Із серії «Новітні казки Діда Панаса»

Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка! Сьогодні я приніс вам казочку — ще й бубликів в’язочку! А казочка моя буде про Нещадного ЗЕ… Отож, діточки, сідайте довкола своїх комп’ютерних моніторчиків, планшетиків чи смартфончиків та слухайте мене уважненько.

Було собі щось таке невизначене й аморфне, що звалося Непорозумінням. Що воно таке було?.. А хтозна, що таке — от що таке! Якщо Дідусь Панас каже, що Непорозуміння — отже, Непорозуміння. Про таких, як воно, ще відомий іноземний поет, який ну дуже не любив нашого славетного гетьмана Мазепу і навпаки — надмірно захоплювався кривавим царем і підлим злодієм Петром, якого не слід згадувати проти ночі, та вже пробачте мені, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка… Коротше кажучи, відомий іноземний поет Пушкін написав якось:

«Народилось дитинча —
Не дівчатко, не хлопча,
Не пацюк, не жабенятко,
А небачене звірятко».

Колір воно мало ЗЕлений, отож і полюбляло все ЗЕлене як від природи, так і від людей:

— пліснява зелена?.. чудово, полюбляло воно плісняву!..

— жаба зелена?.. чудово, полюбляло воно жабів!..

— капуста зелена?.. овва, чудово, дуже чудово!.. «капусту» заробляти воно полюбляло особливо!.. тим паче, «капусту» в особливо великих розмірах і кількостях!..

Отож мало того, що через улюблений колір до нашого Непорозуміння приліпився епітет «ЗЕлене», через що воно почало називатися ЗЕленим Непорозумінням або просто — НепороЗЕмінням… Цього замало, кажу я вам, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка!.. Адже варто було не-пацюку й не-жабенятку лишень зачути десь удалені запах ЗЕлені-«капусти», як воно готово було зробити що завгодно, аби оту «капусту» тільки заробити!..

Якщо треба нікчемною цюцюркою зіграти на роялі зі слонячими клавишами розважальну сюїту Швицера ла-Підарського «V.V.Hujlo — Mein Gott» — зіграє! Та не просто зіграє, а з акцентами, з сінкопами, з крещендами та з іншими музичними вивертами.

Якщо треба порівняти рідну країну з літньою німецькою фрау Муттер-Веттер, яка за гроші займається різними неподобствати з дорослими дядьками та ще й перед кінокамерою — порівняє!

Якщо треба пошити білими нитками судові справи проти чесних людей, які називали ЗЕ-вилупка тим, чим він був насправді — пошиє!..

І таке інше в тому ж роді.

Аби тільки заробити якомога більше ЗЕлені-«капусти»…

Оце все, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, що вам треба знати про нього — про НепороЗЕміння оте, яке не-дівчатко, не-хлопча, не-пацюк, не-жабенятко, а небачене звірятко. ЗЕлене, ясна річ, ЗЕлене, як та пліснява.

Але це ще не вся казочка, бо далі сталося наступне…

Далі переважна більшість пересічних людей подивилися, з якою легкістю оте звірятко загрібає ЗЕлень-«капусту», та й вирішили:

— А давате-но оберемо оце преЗЕдентом! Бо якщо воно собі стільки гребе-загрібає, то раптом і з його барського плеча нам чогось перепаде?..

Сказано — зроблено: взяли та й обрали!

Тим паче, на етапі агітації досі небачене не-дівчатко, не-хлопча таке кричало, таке кричало!.. Кінець епохи бідності обіцяло!.. Кінець епохи жадібності теж обіцяло!.. Олігархів пересаджати обіцяло!.. Вічний мир в Україні обіцяло!.. Всегалактичну велич кожному нікчемі обіцяло — бо так і казало: «Тепер не лише я один — тепер кожен із вас є преЗЕдентом!!! Отож ви усі такі ж величні звірятка, як і я сам!..»

Коротше кажучи, любі мої малятка, розсипало воно обіцянки-цяцянки повними пригорщами — аж дух у 73% лохторату перехоплювало!!! Отож і обрали цього неймовірного хвалька собі на голови преЗЕдентом.

Але далі… щось пішло не так! Бо воно тільки під себе ЗЕлень-«капусту» гребе та й гребе, гребе та й гребе, гребе та й гребе… Повною лопатою загрібає — а лохторату же ж нічого не перепадає!.. І вже пішов у народі, ошелешеному таким нахабством, поголос:

 — Ото раніше олігархи були, які під себе гребли-загрібали — але ж при цьому і пересічним людям теж дещо перепадало!.. Тоді як оце не-дівчатко, не-хлопча, не-пацюк, не-жабенятко, а небачене звірятко гребе тільки під себе — а людям від того нічого не перепадає!!! Від того епоха бідності справді скінчилася — натомість настала епоха зубожіння… або ж ЗЕ-божіння, якщо вам так більш до вподоби!.. Епоха жадібності теж скінчилася — натомість настала епоха ЗЕ-неситості!.. Олігархів саджали, саджали — не пересаджали, натомість проти захисників України, вояків і волонтерів надумані кримінальні справи повідкривали!.. Вічний мир в Україні так і не настав — натомість почалася повзуча здача інтересів України!.. І в державному бюджеті «дірка» ЗЕленіє, й МВФ свої валізи нервово спакував та за кордон п’ятами накивав. То що ж воно буде, добрії люди???

(Далі буде)