Но магнит кормушки разрушает все то, что является сутью этой профессии. Причем, они готовы принимать любые оплаченные заказы и в общем, такое положение вещей приемлемо в большинстве профессий, но журналист-профессионал, имеющий за плечами журфак, обязан знать красные линии, за которые нельзя заходить, и главное – к чему это приводит. Они учат эту теорию, сдают зачеты и экзамены, пишут курсовые и дипломные работы на эту тему. То есть, если остальное большинство может и не знать, к чему могут привести его действия, которые кто-то ему оплачивает, то журналист это делает не просто осознанно, но имея об этом профессиональное представление.
Есть некий индикатор, который объективно выставляет журналистике ту или иную оценку. Просто вспомним, что журналистику в демократическом обществе принято считать четвертой властью. Если кто забыл, власть делится на ветви: законодательную, исполнительную и судебную, а вот журналистика – условно считается четвертой ветвью власти, которая публично контролирует предыдущие три ветви так, чтобы та не зарывалась и не вредила интересам страны и народа.
Это не мое личное мнение, а формализованный факт. Ведь профессиональный журналист имеет особый статус, не идентичный адвокатскому, но примерно такого же плана. Он имеет ряд гарантированных прав и привилегий, защищающих его профессиональную деятельность. Это как раз и есть показатель того, что журналист должен контролировать, расследовать и жалить власть так, чтобы та работала на общее благо, а не на собственный карман или узко корпоративные интересы.
Понятно, что любая власть не будет довольной такой деятельностью журналистов и будет пытаться их прижать и вот здесь журналиста и должен прикрывать особый статус. Но вот посмотрим на эти фотографии и зададим себе вопрос о том, какую такую угрозу власть проявляла в адрес этих «журналистов»?
Очевидно, что никакую. А это может быть лишь по одной причине, они не собирались контролировать, а уж тем более – жалить эту власть и больше того, они кружат вокруг нее с разинутыми ртами, как птенцы, в ожидании того, что в этот рот что-то прилетит. И как мы знаем, некоторым из тех деятелей, что изображены на фото, таки хорошо прилетело в виде сладких мест в госструктурах с шикарной зарплатой фактически ни за что, поскольку они только числились, но ничего не делали.
И вот, что еще следует отметить прямо и четко. Наша журналистика демонстрирует постоянную реакцию. Чем хуже руководство страны, чем хуже объективные показатели экономики, чем сильнее оно роняет авторитет Украины, тем журналисты сильнее липнут к этой власти и стараются подбиться к ней как можно ближе. И наоборот, чем динамичнее развивается страна, чем ее авторитет становится сильнее, чем на более высоком уроне учитываются интересы Украины, тем сильнее тошнит и пучит украинскую журналистику.
И получается, что ту роль, которую, во время жесточайшей и невиданной в истории информационной войны, развязанной против нас Москвой, должна выполнять журналистика, на самом деле – легла на полечи энтузиастов, которые именно отстаивают позиции Украины в социальных сетях и других площадках, вне журналистики, как профессии. Может это и к лучшему, поскольку огромное количество людей вспомнили старую мудрость: «Если хочешь, чтобы все было как надо – сделай сам», и делают! Причем, делают намного лучше «профессионалов» и с пониманием той высшей объективности, о которой было сказано выше. Так вот, хоть они и не журналисты, но именно их мы и поздравляем с этим праздником! Так держать! Мы победим!
6 червня традиційно телефоную одному-єдиному чоловікові – ВАА, екс-головреду “Голоса Донбасса”. Це не перша газета, в якій я працював. Разом з тим, так вже повелося, що контактуємо ми раз на рік – на День журналістики.
ВАА закрив газету в 2014 році від гріха подалі, якось продав квартиру в Луганську і разом з дружиною забурився в глухе село. ВАА вже 81 рік – але він сьогодні відрапортував, що по мірі можливостей порається біля винограду. Поговорили, згадали минуле…
Є ще пара-трійка людей, яких хотілось би привітати адресно. Але в принципі, всі вони вже в минулому. Чудово розумію, що вилетівши з активної журналістики 7 років тому, я нарешті став письменником у чистому вигляді. Отож і лишається вітати колег з минулого. Десь так.
Моє глибоке переконання, що чесній і творчій людині нема чого робити у нинішній українській журалістиці, бо вона навіть і не журналістика, а якийсь збочений вид проституції. Перепрошую за прямоту, але інакше назвати це нічим. Мій старший син теж вже 7 років як покинув цю діяльність, бо кожен день переступати через свої принципи йому обридло
А де загальне фото?
Користуюся нагодою, щоб побажати міцного здоров’я та натхнення Автору й Співавторам ЛО. Слава Україні!
Стоит внимания:
Корупція.Інфо оккупировала Youtube, постится несколько раз в сутки, частенько через даже не часы, а минуты. Использует зазывающие слоганы и манипуляции.
https://www.youtube.com/channel/UCb6fUN4-UvIRtYmwtR-PeOg
Есть подозрения, что это проект “слуг” или РФ (возможно и?). Ботоферма?
Хотелось бы, чтобы кто-то из уважаемых авторов или подписчиков разобрался в этом вопросе.
Так, я також примiтив цей к-анал, як Начеб-то про-украiнський…
Але весь час намагаються Пороха змiшати з л… i Mедведчуком.
Короче, журнашлюхи.
Шановний Авторе!
Щиро вітаємо Вас з Днем журналіста від усіх чітачів ЛО (я думаю, що вони не будуть проти). І хоча в Вас зовсім інша професія по житті, але ж за покликом своєї душі Ви є справжній журналіст, який обрав нелегку та надзвичайно відповідальну справу – день за днем занурюватись у вир подій, першим дізнаватися про їхній перебіг і створювати об’єктивну картину нашого життя.
Глибока аналітичність, об’єктивність та оперативність висвітлення проблем і подій – це те, що завжди притаманне творчості нашого Автора.
Особливу повагу викликає те, що, дотримуючись норм професійної етики, Ви сміливо висвітлююте здобутки і вказуюте на проблеми нашого суспільства.
Бажаємо Вам, шановний Авторе, здоров’я, особистого щастя, невичерпної енергії задля втілення у життя всіх задумів, планів і мрій.
Ваші благодарні чітачі сайта ЛО.
П.С. Також, користуясь нагодою, хочу поздоровити з днем журналіста наряду з нашим Автором, чесних блогерів-єнтузіастів: Шарпа, Горліса-Горського, Леусенка, Ібігдана і інш., які також чинять інформаціонний опір владному свавіллю. А мої побажання для вас читайте вишче.
Звісно, я перепрошую, але…
* БЛОГЕР – це людина, яка веде блог («мережевий журнал чи щоденник подій»): вебсайт, головний зміст якого — регулярно додавані записи, зображення чи мультимедіа.
* ЖУРНАЛІСТ – це людина, яка збирає, створює, редагує, підготовляє та оформлює інформацію для редакції зареєстрованого засобу масової інформації, пов’язана з редакцією трудовими чи іншими договірними відносинами, — або робить це за власною ініціативою. Особа, яка може не мати журналістської освіти, але повинна виконувати волю власника газети, журналу, теле- чи радіоканалу, сайту а також вимоги чинного законодавства у царині журналістики.
Звідси дві важливі відмінності блогера і журналіста:
1. блогер може бути суб’єктивним і не має прагнути до об’єктивності, тоді як журналіст мусить дотримуватися принципу об’єктивності подачі інформації;
2. блогер у своїй діяльності не пов’язаний жодними законами й не може нести юридичної відповідальності за матеріали, опубліковані в своєму блозі, тоді як журналіст несе відповідальність за свої матеріали згідно до чинного законодавства.
Тому при всій повазі, але шановний наш Анти-Колорадос не є журналістом за визначенням. Згідно до написаного в розділі “О нас” – https://defence-line.org/o-nas/ – на “Лінії Оборони” не подається об’єктивна інформація. Натомість тут подається НЕЗВИЧАЙНА ТОЧКА ЗОРУ на поточні події. Й оприлюднені тут матеріали є суб’єктивними. Насамкінець, на “ЛО” нема ніякої редакції, яка б замовляли журналістам матеріали і з якою їх потрібно узгоджувати.
До речі, саме остання обставина довгий час була каменем спотикання у моєму спілкуванні з Анти-Колорадосом. Бо я звик, що матеріали треба “продавлювати через начальство”. Бо в українських часописах зазвичай існує так званий “ШЕФ-РЕДАКТОР – представник засновника мас-медіа”. Жоден закон не визначає, хто такий шеф-редактор. Тим не менш, шеф-редактори існують скрізь… Наприклад, в “Політиці і культурі (ПіК)” шеф-редактором був Зіновій Кулик, колишній міністр інформації. В журналі “РоботодавецЬ” шеф-редактором був Віктор Хмільовський – президент Спілки орендарів і підприємців України. Отож головним редакторам (не кажучи вже про редакторів відділів) все одно доводилося узгоджувати всі матеріали з шеф-редактором. Тому Анти-Колорадос постійно писав мені: “На Лінії оборони нема редакції, пишіть на свій розсуде і як вважаєте за потрібне!” – аж доки я не припинив запитувати.
Тому Анти-Колорадос є саме БЛОГЕРОМ, а не журналістом. І це об’єктивно.
А чи можете допомогти нам перелічити журналістів з фото біля Зе? З Яником є пізнавані моцні в майбутньому спеціалісти з Укроборонпрому, Укрзалізниці, тощо, а серед тих, кого годує Зе? Питання без іронії, оскільки треба всіх знати поіменно.
На фото з ЗЮ я знаю лише Дмитра Гордона і Майкла Щура. Інших не знаю. Чесно.
Що ж до фоток з Овочем – то там є Мустафа Найєм, Євген Кісельов, Савік Шустер. Можливо – Олександр Куцак і Микола Канішевський.
Але чесно кажучи, я б не робив аж таких однозначних висновків, ґрунтуючись лише на фотографіях. Я, наприклад, теж бував на показових прес-конференціях Ющенка і ЮВТ. Ющенко кожному журналісту подарував пасхальне яєчко (дерев’яне, справа була на Великдень), блокнотик і коробку цукерок. ЮВТ виставила загалу кількасот пляшок солодкого шампанського (іменна колекція) з біляшами і знов-таки цукерками. І що з того?.. Від того я не полюбив ні Ющенка, ані ЮВТ.
Олег Шарп оприлюднив тих осіб.
На заглавном фото первой части поц в белой рубашке рядом с шустрым савиком – это тот вася, который порывался организовать телемост с каналом россия-1.
Що хочеться додати: ми приречені на успіх як нація, є тільки один нюанс я цей успіх хочу побачити ще при своєму житті) Члава Україні!
Що написано від душі, не підтримати неможливо! А те, що робить Анти-колорадос, це не просто журналістика, а як на фронті – бойова журналістика. Справжній боєць інформаційного фронту на відміну від тих заробітчан на фото.
Очень сильные по смыслу эти две статьи Автора! Особенно мощно здесь звучит последний абзац. И да, мы непременно победим! Потому, что за нами Правда.
Слава Україні! Героям Слава! Смерть ворогам!
Все ж таки фотки показують, що Зю там – лише офіціант кейтерінгу. Видно, що це його, йому личить ця його робота. А от організатор пікніку лежить (чи стоїть) десь в тіні. І цим шашличним дійством показує всім учасникам пікніку “от ви у мене де”. А ще показує, що ніяких гілок влади в Україні не залишилося, а є сам лише стовбур з колючками – як катус. І тіньові володарі глушать цим стовбуром наліво і направо. А тих, хто мав би бити тривогу з цього приводу, підгодовують шашличками. І вони радо роззявляють роти – їм же не хочеться, бути битими за щось, що не сподобається хазяїну. Сумна це картина, браття…
А оце таки схоже на правду! ЗЮ-офіціант – саме воно!!! 😀
Прислуговування – його призначення.
Garson
Половой.
А на останньому фото Майкл Щур притулився і дзьобає з руки найвеличнішого своє “зернятко”, не відразу розпізнав. Ось вам і компашка підібралась.
Пане Сергію, Ви в окуліста давно були?
🙂 Не пам’ятаю. Майкл на своїх відосіках, напевно, замальований гримом, а тут в натурі, можна й перелякатись (і не тільки він такий 🙂 )
Автору и коллективу ЛО поздравления, наилучшие пожелания и огромная благодарность за бесценный многолетний труд.
Слава Украине! Слава Героям!
А все таки интересно узнать мнение Автора с ,кем он сам себя сопостовляет.Здесь озвучены две версии,журналист и блогер .Почемуто мне кажется ,ни то ни другое.Про себя я вижу уважаемого Автора как добровольца,в присущей ему манере оценившего все направления ударов и сделавшего правильные выводы.Если в контактном боестолкновении НАШИ ГЕРОИ отбросили парашскую чуму, то на информационном фронте у нас ,к сожалению, пока не очень.В моем понимании, Антиколорадос это один из командиров информационного добробата.
Дима Гордон сумел правильно себя продать, видать с самого начала ему ничего не перепадало, как добровольцу-инициативнику. Поэтому он:
в сентябре на всю Украину сказал, что разочаровался в бубочке нашем;
потом подключил доктора Комаровского – они на пару высказывали своё разочарование.
И вот теперь Янелох кормит его с руки шашлычком.
Сколько же Диме предложили?
надеюсь после наведения порядка будет Люстрация и всего журналистского состава…..
пусть учаться новые кадры, которым расказывают то что Автор упомянул
ведь на этом Фронте безпринцыпные попа-рацци и инфо-путаны равняются врагам.
“…энтузиастов, которые именно отстаивают позиции Украины в социальных сетях и других площадках”
Люто плюсую и поздравляю всю редакцию ресурса также.
Но лично мне очень не хватает конкретного перечня. Ну почему бы не поздравить хороших правильных ребят от имени ЛО?
Ну ведь одно ж святое дело плечом к плечу делается!
Чего ж тут скромничать!
И еще раз поздравляю!
Занесите на скрижали – Гордон, Алеся Бацман,Савик Шустер, Майкл Щур, Алексей Газубей (“Фокус), Влащенко, Вася Голованов (ньюсван, организатор телемоста с россия-1), Севгиль Мусаева (упячка давно помойка), Сергей Щербина (РБК-Украина),Александр Мартыненко (Интерфакс), Мосийчук… ну и где-то незримо в кустах призрак Юлиуса Штрайхера.
Тимур | 6 Червня, 2021 at 16:24 | Відповіcти
Шановний Тимуре, дякую за роз’яснення. Але в данному випадку я повністю підтримаю точку зору
Сергій-Львів | 6 Червня, 2021 at 16:34 | Відповіcти
@ Що написано від душі, не підтримати неможливо! А те, що робить Анти-колорадос, це не просто журналістика, а як на фронті – бойова журналістика. Справжній боєць інформаційного фронту на відміну від тих заробітчан на фото.@
Я теж вважаю Автора журналістом інфрмаційного фронту. І працюють такі люди зараз в небезпечних умовах. Вони повністю взяли на себе тягар справжнього журналіста: бути чесними, об’єктивними
та не заангажованими.
Поздравляю всех нас, блоггеров, и просто читателей и писателей!
Вместе мы – сила! Каждый по капельке, по мере своей, а вместе мы – мощный поток.
Да будет так. Слава Украине!
Андрій Дар | 6 Червня, 2021 at 19:19 | Відповіcти
@ Поздравляю всех нас, блоггеров, и просто читателей и писателей!
Вместе мы – сила! Каждый по капельке, по мере своей, а вместе мы – мощный поток.
Да будет так. Слава Украине! @
Поддерживаю и плюсую +++++++++++++++…………….
Всё говно собрал. Не хватает только гужвы и шария..
Посмотрел фотографии.
Какой лес загадили,противно.
Теперь за грибами еще дальше ездить буду…
Наверное время сейчас такое, гордоноватое и шустероватое.
Надеюсь, что пройдет. Все проходит.
Но от одного впечатления, честно говоря, очень мне грустно стало.
Президент моей страны, раздающий шашлык, выглядит как, …. нет такого слова, адекватного.
А визитеры эти все… Им еще бы блинов с лопаты пораздавали, картинка была бы полная.
выглядит как половой в косоворотке.
Що хочеться додати: ми приречені на успіх як нація, є тільки один нюанс я цей успіх хочу побачити ще при своєму житті) Слава Україні!