С ядерным приветом!

Те, кто помнит, как в совке узнали об аварии на Чернобыльской АЭС, могут подтвердить, что первая открытая информация пришла из Скандинавии. Тогда шведские и норвежские специалисты по мониторингу окружающей среды зафиксировали большой скачок радионуклидов в воздухе и первыми забили тревогу. А совок как раз отмечал первомай, люди выезжали на природу жрать водку и шашлыки, а в это время их притрушивало с неба интересным порошком.

Это потом уже информация пошла в совковую прессу, и в Чернобыль поехали вахты людей различных специальностей, которых потом назвали «ликвидаторами». Но вот что интересно, не забей тревогу скандинавские специалисты, как долго население пребывало бы в неведении, наивно полагая, что в основном, прекрасная маркиза, все хорошо?

В прошлом году те же скандинавские специалисты обнаружили повышенное содержание радиоактивных веществ в воздухе, и поскольку источником этого выброса оказалась вундервафля деда Путина, неудачно запущенная в знаменитом уже поселке Ненокса, то эту местность постоянно мониторили из космоса и сразу связали выброс и аварию ракеты. Как и с Чернобылем, здесь тоже пришлось признаться, что взорвалась военная разработка.

И вот Финское управление по радиационной и ядерной безопасности (STUK) в Хельсинки, а также их коллеги из Норвегии и Швеции синхронно выдали сообщение о том, что в воздухе снова оказались радионуклиды:

«В пробе воздуха, собранном 16 июня, небольшое количество радиоактивных изотопов кобальта, рутения и цезия (Co-60, Ru-103, Cs-134 и Cs-137). Количество радиоактивных веществ было очень небольшим, и радиоактивность не оказывает никакого воздействия на здоровье человека».

STUK следит за концентрацией радиоактивных веществ на открытом воздухе в восьми местах в Финляндии. Измерения Хельсинкской измерительной станции всегда производятся из образцов, собранных в течение 24 часов. На других станциях измерения производятся на образцах, собранных в течение одной недели, а их исследование проб воздуха с прошлой недели завершаются позже.

Национальный институт здоровья и окружающей среды (RIVM) Нидерландов проанализировал данные измерений в Швеции, Норвегии и Финляндии. Обнаруженные в этих странах радионуклиды имеют реакторное происхождение.

По оценкам института, их состав может указывать на повреждение первого контура реактора или топливного элемента на атомной электростанции, конструкций атомного ледокола или подводной лодки либо на разгерметизацию отработавшего ядерного топлива. По расчетам Института, радионуклиды поступают со стороны запада России. Точное местоположение источника установить не удалось из-за ограниченного количества измерений.

Выводы скандинавских и нидерландских специалистов о том, что такие концентрации радионуклидов не угрожают здоровью человека, справедливы для тех мест, где были сделаны заборы воздуха, но это отнюдь не означает, что воздух является безопасным на месте аварии. Тем более, что россияне молчат как рыбы и точное место аварии установить сложно. Этим местом аварии может быть Кольская АЭС или что-то на базе Северного флота, где имеется флот атомных подводных лодок.

В общем, лепрозорий напоминает о том, что РФ является одной огромной, пусть и потенциальной, техногенной, а возможно и ядерной катастрофой, и вопрос лишь в том, когда произойдет не обычная, как эта, авария, а что-то такое, что скандинавам по-настоящему сделается грустно. Ну а пока они на свой манер поют песню про прекрасную маркизу.

32 Comments on "С ядерным приветом!"

  1. Ватасгинь! | 27.06.2020 at 06:57 |

    STUK- на жабоквакающем наречии “стук”.Вот сидит ботоксная крыса в бункере или можно сказать по другому-сидит уркаган на малине,а ему шестерки маляву подогнали вот он и говорит”есть у нас подозрение,что ты,мил человек,STUKачок”.Стуканули в очередной раз скандинавы.Редиски они,век воли не видать!

  2. Украинская экономика приростает. 🙂
    Ведем экспорт разводняка:
    https://vctr.media/ukraina-nanosit-otvetnuy-udar-43530/

    • Укроп | 27.06.2020 at 09:22 |

      Если это делается в рашке, то на здоровье, будем считать это информационным оружием по разрушению эрефии 🙂

  3. Ясно видящий | 27.06.2020 at 08:29 |

    Россия красит свой фасад,
    чтоб за фронтоном и порталом
    неуправляемый распад
    сменился плановым развалом.

    Игорь Губерман

  4. pan_futiy | 27.06.2020 at 09:16 |

    Ну что вы хотите от убогих?
    Они даже свой “великий и могучий”, которым так гордятся и который так лезут повсюду защищать – и тот не знают! Не знают на самом высоком уровне!

    Институт русского языка РАН нашел ошибку в бюллетенях голосования по поправкам к Конституции

    http://newsru.co.il/world/27jun2020/oshibka803.html

    • pan_futiy | 27.06.2020 at 09:18 |

      “Велик могучий русский языка!”
      В худой котомк поклав ржаное хлебо,
      Я ухожу туда, где птичья звон,
      И вижу над собою синий небо,
      Лохматый облак и широкий крон.
      Я дома здесь, я здесь пришел не в гости,
      Снимаю кепк, одетый набекрень,
      Веселый птичк, помахивая хвостик,
      Насвистывает мой стихотворень.
      Зеленый травк ложится под ногами,
      И сам к бумаге тянется рука,
      И я шепчу дрожащими губами:
      “Велик могучий русский языка!”
      Вспыхает небо, разбужая ветер,
      Проснувший гомон птичьих голосов.
      Проклинывая все на белом свете,
      Я вновь брежу в нетоптанность лесов.
      Шуршат зверушки, выбегнув навстречу,
      Приветливыми лапками маша:
      Я среди тут пробуду целый вечер,
      Бессмертные творения пиша.
      Но, выползя на миг из тины зыбкой,
      Болотная зеленовая тварь
      Совает мне с заботливой улыбкой
      Большой Орфографический словарь.

      Александр Иванов.

      • пиша, маша….
        Сса, поднимайте унитазный круг!

  5. “А совок как раз отмечал первомай, люди выезжали на природу жрать водку и шашлыки, а в это время их притрушивало с неба интересным порошком.”-спочатку пройшлися строем на демонстрації, включно з дітьми.

    • Sorry! Але про “якусь хімічну аварію в Чорнобилі” нашу сім’ю попередили в суботу, 26.04.1986 о 8:30 ранку.
      Вже в понеділок, 28.04.1986, прийшовши на роботу, через “сарафанне радіо” було точно відомо, що аварія не хімічна, а радіаційна.
      А у вівторок, 29.04.1986 я побудував на аркуші “в клітиночку” експоненту 2^(-x) і побачив, що після значення “Х=10” по шкалі абсцис (шкала “Х”) експонента затухає майже непомітно – на графіку це виглядало як хід графіку майже паралельно осі абсцис. З довідника хімії я дізнався, що радіоактивний йод-131 має період напіврозпаду 8 діб. Отже, якщо максимум викиду прийняти на початку – 26.04.1986, то за 8х10=80 діб – себто, 14 липня мине 10 періодів напіврозпаду ізотопу йод-131, й експонента 2^(-x) перейде у фазу затухання… Але оскільки невідомо, були чи не були викиди після 26.04.1986 – я зробив висновок, що моїй дружині з 6-місячною дочкою краще забратися з Києва до кінця липня – початку серпня 1986 року, доки не розпадеться йод-131. Про що й доповів на сімейній нараді.
      Наступного дня – 30.04.1986 року я доповів про свої міркування працівникам нашого відділу №186 ДКТБ ІЕЗ ім.Патона АН УРСР. Тоді ми вирішили, що на Першотравневу демонстрацію підуть лише чоловіки – без всяких жінок і тим пач без дітей. А потім кожен діятиме на свій розсуд, керуючись моїми розрахунками й рекомендаціями.

      • “Sorry! Але про “якусь хімічну аварію в Чорнобилі” нашу сім’ю попередили в суботу, 26.04.1986 о 8:30 ранку.
        Вже в понеділок, 28.04.1986, прийшовши на роботу, через “сарафанне радіо” було точно відомо, що аварія не хімічна, а радіаційна.”-але ж не у всіх був доступ до такої інформації! В нашому місті (Харківська обл.) працівники військомату забирали мобілізованих прямо з параду, особливо не пояснюючи. Сам я взнав про аварію лише ввечері 26.04. з “голосів”.
        “Тоді ми вирішили, що на Першотравневу демонстрацію підуть лише чоловіки – без всяких жінок і тим пач без дітей.”- а ще була “обязяловка”, школи виводили без усяких узгоджень. І до речі, не у всіх була інженерна освіта.

        • “І до речі, не у всіх була інженерна освіта” (с)
          *****
          Згоден. Хоча:
          1. Побудувати на аркуші “в клітиночку” графік функції 2^(-x) за допомогою олівця міг би навіть радянський школяр-старшокласник, бо таке знання належить до царини шкільної вищої математики.
          2. Про те, що таке радіоактивні ізотопи і де їхнє місце в таблиці Менделєєва – вивчали в старших класах на уроках хімії. Що таке “період напіврозпаду” радіоактивного елемента – це шкільна фізика старших класів.
          3. Про поведінку населення в разі ядерного вибуху загалом і радіоактивного зараження місцевості усім старшокласникам розповідали в курсах початкової військової підготовки та цивільної оборони.
          Таким чином, необхідні для описаних мною дій знання викладалися ще в школі в 9-10 класах!!! Не знаю, що там було в технікумах і ПТУ, однак це, в принципі, т.зв. базові знання, притаманні людям з середньою освітою.
          Інша річ, що всякі різні “гуманітарії” (а можливо, і “природники”) вважали, що все це їм у житті не згодиться, а тому спробували якнайшвидше забути все, чому їх навчали у школі. А виявляється, забувати було не слід! “Гуманітаріям” і “природникам” просто на думку не спадало, що це все прораховується настільки легко! Не кажу вже про “петеушників”… Тому більшість населення й очікувала “вказівок Партії та Уряду”.

          • Короче, если в школе “скурил” алгебру(+геометрию), физику и химию, то нафига в школе учиться?

          • “1. Побудувати на аркуші “в клітиночку” графік функції 2^(-x) за допомогою олівця міг би навіть радянський школяр-старшокласник”-перш за все потрібні реальні вихідні дані, а їх секретили. Дозиметри в Цівільної Оборони були запечатані, і на їх використання потрібен був дозвіл.
            “2. Про те, що таке радіоактивні ізотопи і де їхнє місце в таблиці Менделєєва – вивчали в старших класах на уроках хімії.”-і ще довго випускниці радянських шкіл на базарі “вбивали” радіацію в молоці кипятінням.
            “3. Про поведінку населення в разі ядерного вибуху загалом і радіоактивного зараження місцевості усім старшокласникам розповідали в курсах початкової військової підготовки та цивільної оборони.”-всі інструкції на цей випадок починалися словами:”По сигналу штабу Цивільної Оборони….”, а саме цього сигналу і не давали.
            “більшість населення й очікувала “вказівок Партії та Уряду”.-далеко не всі слухали “голоса”(по оцінкам тодішньої редакції “радіо Свобода” їх в Україні слухало більш-менш регулярно бл.10%), та й критичне сприймання інформації не віталося.До того ж АЕС вважалися цілком безпечними, широкому загалу були невідомі будь-які значущі “інциденти” на АЕС.

          • “Про поведінку населення в разі ядерного вибуху загалом і радіоактивного зараження місцевості усім старшокласникам розповідали в курсах початкової військової підготовки”
            ————
            Мені та мо\м однокласникам в цьому відношенні пощастило. Наш воєнрук був не лейтенант чи навіть капітан, а бойовий підполковник в відставці, який служив ще з тими, що пройшли Другу світову. Навіть зараз пам”ятаю його настанови:
            “Завернуться в белую простынь и медленно по обочине ползти в сторону ближайшего кладбища”
            1) Почему в белую простинь? — “Чтоб похоронной команде было издалека видно и было в чём похоронить”
            2) Почему по обочине? — “Чтобы не мешать движению по дороге военных колонн в сторону противника”
            А він, в силу свого досвіду та досягнутого звання, знав, про що говорив та робив. В кого з вас в шкільному підвалі був тир, де регулярно стріляли справжніми паторнами, хоча й з дрібнокаліберки?

          • Сорян, “патронами”

          • Сергій-Львів | 27.06.2020 at 22:46 |

            Був, ще й як стріляли. Навіть нас, школярів вивозили на полігон стріляти з АК.

          • POMAH | 27 Червня, 2020 at 22:31 |
            https://defence-line.org/2020/06/s-yadernym-privetom-22/#comment-256979
            Мені та мо\м однокласникам в цьому відношенні пощастило. Наш воєнрук був не лейтенант чи навіть капітан, а бойовий підполковник в відставці, який служив ще з тими, що пройшли Другу світову.
            А він, в силу свого досвіду та досягнутого звання, знав, про що говорив та робив. В кого з вас в шкільному підвалі був тир, де регулярно стріляли справжніми паторнами, хоча й з дрібнокаліберки?
            ************
            У нас в підвалі школи був тир, де стріляли з ТОЗ-8, а особливо талановиті – з ТОЗ-12 (з оптикою).
            🙂
            Зокрема, хоча у мене на лівому оці зір – 0,1-0,2, на правому – 0,2-0,3, тим не менш, стріляю я доволі пристойно. Отож навіть на районну Олімпіаду зі спортивної стрільби одного разу потрапив.
            🙂
            А воєнруком у нас, до речі, був полковник.
            🙂

  6. “Тогда шведские и норвежские специалисты по мониторингу окружающей среды зафиксировали большой скачок радионуклидов в воздухе и первыми забили тревогу. А совок как раз отмечал первомай, люди выезжали на природу жрать водку и шашлыки, а в это время их притрушивало с неба интересным порошком” (с)
    *****
    Це перебільшення, станом на 1 травня 1986 роуц всі вже прекрасно знали про все – тільки робили вигляд, що не знали…
    На відео екскурсії Старим Подолом, що його Анти-Колорадос люб’язно розмістив на “ЛО” 2.01.2020 – https://defence-line.org/2020/01/timur-o-podole-prazdnichnoe-otstuplenie/ – є момент, коли я демонструю Руслану і Любі Заплатіним будиночок матінки-настоятельки Флорівського монастиря (Київ, Поділ) з прилеглим садочком. На момент аварії на ЧАЕС нашій донечці було півроку. Біля будинку ми мали автостанцію “Поділ”, а у суботу-неділю на Житній ринок загалом з’їжджалася маса народу – не пропхнутися. Отож монастирський садочок був саме тим місцем, де можна було погуляти з малою дитиною на чистому повітрі неподалік від дому.
    Тодішня настоятелька Флорівського монастиря – матінка Антонія (Царство їй небесне!) прекрасно знала, що у нас є мала дитина, бо з нею періодично гуляли під парканом садочка або я, або моя мама (бабуся нашої дочки). Саме через мою маму матінка Антонія все про нас з’ясувала. Отож вже зранку (близько 8:30) суботи, 26.04.1986 вона прислала до нас додому одну з монастирських послушниць із категоричним попередженням: “Не пийте воду з-під кранів! Сьогодні вночі десь в районі Чорнобиля сталася якась ХІМІЧНА аварія, тому вся дніпровська вода заражена. Пити можна лише воду з Оболоні 0 бо вона живиться з артезіанських джерел”.
    Просто нагадаю, що аварія на ЧАЕС сталася 26.04.1986 о 01:23:45, а вже 26.04.1986 о 08:30 (себто, через 7 годин) ми отримали попередження по “сарафанному радіо” про те, що “в Чорнобилі сталася якась хімічна аварія”. Ну так, “сарафанне радіо” помилилося щодо характеру катастрофи й її наслідків. Проте про дату і час все було ТОЧНО відомо вже зранку суботи, 26 квітня 1986 року. Звідки про це знала матінка Антонія? У неї рідний брат був каперангом на Північному флоті: якось він приїхав у гості до сестри дуже пізно ввечері, а оскільки центральні ворота Флорівського монастиря на ніч закриваються – не зміг потрапити всередину. На щастя, каперанг наштовхнувся на мою маму, яка верталася з якогось магазину, і пояснив ситуацію. Тож мама відвела його до бічних монастирських воріт (вихід на Житній ринок), які на ніч лишалися відкритими, під наглядом сторожа. Очевидно, по якихось своїх каналах 26.04.1986 каперанг дізнався про Чорнобильську аварію й попередив сестру, а матінка Антонія попередила нас.
    Це було в суботу. А в понеділок, 28.04.1986, коли я прийшов на роботу в ДКТБ ІКЗ ім.Патона АН УРСР – тоді вже “сарафанне радіо” уточнило, що аварія в Чорнобилі була не хімічною, а радіаційною. І що Київ прийматиме постраждалих. А у вівторок, 29.04.1986 один з наших конструкторів вже притягнув із собою на роботу саморобний приборчик, зібраний в звичайній мильниці, який “міряв радіацію”. В нашій робочій кімнаті ця “мильниця” наміряла “6 одиниць радіації”. Щоправда, конструктор приборчина так і не зміг відповісти на мої запитання:
    1. в яких одиницях він міряє?.. (бо між мілірентгенами на годину й рентгенами на секунду таки є суттєва різниця);
    2. як конструктор градуював вимірювальну шкалу свого приборчика і як він його калібрував/тарирував?.. (приборчик був просто спаяний по якійсь незрозумілій схемі з журналу “Юний технік” без всякого градуювання/тарирування);
    3. якщо 5 рентген на годину – це, згідно з підручником цивільної оборони – зовнішня межа “зони А” ядерного вибуху, то чи означають його “6 одиниць радіації”, що Київ опинився в “зоні А” ядерного вибуху на ЧАЕС?..
    Ввечері того ж вівторка 29.04.1986, не отримавши відповіді від того горе-конструктора на жодне з запитань, я на аркуші “в клітиночку” при всій нашій сім’ї побудував експоненту “2” в ступені “-х” і показав момент, коли ця експонента переходить в режим практичного затухання спадання після 10-кратного послаблення початкового значення. Підставивши на цю експоненту дані, взяті з довідника з хімії, для радіоактивного ізотопу йоду – я сказав на сімейній нараді, що моїй дружині х нашою дочкою краще забратися з Києва до початку серпня: якщо прийняти, що максимум викиду був в момент аварії 26.04.1986, то 10-кратне послаблення по радіоактивному йоду настане саме на початку серпня. Ну, а стронцій цезій і весь інший “букет” – наш пожиттєво.
    Наступного дня – в середу, 30.04.1986 я ознайомив зі своїми викладками весь над відділ ДКТБ. Зокрема з тим, що на травень-липень 1986 року всім жінкам з малими дітьми краще забратися з Києва загалом… Ну і, ясен перець, на демонстрацію 1 Травня ми вирішили жінок не пускати загалом – від нашого відділу прийшли лише чоловіки.
    Так, весь цей час офіційні інстанції мовчали. Але навіщо було їх чекати?! Станом на понеділок, 28.04.1986 “сарафанне радіо” вже чітко все повідомляло про час, місце й характер аварії. А вже наступного дня – 29.04.1986 я сам усе чудово обрахував, використавши:
    1. аркуш саперу “в клітиночку” й олівець;
    2. довідник з математики Бронштейна і Семендяєва (для уточнення розрахунків на основі побудованого графіка);
    3. довідник з хімії(звідки бралися відомості про напіврозпад радіоактивних ізотопів);
    4. старий підручник з цивільної оборони (де містилася рекомендація полишити зону радіоактивного зараження).
    Для цього всього я не потребував жодних вказівок “Партії й Уряду”. Щоб зрозуміти та обрахувати все це – вищої інженерної освіти вистачало з головою.

    • Ваш конструктор принес классический счетчик Гейгера, такой же примерно, как и 100 лет назад. Нам такой в кабинете физики демонстрировали. Кстати, эти ваши 6 единиц радиации – быстрее всего 6 щелчков в минуту. Именно преподаватель физики говорил при демонстрации, что 6-7 щелчков – это нормальный природный фон. 5 мая 86-го я отправил в Киев по заказу однокашников схему такого счетчика, 2 собранных и 5 комплектов для сборки. Градуировка была именно на 6 щелчков. Более совершенный прибор из доступной элементной базы собрать и отградуировать было невозможно. Кстати, через полторы недели конторские эти счетчики конфисковали, но на меня не вышли. А через полгода вполне современный прибор можно было купить в магазине.

      • “Ваш конструктор принес классический счетчик Гейгера, такой же примерно, как и 100 лет назад. Нам такой в кабинете физики демонстрировали. Кстати, эти ваши 6 единиц радиации – быстрее всего 6 щелчков в минуту. Именно преподаватель физики говорил при демонстрации, что 6-7 щелчков – это нормальный природный фон” (с)
        *****
        Мабуть що так! Я просто відтворив по пам’яті все, що і як бачив. Можливо, 6 клацань на хвилину він гордовито називав “6 одиниць радіації – тих одиниць, в яких радіацію міряють”… Бо більшого я від нього добитися не міг, як не старався.

    • ОСкільки я в той час вчився на фізичному факультеті, то в нас через пару днів після аварії знайшли армійський дозиметр, відкалібрували його і вимірювали щоденно рівень радіації. Тиждень. Потім приїхали з обласного штабу цивільної оборони і відібрали, бо НЕ МАЛИ ЧИМ МІРЯТИ!!!

      • От завжди так і бувало в Радянському Союзі! Завжди і з усім…
        🙁 🙁 🙁 🙁 🙁

  7. Как узнавали?
    Да по “голосам”)))
    26.04.86 в 11.00, меня разбудила мама и попросила настроить какой нибудь “голос”. Ну я и настроил. Все подряд – Немецкая волна, радио Свобода и т.д. – уже бубнили о конкретной аварии с точной привязкой по местности и характером аварии.
    Т.е. ДО 11.00, она уже знала о каком-то происшествии. Это Кировоград.
    На последующий уточняющий вопрос, откуда у неё такая информация, она просто ответила что, с 08.00, была на базаре, и весь базар об этом говорит.
    Так что, знали об аварии практически все и практически сразу, но не знали реального положения дел.

  8. Сергій-Львів | 27.06.2020 at 11:49 |

    Точної інформації не знали, але про Чорнобиль вже говорили, ловили інформацію з голосів про напрям вітру. Пам’ятаю, що в неділю 27 квітня у нас була сильна задуха, і що мене дуже здивував якійсь незвичний, металево-кислий присмак у роті. Потім я пов’язав його з аварією, коли став відомий напрям радіаційного сліду, який охопив Волинь. Пізніше боялись купувати на ринку гриби, чорницю та голубіку звідти. Згодом у Комсомольській правді, якщо не помиляюсь, надрукували велику карту зараження, десь навіть збереглася. То з неї дізнався ще про одну давню зону з дуже високою радіацією в Івано-Франківській області.

  9. Андрей Гал | 27.06.2020 at 12:15 |

    Цікаво хто це так забовтує серйозну проблему проплачені тролі чи корисні ідіоти.
    А проблема в тому чи варто сьогодні-завтра виходити на вулицю?

    • “А проблема в тому чи варто сьогодні-завтра виходити на вулицю?”-шукайте дозиметр!

  10. Semper Tiro | 27.06.2020 at 14:43 |

    Не зовсім по темі, але близько:

  11. Semper Tiro | 27.06.2020 at 14:47 |

    Соррі, глюк і фальстарт 🙂

    https://ruposters.ru/news/26-06-2019/stat-neprigodnoi-pitya
    Я наївний думав, що Байкал ухайдокати нереально. Але ж ні, змогли…
    Кацапів не шкода – хай жеруть, що напаскудили. Байкал шкода…

    • “Я наївний думав, що Байкал ухайдокати нереально.”-куди тільки КНР дивиться.

  12. Shadow7 | 28.06.2020 at 20:03 |

    06.06.2020 г. на ядерном блоке “Ленинград 2-1 ” Ленинградской АЭС, (тип реактора ВВЭР-1200/491) произошел технический инцидент с повреждением топливного элемента АЭС во время проведения плановых мероприятий по его обслуживанию.
    https://timeze2019.blogspot.com/p/tze.html

  13. volodymyr | 27 Червня, 2020 at 20:49 |
    https://defence-line.org/2020/06/s-yadernym-privetom-22/comment-page-1/#comment-256945

    “1. Побудувати на аркуші “в клітиночку” графік функції 2^(-x) за допомогою олівця міг би навіть радянський школяр-старшокласник”-перш за все потрібні реальні вихідні дані, а їх секретили. Дозиметри в Цівільної Оборони були запечатані, і на їх використання потрібен був дозвіл” (с)
    *****
    Вірно, дані секретили.
    Але якщо дані секретять – що ми робимо?!
    Вірно – вмикаємо “СООБРАЖАЛКУ”!
    А “соображалка” вмить підказує вихід: приймаємо кількість радіоактивних речовин, які були викинуті в момент аварії 26.04.1986 о 1:23:45 ночі… за ОДИНИЦЮ!!!
    Тоді в момент аварії стався викид ОДИНИЧНОЇ кількості радіоактивних речовин.
    Припустимо – в момент аварії 26.04.1986 о 1:23:45 ночі з реактора вилетіло М бер (бо нас цікавить опромінювання живих організмів).
    Тоді через 1 період напіврозпаду від цієї дози залишиться:
    М х 2^(-1) = М/2 або 50%
    Тоді через 2 періоди напіврозпаду від цієї дози залишиться:
    М х 2^(-2) = М/4 або 25%
    Тоді через 3 періоди напіврозпаду від цієї дози залишиться:
    М х 2^(-3) = М/8 або 12,5%



    Тоді через 10 періодів напіврозпаду від цієї дози залишиться:
    М х 2^(-10) = М/1024 або 0,09765625%, або ~0,1% від початкового розміру викиду.
    Далі експонента затухає надто вже повільно й невловимо.
    Отже, навіть не знаючи, чому дорівнює кількість викинутой радіації (М бер – при тому, що М є й лишається невідомим) – я знаю, що через 10 періодів напіврозпаду першопочаткова кількість радіації зменшиться в 1024 рази і складе ~0,1% від початкової кількості М бер. А далі спадання затухає вже настільки повільно, що я його не вловлю…
    От саме цей момент мене й цікавить!!!
    Бо якою б не була початкова кількість радіації (М бер) – я розумію, що перечекавши 10 періодів напіврозпаду, я наміряю довкола 0,0009765625М бер…
    Для радіоактивного йоду-131 (основна маса викиду) період напіврозпаду – 8 діб.
    Отже, через 8х10=80 діб навколо залишиться 0,09765625% від початкової кількості йоду-131. Звісно, про цезій та стронцій краще просто не думати… але перечекати 3 місяці, доки йод-131 майже розпадеться – таки варто!..

    “3. Про поведінку населення в разі ядерного вибуху загалом і радіоактивного зараження місцевості усім старшокласникам розповідали в курсах початкової військової підготовки та цивільної оборони.”-всі інструкції на цей випадок починалися словами:”По сигналу штабу Цивільної Оборони….”, а саме цього сигналу і не давали” (с)
    *****
    А отут вже перепрошую за грубість…
    3.08.1984 я одружився з дівчиною? Одружився. Я обіцяв їй йти по життю разом, піклуватися про неї? Обіцяв.
    Більш того, ми дочку народили? Народили. Отже, я ще й за дочку відповідаю!
    А якщо я не відповідаю ні за дружину, ані за дочку – тоді нехрін було сім’ю заводити! Краще було за допомогою мастурбації свої “хотєлкі” вирішувати. А так я – глава сім’ї, й я відповідаю за долю дружини й дочки в частині захисту та підтримки.
    Якого такого “сигналу штабу Цивільної Оборони” я мав очікувати?!
    Два приклади…
    №1 – Куренівська трагедія. З 5-річного віку я знав, що внаслідок подій 13.03.1961 загинули сотні, а може й тисячі киян… Між тим, держава офіційно повідомила про 10 загиблих і спустила з ланцюга КДБ, придушуючи найменшу спробу розповісти правду.
    №2 – Бабин Яр. Влітку 1941 року Сталін пообіцяв не здавати Київ… але Київ таки здали у вересні 1941 року. Моя бабуся отримала парочку місць для евакуації, на ці місця завантажилася вона, її син (мій дядя), її батьки (мої прабабуся і прадідусь) + всі родичі, яких тільки вдалося відшукати. Речей не брали зовсім. З Києва до Абакана їхали стоячи, по черзі сиділи й сидячи потроху спали… Але в результаті бабуся врятувала море народу – за що її дуже поважали! А ті, хто лишився в Києві чекати дозволу на евакуацію – відправилися в Бабин Яр…
    То якого “сигналу штабу ЦО” я мусив очікувати в квітні 1986 року?! У мене дружина сидить з нашою малою дочкою в декретній відпустці, я сам обрахував, що з Києва їм треба забратися мінімум на 80 днів, а краще на 90 – на 3 місяці, щоб з гарантією… Якого ж “сигналу штабу ЦО” я мусив ще очікувати??? Я відповідаю за дружину й дочку, мені все зрозуміло, дружина (така ж інженер-металург, як і я) з моїми висновками погодилася, не знайшовши в них жодної вади – а всі інші йдуть В Ж*ПУ, вибачайте мій хранцюзький!..

  14. Тимур, все вірно, графік функції з експонентою олівцем міг побудувати кожний, 26.04, особливо після повідомлення про хімічний викид. Це перше, що мав тоді зробити пересічний громадянин. Безумовно.Тільки не було головного- повідомлення, без якого сідати швидко розв’язувати задачу з усіма невідомими не мало жодного сенсу. Помилка вашої задачі в умові.

Comments are closed.