«Золото» з зеленим відтінком (частина 1)

Автор — Тимур Литовченко

Протягом останніх 16-ти днів безперечною ТОР-новиною світового масштабу були XXXII літні Олімпійські ігри в Токіо. Зараз український медійний простір сповнений славослів’ям на адресу української команди, яка нібито перевершила наші спортивні досягнення 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Хоча насправді ці досягнення більш ніж сумнівні… 

В якості прикладу того, що вважається предметом для вияву гордості, процитуємо початок підсумкового повідомлення державної новинної агенції — Укрінформу, зробленого з посиланням на Національний олімпійський комітет (НОК), про підсумки головної спортивної події 2021 року:

«В Токіо завершилися змагання Ігор XXXII Олімпіади, які тривали на спортивних аренах з 23 липня по 8 серпня. Україна завоювала місце у ТОП-20 серед 206 країн-учасниць за загальною кількістю здобутих нагород. Наші 153 спортсмени, які вийшли на старт, вибороли 19 олімпійських медалей», — йдеться в повідомленні.

Так, українські спортсмени здобули в Токіо 1 золоту, 6 срібних та 12 бронзових нагород. Ще 23 українці зупинились буквально в кроці від п’єдесталу, посівши 4-6 місця у фінальних змаганнях, зазначили в НОК.

Підкреслюється, що в Токіо українці суттєво перевершили результат Ріо-де-Жанейро-2016, коли було здобуто 11 олімпійських медалей (2 золоті, 4 срібних та 5 бронзових нагород) попри те, що команда була представлена більшою кількістю атлетів (206)».

Якщо бути чесними до кінця, то слід було б згадати і про деякі кричущі випадки з українськими спортсменами. Зокрема:

  • українську тріатлоністку Юлію Єлістратову відсторонили від участі в спортивних змаганнях за підозрою у вживанні допінгу… хоча подальші дослідження жодних слідів заборонених препаратів у її організмі так і не виявили;
  • ще кількох українських спортсменів не допустили до участі в Олімпіаді… через невчасно здані проби на допінг;
  • під час медального боксерського поєдинку наш олімпієць Олександр Хижняк лідирував протягом двох раундів, проте коли в третьому пропустив потужний удар суперника — рефері негайно, без належного 10-секундного відліку зарахував українцеві нокаут, через що Хижняк був вимушений вдовольнитися срібною медаллю (у Федерації боксу України рішення рефері піддали нищівній критиці, хоча це вже не вплинуло ні на що).

Але як казав відомий політик, «маємо те, що маємо», а саме, в сухому осаді:

  • 1 золоту медаль;
  • 6 срібних медалей;
  • 12 бронзових медалей.

Наскільки справедливим є подібне твердження? З точки зору НОК, (1) з 19-ма медалями сумарно Україна потрапила в ТОР-20 країн-учасниць Олімпіади в Токіо, а також (2) видала «на-гора» більшу кількість нагород меншим складом олімпійської команди. Погодитися тут можна лише з другим твердженням, оскільки за всю історію Незалежної України наша команда ще не була настільки мінімалістичною: всього лише 157 спортсменів!.. Нагадаємо, що в Ріо-де-Жанейро у 2016 році поїхало 205 наших спортсменів, а в Пекіні у 2008 році кількісний склад нашої команди був максимальним — 254 спортсмени. В інші роки у складі української команди налічувалося близько 230 спортсменів.

Таким чином, теперішня мінімалістична команда (близько 75% від команди 2016 року та близько 60% від команди 2008 року) завоювала сумарно 19 медалей — стільки ж, скільки українці вибороли в Лондоні у 2012 році. Отже, «медальний вихід» у перерахунку на одного спортсмена і справді збільшився, а кількість олімпійців у перерахунку на одну медаль навпаки зменшилася:

  • 1 нагорода приблизно на 10,6 олімпійців у 2008 році;
  • 1 нагорода приблизно на 12,5 олімпійців у 2012 році;
  • 1 нагорода приблизно на 18,6 олімпійців у 2016 році;
  • 1 нагорода приблизно на 8,3 олімпійців у 2021 році.

Все так?.. Все і справді так… от тільки трішечки не так! Бо загальна кількість медалей мало кого цікавить. Ну, хіба що чиновників з НОК України… Але для чого це їм потрібно?! Здається, аби продемонструвати просто нестерпний прогрес вітчизняного спорту в період між двома Олімпіадами. А чому?! Та тому, що на Олімпіаду в Ріо-де-Жанейро команду відряджали чиновники, підпорядковані «кривавому баризі» Порошенку. Натомість тепер на благо українського народу постаралися «слуги народу» — і дивіться, який прогрес!..

Насправді ж потрібно звертати увагу на медальний залік, що ведеться за особливою олімпійською системою, суть якої в тому, що країни-учасниці ігор спочатку ранжуються за кількістю золотих медалей, потім — за кількістю срібних, а вже насамкінець — за кількістю бронзових медалей. І тут все вже не настільки райдужно, як видається чиновникам НОК. Бо в олімпійському медальному заліку Україна скотилася як ніколи низько: аж на 44 місце!!! Для порівняння: на найперших за роки Незалежності іграх у 1996 році наша команда посідала 9 місце в медальному рейтингу (завдяки рекордним 9-ти золотим нагородам), у 2000 році — 21 місце, у 2004 році — 13 місце, у 2008 році — 12 місце, у 2012 році — 14 місце, у 2016 році — 31 місце.

(Далі буде)

About the Author

Tymur
Письменник, журналіст і блогер

6 Comments on "«Золото» з зеленим відтінком (частина 1)"

  1. Григорій | 08.08.2021 at 19:40 |

    А Вас не цікавить, чому в Стародавній Греції заборонили Олімпійські Ігри?

    • В контексті даної конкретної статті та специфіки “Лінії Оборони”, не вважаю за необхідне заглиблюватися в історію Давньої Греції й тогочасних Олімпійських ігор. Вибачте…

  2. Шановний пане Тимуре!
    Обидва заліки (і за кількістю нагород, і за якістю) не є офіційними. Так само, як не є офіційними і питомі показники (кількість нагород на одного спортсмена або на одного члена делегації). Отже, кожен має право обрати собі такий рейтинг, який вважає за потрібне. І у цьому нема ані “зради”, ані “перемоги”… А от той факт, що Україна відрядила на ОІ-20 найменшу делегацію, це дійсно погано, бо перспективна молодь не мала змоги отримати досвід. А деякі спортсмени, взагалі, отримали стресс через відсутність на Іграх своїх тренерів.

    • Отже, НОК все ж таки недопрацьовує, бо всі оргмоменти – за ним. А тому писати про це таки потрібно! Дякую.

      • Звісно, що недопрацьовує. І, звісно, що треба писати. Але…

    • Когда-то существовала 6-балльная система для неофициального зачета, учитывавшая достижения спортсменов, занявших 1 – 6 места в соревнованиях. Она отражала как итоги стран, так и итоги в отдельных видах спорта.

Comments are closed.