Автор: Андрій Дар
Хочу написати про пункти незламності, якими вони є, і якими мають бути.
З власного досвіду, і з публікації.
Пункти Незламності відкрито в публічних просторах – в тому числі, поблизу нас, – в дитячих садочках (пунктах дошкільної освіти). Що там має бути, принаймні, що задекларовано? Аптечка… Так, дуже добре, але, в кращому випадку, тільки з найпростішими ліками.
Їжа? Чай, кава, капучіно, трохи печива? Добре, в дитячому садочку можна хоч готувати їжу, а в кінотеатрі?
Як щодо ситуації в інших містах і селах України, я не знаю, а от за київську владу скажу.
Як мені здається, нашій владі просто зручно йти по накатаній колії, і використовувати ті зручні інструменти, що знаходяться в них під рукою. Кінотеатри, дитсадки – в комунальній власності? Добре. Отже, облаштовуємо там пункти обігріву. Пряме і тупе рішення.
А якщо подивитися ширше – де є кращі можливості для облаштування таких пунктів, якщо брати до уваги не тільки комунальну власність?
В нас неподалеку працює великий маркет, який продовжує працювати навіть тоді, коли поруч різні Сільпо і АТБ лягають через відсутність світла.
В такому маркеті можна зробити Пункт Незламності.
Переваги такого рішення:
1) В ньому працює аптека. Є повний асортимент ліків, не треба нічого завозити і перерозподіляти.
2) Автоматично є тепло (не треба спеціяльно вигрівати приміщення дитсадка, ше й давати можливість корупційно списувати кошти на дизель, який начебто використовується).
3) Маркету як комерційний структурі теж дуже добре – небувалий наплив покупців.
4) Велике приміщення, на багато тисяч людей. В разі потреби, можна обладнати площадки для цілодобового перебування.
5) Та інші переваги централізації послуг.
Це саме сфера послуг, так. Віддайте її тим, хто вміє це робити, і вже робить. Домовтеся з комерсантами, подолайте свою власну звичку оперувати держвласністю і робити відкати і списання.
Якщо розносити від адміністрації безплатно ковбасу по квартирах, то обовязково будуть люди що казатимуть що не той сорт кобаси, що завеликі або замалі порції, що розносять в незручні години, і головне, чому тільки ковбасу а не пиво на додачу
Чому б не мати зворотній зв’язок з людьми?
Чи тільки кланятися барину і дякувати за те, що дають?
В публікації шановний Санто навів живі приклади, людської самоорганізації, і формалізму влади.
Приємний Update:
Влада Києва збирає дані про бізнеси, які готові працювати в блекаут
https://www.epravda.com.ua/news/2022/12/6/694667/
На мою думку такі пункти обігріву і підзарядки логічно робити на базі укриттів а не маркетів. Бо надіятися що не прилетить то так собі ідея.
Звісно, так. Найкращі укриття у нас в метро. Хтось там зробить інфраструктуру, для тривалого перебування людей? Три рази на день гаряча їжа, широкий асортимент ліків, НОРМАЛЬНІ спальні місця (а не каремати на бетоні), зручності для матерів з дітьми, інвалідів, інше?
Це описано в “Метро 2032″😀 Багато палаток на станції і в тонелях, але це вже ставить хрест на функціонуванні метро,як транспортної системи. Там вже недалеко і до “станцій-полісів”…
Правильно!
Реалізація цих пунктів-повна профанація як ідеї так і назви. Якщо світло буває хоч 2-4 години на добу а на вулиці не мороз, вони взагалі не потрібні. Навіть кілька днів без світла можна нормально пережити. Чернігів все це пережив у березні. Набагато важче без води і тепла та ще й з дітьми. Якщо світла не буде кілька діб, повністю вимкнеться водогін та опалення а на вулиці мороз-толку від них знов ніякого. Бо там не зігріются і не приготують їсти тисячи мешканців навколишніх багатоквартирних будинків. Куди їм усім одночасно податись? Чим допоможе генератор у пункті, якщо в квартирі нижче нуля? Навіщо заряджати телефон, якщо оператори лягли? Це просто чергова ПіАр акція без реального наповнення.
Критикуючи, пропонуйте, як зробити краще.
Доречі так, в нас у Харкові, в одному із північних районів світло найдовше відключали в лютому-березні, більше ніж декілька діб. У травні я придбав павербанки, і сусідки, які поїхали за кордон, віддали нам лампу на акумуляторі на 5-10 годин безперервного світла. Після того я повністю розрядив павербанк лише раз. Та й лампу тільки раз заряджав. По карті, один із таких центрів знаходиться в школі, в 5 хвилинах від мене але я не бачу себе там, окрім як теоретичного випадку коли світла не буде більше ніж 2 доби. Це при тому що все що поруч зі мною: піцерія, аптека, м’ясний магазинчик, супермаркет – вони всі мають генератори, і всі працюють навіть без світла. І так, якщо нема старлінка, то сенсу в ньому тим більш не бачу, бо зв’язка, а тим більше інтернета все одно немає
Харьков. Пос. Жуковского. С самого начала войны свет пропал на 2 недели. Разбомбили котельную – нет отопления и горячей воды опять же с первого дня, причем говорят что восстанавливать до конца войны не будут, не знаю, может уже что-то изменилось. Холодная вода с небольшими перебоями была, газ был. Телефонная связь вроде была, хотя иногда было тяжело дозвониться, там в доме был и обычный телефон и сотовый. Телевидение опять же пропало сразу, разбомбили телевышку, и появилось (уже в виде Zeленого марафона) уже после восстановления электричества, но не сразу. Первые две недели марта температура за окном была до -20С. Магазины где-то около месяца были закрыты совсем.
Прошел тест на несгибаемость… Успешно! Жить можно, выдержим!
Когда отца привезли в Германию, первое время думали что не выживет. Да и сейчас… похоже на голову сильно повлияло.
И ведь не хотел ехать когда была возможность сделать это гораздо легче и без “тестов”.
Я очень сочувствую Вашему отцу и надеюсь что все в конечном счёте с ним обойдется хорошо, но речь о городе в целом, мы уже прошли зимний блекаут на примере Харькова и город выжил! Но лучше конечно “пусть минует нас чаша сия”…
Там на самом деле в разных районах ситуация разная. На Жуковского была своя котельная и ее разбомбили в первый день. В некоторых районах отопление было.
В первые дни войны разбомбили несколько подстанций, но электричество через некоторое время удалось восстановить, пуская через резервные мощности. Там коммунальщиков зовут “коммунальный спецназ”. С водой тоже ситуация… разная. Где-то вода была и практически не пропадала, где-то в результате обстрелов повреждались трубы и после их ремонта вода появлялась, где-то эти самые трубы уже как решето и вода если и доходит то до нижних этажей. Салтовка и Пятихатки – там вообще Мариуполь полный.
В общем в Харькове с первых дней происходило именно то, от чего сейчас все паникуют “они бомбят гражданскую инфраструктуру”. А что они еще должны бомбить? Как будто это новость. Это их визитная карточка.
Пользуясь случаем хотел бы высказать искреннейшую признательность нашим неприметным до недавнего времени скромным героям – “коммунальному спецназу”! И без малейшего намека на смайлики! Вот это тоже будет в будущем и в учебниках, и в мемуарах участников, и в фильмах про наше время и про то, как закалялась нация, про национальный характер граждан Украины (а это не только этнические украинцы), в общем – про героизм! Низкий поклон вам – наши люди, кто восстанавливает страну к жизни после бомбежек, вы герои! И после войны это должно найти свое материальное воплощение и благодарность народа Украины должна найти вас!
Ми с Жуків нікуди не виїзжали. Інет пропав рівно о 4.00 ранку 24 лютого (я сидів по ночах, і вранці лягав, висипаючись до обіда. Того дня я вже не міг заснути, постійний гуркіт вибухів також не давав заснути і заспокоїтися). Це вже потім я прочитав повідомлення провайдера що на них була здійснена хакерська атака. Інета і ТБ не було десь 2 місяця, знайшлось радіо на батарейках, а там був тільки зелемарафон, в інтернет виходив через телефон підключений до ПК в режимі модем, Київстір як раз тоді надав безлім мобільний інтернет на 90 днів. Міський транспорт перестав ходити майже одразу, а перший автобус запустили аж у травні. На ніч із кінця березня почали ходити в бомбосховище, коли наш район почали особливо сильно бомбити
Да, как раз в конце марта к нам в дом прилетела ракета. А в соседнем доме снесло 2 верхних этажа. Отца сразу переместили в другой район пока нашли способ его вывезти.
Будь яке використання обєктів не комунальної власності це виділення коштів з бюджету міста (ніхто простр так площу в магазині не дасть). А в наших реаліях це бюрократмчна процедура з закупівлі послуги (оформлення технічного завдання, пошук комерційних пропозицій, моніторинг (щоб незявилась корупція) збирання підписів, погоджень, висновків і якщо все вдасться через місяць два то послуга вийде на прозоро і незважаючи на відсутність світла, інтернету туди ще хтось попаде з зацікавлених компаній то все одно питання хто виграє в аууціоні з ким буде заключений договір залишиться відкритим.. Тому і використовують що простіше швидше і дешевше.
При вісутності фінансування з бюджету це задача дуже сумнівна. Комерсанти зможуть але не за свій кошт.
Фінансування на нинішні ПН знайшли ж? І вже реалізували.
Стаття в тому числі і про нашу корупцію.
Я взагалі за те, щоби у влади залишилося якомога менше мождивостей відкатів, та інших оборудок. Не полагатися на совість чи страх покарання, а просто урізати поляну. Як приклад – введення повідомчої системи, замість дозвільної системи. У всьому, в кожному аспекті нашого суспільного життя, зменшуати “поляну” для чиновників.
а де НЕМАЄ метро???
Влада Києва не така вже недороблена, як вважає автор. Фактично ці пункти будуть затребувані безхатченками, одинокими людьми похилого віку, або люди із дуже слабкими можливостями = це коли буде “лайт” версія “холодомору”…. Якщо все буде по “жорсткому” то влада заявила = пункт незламності буде міська підземка…
про садочок. а під час повітряної тревоги куди вони, безхатченкі, підут? а як же діти, які сідітимуть в укритті?
Поярков именно по этой теме: https://www.youtube.com/watch?v=bh0NhxshDJA
Добре сказав! Дякую. )
Вообще-то детские садики и кинотеатры использовать под точки помощи людям – далеко не самая плохая идея. Особенно если эти точки имеют собственные котельные (а помнится в советском прошлом некоторые детсадики таки имели свои котельные). Самое важное в такой ситуации – обеспечить людей теплом. Ни интернетом, ни лекарствами и высококласным дантистом, ни даже едой – именно теплом. Следующий пункт – работающие туалеты, в замерзших девятиэтажках туалеты работать не будут даже если будет чем сливать. Электричество, возможность подзарядиться – это уже дополнительные удобства. Связь вообще и интернет в частности – роскошь. Просто вспомните когда массово появился интернет и сотовые, я уж не говорю в каком проценте квартир был городской телефон в конце 80-х.
Вода важно, но при наличии тепла можно растапливать снег или собирать дождевую воду, еду в такие пункты можно привозить в термосах или найти полевую кухню.
В маркетах, які працюють від генератора, резервне живлення закладено при проектуванні і будівництві. Я був в нашому троєщанському МЕТРО якраз в момент появи світла – лампи блимнули і стихло бубоніння генератора десь за стіною. Отак от просто. Цей маркет дуже вдало розташований з точки зору мешканців – прямо через трамвай від масиву, туди люди з оточуючих будинків ходять просто за хлібом чи картоплею, як в простий магазин. При необхідності можна там якусь незламність організувати – є і кафе, і аптека. Ті ж мережі, що не були оснащені генераторами за проектом, навряд чи зможуть швидко їх встановити, бо це не кав’ярня-кіоск, що споживає пару однофазних кіловат і там перехід на “резервне живлення” – це витягти один шнурок з розетки електромережі і засунути в розетку генератора. Тому безгенераторні так безгенераторними й залишаться і ніякої незламності там не буде. Школа і дитсадок – це профанація. Бо і у дитсадку, і у школі вся інфраструктура (меблі, туалети) розрахована на дітей – ВОНО ПРОСТО МАЛЕНЬКЕ! В школі можна використати хіба що спортзал чи актовий зал. Та й то не кожен – в одній зі шкіл поруч актовий зал амфітеатром – там, окрім сидячи на зборах чи концерті, робити нічого. Те ж саме й кінотеатр – мало того, що амфітеатр, так він ще й без вікон! Зупинився генератор – і там не незламність, а лише темрява і паніка. То ж дійсно – варто незламність віддати на аутсорс частникам – кав’ярні, громадське харчування. Там цілком можна буде зігрітися, йдучи від МЕТРО в мороз додому за відсутності транспорту. А зігріватися буде треба – я в МЕТРО вчора був, і там ХОЛОДНО – вони економлять електрику. Часто чуєш “а як же літні люди, як їм зігрітися?”. Та вже не в пунктах незламності, бо навряд чи бабуся-сусідка 92х років може злізти з 10 поверху, допхатися до “пункту”, погрітися і залізти назад! Доля саме цієї бабусі вирішилася до певної міри щасливо – вона впала і зламала таз. Через день приїхали родичі і влаштували її в заміський будинок для літніх – сільська місцевість, газ, дрова, догляд. Добре, у цієї бабусі виявилися родичі з грошима, а у кого таких родичів нема? А отут і мала б виступити Держава! Організувати і фінансувати місця перебування немічних з доглядом на особливий період замість міфічних “пунктів незламності” – це її прямий обов’язок! Але коли у нас Держава займалася своїми прямими обов’язками? А от непрямими – оштрафувати підприємця за те, що давав заряджати гаджети від свого генератора, бо, бачте, ця діяльність не записана в статуті – тут наша держава в перших рядах…
Добре сказано, друже! Те ж саме, що я, тільки більш розгорнуто.
Але, бачу в коментарях, не всі згодні з такою точкрю зору.
Вообще меня очень удивляет отношение к возможности блэкаута. Почему-то даже разумные люди считают, что пережить его нужно обязательно с максимумом удобств. Что это не война, а некоторое кратковременное стихийное бедствие, месяц в пионерском лагере со всеми удобствами. И ожидают, что власть обеспечит всем и еще и развлечениями, чтобы грустно не было.
На все это смотрят военные и думают “вы там не с дуба рухнули?”.
Військові теж облаштовують собі комфорт, по мірі можливості. Ми, українці, хазяйновиті, як правильно сказав Поярков у тому відео. Якщо можно щось поліпшити – зробимо. Стаття, доповнена коментарем Санто, власне, про це. Як зробити краще.
Ну так я всегда говорил – “спасение утопающих дело рук самих утопающих”. И очень сильно нужно подумать “а нужно ли вообще мое присутствие здесь?”. Те же старики и дети, которые ничем не могут помочь в войне, но требуют ухода и ресурсов. Обеспечить всем необходимым в прифронтовой зоне (а Киев таки прифронтовой, и тем более Харьков) можно 10000 человек, а вот миллион уже проблематично и этот миллион будет отбирать ресурсы у военных и будет гибнуть больше людей, военных и гражданских. Стоит ли того классическое “я здесь родился я здесь и умру”?
Но кацапам именно это и хочется чтобы с Украины хлынули ещё несколько миллионов беженцев и перегрузили возможности приема странами-соседями, а Вы именно к этому уже не первый раз призываете – бежать с Украины. Правильно ли это?
Причем, бежать призываете заранее. Я Вас знаю давно и не сомневаюсь что Вы наш человек, но такие настроения, если их сделать массовыми, сэкономят русне ракеты, они достигнут своей цели – перегрузить Европу беженцами, не тратя ракет и не вступая в противоборство с нашим ПВО. Понятно что Вы это не хотите, но получается не так ли?
Давайте мыслить логически. Да, беженцы из Украины нагружают окружающие страны, хотя в основном нагрузка лягла на Польшу, Германию, Чехию. Ну и даьше уменьшается по мере увеличения расстояния. Но при этом вроде как не было замечено больших проблем с беженцами. Да, жилье сложно найти, да, инфляция. Но украинцы тут же включаются в местную жизнь, тут же начинают работать, волонтерить. Да, есть примеры и криминала, мне рассказали как из лагеря беженцев выгнали “профессионалку”, которая под шумок приехала подзаработать.
Теперь с другой стороны. Страны Европы и не только выделяют Украине средства на гуманитарную помощь, на выплату тех же пенсий и разного вида помощи. Огромные средства и огромное количество гуманитарной помощи. По пути часть этой гуманитарной помощи попадает под бомбежку, немалая часть просто разворовывается. И еще это все нужно доставить. Так же как и выделяемые в виде помощи деньги закатываются в дороги. А не было бы гораздо эффективнее эти же самые (или даже меньшие) деньги потратить на месте?
Кроме всего прочего украинские беженцы сейчас заполняют огромное количество рабочих мест, где местные не хотят работать. В том числе и на помощи беженцам. Как мне говорят – работы полно, может по местным меркам деньги там не слишком большие, местные за такие деньги работать не пойдут, но по украинским меркам деньги большие. Мало того, уже пошли разговоры о том, как бы сделать так чтобы какая-то часть украинцев осталась, поправила местную демографию и рынок труда. Вчера еще смотрел сюжет – на заводе в Чехии ремонтируют танки для Украины, и там работают украинцы. А вот если бы в ту же Чехию эвакуировать киевский “Луч” вместе с сотрудниками и наладить производство дефицитных Стугн? Это было бы лучше чем эти же самые работники без дела болтались по Киеву?
Ну и последнее, о чем я много говорил. Когда гражданские оказываются в зоне боевых действий (я имею в виду именно тех, кто не выполняет задачи помощи ВСУ) военным приходится учитывать их наличие и защищать еще и гражданских. От этого гибнет больше военных. Это одно не достаточный аргумент?
Да, можно ведь эвакуироваться не за границу, а в далекое село где-нибудь на Тернопольщине, где можно достаточно комфортно пережить эту зиму и возможно быть чем-то полезным.
“Но кацапам именно это и хочется чтобы с Украины хлынули ещё несколько миллионов беженцев “-до вашого відома-вони й так “хлинули”!Точної цифри не знаю, але як мені повідомили з Чехії-нинішній потік співставний з весняним. І як на мене-чи варто підставляти під загрозу людей, від яких користі для оборони жодної?!
Андрей, сложно спорить, аргументы значимые конечно. Недавно мелькала информация что украинские беженцы в Польше уплатили налогов сумму, соизмеримую с помощью Польши нам в денежном выражении. Молодцы, ничего не скажешь! Да и вот Германия сегодня сказала что готовы принимать наших беженцев ещё. Разобрались что наши люди это совсем не те, что приезжают сами и привозят свой выводок из десятка жён и детей чтобы сесть на шею государству да ещё и агрессивно требовать от местных соблюдения их религиозных правил! Украинцы ментально близкие местным потому что мы и есть самые обычные европейцы, ничуть не хуже других обитателей этого культурного мира с европейскими ценностями. Поэтому приехавшие конечно работают на благо Украины, улучшая наш имидж. Конечно есть “побочный эффект” что те, кто в восторге от лёгкости ведения бизнеса в той же Польше (нет поборов и издевательства налоговиков) могут и не захотеть возвращаться после войны к радости поляков, получивших очень даже качественное новое население, но это и есть проявление свободы и ничего тут не сделаешь… Кроме как на конкурентных условиях создавать в Украине ещё лучшие условия для бизнеса чтобы ехали сюда… Кстати, вот мы наглядно наблюдаем “первые ласточки” того “перемешивания населения и взаимопроникновения культур”, которые я ожидал через пару тысяч лет, когда на Земле начнет формироваться единая раса людей… Надеюсь, в этой расе не будет одного мерзкого народишка с лишней хромосомой 😀
А относительно Ваших мыслей – есть один нюанс, речь шла о зоне боевых действий, где естественно не место гражданским. Холодомор по идее не связан с боевыми действиями, это просто холод в квартирах, а стрельбы нет. Меняет ли это в принципе ситуацию? А не знаю… Может Вы и правы что лучше это время перебыть где то в тепле и сохранить здоровье хотя бы чтобы не грузить потом своими болячками от холода медицинскую систему… Но ни я, ни моя семья решили не бежать, вот такие мы проклятущие 😀 Пусть греет ненависть! Тем более – “сколько там той зимы”, климат стал мягче и морозы будут от силы несколько недель, а может и меньше 😀
Киев – прифронтовой город, сколько там от границы, 70км? С-300 по нему вполне достают, не говоря уже о Точках и Искандерах. При желании и Смерчами можно кошмарить. Харьков еще ближе – 40км.
В случае “замораживания” в больших городах жизни не будет. Совершенно не обязательно уезжать за границу, но очень желательно переехать в частный сектор, за город. У многих есть садовые участки за городом – самое время о них вспомнить. Мои кстати в начале войны тоже хотели на садовый участок поехать переждать. Вот только проблема – он на полпути к границе и там шли активные бои. Хорошо что отговорил. Туда и сейчас не пускают. На север от Харькова (дальше Пятихаток) мне вот на днях сказали можно только в сопровождении военных и только по дороге. А в сторону от дороги, где садовые участки – нельзя никак.
Все эти “пукты несгибаемости” – это пиар Ze, а все проблемы с ними (прорекламировать прорекламировали, а денег на реализацию не дали) – сваливаем на местные власти, особенно если местные власти “неправильные”.
Да, имеется побочный эффект, что уехавшие могут не вернуться, и некоторые таки не вернутся. Но так и до войны уезжали кто мог. После войны в Украине можно создасть “окно возможностей” для всех. Нужно восстанавливать, нужны рабочие руки, нужны бизнесы, нужны инвесторы. Разрушенные дома можно заменить современными, разрушенную инфраструктуру, которая и до войны уже была в состоянии когда пора все менять. Украина может резко стать ультрасовременной страной с большими возможностями. Если только… мудрый нарид не посадит себе на голову очередных клоунов.
Шановний Вододимире, така хвиля, як була весняна, не могла б залишитись непоміченою, а я про це чую тільки від вас одного.
” така хвиля, як була весняна, не могла б залишитись непоміченою,”-поцікавтеся, якщо у вас є знайомі в Чехії.
Володимире, я досить уважно моніторю інформацію і не бачив об’яв про евакуаційні потяги. А значить ви як мінімум перебільшуєте і дуже сильно. З якою метою ви це робите – вам видніше.
Уважаемый Андрей, относительно художеств Зе (Вы его хорошо назвали латиницей 😀) мы в курсе, но Кличко на попытки давления на него вроде бы просто назвал эти пункты “пунктами обогрева” и вывел из из под попыток навязчивого контроля всякими клопами тира арахнофобий 😀 Увы, не могу печатать, хотя разговор и очень интересный. Сейчас в пути между городами и сдыхают гаджеты, планшет уже разрядился, а телефон слишком неудобно печатать 😀 Всех Вам благ! Отцу не болеть, а нам всем – мудрых решений и Победы!
Andriy Moderator | 4 Грудня, 2022 at 19:57 | Відповіcти
@ И ожидают, что власть обеспечит всем и еще и развлечениями, чтобы грустно не было.
На все это смотрят военные и думают “вы там не с дуба рухнули?”.@
Отлично сказано!
Чергова профанація від привладних!!!
Зробимо їх ще раз!!! Так нічому і не навчилися за 3,5 роки на владних посадах, але дивно стали похожі на вгодованих кнурів!!