Черпак і окуляр (Частина 2)

ЧАСТИНА 2. ОКУЛЯР

  1. Око Саурона та сакральна географія.

Бусоль ПАБ-2АМ на вигляд схожа на теодоліт. Що таке теодоліт? А це ота штука на трьох лапах, в яку люблять дивитися дорожники, газовики та інші люди в кумедних помаранчевих жилетах.

Так ось, бусоль схожа на теодоліт, але не теодоліт. Використовується вона для визначення географічних координат об”єктів для різних військових задач.

Ще вона цікава тим, що роботі з нею можна навчити будь-який ледь-трохи мислячий організм, навіть кухаря з інженерним дипломом, що покинув свого персонального Горинича (див. вище).

Так ось, цей одноокий прилад, окрім свого прямого призначення, несподівано здатен пробудити інтерес до географії. Напевно, треба викладати бусоль в початкових класах.

Виявляється, що північний магнітний полюс рухається і повзе по Канаді з невеликою, але сталою швидкістю донизу, себто на південь! І зовсім то не страшно, як люблять про те казати різні там хєроманти.

А звичні нам всі географічні карти є розгорнутою циліндричною проекцією геоїда відносно серединного меридіана (навіть не намагайтеся це уявити без сторонньої допомоги).

І ще багато чим здатна зацікавити маленька непримітна штука, що складається з компаса, окуляра, двох черв”ячних передач і трьох лімбів…

  1. В оточенні снігу та мирних угод.

Опорний пункт української піхоти на передовій – це фортеця, що живе за своїми законами та звичаями. Ви не знайдете там пафосу і гарчання “Слава Україні”. Ні. Ви там побачите неголених підморожених чоловіків з усіх усюд і кутків великої України, що мріють повернутися додому, до своїх жінок і дітей, сокир і тракторів, малих і не дуже зарплат, до звичного побуту, а поки – тягнуть непросту лямку прифронтової армійської служби, стріляючи і ховаючись, рубаючи дрова і топлячи буржуйку, пестячи рідних лагідними словами по мобільному і сепаратистів – матами по рації.

Складнощі тут виникають в самих несподіваних місцях.

Наприклад, щоб зарядити мобільний чи рацію, потрібно, щоб непевне зимове армійське дизпаливо якимось чудом виявилось в наявності (що буває не завжди) і при цьому – не замерзло, завести напівзламаний генератор (наприклад – прикурити генератор від акумулятора з БМП-1, який перед цим заряджався від цього ж генератора) і, в випадку, якщо миші не згризли зарядку (що теж буває) ви можете спробувати зарядити свій пристрій.

Чи, скажімо, сходити в туалет, коли вже сутеніє. Здавалося, чого ж тут складного, пройти 200 метрів до окопаного і обкладеного мішками з піском армійського туалету типу “сортир”, здатного витримати автоматний, чи то й – кулеметний  обстріл. А ні – перед цим просто необхідно промовити в рацію магічне заклинання, щось на зразок: “Перший, перший  я другий, з другого – один сірник в бібліотеку” (терміни несправжні). Можна, звісно, не промовляти. Але тоді можуть попсувати хутро і нерви. Реакція тут у хлопців чудова, патрон – в патроннику,  наказ – стріляти, а потім доповідати. Тож, без магії – ніяк.

Чи, наприклад , поставили вас “на очі” – в нічне спостереження. Світить місяць, Око Саурона, практично сліпе в темний час доби, поблискує непевним сяйвом, легкий морозець в мінус двадцять ніжно приморожує бєрци до ґрунту, від броніка – спина кілком, тож він і відпочиває поруч, сучасна “надтепла” українська зимова форма гріє хіба що накравшого на її виробництві генерала, а ти – лізеш на горбочок  з тепловізором подивитися, чи все гаразд. Дивишся. А поруч, на горбочку, за 2200 метрів, на тепловізорі світла цятка – ЇХ спостерігач дивиться на тебе. Ти оглядаєш околиці і злазиш з горбочка, бо 2200, так і підстрелити можуть. Злазиш, щоб за 20 хвилин залізти на нього ще раз. А потім – і ще не раз. Так, так, звісно, ми ж не темні, Інтернет читаємо, угода про припинення. Не можуть же вони стріляти, їй Богу. Та й ми їм ну геть ніколи не відповідаємо. Але все одно неспокійно.

А потім – зміна твоя закінчується і ти йдеш відпочивати. Чи боротися з чадною буржуйкою, яка не хоче горіти, бо вона сама і дрова для неї – не фонтан. А тобі – добре, і думки – прості і ясні. Про зовнішніх і внутрішніх ворогів. Про війну, яка має ж колись чимось закінчитись. Про самопожертву і чудових хлопців навколо. І про те, що жити, як ти жив “до” – вже не вийде.

(далі буде)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

17 Comments on "Черпак і окуляр (Частина 2)"

  1. цитата: “сучасна «надтепла» українська зимова форма”

    Мёрзнуть вредно, однако…
    skitalets.ru/equipment/clothes/polar_shend.htm
    skitalets.ru/equipment/clothes/fleeceka.htm
    skitalets.ru/equipment/clothes/noski_kuzin/noski.htm
    Как-то так.

  2. Дякую за коментарі. Приємно. Армійського продовження – поки не передбачається. Може, про проходження позачергового резерву і реліктові армійські професії. Як вийде)))).

  3. Після “сучасна «надтепла» українська зимова форма гріє хіба що накравшого на її виробництві генерала” бажання читати цього доморощеного О.Вишню пропадає від слова “зовсім”. Тому що його творіння відчутно смердить котиками і мемасиками, які постять всілякі фуйові_колхозніки для збільшення підписоти. Чтобі нравілось.

    • При – 30 не гріє. На вітрі

      • При минус 30 да с ветром греет исключительно постовой тулуп и постовые валенки, надетые сверху на шинель и сапоги, да еще “вшивник” и теплые носки под портянки не забыть. Опускаем уши и поднимаем воротник, чтобы нос тоже не выглядывал. Можно еще ноги поджать, стоя исключительно на задубевшем тулупе, а то все-равно мерзнут 🙂

        • Написал и чувствую как ноги начинают мерзнуть. Помнят. 😉

        • Тонкости, известные только тем кто служил ))
          Между прочим, сегодня Андрея
          С именинами, уважаемый модератор ))

        • Андрей, с Днем Рождения! Спасибо Вам за ваш труд! От всей души – счастья и здоровья!
          PS Кстати, слово “вшивник” тоже поймут только те, кто служил 🙂

          • Andriy Moderator | Грудень 13, 2018 at 19:59 |

            Не, не День Рождения – “Андреев день”.

            Я и сам не знал.

            И кто придумал его 13-го числа? Хорошо, хоть день начал с добрых дел. 🙂

          • Алексей UKLW | Грудень 13, 2018 at 20:15 |

            13 декабря – день святого
            Андрея Первозванного
            Так что именины , а не др .
            Большой праздник, у нас для Андреев это считается круче чем др ?

    • Ви напевно не стояли в дозорі “на очах” 2 через 4 при – 20 градусах. Так от, замерзаєш нафіг в тій формі і тих бєрцах. Ходити – не холодно, стояти – капєц. Але то таке.

      • В дозоре не стоял, брехать не буду.
        В карауле, при минус 30 приходилось.
        Берцы или сапоги для назких температур не подходят однозначно, согласен, но у вас другая специфика. К сожалению ((

      • По ходу, вопрос:
        Предписание Устава : «при температуре воздуха минус 18 и ниже, а также при сильном ветре, смена производится через час» никто не отменял.
        Почему 2 через 4 ?

  4. Зима 89-го. -37. Шинель, бронежилет, тулуп. Воротник поднят и на шее затянут брючным ремнем. Носки, тёплые портянки, газета, валенки. Я в СА. Р.S. из тех времён ещё один предмет “туалета” – т.н. “триппер”, был белого и синего цвета.

  5. Навіть в -2 коли над Донцом гуляє вітер дубарь страшний, якщо не рухаєшся.
    А чистку димоходу буржуйки у нас, с подачі ЛО називають “єфрейтор Кузнецов”. Ефект схожий 😉

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: