Тимчасову відсутність шановного Anti–Colorados’а на «Лінії Оборони» я вирішив використати для ознайомлення тутешніх завсідників із сучасними методами та прийомами маніпуляції свідомістю хоча б у загальних рисах. Колись прийшовши в журналістику, опановував цей масив знань, так би мовити, на ходу — буквально в польових умовах. Не зробивши цього, журналіст не зможе працювати кваліфіковано: адже він постійно перебуває в мінливому інформаційному потоці, отож цей потік доводиться безперервно фільтрувати.

Хоч як шкода, але доведеться трохи відійти від принципів, задекларованих Anti–Colorados’ом і вдатися до передруків: все ж таки матеріали ці писалися професіоналами — на відміну від мене, любителя… Однак оскільки ці матеріали розраховані на людей по наш бік барикад — я переклав їх українською мовою. До того ж, в другому матеріалі довелося повикидати більшість авторських прикладів, що можуть бути невірно сприйняті нашими «оборонцями», та замінити їх своїми.

А перший матеріал присвячений особливостям і відмінностям сучасної пропаганди («пропаганди 2.0») від того, чим обробляли мізки людей в минулому.

---

© Георгій Почепцов

Розпізнавання пропаганди й мови ненависті

Розпізнавання сучасної пропаганди як пропаганди 2.0 є складним процесом, оскільки вона спеціально створюється так, щоб бути «незчитуваною».

Складно переводити населення на позиції аналітиків. У населення немає на це ні часу, ні бажання, ані відповідних знань і навичок. Тим паче, що, як вважає Бернейс, маніпуляція громадською думкою настільки ж різноманітна, як і саме життя. Тобто не може бути і єдиного шляху протидії.

Споживач інформації взагалі почувається набагато комфортніше, коли на нього не перекладаються дискусійні моменти або взагалі роль єретика, тим паче, коли розглянута проблема не входить в коло його особливих інтересів. Він просто бере подачу інформації як даність.

Пропаганда 2.0 як новий тип пропаганди, що реалізується не в кіно та літератури, як раніше, а в новинних потоках, ми можемо описати в якості використання іншого полюсу для її створення. Якщо в стандарті новини тяжіють до полюсу відображення фізичного світу, то пропаганда 2.0 прагне в інформаційному потоці відобразити світ віртуальний, який вона сама і створює. Щоправда, при цьому вона переконує всіх, що відображає саме світ фізичний.

При цьому новини в нормі можуть допускати й альтернативну точку зору, оскільки за ними не стоїть жорстка віртуальна реальність. Коли ж ми маємо справу з пропагандою 2.0, там не може бути альтернативного підходу, оскільки для неї аж ніяк не головною є відображення саме фізичної реальності.

Ми можемо відобразити ці два види пропаганди в наступному вигляді:

• Радянський досвід, якого не має молоде покоління, навчив споживачів мистецтву читання «між рядків». Інтенсивність повтору меседжів також є прикметою активного управління інформаційним потоком. Завищення емоційного напруження майже завжди також буде прикладом приходу пропагандиста, якщо перед нами не спортивні змагання.
• Пропаганда 2.0 робиться так, щоб приховати свій пропагандистський характер. Але певний інструментарій для її розпізнавання можливий, оскільки все одно така пропаганда вибудовується за певними прийомами, яким можна і потрібно навчати населення.

Тобто першим кроком може бути переведення населення на мета-рівень, в рамках вже наявних підходів до медіаграмотності або медіанавчання.

Наприклад, якщо ми подивимося на певні правила, сформульовані Лассвелом з досвіду першої світової війни, то слід визнати їхню дієвість і сьогодні. Вони такі:

• переносите провину за війну на ворога,
• акцентуйте єдність і перемогу в ім’я історії та сакральних цілей,
• формулюйте чіткі цілі війни,
• підсилюйте віру людей в те, що ворог несе відповідальність за війну, прикладами порочності ворога,
• змусьте населення повірити, що несприятливі новини є ворожою брехнею,
• супроводжуйте все це жахливими історіями.

Як бачимо, всі ці спостереження в основному настільки ж дієві сьогодні, як і багато-багато десятиліть тому.

Бернейс, процитувавши ці три правила Лассвела, додав три свої власні вимоги під три різних типи аудиторії:

• посилювати моральну єдність своєї власної країни,
• послаблювати мораль ворога,
• вигравати на теренах підтримки нейтральних країн.

Другий пункт — це перевірка фактів з альтернативних джерел. Однак населення не дуже полюбляє перевіряти в принципі. Це порада тільки для активного прошарку цього населення. Більш того, пропаганда часто базується на правдивих фактах, вона тільки підсилює потрібні для себе характеристики і применшує непотрібні. Еллюль пише, що зміст пропаганди прагне бути фактичним. Спираючись на факти, вона намагається вводити в оману на більш високому рівні обробки інформації.

(Далі буде)