого добутку.

Перетворюйте полеміку у гру та сприймайте її, як розвагу. Ні в якому разі, не як важку працю. Ви прийшли на шоу та не попередили ведучих, що головну роль Ви самі назначили собі. Погляньте на свого опонента як на людину, що завинила Вам велику купу грошей та починайте розносити його на молекули.

Майстри єдиноборств кажуть, що психологічна витримка, але не гальмування, є передумовою перемоги. Найдосконаліший боєць розкривається у той момент, коли наносить удар. Саме тоді, контратака є найефективнішою. Головне не проґавити той момент, не лякатися, не відхилятися, а контратакувати. Ця психологічна витримка і називається мистецтвом війни.

Ми переможемо! Cloaca maxima — Московія, буде переможена. А справжня перемога, це тоді, коли усе зло буде покарано вироком справедливого суду.