Про мавп і людей (Частина 1)

Автор: Тимур Литовченко

Врахуйте — не я це почав! Але загалом-то, оцініть цікавий збіг обставин… В коментарі під нещодавньою «казочкою Діда Панаса» шановний Вовк спитав мене — https://defence-line.org/2020/05/kazochka-pro-uraza-bajram/#comment-247557 — «P.S. наступним холідеєм/холіваром буде Пурім чи Рош-а-шан?». У відповідь я подав перелік релігійних свят на найближчий рік, де чітко сказано: «28.05.2020 – Вознесіння. 29-30.05.2020 – Шавуот». І от вчора, 27 травня шановний Готельєр-бандерівець публікує матеріал «Закон естественного отбора никто не отменял»… Як на замовлення!!! А може, оте ЗАМОВЛЕННЯ і справді було?! Звище… Але ж, як написали брати Стругацькі: «Коли сайва запитує — треба встигнути відповісти». Отож відповідаю! Вибачайте…

Á la guerre comme à la guerre

Для початку подам дуже-дуже стислу вижимку (буквально digest в його істинному значенні) з вчорашньої дискусії — бо все ж таки безпосереднім приводом для написання теперішнього матеріалу стала саме вона. Отже…

Матеріал шановного Готельєра-бандерівця «Закон естественного отбора никто не отменял»https://defence-line.org/2020/05/zakon-estestvennogo-otbora-nikto-ne-otmenyal — по суті, зводиться до трьох тез (цитую):

1. У всякого ресурса есть предел. Ресурс Украины – 10% – 15% буйных.

2. Но этот ресурс конечен. Этот ресурс постоянно теряет своих на войне. Из этого ресурса уезжают навсегда в другие страны. А некоторые просто опускают руки…

3. Но закон естественного отбора никто не отменял. Если мы не выстоим в этой цивилизационной войне, нас сомнут и уничтожат.

Отже — à la guerre comme à la guerre. Все вірно: проблема війни — це проблема ресурсів для її ведення. Саме в цьому, на мій погляд, полягає суть зазначеного допису. До речі, Готельєр-бандерівець припустився однієї, доволі традиційної стратегічної помилки. Але про це — нижче. А поки що подам, в хронологічному порядку написання, три коментаря — з моєї точки зору, вони є найцікавішими:

1) Damian | 27 Травня, 2020 at 17:04 | Відповіcти

https://defence-line.org/2020/05/zakon-estestvennogo-otbora-nikto-ne-otmenyal/#comment-250045

Трудно сравнивать Украину с Израилем. Уважаемый Готельєр-Бандерівець справедливо отметил, что «Свое государство украинцы получили только в 1991 году, даром». А у евреев все выстрадано веками, если не тысячелетиями.

Коментар: Шановний Damian натякнув на ту саму стратегічну помилку автора. Помилка ж полягає в тому, що «генерали завжди готуються до минулої війни» © — чули такий вислів? Отож хай як моєму етнічному самолюбству лестять слова шановного автора: «Для меня показательна, как яркий пример, история еврейского народа», — тим не менш, вивчаючи єврейський досвід (а там і справді є багато цікавого!), необхідно уникнути саме цієї помилки — підготовки до минулої війни. Отож річ не в різних історичних умовах і не в наявності або відсутності лідерів. Просто 1800-літня боротьба євреїв за відтворення своєї держави — це минула війна!.. От що варто розуміти.

2) Дмитро | 27 Травня, 2020 at 19:25 | Відповіcти

https://defence-line.org/2020/05/zakon-estestvennogo-otbora-nikto-ne-otmenyal/#comment-250080

Вы заявляете, что «этот ресурс конечен» (ресурс – Украинцы). Вероятно, что вы не так давно читаете эту ленту. Может быть из старожилов кто-то поможет найти статью двух-трех летней давности, где авторы доказывали, что «вода в источнике – бесконечна».

Коментар: Коли шановний Дмитро написав: «Вода в источнике – бесконечна», — він тим самим мимовільно відтворив радянську тезу про невичерпність природних ресурсів. Яка, в свою чергу, базувалася на думці В.І.Ульянова-Леніна (див. моє виділення великими літерами): «Электрон так же неисчерпаем, как и атом, ПРИРОДА БЕСКОНЕЧНА, но она бесконечно существует…» («Материализм и эмпириокритицизм», гл.V «Новейшая революция в естествознании и философский идеализм» — http://www.magister.msk.ru/library/lenin/len14v06.htm). Насправді такий підхід є небезпечним, бо ставлення до будь-яких ресурсів, як до нескінченних, обертається їхнім варварським розтринькуванням. В аспекті суспільства це звучить отак: «Бабы ишшо нарожают!» — але чи нам воно треба?..

3) Олександр | 27 Травня, 2020 at 20:19 | Відповіcти

https://defence-line.org/2020/05/zakon-estestvennogo-otbora-nikto-ne-otmenyal/#comment-250096

Интересно, почему вся планета ополчилась против евреев?

Коментар: Від запитання шановного Олександра я просто в захваті! Навіть почути таке не розраховував. Лишається процитувати голограму д-ра Альфреда Ленінґа з к/ф «I, Robot»: «А оце, детективе, вірне запитання!»

Якби фекалії пахли трояндами…

Річ у тім, що в єврейському середовищі дуже полюбляють гострі запитання. І чим поставлені запитання гостріші й дошкульніші — тим краще!

В даному разі, запитання: «Почему вся планета ополчилась против евреев?» — дозволяє вийти на констатацію:

Зрозуміти історію євреїв та навіть саму їхню появу в світі зі звичайної людської точки зору… неможливо. Зі звичайної людської точки зору (без притягнення, як висловилися брати Стругацькі, «гіпотези бога») це все виглядає, щонайменше, абсурдно. Ну так, наявність зовнішньої небезпеки, якогось зовнішнього ворога прекрасно гуртує та мобілізує своїх. Але чому роль отакого стабільного, часом навіть інфернального зла з завидною стабільністю перепадає саме євреям?! Адже великих і малих народів у світі багато, випадки потрапляння в цивілізаційний вакуум є одиничними: наприклад, живе собі якель плем’я в непролазних джунглях або на недоступному тропічному острові посеред океану… потихеньку полює чи риболовить, збирає ягоди з корінцями чи кокоси з бананами…

Решта ж племен та народів живе в оточенні інших племен та народів, якось із ними взаємодіє. Тут і починається «природний відбір», про який написав шановний Готельєр-бандерівець! Зокрема, на повну котушку вмикається механізм мобілізації «хороших своїх» за рахунок протиставлення «поганим чужинцям». За законами теорії ймовірності, роль «поганих чужинців» має розкладатися на всіх сусідів більш-менш рівномірно. Але євреї, як «всесвітнє інфернальне зло», явно порушують цей закон — а чому?! З людської точки зору пояснити таку «вибірковість» неможливо.

Що ж… Нехай мене виженуть з «Лінії Оборони» — але без залучення, за братами Стругацькими, «гіпотези бога» нам ніяк не обійтися! А от з точки зору Бога все виглядає навпаки дуже зв’язно і логічно. Справді, уявімо, що Богові потрібно обкатати якусь, сучасною мовою кажучи — «СОЦІАЛЬНУ ТЕХНОЛОГІЮ», яка допоможе всьому людству в цілому встати на шлях соціального розвитку та єднання. Як діяти в такому разі?! Мабуть, треба обрати якусь невеличку групку людей, на ній обкатати цю «соціальну технологію», відпрацювати і, зрештою, через цю обрану групу передати іншим племенам і народам для подальшого застосування.

Природно, відбір буде здійснюватися за якимись параметрами, зрозумілими Богові й важливими з точки зору Бога. Що то за параметри?! Люди на це відповісти не зможуть в принципі. Бо люди дивляться на процес зі своєї — з людської точки зору. А не знаючи й не розуміючи, яка саме «соціальна технологія» обкатується і з якою метою — люди не розуміють і параметрів Божого вибору.

Більш того, точка зору Бога і точка зору людей настільки відрізняються, що людям все видається ну просто гранично абсурдним!!! Дуже яскраво це висловив відомий атеїст ХІХ століття Габріель Антуан Жоган-Пажес, більш відомий світові під псевдонімом «Лео Таксіль». Зокрема, в «Дотепній Біблії», яку радянський агітпроп дуже й дуже полюбляв, цей месьє фантазував: от якби Бог змінив саму фізіологію «обраного народу»… наприклад, змусив би фекалії «обраного народу» пахнути трояндами — оце було б показово! Тоді б «обраний народ» міг би слугувати прикладом для інших.

Але месьє Таксіль не розумів, що такий крок, як зміна фізіології, порушить чистоту Божого «соціального експерименту»… Бо люди із зміненою фізіологією вже не будуть людьми as is. Це вже не будуть люди, якими вони є… Припустимо, цим «нелюдам» Бог допоможе — але як же бути з іншими — нормальними людьми?! Тоді загубиться сама ціль Божого «соціального експерименту»… Отже, нехай ідея месьє Таксіля і дотепна — проте вона абсолютно недоречна.

(далі буде)

36 Comments on "Про мавп і людей (Частина 1)"

  1. Так просте ж питання. Євреї були всюди, де були гроші, які можна було заробити. Але заробити не так,як місцеві – кайлом/плугом/вилами – а дешевше купити-дорожче продати. По-народному – обдурити. Або іншим “неважким” способом. Де ж любов візметься… вила в руки і з бажанням “Справедливості!!!”… йдуть громити.
    А додайте до цього термін “богоізбранний народ”. Який означає, що усі інші народи – це лайно. Де ж любов візьметься? Той, хто придумав цю фразу, поставив євреїв понад іншими і сформував до них відповідне ставлення.
    Термін “богоізбранний народ” Гітлер переробив на “істінний арієц” і пішов громити “конкурентів”.

    • Дозвольте звернути Вашу увагу на один аспект сказаного. Ви тільки що заперечили сам принцип взаємовигідної торгівлі. Вона якраз саме і тримається на простулаті, що купляти треба дешевше, а продавати дорожче. От тільки є такий вислів, не пам’ятаю кому належить, але я згоден стопроцентно – “бізнес – це коли вигідно всім сторонам угоди. Якщо бізнес вигідний тільки одній стороні, то такий бізнес назівається лохотроном”. Торговець, який “придбав дешево” вкладає свою працю щоб донести товар туди, де його можна “продати дорожче”. При цьому щось робиться, інакше покупці “куплять там, де дешевше”, а от коли, наприклад, машина з продуктами повезе їх у якесь Богом забуте місце, то без цього торговця там цей товар взагалі б не опинився. І він хоче отримати свою винагороду за підприємництво, що в цьому поганого? А коли до процесу додається ще й конкуренція щоб не було спокуси “задерти ціну до небес”, то взагалі – отримуємо нормальне функціонування економіки…
      Українська література дев’ятнадцятого сторіччя, яку дають дітям у школі, добряче пройшлась по “клятим жидам-шинкарям”, але зрештою хто заставляв селян красти у у своїх домашніх речі та пропивати їх у шинку? Може свою голову треба мати, а не шукати “крайніх”? І те що єврей не хотів займатися низькопродуктивною і дуже тяжкою працею землероба, то чим він винуватий? Тим що розумніший, хіба що… 🙂 До речі – я не єврей, а таки стопроцентний українець так що “свого інтересу” у цьому не маю 🙂

      • “І те що єврей не хотів займатися низькопродуктивною і дуже тяжкою працею землероба, то чим він винуватий? Тим що розумніший, хіба що… ”

        Перепрошую шановне панство, но может быть, хоть кто-нибудь вспомнит, что по законам Российской империи о так называемой черте оседлости евреям было ЗАПРЕЩЕНО владеть землёй! Поверьте, нет лучшего землероба, чем еврей, – тому пример страна-цветущий сад в самой жуткой из пустынь Аравии, страна, которую можно объехать автобусом за пару часов, обильно экспортирующая свою сельскохозяйственную продукцию по всему миру. А на россии зась! Низзя!
        К тому же еврей тысячелетия жил в готовности в любой момент сняться с насиженного места и бежать от очередного погрома, инквизиции, Холокоста! В 24 часа, и то это роскошь! Поэтому основной багаж еврея был – хороший ум в голове, ребенок на руках и необременительное весом и объемом средств производства, но быстро разворачиваемое, пользующееся постоянным спросом и приносящее несомненный доход ремесло. Поэтому у евреев такими распространенными были профессии врача, адвоката, ювелира, торговца, музыканта; для не слишком образованных – портного, сапожника, извозчика, в конце концов. И этот искусственный отбор длился, повторю, тысячелетиями.
        Но когда в еврейские руки попадала земля, они делали из нее “край, текущий молоком и мёдом”!
        Так что давайте в своих выводах исходить из фактов, а не из домыслов: хотели – не хотели, нравилось – не нравилось.
        Хіба хочеш? Мусиш!

    • “Але заробити не так,як місцеві – кайлом/плугом/вилами – а дешевше купити-дорожче продати” (с)
      *****
      Ви трішечки помиляєтесь. Аж до Нового часу скрізь і всюди обмежувалися види діяльності, які дозволялися євреям для заробляння хлібу насущного. Отож у них лишався доволі вузький “коридор можливостей”: лихварство, фінанси й торгівля. В Новий час до цього додалося ще й ремісництво.

      • до речі, «P.S. наступним холідеєм/холіваром буде Пурім чи Рош-а-шан?» була хохмою ґумору щодо “узаконення” всіх свят всіх релігій, після Ураза-Байраму та Курбан-Байраму…

        • Так я ж не проти хохм!!! 🙂
          Тим паче, що ХОХМА – це давньоєврейською “мудрість” або “премудрість”. До речі, так і називається одна кабалістична сфіра – ХОХМА. Ось посилання:
          https://ru.wikipedia.org/wiki/Хохма_(сфира)
          Отож я завжди підтримую ХОХМИ і ХОХМОЧКИ!!!
          Бо ХОХМАЧ – це… “мудрець”!!!
          🙂 🙂 🙂 🙂 🙂

      • Олександр | 30 Травня, 2020 at 03:09 |

        І знову я з своїми «дурними питаннями», от Ви кажете, – довгий час скрізь і всюди євреям заборонялося… Чому, чорт забирай, саме євреям?! От для мене загадка. Як висловився автор статті, з них зробили інфернальне зло. Містика якась, хоча я людина не релігійна і така відповідь мене не задовільнить.

        • “Як висловився автор статті…” (с)
          *****
          🙂 🙂 🙂 Автор статті – це я, Тимур Литовченко 🙂 🙂 🙂

          “Ви кажете, – довгий час скрізь і всюди євреям заборонялося… Чому, чорт забирай, саме євреям?!” (с)
          *****
          В матеріалі, НМД, сказано достатньо, наприклад (виділення моє):
          1. “Зрозуміти історію євреїв та навіть саму їхню появу в світі зі звичайної людської точки зору… НЕМОЖЛИВО. Зі звичайної людської точки зору (без притягнення, як висловилися брати Стругацькі, «гіпотези бога») це все виглядає, щонайменше, АБСУРДНО”.
          2. “З людської точки зору пояснити таку «вибірковість» НЕМОЖЛИВО”.
          Як авторові есею, мені так здавалося, що цього достатньо, аби читачі мою думку зрозуміли: зі звичайної людської точки зору зрозуміти історію євреїв НЕМОЖЛИВО; якщо лишатися в сфері звичайних людських уявлень – Ваше запитання повисає в повітрі без відповіді…
          🙂 🙂 🙂
          Припустимо, тотальну ненависть ще сяк-так можна пояснити збігом обставин. Типу, ТАК ВИЙШЛО… Ну, от є один народ, якому отак не пощастило – всі його ненавидять ПРОСТО ТАК…
          Але як євреї вижили і збереглися як народ при тому, що:
          1. прожили 1800 років у розсіянні;
          2. протягом цих 1800 років їх регулярно геноцидили;
          3. після 1800 років розсіяння вони відродили свою державу Ізраїль (1948 рік);
          4. починаючи з дати відродження – 1948 року, – Ізраїль регулярно (вже 72 роки!) і більш-менш успішно відбивається від чисельно переважаючих арабських сусідів…
          От що ну ніяк не поясниш, лишаючись в полі звичайних уявлень… Є ше багато аспектів, де євреї порушують звичайні закони. Але хоча б перелічені аспекти ну точно неможливо пояснити!!!
          🙂 🙂 🙂
          Отож лишається єдине: на порушення “леза Оккама”, пояснити незвичайні наслідки незвичайними причинами – “гіпотезою Бога”. А коли ми вводимо в розгляд Бога, все встає на місце: є Бог, є Його воля, є обраний Ним для якихось Своїх цілей “божий народ”, який існує (причому успішно) лише завдяки волі Бога…
          Але тоді виходить, що історія єврейського народу доводить існування Бога і те, що Він є Творцем нашого світу! А також що у Нього є план щодо існування нашого світу. І що цей план реалізується…
          А на цьому місці всі атеїсти починають кидати в мене гнилі помідори й тухлі яйця, повторюючи: “Все це можна пояснити раціонально і без притягнення за вуха торії бога”. Але притомних пояснень вони не дають – самі лише слова, які мене не задовольняють, в стилі “так вийшло”. А мене обзивають “впертим фанатиком”… Хоча я не фанатик. Мене можна переконати – просто дайте вагомі аргументи на свою користь, а не просто констатацію: “Ну, так вийшло…”
          🙂 🙂 🙂
          От в чім проблема!

          • Олександр | 30 Травня, 2020 at 12:17 |

            ? Ну, принаймні в мене ви не викликаєте враження фанатика. Добре, не будемо використовувати ресурс для релігійних диспутів, хоча для мене ця гипотеза є непереконливою хоча б тому, що не треба забувати християнство є не самою старшою релігією, а являється переспівкою більш ранніх, буддизм,зороастризм тощо. Тому використовувати надстройку як базис дещо некоректно. Але най буде.?

    • Andriy Moderator Andriy Moderator | 29 Травня, 2020 at 19:22 |

      Сразу совком запахло.

      Работяги тяжело работают и производят, а “гнилая интеллигенция” на них паразитирует.
      Да и со “справедливостью” сразу смотрим на зелень.

      • Камянтатар | 29 Травня, 2020 at 21:04 |

        Андрэй, савок пахнуць не можа?, ён смярдзіць.
        Хапае розных цемрашальнікау пасля маскальскай акупацыі. Нічога, не хвалюйцеся , пераможам адукацыяй (адукацыя бывае і прымусовай).

      • Так автор комментария же не своё отношение, а большинства описал) И поверьте, те самые 75% “дупля не отдают” за экономику и для них все бизнесмены — априори “барыги” и “обманщики”, как для моего 95-летнего деда, который почитывает газетку “Свобода”, а потом у него “Парашенка во всьом виноват!” ?

  2. Цілком згодна, що богообраність не є привілеєм, а є випробуванням.

    • богообраність ким/чим??? Яхве-Сетом-Амоном, племінним божком кочових племен семітів???
      чому тоді семітів, одних ІЗ, а не якутів-чукчів-самоїдів???
      а БУТИ онуками Дажбога слабО?

    • На цю тему є дуже влучний анекдот (перепрошую, що росіянською):

      Иерусалим. Экскурсия. Один экскурсант прерывает гида на полуслове:
      – А вот правда, что Бог избрал именно евреев?
      – Да, так сказано в Торе.
      – Не египтян? Не финикийцев? Не греков? Именно евреев?
      – Да.
      – Не французов? Не американцев? Не русских? Именно евреев?
      – Да-да!
      – Очень гуманно!!!

      • 🙂 🙂 🙂
        +100500!!!
        А я після Вашого анекдоту згадав Марка Твена:
        *****
        Якщо статистика є вірною, євреї складають не більше відсотка людства. Це наводить на думку про майже невидиму грудочку зоряного пилу, що загубилася в яскравому світлі Чумацького Шляху. Про євреїв, власне, і чутно щось не має бути, але вони дають про себе знати, про них ми чули і продовжуємо чути. Вони виділяються в середовищі будь-якого народу, їхнє місце в економіці, їхня значущість незмірно вища місця і значення будь-якого іншого настільки ж малого народу.
        Їхня частка в списку великих імен світового масштабу в літературі, науці, мистецтві, музиці, фінансовій діяльності, медицині, новітніх відкриттях не пропорційна частці євреїв серед інших народів, вона набагато ширша і багатша. Вони, євреї, в усі часи – в сутичці, в битві з цілим світом, і в цій сутичці вони можуть сподіватися тільки на себе, бо ніхто їх не підтримає. І вони борються не на життя, а на смерть, і їх можна пробачити, які б засоби в цій боротьбі вони не використовували. Єгиптяни, вавілоняни, перси створювали світові держави, всій планеті урочисто і шумно заявляли про свою могутність, потім танули, немов дим, і вмирали; греки і римляни наслідували їхню гучну славу і теж пішли в небуття; інші народи виникали, на час високо здіймали палаючий свій факел, але він згорав, лишаючи тільки іскорки, а часом і вони згорали. Євреї бачили їх усіх, і зараз вони такі ж, якими були завжди: які протягом століть не знають занепаду або немочі; ніколи, так само, як і тепер, не послаблювався їхній вплив, їхня роль в житті народів, серед яких жили вони, не спадала їхня енергія, мобільність і гострота розуму.
        Все в світі смертно, але не євреї.

  3. Я можу помилятися, але, як на мене, еврейське питання виросло на релігійній основі.
    Толерантність – це теперішнє надбання. А релігійні чвари викликають найбільше обурення.
    Куди там “вінда Vs лінукс” чи “реп Vs метал”…

    • А ви особисто в останньому що обрали б? (“реп Vs метал”) ?

  4. Валентин | 29 Травня, 2020 at 12:22 |

    “Якби у людини на виході пахло трояндами…”-то таке вже було-це про Адама і Єву.Бог творить досконале.

  5. богообраність ким/чим??? Яхве-Сетом-Амоном, племінним божком кочових племен семітів???
    чому тоді семітів, одних ІЗ, а не якутів-чукчів-самоїдів???
    а БУТИ онуками Дажбога слабО?

    • Ну то й будьте онуками Дажбоговими!!! Втім, це лише початок статті. На даний момент Ви, мабуть, вже прочитали й фінал )))

  6. Алексей Ш | 29 Травня, 2020 at 17:08 |

    …Давно это было. Один мой хороший знакомый как-то встретил на… в общем не важно где, пусть на площади будет, назойливых проповедников христианства.
    На вопрос с захватом рукава и заглядыванием в глаза:
    – Не хотите ли вы поговорить о Боге?
    его взгляд сверкнул искрой, он лукаво улыбнулся и ответил:
    – Ну что вы все обо мне, да обо мне? Как вы сами-то тут?
    Надо было видеть скорость, с которой горе-проповедники ломанули от него :).

    Это присказка.
    А сказка дальше пойдет и начнется с такого же простого вопроса, который является фундаментом для рассуждений о точке зрения Бога:
    – Если человек создан по образу и подобию Его, то в чем разница между человеком и Богом, и в чем заключается образ и подобие?

    • Різниця така ж сама, як між оригінальною гетерою Фріною (якщо не помиляюсь, її звали саме так) та статуєю Венери Каліпіги, яку вирізав скульптор, якому та гетера позувала. Отже, гетера Фріна – це оригінал, а мармурова статуя Венери Каліпіги – “образ і подоба” оригінальної жінки.

      • Алексей Ш | 29 Травня, 2020 at 22:00 |

        Правильно ли я вас понял:
        Вы считаете, что Бог передал человеку свою внешность? Именно во внешности человека заключается образ и подобие Его?

        • Ні, Ви невірно зрозуміли. Не в зовнішності головне, а в здатності ТВОРИТИ. Перший вірш першої глави першої книги Біблії – Книги Буття звучить так:
          “На початку Бог створив Небо та землю” (Бут. 1:1)
          Це наріжний вірш всієї Біблії, з нього все почалося. Отож саме в ньому міститься НАЙВАЖЛИВІША і НАЙФУНДАМЕНТАЛЬНІША інформація про Бога. Отже, здатність до ТВОРЧОСТІ – це найфундаментальніша властивість Бога, яку Він мусив передати людині також.
          Відмінність же в тому, що Бог може створити “щось” з нічого – а людина не може. “Творчість” людини обмежена: вона бере якісь елементи з зовнішнього світу, перекомбіновує їх у відповідності до своїх внутрішніх уподобань, понять і т.ін. і видає в якості результату нову комбінацію зовнішніх елементів. А от якби людина могла зробити “щось” з нічого, без запозичення зовнішніх елементів – вона була б Богом. Але людина здатна лише до рекомбінації, яку я називаю “псевдотворчістю”, щоб відрізняти її від творчості Бога.

          • Алексей Ш | 31 Травня, 2020 at 11:27 |

            Тимур | 29 Травня, 2020 at 23:31
            “Не в зовнішності головне, а в здатності ТВОРИТИ.”
            Да.

            “Отже, здатність до ТВОРЧОСТІ – це найфундаментальніша властивість Бога, яку Він мусив передати людині також.”
            Да. (Прометей, кстати, людям передавал не простой огонь, а огонь творчества, который и делал людей равными богам 🙂 ).
            Тут вы на 100500% правы.

            “Відмінність же в тому, що Бог може створити “щось” з нічого – а людина не може. ”
            Нет.
            Что из чего творить – это вопрос даже не вторичный и не третичный, а более мелкого порядка значимости. Вспомните, к примеру, из чего будет создан ИИ, или из чего создаются “стихи и пьесы”.
            Важна сама возможность созидать.
            Но человеку эта возможность дается КАК ПОТЕНЦИАЛ, который еще попробуй реализуй. На сегодняшний день менее чем 0,1 % людей могут этот потенциал реализовать по факту. (Я понимаю, что эта оценка может вызвать полемику, но моя позиция в этом вопросе основательно аргументирована объективными данными).

            Ну и еще одно отличие. Человек, с цивилизационной точки зрения, – это дитя Его со всеми вытекающими последствиями. Пока растет – его надо воспитывать (причем в разном возрасте по разному: пока маленький – вот тебе заповеди, не суй пальцы в розетку и со спичками не балуйся, подрастет – надо объяснять почему с Васькой драться плохо и т.д.).
            Вырастет – заведет своих детей (есть подозрение, что это будет ИИ)…

            Вот с этой точки зрения, какой народ является богоизбранным, выглядит несколько иначе, сродни вопросу: “Какой ребенок любимый?”, не правда ли?

            А что касается исторической точки зрения, то вопрос: “Какие факторы повлияли на сохранность еврейского более 1000 лет этноса при отсутствии государственной территории?” имеет вполне конкретный ответ, но богоизбранность, как реальную основу для объяснения этого факта, в этом контексте обсуждать на мой взгляд – несерьезно.

            Что касается антисемитизма – он тоже имеет свои вполне конкретные исторические корни, которые к “богоизбранности” отношения не имеют (ну не Бог же повелел евреям заниматься ростовщичеством, к примеру).

            Ну и последнее, что касается самой идеи богоизбранности. Она имеет исторический контекст своего возникновения, связанный с монотеизмом, и практику применения, которая на протяжении истории менялась. Использование этой идеи как универсального, все объясняющего средства, лично меня коробит.

            С глубоким уважением.

        • P.S. Добродію Олексію Ш.! Мені трохи дивно, навіщо розгортати цей диспут тут – в коментарях?! По-перше, “Лінія Оборони” – це не ресурс для обговорення релігійних питань. По-друге, гілка коментарів – це максимум 5 рівнів… То навіщо?! Я не поти дискусії – але простір для неї вкрай обмежений… 🙁

          • Алексей Ш | 31 Травня, 2020 at 11:32 |

            Тимур | 29 Травня, 2020 at 23:35 |
            “P.S. Добродію Олексію Ш.! Мені трохи дивно, навіщо розгортати цей диспут тут – в коментарях?! По-перше, “Лінія Оборони” – це не ресурс для обговорення релігійних питань. По-друге, гілка коментарів – це максимум 5 рівнів… То навіщо?! Я не поти дискусії – але простір для неї вкрай обмежений… ”

            А шо робiти? Есть где площадка пошире?

        • “Вот с этой точки зрения, какой народ является богоизбранным, выглядит несколько иначе, сродни вопросу: “Какой ребенок любимый?”, не правда ли?” (с)
          https://defence-line.org/2020/05/pro-mavp-i-lyudej-chastina-1/#comment-251131
          *****
          А яке відношення богообраність має до любові?! Прочитайте хоча б другу частину мого есею – тоді побачите: я не вважаю, що Бог обирає Свій для того, щоб любити цей народ більше від інших. Зовсім ні! На богообраному народі просто відточуються певні, сучасною мовою кажучи, “соціальні технології”, які потім розповсюджуються на інші народи. І любов тут ні до чого.
          З цієї точки зору, вибір Богом Свого народу – це вибір об’єкту для виховних експериментів, причому часом доволі жорстких, які не гарантують збереження здоров’я і навіть самого життя!.. Звідси такі якості богообраного народу, як:
          – підвищена довіра до Бога (згадайте жертвоприношення Ісаака Авраамом);
          – підвищена живучість;
          – підвищена впертість, пробивна здатність.
          Все це необхідно Богові, щоб відпрацьовувати на обраному народі певні речі, які потім переймаються всім людством. Отже, богообраний народ – це лише “піддослідна тварина”, а не об’єкт підвищеної любові. А любов там загалом ні до чого.

      • Камянтатар | 29 Травня, 2020 at 22:55 |

        “…люди не можуть до кінця зрозуміти ні мотивів дій і цілей Бога, ані суті обкатуваної «соціальної технології».”
        —————

        Паважаны пане Тымурэ, разглядзім гэта з матэматычнай кропкі зору:
        Чаму і навошта Бог дау людзям свае запаветы?- Таму і для таго, што людзі не могуць пралічваць наступствы сваіх учынкау і збегу абставінау у бясконцасьць, куды можа пралічыць Бог, бо таму ЁН і ёсьць дасканалым. Гэта значыць, што , ідучы шляхам запаветау, чалавек ідзе у бясконцасьць (вечнасьць) , нават калі сам чалавек НЕ можа пралічыць наступствау сваіх учынкау і збега абставінау.
        Усе мы ведаем, што матэматыка – гэта не проста лагічная , а АБСАЛЮТНА лагічная навука, і усе мы ведаем, што у ёй існуе знак бясконцасьці- знак існаваньня Бога, як бясконцага ва усім. Матэматыка трымае, як каркас, УСЕ законы сусвету. Але для людзей сама бясконцасьць і усе матэматычныя дзеяньні з бясонцасьцю – гэта ёсьць абстракцыя, як сам Бог, але між тым якой бы абстракцыяй не была б бясконцасьць, але яна матэматычна існуе. Існуе, як факт і тое , што чалавечы розум (якім я яго ведаю) звычайна аперыруе закончанымі рэчамі , акрамя Бога. Усе гэтыя рэчы, акрамя Бога, мы разумеем, што можна пралічыць канечнымі лічбамі, што і робім. Калі мы вырашаем задачу , то важна не проста умець лічыць, а важна умець правільна падабраць БЕСПАМЫЛКОВУЮ сістэму вырашэньня , а для гэтага трэба бачыць ланцуг рашэньня амаль ЦАЛКАМ , то бок закончана. І тое, што тычыцца нашага жыцьця мы не можам пралічыць матэматычна,беспамылкова, то ёсьць мы не бачым абсалютна правільнай сістэмы вырашэньня і таму памыляемся рэгулярна, інакш кажучы грэшым. То бок грэх- гэта памылковая, няправільная сістэма вырашэньня задачы. То значыць, што Бог даючы нам свае сьвятыя (сьвятыя = бясконца правільныя) запаветы, дае нам АБСАЛЮТНА ПРАВІЛЬНУЮ СІСТЭМУ РАШЭНЬНЯ ЗАДАЧЫ НАШАГА ЖЫЦЬЦЯ . Якая задача нашага жыцьця матэматычна? – У плюс ці у ноль? У плюс, ці у мінус? Выбірайце. Плюсаваньне і памнажэньне- гэта бясконцая моц і веліч (Бог), а адыманьне і дзяленьне- гэта слабасьць і галеча. Значыцца:
        Мэта нашага чалавечага жыцьця – гэта дасягненьне вечнага жыцьця, інструмэнт – узрастаньне у любові да Бога і людзей, вынік- як сказана у Старым і Новым Запавеце:”вы – багі”, то бок зможаце бясконца існаваць і ствараць, пралічваючы наступствы сваі у бяскоцасьць так, каб пазбегнуць сьмерці (але усё гэта толькі разам у любові да Бога і блізкіх, бо у гэтым найгалоунейнейшыя Божыя Запаветы).

        • Ого, куди Ви загнули! 🙂
          Можу сказати Вам приблизно те саме, що і шановному Олексію Ш.: я не проти дискусії з розумними людьми, однак (1) “Лінія Оборони” апріорі не призначена для релігійних диспутів і (2) максимальна глибина вкладання коментарів в одну гілку – це 5 штук. Надто мало для пристойного диспуту…

        • Камянтатар | 29 Травня, 2020 at 23:54 |

          “…чалавечы розум (якім я яго ведаю) звычайна аперыруе закончанымі рэчамі , акрамя Бога.”- тут ,выбачайце недасканалы выраз (бо спаць хачу і цяжка фармуляваць думкі у словы), бо “аперыраваць Богам” простыя грэшныя людзі толькі пытаюцца, а можа толькі такі дасканалы , як Хрыстос, бо ЕН бясконца любіць Бога і бліжніх, а значыцца не можа нанесьці ніякай шкоды, таму Яму дазволена праз Бога Айца лячыць і уваскрашаць (у гэтым сэнсе “аперыраваць Богам”) .
          Вельмі дзякую пану Тэмуру за добры артыкул.

        • Алексей Ш | 31 Травня, 2020 at 12:07 |

          Камянтатар | 29 Травня, 2020 at 22:55
          “То значыць, што Бог даючы нам свае сьвятыя (сьвятыя = бясконца правільныя) запаветы, дае нам АБСАЛЮТНА ПРАВІЛЬНУЮ СІСТЭМУ РАШЭНЬНЯ ЗАДАЧЫ НАШАГА ЖЫЦЬЦЯ . Якая задача нашага жыцьця матэматычна? – У плюс ці у ноль? У плюс, ці у мінус?”

          Гегель отказывал математике в статусе науки именно по причине ее логичности, ибо внутреннее противоречие есть источник развития (выхода за имманентную границу). Источник развития математики лежит ВНЕ ее – в окружающих науках.
          Есть еще один момент: математика – это наука о количестве без учета качества. На сегодняшний момент математика не оперирует смыслами и противоречиями.
          Поэтому лично мне идея сведения Бога к именно математической абстракции (модели, сущности явления) глубоко НЕ симпатична.

          Концепцию Бога, значительно удобнее рассматривать, как ТОЧКУ СВЕДЕНИЯ КАРТИНЫ МИРА человека (самое общее понятие). Если вы рассмотрите эволюцию картин мира человека и сопоставите ее с эволюцией религиозных систем – вы найдете однозначное соответствие…

          Подробнее про оперирование картинами мира можете посмотреть набрав поисковике: “Многоконтекстная автоматическая обработка больших объемов информации” – возможно вам будет интересно.

          С уважением.

          • “Что из чего творить – это вопрос даже не вторичный и не третичный, а более мелкого порядка значимости. Вспомните, к примеру, из чего будет создан ИИ, или из чего создаются “стихи и пьесы” (с)
            https://defence-line.org/2020/05/pro-mavp-i-lyudej-chastina-1/#comment-251131
            *****
            Вибачте, тут я КАТЕГОРИЧНО не згоден!!! Прикладом тому є я сам. Просто я писав про це на “ЛО” в коментарях, але для Вас повторю окремо… В 1986 році на базі зібраних мною з 5-річного віку відомостей про Куренівську трагедію я почав вигадувати сюжет містичного роману, а в 1989 році почав писати роман “До комунізму залишалось років п’ятнадцять-двадцять”. Спеціально для роману я ВИГАДАВ (!!!) трьох євреїв, розстріляних в Бабиному Яру в 1941 році:
            – дівчину Соню, яка закінчувала школу і жила з дідусем десь чи то по вул.Жаданівського, чи по вул.Саксаганського в “середніх номерах” будинків;
            – її дідуся, якого всі називали Старим Сьомою;
            – його друга – Боруха Пінхусовича, який “переробився” на радянський манер Борисом Петровичем і жив по вул.Малій Васильківській (перейменованій у вул.Шота Руставелі) біля синагоги (в радянський час – Театр ляльок).
            А в 1991 році я купив книжку “Память Бабьего Яра” – перше видання цього мартирологу. І там знайшов наступні записи:
            “САХНОВСЬКИЙ САМУЇЛ ВОЛЬФОВИЧ, зав.маг., 1890, м. Київ, вул. Шота Руставелі, д.10, кв.4” (стор. 68)
            “СТАВСЬКА СОФІЯ, учениця, 1924, м. Київ, вул. Жаданівського, д.41, кв.11.
            СТАВСЬКИЙ БОРИС, 1870.” (стор. 72)
            Отже, я не вигадав, а ВГАДАВ одразу ТРЬОХ людей, реально розстріляних в Бабиному Яру в 1941 році!!! Моя помилка була лише в тому, що я суто механічно поміняв місцями двох старих: бо дідусем десятикласниці Соні був насправді Борух Пінхусович, а його другом – Старий Сьома… Все інше збігалося.
            Більш того. Свій роман я писав з 1989 по лютий 1992 року. А до 50-річчя розстрілів – на вересень 1991 року всесвітньо відомий архітектор Ігнащенко готував АРХІТЕКТУРНИЙ ПРОЕКТ нового меморіалу в Бабиному Яру! Отож мій опис “пекла під Києвом” – Бабиного Яру, як він виглядає в потойбіччі, практично до дрібниць збігся з проектом Ігнащенка!!! А познайомилися ми в 1997 році, поли йому в руки випадково потрапило перше видання мого роману, він “проковтнув” його за 8 годин і негайно почав мене розшукувати. Бо читаючи мій роман – він БАЧИВ свій літературний проект. А коли я приїхав до нього в майстерню та подивився на його проект – то мало на п’яту точку не сів! Бо одразу упізнав те, як я бачив “пекло під Києвом” в процесі написання роману… Ц при тому, що ми раніше ніде не перетиналися, не мали спільних знайомих і загалом були з різних соціальних груп, так би мовити…
            З усього цього я зробив єдиний висновок: існує те, що називають “еґреґором Києва” – таким собі енерго-інформаційним утворенням, де накопичується покоління за поколінням інформація про те, що було, є і буде в Києві. Ми з Ігнащенком якимсь чином підключилися до цього “еґреґора Києва” і синхронно – до 1991 року створили ідентичні мистецькі продукти в різний спосіб: я написав роман, він накреслив архітектурний проект. Інших притомних пояснень я не знайшов.
            Але це й означає, що людина НІЧОГО НЕ ВИГАДУЄ!!! Вони бере “щось” із зовнішнього світу, рекомбінує це й видає як творчий результат. Просто існують різні еґреґори – Старого Подолу, Києва, України, Землі… Хто до якого еґреґора підключився – той і видає відповідний результат… А це означає, що ніякі ідеї не гинуть і не губляться – всі вони просто накопичуються в еґреґорах! І всі “забуті” відкриття та твори рано чи пізно відтворяться знов – у більш пізній час іншими людьми…

            “А шо робiти? Есть где площадка пошире?” (с)
            *****
            В тім-то й біда, що поки що нема такого майданчика 🙁
            Якщо хочете – напишіть мені на мейл:
            t i m – l i t @ i . u a
            Просто пробіли приберіть, і вийде мейл. Якщо я його дам без пробілів – коментар приберуть на премодерацію. Так вже бувало… Тільки якщо можна – напишіть наприкінці червня, я зараз дуже зайнятий літературною роботою!!!

  7. Вам що поговорити ні про що? Ви бачили слюсаря чи металурга азербайджанця? Хай їм Бог помагає, а нам своє робить. Та робіть уже щось. Заряджай, гармата постріл!

Comments are closed.