От редакции.

Так получилось, что на редакционную почту пришло два сообщения на одну и ту же тему, но изложенную, скажем так –  в разной проекции. В данном случае, мы намеренно не станем комментировать эти две темы, каждый может это сделать самостоятельно. Просто во второй мы дадим вольное изложение того материала, на который читательница дала ссылку и ее личные наблюдения, в связи с этим. И маленькое замечание к первому тексту. Если его будут читать юристы, не обращайте внимание на то, как автор изложил судебный процесс. Он – писатель, он так видит и потому предлагаю воздержаться от комментариев процессуального характера. Они здесь будут лишними.

***

Автор: Сергій

Суд над блохами

(ймовірна картинка з недалекого минулого)

за участі:
прокурора – представника сторони обвинувачення;
адвоката – захисника обвинуваченого;
міністра – представника влади;
експерта – сови з глобусом;
свідків сторони звинувачення та сторони захисту.
За вікном заважає судовому засіданню мітинг обурених громадян.

Суддя: відкриваємо судове засідання у справі звинувачення блошиного війська у нападі на людей. Слово надається представнику сторони обвинувачення для оголошення позовних вимог.
Прокурор: два роки тому на невинних представників царства розумних людей, які жили собі в гармонії з природою, без оголошення війни підступно і несподівано напало блошине військо, що привело до великих людських втрат, катастрофи в економіці, руйнування звичного образу життя, мирного спілкування людей між собою і природою. Прошу ізолювати бліх від суспільства та позбавити їх корони царя природи, яке вони незаконно вкрали у Homo Sapiens.
Суддя: слово надається стороні захисту.
Адвокат: прошу суд суворо не карати таких маленьких сотворінь, які віками боролися за своє існування та втративши контроль над собою в стані хронічного голоду змушені були напасти на пречеснійших представників людства.
Суддя: починаємо дебати. Слово надається представнику влади.
Міністр: Ваша честь, блошине військо, яке підступно напало на царство Homo Sapiens, нанесло величезні збитки нашій цивілізації. Йдеться не стільки про нашу неготовність до такої боротьби, а й те, що наші громадяни поділилися на групи пофігістів і панікерів, лише невелика частина людей сприйняла загрозу та дошкуляє владі своїми попріканнями. Величезні втрати в економіці привели до того, що вже нам не вистачає ресурсів для утримання влади в належному вигляді (крики за вікном «Ганьба!»). Експерти, проїдаючи гроші на незрозумілі дослідження, не змогли донести до нас серйозність небезпеки.
Суддя: слово надається експерту для пояснення їхньої позиції.
Експерт (сова повільно налазить на глобус): Ваша честь, спостерігаючи за окремими екземплярами бліх, ми вчасно встановили їхню приналежність до сімейства Pulicidae. Вони можуть переміщуватися стрибками… (крики за вікном «Корочє, Скліфосовський!»)… зуби, зубчики, шипи, кров (перелякано)…
Суддя: дякую, які заходи пропонуються експертним середовищем для боротьби з блохами? Експерт (повільно злізаючи з глобуса): …гинуть від висихання, треба митись, ми придумали мило, різні мила, але люди не хочуть митися (крики за вікном «І не будемо митися!»).
Суддя: скажіть, будь-ласка, чому Ви весь час злазите з глобуса та налазите на нього?
Експерт (сова): тому що мені на глобусі незручно довго сидіти, а з іншої сторони на ньому я себе почуваю мудрою.
Суддя: слово надається свідкам для відповіді на питання, чому не хочете митись?
Свідок 1: мої діди-батьки не мились, і мені заповідали не митись (крики за вікном «Правильно!»).
Свідок 2: я чула, що блохи люблять тепло, тому ношу на руках маленьку собачку, вона мене захищає. Нащо мені митись, переодягатись, це вимагає часу (крики за вікном «Кишеню для собачок!»).
Свідок 3: боюсь води, вона може бути брудною. Й мила боюсь, їх же роблять з дохлих собачок – сусідка так казала, а брехати вона не буде (крики за вікном «Свободу дохлим собачкам!»).
Свідок 4: із-за тих бліх не йде бізнес, не росте кокос (крики за вікном «Поверніть право на вільне пересування!»).
Суддя: пане міністре, які заходи приймає уряд у цій складній ситуації?
Міністр: чомусь всі залізли в інтернет, пишуть ТАКЕ про владу!.. Заборонити, дозволити тільки перевіреним достойникам, усіх нюхати, кожному помитому блошину медаль!
Суддя (перелякано): а… перепрошую, що робити з немитими, з блохами?
Міністр: не знаю, попадуться, будемо відмивати (крики за вікном «Не дамося, де наші права, наша свобода!»). А блохи, може самі вимруть? (блохи: «Не дочекаєтесь!», крики за вікном «Не боїмося, най жиють!»).

Після тяжких роздумів суддя виніс такий вердикт: «Люди, я також хочу бути непокусаним, хоч раз в житті зробіть щось розумне для свого порятунку!»

Записано зі слів Науковця, який також підтримує цей вердикт.

(Далі буде)