Війна з тінню (частина 4)

З іншого боку, з цієї точки зору стає зрозумілою позиція сучасних українців, які є адептами проекту «СРСР-2.0» або загалом не проти входження «українських територій» окремими губерніями до складу Російської Федерації. Їм просто шкода багатовікових зусиль, витрачених предками на окультурення спочатку Заліських колоній, потім Московщини та Російської імперії. На колонізацію Малинового, Сірого, Жовтого й Зеленого Клинів. Це ж надбання наших предків, це ж наше все — як же можна від нього відмовлятися?! А як порвати зв’язки з родичами, які переїхали жити в Росію?! Брати і сестрі, племінники і племінниці, дядьки та тітки, інші родичі навіть «сьомої води на киселі» — та це ж море наших генів!..

В тім-то й полягає прихована… і дуже незручна правда про теперішню Російсько-українську війну, що розпочалася в 2014 році:

теперішня російсько-українська війна — це ВІЙНА З ТІННЮ!!!

«Тінь» України-Русі — виплекана її зусиллями Московщина. Починаючи з XVII століття, вона намертво вчепилася в материнську землю, на свою користь експлуатуючи її ресурси, пристосовуючи під свої потреби. І водночас — всіляко обмежуючи її права та вольності то Валуєвським циркуляром, то Емським указом, то черговою радянською кампанією по боротьбі з різноманітними проявами українського «буржуазного» націоналізму.

Здійснивши Революцію на граніті 1990 року, Помаранчеву революцію 2004 року і Революцію Гідності 2013-2014 років, Україна спробувала вийти з-під влади своєї «тіні». Та де там! Росія щосили пручається, не дає зробити цього: бо чим є «тінь» без «господаря», який кидає її проти світла?!

До того ж, активізуються наші — українські доморощені адепти проекту «СРСР-2.0» чи «злиття воєдино двох братніх половинок розділеного народу». Бо їм шкода задурно дарувати росіянам пропахлий нафталіном «проект», над яким предки трудилися в поті чола свого, не покладаючи рук і не шкодуючи зусиль. Шкода — і край!!! Що з ними зробиш?..

Тим не менш, надалі тривати так не може. Тепер настав час обирати:

  • або Україна все ж таки позбудеться влади своєї «тіні» незалежно від того, як вона зветься — Московщиною, Російською імперією, Радянським Союзом чи Російською Федерацією;
  • або наша «тінь» знов візьме над нами гору й утягне разом із собою на смітник історії (а що охляла імперія стоїть на тому смітнику однією ногою — здається, очевидно всім мислячим тверезо людям, не розбещеним нафтодоларами, що їх керівництво РФ і досі примудряється витискати з власних надр).

Ось як стоїть питання в нинішній Російсько-українській війні! Ось чим наша ситуація відрізняється від конфлікту Давнього Риму з Карфагеном — при всій їхній схожості. А тому не лишається нічого, окрім як проголосити:

Moscovia delenda est!!!

І завзято битися до перемоги за наше світле майбутнє!

За світле — бо нарешті без осоружної «тіні»…

Адже це наша «тінь» — отож тільки ми й можемо з нею впоратися! Пам’ятаєте Тараса Бульбу?! «Я тебе породив, я тебе і вб’ю».

 

* * *

До речі, цей текст був начитаний у форматі відео й розміщений на Ютуб-каналі «Нудний Пенс»:

І ще. Не знаю, збіг обставин це чи ні, але… Найбільшу кількість заперечень під нашим з Пенсом відео складали зовсім не дописи тролів-кремлінів. Аж ніяк!!! Найчастіше нам писали: «Не підтримуйте імперський міф про заснування Москви в 1147 році Юрієм Долгоруким! Насправді Москва була заснована у 1272 році за наказом Менгу Тимура». На каналі Kozak UA на цю тему навіть зробили спеціальне коротеньке відео:

Ну що ж, якщо це реакція на матеріал «Війна з тінню, або Moscovia delenda est» та на відео Нудного Пенса — можна тільки порадіти!

About the Author

Tymur
Письменник, журналіст і блогер

37 Comments on "Війна з тінню (частина 4)"

  1. Чтобы победить московию, её действительно нужно разрушить на более мелкие части. Если все народности лепрозория организуют отдельные республики, тогда можно смело сказать, что каРФаген разрушен! Но сейчас мы только защищаемся, не атакуем, а так эту раковую опухоль не победить. Я очень надеюсь, что в Украине найдутся здоровые, амбициозные силы, которые поставят перед собой цель развалить этот клоповник! Иначе развалят нас.

  2. Дякую, пане Тимуре! Хоча, вся ця історія мені відома, і все ж таки Ваша стаття теж зброя, не слабкіша за кулемет. Moscovia delenda est!!! Неодмінно!

  3. Valeriy | 15.02.2021 at 18:34 |

    Дякую пане Тимуре, дуже, дуже цякава річ.

  4. Після того як Орду очолив молодий і талановитий ставленик Одноокого Ісуса — Менґу-Тимур, у Лева на Сході з’явився потужний союзник. До того ж 1267 року Менґу-Тимур зрівняв у правах мусульман і християн в Золотій Орді, розділивши улуси на ісламські та християнські (улуси Чилаукуна, Мухаммеда та Берке – новостворений Московський у 1272 році) та звільнив Сарайську митрополію від сплати податків. Улус Мувала-Ногая став мусульманським. Ще за Берке ґенуезці викупили землі на місці колишньої еллінської Феодосії і заснували там місто та фортецю Каффа, а венеційці отримали у володіння Сідагіос-Солдаю (там дядько відомого Марко Поло мав будинок). Так Київ поновив чорноморську торгівлю і торгівлю із Константинополем.http://radiolemberg.com/ua-articles/ua-allarticles/spravzhnya-istoriya-ukrayiny-chastyna-14-zvytyahy-korolivstva-rusyniv-proty-katolykiv-ta-stratehichnyy-soyuz-zi-zolotoyu-ordoyu

  5. Valerii | 15.02.2021 at 18:36 |

    Велика Подяка, пане Тимур, за Вашу літературну, історичну та іншу Працю!
    Натхнення!

  6. Анатолий | 15.02.2021 at 18:51 |

    ?

  7. Олег | 15.02.2021 at 18:55 |

    Треба писати підручники на меря, чудь, мурома, ерзя… Створвати їм школи у смартфоні зі справдньою їхньою історією.

  8. Федір | 15.02.2021 at 19:14 |

    дякую! прекрасно!

  9. Пане Тимур, порівняння війни Риму з Карфагеном досить вдале, Карфаген завжди воював руками найманців, яких він наймав за гроші за грабіж, Рим воював силами своїх громадян, іноді з союзниками типа Масініси. Карфаген був великою морською державою, а Рим побудував п”ять флотів, і лише останній флот доставив римлян до Карфагену. Інші флоти були втрачені через поразки на полі бою та стихію. Карфаген пав саме через нестачу коштів для оплати служби найманців і вони вчинили бунт, який і виявився спусковим гачком знищення Карфагену, який підхопили римляни. Саме головне – це поведінка послів Карфагену – спочатку вони валяються у пилу після поразки, але набравши нову армію знову лізуть бикувати, як це схоже на кацапів. Кацапи, коли отримують по пиці, зразу замовкають, але варто дати стати їм на ноги – і бичня знову лізе чи то у двері, чи то у вікно. Спусковим механізмом знищення росії може бути лише внутрішній сепаратизм, який витікає з бунту, котрий нікому буде давити через брак коштів. Отака загальна схема. Здається Байден зрозумів гру. Газове та нафтове ембарго знищить кацапів за пів року, пуйло побіжить у свій сховок, а влада знову валятиметься у пилу, от тільки кому вона треба буде?

  10. Valeriy | 15.02.2021 at 19:34 |

    “Тим не менш, сама суть оригінального міфу про Дідону збережена точно: цариця вкоротила собі віку, оскільки її покинув троянець Еней… який в подальшому заснував Рим…”Щось не зрозумів, якщо так то Рим є тінью Кагфагена.

    • Ситуація… не в усьому дзеркальна – скажімо так! Для мене важливою є НЕПРИМИРЕННІСТЬ конфлікту Риму з Карфагеном. У них, загалом-то, не можна говорити, хто чиєю тінню був – адже Карфаген і Рим тривалий час розвивалися незалежно один від іншого, просто з часом вийшли на один історичний простір.
      У нас же своя специфіка: у нас Залісся (Московія, Російська імперія, РФ) – це ТІНЬ України. Отож тільки ми можемо впоратися з власною тінню… Це наше історичне завдання. Місія, якщо хочете.

  11. Puzat-Pasuk | 15.02.2021 at 20:04 |

    Ох ы набрехав Вергiлій.Глянув я у Вікіпедію–Дідона спалила себе не через нещасливе кохання,а через невиліковну хворобу,їй було 80 років

    • Річ йде про Енеїду Котляревського, а не Вергілія.

      • Puzat-Pasuk | 16.02.2021 at 10:51 |

        Але набрехав Вергілій,а Котляревський переробив.Ну і те,що Еней закохався в 80-річну бабусю–доволі весела історія,навіть у сучасній росії такого не було,хіба що історія Івана Краска дещо схожа

    • Зате як романтично вийшло!..

  12. Олександр Таллінн | 15.02.2021 at 20:18 |

    До того ж, активізуються наші — українські доморощені адепти проекту «СРСР-2.0» чи «злиття воєдино двох братніх половинок розділеного народу». Бо їм шкода задурно дарувати росіянам пропахлий нафталіном «проект», над яким предки трудилися в поті чола свого, не покладаючи рук і не шкодуючи зусиль. Шкода — і край!!! Що з ними зробиш?..

    Пане Тимуре, Ви про що?

    • Я про наших доморощених імперців. Я мав декілька відвертих розмов з такими людьми. Вони вважають, що в складі Російської імперії та Радянського Союзу Україна була ВЕЛИКОЮ, а українці обіймали найвищі державні посади. Таким чином, Україна має праву на жирну частку імперського “пирога”, який був “спечений”, зокрема, наполегливою працею предків-українців. Отож Малиновий Клин, Жовтий Клин, Сірий Клин і Зелений Клин – це наше фффсьо!!! Отож Україна має увійти в “СРСР-2.0”, щоб користуватися спільним “пирогом” (зокрема, чотирма Клинами) на рівних з іншими “братніми народами”. А відмовлятися від такої спадщини – це безгосподарність і стратегічний прорахунок Незалежної України, відокремленої від Росії… От я про що.

  13. Дякую,було дуже цікаво…

  14. Олександр Яковлєв | 15.02.2021 at 20:50 |

    «Бо їм шкода задурно дарувати росіянам пропахлий нафталіном «проект», над яким предки трудилися в поті чола свого, не покладаючи рук і не шкодуючи зусиль. Шкода — і край!!! Що з ними зробиш?..»
    Фанатики секты «адиннарот-мышибраття».
    Увы и ах. Бузотера (особенно – если он молод) иногда можно убедить, переубедить, вразумить. Циника, властолюбца, интригана сплошь и рядом можно примитивно купить. Но ничего невозможно сделать с фанатиком, все на свете рассматривающим исключительно в черно-белых тонах: логическим аргументам он не поддается, денег не берет, к убеждениям глух.
    В апреле 2014 года на стене одного из домов в районе Центрального рынка города Луганск кто-то написал:
    «Коль заела ностальгия: чемодан – вокзал – Россия.»
    А чем не выход? Есть еще один – изоляция (за решетку или в землю)…
    Как все просто в сказках. Сказал нужную фразу и все сразу стало на свое место. Однако и в сказках всегда найдутся личности, старающиеся все очевидное привести под свой, выгодный себе базис.
    https://www.youtube.com/watch?v=f3z7gryfOD0
    В жизни же все много сложнее и дольше. И так хочется дожить до того момента, когда тень (или тени) займет подобающее ей место…

    • До речі, незаслужено забута алегорична казка режисерки Кашеверової “Тінь” з Олегом Далем та іншими видатними акторами…

      • Гатило | 15.02.2021 at 21:16 |

        Дякую, пане Тимуре. Але це відео, як і десятки інших, що розвінчують московські міфи, створюються не як реакція на вашу статтю, а реакція московську пропаганду. Катерина навіть хотіла зробити рік заснування москви ще 882, але надто вже очевидною була б брехня. А так міф про заснування москви юрком досить довго тримався. А ви його повторили, бо він лягає у вашу концепцію. Та нам такої величі не треба, як і величі про совкових керівників з України.

        • Річ у датах:
          – оригінал моєї статті “Війна з тінню, або Moscovia delenda est” був оприлюднений 19.10.2019 року;
          – Нудний Пенс оприлюднив своє 17-хвилинне відео з начиткою мого матеріалу 21.10.2019 року – себто, всього лише через 2 дні;
          – Kozak UA оприлюднив своє 6-хвилинне відео (себто, майже у 3 рази коротше) 22.10.2019, а отже – наступного ж дня після відео Нудного Пенса.
          Звідси я припустив (лише припустив!), що можливо, відео Kozak UA стало реакцією на відео Нудного Пенса. Бо якщо він змайстрував 17-хвилинний ролик за 2 дні, то змайструвати 6-хвилинний ролик за 1 день теж можна 🙂
          Це співставлення дат виходу матеріалів, не більше 🙂
          А може, “Гатило” – то є “Kozak UA”?! Тоді Ви знаєте точно, що і як було. Все інше – лише припущення 😀

      • pan_futiy | 15.02.2021 at 21:49 |

        “Сгустилась тьма до одури, до боли –
        Но тень есть признак появленья света!”

        http://bards.ru/archives/part.php?id=30309

      • .Виктория | 15.02.2021 at 22:17 |

        З великим задоволенням читала Ваш цікавий екскурс у наше минуле і чомусь теж згадувала Олега Даля в “Тіні”. Треба буде подивитись знову.

  15. anatol | 15.02.2021 at 21:07 |

    Акцент:рашка без Украины окончательно деградирует и вернется в средневековье из-за отсутствия интеллектуальной подпитки.

  16. Тут я не погоджуюсь, Я на стороні природних процесів, розвитку людини, сімьі, роду, племені, этносу, І у всіх випадках е народження, життя, смерть, Як ви назвете людину, яка переписала свою квартиру, інше майно на когось хто буде прибирати, іжу приносити ІТД? Так старий переписав в 17-му сторіччі на москалів, і культуру і релігію, і мову, та все, в надіі на хоспіс, це просто старість этносу, Через сто років ровесники руських сарматів, польскі сармати добровільно припинять свое існування, Котляревський, як поэт буремноі молодості, Гоголь як гробовщик, Шевченко як провідець нового начала, Чи розуміли кацапи, коли збирали Скіфо-Сармацьку метрополію шо роблять? Тупість москалів, іх мріі за селюків, хуторян, малоросів, і інших недолюдей, наше спасіння! Хоча іх спинний мозок почав щось підозрювати, і істерика яскравий штрих херні в яку вони влізли, Західні сусіди наші, вже все зрозуміли, хвилюються, Але то таке, віндетта з кацапами, нас буде забавляти ще довго,

  17. Росія прах Орди, і є Орда.

  18. Domino | 15.02.2021 at 23:02 |

    Все зроблено просто чудово. Дякуємо, пане Тимуре!
    На мою думку, московія як залешанське колоніальне надбання Русі закінчилося з приходом орди.
    Після завоювання залешанських земель ордою, вони з часом органічно влилися в Золоту Орду та були однією з частин імперії. Як і Слобожанщина. Азіатський спосіб життя і мислення, помножений на традиції орди, що принесли із собою монголи та їх сателіти, до сих пір має продовження, як Давній Рим має продовження у вигляді сучасного Європейського Союзу.
    Частина Русі, що напряму не підпала під орду, стала Галицько-Волинським князівством (певна васальна залежність, але без ординської адміністрації), а потім увійшла до Великого Князівства Литовського – ці землі зберегли європейський стиль та ментальність, а також зв’язок із європейськими державами.
    Так і маємо дотепер дві України – ординсько-азіатський “русский мир” та європейсько-галичанську “західняків”.
    Нигнішня Росія – це не тінь Русі, це наслідувач Орди – до сих пір. Сучасна Україна має дві суті – ординську та європейську.
    Отже, це боротьба не з тінню. Це боротьба світоглядів, боротьба цивілізаційного вибору. Або бути європейцем та вільною людиною серед вільних народів, або повернутись в азіатчину з автократією та несвободою. У цьому виборі людям треба допомагати. Наприклад, наш потерпілий так і лишається ментальним ординцем – він так і не зрозумів, що за боротьбу ведуть українці, какая разніца.
    Тому пан Тимур, велика подяка за Вашу працю – це вагомий вклад у розвінчання ординських історичних міфів, які досі захаращують мізки цілком розумних людей. Чим більше таких матеріалів, тим більше відбувається просвітлення та розуміння україців, хто вони і де наше місце.

    • Aleksandr | 16.02.2021 at 07:14 |

      Щось не те, пан Доміно, пише, знову поділ на українців різних сортів. Нагадує “эти казлы мешают нам жить”. Як пов’язані орда та вилика кількість вати? Може це наслідок все ж таки штучної зміни демографічної картини, влаштованої товаришем сраліним? І ця вата не українці насправді, а нащадки переселених лишнєхромосомних?

      • Domino | 16.02.2021 at 07:56 |

        Ви праві. Тут немає поділу, ьут просто спроба пояснити історично, чому так є. Ті, кого Сталін переселив сюди, є ординцями. Тому загальної картини це не змінює.
        Українцям з ординським типом мислення треба нагадувати та переконувати у їх європейськості. Процес важкий та потребує як мінімум двох поколінь.

  19. El Titano | 16.02.2021 at 17:42 |

    Чудова стаття, дякую, пане Тимуре! Єдина невеличка деталь щодо третьої частини: ані Хрущов, ані Брежнєв не були українцями: перший народився у Курській губернії, в Україну (на Донбас) поїхавши на заробітки у молодому віці; батьки другого також перебралися до Катеринослава з-під Курська ще до його народження. А ось Черненко справді мав українське коріння – його батько був українцем, який подався до Сибіру, де одружився з тамтешньою жінкою. Втім, це ніяк не заперечує тієї ролі, яку українці (даремно!) зіграли у створенні Московії та розбудові РІ/СРСР, про що слушно пише автор.

    Щодо самої ідеї Moscovia delenda est, то тут заперечити неможливо. І йдеться аж ніяк не про жагу помсти чи напад гурра-патріотизму. Просто національна ідентичність, самовідчуття українців та московитів (якщо хочете, національний міф кожного з двох народів – так-так, не треба боятися цього виразу, кожна нація і кожна держава має свій національний міф, і це нормально!) – є ВЗАЄМОВИКЛЮЧНИМИ. Існування українського народу і держави Україна просто руйнує національну ідентичність Московії – і навпаки теж (Донбас цьому яскравий приклад, і не єдиний). Так склалося історично, що двом країнам (а може, і двом народам) співіснувати просто неможливо, як римлянам і карфагенянам. Московити, між іншим, це дуже добре розуміють: я вже давно кажу, що повірю в їхні добрі наміри лише тоді, коли вони зруйнують брехливий пам’ятник “тысячелетию России” у Новгороді і офіційно відмовляться від самоназви “Росія” на користь історичної назви “Московія”. Чи готові навіть найдемократичніші та найчесніші з них до такого кроку? Питання риторичне. А отже, Московія НІКОЛИ не покине спроб знищити Україну й українців, і жодні договори і зміни влади у Москві цього не змінять. Більше того, московити цілком це усвідомлюють – на відміну від більшості (73 відсотків?) українців, яка й досі сподівається, що так чи інакше історичний конфлікт між двома націями можна залагодити.

    А тому – Moscovia delenda est. Україна виживе лише у тому випадку, коли Московія перестане існувати у нинішньому вигляді та в нинішніх кордонах. Можливо, це зараз видається нереалістичним, але іншого виходу у нас немає. Зрештою, хтось із нас вірив у 1990 році, що через рік зникне Совок?

  20. Зерно | 18.02.2021 at 15:59 |

    Хочете вірте, а хочете ні, та десь на рубежі 13-14 років було у мене щось схоже на відчуття того, що над Києвом знову засяяло божественне світло, немов велика хмара, і з нього по всій московії і далі аж до океану простяглися поточки енергії, як енергетична пуповина. Народжені від нас, вони живляться святою енергією Русі-України. Схоже настав час цю пуповину перерізати.

Comments are closed.