Методы и подходы

От редакции

Вчера, описывая события под Печерским судом, мы затронули тему молодежи и ее созревания, в плане осознания собственного социального статуса. Наверное, такие мысли приходят ко всем нам хоть иногда и мы понимаем, что когда мы видим своих детей немного утром и немного после работы вечером, то большую часть времени вопросами становления личности занимается кто-то еще, в основном – школа. Причем, если родители опираются на собственную интуицию, традиции, опыт и так далее, то в школе все происходит по утвержденным методикам.

Правда, сами методики меняются или трансформируются, да и носители этих теорий – тоже сильно отличаются, но вот мы получили интересный взгляд на сами те методики, которые в школах взяты за основу. Возможно, это будет нечто совсем новое (как для нас), а кто-то с этим сталкивался. В любом случае, здесь есть о чем задуматься и подискутировать. Далее – текст без правок, просто из него мы убрали обращения и пожелания, адресованные редакции.

***

Автор: Елена

Хочу обратить ваше внимание на одно течение, формирующееся в последнее годы в нашей педагогической среде.
Это методики раннего вмешательства, которые внедряются так же и в школы.
Нет, это замечательно, что у нас развиваются такие важные направления.
 Я хочу затронуть именно ведущую методику – метод прикладного анализа поведения или АВА. Да, он успешно используется по всему миру, но тут и начинается самое интересное.
Один из его создателей – норвежский учёный – Беррес Фредерик Скиннер. В свое время он сделал достаточно много хорошего. Например, выступал против физических наказаний в школах.
И, вот, у него была очень интересная философия. Он стремился создать утопию – идеальный мир, основывающийся на научном подходе.
Он написал книгу “За гранью свободы и достоинства”. Он видел эти психические образования рудиментарными и мешающими человеку достичь идеала (Украина же вывела эти ценности в ранг государственных ценностей).
Да, это очень типично для его времени. Но это ничего вам не напоминает?
И методика поведенческого анализа была создана опираясь именно на такую философию. И применяется не в условиях тех лет, а сегодня.
То есть, такая себе современная фабрика коммунизма. Ещё раз повторюсь, она успешно применяется в западных странах. Но эти страны имеют совершенно иную историю! Не выглядит ли безумной идея насаждать подобный подход у нас?!
Да, конечно, методика за все годы существования претерпела множество изменений. Развилась и улучшилась. Но основа, сформированная Скиннером и его философией, осталась. Внимание ребенка фиксируется не на взрослых, несущих за него ответственность и от которых он перенимает саму концепцию жизни, а на поощрении, которое и формирует его поведение. То есть ребенок не “хочет быть хорошим для мамы”, не хочет “стать врачом, как бабушка”, “танкистом, как папа” и “учительницей, как МарьИванна”, а затачивается выполнять требуемое ради получения вознаграждения.
Да, взрослые так на работу ходят. Но у взрослых, как правило, ко времени работы уже сформированы моральные концепции. А если не сформированы – вполне себе наглядная картина получается. На днях вы ее имели удовольствие наблюдать и, даже, писали о людях, идущих в кассу по истечении оговоренного времени. Но это, скорее, исключение из правил, нежели большинство. Хотя… 73…
Ещё момент для иллюстрации. Работать с особенными детьми тяжело. Никто не спорит. И, вот, в АВА, есть момент, когда ребенка фиксируют на поощрениях, а тьютор возле него сменяется каждые 2 месяца. Чтобы не было выгорания. То есть, основываясь на этом подходе, уже не обязательно, чтобы в начальной школе был один учитель на протяжении всего времени. Ответственность за ребенка могут брать многие, разные люди. Это ли не коллективизация детей?! Понятно, что у детей остаются родители и все такое….
 Но, ведь, не глупые же люди постановили сохранять в начальной школе одного, фиксированного учителя? Значит детям это важно. Важно, чтобы рядом была именно “МарьИванна”. Важно на столько, что учителя начальной школы не меняются. Да и в старших не часто классного руководителя меняют… Хотя как было бы удобно, если бы свободно был бы налажен поток кадров. Приходи кто хочешь, воспитывай, дети все съедят… впитают, как губки. На чем, собственно, и основывался Скиннер.
И этот подход предлагается внедрить повсеместно…

43 Comments on "Методы и подходы"

  1. юрий | 20.01.2022 at 09:51 |

    ну если честно,то этот рассказ явно не о простой средней школе. у меня внучка учится в 4-ом классе. никаких смен учителей. да и откуда взять столько учителей то,на зарплату в $4000? Шутка)))
    а в лицее учителя настолько дорожат своим местом,ибо зарплата всё же побольше чем в простой школе,что будут биться за него до смерти…

    • У меня двое детей в школе. И мой личный опыт не поддерживает автора статьи. Учителя должны меняться! Потому что учитель формирует мнение про ребенка, которое у него не меняется и отношения к ребенку тоже. У меня один ребенок гиперактивный и соответственно поведение не очень и успеваемость тоже не супер, ребенок стал боятся даже руку поднимать и в школу не хочет идти!. Но когда замена ребенок оживает, он начинает рассказывать и про учебу и про учителя.
      А второму наоборот лучше одна учительница. Но все равно второй ребенок не имеет нормальной мотивации учиться из за низкого уровня самого учителя.
      Соответственно смена учителей раз в полгода была бы правильна!

  2. Моя онука, прощаючись з першою вчителькою, обіймає їх, як маму. У початковій школі не варто робити конвеєр з вчителів.
    Але все до того йде – будуть студенти приходити на півроку для підробітку. До речі, купа моїх студентів вже підробляють саме репетиторством. Зараз онлайн.

    • Микола_Дніпро | 20.01.2022 at 10:11 |

      Таке враження, що школа за рівнем знань, що отримує учень, перетворюється на додаток до “інституту” репетиторства.
      Я мовчу про деякі ліцеї, куди потрапляють дійсно найкращі учні. За виключенням медичних, де діти умовних депутатів-олігархів-можновладців.

      • Там є елегантна схема, коли вчитель або занижує відмітки, або рівень знання, а потім “репетиторствує”.

        • Микола_Дніпро | 20.01.2022 at 10:39 |

          Згоден, але ще й відсутність, наприклад, вчителів фізики, бо наявних назвати фізиками можна з великою натяжкою

          • Вовк | 20.01.2022 at 12:48 |

            нууууу…
            вчитель фізики має бути і ВЧИТЕЛЕМ, і ФІЗИКИ. інакше – ніяк.
            кажу вам, як фізик, який в школі мав ГАРНОГО ВЧИТЕЛЯ

          • Yaroslav Kievsky | 20.01.2022 at 17:08 |

            Вчителів фізики немає від слова зовсім. Так як і обладнаних кабінетів. Тому фізика в школі практично не викладається. Відповідно дуже мало учнів складають ЗНО з фізики, і технічні вузи, де взагалі фізика повинна бути основою навчання, були змушені відмовитися від фізики при вступі, замінили географією.

  3. Andrej | 20.01.2022 at 10:03 |

    “Для вознаграждения” – это называется дрессура, а не воспитание…..

    • Санто | 20.01.2022 at 11:11 |

      Ага. І оті 73% надресирували так, що вони побігли голосувати навіть не за винагороду, а за її обіцянку…

      • Дістали вже оті 73% за Зе. Не було їх. Бо голосувало 2/3 населення. А 73% від 2/3 це навіть не 1/2

        • Санто | 20.01.2022 at 13:36 |

          POMAH | 20 Січня, 2022 at 12:38 | Відповіcти
          А ота 1/3 населення що не голосувала – це ледь не ядро отих 73%, бо вони – рафіновані “какаяразніци”…

          • Укроп | 20.01.2022 at 14:53 |

            Болто є і буде у будь якого народу, це реальність, є воно і у нас. Але все таки треба цінувати що “какаяразніца” це все таки краще, ніж активна позиція “ктоугоднолишьбынепорох”. Болото нам заважати не буде, а більше від нього і чекати не варто.

        • Укроп | 20.01.2022 at 14:49 |

          Підтримую! Мантра про “73” це був наратив ворога, закинутий нам у свідомість для деморалізації. З Вашою “арифметикою” згоден! А насправді вкиди бюлетнів ще більше спотворили картину, до якої не мало відношення реальна воля виборців. Хоча і применшувати дурість народу теж не варто, але “73” там не було точно…

          • Анатолій | 20.01.2022 at 16:34 |

            Ніякого наративу, їх ще більше ніж 73 десь до 85, і вони нікуди не ділись, і не порозумнішали, але вони дуже сцикливі, як і їх кумир в кумарі. Був досвід роботи в ОВК та і в ДВК довго працював. Вибори, як і кажуть спостерігачі, у нас проходили останнім часом без порушень. Так, що шо маєм то маєм…

          • Alexander | 31.01.2022 at 11:52 |

            Вибачте, але розповіді про “вкиди бюлетенів” – це така маячня… За часів Яника таке може й було, але зараз такого точно нема. Працював на виборах і спостерігачем, і членом комісії. Люди взагалі навіть не намагалися приховувати, що вони голосують за Зеленського, навіть навпаки! Наліпки на автівки, чіпляли “Зє”, дівчата фарбували нігті у зелений колір та писали на них “Зє”. А на виборах вони навіть не робили спроби читати бюлетені (я не кажу взагалі про біографії та політичні програми кандидатів!). Вони тупо підходили до членів комісії та тупо питали: “- А хдє здєсь паставіть галочку за Зєлєнского?” Причому така сама картина була і на парламентських виборах. І таких була більшість, ото десь відсотків 70. Я дивився на оце усе “дійство” та був у шоці. І ще зазначу: за час керування Порошенка в Україні пройшли найчесніші та найпрозоріші вибори. Тому мене дуже бісить та закипає несамовита лють, коли починають розповідати щось на кшталт: “та нєє, народ обдурили, бюлетені вкинули, нарід його не обирав”. Ні. Це, саме це – вибір народу. Оце зелене… Неподобство.

    • У них мания – им надо любыми способами, любыми манипуляциями что то вылепить из человека. В совке, например лепили советского человека со вторым дном – (вор и взяточник). в раше лепят российского человека со вторым дном – вор и бандит. В Европе – толерантного человека ваяют.

  4. ruffled racketeer | 20.01.2022 at 10:31 |

    (Мабуть у мене настрій скурвився.) Я розумію, що єдина вірна метода буде викладена у наступному листі. Передбачення: “Нужно учіть Пабєдє”.

  5. Valeriy | 20.01.2022 at 10:36 |

    “Понятно, что у детей остаются родители и все такое….”
    Понятно то понятно, но ведь родители могут вполне нести такую себе чушь-мы не ответственны за своих детей и при этом клянут те 73 % до сотворения которых они приняли самое прямое и деятельное участие,хотя бы тем что не занимались в должной мере воспитанием своих чад перекладывая всё на школу,а она то точно воспитает как НАДО,вот только -кому?

  6. Гена | 20.01.2022 at 10:51 |

    Мені здається, не про “учітєльніцу пєрвую мою…” мова йде, а про більш глобальні речі. Цей біхевіоризм є неоліватською псевдонауковою теорією, яку нашому загалу можна пояснити однією фразою: “а какая разніца?”.

    Та і це ще таке… Більш загрозливими є марева “соціальної інженерії”, які справедливо розкритикував Карл Поппер. Він порадив філософам зайнятися критичними проблемами філософії, а не планами ощасливленння людства.

    Повертаємося до наших баранів, тобто зелохторату. Ми (умовні 25%), самі повинні усвідомити, що популізм у будь-яких формах є вельми шкідливим. Після короткочасного тріумфу, настане розчарування та настрої типа: “а чєм Ви лучшє Зєлєнского?”.

    Бо див не буває. Треба голосно всім сказати, що:

    1. Всі Ми – держава, а не президенти. Президент є та мусить бути лише один.
    2. Допомогти ми можемо лише самі собі та за свій рахунок. Якійсь окремої від нас держави – “доброго дядька”, не існує.
    3. Демократія – необхідна та недостатня умова сталого розвитку держави. Бо конкуренцію ніхто не відміняв. Вона існувала та буде існувати завжди.
    4. Патріотизм – необхідна умова існування держави взагалі. Лише 2% народів мають державність. Пустого місця тут не буде, а от нас тут тоді точно не буде, бо іншим державам ми будемо тут лише заважати. А більшість – загал зрадників, непотрібні ніякій інший державі. Будь-яка притомна держава буде шукати засобів, щоб позбавитися такої ракової пухлини.
    5. Найголовніше, біхевіоризм – ніколи не буде ідеологією РФ. Її ідеологія, це брехня. Базис брехні – історичні вигадки про своє “слов’янське” походження.
    Саме тому геть усі громадяни України, разом з тупорилою п’ятою колоною, підлягають цілковитому знищенню. Рядових опожопників знищать першими, щоб залякати всіх, та тому-що вони не стануть опиратися і за них ніхто не заступиться.

    • Федір | 20.01.2022 at 11:20 |

      цілковито погоджую́сь.
      про за*о#иків абсолютно правда)

  7. От блін тільки в педагогіці біхевіоризму не вистачало… зводити психіку чи свідомість до поведінки, і розглядати всю психічну діяльність через призму поведінки, це вже в психології проходили, ще в 20 ст. – дуже тупий підхід, тупо редукціонізм. Переносити це в педагогіку – це злочин, як на мене.

    • Вовк | 20.01.2022 at 13:38 |

      нє, а ШО?
      виховуючи, тобто ДРЕСИРУЮЧИ, як Павлов – собак, отримаєш і популістів, і толєрастів, і стАдо/ЗГРАЮ – всЬо в одному флаконі!
      Ні тобі свободи, ні достоїнства – чисто СВИНІ, з рилом в землю! Навіть якщо ззаду/зверху трахають – нічого не побачиш, ШИЯ не повертається… Мєчта ґєббельсів та соловйових, марій деві христосів та ІНШИХ “ґуру” деградації

  8. Федір | 20.01.2022 at 11:20 |

    цілковито погоджую́сь.
    про за*о#иків абсолютно правда)

    • Вовк | 20.01.2022 at 13:39 |

      зажопників легше позбавити громадянства, як в Литві, Латвії та Естонії
      видати їм паспорти ветеринарні! 😉

      • Гена | 20.01.2022 at 14:40 |

        25 стаття Конституції України не дає…

        • Вуйко з Донецька | 20.01.2022 at 18:38 |

          Потрібен закон про колаборацію для початку.

  9. Немає такої ідеології чи філософії, яку не можна було б спотворити або/та використати.

  10. Сергій-Львів | 20.01.2022 at 13:32 |

    Нашій Академії педагогічних наук вже давно треба заспокоїтись та самоліквідуватись. У Львові більше 500 вакансій у школах (біля 10%, навіть десь почув, що 40%, але це, найймовірніше, не відповідає дійсності). Вчителів фізики вже декілька років Франковий університет не готує, у педагогічні вузи, якщо вони ще живі, йдуть ті, хто не пройшов на інші “модні” спеціальності. Вчителів інформатики бракує, бо комп’ютерщиків багато, але як педагогів їх не готують – вони що, зовсім дурні, щоби йти на роботу в школу, коли на фірмах вони зароблять на порядок більше, ніж професор університету. На черзі дефіцит викладачів державних ЗВО. І тут більшості вчителів бракує ще якогось Скиннера, про якого вони навіть не чули, і мають думати з чим його їсти.

    • Вовк | 20.01.2022 at 13:41 |

      з/п вчителя школи ВИЩА, ніж з/п у вишах. Там взагалі з/п як у ДНЗ, тобто дитячих садках

      • Сергій-Львів | 20.01.2022 at 14:30 |

        Є нюанси. Оклади вчителів і викладачів в державних закладах визначаються базовою тарифною сіткою. А далі йдуть надбавки: у школах за наднормовану працю – різні перевірки завдань, тощо, за категорію, стаж; у вишах фактично тільки за стаж, звання і ступінь, які набуваються вже, як правило, незадовго перед виходом на пенсію. Тому в школах на руки з/п може бути вищою за рахунок того, що в школах враховується у % значно більше видів додаткових робіт, ніж у вишах. Для довідки: тарифний розряд вчителя без категорії 10-11 (на 1.12.21 5265-5699 грн), вищої категорії – 14 розряд (7001 грн). У викладачів ЗВО аналогічно.

      • Сергій-Львів | 20.01.2022 at 14:52 |

        Ось знайшов: https://profkom.lnu.edu.ua/archives/4340
        Кожен може порахувати, скільки отримуватиме молодий викладач-початківець (асистент) і професор перед пенсією, і скільки йому треба років, щоби добратися до цієї посади. Не забуваємо про податки. Тому й не дивуйтесь, що кафедри невпинно старіють і вимирають (звичайно, крім тих, де займаються балабольством і заробітчанством).

  11. Gala SS | 20.01.2022 at 13:33 |

    1. Педагог і вчитель – це різні люди: один пхає знання (які потім, по великому рахунку, нахєр нікому не потрібні) а другий навчає ЖИТТЮ
    2. Хочеш отримати нормальну дитину – навчи її сам. Чужим дядькам і тьоткам і навідь з супер-пупер ліцеями на твою дитину пох. Школа потрібна, але не з точки зору знань, а з точки зору КОМУНІКАЦІЇ між дітьми.

  12. Вовк | 20.01.2022 at 14:12 |

    до речі, я РАДИЙ, що на ЛО нарешті торкнулися й теми освіти.
    ВЧИТЕЛЬ, окрім набору Знань, ще й формує СВІТОГЛЯД. Плюс – моделі поведінки. Проблеми хлопців – їм школа РІДКО дає модель поведінки чоловіка, бо вчителів-чоловіків – мало, процентів 10-15. А жінка РІДКО може дати достойну наслідування поведінку для майбутнього чоловіка. Плюс в багатьох неповних сім”ях мама грає і роль тата. Тобто маємо покоління маминих синків жіночими моделями поведінки: істеричність, нетримання СЛОВА, панічність, …

    • Дмитро (Лиман) | 21.01.2022 at 09:07 |

      Повіяло печерним, совковим сексизмом…

  13. больная тема. согласен полностью. и семья … не всегда отвечает вызовам сегодняшним в воспитании своих детей. родителям некогда. они в первую очередь добытчики материальных благ для своих чад, оплатой услуг всяких … для своих дитяток. и считают это чуть ли не самым главным. учебу и воспитание гражданственности – делегируют туда же. в итоге … инфантильные и индифферентные чады получаются. а в школах как в лесу. буллинг этот (обозначение того что всегда было) откуда? даже не с улицы. из класса и школы. волчий принцип. проблемы не исчезнут сами.

  14. Алексей Ш | 20.01.2022 at 15:36 |

    Очень коротко:
    Есть 2 базовых подхода к воспитанию:
    1. Локка: Ребенок – чистый лист, что в него вложишь то и будет.
    2. Руссо: Ребенок возьмет сам, что ему нужно, то он возьмет сам.

    ВСЕ образовательные методики сегодняшнего дня тяготеют либо к первому подходу, либо ко второму.
    Скиннер тяготеет к Локку, Монтессори – тоже. Модное финское образование – это Руссо…

    Важно понимать, что оба эти подхода формировались в глубоком средневековье и, для тех условий, давали ПРИЕМЛЕМЫЕ результаты.

    Важно понимать, что в современных условиях оба этих подхода, каждый своим путем, будут вести в средневековье (по факту в фашизм).

    Важно понимать, что оба подхода отражают 2 противоположные стороны диалектического процесса воспитания. Между ними надо РАЗРЕШАТЬ ПРОТИВОРЕЧИЕ. Просто так взять немного того, немного этого (а где какого?, а в какой пропорции? ага) не получится.

    Разрешить это противоречие получилось у Макаренко. Но опыт Макаренко ОЧЕНЬ ЛОКАЛЕН, и в современных условиях практически не воспроизводим. Тем более, что “модифицированный” макренковский метод (из которого были удалены элементы, отвечающие за становление ребенка) активно применялся совком в виде всяких там “Зарниц” и проч., для оболванивания детей.

    Тем не менее, как локальный пример, разрешения противоречия между Локком и Руссо опыт Макаренко бесценен.

    Новую систему, подходящую для современных условий, воспитания/образования надо разрабатывать. Если на площадке интерес к этой теме есть – могу написать более развернутую статью на эту тему. Тем более, что прототипы ее уже отрабатываются.

    А будет ли марь/вановна меняться в начальных классах или нет, это вопрос не первой важности – решится сам по-ходу…

    • Сергій-Львів | 20.01.2022 at 16:04 |

      Розроблення нових систем виховання та освіти – це суто педагогічні питання, які вирішуються з урахуванням, зокрема, менталітету нації. Вказані два підходи мають право на існування одночасно як локально в певній школи, навіть класі, чи відокремлено в таких собі групах спеціалізованих шкіл із збереженням індивідуального підходу до учня. Небезпека для суспільства тут у тому, що якщо за впровадження тої чи іншої системи візьмуться чиновники МОНУ, то, як завжди, доведуть її до абсурду, замордувавши вчителів і викладачів підрахунками різних надуманих, чітко не визначених показників. Тому мають бути розроблені тільки рекомендації для шкіл, а вони самі чи, навіть вчителі, вирішуватимуть, якої з них дотримуватись. А критерієм ефективності їхньої роботи стане затребуваність та громадянська позиція випускників на ринку праці.

      • Алексей Ш | 21.01.2022 at 15:07 |

        Сергій-Львів | 20 Січня, 2022 at 16:04
        “Вказані два підходи мають право на існування одночасно як локально в певній школи…”
        Эм-м…
        Ну, если вы хотите к фашизму скатиться, то таки – да. К Локку тяготеет совок – по Локку рабы замечательно воспитываются. Подход Руссо воспитывает безвольных неумех, для которых демагоги-манипуляторы “защасте” заходят (а вы думаете в США у Трампа с неба такая социальная база упала?), а дальше и до диктатуры рукой подать.
        Идем дальше. Допустим мы доверим разработку новой системы воспитания педагогам. Только перед этим зададимся вопросом:
        – А педагоги, воспитывающие детей откуда берутся? Что они будут воспроизводить?
        Ответ понятен? Да?
        Хорошо, давайте обопремся на ученых. Только спросим себя:
        – А как вообще обстоят дела у нас с педагогической наукой? Какие вопросы она решала последние 30 лет? Каковы КОНКРЕТНЫЕ результаты?
        Н-да…
        Про чиновников говорить вообще бессмысленно. Тут вы на 100500% правы, подпускать их к образованию просто опасно.
        Лично мне видится целесообразным запуск новых методик для начала через негосударственные структуры работы с детьми. Там, где за конкретные результаты спрашивают, и полновесным рублем за хорошую работу отвесить могут, а “брак” в работе тебя моментально с рынка выбрасывает…
        Такой подход и мягче переход сделает, и лучшим педагогам, тем что душой за дело болеют, вектора развития задаст. А за ними и все остальные потянутся…
        Успеть бы дожить только…

        • Сергій-Львів | 21.01.2022 at 21:27 |

          Якщо вже зайшла мова про фашизм, то доповню те, що обидві крайнощі є утопічними. Це як світ бачити чорно-білим без відтінків. Поки дитина є повністю залежною від батьків, а відомо, що внутрішній її світ формується ще до школи, то те, що їй хочеться взяти (за Руссо), визначатиметься тим, що дадуть їй батьки (за Локка). Тобто не треба шукати щось середнє між цими крайнощами, а вміло ними маніпулювати в хорошому сенсі. Чи можуть з цим впоратись батьки, залежить від їхнього власного досвіду, можливостей і бажання. Те саме й в школі, де значно розширюється світ, де пропонується ознайомитись і глибше вивчити його. Для цього потрібні вчителі – універсальні фахівці, які б могли замінити дитині на певний час її батьків. Чи потрібно для цього контролера зверху з чітко прописаним алгоритмом дій, точно ні, оскільки кожна дитина це особистість, до якої має бути індивідуальний підхід. Пригадайте свої шкільні роки та тих вчителів, яким ви могли б довіряти, інколи подуріти, озвучити провокативні питання. І тих, до яких нізащо б не підійшли та змушені були їх терпіти, й чому так. Однак існуючий шкільний “конвеєр” передбачає наявність “браку” в роботі, а це не виробництво, а робота з людьми, та й ще за умови гарантованого забезпечення отримання середньої освіти, тобто певного контролю результатів навчання. Ось над цим мають думати вчені-педагоги, щоби сумістити свободу вчителя у виборі методів впливу на окремого учня не тільки в класі, а й в часі (до прикладу, зовсім не повинні всі діти “хором” вчити одне й те саме одночасно, комусь “зайде” зараз, а хтось потім підтягнеться, можливо й за півроку, коли стане цікаво; десь так). А для того не повинен вчитель звітуватись за досягнення на кожному уроці. Лякає це? Так. Тому й важливим є практичний досвід роботи вчителів не з обраними дітьми, а з тими, які є. А теоретики придумають щось, і конче їм треба впровадити свої ідеї на практиці, забуваючи, що вони працюють не на підприємстві. А потім дивляться, що з цього вийшло, і знову починають все з нового кола, намагаючись догодити Системі.
          Педагогіка – це не наука, а мистецтво. Спробуйте переконати мене в протилежному.

  15. Джон Тэйлор Гатто, Фабрика марионеток. Исповедь школьного
    учителя. (российское издание 2006)
    John Taylor Gatto (1935–2018). Dumbing Us Down: The Hidden Curriculum of Compulsory Schooling. 1992

    Вот сначала эта книжка, потом остальное…

    • Сергій-Львів | 21.01.2022 at 13:18 |

      Ви праві, ця книга спонукає до роздумів щодо нашої совкової за суттю, хоча не совок її породив, зарегульованою системою освіти. На допомогу пряме посилання: https://little.com.ua/media/files/1396022327-fabrika-marionetok.pdf

    • Алексей Ш | 21.01.2022 at 16:53 |

      sk13 | 20 Січня, 2022 at 22:37
      “Вот сначала эта книжка, потом остальное…”
      Ну Гатто и что? Долой Локка, да здравствует Руссо.
      Ну были в СССР такие Никитины с очень похожими взглядами в пику совку (см. “Развивающие игры”), и что? С опытом применения вы знакомы?

      Да, Гатто говорит очень много правильных вещей, особенно созвучных сердцу бывшего совка (да-да и моему тоже). Но надо понимать, что это только половина правды (одна сторона противоречия).
      Все педагогические концепции надо рассматривать с точки зрения разрешения противоречия между Локком и Руссо. Есть разрешение (ну хотя бы частное) – велком, нет – в сад.

      С опорой на родителей при воспитании я с Гатто согласен, но тут тоже вопрос, а что могут дать детям родители? Родители начнут воспроизводить свои взгляды в детях. А сами они (родители) получили комплексное воспитание?

      Тут нужна система поддержки родителей в вопросах воспитания.
      Подобно тому, как система патронажных сестер, в свое время, позволила снизить детскую смертность радикально…

Comments are closed.