Автор: Пан Науковець

З’явилось два інформаційні поводи, які змусили знову проаналізувати тенденції поширення COVID-19 в Україні. Перший, це інтерв’ю на регіональному сайті «Твоє місто» директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Романа Павліва про те, як у Львові роблять тести на COVID-19: опрацьовують матеріал від людей за один день (плюс доставка) після позитивного результату швидкого тестування; використовують китайські, корейські ПЛР тест-системи, були ще німецькі, тепер почали використовувати українські з трохи іншою методологією. Мабуть «гуманітарної допомоги з Кореї і Китаю вже не буде» (цитата). Приблизно з 7 тисяч тестів уже використали понад 5 тисяч. Працює персонал у дві зміни без вихідних, третя зміна потрібна для «відпочинку» технічного обладнання, кадровий резерв медперсоналу відсутній.

Підкреслюється, що основна мета ПЛР тестування – це локалізація маленьких осередків захворюваності на COVID-19, оскільки результат тестування «не впливає на лікувальний процес. Лікування – симптоматичне, специфічного – немає. Людину лікують від тих клінічних проявів, що у неї є» (цитата).

Важливим є те, що ПЛР тести дуже чутливі і похибок не дають. Власне вони, похибки, є результатом неправильного відбору або недостатньої кількості матеріалу. Директор також наголошує на необхідності продовження карантину як наслідок святкування Великодня.

Це авторитетна думка спеціаліста, який щодня безпосередньо працює на передовій епідеміологічного фронту та добре усвідомлює небезпеку коронавірусу – наскільки він небезпечний підтверджується, зокрема, трагічною загибеллю двох лікарів-братів Центру екстреної медичної допомоги Кіровоградської області, головного лікаря Івано-Франківської станції швидкої медичної допомоги, … На жаль, мусимо ставити три крапки.

А другий повід, це заява Головного санітарного лікаря Віктора Ляшка – «видатного» не тільки вірусолога сучасності, а також психіатра, який визнав, що парки і сквери було вирішено закрити заради «психологічного впливу на українців», щоб у них з’явилося відчуття тривоги в зв’язку з пандемією коронавірусу (нагадаю, що він прогнозував пік епідемії 14 квітня, потім переніс його на 17 квітня). Це ж якою логікою керується високопосадовець, ставлячи всю країну в проктологічну позу вже два місяці, щоби вироблене поза парків почуття тривоги не пустило нерозумне населення скупчуватися на святкові дні в церквах? Чи не для цього вводились космічні штрафи в 17 тис. грн, які переважно скасовувалися судами? Чи можливо вводився «велюровий» карантин для «своїх», адже відомо, що першими шкідниками, які занесли коронавірус в Україну, були тяжко працюючі VIP-відпочиваючі з Куршавеля? Саме тоді треба було рішучими адміністративними методами впливати на впертих організаторів таких масових зібрань, про що говорилося безліч разів.

Тепер, відслідковуючи динаміку підтверджених випадків в Україні, можна впевнено стверджувати, що саме такі дії привели до суттєвого погіршення прогнозу, що має не тільки моральні чи фізичні наслідки для окремої людини, а майже катастрофічні, економічні й фінансові, для держави. За це треба нести відповідальність, як політичну чи адміністративну, так і кримінальну.

Що маємо на сьогодні. Графіки розміщено умовно в хронологічному порядку розповсюдження пандемії. На них вертикальними лініями вказано день запровадження тих чи інших заходів обмеження. Зрозуміло, що в кожній країні вони відрізняються, тому в легенді дано прийняту в них назву заходів. Співвідношення рівня вилікуваних (зелена крива) до півня підтверджених випадків (червона крива) показує етап проходження епідемії в країні. Для зручності аналізу додано чисельність населення кожної країни за даними на 2019 рік з Вікіпедії.

Зауваження:

1. У Китаї рівень епідемії визначається в цілому станом у провінції Hubei.

2. У Південній Кореї та Франції спостерігається чіткий післяпіковий період латентної стабілізації рівня щоденних підтверджених випадків заражень (жовта крива). Можливо це пов’язано з постійним зростанням кількості тестувань та охопленого ним населення. Крім цього в Південній Кореї спостерігається три піки щоденної кількості загиблих, чого немає в інших країнах.

3. У низці країн після проходження піку суттєво зменшується кількість щоденних підтверджених випадків заражень (Італія, Німеччина, Іспанія, Франція). Можливо це післястресовий період, коли в країнах змінювалася стратегія подальших заходів.

4. Кожна країна приймала обмежувальні заходи на епідемічному етапі, коли кількість підтверджених випадків заражень зростає в геометричній прогресії. Тільки США вирішили прийняти найвищий рівень безпеки після проходження піку (Disaster declaration).

5. У Росії катастрофа. Криві на графіках показують хіба що вплив влади на статистику, а не на реальну ситуацію на місцях. Тут і намагання провести референдум, і маніакальне бажання промарширувати на день «побєдобєсія».

6. У кожній країні приймають рішення про послаблення карантинних заходів, як правило, тоді, коли є впевненість у згасанні епідемії (зелена крива наближається до червоної чи кількість щоденних випадків суттєво зменшується). Тут Ізраїль і Чехія ризикнули, і цей ризик виявився виправданим. У Польщі та Україні, на мою думку, вводити послаблення ще зарано, або вводити треба їх дуже обережно.

7. Щодо застосованого методу прогнозування, який раніше описано на сторінках ЛО. Минув вже доволі тривалий час після останньої публікації, тому для тих країн, які відслідковувались з самого початку (від 3 квітня), додано відповідний прогноз (синя пунктирна крива разом з такою ж вертикальною рискою). Читачі можуть зробити певні висновки щодо точності цього методу прогнозування.

8. І останнє про те, як святкували в Україні та Польщі. Ніби сусіди, ніби релігія дуже впливова, однаково відзначали Великдень тільки з різницею на тиждень. Однак прогноз, проведений перед святами в Польщі практично співпадає з останнім, чого не скажеш про Україну (синя пунктирна крива).

Бережіть себе!