Від редакції

Шановні колеги, зусиллями наших колег, хоча і потихеньку, але відроджується наша давня традиція публікацій влучних або актуальних коментарів колег. От і в даному випадку колеги надіслали посилання на такий коментар, який ми публікуємо окремим матеріалом. Нагадуємо, що в таких випадках ми нічого не редагуємо і звертаємо увагу на те, що автор коментаря не розраховував на те, що він буде опублікований у такому вигляді. То ж – зважайте на це.

***

Автор: Олександр

Господи, і таке все ще можна зустріти на ЛО.

Людоньки, запам’ятайте просту істину: під час війни будь яка інформація, що призводить до панічних настроїв, до думок про безвихідь та приреченість є ворожою звідки б вона не походила. Відсікайте все подібне.

Зараз меншість сил ворога воює безпосередньо в бою. Більшість ворогів не носить форми. Це цивільні пропагандисти, адміністратори різних сторінок та каналів у соцмережах, безліч, сотні тисяч та може й мільйони платних і добровільних коментаторів, які працюють над однією задачею: збити з пантелику, посіяти відчай, паніку, впевненість у приреченності серед нас, простих людей.

Це один з напрямів дії ворожої машини інформаційної війни з однією метою: завершити війну будь що, але так, щоб на це пішла Україна. Бо Мордор видихається. Бо Мордор розуміє, що сил не вистачає. Бо Мордор розуміє, що контрнаступ України знищить його картинку переможної війни, тому треба схилити Україну хоча б до перемир’я до того, як вони почнуть втрачати все, що захопили. Вони просувають це різними засобами – дипломатія, в тому числі таємна, агенти впливу, замовні статті (які потім подаються як “Бачите, це ж не ми, не мордорська пропаганда, це Захід сам таке каже”), корисні ідіоти, а й громадяни, які наївно шукають правди з інтернет-помийок. Є ж ще і такі, хто читає ворожі джерела, бо “хоче бачити з усіх боків” але просто підставляє свій мозок під свердло досвідчених фахівців психвійни. Потім “такий шукач правди” починає транслювати російськи наративи. І не помічає.

Війна – це постійна криза. Завжди щось десь не так, завжди чогось не вистачає, завжди десь ворог переважає (бо фронт величезний і неможливо бути сильним однаково та всюди) – це психологічно незвично людям цивільним, але це нормально. Нормально що завжди криза. Все добре і всього вдосталь лише у день перемоги.

Тому якщо вам не вистачає психологічної витримки та досвіду, а більше – якщо відчуваєте у себе похмурі думки, якщо не маєте віри – краще відсікти себе від будь якої інформації. Бо ваш мозок вже відкрили та почали заливати те, що потрібно ворогу. Може й не свідомо, але шкоди не менше. Відсікайте усе погане, якщо схильні до панічних висновків. А перевірити чи ви схильні – легко, просто підсумуйте ваші відчуття. Чи є там відчай, чи є безнадія, чи є сумніви у перемозі, у правоті нашої справи, у підтримці союзників. Якщо є щось подібне – з вами вже якось “попрацювали”. На це кинуті величезні сили, можливо, вони коштували навіть більше, ніж суто військова частина справи. Навіть сліпа віра на війні краща за раціонально обгрунтуваний відчай.

Хай кожен робить те, що вміє сам. А стан подій на фронтах та ворожу пропаганду хай аналізують ті, кому це призначено за фахом, в кого є досвід, та психологічна витривалість. Якщо є хвилювання за перебіг війни – відправте донат волонтерам, що допомагають бійцям. Або дайте страйк російському тролю, не читаючи, що він пише. Так, маленькими справами, від кожного – потроху, переможемо.