Импичмент. Работа над ошибками (Часть 2)

Но раз ты говоришь о приоритете демократических принципов, то почему ты не собираешь это самое большинство голосов? Надо работать как раз на тот электорат, который не хотел тебя поддерживать, но на него избранная предвыборная риторика уже не работала именно потому, что не было с нею диалога, все это время.

Кто-то может упрекнуть нас в том, что с этой публикой мерзко даже общаться и что ей «не зайдет» ничего здорового. Или еще проще, мол если ты такой умный, то почему не показал такого примера. На это отвечу просто. Я – просто пишу о том, что вижу и думаю, не выцеливая какую-то специальную аудиторию.

Более того, я изначально понимаю, что мои мысли не могут быть созвучными с мыслями большинства и меня это устраивает, поскольку мне не нужно, чтобы за меня проголосовало все это большинство или какая-то его часть. То есть, я – не политик и мне этого просто не нужно. А вот политик, тем более – стремящийся во власть, обязан об этом думать и находить инструменты, которыми можно пробить панцирь вражеской пропаганды.

Мы можем помочь именно в этом – вскрыть ложь врага, а дальше – действуйте профессионально и используйте эту брешь. Причем, это требует постоянного внимания, постоянной и главное – профессиональной работы. Этого не было сделано и предвыборная кампания уже шла в агрессивной среде, где вот такими методами уже нельзя было перебить ситуацию. Другими – можно, но опять же, получился замкнутый круг. Других методов применить нельзя, ибо – приоритет демократии, а демократические условия сбора большинства электората никто не осуществлял. Результат – налицо. Да, это задним умом все умные, безусловно. И вот именно поэтому сейчас импичмент президента США Трампа вызывает повышенный интерес.

За те несколько месяцев, пока длилась эта эпопея, демократы все никак не могли сформулировать простую формулу, показывающую то зло, с которым они сражаются. Откровенно говоря, мы несколько раз об этом писали и если бы эту писанину кто-то там принимал всерьез, то еще где-то в октябре ее можно было бы зачитать за подсказку и начать действовать. Но вот лишь сейчас это не просто сформулировали, а сделали на этом акцент.

Речь идет о том, что после направления материалов следственной комиссии с обвинениями президента Трампа в верхнюю палату парламента, адвокаты Трампа заявили, что из материалов дела не вытекает, что деяния президента попадают под кодифицированную диспозицию какого-то преступления, а демократы парировали это тем, что со времен написания конституции, Конгресс был наделен правом отстранять президента от власти как за совершение преступления, так и за нарушение присяги, данной им при вступлении на свой пост.

И вот уже в ходе развития этого тезиса было сформулировано то, что обязано было прозвучать в первый день, когда только была начата процедура импичмента. Демократы пояснили, что действия и высказывания президента Трампа указывают на то, что он считает себя над законом, и считает, что в отношении него, закон должен делать исключения, поскольку он избран большинством и плюс к тому, при нем улучшились экономические показатели страны.

Собственно говоря, он развил тезис, высказанный спецпрокурором Мюллером, который сказал о том, что он мог бы предъявить Трампу целый ряд обвинений, не будь он президентом, а в этом статусе, Трамп недоступен для таких обвинений.

Так вот, Трамп искренне считает, что он имеет право находиться над законом. Но на самом деле, все еще хуже. Он считает, что не только он, как президент имеет это право, но и те люди, которые работают на него. Так было с уже посаженным главой его избирательного штаба Полом Манафортом, которого Трамп оправдывал вплоть до приговора, так сейчас происходит и с Рудольфом Джулиани, чьими руками Трамп и ввергнут в эпопею с импичментом.

То есть, Трамп открыто говорит о том, что он сам и ряд лиц, близких к нему, имеют особый статус, не попадающий под действие американского законодательства, а значит – нарушает принцип равенства всех перед законом, зашитое в текст конституции и являющийся основополагающим для США. Вот о чем надо было говорить в самом начале процедуры.

И вот теперь просто интересно, так ли сработает этот механизм, как он сработал у нас? Не утратили ли демократы время для того, чтобы просто сказать американцам – Трамп создал касту людей, которым закон не писан. Вполне возможно, что поезд ушел и если сейчас даже кричать об этом, толку уже не будет?

В общем – есть на что посмотреть и из чего сделать выводы, чтобы больше не повторять этих ошибок.

27 Comments on "Импичмент. Работа над ошибками (Часть 2)"

  1. Знаєте, автор, я з вами майже з початку вашої інформаційної роботи, ви для мене були ковточком свіжого повітря в задусі розпачу.Я чекала ваші статті, щоб швидше прочитати, бо дійсно ставало легше.І таких як я читачів навколо вас зібралася велика аудиторія, ми всі однодумці, з вами на одній хвилі.Нам було так комфортно і добре, що ми і не допускали, що хтось ще може мислити інакше.Тому і не помітили, як за нашим колом людей розвернуло в інший бік. А розвернуло там, де ми вже і не дивилися і не слухали, а вони – так! Ця ж сама картина відбулася і з відеоблогерами, – вони так переконливо показували нам “руській мір”, що не помітили, як з іншого джерела валять всі досягнення президента і команди. Коли спохватилися- все, не встигають вже нічого.А чому? Бо були впевнені, що люди все зрозуміли, як і вони, і ніякою пропагандою їх не зіб’єш.А чому вони так думали? Бо самі не дивилися те, що дивилася більшість. А треба було дивитися з ними разом, слідкувати за реакцією і настроями, і вчасно реагувати, протидіяти.І їм, і нам, і вам, а головне- інформаційній безпеці треба було бути на сторожі. З іншого боку, щодо Пороха, в мене така думка. Він взяв курс на захід,на Америку, на демократію. Нею озброївся, від неї не хотів відступати. Сподівався на підтримку заходу, а головне- Америки. А вони його підступно зрадили і здали. От і все.

    • Микола | 21.01.2020 at 09:15 |

      Ваша думка дуже слушна, я сам мав можливість почути від рідної мені людини про те, що кажуть пересічні громадяни в маршрутках, про що говорять з екраніа телевізора, але я не вірив, що більшість народу може в це вірити, я щосили доказував, що то думка маргіналів і не помітив як завів себе в облуду. І навіть зараз, коли я кажу, що без Пороха Україна не встоїть, мені кажуть, що потрібно було обирати Йулю. Зараз я серед однодумців, тому мені не потрібно описувати свій душевний стан, дуже чекаю коли Гетьман дасть знак і скаже: « я можу вам пообіцяти лише мозолі і піт, але ми переможемо і я вас не зраджу», сьогодні я лиш йому вірю, я бачив його діла, Україна при ньому встояла і пішла своєю дорогою.

      • Евгений О. | 21.01.2020 at 10:51 |

        Україна, як і багато вже разів в історії потраила у самісінький центр європейського світу.
        І, як вже не один раз було, отой європейський світ виявив свої, прямо кажучи мерзенні якості. Ті, що завдяки ним величезна кількість кращих виїхала в НовийСвіт і з величезними труднощами побудувала там своє життя.
        З найщирішою повагою ставлячись до Петра Порошенка, не маю я впевненості, що з таким закликом Гетьман отримає належне розуміння значної частини тих, хто має український паспорт.
        Ніколи, і ніде в світі напрямок розвитку будь-якого суспільства не визначала більшість.
        Це завжди було тягарем суттєвої меншості людей.
        Тих, що мали і інтелект і освіту і бажання забезпечити своїм нащадкам пристойне, щонайменше, життя.
        В усі часи головним завданням ворога завжди бачив знищення не більшості населення, а саме тієї його меншості, що як розчин в цегляній стіні скріплювала спільноту і робила її міцною.
        Трагедія багатьох народів, що потрапили під гніт комуно-нацистських нелюдей, полягає саме у втраті своєї справжньої еліти.
        Не оминуло це горе і Україну.
        Тому всі мої сподівання аж ніяк не пов’язані з прямою демократією, що в відомих умовах вже виявила свої фундаментальні недоліки.
        Сьогодні ми всі чекаємо вибору. Вибору світом, що так довго та самовпевнено називав себе цивілізованим.
        І вибір цей полягає між честю і прогресом та безчестям і деградацією.
        Бо в залежності від того вибору стане ясним реальний баланс сили.
        Нажаль, поки що маємо всі підстави вважати, що деякі знані лідери в Европі дуже схильні до вибору другого напрямку…

        • Укроп | 21.01.2020 at 11:55 |

          Тут багато раз звучав вираз “Захід не буде більш проукраїнським, ніж ми самі”. Продовжуючи думку – “лідери в Європі” не будуть більшими прибічниками демократії, ніж Сполучені Штати самі. Якщо громадянам США подобається їх “фараон”, то чтого цим соромитися набивати кишені хуйловськими грошима? Вони ж “не пахнуть”… Отак вони і здихають, цивілізації, під гнітом орд варварів, не перший раз…

    • eadfrith | 21.01.2020 at 16:47 |

      Він взяв курс на захід,на Америку, на демократію. Нею озброївся, від неї не хотів відступати. Сподівався на підтримку заходу, а головне- Америки. А вони його підступно зрадили і здали. От і все.

      Маєте рацiю, панi Li. Aмериканський Конгрес таки пiдтримував Порошенка, але Трамп його зрадив. Ось що Парнас нам повiдомив:

      https://www.cnn.com/2020/01/17/politics/lev-parnas-ukraine-impeachment-interview/index.html

      За словами Парнаса, Трамп запропонував підтримати Порошенка, якщо він оголосить розслідування щодо колишнього віце-президента Джо Байдена, який в той час готувався до власної кампанії 2020 року.

      “Якщо він зробив би заяву … Трамп або запросив би його до Білого дому, або зробив би підтримуючe висловлювання для нього, але в основному почав би підтримувати його в президенти”, – сказав Парнас.

      Але угода провалилася. Порошенко не оголосив жодних розслідувань, а через кілька місяців зазнав поразки в президентських виборах України якi виграв комік Володимир Зеленський.

      Трамп і Порошенко, вони почали з “неправильної ноги”, – сказав Парнас, описуючи подiї у 2016 році, коли Порошенко зустрівся з кандидатом на демократичну партію Хілларі Клінтон за фото-оп, але так і не побачив кандидата Трампа. “(Він) зустрівся з Хілларі Клінтон, і президент Трамп таке не забуває”.

      Це мiй вiльний переклад (перекадач з мене поганий)

  2. Я далекий від думки,що проти Пороха голосували тільки маргинали.Моя рідня в Дніпрі голосували за Гриця,бо – самий чесний,а Порох став майже таким самим як яник,зі своїми смотрящими.І дуже жостко контролюе всі галузі,наступає на бізнес. Прикладів не наводили. Я думав що пропаганда забила їм голову. Але ні.Досить освідчені вони,верхня ланка управління ,фермер з часів і знайомств лазаренка.на другий тур вони не пішли ,що я зарахував їм як зраду Україні.Казали ,що обое проукраїньські олігархи,і вони проти обоіх.На захід від Киева я почув приблизно те саме. Це заставило замислитись,але не переконало. Але доля мене звела з іноземним бізнесменом,який має потужний бізнесв Україні,не росіянен, а з прибалтійських краін.Він сказав,що він ні не думав ,що Петя такий жадібний.Він також був радий що Петя пішов.Але я знаю,що у всіх є своі вади , а Порошенко був насправді кращим президентом . І тому за нього голосували справжні патріоти.Я впевнений порохобот,в тому сенсі, що так само як і він, люблю Україну.І бачу єї сильною, заможною і без Росії.Але негативний рейтинг Порошенка нікуди не дінеться. І в цому є проблема.

    • Евгений О. | 21.01.2020 at 20:18 |

      Нажаль, шановний, при всій повазі, мозок треба включати на повну потужність. Але не всі це вміють робити.
      Та й далеко не всі іноземні бізнесові люди прийшли сюди з добрими намірами.
      Негативний, як ви пишете, рейтинг, дійсно нікуди не дінеться. Хто і як його створював, то загально відома річ. Як і те , в яких головах він осів у вигляді твердого осаду
      І тут виникає ситуація, коли саме колектив не відповідає рівню керівника, а не навпаки.
      Внаслідок чого саме колектив і вигрібає наслідки.
      Маю приклади з тієї пори, коли вибирали директорів.
      Одні вибрали… І дуже швидко будівлі були здані в оренду. А ті, хто вибирав, пішли … куди і як – це вже хто як зміг. Та залишилось недолугеньке, якому і капала до власної кишені ота вся оренда. Отак прпоголосував пролетарський колектив собі на голову.
      Але то була тоді досить мала контора з невеликим, але добре оснащеним виробництвом.
      І оснащена вона була і замовленнями забезпечена тим, кого не вибрали…
      А сьогодні?

  3. Я – просто пишу о том, что вижу и думаю, не выцеливая какую-то специальную аудиторию.
    ——————————————————————-
    Это замечательно. Лично мне это очень помогло понять, что же происходит, и внести ясность в собственные представления.
    …………………………………………………………..

    Более того, я изначально понимаю, что мои мысли не могут быть созвучными с мыслями большинства и меня это устраивает, поскольку мне не нужно, чтобы за меня проголосовало все это большинство или какая-то его часть. То есть, я – не политик и мне этого просто не нужно. А вот политик, тем более – стремящийся во власть, обязан об этом думать и находить инструменты, которыми можно пробить панцирь вражеской пропаганды.
    ——————————————————————–
    Как вы думаете, что это за инструменты? Что именно могло бы подействовать на 75%? Наверняка у вас есть какие-то соображения на этот счет.
    Не могли бы вы поделиться этими соображениями?

    • Софочка | 21.01.2020 at 15:40 |

      У мене на роботі вся молодь за оманського проголосувала, інші знайомі молоді люди – теж. Серед моїх однокласників (була зустріч в травні) теж за зелю, колишні колеги по роботі… Навіть сусіди, діти яких в АТО воюють! При цьому жодних дискусій – просто закривали мені рота : Не будемо сперечатись, на Зеленського єдина надія.
      Головний посил: Порошенко – барига, ворує народні гроші, бізнес – воєнні закази на своїх заводах робе, свинарчуки, великі тарифи на комуналку. Тобто створено потужний демонічеський облік.
      З них 100% дивились Свати, Слуга народу, Шарія, Ньюзван.

  4. Ludmila | 21.01.2020 at 16:46 |

    Микола | 21 Січня, 2020 at 09:15. ..я серед однодумців, тому мені не потрібно описувати свій душевний стан, дуже чекаю коли Гетьман дасть знак і скаже: « я можу вам пообіцяти лише мозолі і піт, але ми переможемо і я вас не зраджу», сьогодні я лиш йому вірю, я бачив його діла, Україна при ньому встояла і пішла своєю дорогою.
    +100500! Я дуже цього хочу і сподіваюсь

  5. Did Groza | 21.01.2020 at 17:30 |

    К сожалению, Порошенко действительно не умеет вести народ вперед. Он делает все правильно, но не умеет донести перспективу до сознания людей. Хорошо бы в будущем убрать в фольклор шароварную культуру с писанками и вышиванками, и смотреть не назад в историю, а вперед на то, что собираются строить.

    • Евгений О. | 21.01.2020 at 20:22 |

      Есть у того самого народа, что, как вы пишете, не умеет вести Порошенко, одна старинная, но всегда популярная поговорка: “Лучше синица в руке. чем журавль в небе”
      Если присмотреться, то выяснится, что у преобладающего количества украинских синиц перышки по болей части зеленые.
      Как вам такая аналогия?

  6. Док | 21.01.2020 at 17:36 |

    Ситуацию у нас и в США сравнивать не правильно. Провал коммуникативной политики у Пороха привел к провалу его избирательной компании. А у демократов США компания только началась, а свою основную мысль до избирателя они уже донесли (умница Ненси Пелоси, которая все сделала своевременно). Теперь, если республиканцы провалят импичмент, то тем самым не помогут Трампу отмыться, а лишь изваляются в той же грязи, что и он. Демократам нужно лишь продолжать разоблачение всех, кто поставил себя выше закона, а избиратель уже разберется что к чему

  7. Vadym Kuzmenko | 21.01.2020 at 20:27 |

    Li | 21 Січня, 2020 at 08:40

    Що ж це Ви, шановна, за нісенітницю надумали?
    Може треба було (за Вашою опінією) ще й не відфільтровувати той бруд, від якого нас захищають Автор та модератори на цьому сайті?
    Це не нам треба було занурюватися у створюване Мордором лайно, а тих три чверті населення якось відмежувати (хоч частково) від московитської пропаганди.
    А це виглядало досить реалістично, якби у Порошенка було достатньо бажання захистити ті здобутки, які вдалося досягти за його каденцію.
    Я не знаю його справжніх намірів (можливо, для цього були і є серйозні підстави), але те, що він не став по-справжньому на захист патріотів, які йому повірили, виглядає очевидним.
    Як можна було йти на вибори, коли війна тривала?! Часто ми порівнюємо його з Черчилем, але той програв вибори вже після закінчення війни – тобто ситуації далеко не однакові.
    Пригадайте блокування Ляшком, Тимошенко та іншими засідання Верховної Ради під час голосування за введення військового стану.
    Хіба можна було йти на поступки (зменшити передбачений Законом термін дії стану, підтверджувати дату запланованих виборів)?
    Та одне тільки це (блокування) було підставою для введення військового стану рішенням президента на тлі того, що парламент не спроможний адекватно відреагувати на нагальну загрозу безпеці держави (за що відповідає саме президент).
    Якщо хтось пам’ятає, США (вустами Курта Волкера) заявляли про вкрай жорсткі санкції проти РФ, якщо та не звільнить наших моряків і кораблі до Різдва (25 грудня). І що? А нічого.
    Але це – ще один привід зупинити підготовку до виборів, принаймні до повернення моряків-бранців.
    На вибори на тлі триваючої війни можна було погоджуватись хіба що після введення миротворчих сил ООН.
    РФ блокує це – значить саме вони не дають можливості провести вибори в Україні. От і все.
    Багато разів ми чули про головну помилку того, хто сідає грати з шулером. У нас же здійснився саме цей крок – намагання виграти тоді, коли умови диктує агресор (включаючи і тотальний контроль інформаційного простору).
    Є розхожа фраза – “мета не виправдовує методів”.
    Не сперечаюся, хоча фраза здається дуже поверхневою. Замість цього насмілюсь висловити інше: “Методи завжди виправдовуються результатами”.
    Отже побачимо (якщо доживемо), чи результати таких дій Порошенка зможуть виправдати його дій. Поки що (на поточний час) ситуація значно погіршилася і є небезпека, що й підсумковий результат буде від’ємний.
    Але, як відомо, “dum spiro – spero” (поки дихаю – маю надію).

    • Евгений О. | 21.01.2020 at 20:36 |

      А чи не варто було б більше акцентувати уваги не на діях власне Порошенка, а на діях тих, хто підписав отой проклятущий меморандум?
      Може тоді, з огляду на суттєво більші і військові і економічні можливості тих, хто розповідав нам про відсутність у тому, як тепер стало ясно, папірці, зобов’язуючої для них компоненти, ситуація і роль Порошенка буде виглядати дещо інакше?
      Спробуйте, вам сподобається……

      • Vadym Kuzmenko | 21.01.2020 at 22:49 |

        Шановний, Євгене, нагадаю Вам, що “меморандум” не має обов’язкових положень, це лише “папірець” про наміри.
        Отже, це ще один чинник для виправдання більш радикальних дій на підставі виникнення відповідних обставин, а не бездумне слідування “процедурі”.
        Як би там не було, Порошенко мав передбачати, що буде наслідком саме його дій. Адже вже неодноразово було підтвердження рівня “стурбованості” з боку “гарантів” на цілком очевидні дії Мордору.
        Безумовно, ми тішимо себе надією, що здійснюється “довга гра”, але поки що “маємо те, що маємо”.
        До речі, зараз ті, що здійснювали плани Ботоксного сморчка щодо “кто-угодно, только нє Порошенко”, вже звинувачують за злочини “нових хазяїв” на чолі зі Шмарклею – саме Порошенка. Отака іронія долі.

        • Евгений О. | 21.01.2020 at 23:00 |

          А чи не забагато на одного?
          А про які саме його дії мова?
          Що він мав робити?
          Коли отой напряму загрожував ядерним ударом?
          Блеф?
          Тоді скажіть, з якого дива по телефонних дзвінках п’яненьких ублюдків, або дурнуватих підлітків про мінування евакуюють вокзали?
          Чи може таки треба було спровокувати атомне бомбардування?
          Не пам’ятаєте, як в радянському законодавстві про самооборону?
          Часто-густо саджали того, хто оборонявся. Бо ж мав передбачити наслідки для нападника…
          Мав передбачити…
          Маємо визнати. що в тих умовах інший би просто здох від жаху.
          Тепер критикувати простіше за все.
          Чужими руками….

          • Vadym Kuzmenko | 22.01.2020 at 07:09 |

            Щось Вас, шановний, понесло “в ту стєпь”.
            Ви самі “підкинули” свою тезу щодо “проклятущого меморандуму”, а далі вже на цій стежці намагаєтеся опонувати.
            Головне, що я зазначив у своєму коменті (повторюю спеціально для Вас, Євгене), – Порошенко авантюрно (на мою думку) пішов на вибори, не думаючи про те, що буде далі. Хоча була можливість їх відтерміновувати через московитську агресію (зокрема, відкрите захоплення наших кораблів) і відсутність адекватної реакції Заходу.
            Знову ж таки, я не маю повної картини (оперую тільки відкритою інформацією), сподіваюся, що у нього запланована “довга гра”.
            Але на даний час суттєвих підстав (крім довіри до нього самого) розраховувати на це немає.
            Ви питаєте, “що він мав робити?”.
            Відповідаю – відкласти вибори через загострення ситуації. Хоча б до рішення Морського трибуналу (яке Шмаркля спустив в унітаз).
            Чи Ви вважаєте, що відтермінування виборів є достатньою підставою для завдання ядерного удару?
            І не треба про “інший би просто здох від жаху”.
            Мабуть я і Вам дам фору щодо рівня довіри Петру Порошенку, який на наше щастя став на чолі України у 2014-му.
            Але Ви уважніше подивіться на мій перший коментар: якщо буде тривати поточний процес руйнації держави, від досягнень України на чолі з Порошенком нічого не залишиться.

          • Andriy Moderator | 22.01.2020 at 07:21 |

            Я сильно подозреваю, что вся помощь Украине была основана именно на необходимости доказывать, что Украина “белая и пушистая”. Что в Украине демократия, что нет гражданской войны, что нет беспредела “фашистов-националистов”, что власть легитимна и народ поддерживает власть, а власть выполняет пожелания народа. Хоть один из пунктов выпадает – и все закрывают глаза на действия бензоколонки, только изредка высказывают “озабоченность”. И Хуйло изо всех сил пытался изобразить, что он “миротворец” и наводит порядок на “сопредельной территории”. Ну как Турция в Сирии. А без внешней помощи становится совсем грустно.

          • Vadym Kuzmenko | 22.01.2020 at 07:47 |

            Вполне возможно.
            Но разве “пушистости” помешало бы условие проведения выборов после введения миротворцев ООН?

          • Andriy Moderator | 22.01.2020 at 07:51 |

            Я думаю да. Поскольку миротворцев ООН не будет никогда. Бензоколонка будет накладывать вето пока сама не развалится.
            И потом, именно “миротворцы ООН” были в Абхазии и Южной Осетии и возможно, что только не тот сбитый Боинг помешал, чтобы те же самые “миротворцы ООН” были в Украине.

          • Vadym Kuzmenko | 22.01.2020 at 08:31 |

            В Ваших словах – безысходность.
            Но если ничего не делать, само собой ничего не “рассосётся”, Империя зла сама по своей инициативе не развалится.
            А вот отказ от борьбы как раз и укрепляет позиции негодяев.
            Поэтому и выглядит так (по крайней мере внешне), что Порошенко бросил на произвол судьбы с таким трудом создаваемое государство (которого фактически не было на территории Украины до 2014-го года).

        • Евгений О. | 21.01.2020 at 23:09 |

          І ще одне.
          Стосовно меморандуму існує точка зору Є. Марчука
          “…..Дехто каже, що Меморандум мало що вартує. Все це дурниці! Згідно з Віденською конвенцією «Про право міжнародних договорів» цей Меморандум абсолютно повноцінний міжнародно-правовий документ, підписаний главами держав, постійними членами Ради безпеки ООН і обов’язковий до виконання. Будапештський меморандум вступив у дію без ратифікації країн-підписантів, як це передбачено в самому тексті Меморандуму. На той момент в Росії діяло законодавство, в якому існував пріоритет міжнародних договорів і обов’язковість їхнього виконання. Це вже потім Росія змінила своє законодавство.

          Так, у заголовку Будапештського меморандуму написано слово «запевнення», але в другому пункті меморандуму йдеться, що підписанти підтверджують свої «зобов’язання» перед Україною. ”
          Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/interviews/jevgen-marchuk-rosiya-planuje-zahopiti-shche-chastinu-teritoriji-ukrajini-652696.html

          • Andriy Moderator | 21.01.2020 at 23:13 |

            Да, он выполняется, но в нем нет никаких механизмов на случай нарушения, только “консультации”. Можно конечно отменить в связи с невыполнением, но вернуть в Украину ЯО не получится, а создать заново и сил не хватит и не дадут.

            Единственно, чем он полезен – показывает всем остальным что стоят подобные меморандумы. И если подписанты, хотя бы некоторые из них заинтересованы в нераспространеннии ЯО, то меморандум побуждает их демонстрировать, что свое слово они держат.

          • Damian | 22.01.2020 at 08:47 |

            Евгений О. | 21 Січня, 2020 at 23:09 | Відповіcти
            ===============================================
            Тоже своего рода меморандум
            https://site.ua/dmitriy.chukhalenko/19673/
            Это вам не скелеты в шкафу, а вполне даже живые люди!

  8. Не могу….
    Ну как Порошенко мог поддерживать Трампа, если, я уверен, он знал, что Трамп ставленник Москвы? Вот как это надо было пересилить себя, чтобы поддержать ставленника твоего заклятого врага? Да и вся эта свора, которая на своих каналах топила Порошенко, получила указание из Москвы, что Трамп “наш”, и он тоже хочет ухода Пороха, поэтому “ату его”, и вам запроданцы ничего не угрожает ни с какой стороны. Европа так же само хотела смены Пороха. Вот и попробуй в таких условиях двумя-тремя каналами перебить такой вал чернухи. Да и руки, я думаю, опускались у него очень часто. И не безосновательно. Это, сцуко, так “сошлись звезды” не в нашу пользу. Хотя я уже писал, что это и не звезды виноваты, а действительно многоходовка Хуйла. Надо это признать, и уяснить, что соперник нам попался смертельно опасный. И пока они каким то образом развалятся, много еще нашей крови выпьют.

    • Евгений О. | 21.01.2020 at 22:52 |

      Согласен абсолютно.
      За маленьким исключением.
      Не звезды сошлись, а за период жирной и спокойной жизни в Европке и Америчке дерьмеца поднакопилось. Стараниями разнообразных поборников всевозможных свобод.
      Чем и воспользовалась самая дрянная дрянь.
      Теперь бы выводы сделать правильные из этого всего.
      Но, поскольку, похоже, Трамп победит, то, вместе с ним победят и макроны с меркелями.
      Одна надёжа, что они все же перегрызутся порядком. Чем и воспользоваться бы. Если бы не “самый влиятельный политик мира” (Мендель) во главе нашей державы…

Comments are closed.