То есть, благодаря мудрой политике их фюрера, экспорт сузился до Индии и в основном – Китая, а это значит, что если только Китай решит обрушить лепрозорий, он просто прекратит закупать в мордоре сырье и сядет на берег реки, чтобы смотреть как и что там проплывает. Заметим, в таком случае, Китаю не нужно будет делать никаких резких движений, все упадет само и прикатится прямо в руки. И между прочим, именно такой приз в виде даже не маленькой победоносной войны, а успешной комбинации, которая даст прирост территорий, которые китайцы считают своими, может сбросить внутреннее напряжение в самом Китае. Ведь после того, что показала армия мордора в Украине и как себя зарекомендовало западное оружие, в Китае десять раз подумают, а надо ли им бодаться с Тайванем, когда под боком имеется менее опасная и на сто процентов выигрышная комбинация.
Очень скоро состоится очная встреча Байдена и Си в рамках саммита G20, и там может возникнуть откровенный разговор. Понятно, что Си уже в цейтноте и вопрос лишь в том, насколько он осознал свое положение и положение Китая, ну а у Байдена имеется программа-максимум, которую он должен реализовать. Его неряшливые предшественники оставили беспокойное наследие в виде сразу двух активных агрессоров. А Штаты всегда хотели нейтрализовать одного из них за счет другого. И вот сейчас все складывается таким образом, что тонущий мордор становится кандидатом «на вылет», и в данный момент всем понятно, что его могильщиком может и должен стать именно Китай.
А с учетом того, что мордорские вооруженные силы если не разбиты, то уже приведены в такое состояние, что они не в силах вытянуть даже одну войну против Украины, потому еще одну войну, а тем более с намного более сильным противником, они не осилят априори. Когда из москвы звучат сказки или угрозы о том, что они могут показать НАТО «кузькину мать», специалисты из области военных наук уже ржут как новогодние пингвины, поскольку два десятка хаймарсов устроили такую «Резню бензопилой», что если представить их количество в несколько раз больше, да еще и современную авиацию, то лаптям не светит даже капитуляция, а 40 лет хождения всем населением вокруг Уренгоя, вместо Синая. Дальше их все равно никто не пустит.
И это значит, что Джо и Си могут разыграть эту партию так, что для обоих будет безусловный профит, а ненужная, мешающая торговле напряженность быстро сбросит обороты. Понятно, что Штаты уже не вернутся в режим «цьомки-бомки» с Китаем, поскольку он уже показал свою способность сорваться с катушек, но тем не менее, осторожный баланс будет найден. Вашингтон безусловно вернет домой критические производства и больше не станет ними широко разбрасываться, особенно в страны, которые не являются проверенными союзниками, но тем не менее, что-то вроде взаимовыгодного сотрудничества наладить можно. Только Китай должен показать, что сделал надлежащие выводы, и между прочим, одним из этих выводов будет закапывание путинского топора войны вместе с путиным и его федерацией.
Думаю, что примерно в таком ракурсе и должны пройти предстоящие переговоры. В любом случае, начав широкомасштабное вторжение в Украину, прутин запустил необратимые процессы для всего мира. Он уже никогда не вернется в точку, соответствующую 23 февраля, и те очаги напряженности, которые окончательно вышли из-под привычных механизмов регулирования, будут вырезаны и выброшены. И вот этот сюжет с резким сокращением закупок Китаем железной руды в мордоре может быть лишь пробным шаром того, как Пекин проведет операцию «Туши свет». Без единого выстрела. А танки и прочие железяки уйдут для контроля новых территорий. И что характерно, Штаты теперь не будут против, да и вообще – никто не станет возражать, поскольку эта гангрена уже достала всех до крайней степени.
Как бы не получилось, что новый монстр, зохавав старого, станет сильнее…
Думаю как раз это и будет главный вопрос встречи-где будет проходить новая граница Китая.
“это и будет главный вопрос встречи-где будет проходить новая граница Китая.”-а за які заслуги?! КНР утримати старі.
“а за які заслуги?!” – від своїх територій вони не відмовлялись і головне це те що росте під час прийому піщі.
” від своїх територій вони не відмовлялись”-так, від “своїх” не відмовлялися, але вони мають також і загарбані чужі(Тібет, Уйгуростан, Внутрішня Монголія і т.д.). Крім того, КНР-багатонаціональна держава(бл.40націй),які говорять на різних мовах і молються різним богам. Державотворчої нації-мандаринів там бл.450млн.чол. з 1380млн., тобто менше в процентному відношенні, ніж москалів в совдепії перед її розпадом. Ряд регіонів, які задіяні на обслуговання західного ринку (Шанхай, Гуанжоу, та інш.) можуть почати вимагати незалежності.
С какого перепугу? ну станет у него чуток больше нефти… а толку? статья же разжевала, нет производства на “ёмкий” рынок – нет дохода, нет дохода… ну китайцы уже балованные, потому внутренний кипишь им не к чему. А если нет, то уже поздно будет, Япония, Ю.Корея, да собственно и Тайвань уже будут перевооружены. А у Австралии будут ядерные субмарины…
Ко всему сказанному стоит добавить, что осенью должен состояться съезд компартии, во время которого товарищу Си могут быть заданы очень неприятные вопросы. И еще. Си часто называют “пожизненным президентом” Китая, но это не совсем верно. Да, из Конституции КНР убрано положение об ограничении сроков пребывания президента у власти, однако при этом он может быть отстранен от власти решением Всекитайского собрания народных представителей (естественно, предварительно одобренным компартией). Может быть и другой вариант, когда пост Президента КНР сделают чисто церемониальным, сохранив за ним роль “морального лидера”, но при этом сильно урезав его полномочия. Так что Си, заигравшемуся, похоже, в нового Мао, есть над чем задуматься…
“Си часто называют “пожизненным президентом” Китая, но это не совсем верно. Да, из Конституции КНР убрано положение об ограничении сроков пребывания президента у власти, однако при этом он может быть отстранен от власти решением Всекитайского собрания народных представителей (естественно, предварительно одобренным компартией)”-інфаркт чи несчасливий випадок теж ніхто не відміняв.
Автору спасибо 👍👍👍.
Всё началось тогда когда жёлтолицый господин подарил вождю золотые бусики и получил взамен земли на 50 лет. Закончится переселением племени вождя в резервации, где много вкусного ягеля. Новый вождь научит племя пасти оленей с обменом их на огненную воду.
Да, уж…
Таки похоже, что сей персонаж, так резво взявшийся повторять постнэповские вариации “страны победившего быдла”, вполне прогнозируемо наломал внушительную таки кучу дров.
Все эти танцы с бубнами вокруг ковида, наплевание на договоренности по Гонконгу, презанятнейшие выкрутасы относительно войны в Украине, игры в кораблики и самолетики вокруг Тайваня,и, наконец, совершенно идиотические угрозы в адрес США перед визитом Пелоси на Тайвань, представляют собой таки внушительный перечень.
Перечень, очень мягко говоря, странностей. Неких блефов, совершенно понятных по сути своей для всего вменяемого мира и рисующих для мира этого весьма неприглядный портрет страны.
И это на фоне совсем не радужных перспектив собственной экономики, в том числе и по причине пандемии.
Да и в пандемии этой, даже если не углубляться в разнообразные версии происхождения того вируса, вина китайского руководства, вместе с горемычным ВООЗом, вполне просматривается.
Заслуги, однако. Достижения,мона сказать, неимоверные.
Хотя, если принять во внимание деформационный потенциал коммунбольшевицких догм и постулатов, преизрядно подработанных местной китайской спецификой, то, пожалуй, особо-то и удивляться таким штукам не стоит. Закономерненько все. Синтезированная реальность в мозгах, или где она у них там, партхозэлитки китайской, оказалась ощутимо далекой от реальности.
И вот теперь возникает масса вопросов.
Тех, что можно выразить одним – а дальше, что?
Распад рашки, прирастание в том, или ином виде новыми, или старыми, кому как нравится, территориями, получение весомой такой ресурсной базы, снижение напряженки в перенаселенных регионах уменьшением нагрузки в чел.на кв.км.
И?
Ну, попервах что-то вроде самообеспечения на период какого – то освоения этого всего.
А огромные заводы ро выпускку всего и вся? Заводы, представляющие собой города.
Продукцию их куда и кому? После того, как во всем мире вполне обоснованное желание держаться подальше от всего, что имеет отношение к коммунистам?
Вот сейчас имею наблюдать не самую богатую страну Европы, где единственная вещь, в Китае сделанная, что мне в руки попалась, это была ледовская лампочка Пылыпс.
Машин китайских нет, текстиля нет, ничего китайского нет. Да, есть некие магазинчики, в которых торгуют чисто ширпотребом именно китайским. Их еще найти нужно. Там дешево все, аж до немогу. И все!
На что рассчитывают правоверные коммунисты китайские?
Но то их дело.
А вот о чем Байдену сегодня с Си договариваться, во де вопросище.
Границы, оно то так. Сотня км туда-сюда на нынешних просторах раши и не заметно будет
Не о судьбах же килотонн ваты, те самые пока рассеянские, земли населяющей.
Видать пока будет вполне ограниченный круг вопросов, с необходимостью удавления путинских связанный. Что-то придется посулить Поднебесной, чем-то ее постращать…
Может пообещать не предпринимать действий по ухудшению личных перспектив главного китайца…взамен на некие действия, или же бездействия….
В общем, оччень многоуровневая получается игра. Прямо многомерные шахматы какие-то.
Поглядим-посмотрим.
Китай думает,что после рос.-укр.войны он козырным станет.А ведь история показала,что козырными стали те кто получал ленд-лиз от США.
Китай якраз дістав своєрідний ленд-ліз. Причому від усього світу, США в тому числі.
Вклали в нього стільки, скільки ні в кого ще не вкладали. І не зупинились іще вкладати, бо одна справа державні влади, а зовсім інша – вільний-вільний-вільний бізнес. У бізнесу ще вистачає інерції вкладення в Китай.
китайская провинция Нью Вась Юки
Єдине питання, яке може хвилювати зараз США, це доля залишків радянської атомної зброї в рашці. Не впевнений, що її там багато у боєздатному стані. Але, її потрібно зібрати, інвентаризувати та ліквідувати у повному обсязі, щоб нічого ніде не втратилось.
Все інше, на кшталт кордонів, родовищ копалин, старих виробництв, навряд чи зацікавить навіть Китай, у якого ще 3/4 своєї території майже не заселені, бо самі китайці не хочуть там жити. Якщо Китай справді погодиться у вирішенні цього завдання, то отримає від США канхвету “Тузік вкусний”, а ні, то й ні. Американці і самі вправляться за допомогою союзників
Тут є ще одна стаття щодо “китайської проблеми”, яка трохи поглиблює розкриття теми https://foreignpolicy.com/2022/08/13/what-china-wants-us-conflict/
Саме головне – баланс сил. Китайці набудували міст, у яких ніхто не живе, поїздів у яких ніхто не їздить, будівництво житла сягнуло 30% бюджету. Все це дало ілюзію розвитку та промислового росту. Криза почалася. Що далі? Треба брати пуйла за вим’я, бо нікого іншого взяти не дадуть. Гроші кацапів переведені у юані. Словом підготовка до м’якого поглинання виконана. Тепер варіанти-самий простий дати кацапам моцний кредит, можна чіпати та промисловими виробами, а потім за неповернення боргу взяти в оренду все від владивостоку до уралу. Назавжди. Ввести війська, адміністрацію і т.і. Китай на відкритий конфлікт не піде. Хіба швидкий аншлюс.
Піде, чи ні Китай в його нинішньому вигляді на відкритий конфлікт, то буде видно найближчим часом.
Але.
При збереженні політичного устрою, коли домінантою залишається ідеологія комунізму, це лише питання часу.
Завадити такому розвитку подій і просто і не просто.
Просто, позаяк достатньо відрізати його від ринків збуту і притоку технологій, не просто, оскільки для занадто великої кількості ділового люду прибуток сьогодні, зараз затьмарює очі досить густим туманом.
А в умовах існуючої на Заході демократії впливати на таких доволі складно.
Проте, за будь-яких умов людській цивілізації таки доведеться вирішувати проблему тоталітащини і міфологізації реальності. Найближчим часом.
Бо ж лише питанням часу є отримання і застосування без вагань надпотужної і наднебезпечної зброї тими, хто живе в синтезованій міфами реальності……
Як же хочеться, щоб Ви опинилися в результаті подій праві!
Є речі на які США вже не погодяться. Серед них переділ кордонів. Так, що один монстр не буде відданий на їжу іншому. Китай може спробувати це зробити або спробувати переварити рф повільно. Обидва монстри вирощені на гроші заходу, з цим теж треба щось робити. І ще спочатку буде 20 з’їзд компартії, а потім сі планує зустріч з Байденом. Але сі треба пережити 20 з’їзд. А те, що новий лідер китаю буде шукати зустрічі з лідером США це обов’язково. Думаю сі намагається це продати як свою перевагу всередині кпк, мовляв я там домовлюсь про те… Було би дуже цікаво зрозуміти бурління настроїв всередині кпк зараз. Але навряд чі хтось при здоровому глузді забажає розбиратись в тому гадюшнику, з течіями які там вирують. З тою кількістю людей які можуть посісти першу сходинку китаю.
Мені здається, що не варто тішитись ілюзіями про наявність навіть відносно виважених персон в сьогоднішньому керівництві держав, де домінують міфологізовані тоталітарні ідеології.
Оскільки вже декілька поколінь тих елітарних комуністів, і не тільки, існували в ситуації, коли демократичний світ фактично раз за разом поступався їх тиску.
Спочатку індустріалізацією червоної совдепії, потім післявоєнними копромісами.
Підтримкою післяперебудовної росії. І нарешті неймовірною терпимістю не тільки до інформаційного наступу відкритих пропагандистів скаженої нафтобази, а й до відвертого і зухвалого тероризму. Коли тільки поврий невіглас не бачив волохаті вуха мордору, що стирчали практично за будь-якими збройними конфліктами в світі.
Звичайно, що в тих спільнотах сформувалась впевненість в слабкості і вразливості західних демократій. В іх стійкому небажанні цікавитись тим, що виходить за рамки зацікавленостей сьогоднішнього дня.
Та й не зовсім безпідставна впевненість, якщо вже бути відвертими.
То ж перед Штатами і їх справжніми союзниками, тими, що розуміють реальні наявні і приховані загрози планетарного масштабу, зовсім не просте завдання.
Завдання суміщення вже давно вкрай необхідної радикальності з належною поміркованістю.При забезпеченні і таки збереженні тих принципів і цінностей цивілізованого світу, на які зухвало начхали сьогоднішні державнітерористи.
Притому, що тільки сліпоглухому не зрозумілий той беззаперечний факт, що ніякі домовленості з битими комунізмом нічого, нікому і ніколи не гарантують.
“Є речі на які США вже не погодяться. Серед них переділ кордонів.”
Не факт. Если они согласились с тем, что мордор должен быть разрушен.
И потом, границы ведь будут изменяться не просто так. Вот например Курилы. Или Кенигсберг. Агрессор сам решил изменить границы. И теперь это ведь не границы будут меняться, это все соседи агрессора будут возвращать то, что агрессор успел захватить перед тем как решили “не будем менять границы”.
Все логічно. Путін, війсковий і шпіон, відповідно, без наказу ні-ні,і сцикло. Тому війну в Україні воно почало за наказом. Китай ймовірно ініціатор Нашої війни.
Світове суспільство не погодилося би на анексію частини раші Китаєм до 23 лютого. а зараз Китай розраховує на дозвіл повернення земель.
Важко думати, що Байден і Сі домовляться, а от одержиме відправлення всіх дітей з окуплваних території на Далекий Схід лякає, бо тим дітям грозить китайське рабство.
Лякає, перепрошую, не стільки те, про що ви пишете, як те, що оті “пересічні” знов виберуть оте, що для загибелі України не знадобиться і зовнішнього ворога.
А оте вже почало підготовчі процеси для власної легітимізації.
Спостерігається підвищена активність зовні цілком розумних дописувачів в пабліках, що вину за війну покладають на Порошенка і порохоботів. Для чого використовується відверта брехня. Як і під час передвиборчої кампанії 18-19 років.
До того ж якщо порівнювати кацапню та китайців, то видно що з Китаєм у нас нема протиріч на рівні кацапських. Китайці не відмовляють нам у праві існувати і мати власну державу, ми не відмовляємо у тому самому китайцям. З кацапами складніше, або ми, або вони! То чом би не порадіти коли Китай “з’їсть” рашку?
Якщо припустити що Ви праві, то на який результат очікував Китай? Вони що, апріорі розуміли що русня отримає по щам в Україні і ніхто за того негідника прутіна не заступиться коли Китай почне дерибан Сибіру? Чи вони вважали що Україна буде окупована? Якщо так, то перти на “другу армію світу, що тільки но підтвердила свій статус”, було б не дуже розумно. То виходить перше? Можливо, Китай був більше обізнаний про наші реалії, але це неприємно що китайська розвідка тоді тут “лазила як у себе в столі”. Чи США поділилися інформацією що насправді прутіна заманюють у “слабку Україну”? Конспірологія у квадраті… Бо ідея що рашку “заманили” це таки конспірологія, а що ще й китайці на цьому “прокотилися” – це вже в квадраті 🙂 А от сказати Китаю “фас” і показати на Сибір – я настільки ненавижду кацапів і бажаю їм смерті, що готовий терпіти ситуацію коли один дракон зжер іншого! Рашка зажилася, пора на смітник. Так щоб аж кокошник на голові задрижав коли її копнуть під дупу щоб швидше котилася 🙂
”И вот сейчас все складывается таким образом, что тонущий мордор становится кандидатом «на вылет», и в данный момент всем понятно, что его могильщиком может и должен стать именно Китай.”
Все кажется логичным, спасибо Anti-Colaradoes за отличную работу. Но когда дело доходит до Китая, здравый смысл может и не возобладать. Искренне надеялся, что ошибаюсь.