Математика и лошади

Лет десять назад, а может и больше, совершенно случайно судьба занесла на очень интересный ресурс, где публиковались письма немецких солдат с восточного фронта. Читал несколько дней, но не для чего-то конкретного, а просто ради интереса, чтобы увидеть ту войну их глазами. Потом, когда началась война у нас, пытался найти его еще раз, но не удалось. Ресурс немецкий и все там было на немецком языке. Видимо, его сделали как некий исторический проект и потому там все было без пафоса, просто письма солдат и все.

В общем, самым ярким оказалось письмо солдата, который воевал и в Первой мировой. Писал он о том, что видел подо Ржевом, во время Жуковской Ржевско-Сычовской наступательной операции красной армии. Судя по тому, как он все описывал, сам он не стрелял по противнику, но наблюдал за происходящим и в общем, довольно холодно описывал вид бойни, открывшийся его взору. Он был не из тех, у кого сдавали нервы, но он сам себе задавал вопрос: «Зачем они это делают?», имея ввиду однотипность маневра и то, что взамен только что уложенной волне наступающих приходила вторая, третья, четвертая и каждая из волн укладывалась примерно в том же темпе, как и предыдущая.

Для всех было очевидно, что таким образом наступающие банально не смогут сделать ничего нового, просто прийдут и умрут ровно так, как и предыдущие. Он полагал, что и наступающие тоже это знают и вот этот вопрос он задавал своему безымянному противнику. То есть, у него не находилось ни единого аргумента для того, чтобы оправдать подобные действия. Причем, если бы речь шла о том, что наткнувшись на плотный огонь, противник отступал, а потом – повторял попытки, то в таком случае была бы какая-то логика событий, но они шли на верную смерть, без единого шанса прорваться через стену свинца. То есть, они шли, чтобы умереть.

А запомнилось это письмо потому, что старый солдат дрогнул, когда под пулеметы и пушки пошла кавалерия. Видимо, у него еще с прошлой войны остались особые чувства к лошадям и зрелище разрываемых пулями лошадиных тел его зацепило. И он высказал замечательную мысль, написав примерно следующее: «Если они (красные армейцы) сделали свой выбор и решили умереть, то зачем они погнали на смерть этих прекрасных животных? Они могли бы умереть сами, но не убивать лошадей».

И вот эти строки натолкнули на мысль о том, что пропаганда Рейха, дегуманизирующая большевиков, сделала намного меньше, чем это сделали сами большевики вот такими жуткими упражнениями. И старый солдат задал риторический вопрос: «Кем надо быть, чтобы творить такое?» И если бы он был задан мне, то у меня не было бы на него ответа. События эти произошли 80 лет назад, в 1942 году, но похоже на то, что прямо сейчас мы наблюдаем нечто подобное, пусть и с новыми вариациями.

Ту дичь, которую описал старый солдат, можно было бы назвать синдромом Сычовки, а в этой войне уже есть синдром Чернобаевки, который проявляется во многих местах. Отличия заключаются лишь в том, что тогда бойцы Вермахта не ожидали ничего подобного и не могли найти рационального пояснения такому поведения, а в нашем случае – наоборот, мы от них ничего другого и не ждем, а раз так, то единственный вопрос, который интересует, это как повысить эффективность их утилизации и довести количество одвухсоченных к показателю, превышающему то, что командование орков перебрасывает на наш фронт. Ничего более, просто математика и все. И потому именно наша армия стала самым лучшим утилизатором исконно мордорского милитаризма. И нам проще еще по одной причине. У орков теперь нет лошадей.

14 Comments on "Математика и лошади"

  1. rock-n-roll | 13.05.2022 at 20:28 |

    Железный конь пришёл на смену кавалерийской лошадке.

  2. Віктор | 13.05.2022 at 20:37 |

    Для чого вони це робили?
    Це ж елементарно, Ватсоне…
    Достатньо згадати два слова – ресурс і логістика. Й відразу все стане ясно.
    Вони йшли на убій, щоб у німців вичерпався ресурс патронів. Які не встигне забезпечити логістика.
    Ну а коли ті патрони кінчаться, то вони таки дійдуть до німецьких окопів.
    Баби ішшо наражают.
    Так і пабєждалі.

  3. Юрій Арч | 13.05.2022 at 21:29 |

    В 2010р кілометрів 40 від Калуги, поблизу жд станціі Сухінічі, зупинились автомобілем на перехресті. В сторні без будь-яких ознак були складені солдатські каски, в дирках,іржаві. Вони були викладені рядками, зо два десятка,а за ними далі купка черепів, з пів сотні.
    А то, виявилося чорні копачі, риються навкруг і зносять до купи.
    Питання не в тому, що людські залишки лежать на узбіччі. А питання в тому, що досі в лісах є окопи з горами трупів. Тоді в мене був шок, 60 років як була війна, а вони досі в окопах.
    Портрет на паличці, твою ж мать, так МИ і повірили.

  4. Владислав | 13.05.2022 at 23:08 |

    «Кем надо быть, чтобы творить такое?» И если бы он был задан мне, то у меня не было бы на него ответа.
    ===
    Як на мене відповідь очевидна – треба бути “русским”. Покірні раби, які приречено йдуть за свого вождя під ворожі кулі замість того, щоби спробувати вбити тих, хто їх на ці кулі жене. Те саме, що й нині.

    • Читайко | 14.05.2022 at 05:28 |

      Китайці, північні корейці також “руzzкіє”? Диктатура, відсутність прав свобод, вибору, перемелене населення, яке на знає, не пам”ятає минувшини, далі діда-баби нічого не знають. Де жили, ким були, що робили – “адіннарот”, що волзько-вяцькі, що мандаріни.

      • Так, і вони теж. Тільки згадайте, звідки йдуть витоки їхнього велічія і скреп (включно з основою їхньої зброї – основа радянська). Так, ви не помиляєтесь, називаючи роzzію і срср.

  5. Олександр | 14.05.2022 at 06:38 |

    Так, коників шкода.

  6. Північник | 14.05.2022 at 08:04 |

    В книзі Lawrence Keeley “War before civilization” автор аналізував війни первинних суспільств, в якиВ книзі Lawrence Keeley “War before civilization” автор аналізував війни первинних суспільств, в яких колись була вся наша людська спільнота. Він прийшов до висновку, що смертність від війн в первинних суспільствах, які вульгарно називають дикунами, доходить до третини населення. З розвитком цивілізації, смертність у війнах невпинно падала, і навіть страшна Друга світова знищила лище якусь мізерну долю всього населення. Проводячи кореляцію (накшталт кількість піратів проти середньої температури :)) показника смертності в війнах проти “цивілізованості” суспільства, можна стверджувати, що росіяни роблять все можливе, щоб їх приймали за диких варварів (ні, тут вже не первинне суспільство), вбиваючи як мирне населення супротивника, так і не жаліючи своїх вояків.

  7. ВОЛОДИМИР | 14.05.2022 at 09:39 |

    +100%

  8. Спробував з наскоку знайти архів листів з фронту за виразом “briefe deutscher soldaten von der ostfront”.
    http://www.feldpost-archiv.de/10-links.shtml
    Найбільш релевантні посилання з нього, нажаль, вже побиті. Через вебархів не маю часу заглибитися далі, може хтось продовжить…
    Якось зайнявся впорядкуванням власного зібрання посилань на цікаві ресурси, ще з 90х. Був вражений, що більша половина була недійсною.

  9. Puzat-Pasuk | 14.05.2022 at 19:10 |

    Ви про Лаврова забули.Хоча він сюди не полізе

Comments are closed.