З точки зору науковця 11.05

Автор: Пан Науковець

З’явилось два інформаційні поводи, які змусили знову проаналізувати тенденції поширення COVID-19 в Україні. Перший, це інтерв’ю на регіональному сайті «Твоє місто» директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Романа Павліва про те, як у Львові роблять тести на COVID-19: опрацьовують матеріал від людей за один день (плюс доставка) після позитивного результату швидкого тестування; використовують китайські, корейські ПЛР тест-системи, були ще німецькі, тепер почали використовувати українські з трохи іншою методологією. Мабуть «гуманітарної допомоги з Кореї і Китаю вже не буде» (цитата). Приблизно з 7 тисяч тестів уже використали понад 5 тисяч. Працює персонал у дві зміни без вихідних, третя зміна потрібна для «відпочинку» технічного обладнання, кадровий резерв медперсоналу відсутній.

Підкреслюється, що основна мета ПЛР тестування – це локалізація маленьких осередків захворюваності на COVID-19, оскільки результат тестування «не впливає на лікувальний процес. Лікування – симптоматичне, специфічного – немає. Людину лікують від тих клінічних проявів, що у неї є» (цитата).

Важливим є те, що ПЛР тести дуже чутливі і похибок не дають. Власне вони, похибки, є результатом неправильного відбору або недостатньої кількості матеріалу. Директор також наголошує на необхідності продовження карантину як наслідок святкування Великодня.

Це авторитетна думка спеціаліста, який щодня безпосередньо працює на передовій епідеміологічного фронту та добре усвідомлює небезпеку коронавірусу – наскільки він небезпечний підтверджується, зокрема, трагічною загибеллю двох лікарів-братів Центру екстреної медичної допомоги Кіровоградської області, головного лікаря Івано-Франківської станції швидкої медичної допомоги, … На жаль, мусимо ставити три крапки.

А другий повід, це заява Головного санітарного лікаря Віктора Ляшка – «видатного» не тільки вірусолога сучасності, а також психіатра, який визнав, що парки і сквери було вирішено закрити заради «психологічного впливу на українців», щоб у них з’явилося відчуття тривоги в зв’язку з пандемією коронавірусу (нагадаю, що він прогнозував пік епідемії 14 квітня, потім переніс його на 17 квітня). Це ж якою логікою керується високопосадовець, ставлячи всю країну в проктологічну позу вже два місяці, щоби вироблене поза парків почуття тривоги не пустило нерозумне населення скупчуватися на святкові дні в церквах? Чи не для цього вводились космічні штрафи в 17 тис. грн, які переважно скасовувалися судами? Чи можливо вводився «велюровий» карантин для «своїх», адже відомо, що першими шкідниками, які занесли коронавірус в Україну, були тяжко працюючі VIP-відпочиваючі з Куршавеля? Саме тоді треба було рішучими адміністративними методами впливати на впертих організаторів таких масових зібрань, про що говорилося безліч разів.

Тепер, відслідковуючи динаміку підтверджених випадків в Україні, можна впевнено стверджувати, що саме такі дії привели до суттєвого погіршення прогнозу, що має не тільки моральні чи фізичні наслідки для окремої людини, а майже катастрофічні, економічні й фінансові, для держави. За це треба нести відповідальність, як політичну чи адміністративну, так і кримінальну.

Що маємо на сьогодні. Графіки розміщено умовно в хронологічному порядку розповсюдження пандемії. На них вертикальними лініями вказано день запровадження тих чи інших заходів обмеження. Зрозуміло, що в кожній країні вони відрізняються, тому в легенді дано прийняту в них назву заходів. Співвідношення рівня вилікуваних (зелена крива) до півня підтверджених випадків (червона крива) показує етап проходження епідемії в країні. Для зручності аналізу додано чисельність населення кожної країни за даними на 2019 рік з Вікіпедії.

Зауваження:

1. У Китаї рівень епідемії визначається в цілому станом у провінції Hubei.

2. У Південній Кореї та Франції спостерігається чіткий післяпіковий період латентної стабілізації рівня щоденних підтверджених випадків заражень (жовта крива). Можливо це пов’язано з постійним зростанням кількості тестувань та охопленого ним населення. Крім цього в Південній Кореї спостерігається три піки щоденної кількості загиблих, чого немає в інших країнах.

3. У низці країн після проходження піку суттєво зменшується кількість щоденних підтверджених випадків заражень (Італія, Німеччина, Іспанія, Франція). Можливо це післястресовий період, коли в країнах змінювалася стратегія подальших заходів.

4. Кожна країна приймала обмежувальні заходи на епідемічному етапі, коли кількість підтверджених випадків заражень зростає в геометричній прогресії. Тільки США вирішили прийняти найвищий рівень безпеки після проходження піку (Disaster declaration).

5. У Росії катастрофа. Криві на графіках показують хіба що вплив влади на статистику, а не на реальну ситуацію на місцях. Тут і намагання провести референдум, і маніакальне бажання промарширувати на день «побєдобєсія».

6. У кожній країні приймають рішення про послаблення карантинних заходів, як правило, тоді, коли є впевненість у згасанні епідемії (зелена крива наближається до червоної чи кількість щоденних випадків суттєво зменшується). Тут Ізраїль і Чехія ризикнули, і цей ризик виявився виправданим. У Польщі та Україні, на мою думку, вводити послаблення ще зарано, або вводити треба їх дуже обережно.

7. Щодо застосованого методу прогнозування, який раніше описано на сторінках ЛО. Минув вже доволі тривалий час після останньої публікації, тому для тих країн, які відслідковувались з самого початку (від 3 квітня), додано відповідний прогноз (синя пунктирна крива разом з такою ж вертикальною рискою). Читачі можуть зробити певні висновки щодо точності цього методу прогнозування.

8. І останнє про те, як святкували в Україні та Польщі. Ніби сусіди, ніби релігія дуже впливова, однаково відзначали Великдень тільки з різницею на тиждень. Однак прогноз, проведений перед святами в Польщі практично співпадає з останнім, чого не скажеш про Україну (синя пунктирна крива).

Бережіть себе!

16 Comments on "З точки зору науковця 11.05"

  1. Очевидно, що прогноз щодо нормального розподілу від 9-квітня був не дуже точним. В багатьох випадках skewness & kurtosis виявилися радикально іншими, про що я й попереджав ще місяць тому. Бо багато що залежить від того, які заходи впроваджуються, як вони дотримуються, які і скільки тестів робиться і т.д. Вск це впливає на темпи розповсюдження (заразність хвороби) і темпи виявлення хворих. І ці параметри не є константою, тому крива розподілу теж змінюється з часом. Тому робити прогнози щодо розподілу на початку епідемії дуже важко. Крива розподілу буде фактично складатися з комбінації відрізків кількох різних кривих в залежності від вище наведених параметрів: на початку – висока швидкість розповсюдження і низька кількість протестованих кожного дня, в середені (після впровадження карантину) – середня швидкість розповсюдження і середня кількість протестованих, пізніше (якщо карантину дотримуються всі і є достатньо тестів) – низька швидкість розповсюдження, висока кількість протестованих, але якщо карантину не дотримуються і/або карантин знімають зарано і/або кількість тестів недостатня, то можливі інші комбінації швидоксті розповсюдження і кількість тестування. Тому можливо також мати кілька піків на кривій розподілу, бо розподіл не описується одною функцією нормального розподілу, а комбінацією багатьох кривих з різними параметрами.

    • Martin | 11.05.2020 at 14:21 |

      погоджуюсь

    • Науковець | 11.05.2020 at 15:40 |

      Ви звернули увагу на те, що всі прогнози, побудовані на таких складних моделях, є аж занадто неточними? До прикладу, читав для України діапазон піку від квітня до червня. Складна модель, яка враховує багато факторів, потребує визначення їхніх параметрів з достатньо великою точністю, оскільки чутливість результату в суттєво нелінійних моделях від них дуже велика. Словами це можна описати, навіть запропонувати аналітичний вираз, але звідки взяти значення цих параметрів, особливо в режимі спостереження? Це навпаки, зворотня задача, за кінцевими результатами спостереження створювати різноманітні моделі та порівнювати їхню точність з результатами такого “живого” експерименту. Але це вже буде потім.
      PS. Між іншим, це також є проблемою економічних чи фінансових прогнозів.

      • Абсолютно згоден з вами. Я просто хотів сказати, що малювати пунктиром криві розподілу – марна справа і до того ж це вводить в оману, бо може створитися враження, що скоро епідемія вщухне. Тому, думаю, не варто криву розподілу малювати взагалі, або додавати пояснення великими червоними літерами, що такою може бути крива розподілу, якщо нічого в параметрах моделі не зміниится.

  2. Не повід, а привід

    • Науковець | 11.05.2020 at 15:20 |

      Дякую, можна було б написати ще “зачіпка”. Буває, що не відразу бачиш невдале слово чи помилку. Тут в тексті ще є “півня” замість “рівня”. Самому спочатку було соромно, потім смішно, чи одночасно якось, одне й друге.

      • Кейн | 11.05.2020 at 18:02 |

        Радію тому, що є ще люди, які без агресії сприймають, коли їм вказують на помилки. Частіше буває навпаки.

    • Науковець | 11.05.2020 at 15:55 |

      Хочете, розповім реальну історію про помилки? Колись, ще в старі часи, коли не було комп’ютерів, інструкції друкували друкарськими машинками. Так там в слові “з’єднання” замість літери “д” випадково надрукували “б”. Потім розмножили на ротапринті та роздали студентам. Оце було весело!

  3. Martin | 11.05.2020 at 14:19 |

    Перестав ретельно відстежувати стан пандемії з середини квітня, це потребує багато часу, а результати не потрібні.
    Згідно з моделями, і зібрані Вами дані цьому не протерічать, у нас буде максимум по долі зараженого населення у липні, і максимум навантаження на медицину також. А вразі різкого зняття карантину, ми отримаємо наступну хвилю у вересні-жовтні.
    За моїми спостереженнями ефективність дій в Україні проти пандемії низька, тому що багато зусиль не концентровані і просто витрачання ресурсів (можна казати розпил на користь олігархів та їх слуг). А карантин буде знято не тому що настав час, а просто населення перестане його виконувати.

  4. Martin | 11.05.2020 at 14:41 |

    Найпомітніше карантинні досягнення зе-слуг, це рівень залякування населення, яке за них й голосувало. Зараз бачу навкруги населення з масками на бороді і у очах очікування прильоту північного песца, яке, очікування, всі намагаються приховати.
    Те що бачу у сусідів в очах, нагадує те що бачив у мацквічей у 2001 році, після миротворчих підривів багатоповерхівок. Я у відряджені, тоді був учасником подій з замінування електрички. Коли набитий людом вагон спорожнів за 20 секунд без зупинки потяга, залишився тільки я. А потім, на зупинці, з’явилися “мусора-вибохотехніки” щоб вивчити пакет зі сміттям, який хтось забув. Пізніше до мене дійшло, що мене тоді могли заарештувати як “чеченського підривника”, але чи то у інший електричці знайшли такий саме пакет, чи можливо вигляд я мав достатньо придуркуватий. 🙂

  5. Кейн | 11.05.2020 at 20:16 |

    “Для зручності аналізу додано чисельність населення кожної країни за даними на 2019 рік з Вікіпедії”.

    Коли мені знадобилось дізнатися кількість населення в різних країнах, то швидко знайшов:https://countrymeters.info/en/list/List_of_countries_and_dependent_territories_of_the_World_by_population

    Все в одному місці.

    • Науковець | 11.05.2020 at 22:29 |

      У Вікі така сама, додатково з розбиттям по рокам. Чомусь у статті посилання не працює, напевно, проблема з UniCode. Ось дубль: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC (в українській вікі стаття за назвою “Список країн за населенням”).

      • Дмитро | 12.05.2020 at 05:54 |

        Пане Науковець, тут нещодавно один самозваний експерт наполягав, ледь дупу не рвав, на тому, що маски носити — неефективно, і взагалі “вы все лохи и вас разводят”. Хотілося б дізнатися вашу думку з цього приводу; дякую.

        • Науковець | 12.05.2020 at 10:25 |

          Підтверджую своїм досвідом застосування будівельного респіратора (у мене ще новенький зберігся після ремонту, хоча є також маска): маю погану звичку робити розумний вигляд, підперши рукою обличчя, пальцями терти носа та підборіддя. Тому такі захисні засоби дають мені можливість це робити без стресу, особливо в людних місцях. Тільки для цього. Та буває, коли в магазині хочеться кашлянути, то роблю це, не оглядаючись на реакцію оточуючих.

  6. Volodymyr | 12.05.2020 at 06:26 |

    То Дмитро | 12 Травня, 2020 at 05:54 Багато років працював в шахті, потім в управлінні шахтами, тобто відвідував шахти регулярно. Так от практично всі шахтарі, хто ігнорував маски, ледь до 50 років “дотягували”, за рідким виключенням. Висновки робіть самі.

    • Науковець | 12.05.2020 at 10:30 |

      Навіть при звичайному квартирному ремонті будівельний сертифікований респіратор ігнорувати не варто.

Comments are closed.