Фактор – Польша (Часть 4)

Стена Вавельского замка. Краков. Таблички тех, кто жертвовал на его восстановление. В центре - табличка с именем Пилсудского

Более того, после избавления от красной навалы, в отличие от англичан и Черчилля, поляки таки смогли оценить масштаб фигуры Юзефа Пилсудского и поставить его у руля корабля под названием «Польша». Кстати, сам Пилсудский четко понимал, что нужно восстанавливать государственность через возобновление связи времен.

Не удивительно, что символ польского государства, краковский замок Вавель – резиденцию польских королей, стали восстанавливать в первую очередь. Причем, это были послевоенные, совсем не сытые времена и люди пустили шапку по кругу, собирая деньги на восстановление святыни. Теперь на стене замка можно увидеть множество табличек с именами тех, кто жертвовал на восстановление замка.

Там очень много людей из Львова, но есть табличка с надписью «Юзеф Пилсудский» (см. заглавное фото). Не правда ли, это напоминает нашего Ивана Мазепу или Петра Порошенко? Они делали то же самое. Но вот еще одно фото. К сожалению, не удалось взять такой ракурс, чтобы увидеть все таблички, а вернее – их количество. Это – маленький кусочек стены. Если движок даст увеличить именно это фото – просто посмотрите, кто те люди, отдавшие свои деньги на восстановление своей исторической памяти.

В общем, именно для поляков Пилсудский стал кем-то вроде Маннергейма для финнов. Ему удалось сплотить нацию и стать опорой для борьбы с оккупантом, более многочисленным  и безусловно – очень мотивированным. И это в условиях, когда за плечами красной армии все же стояла армия царская, с ее вооружениями, складскими запасами и в конце концов – опытом боевых действий именно в составе армии. А у Польши все было с чистого листа и опираясь на обрывки из отрывков.

В геополитическом же смысле Польша наглядно получила урок того, что у нее стоит на Востоке. При этом на Западе у Польши была довольно пацифистская, хоть и вынужденно, Германия. Не удивительно, что Пилсудский очень быстро нашел общий язык с коллегами в Берлине, а особенно, когда во власть пошли национал-социалисты.

На их флагах антикоммунизм был написан крупными буквами, и потому у Пилсудского сложились очень теплые, почти дружеские отношения с Гитлером. Но после его смерти правительство Польши акцентировало свои союзнические отношения с Британией и Францией, тем самым – втягиваясь в конфронтацию с Германией. Тем более, что ее милитаризм и экспансионизм резко пошли в гору.

Между прочим, когда умер Пилсудский, в Германии был объявлен траур и Гитлер лично присутствовал на заупокойной мессе по своему товарищу. А позже он говорил о том, что если бы Пилсудский не умер, то о войне с Польшей не могло быть и речи. И в это можно легко поверить, поскольку Венгрия и Румыния, имевшие границы с совком и Германией, выбрали сторону Берлина. Практически нет сомнений в том, что примерно таким же образом поступила бы и Польша Юзефа Пилсудского, ведь совок был врагом как для Варшавы, так и для Берлина, и они считали, что большевистская россия – рассадник заразы.

Но судьба распорядилась иначе и Польша была отнесена Гитлером в разряд приза. Но и тут мы обычно судим с позиции человека, который знает, как пошли события и чем они закончились, а перед началом вторжения в Польшу для Германии было не все так очевидно, как это кажется сейчас. Ведь до этого момента все территориальные приобретения Германии происходили без единого выстрела и только путем демонстрации, а не применения силы. После аншлюса Чехословакии, выступая перед своими соратниками, Гитлер прямо сказал, что период бескровного расширения Рейха остался позади и что начиная с Польши, новые земли будут оплачены кровью.

И тут – снова вернемся к тому, что мы смотрим на те события с высоты сегодняшних знаний. Но по сути, тогда ничего не было предопределено. Вторжение в Чехию Гитлер осуществил практически при паритете мощи вооруженных сил противников. У немцев было совсем небольшое преимущество в живой силе, а чехи превосходили немцев в технике и вооружениях. И в общем, они имели большие шансы на победу.

(продолжение следует)

31 Comments on "Фактор – Польша (Часть 4)"

  1. Микола | 05.09.2020 at 14:36 |

    У мене у Львові друг, рідня якого жила в сумнозвісних Малковичах.
    Очевидців тих подій вже немає серед нас, але їх розповіді зберігаються і передаються нащадкам.
    Так от. Німці більш охоче здавалися в полон совєцьким солдатам, ніж полякам.
    Бо друге їм гарантувало “смєрть жуткую, лютую”  ©.
    Так що стосунки німців з поляками не склались.
    Так як і поляків з українцями.
    Та й зараз задоволення від спілкування з поляками я не отримую. Я, до речі, не заробітчанин.
    Обопільні дії все ж таки говорять про звірячу жорстокість саме поляків.
    А на рахунок Австро-Угорщини треба відзначити, що до війни україномовних видань у Львові було найбільше при третій за чисельністю кількості українців.

    • stamper | 05.09.2020 at 14:55 |

      а у меня сейчас есть живые знакомые, которые отрицают голодомор.
      кто там что кому говорил — это не самый надёжный источник. особенно, когда уже и спросить нет с кого

      • Микола | 05.09.2020 at 15:01 |

        Книжка про Малковичі.
        Якщо пощастить – прочитайте.

      • Микола | 05.09.2020 at 15:12 |

        А на рахунок спогадів, то вони є істина, бо людська пам’ять, а не фальсифікованих історія – це і є живильне джерело, хоча б тому, що спогади без претензії на доведення правдивості.
        Шкодую про одне, не записував розповідей своєї бабусі, царство їм небесне. А вона розповідала багато, і про голодомор, і про війну, і про партизанів, вірніше їх відсутність. ..
        Сухим беземоційним голосом, сповнений велетенського внутрішнього болю.
        Мамині спогади я встиг зафіксувати, особливо про будівництво Дніпродзержинської гес і переселення подніпровских сіл “нагору”…

        • Дмитро | 05.09.2020 at 17:30 |

          З приводу спогадів… Калашников (не купець, зброяр – учень Хуго Шмайссера) якось згадував, що неодноразово, під час його зустрічей з ветеранами, йому довго трясли руку: “Стількох німців у війну я з Вашого, товаришу конструктор, автомата перестріляв, що ну! Шкода, на початку війни його в нас не було, лише з 1944-го, пам’ятаю, на озброэння прийняли”… Суть, думаю, зрозуміла? Errare humanum est!

          • spudey | 06.09.2020 at 10:30 |

            Дмитро | 5 Вересня, 2020 at 17:30
            =
            Якщо я правильно розумію, калашников вам в очі нічого не говорив, а про його спогади ви лише десь читали. Тоді, мабуть, не варто порівнювати пропагандонство совєтів із спогадами людей, яких ви добре знаєте/знали, і які розповідали особисто вам, а не під запис, для всього савєтскага народа… Тому, Дмитре, ваша думка по суті нічого не спростовує…

    • “Та й зараз задоволення від спілкування з поляками я не отримую.”-не знаю, в мене враження інше. Хоч і попадаються зрідка шовіністи, але в порівнянні з москалями набагато менше.

  2. Гатило | 05.09.2020 at 15:34 |

    Я також зустрічав людей, які заперечуютвали голодомор. Це можна пояснити двома факторами: 1. Страх їхніх предків так глибоко заволодів ними, що вони свідомо заперечували нелюдські злочини влади, щоб оберегти своїх дітей, щоб ті часом не обмовилися словом навіть випадково, знаючи, що влада свідків не пошкодує. 2. Їхні пращури були серед тих комсомольців, які організували голодомор. Можливо тоді вони не розуміли усіх наслідків, а коли побачили – вжахнулися і перед своїми дітьми заперечували факт голодомору, щоб стерти це і зі своєї пам’яті

    • “Я також зустрічав людей, які заперечуютвали голодомор. Це можна пояснити двома факторами”-був ще третій. В містах, особливо у великих промислових центрах, серед їх мешканців практично не було голодних смертей(особливо там, де була велика частка неукраїнського населення).
      ” 2. Їхні пращури були серед тих комсомольців, які організували голодомор.”-я застав і таких. Вони якраз не заперечували. Фраза дещо невдала. Організатор голодомору- керівництво ВКП(б), а комсомольці на місцях могли бути хіба що учасниками.

      • Був ще такий фактор як порядна влада. Моя мама до війни жила в селі на Чернкащині і теж не знала, що десь був голодомор. А батькова сім’я пострадала.

        • “Був ще такий фактор як порядна влада. Моя мама до війни жила в селі на Чернкащині і теж не знала, що десь був голодомор.”-неймовірно! Я знав одного дядька, що за часів голодомору був комсомольцем в Черкаській обл. Ще за часів Брєжнєва він мені розповідав про факти людожерства там і в той час, і що він сам особисто бачив тих людожерів.

          • Погоджуюсь з паном Гатило, Страх, с тих часів в крові, Голосування за малоросів теж з вітти, Головне завдання вивести цю память з крові в голову, Шоб це стало ідеологічною зброею, Нація в процесі становлення, Брати приклад з поляків нема цензу, у нас своя історія, дуже страшна і трагічна, і все таки все буде Украіна,

  3. Евгений О. | 05.09.2020 at 15:58 |

    Не знаю, как будет дальше, но на сегодняшний день, с учетом многочисленных рассказов разных людей о временах оккупации Германией и работе в самой Германии в те годы, а также о том, как немцы помогали выжить в тяжелое время, вместе с рассказами о роли, если так можно выразиться, советской армии в Варшавском восстании в частности, складывается впечатление, что при всей гнусности деяний немцев и их союзников в войну, вес в этом деле коммунистов будет все более возрастать. Причем по объективным данным.
    У каждой нации в Европе, по которой прошлась война, есть, и это абсолютно нормально, свои собственные впечатления от оккупации теми, или иными войсками.
    Хочется, однако, чтобы из преподавания истории моим внукам и, искренне надеюсь, правнукам, исчезла та гнусная, невероятная, фантастическая брехня, которой набивали головы мне и моим сверстникам.
    Это привело к тому, что у нас возникло настолько искаженное мировосприятие, настолько измененное понятие добра и зла, что многие и многие, через три десятка лет после развала этого чудовища, не смотря на то, что должны хорошо помнить жутковатые ситуации в очередях за самым необходимым, считают те годы благом.
    А самое неприятное в том, что именно в таком ключе рассказывают о тех временах своим детям. Привирая, естественно, и приукрашивая.
    Вот и получаются электораты всяческих зю о опозажопов.
    Было бы кому в министерстве образования озаботиться именно этой задачей.

    • Vadym Kuzmenko | 06.09.2020 at 06:28 |

      Полностью согласен со всем, Вами сказанным!

  4. СергейБелогор | 05.09.2020 at 17:00 |

    Коли пересічна людина(ще при совку) з теплотою згадує пана, у якого працювала до “совєтскіх” часів під Вінницею, коли інша людина згадує добром, з теплом в голосі, про румунську окупацію Одеси в 1941-му і порядки, які тоді там були, то починаєш розуміти, що всі оті “савєтьські” байки про “любоФФ” народу до коммуняк були просто байками, що не мають нічого спільного з життям.
    Але, з іншого боку, коли бачиш, у шо перетворили Україну, її народ і надію на прогресивне майбутнє оці ЗЕбіли всього за один(!!!) рік, то вже і не дивно, що ж могли створити(і створили!!) з розумом народу за 75 років совка – розум нашого, українського, народу замінили на розум кочевника-мокшанця, а національну ідею підмінили “інтернаціональною толерантністтю” до інородців(і не тільки зі Сходу), які і захопили владу в Україні за допомоги ворога України – москалів. І то були не тільки москалі, а були ще впливові “грошові мішки” пов’язані з Ізраїлем. Але, це були не поважні євреї-патріоти, що вибороли свою державу у кровавій війні за існування Ізраїлю! Ні, це, як їх називають самі одеські євреї – жиди(поци, покидьки єврейської нації, що готові служити всім євреям і “не євреям” – хто заплатить!), яких самі євреї зневажають і не визнають за своїх кровників.
    І ось ця продажна тусовка/об’єднання полукровок+полупатріотів зараз і править бал в Україні.

    • Читас ваш допис, і таке відчуття, шо сповіть кинутого лоха! І ці вас і ті, дурять вас бідного, ну идіть вчитись, може перестанете слухати і водитись, грантую легше стане,

    • Владислав | 05.09.2020 at 21:11 |

      Якоюсь тухлятиною потягло з вашого брку. Пора провітрити порожнечу, бо в ній щось токсичне завелося.

  5. ” После аншлюса Чехословакии, выступая перед своими соратниками, Гитлер прямо сказал, что период бескровного расширения Рейха остался позади и что начиная с Польши, новые земли будут оплачены кровью.”-після захоплення Чехії(Словаччина отримала незалежність, хоч втратила деякі территорії) німці безкровно захопили в Литви Клайпеду в березні 1939р.

    • Gala SS | 05.09.2020 at 17:48 |

      Скоріше всього повернули. Литва хапнула собі кецик імперії і повернула без проблем.

      • “Литва хапнула собі кецик імперії і повернула без проблем.”-Клайпеда(Мемель) входила в склад Пруссії до 1920р. і там було змішане населення. До речі, Пруссія-це землі балтійського племені пруссів, родичів литовців.

  6. Gala SS | 05.09.2020 at 18:00 |

    Існує версія, що комунякам Польща як територія не була потрібна. Тухачевський вів війська до Німеччини (там чекали допомоги для повстання). А поляки цього маневру не зрозуміли і образилися.)))))). Адік не дарма ж був на поминках Пілсудського. Уявіть: Тухачевський в Німеччині зі “спартаківцями”, Ротфронтом і зі всяким іншим гівном. Світова революція в Європі була досить реальною.
    В списку на повну ліквідацію у нацистів після євреїв та циган йшли якраз поляки.Нацисти не зарахували українців до арійців, на відміну від кубанців та донців, якраз за “намішану польську кров”.
    З.І. І чому, так звана “волинська різня” відбулася на території, яка була під росією? На ЗУ ж ніхто нікого не різав. Ну псували один одному настрій, але обходилося без різанин.

    • Медж | 05.09.2020 at 21:05 |

      Версия? То Ленин сам сказал и это “версия”?
      И Адик не был – он где-то в Мюнхене лрганизовал “дистанционные поминки”.

  7. “Тухачевський в Німеччині зі “спартаківцями”, Ротфронтом і зі всяким іншим гівном. Світова революція в Європі була досить реальною.”-пропущено Баварська Радянська Республіка та “робітничі уряди” Саксонії та Тюрінгії. Плюс післявоєнне зубожіння по всій Німеччині. Про тодішні настрої описано в романі У.Самчука “Волинь”-“Тухачевського- в Берлін, Котовського-в Париж”.

    • Евгений О. | 05.09.2020 at 19:47 |

      Не знаю, як там в романах, але добре пам’ятаю агітпроп радянських часів і різноманітні пісеньки револющійного типу!
      А також пам’ятаю, як у лісі, поряд з Броварами, вибудовували мобілізаційний пункт. З наметовими каркасами, напівзакопаними в ровище. І страх батьків після чергового телевізора про агресивний захід і ледь не святу радянську державу. На фоні кукурудзяно-горохового зеленого хліба та половинки білого батона за рецептом лікаря на декілька днів.
      Так що, які б там настрої не були, а отой цивілізований Захід практично своїми власними руцями вибудував сьогоднішнього монстра.
      Монстра, що поряд з ним будь-який роман з самими вишуканими фантазіями постане дитячої страшилкою в порівнянні з реальністю.
      Не знаю, як це робити ефективно, але час вже світові зрозуміти, що є сьогодні коренем величезної кількості проблем планети. Коренем, що суттєво більш небезпечний, ніж будь які зміни клімату.
      Бачте, а хотів про романи написати….
      Перепрошую.

      • Медж | 05.09.2020 at 21:07 |

        а отой цивілізований Захід практично своїми власними руцями вибудував сьогоднішнього монстра.\\\\\

        “практично” = проц. на 80.

  8. Молчун | 05.09.2020 at 19:43 |

    Перепрошую : може чого я не зрозумів. Треба бути готовими захищатись. Ніяка “прогрессивна громадскість” лисого дідька не зробить. Часи може й змінилися, леч війна зосталася війною. Вибачаюся за сумбур.

    • Евгений О. | 05.09.2020 at 19:49 |

      Який там сумбур. Все конкретно і точно. Особливо про “громадськість”.

      • Молчун | 05.09.2020 at 20:00 |

        Так. Доки є мордор. Українець = воїн.

  9. Медж | 05.09.2020 at 20:22 |

    я ища шо тут написали про Гитлера шо взял в плен французов, нашел сайт, а там статья как раз про пару недель шо было до вторжения в Польшу. Кому интересно, вот.
    http://rushist.com/index.php/toland-adolf-gitler/966-vtorzhenie-gitlera-v-polshu-1939

    многабукав, но впечатлило чуть ли не поминутным описанием событий. хотя все-таки это русня пишет, так шо – читаю и “не делаю кумира”(из текста.)

Comments are closed.