Китай. Назад к маоизму (Часть 2)

Сейчас будет множество комментариев о том, что это будет значить для мира, и мы не станем встраиваться в их череду, а просто отметим крайне важный момент, который стал еще более очевидным. Все же базовые ценности, присущие западному миру, ни в коем случае нельзя разменивать на любые, даже слишком привлекательные материальные выгоды. Если речь идет об авторитарном режиме, то сотрудничество с ним должно осуществляться как это происходит с инфекционными больным – в перчатках, маске, бахилах и прочем.

Китай показал классический пример ошибочности суждений о том, что достаток и комфорт, достигнутый страной в результате стремительного экономического роста, приведет к перерождению авторитарного режима в квази-демократический или даже демократический. Этого не произошло в Китае, и этого не произошло в мордоре. Диктатор зубами цепляется за власть и в конце концов, превращает страну в злобный лепрозорий с имперскими амбициями захвата новых территорий.

Все это потому, что такова суть диктатуры. Если общество не имеет ни сил, ни желания сдерживать амбиции автократа, то он обязательно свернет страну к диктатуре. И Китаю повезло, что случилось это не сразу после Дэна. А то, что в заведомо автократической системе рано или поздно выпадет зеро или диктатор, который реализует свои желания править вечно, можно не сомневаться. Два наглядных примера дают один и тот же результат. И в общем, это теперь выглядит как закономерность, а раз так, то возникает вопрос о правильности той тональности отношений, которые Запад избирает для таких режимов.

Удивительно, но именно Запад, приняв ошибочные решения, выкормил два режима, которые составляют угрозы мирового масштаба. Правда, Китай был пробой пера, но в те времена, когда было принято решение на плотное взаимодействие с ним, имелся резон, который и решил тональность отношений на три с лишним десятка лет вперед. Скажем так, брежневский режим совка стал входить в период агонии. И без того довольно неповоротливая и главное – не эффективная экономика была розбалансирована потоком нефтедолларов, впервые ринувшим на страну в период арабского нефтяного эмбарго. 

Полторы пятилетки космических цен на нефть и огромных объемов экспорта оказали на экономику крайне негативное воздействие. В любой стране не совкового типа такой поток денег привел бы к расцвету промышленности, но не в совке. Эту передышку было решено использовать для усиления своей армии, чтобы когда эмбарго кончится – показать миру зубы. И вот это произошло. Нефть из Залива снова хлынула на рынок, цены упали и совковая нефть оказалась невостребованной. Тут же грянула афганская войска и грандиозные военные маневры у границ Западной Германии, которые в любой момент могли перерасти в масштабную войну.

Именно в этих условиях сигналы о существенной либерализации режима из Китая были восприняты с энтузиазмом, поскольку Пекин был в пике с москвой и было решено, что ставка на Китай создаст некий баланс сил, который удержит совок от драки в Европе. В общем, стратегия была верной и совок не решился на войну в Европе. Тем более, что маленькая, победоносная война в Афганистане вылилась в монстроидную, кровавую эпопею, где не удалось показать своего безоговорочного превосходства.

Но в 1991 году совок рухнул, и тогда уже надо было тормозить с инвестициями в китайскую экономику, а тем более – выводить туда высокотехнологичные производства. Китай как противовес тогда утратил свою ценность и лидерам стран Запада просто надо было вспомнить то, что вкладывалось в эту стратегию изначально. Но вместо этого было решено теперь откармливать второго монстра с явно тоталитарной ДНК – федерацию, но уже в противовес к Китаю. И вот теперь докормились до того, что два кровавых режима готовы бросить вызов Западу. И это в то время, когда надо было укреплять сам Запад и создавать из него сообщество, готовое выдернуть зубы любому монстру.

И вот сейчас в роли хирурга-стоматолога выступает Украина, пока Запад собирается с мыслями. А делать это надо быстро, поскольку Си явно пойдет по стопам Пу, и потому времени на раскачку нет, а раз так, то надо пересматривать ряды своих по принципу готовности противостоять тому, что вырастили за 30 и 40 лет, соответственно. И вот исходя из этой конфигурации – действовать жестко и неотвратимо, начиная с вывода всего из Китай и совка. А дальше  – будет видно. Другого пути просто нет.

48 Comments on "Китай. Назад к маоизму (Часть 2)"

  1. Dr.Roma | 22.10.2022 at 19:17 |

    Цікаве питання – чи є взагалі в історії приклад, де теорія “демократизації через ринок” взагалі спрацювала б? Мені особисто нічого на думку не спадає

    • Владимир | 22.10.2022 at 20:05 |

      Європейська демократія існує оскільки США двічі допомогли у світових війнах. Взагалі важко знайти демократичну державу яку б не захистили свого часу США.

    • Евген | 22.10.2022 at 20:05 |

      Развитие частной экономики- главенство и независимость закона – сменяемость власти – триста лет стричь газоны – система сдержек и противовесов от принятия единоличных решений – свободная пресса – независимые судьи – ой мнять, а что это я перечисляю? Принципы уже построенных демократий в успешных странах? Ты дывы..

      • Владимир | 22.10.2022 at 20:11 |

        И помощь США в войне со взбесившимся диктатором. Без этого газоны не работают, увы.

        • Евген | 23.10.2022 at 01:11 |

          Англия?

          • Владимир | 23.10.2022 at 10:17 |

            Вы думает, если бы во второй мировой войне США не помогли, то Англия бы справилась? Давайте начнём с ленд-лиза.

    • Анатоль | 22.10.2022 at 20:14 |

      Южная Корея (и то относительно недавно) и Тайвань (Китайская Республика).

    • “чи є взагалі в історії приклад, де теорія “демократизації через ринок” взагалі спрацювала б?”-а були якісь інші варіанти?!Європа починала з Магдебурзького права та Хартії вольностей, а вони без “ринку ” були б неможливі.

    • “Мені особисто нічого на думку не спадає”-все це сказане не спосується імперій. Те, що було можливе в практично мононаціональній Японії(починаючи з епохи Мейдзі), було неможливе в багатонаціональному Китаї(імперії, республіці, КНР) і стало можливим в майже мононаціональній Республіці Китай(Тайвань). Як сказав Алєксадр ІІ(імператор РІ):”Панове, або реформи, або імперія!”.

  2. Сергій | 22.10.2022 at 19:39 |

    Выводить предприятие не просто.
    Транснациональные корпорации заточены на поиск минимальных издержек и имели в Китае практически все что нужно.
    Дешевую раб.силу, безразличное отношение к окружающей среде, умеренные налоги и т.д.
    Где теперь найти все это и в таких количествах?

    • Олег | 22.10.2022 at 19:56 |

      Індія

      • Сергій | 22.10.2022 at 20:56 |

        Индусы не китайцы. Они с ленцой.

        • Вовк | 23.10.2022 at 09:45 |

          Сергій, індуси тому і не китайці, бо й ДОСІ живуть принципами кастового суспільства

    • Олег | 22.10.2022 at 19:57 |

      Або роботи на виробництві.

    • “Дешевую раб.силу, безразличное отношение к окружающей среде, умеренные налоги и т.д.”-і сировину.І есклюзивний момент-рідкоземельні метали,без яких немає сучасної електроніки і по яким КНР майже монополіст.

    • Їх не прийдеться виводити. Китайці їх просто націоналізують, як свого часу СРСР при згортанні НЕПу. Тому витрат тут не покрити нічим.

      • “Китайці їх просто націоналізують, як свого часу СРСР при згортанні НЕПу.”-в совдепії націоналізували в епоху “воєнного комунізму”. При НЕПу давалися концесії, які через певний час закінчилися, а нових не давали. Щодо широкомасштабної націоналізації, то треба пам’ятати, куди вони будуть збувати продукцію і як братимуть сировину.(Власне ринок КНР не такий вже і великий. За європейськими мірками живе прибл. 160млн. чол., та й за рахунок експортно-орієнтованих виробництв.)

  3. Евген | 22.10.2022 at 19:59 |

    Лучше не скажешь

  4. Вячеслав | 22.10.2022 at 20:19 |

    Коли Америка відправила Пелосі, щоб взяти Сі на понт, то розраховували, що обісцяного Сі затюкає свій народ. Але Захід не врахував одну річь, що Китай це до кісток мозку комуністична країна. І якщо партії потрібно, щоб імпіратор правив ще 100 років, то їм наплювати на провокації. Очікуєм на зародження чергового Сіхуйла і будем подивитись, що він буде викручувати далі. Але оте подовження царювання неспроста. Сі по прикладу пуйла мабуть теж захотів прославитись в історії. Питання тільки чим і яким він буде прославлятись…

    • Це навряд. Байден не Трамп, і не пуйло, він не помічений у киданні понтами та “генітальній” переговорницькій діяльності, як чубчик.

      • Вячеслав | 23.10.2022 at 07:53 |

        Ну я мав на увазі, що Байден брав Сі на слабО – буде отвєточка на приїзд Пелосі чи ні?… Чи я не так зрозумів?))

  5. НЕП у СРСР протримався близько 10 років, у китаї – близько 40 років. Що чекає Китай? Економіка переживаєє період стагнації, КПК вимагає економічного росту, далі – націоналізації власності західних компаній та повернення до великого стрибка. Щодо років високих цін на енергоносії у кацапській педерації, то вони подібні завезенню золота Іспанією з Нового Світу з послідуючим руйнуванням економіки та виробництва в цій країні. Тепер саме головне щоб колективний захід встиг вибудувати політику протидії маргінальним режимам – КНДР, Ірану, кацапам та китайцям. Бо через повій різного роду типа угорщини буде здійснюватися активна протидія позиції ЄС та США, з метою обходу санкцій маргінальними режимами. Раніше тут грала кацапська педерація та китай. Тепер можливо цгорщина, Франція та венесуела. Франція завжди любила по тихому нажитися на санкціях і смак до такої діяльності у них у крові. Саудити також підтримують ідейно близьких рушноконосіїв з Ірану.

    • “НЕП у СРСР протримався близько 10 років, у китаї – близько 40 років.”-практично я бачив обговорювання теми, чому в совдепії НЕП протримася 10років, а в КНР-вже 40. Бо в совдепії владу захопила відверто кримінально-мафіозна структура-ВКП(б), керівники якої не мали зеленого поняття про управління економікою і тому при перших загрозах своєму пануванню перейшли до репресивно-дерективного керування. Еліта КНР часів Ден-сяо-піна вже була встигла дечому навчитися, і тому їх керування не було таким провальним. Але… комуняки залишаться завжди комуняками. Скрізь, де існують посадовці, які можуть впливати на прийняття рішень і особисто за них не відповідати, там буде коррупція. Скільки в КНР в 6год. ранку на стадіоні не розстрілювали б коррупціонерів(з трансляцією по місцевому телебаченню), боротьба буде йти проти коррупціонерів, але не проти коррупції.
      “Що чекає Китай? Економіка переживаєє період стагнації, КПК вимагає економічного росту,”-малася мабудь на увазі КНР?! Економіка переживає те, що б мала переживати при доганяючій індустралізації. В КНР не створені умови для вільного розвитку наук, бо для цього потрібна свобода інформації, а вона і компартія-поняття несумістні.
      “та повернення до великого стрибка.”-ідея Мао “великого стрибка” заключалася в тому, що варто побудувати важку промисловість і буде 10тисяч років щастя. Ну побудували. А далі що?! Розвиток науки, який неможливий без свободи слова?! А свобода слова- мозаїчна імперія КНР почне розповзатися, бо різні регіони, які говорять на різних мовах і моляться різним богам, мають різні інтереси. В давнину і навіть в недалеку таке траплялося не раз, але через деякий Китай знову об’єднувався. Чому?! Ірригація. Щоб забезпечити населення продуктами, потрібне було централізоване керівництво, яке забезпечувало управління ірригаційними системами, які охоплювали багато регіонів.(до речі, чому в КНР не переходять на простішу грамоту. Бо один і той же ієроглиф різні китайські народності розуміють одинаково, хоча і вимовляють по-різному). Чи зараз це актуально?! Не дуже, бо є багато менеджерів, які пройшли школу західних компаній і знають, що краще працювати на основі договорів, ніж в директивно-плановому управлінні.
      ” Щодо років високих цін на енергоносії у кацапській педерації, то вони подібні завезенню золота Іспанією з Нового Світу з послідуючим руйнуванням економіки та виробництва в цій країні.”-нафтові шейхи живуть вже в ХХІІ столітті.
      ” Бо через повій різного роду типа угорщини буде здійснюватися активна протидія позиції ЄС та США,”-подібні повії є практично в кожній західній країні, просто в Угорщині вони мають гарантовану багаторічну більшість.
      ” Саудити також підтримують ідейно близьких рушноконосіїв з Ірану.”-вони з ними на ножах, хоча якісь тимчасові домовленності , звичайно, можливі.

  6. Звичайно, швидко це не відбудеться. Але з часом з’їзди КПК будуть ставати все помпезнішими, а розвиток технологій застрягне на дні сьогоднішньому, бо комуністи, аксіоматично, інвестуватимуть в розпил, а не в розвиток. І через роки різниця між сьогоднішнім і завтрашнім Китаєм досягне різниці між Північною і Південною Кореєю. Амінь.

  7. Свобода? А что это такое?… Люди слишком часто увлекаются частностями, которые вроде как понятны. Однако так ли это? Я свободен дышать или не дышать, только смерть будет расплатой за ошибку. Я свободен одеваться или мёрзнуть, только болезнь будет расплатой за ошибку. И так далее. А кто мне скажет, что такое совесть и зачем она нужна?
    В России сейчас тоже идёт война за свою народную свободу, только это свобода убивать, грабить, насильничать. Пока что эта война проходит на территории Украины. Но ведь за свободу же!
    Демократия без демоса невозможна, а демос — не толпа разбогатевших рабов или отряд разбогатевших разбойников. Для определения демоса нужен целый список принципов, по которым живут сами люди, по которым вступают во взаимоотношения между группами и общинами, по которым относятся к природе в смысле среды обитания. Вот тогда растёт экономика и работают законы, а семьи потихоньку увеличивают достаток. Всё остальное, от полного отрицания того списка принципов до частичного несоответствия списку — ведёт или к рабству или к грабительской войне. Быстро или медленно, с песнями и флагами или без оных, с материальными ресурсами или без них — но ведёт.
    Можно ли было считать рабством жизнь на Сицилии под властью мафии? Похоже на то, к тому же постоянные убийства. И снова — так далее.
    Когда анти-колорадос называет абсолютное большинство китайцев стадом, то почему не розовыми пони, а? Может честнее назвать их стаей мелких зубастых хищников, не обладающих смелостью в единичном экземпляре? Например, всеядные мышки. Несмотря на юмор, хищник это хищник. И правители Китая должны соответствовать.

    • “Свобода? А что это такое?…”-за К. Марком-усвідомленна необхідність. В реалі-дещо більше-можливість змінити своє життя на краще.
      “В России сейчас тоже идёт война за свою народную свободу, только это свобода убивать, грабить, насильничать.”-а це вже вседозволенність. Свобода одного закінчується там, де починається свобода іншого.
      “Можно ли было считать рабством жизнь на Сицилии под властью мафии?”-ні, бо є можливість в будь-який момент виїхати(це для тих, хто не хоче боротися з мафією). Крім того, мафія заточена на відверто кримінальні сфери- торгівля наркотиками та зброєю, проституція і т.д. В ерефії- “братва” контролює ВСЕ. І тому “братва” небезпечніша за мафію.
      “Когда анти-колорадос называет абсолютное большинство китайцев стадом, то почему не розовыми пони, а?”-бо “рожеві поні” знаходяться в зовсім інших умовах. Китайці КНР знаходяться в таких умовах, що навіть нам те важко зрозуміти.

  8. Valeriy | 22.10.2022 at 21:33 |

    Даа , одной проблемой не обошлось , впрочем не удивительно , объединение цивилизованного мира и объединение диктаторов тоже вполне реально и законномерно.

  9. Eugen moderator | 22.10.2022 at 21:43 |

    Наверное, пока не придет понимание причин появления этой коммунистической жути, все реакции будут по типу симптоматического лечения.
    А причина по сути своей одна- бесконтрольное распространение мифологизированных идеологий. Причем не только коммунистической.
    Принимая во внимание глубину проникновения в Запад разнообразной агентуры коммунобольшевиков за последнее десятилетия, пора бы тому же западному бизнесу осознать, что вместе с сомнительной и не долгосрочной выгодой от экономических отношений с коммунарами, равно, как и с прочими тоталитарщиками, негативные последствия таких отношений неизбежны и весьма ощутимы. Но, пока приходится слышать и от, казалось бы весьма толковых бизнесменов предложения откупаться от комбандитов. В том числе и территориальными уступками…
    Потом, вроде как и я не я, и идея не моя…..но слово, а тем более пост в Сети, оно не птичка, в клетку не вернеш….
    Вот интересно, как в ближайшее время китайский бонза будет про мировую мастерскую высказываться? Нешто по типу такой себе “энергетической сверхдержавы”?
    А если ему Тайвань не отдадут, он что Шанхайский порт закроет, или ширпотреб поставлять перестанет?

    • Ну китайцы раньше планировали аж в 2030 году стать мировым гегемоном и вот потом уже показать всем, кто хозяин. Но сейчас, возможно ещё лет пять-шесть у китайцев есть до какой-нибудь их “спецоперации по де- чему-то там”.

    • “Принимая во внимание глубину проникновения в Запад разнообразной агентуры коммунобольшевиков за последнее десятилетия,”-а раніше було краще?! Згадайте час після першої світової війни з Мад’ярською, Баварською, Ельзаською та ін. радянськими республіками, не рахуючи спроби повалення влади в інших країнах. А брежнівські “борці за мир”?!
      “А если ему Тайвань не отдадут, он что Шанхайский порт закроет, или ширпотреб поставлять перестанет?”-хай закриває, може повстання почнеться(В Шанхаї та Гуанчжоу особливо не люблять комуняк, так само як і в Ухані).

  10. “розвиток технологій застрягне на дні сьогоднішньому” – не факт.

    Вспомните развитие военной области совка после захвата немецких технологий и воровства ядерных секретов после 2й Мировой войны.
    Да, по инерции, но развитие еще продолжалось в течение нескольких десятилетий.

    А сейчас, большой процент студетнов в Западных технических ВУЗах – это китайцы. Причем – это самые прилежные студенты там.
    И соответственно – на Западе уже большой процент специалистов в высокотехнологичных компаниях – это китайцы.
    И если китайская “родина скажет надо”, то угадайте, что произойдет.

    Так что всё это ой как плохо пахнет.
    А не дай бог, Иран, рашка и Китай “споются” (ули уже “спелись”), то Западу придется вообще туго.
    Тем более, что демократия там пофакту висит на волоске: в европейских странах у власти по большей части беспринципные популисты, и в Штатах после выборов в Конгрессе, возможно, будут рулить трампуасы.
    Так что “веселые” времена только начинаются…

    • Інерція розвитку, звичайно, Китай певний час рухатиме. Але потім буде те, що в совку. Він так і не підстрибнув вище крадених німецьких технологій. А нові на той час генетика і кібернетика були об’явлені “продажными девками империалізма”, бо не вкладалися в теорію партії. Китайських студентів з світовихВУЗів скоро випруть, нові технології давати перестануть, в китайських підручниках з’явиться розділ про “руководящую и направляющую”, а креативному досліднику зі своїми відкриттями доведеться йти не до наукового керівника, а до секретаря парткому, який вирішить подальшу долю розробки. І не сумнівайтеся, він вирішить її за критерієм “что с этого буду иметь я”, а не “что это принесет родине”. От космос – здається мені, що багаторазові носії Маска Китай вже не опанує – їхні ракети базуються на радянських “Восходах”, вони і далі намагатимуться гнати їх “быстрее,выше, сильнеє”. Бо визнати, що йшли не туди і треба змінити концепцію і весь технологічний ланцюжок – комуністам це не під силу. Ії авіація – це СУшки, і розробка і далі триватиме на їх базі, бо авіапідприємства там державні, змагання кількох приватних фірм за кращий прототип там теж вже не буде. Пишуть, що вони першими в світі опанували 3 нм техпроцес при виробництві чіпів, але написати можна все, що забажаєш.А от про постачання їм виробничих ліній для такого процесу – ніхто не пише. А така лінія – не жменя чіпів в кишені, а величезний комплекс, його в обхід санкцій в кишені не привезеш. Та кщо не знаю, яка там у них релігія, але Китаю в довгостроковій перспективі вже можна сміливо казати: Амінь!

      • ” а креативному досліднику зі своїми відкриттями доведеться йти не до наукового керівника, а до секретаря парткому, який вирішить подальшу долю розробки. “-це ви так описали ситуацію з відкриттям ковіду-19.
        “бо авіапідприємства там державні, змагання кількох приватних фірм за кращий прототип там теж вже не буде.”-з ВПК ситуація трохи інша, бо там конкуренція з закордоном. Але в кінцевому рахунку теж саме.
        “Та кщо не знаю, яка там у них релігія, але Китаю в довгостроковій перспективі вже можна сміливо казати: Амінь!”-релігій там багато, базових три : даосизм, буддизм, конфуціанство.

      • Andriy Moderator | 23.10.2022 at 17:55 |

        “Пишуть, що вони першими в світі опанували 3 нм техпроцес при виробництві чіпів, але написати можна все, що забажаєш”

        Это не совсем те китайцы, это тайваньская TSMC.

    • “А сейчас, большой процент студетнов в Западных технических ВУЗах – это китайцы. Причем – это самые прилежные студенты там.
      И соответственно – на Западе уже большой процент специалистов в высокотехнологичных компаниях – это китайцы.
      И если китайская “родина скажет надо”, то угадайте, что произойдет.”- не плутайте діаспору “хуацяо” в Півд-Східній Азії з емігрантами на Заході. В багатьох з них є проблеми на батьківщині. І як вони себе поведуть, треба розглядати кожен окремий випадок окремо. До речі, 80% мешканців Гонконгу-вчорашні втікачі з КНР або їх діти.І поглинання Гонконгу КНР в них ентузіазму не викликало. А так звичайно, обережність не завадить.
      “А не дай бог, Иран, рашка и Китай “споются” -Іран та ерефія по факту вже сателіти КНР.

  11. алдр | 23.10.2022 at 04:41 |

    А теперь вопрос: возможно ли равенство всех народов и государств на планете, или неизбежно деление на вторые/третьи миры и “илиту”?

    • Такий поділ вже існує, як існує він всередині кожної країни. Хтось там академік, хтось вантажник, а хтось бомж. І загалне місце країни в рейтингу визначається чисельністю переважаючої групи населення – академіків, вантажнииків чи бомжів…

    • El Titano | 23.10.2022 at 09:29 |

      “Равенство всех народов и государств на планете” вообще невозможно. Поскольку люди – индивиды – не равны между собой по определению, а народы и государства – это общности людей. В демократиях прошлого – античных Греции и Риме, итальянских и ганзейских торговых республиках и даже в Англии и США 18-19 века это прекрасно понимали. Но вот во Франции во время т.н. “Великой французской революции” идею демократии подменили идеей равенства – и получили якобинскую диктатуру – мать всех тоталитарных режимов, что правых, что левых. А император Наполеон экспортировал идеи этой самой “революции”, положив несколько миллионов человек по всей Европе.

      Равенство, возведенное в ранг абсолютных ценностей, заменяет власть демоса властью охлоса, толпы. И демократия превращается в охлократию (Боневтик и 73% передают нам всем пламенный привет), либо в тоталитарную диктатуру. Что мы сейчас и наблюдаем повсеместно.

      • Юрій+Арч | 23.10.2022 at 11:15 |

        +++++

      • “В демократиях прошлого – античных Греции и Риме,”-там же були Мегари, місто-держава охлосу, що переміг. Може хтось напише статтю про це.

    • Дмитрий | 23.10.2022 at 12:27 |

      Равенство в принципе не достижимо ибо суть человеков – неравенство, за счёт которого мы и выжили. Неравенство исходит из природы, порождающее постоянную борьбу за выживание, тем самым позволяя доминировать лучшим и сильнейшим.
      А вот что достижимо и к чему стоит стремиться – это справедливость. В равном обществе талантливый трудоголик и ленивый алкоголик ставятся на одну ступень, в справедливом – первый будет обладать максимумом благ, а второй – влачить жалкое существование. Но и справедливость – не идеал, организованные воры и монополисты будут занимать лидирующие позиции, также как хитрецы и подхалимы… Поэтому придётся создавать кучу систем с рычагами влияния и противовесами для балансорвания перекосов, чтоб и воры не молги разгуляться, и слабейшие обездоленные не оказались без средств к существованию. А чтоб это всё работало каждый член общества должен понимать суть данной концепции и участвовать в принятии решений. А не получать всё готовенькое даже не задумываясь откуда что берётся.

  12. Вовк | 23.10.2022 at 10:44 |

    ну що ж, почнемо…
    1. Китай, Педерація та Єблорусь емпіричним шляхом довели: сите життя скоріш призведе до автократії, ніж до демократії та прагнення відірвати морду від корита, щоб глянути в небо. Задоволення нижніх потреб з піраміди Маслова призводить скоріше до деградації особи, обмеженої мартицею тривимірності. Або – до фальшивої потреби у визнанні, як то скрєпи, вялічіє, побєдобєсіє, іМперія.
    2. Китаю для обслуговування ВНУТРІШНЬОГО боргу зростання економіки має бути хоча Б на півпроцента вище, ніж позичковий/борговий процент. Інакше – це як падіння з велосипеда, разом з велосипедом, який зупиняється. Щось подібне відбулось з Японією, після 1980-90 років, коли індекс Ніккей був більше 20 000, а Доу-Джонс – десь 5000-6000.
    3. Щодо демократії, автократії, 1,5 млрд та креативного МИслення. ЧОМУСЬ так сталося, що чим більше популяція – тим жорстокішою стає дисципліна. Візьмемо індусів та ханців.
    В індусів – жорстока сегрегація по кастовим принципам, нехтування якими призводить до пригнічення розвитку популяції. Це – нейтральний вираз, що не зачіпає багатьох аспектів, прихованих від зовнішнього спостерігача.
    Китай живе за законом мурашника. Мурахи – це інсекти, комахи. Життя мурах без диктату мАтки – НЕМОЖЛИВЕ. Роль матки відіграє імператор/рульовий-кормчий/генеральний секретар, що стоїть на чолі КПК. Прошу звернути увагу, що чисельність КПК всього лише близько 90 млн при популяції в 1,4 млрд. Для порівняння , КПSS була 20 млн при популяції Совка – 200 млн.
    мАточний метод керівництва мурашником – це прямі директиви функціонального штибу, які ВИКЛЮЧАЮТЬ як саморозвиток, так і творчість. Назвіть відомих СУЧАСНИХ ханців-письменників, композиторів, філософів або вчених, які жили та вчились в Китаї.
    Винайдення пороху, фарфору, шовку – чистої води фейк! Як країна, що мала порох, та 100 млн популяції, могла дозволити поневолити себе 2 млн кочівників Тимуджина?
    З креативним мисленням там проблеми і понині, бо Голова, придумай, раз-два! не працюють в умовах функціональних директив. Руки, зкопіюйте, раз-два – працюють.
    Загризатися Китаю з умовним Заходом це не тільки втрата технологій, але й втрата ринків. Навіть якщо Сі почне продавати американські казначейки, це не врятує економіку КНР

    • Юрій+Арч | 23.10.2022 at 11:26 |

      + Вовчище+

    • Puzat-Pasuk | 23.10.2022 at 11:42 |

      це теж матеріал для окремої статті тут

    • “Назвіть відомих СУЧАСНИХ ханців-письменників, композиторів, філософів або вчених, які жили та вчились в Китаї.”-наприклад, Лао Ше(“Записки про котяче місто”), який загинув під час “культурної революції”.
      “Як країна, що мала порох, та 100 млн популяції, могла дозволити поневолити себе 2 млн кочівників Тимуджина?”-а що змінилося для рядового “китайця”?! В Китаї неоднаразово змінювалися правлячі династії, часом і іноземні(крім монголів, були кидані, маньчжури і т.д.) Після епохи потрясінь, які проходили відносно швидко, все продовжувалось як і раніше.

      • Вовк | 24.10.2022 at 14:20 |

        якщо Лао Ше відхунвейбінили – значить він не скрєпний китаєць.
        уявіть: – Ви – дорослий дядько, 30 років, з автоматом, а Вас завойовує першокласник з рогаткою.
        С сучасників читав роман китайського письменника-фантаста Лю Цисіня “Проблема трьох тіл”. Враження – гидОтні: призивати іншопланетних прибульців, щоб відомстити за дитячі образи…

Comments are closed.