Більшості людей властиво покладалися на когось принципово сильнішого, з більшими можливостями, ніж сама людина – на бога, на царя, на пана, на вчених, на владу… власне, тут можна поставити який завгодно авторитет. Волонтери, батьки, старший брат, президент тощо.

Але це корисно для слабких людей, або для людині у життєвій скруті. Постійно мріяти, що прилетять марсіяни, й наведуть лад – шкідливо, це не повинно бути життєвою позицією.
Людина має сама працювати, а не сподіватися на виграш у лотерею.

Росіяни повторюють “Сталіна на вас немає, він би порядок навів”. Але ми хіба подібні до них? Навіщо нам потрібен Піночет? В слабкому суспільстві тиран зробить з людей стадо баранів, як ми можемо бачити це на прикладі росії та КНДР. В сильному, свідомому суспільстві тирана не допустять, або згодом проженуть – як, наприклад, Януковича. Так, в Україні суспільство ще не подорослішало. Але й не здитиніло, воно розвивається.

Як на мене – в здоровому суспільстві буде адекватна влада. Адже хто такі депутати, міністри, президент врешті-решт? Це ми самі, вони не прилетіли з іншої планети. По-перше – вони вийшли з нас, з тих людей, що живуть поруч. По-друге – ми самі їх обрали! Питання про наших виборців – це окреме питання, їх дії до виборів, під час голосування та після. Таке враження, що це різні люди – воно обирає відверту падлюку в депутати, а потім верещить, що в нас злочинна влада! Ну, то таке… Я про те, що поки не буде здоровим більша частина суспільства – у владу буде потрапляти відвертий непотріб. При цьому “розумні” виборці будуть заявляти, що влада їм винна, сподіватися на депутатів/міністрів – й одночасно лаяти їх. Таке ось роздвоєння… Я таке не раз чув, й що цікаво – досить часто серед заробітчан.

Так, людина не має бути сама. Має бути підтримка. Але шановні, допомога волонтерів для ЗСУ, або батьків до дитини, або друзів й так далі – це двосторонній зв’язок, тут зазвичай працює система зворотного зв’язку.

А просто так сподіватися – що ось раптом(!) хтось прийде, наведе порядок… хунта, або захід, або нова влада… це дурниці. Надії не мають бути безпідставними. Бо інакше то вже щось релігійне – вірю, що хтось якось зробить моє життя кращим.

Наостанок: люди, які закликають диявола – самі ж від нього й постраждають. Так буває завжди. Й взагалі ці всі Піночети, Сталіни тощо – це зло в чистому вигляді, яке не можна виправдати якимись здобутками (здобутки такою ціною точно того не варті).
Плюс люди, які бажають тирана – як правило, погано знають історію. Бо адекватна, свідома людина з відповідними знаннями навіть у думках побоїться собі, свої рідним та країні таку долю, як було колись в історії при тиранії.

(Далі буде)