Брекзит. Что дальше?

Получив большинство в парламенте Великобритании, Борис Джонсон уже гарантировано выведет страну из ЕС к 31 января следующего года. Для этого он будет использовать право законодательной инициативы и парламент подержит любые его законопроекты, направленные на снятие преград к выходу. Об этом говорил и сам Джонсон, а на вопрос о том, будет ли правительство использовать это свое право, один из министром правительства Джонсона, Майкл Гов коротко ответил: «Абсолютно точно».

В общем, дату официального прекращения своего членства в ЕС Британия назвала четко и ничего этому уже не помешает. Но одно дело заявить о выходе и совсем другое – фактически выйти. Ведь Британия не разорвет экономические отношения с Союзам, да и ЕС это не выгодно, поскольку выходит из него крупная экономика и последствия этого шага будут взаимными.

Поскольку это – первый случай выхода из ЕС, прямо сейчас создается процедура такого хода. Еще раньше стороны договорились о том, что начиная с дня выхода, де-юре, начинается переходный период до выхода де-факто. Собственно говоря, о параметрах этого переходного периода и его содержании Королевство и ЕС не могут договориться.

Дело в том, что за этот период надо урегулировать массу не только торговых соглашений, но и финансовых услуг, правил происхождения товаров, государственной помощи, рыболовства и так далее. И все это должно быть выписано, согласовано и принято. А до этого момента будут действовать старые, внутренние правила, исключая какие-то отдельные позиции, которые могут быть введены немедленно.
Евросоюз настаивает, что такой объем документов, который требуется принять, может занять годы работы. В самом деле, последнее торговое соглашение ЕС, которое было принято для Южной Кореи в 2009 году, оказалось самым быстрым из всех остальных и заняло более двух лет.

Исходя из этого, высшие функционеры ЕС и говорят о том, что они себе это видят как неспешный процесс, растянутый на годы. Если Британия выходит 31 января, как и было заявлено, то начало этой работы Брюссель планирует назначить на март месяц. Британия же не соглашается с этим подходом в принципе и предлагает начать работу немедленно, просто на следующий день после выхода. Более того, Борис Джонсон, имея полную поддержку парламента, уже жестко заявляет, что бесконечного переходного периода не будет и все должно быть закончено до 31 декабря 2020 года, то есть за 11 месяцев.

Брюссель реагирует на это крайне болезненно. «Мы даже не начали эти переговоры, но это предусматривает очень жесткие временные рамки, которые указывают на то, что некоторые вещи будут недостижимы», – сказал вице-президент Комиссии ЕС Валдис Домбровскис.

Это говорит о том, что европейцы упустили возможность играть роль ведущего в этих переговорах и теперь Британия задает основные параметры этого процесса. Джонсон уже сказал о том, что если все вопросы не будут урегулированы до конца следующего года, то оставшаяся часть их будет регулироваться правилами ВТО. Собственно говоря, это – логично вытекает из такой ситуации.

Такой сценарий не очень выгоден Великобритании, но не выгоден он и ЕС. Тем не менее, Британия уже уперлась в эти сроки и не просто так, а потому, что параллельно этой работе, будет идти подготовка объемного соглашения о свободной торговле с США. И наверное, эти процессы должны происходить синхронно, поскольку ряд вопросов этого порядка США так и не урегулировали с ЕС и принятие соглашения со Штатами, не выйдя из ЕС, поставит массу вопросов, которые создадут сложности всем. Поэтому-то Британия и форсирует события. Думаю, что Брюссель впервые оказался в такой ситуации, когда не он, а ему диктуют такие жесткие условия и он вынужден под них подстраиваться.

Даже с этой точки зрения возможность встряхнуть эту замшелую халабуду, в которую превратился ЕС, имеют положительный заряд. Брюссель будет вынужден пересмотреть свое место и свою роль в этом мире и возможно, что-то изменить в своих действиях, которые раздражают уже слишком многих. В любом случае, последствия там будут для всех, и это – хорошо.

9 Comments on "Брекзит. Что дальше?"

  1. Пригадую, як на початку “нульових” Фонд ім.Аденауера зорганізував у Києві якусь чергову тусівку, на яку мене відправили за матеріалом. По ходу виступів я намітив цікавих спікерів, у яких варто було взяти коментарі. “Впав на хвіст” одному німцю. Прилаштувався до нього, коли він стояв у черзі до кава-машини. Запитав його про щось “в потилицю”, а коли він відповів – представився й увімкнув диктофон… Коротше, ми побесідували за кавою хвилин 15, але бачили б ви його перекривлене обличчя!!! Було схоже, нібито він з’їв цілий лимон без цукру. Хоча слова ввічливі, але обличчя?! Я все не міг второпати, в чім річ. І лише потім зрозумів: це ж я, скотиняка така, не дав цьому німцеві спокійно кави попити!!! Вони ж буквально ЗА РОЗКЛАДОМ живуть – це ми з дружиною зрозуміли, спостерігаючи за німцями на курортах… Отож у цього німця ЗА РОЗКЛАДОМ стояло: “Випити каву з коржиком”. А тут я, скотиняка, впав йому на голову й порушив весь РОЗКЛАД!..
    🙂 🙂 🙂 🙂 🙂
    Те саме і з Брекзітом. Ці європейські чиновники (серед яких німці грають першу скрипку, поза сумнівом) напланували собі неспішну – кількарічну процедуру виходу Великої Британії, обтяжену всіма бюрократичними церемоніями. А за цей час їм “капатиме” відповідна зарплатня – кожному своє, кожному належне… А тут їм на голову падає цей Борис Джонсон і каже: “А дзуськи!!! Виходимо з ЄС в темпі лезгінки”. Звісно, єврочиновникам це не сподобається! Вони ж бо думали, що все триватиме в темпі поховальної ходи, а їм пропонують рухати батонами й бігти прожогом!..
    🙂 🙂 🙂 🙂 🙂

    • Евгений О. | 18.12.2019 at 11:02 |

      Безумовно, в прихильності до розміренного і чітко спланованого буття в Європі ви праві.
      Але в тому, що саме це є причиною довгої тяганини з виходом Британії з ЄС, вибачте, не можу погодитись.
      Це занадто спрощена, а по тому хибна теза.
      Взаємодія країн в середині європейської унії е дуже і дуже склана система. Бо світ і взаємодія в ньому всього живого і не живого само по собі є надскладною і багатофакторною системою.
      На мою думку, попереду нас ще чекає більш докладне знайомство з наслідками такого стресу для згаданої системи.
      Вони, ці наслідки, мені здається, рівновірогідно можуть мати як загалом позитивний вигляд, так і суттєво поганий.
      Це буде у повній мірі залежати від адекватності тих, хто буде приймати участь у процесі фактичного виходу Британії з ЄС і вносити відповідні коригування в нормативно-правову базу і механізми її застосування у взаємних відносинах держав.
      І це треба адекватно розуміти, оскільки ми всі також знаходимось якщо не в одному з ними човні, то в одній водоймі точно.

      • “Безумовно, в прихильності до розміренного і чітко спланованого буття в Європі ви праві.
        Але в тому, що саме це є причиною довгої тяганини з виходом Британії з ЄС, вибачте, не можу погодитись” (с)
        *****
        Ви не зовсім вірно мене зрозуміли, шановний пане Євгене! Я мав на увазі не просто “розмірене і чітко сплановане буття в Європі”. Я мав на увазі: (1) усталені бюрократичні процедури, які за цим стоять та (2) зарплати єврочиновників, які стоять за цими вивіреними процедурами й виплачуються протягом обумовлених термінів.
        🙁
        Згадайте, чому навчив нас великий Сіріл Норткот Паркінсон:
        РОБОТА ЗАПОВНЮЄ ЧАС, ВІДПУЩЕНИЙ НА НЕЇ.
        Отож єврочиновники прагнуть заповнити РОБОТОЮ З БРЕКЗІТУ кілька років (і протягом цього часу отримувати гарантовану зарплатню). А Борис Джонсон прагне заповнити РОБОТОЮ З БРЕКЗІТУ лише один рік. Так, при цьому їм доведеться працювати інтенсивніше… Ну, то нехай отримають надбавки за інтенсивність та наднормову працю!!! В підсумку це все одно вийде дешевше. Зате ефективніше.

        • Евгений О. | 18.12.2019 at 13:12 |

          Про закони Паркінсона, шановний пане Тимур, мені більше відомо стосовно процесів створення складних технічних виробів.
          Але, маючи деякі знання в плані будови і функціонування складних систем, що мають своєю ціллю чи то підтримання одного, чи декількох параметрів у встановлених межах, чи то втримання рухомого об’єкту на бажаній траекторії за умови великої кількості впливаючих факторів, Вашу тезу стосовно ситуації з Брексітом за основну сприйняти не можу.
          Хоча, звичайно, фактор бюрократичної машини, як орієнтованої сама на себе системи, поза всяким сумнівом присутній.
          Хочу також зауважити, що саме спрощене, підпорядковане сумнівним здебільшого літературним цитатам, або ж таким, застосованим в неадекватний спосіб, сприйняття більшістю соціуму не простих важливих подій і процесів з невідворотністю призводить до часом дуже неприємних наслідків.

          • sk tredecim | 18.12.2019 at 17:32 |

            Альфред Уильям Лосн, 1-ая половина 20-го века. Из его книг:
            Земля – существо, работающее на давлении и всасывании. Плавая в море сверхразреженного эфира, она наполнена ещё менее весомым лезэфиром. Поэтому земля сосёт солнечное и метеоритное вещество дыркой Северного полюса. И другими скважинами. Через центр земли прямой туннель к полюсам. Разветвляется на артерии животворящих веществ всем странам, земными же венами удаляются отходы. Южный полюс – анус земле, через него (и через вулканы) метеоризмы. Отсюда полярные сияния: “исходящим газам” неспокойно.

            А книги печатали! Возможно, некая публика даже их читала! А затем цитировала, ссылалась… 🙂

    • ******** | 18.12.2019 at 11:39 |

      Годі вже цілувати в дупу англо-саксів,британці цілком заслуговують на негативні наслідкі.Зробили це разом!

      • Andriy Moderator | 18.12.2019 at 18:57 |

        Это было мнение Anton из Франции

        • У него ещё будет возможность высказывать своё “мнение”, или уже фсё?))

Comments are closed.