Білоруський карнавал (Частина 1)

Автор: Тимур Литовченко

Або майданна комедія дель арте «Труфальдіно з Мінська»

Аналізувати те, що зараз відбувається в Білорусії, мені дуже не хотілося. Не тільки тому, що я все ще трохи зайнятий (лишилося вже зовсім трішечкі — але ж і цю дещицю треба доробити). Все ж таки Білорусія — це не моя країна… хоча прізвище моє явно вказує на походження від «литвинів», як у сиву давнину звалися білоруси. Але з іншого боку, я вже бачу, що навряд чи хтось візьметься проаналізувати події у наших північних сусідів з тієї позиції, з якої я вже робив це якось на «Лінії оборони». Ну що ж… тоді це зроблю знов-таки я.

Насамперед, відсилаю завсідників «ЛО» до мого матеріалу двомісячної давнини у трьох частинах:

Коротко нагадаю його суть.

Отже, у розквіт радянської доби брежнєвського «Застою», тодішній очільник КДБ СРСР (і майбутній генсек ЦК КПРС) Юрій Андропов зацікавився роботами опального російського, а згодом радянського культуролога Михайла Бахтіна, присвяченими теорії карнавалу. На основі зазначених культурологічних робіт радянськими чекістами була розроблена спецтехнологія, яка має назву «карнавалізації буття» або «карнавалу нон-стоп». Ця чекістська спецтехнологія була успішно застосована для розвалу СРСР — оскільки стара система відносин, що була успадкована з минулих часів, заважала новій генерації тодішньої радянської еліти грабувати народ і країну… Отож через висміювання, приниження, пародіювання, травестію, профанацію стара радянська система втратила довіру радянських людей і… розвалилася!

На мою думку, навесні минулого — 2019 року ФСБ РФ захотіла зробити приблизно те саме тепер вже з Незалежною Україною, для чого на посаду президента України був дуже технічно виведений Володимир Зеленський — професійний стендап-комік, який через висміювання, приниження, пародіювання, травестію, профанацію тепер вже Української Держави мусив домогтися того, щоб українські громадяни масово перестали їй довіряти, розчарувалися в ній… Що, власне, й бачимо вже другий рік поспіль.

Втім, сказане стосується розваленого 29 років тому Радянського Союзу і теперішньої Незалежної України. Нас же цікавить інша країна — поки що незалежна Білорусія. Як же застосувати в ній стару чекістську технологію деструкції держави — «карнавал нон-стоп»?..

На мою думку, зробити це значно простіше. Адже то українці потребують спеціального промивання мізків такими ядучими речовинами, як «висміювання, приниження, профанація» Української Держави. В Білорусії ситуація принципово інша: президент Лукашенко після 6-ти поспіль (!) строків перебування на посаді настільки всім остогид, що з ним можна не надто церемонитися. Отож в Білорусію привезли й на очах у всього народу розіграли майданну італійську комедію дель арте.

На мою скромну думку, її сценарій базується на старій радянській музкомедії «Труфальдіно з Бергамо», що була телевізійною екранізацією п’єси Карло Гольдоні «Служник двох панів» (перша постановка — Мілан, 1749 рік), здійсненою на «Ленфільмі» в 1976 році. Гадаю, завсідники «ЛО» молодшого піонерського віку охоче підтвердять, що за радянських часів подібні стрічки належали до нечисленної категорії передач, заради яких вмикався хатній «телеящик»:

А чому саме на цьому телефільмі? Тому, що персонажі аж надто підходящі! Ясна річ, сучасна РФ — це не Радянський Союз. Якщо радянські кіно й телебачення були, переважно, вторинними щодо західного кіно- і телемистецтва, то тепер російські режисери роблять не вторинний навіть, а вже… третинний продукт! Водночас і білоруси, як головний колективний глядач цього «шоу» — теж не надто вибагливі. Майданну білоруську комедію дель арте «Труфальдіно з Мінська» цей «піпл» і в такому вигляді схаває. Судіть самі…

(далі буде)

11 Comments on "Білоруський карнавал (Частина 1)"

  1. Вовк | 12.08.2020 at 08:45 |

    а я такой, а я упрямий, я – Труфальдіно із Бергамо!
    осередок коронавірусу якраз в час карнавалу…

    • Бергамці – вони такі… Вперті. Й теперішній мер – зразок впертості. Догрався з цим коронавірусом… 🙁

  2. Domino | 12.08.2020 at 09:43 |

    При всій повазі до автора, але країна зветься Білорусь. Не треба наслідувати москалів, які навмисно пишуть Белоруссия, Молдавия, Киргизия, Туркмения, Прибалтика, Закавказье, Средняя Азия. Таких країн та географичних назв не існує.
    Існують Білорусь, Молдова, Киргизстан, Туркмкністан, країни Балтії, Південний Кавказ, Центральна Азія і т.д.

    • Білорусь мала біло-червоно-білий триколор і герб “Пагоня”. Вона була знищена Лукашенком в 1994-1995 роках. І взяла собі прапор та герб Білоруської РСР…
      Я розумію, що це б’є по очах і по нервах. Але в Україні такого не сталося: ми зберегли синьо-жовтий прапор і герб “Тризуб”! Тому на відміну від України, Білорусь ще треба відновити. От коли вони повернуть собі триколор і “Пагоню” – тобі все повернеться у правильне русло. А до тих пір вони – Білорусія.
      Більш того, після теперішніх подій вони стрімко перетворюються на Білоруссію – з подвійною “С”. 🙁 Мені самому від цього боляче. 🙁

      • Владислав | 12.08.2020 at 11:59 |

        А я не згоден. Чому я мушу називати країни Франсе, Польська, Юнайтед Стейт, Дойчланд і Сакартвело? Нашою мовою вони називаються інакше, в тому числі і БілорусІЯ і МолдавІЯ. І це не залежить від того, що вони вибороли чи ні.

  3. Анатолій | 12.08.2020 at 12:49 |

    “Отож через висміювання, приниження, пародіювання, травестію, профанацію стара радянська система втратила довіру радянських людей і… розвалилася…”
    Дякую, авторе, буду знати, чому совок розвалився:).

  4. Пишу языком оригинала : Вселенский опыт говорит,
    что погибают царства
    не оттого, что тяжек быт
    или страшны мытарства.
    А погибают оттого
    (и тем больней, чем дольше),
    что люди царства своего
    не уважают больше.
    Булат Окуджава
    Помните и уважайте свою страну такой какая она есть во всех ее проявлениях. Это моя страна и
    мой народ. Русский националист в Украине

  5. “поки що незалежна Білорусія.”-формально незалежна. “Бацька ” тільки почав відповзати від ерефії-почав з альтернативних закупок нафти.
    “В Білорусії ситуація принципово інша: президент Лукашенко після 6-ти поспіль (!) строків перебування на посаді настільки всім остогид, що з ним можна не надто церемонитися.”-Білорусь не Україна і 6 термінів для “бацьки” нікого не шокувало, окрім хіба що 10-15% громадян. Весь час до 2018року- зібрати 10-тисячний мітинг в Мінську проти Лукашенка було майже неможливою задачею. Зараз проти “бацьки” зіграло два фактори- скортилося дотування держбюджету Білорусі ерефією та невдоволення ерефією того факту, що “бацька” почав альтернативні закупки нафти. Так що помста носила передбачуваний характер. І не забувайте, що 90% медіаринку Білорусі контролюється ерефією- без їх подачі масові виступи навряд чи відбулися. А проєвропейський кандидат Конепотська отримала 0,5% голосів, так що з такою програмою та такий результат можна було отримамати, скажімо, і в Узбекистані.

    • О.К., приймається. Єдине прохання висловлювали присутні тут на “ЛО” білоруси, зокрема шановний Камянтатар: не називати Лукашенка – “бацькою”. А тепер, після розв’язаного проти білорусів масового терору, цього точно не слід робити. 🙁

  6. Гідрант – не стенд-ап комік. Це зовсім інший жанр, в якому містер Піткін ніколи не виступав.

Comments are closed.