«Вікно Овертона» — зброя безвідмовна? (частина 5)

«Анти-Овертон». Контргра і гра на продовження, боротьба з небажаними наслідками

Уявімо, що нам таки вдалося виявити словесний маркер, який вказує на застосування проти України та українців маніпулятивної технології «вікна можливостей». Що все ж таки можна протиставити цій технології?

Чудово розумію, що я жодним чином не представляю Раду національної безпеки і оборони України, Головне управління розвідки, Службу безпеки України та іншу подібну структуру, фахівці з апарату якої мають з’ясувати:

  • — яку саме idee fixe заміщає виявлений евфемізм пом’якшувального або маскувального характеру?
  • — яка саме група «радикалів» сповідує вказану idee fixe?
  • — з ким пов’язана ця група «радикалів», зокрема хто її спонсорує та хто здійснює ідейне і методичне керівництво нею?

Повторюю, я жодним чином не представляю РНБОУ, ГУР, СБУ та іншу подібну структуру, отож не стану торкатися їхніх методів роботи. Тим паче не ризикну навіть давати їм «велемудрі» вказівки… керуючись найрізноманітнішими міркуваннями — назву це так. Просто зазначу, що чим раніше виявити мовний маркер застосування «вікна Овертона» — тим легше буде працювати з маніпулятивною технологією. Можливих методів роботи з нею налічується принаймні три:

  • (1) застосування у відповідь на дії супротивника «вікна Овертона», що маніпулює його больовими точками та змінює ситуацію у нього;
  • (2) використання нами й у нас нового «вікна Овертона» для того, щоб за допомогою іншої «лінійки» градації політичних акцій зсунути невигідну нам ідею з фінальної точки в якусь іншу — нову площину, більш-менш безпечну для нас;
  • (3) поетапна послідовна протидія «вікну Овертона», «маркер» якого було виявлено, на будь-якому етапі:
    — дезавуювання евфемізму з демонстрацією істинної природи idee fixe, яку він насправді маскує або пом’якшує;
    — усіма можливими засобами доводити, що наслідування «популярних віянь» (а насправді — замаскованої idee fixe групи «радикалів») ні до чого доброго не призведе;
    — дезавуювати результати замовних соціологічних досліджень, які популяризують в суспільстві хибні віяння, а також виводити на чисту воду мас-медіа, які тиражують замовні матеріали, створені на шкоду суспільству;
    — протистояти окремим політикам, політичним партіям та лобістським групам, які надають законності тенденціям, хибним для розвитку суспільства і країни.

Якщо, наприклад, ми виявили, що росіяни раптом почали старанно ліпити з нас «жорстоких укропів», яких так і хочеться знищити, якщо ми зрозуміли маніпулятивну суть їхніх дій — але при цьому «вікно можливостей» ще явно не дійшло до фінальної стадії… Тоді в контексті реалізації першого шляху, можна спробувати терміново запустити вигідне нам «вікно Овертона» на території РФ!

Звісно, це не найкраща ідея з двох причин. По-перше, наше «вікно Овертона» стартує зі значним запізненням відносно російського. Суспільні трансформації мають свою швидкість, а тому працюючи навздогін, маємо невеликі шанси на успіх. Однак це все ж таки краще, ніж включатися в гру росіян, гордовито підтверджуючи: так, ми — «укропи»!

Але припустимо навіть, що ми повністю проґавили усі маніпуляції ворога, отож ситуація дійшла до фінальної точки: Рада Федерації дозволила президентові РФ використовувати російські війська на території України, й до нас масово, натовпами повалили «іхтамнєти», «відпускники» і «ввічливі люди», щоб «мочити укропів». Все одно можна взяти цю точку за «точку (0)» нового «вікна Овертона», застосовуваного нами… щоб, наприклад, розвернути агресивну енергію перелічених категорій росіян на цілі, намічені нами всередині РФ.

Це велика повноцінна спецоперація? Так. Вона потребуватиме ресурсів і часу? Авжеж. За час її проведення всі ці «іхтамнєти», «відпускники» і «ввічливі люди» накоять лиха на нашій землі? Безперечно… Але ж à la guerre comme à la guerre! Війни без втрат не буває, й якщо ми дозволили ворогові довести його маніпуляції до фіналу — нам ніхто не винен.

Що ж до третього шляху… Головна його вада в тому, що ми продовжуємо слідувати за діями супротивника, методично й послідовно намагаючись ліквідувати наслідки руху «вікна можливостей» на кожному етапі його пересування, але, по суті, не протиставляючи діям ворога ніяких активних дій. Припустимо, стає зрозумілим, що новітній термін «укроп» приховує застарілу ненависть до українців з боку росіян-імперців — і ми намагаємося це максимально роз’яснити людям. Або починаємо «працювати» з тими політичними силами, які засновують політичну партію «УКРОП», тим самим мимовільно (чи все ж таки свідомо?..) працюючи на інтереси росіян. Очевидно, що це пасивна спроба протистояти наслідкам тих чи інших дій, ліквідувати або хоча б максимально послабити ці наслідки — а отже, те, що називають «боротьбою з наслідками, а не з причиною». Отже, робота хоча й необхідна — але допоміжна. Така, що може виконуватися лише на додачу до якоїсь своєї активної стратегії.

Мабуть, цим і обмежусь. В РНБОУ, в ГРУ, в СБУ та інших подібних структурах повинні бути фахівці, які вміють планувати і здійснювати спецоперації краще, ніж я здатен собі уявити.

 

 «Анти-Овертон». Віртуальна історична мапа України

Але все ж таки хотілося б коротко сказати про ще одну — доволі-таки несподівану можливість протидії застосуванню «вікна Овертона». Вище я зазначав, що на четвертому кроці «розумна» ідея, слідування якій виглядає природним і раціональним (хоча насправді то є все та ж замаскована радикальна idee fixe), популяризується якомога ширше, в підсумку оволодіваючи максимально можливим колом своїх прибічників. Погодьтесь, подібні процеси легко і з великою швидкістю протікають лише в суспільстві дезорієнтованому, деморалізованому, розгубленому — коли люди масово пристають на новомодні «розумні» ідеї з силою потопаючого, який хапається за соломинку.

Між тим, якби українці були більш поінформовані та освічені щодо своєї країни, якби вони масово відчували своє коріння, заглиблене в українську землю на відстань незліченних поколінь — то радикальні idee fixe, замасковані або пом’якшені новомодними евфемізмами, приживалися б в середовищі нашого народу значно важче і довше, ніж зараз. А отже, просування «вікна Овертона» відбувалося б не настільки стрімко… Тоді б лишалося більше часу й можливостей для адекватної реакції на виявлені маніпуляції.

Хоча пропозиція відноситься до засобів непрямої дії, проте може викликати неабияку зацікавленість. Задля уникнення непорозумінь уточню, що автор цієї ідеї не я, але один з завсідників «Лінії Оборони» — Андрій Дар, автор матеріалу «Ідеї на карантині».

В мережі повно відеороликів на кшталт «Розповсюдження світових релігій за 10 хвилин» або «Віртуальна карта Євразії у вимірі 3000 років за 20 хвилин». В подібному відео демонструється динамічна карта розповсюдження обумовленою територією тих чи інших історичних формацій.

А тепер уявіть віртуальну мапу України, «подорожуючи» по якій, можна дослідити історію будь-якої місцевості чи конкретного населеного пункту з давніх-давен до наших днів! І це лише для початку — бо надалі розширювати і вдосконалювати отаку віртуальну історичну мапу України можна у двох напрямах:

  • (1) розширюючи її територіально через додавання історичних мап прилеглих територій — наприклад, земель колишнього Великого князівства Литовського, колишньої Речі Посполитої, колишніх Заліських колоній Русі, Пряшівщини (території постійного проживання автохтонних українців), Малинового, Сірого, Жовтого й Зеленого клинів;
  • (2) поглиблюючи її змістовно через додавання найширших архівних відомостей про конкретних людей, які жили колись в конкретному населеному пункті.

Така віртуальна історична мапа України не тільки виконуватиме колосальну просвітницьку роль, допомагаючи школярам і вчителям, студентам і викладачам, а також користувачам платформи «Кіберджура». Вона дозволить кардинально зменшити частку «Иванов, родства не помнящих» в нашому народі. А тоді стійкість українців до різноманітних маніпулятивних впливів (як зовнішніх, так і внутрішніх) підвищиться багатократно.

До речі, почати відпрацювання подібної історичної мапи на основі геоінформаційної системи (ГІС) можна з пілотних проектів в рамках окремих населених пунктів та обмежених територій. Робота ця займе тривалий час — проте очікуваний результат того вартий.

* * *

Власне, на цьому викладення матеріалу можна вважати завершеним.

(Далі буде… Post Scriptum)


При підготовці матеріалу використано розшифровку лекції, записаної Студією «TV-7 production» у Видавництві «Смолоскип»

About the Author

Tymur
Письменник, журналіст і блогер

29 Comments on "«Вікно Овертона» — зброя безвідмовна? (частина 5)"

  1. Андрій Олегович | 10.12.2020 at 02:03 |

    Питання розкрито гарно. Дякую Автору! Але є ще один фактор , котрий зводить нанівець зусилля наших поки ще сусідів…. “Несвоєвременность-вечная драма”.

    • Я й без того провів лекцію на 1,5 години замість 1 години запланованої. 🙂 Чесне слово, я й без того намагався говорити якомога стисліше! А розгляд додаткових факторів… Безперечно, це важливо. І є ще такий фактор, як “рукожопість” московитів… 🙂 Просто розгляд додаткових факторів – це додатковий час!.. 🙁

      • Семен | 10.12.2020 at 17:42 |

        Допис цікавий. Та як на мене приклад з евреями, то надто не рівне дихання. Тимур Ви робите велику похибку пробуючи протистояти маніпуляціям в Вікні Обертона захистом. Захист то є найгіршим і програшним варіантом. Треба перехоплювати і створювати самим “бренди” і активно розвивати.
        Сам маю коріння евреїв і дужє не подобаються методи еврейської нації.
        P.S. Вибачьте пошта ліва, але якщо вам так подобається

        • Перепрошую, але Ви щось-таки не дочитали! Те, що я написав про “слова-маркери” – це не протистояння “вікну Овертона” як таке. Це всього лише спосіб ЗАФІКСУВАТИ, що проти нас хтось застосовує таку маніпуляцію. Що ж до методів протистояння – повторюю спеціально для Вас (цитата):
          =====
          (1) застосування у відповідь на дії супротивника «вікна Овертона», що маніпулює його больовими точками та змінює ситуацію у нього;
          (2) використання нами й у нас нового «вікна Овертона» для того, щоб за допомогою іншої «лінійки» градації політичних акцій зсунути невигідну нам ідею з фінальної точки в якусь іншу — нову площину, більш-менш безпечну для нас;
          (3) поетапна послідовна протидія «вікну Овертона», «маркер» якого було виявлено, на будь-якому етапі:
          — дезавуювання евфемізму з демонстрацією істинної природи idee fixe, яку він насправді маскує або пом’якшує;
          — усіма можливими засобами доводити, що наслідування «популярних віянь» (а насправді — замаскованої idee fixe групи «радикалів») ні до чого доброго не призведе;
          — дезавуювати результати замовних соціологічних досліджень, які популяризують в суспільстві хибні віяння, а також виводити на чисту воду мас-медіа, які тиражують замовні матеріали, створені на шкоду суспільству;
          — протистояти окремим політикам, політичним партіям та лобістським групам, які надають законності тенденціям, хибним для розвитку суспільства і країни.
          =====
          Я прекрасно розумію, що клин вибивають клином, а не голкою. Будь ласка, читайте написане уважно!

      • Валентин | 10.12.2020 at 20:45 |

        Пропоную активно вживати слово”русскофобія” замість некоректного “русофобія”-це буде справедливо.І пояснень не треба-всі будуть згодні.Також підняти дискусію про написання на латиниці:”RОssia”.Головне почати,а далі буде.Спочатку було Слово.

        • А чого ж?! Можете зареєструватися на конкурсі “Вікно Овертона” і розписати технологію просування слова “русскофобія чи назви “RОssia”!.. 🙂

        • Вовк | 11.12.2020 at 08:15 |

          може скрепніше РоSSія? з двома блискавками, ґеоргіївськими стрічками та дєдиваєвалівРОА!

  2. Іван Ya. | 10.12.2020 at 02:11 |

    Дякую пану Тимуру!
    Чітко, логічно і послідовно показали використання даної технології до теперішніх подій в Україні. Саме такі приклади є, очевидно, найдієвішими для тих, хто може думати, але, часто з не повністю зрозумілих навіть для себе причин, кинувся «за необхідністю змін та нових облич» (а дехто навіть бачив «команду технократів»).
    Щодо типових прикладів, які Ви називали, зокрема про канібалізм, то, на жаль, у високотехнологічному і малодуховному суспільстві із кліматичними проблемами в одних регіонах і перенаселеністю в інших, ця ідея, при відповідному поданні, може знайти прихильників. Тому Мораль, Філософія, Віра, Церква, … мають бути напоготові, а відповідні служби шукати евфемізми і діяти.

  3. Умно и доходчиво,Спасибо.Но теперь ложка дегтя…все эти построения я уже читал у Гитлера в 6 главе “М.Кампф” о пропаганде и контрпропаганде.А насчет карт и всего прочено как методах воздействия на россиянцев-это полная ерунда.Там все всё прекрасно понимают и никаких дурачков-идеалистов-защитников от укропов нет.Везде чисто корысть…захватить,помародерить,ограбить…
    Противодействовать этому надо точно в таком же ключе.Примеры; “При приватизации Чубайс и компания вас всех кинули-пора брать свое силой,пока за кордон не сбежали.””Местечковые бароны все у нас отняли и заборы понаставили-братва,доколе нам их терпеть и кормить?”
    Вечные лозунги”Отнять и поделить” надо культивировать и взращивать…При обнищании народца -это будет “идеей фикс”для 30-40% населения,а для начала смуты и войны “всех-против-всех”самое оно.

    • “А насчет карт и всего прочено как методах воздействия на россиянцев” (с)
      *****
      Ні-ні-ні! “Віртуальна історична мапа” – це метод просвітництва УКРАЇНЦІВ, а не росіян!!! Спроба змінити НАШ НАРОД, як середовище, яким намагаються маніпулювати кремліни – шляхом просвітництва і зменшення “ватяності”. Бо “ватани” легко піддадуться кремлівським маніпуляціям, а свідомі українці – навпаки.

    • Олег | 10.12.2020 at 09:28 |

      Не вважаю що, протидіючи московитській пропаганді, треба якось медійно впливати на жителів московії. Їм не поможе, а в нас забере час, ресурси і сили. Треба впливати на наших, аби вати стало менше.
      Бо сказано – не роби комусь зле, роби собі добре. Всі технології, що хоч колись були застосовані до території противника, при умові, що противник виявлявся не знищений впень, потім поверталися проти того, хто їх застосовував.

      • Перечитайте матеріал Андрія Дара “Идеи на карантине” – https://defence-line.org/2020/05/idei-na-karantine/ – та переконайтеся, що це саме тк, про що Ви й написали:
        =====
        Треба впливати на наших, аби вати стало менше.
        =====
        Все вірно!!! 😀

  4. canada | 10.12.2020 at 10:25 |

    Наполегливо раджу передивитись http://baskino.me/films/dramy/3150-plutovstvo.html Тут вам і вікно і двері.

  5. Віртуальна мапа Украіни, Може як раз в цьому головне питання, Ми точно знаем своі не кордони а границі, Може сварки у нас якраз через невідповідність простору украінськоі ідеі, І не на зменьшення як раз, ні я категорично проти зміни границь, я за вплив, який від нас особливо не залежить, Украінська ідея це природне явище, і шо би там не малювали як сусіди так і наші авантюристи, все сміття, Ми знаем Германський чи Романський світ, з купою краін, і це нормально, А от Сармато-словянський, де перші трансформуються в других шляхом розселення і прийняття нових традицій, То шо кацапи регулярно матюкаються, це в максимі не про нас, а захиститися, і якщо хтось і копае прірву то точно не ми! Крадене треба зберегти, от і гавкають, Мене як консерватора все влаштовуе, А от то що ми не готові до власноі політики, це так,

    • Власну інформаційну політику + актуальну об’єднавчу ідеологію українства треба мати ЗАВЖДИ!

      • Ще би іі сформувати, і головне, щоб ідею сприйняло суспільтво! По інакшому не буде,

  6. Респект автору, цікава пізнавальна стаття
    Не втримаюсь – Тойнбі “Дослідження історії” – “архаїзм”- часто приводить до поразок
    Тойнбі вважав наче головним відчуття сьогодення, своєчасноті- поглиблений інтерес
    до історії без “ідеологічно правильного” подання матеріалів відкриє нове “вікно овертона” ворогам
    “Укроп” – реакція українців – “реакція єнота”- спосіб меньшого встояти проти великого, наче тоді допомогло (як нераз раніше :))

    • “Тойнбі вважав наче головним відчуття сьогодення, своєчасноті- поглиблений інтерес
      до історії без “ідеологічно правильного” подання матеріалів” (с)
      *****
      На жаль, історія – це така наука, що найчастіше переписується на догоду можновладцям. По архівах це дуже відчувається… 🙁

  7. Гліб | 10.12.2020 at 15:32 |

    На мій погляд, сам термін «вікно Овертону» є евфемізмом. Взагалі, тема цікава й глибока, варта окремої дискусії. Але зараз спробую пояснити свою точку зору схематично в форматі коментарю. Перш за все, будь-які ідеї, які можуть сповідуватися чи декларуватися політиками (чи іншими агентами впливу на громадську думку) у переважній більшості випадків — архетипові ідеї з набору людської первісної тваринної психології, які свого часу були обумовлені обставинами виживання виду, конкурентної боротьби і т.і. Власне, популістами зазвичай звуть саме тих, хто позичає ідеї з цього архетипового набору. Інша справа, що в ньому є як позитивні ідеї (багато їжі, багато жінок, багато території), так і негативні (кругом вороги, які зазіхають на моє/наше, нас атакують, в нас щось відбирають і т.і.). Свого часу, звісно, такі категорії в головах людей були виправданими та корисними. Але згодом цивілізація більшість з них табуювала через ті чи інші причини. Проте, у нашій колективній свідомості вони існують і нікуди не пішли. Саме ці ідеї й пропонуються час від часу різним народам, особливо у скрутні часи («Бей жидов, спасай Роиссю!», забрати та поділити, стіна Трампа, націонал-соціалізм Гітлера, захист росіськомовного населення та ще багато-багато прикладів). Всі ці ідеї можна розглядати з точки зору вікна Овертона. А можна дивитися на це як на приклад того, як легко з нас зняти тонюсенький шар цивілізації і проштовхнути ідеї, які у інших обставинах були б неприйнятними. Бо всі ці приклади — лише різні варіації на тему старозвісного «наших б’ють». Більш складні ідеї, які не резонують з архетиповими категоріями, люди сприймають неохоче, з непередбачуваними наслідками і жодні вікна Овертону тут не допоможуть доти, доки така складна ідея не буде витлумачена та роз’яснена народові таким чином, аби зачепити первісні категорії.
    Як приклад, ідея так званого базового доходу. Є три основні точки зору: (1) нейтрально-раціональний — ідея має право на існування в умовах скорочення ринку праці через автоматизацію, розповсюдження штучного інтелекту і т.і.; (2) популістсько-позитивна — ідея має право на існування для бідних верств населення, оскільки передбачає отримання шарових ніштяків; (3) популістсько-негативна —ідея не має права на існування для заможних, оскільки саме за їхній рахунок хтось буде отримувати шарові ніштяки.
    От вам і вікно Овертону. Чи просунеться ця ідея, залежить у першу чергу від добробуту більшої частини громади, де ця ідея обговорюється, та відповідного її тлумачення з боку агента впливу (чи буде аудиторія отримувати як наслідок, чи віддавати) з урахуванням обсягу аудиторії такого агента. А в основі — дуже проста з точки зору первісної психології ідея, як, до речі, і канібалізм.

    • “Всі ці ідеї можна розглядати з точки зору вікна Овертона. А можна дивитися на це як на приклад того, як легко з нас зняти тонюсенький шар цивілізації і проштовхнути ідеї, які у інших обставинах були б неприйнятними” (с)
      *****
      “Вікно Овертона” – це саме і є МАНІПУЛЯТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ проштовхування різноманітних ідей, неприйнятних для суспільства.

      • Гліб | 10.12.2020 at 16:17 |

        Я саме про те й кажу, що ці ідеї в людині існували ті й досі існують у пригніченому стані. Їх потрібно лише витягти на світ Божий, не потрібно ніяких маніпуляцій для того, аби люди стали носіями цих ідей. Навпаки, свого часу маніпулятивні технології впроваджувались, аби відійти від тих ідей (релігія, наприклад: не убий, щедра рука не зубожіє і т.і.).

  8. Вдало було ліквідовано другий фронт під час І світової війни німцями. Задіяно всього 50 мільйонів марок і фаната революціонера Ульянова, який сидів у Швейцарії статтями своїми підбурюючи європейців піднятися на пролетарську революцію.Як тільки Генштаб переконав Леніна, що революцію можна провести тільки у Росії, бо там народ охочий до пограбувань, так і справа “революції” здвинулась із мертвої точки. “Грабь награбленное!” і Російської імперії не стало…

    • Але в підсумку Німеччина все одно програла IWW… Отож ліквідація “другого фронту” була тактичною перемогою, що дозволило Німеччині протриматися зайвий рік. Але стратегічно вони все одно нічого не виправили…

      • Гліб | 10.12.2020 at 22:59 |

        Так, і не в останню чергу через те, що як виявилось, ризик аналогічної революції існує і в самій Німеччині. Варто лише витягти ідею на поверхню, і вона починає жити власним життям, не завжди контрольованим з боку «маніпулятора». Трампу взагалі не потрібно було вдаватися до витончених маніпуляцій: грубо повитягував купу доти табуйованих ідей і почав шмаляти ними наліво і, особливо, направо. Що характерно, аудиторія охоче відгукнулась.

  9. Valerii | 11.12.2020 at 00:08 |

    А роки два по тому, вже тема такої мапи хіба не запускалася ??? Колись бачив в неті/

    • Мабуть, запускалася – бо Іван Галенко в післямові сказав про “технологію Story Maps американської компанії Esri”. Про це йдеться в пост-скриптумі:
      https://defence-line.org/2020/12/vikno-overtona-zbroya-bezvidmovna-p-s/
      Просто я того не знав. Андрій Дар, мабуть, не знав також…
      Ну що ж, ми не є абсолютною істиною в останній інстанції – можемо чогось і не знати!.. Вибачайте, шановний… 🙁

  10. Вовк | 11.12.2020 at 08:39 |

    а я підтримую ідею віртуальної мапи України та ареалу проживання українців!
    бо якщо в гІмні “від сяну до Дону”, то це ж не зазіхання на землі сусідів, а маркери/прикордоння СТОВПИ розселення геному українця!
    як те, що було ВТРАЧЕНО: Брест, Воронеж, Курськ, Перемишль… територіально. Від Сяну до західного кордону України ЯКА відстань?

    • Врахуйте ще Пряшівщину (Словаччина) – територію, де здавна живуть автохтонні українці. А ще – Малиновий, Жовтий, Сірий і Зелений клини!.. 😀

Comments are closed.