Від редакціЇ:
Наступний текст належить нашому давньому аторові Ярославу. Він давно не надсилав нам своїх творів, отже – з поверненням!
Жодну проблему неможливо вирішити на тому самому рівні, на якому вона виникла.
Альберт Ейнштейн
Кожний наступний Президент України закликав українське суспільство обговорити Проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України». Вважаючи себе частиною українського народу, наважився і я, як то кажуть. встромити власного п’ятака. Звичайно, я не фахівець з конституційного права, але так вже повелось у нас, що людина може не тямити в жодній галузі знань, але у державотворенні розуміються усі. Одна бабця, відповідаючи на запитання, щодо Конституції безапеляційно видала власне бачення: «Я її не читала, але впевнена, що вона погана».
На відміну від бабці, я уважно читав усі проекти змін до Конституції України. На мій погляд, будь який проект Конституції не може задовольнити суспільство, за однієї причини: – проекти вносилися ЗАЦІКАВЛЕНИМИ особами.
Наприклад, податкове законодавство доручається розробляти і роз’яснювати податковій службі. Їхня «майстерність», як і нахабство, рік у рік зростає. Вони є головними з інтерпретації законодавства. Це все одно, що у спортивному змаганні двох команд одній дати суддівський свисток…
Яким же чином досягти справедливості і уникнути суб’єктивності при прийнятті Конституції, законів, постанов, та інших нормативних актів, що регулюють та унормовують поведінку як суспільства, так і окремої особи?
На мій погляд, відповідь на це непросте запитання дає «Теорія справедливості» американського філософа професора Гарвардського Університету Джона Ролза. Відверто зазначу, що усю його книжку, написану у 1971 році, в якій біля вісімсот сторінок, я не подужав. Тобто, прочитав, але не засвоїв. Для мене вона виявилась надзвичайно складною. Продираючись крізь усі її хащі, все ж таки второпав про що в цій роботи йдеться. Вона про те, як досягти справедливості, і як зробити так, щоб вважалося найсправедливішим. Отже, навіть не освоївши повністю цієї книжки, з неї можна отримати користь. Читати твори Джона Ролза важко, але дуже корисно. Важко тому, що не так легко збагнути всю глибину його думок і парадоксальність мислення.
Ролз порушує принципові питання щодо розуміння прав, утвердження справедливості і справедливого розподілу благ. Філософ спробував дати відповідь на поставлені питання і цим самим привернув увагу широкого загалу. Особливо гостро проблема справедливості постала перед Україною.
В своїй «Теорії справедливості» Джон Ролз намагається показати, що існують певні принципи справедливості, які б могла обрати кожна розумна людина. Методологічно Ролз здійснює свого роду мислимий експеримент. Якщо б ви не знали своєї національності, свого освітнього, соціального і політичного статусу, своєї статі, класу, чи раси, до яких, можливо, належите, то яку форму суспільства ви б обрали? Якщо б ви опинились в суспільстві, в якому вам невідоме ваше положення і місце, то які принципи справедливості ви обрали б для цього суспільства? Це мислимий експеримент в якому людина повинна обирати принцип справедливості для суспільства, не знаючи, ким би вона була в цьому суспільстві і яке місце би посіла.
Відомо, що людина розумною не народжується, а нею стає. Для цього повинні бути відповідні умови. А розум автоматично не робить людину справедливою. Ролз у своїй «Теорії справедливості» говорить про абстрактну розумну людину, яка від природи, в силу своєї розумності, буде обирати справедливість.
Згідно з теорією Ролза, ми можемо очікувати, що розумна людина, яка навіть не усвідомлює свою природну обдарованість, і власні ресурси, обов’язково зробить вибір на користь ліберальних політичних прав. Ніхто при таких умовах не обрав би суспільство без політичної свободи. Крім того, Ролз говорить, що ця розумна людина обрала б суспільство, де матеріально уражені індивіди ніколи не були б віддані в жертву заради переваг людей, що живуть в кращих матеріальних умовах. Тобто, вона би діяла справедливо і чесно. Недарма перша глава «Теорії справедливості» Джона Ролза має назву: «Справедливість, як чесність».
Звісно, більшість Ролза ніколи не читатиме. Для звичайних людей вона здається занадто нудною. Вони зауважать, мовляв, теорія то річ темна, а що таке справедливість ми й самі знаємо.
Тарас Стецьків в статті «Первородний гріх української Конституції» («Дзеркало тижня» №9 від 14 — 20 березня 2009р.) зазначив:
«Як ви думаєте — чому останніх десять років у країні щороку політики роблять спроби змінити Конституцію? Може, вони її змінюють, аби відстояти якісь людські права чи свободи? Не помічалося. Конституцію пробують змінювати виключно на догоду перерозподілу повноважень між вождями, які очолюють різні гілки влади. Доки політики володітимуть правом змінювати правила гри, ми в країні нічого доброго не матимемо. Доки у політиків не забрали цього права — писати правила для самих себе і суспільства, у країні не вдасться здійснити вкрай необхідну модернізацію — модернізацію не тільки економіки, а й суспільства».
Я стовідсотково згодний з паном Тарасом, що потрібно терміново позбавити владу права приймати акти установчого характеру. В першу чергу Конституцію, а також конституційні закони, такі як «Про Верховну Раду», «Про Президента», «Про Кабінет Міністрів», «Про Конституційний суд» тощо. Хоча Конституційний суд взагалі непотрібний. Вже давно правники вважають, що Конституцію і ці закони необхідно приймати за спеціальною процедурою Установчих зборів. Учасникам цього зібрання треба заборонити писати правила для влади. Це потрібно, щоб ці люди не сподівались у майбутньому скористатися ними ж самими написаними правилами, щоб не писали правила для себе чи на свою користь, або для тих, хто віддячить за корисні їм правила. Тому потрібні суттєві обмеження.
Звісно, за Джоном Ролзом, неможливо знайти людей, незаангажованих власними інтересами, які б не знали своєї національності, свій освітній, соціальний і політичний статус, свою стать, клас, чи расу.
На мій погляд, учасники Установчих зборів, або Конституційної Асамблеї повинні мати високу освіту, не нижчу за доктора права. Звичайно, не таку освіту, як у Януковича чи йому подібним. Докторська дисертація члена Асамблеї повинна бути присвячена царині конституційного права. Досконале володіння трьома мовами – українською, англійською і російською обов’язкове. Крім цього, потрібна заборона на обрання до Асамблеї всіх, хто на даний момент є представником влади – депутатів, державних службовців та функціонерів місцевого самоврядування, суддів тощо. Можливо і обмеження віку, скажемо, не більше 50 років.
Додатково, ці люди повинні добровільно письмово відмовитись обіймати будь-які посади у владі протягом двадцяти років з моменту прийняття нової Конституції. Можливий і відповідний запис у паспорті.
Саме таку Конституцію потрібно затвердити на всеукраїнському референдумі. Затвердити без обговорення.
Але як обрати таких людей, де їх узяти? Думаю, що цього достеменно не знає ніхто. Хоча, маю надію, що розумні і чесні люди в Україні не перевелись.
Обиратися члени Асамблеї повинні тільки виборцями з вищою освітою, незаплямованих зрадою чи хабарництвом. Не варто довіряти таку важливу справу усім громадянам.
А якщо виборцями стануть усі громадяни України, то отримаємо те, що маємо зараз – перечитайте епіграф до цієї статті.
Дехто пропонує перейти до прямого правління народу. У ХХ сторіччі була все таки спроба перейти до прямого правління народу. У 1975 році у Камбоджі Організація червоних кхмерів здійснила безпрецедентний експеримент – відмінила державу з такими її інститутами, як гроші, право, писемність і навіть місто – міст, як живих соціальних структур, не стало. Результатом стало три мільйони жертв і повна катастрофа.
Вирішальну роль ефективних державних структур, справедливих законів мають навіть таких неринкові чинники, як національна ідея, самоототожнення, а також чесність і талант лідерів.
Вже давно конче потрібний Апгрейд України.
Автор: Yaroslav
Читав, важко, як Ніцше…
Нинішня конституція, це каша з декларацій цінностей, та регуляцій вищих державних інститутів. Я б розділив власне конституцію (що декларує цінності та принципи, включаючи принцип приорітету норм-принципів над нормами-правилами, у разі їх конфлікту) та конституційний закон (що регулює діяльність вищих органів влади та інституціональні форми).
Форми та інституції можуть змінюватись з часом, проте цінності та принципи маєть бути незмінними. В такому разі, конституційний закон міг би змінюватись, а Конституція була б на віки. І вищий суд міг би ефективно відміняти будь які норми-правила, що суперечать принципам.
Соррі, я не доктор права, такщо не зважайте 🙂
Для айтішників окреме пояснення.
Норми-принципи, це як базові класси, які наслідують всі інші об’єкти, а норми-правила, це всі інші об’єкти, які не є базовими классами. Якщо застосувати об’єктний підхід до конституції, зникнуть коллізії, властиві процедурному програмуванню.
Насправді, тексти законів це ті ж сирці програмного коду. Може колись все законодавство переїде до гіт репозиторіїв, замість законопроектів будуть пулл-ріквести, а замість спікера скрам-мастер 🙂
По поводу спикера – скрам-мастера 🙂
http://www.youtube.com/watch?v=oheekef7oJk
Пробачте, Ярославе, але ж мені не сподобалося.
Дуже багато складного малозрозумілого тексту.
А іноді Конституцію міняти треба, оскільки при кучмі, януковичу в нас був позаблоковий статус, а тепер у нас війна, все змінилося, тому, і Конституцію треба міняти на догоду сучасним реаліям.
@”Саме таку Конституцію потрібно затвердити на всеукраїнському референдумі. Затвердити без обговорення”.
Це взагалі несерьозно. Такі речи повині обов,язково обговорюваться в суспільстві. Навіщо тоді виносить її на ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ?
Якщо я правильно зрозумів, автор мав на увазі, що Конституція має містити в собі фундаментальні цінності, і при цьому залишатись кристально незмінною (як у отців-основателів за океаном).
Всі інші питання можна вирішувати як за допомогою асамблеі, реферерендумів, петицій і т.п.
Население Украины недостаточно образовано, чтобы принимать Конституцию, по которой будет жить. Поэтому соберем группу интеллектуалов, которые примут идеальную Конституцию. А “быдло” не пустим.
В таком случае не удивляйтесь, что такая Конституция не будет работать. Как и нынешняя, впрочем.
Если уж говорить о государстве, то в нынешнем виде это образование устаревает. Все структуры и особенности современного государства (разделение власти на три ветви, гласное и состязательное судопроизводство, Конституция, неприкосновенность) рождены в XVIII – XIX веках, как средство в борьбе с абсолютизмом, произволом королевской власти и сословными привилегиями аристократии.
Сейчас это государство устаревает и уже не может эффективно защищать интересы большинства. Налицо кризис, когда государство узурпируется узкими кланами элиты, а большинство населения не чувствует его своим, теряет интерес к политике.
Нужен радикальный пересмотр этого старого государства и наше время, уверен, создаёт предпосылки для возникновения новых форм государственной организации. Причём, уверен, это не обойдётся без каких-то крайних форм, революций и восстаний.
Наш Майдан, кстати, был примером противостояния такого устаревшего государства, узурпированного кланом криминально-чиновничьей элиты с народом, который в ходе этой борьбы нашёл свою форму самоорганизации.
Поражение в правах только по принципу высшего образования?Это что,шутка?Лично знаю с десяток абсолютно конченых мерзавцев,но зато с высшим образованием!Утопическая статья!Давайте найдём хороших,высокообразованных,честных и справедливых!А искать кто будет?Кто будет проверять их честность и не запятнанность?На мой взгляд,статья из категории “фантастика”.Пока в наших гражданах не родится и не вырастет гражданское сознание,в первую очередь – ответственность за свои поступки,будем мы топтаться на месте
Дуже правильна та обміркована стаття.
Не в тему, но интересно.
Коммерческий суд Лондона заморозил активы Газпрома на территории Англии и Уэльса в пользу Украины
Судебный “троллинг” англосаксов изящен: этот же суд обязал Газпром в течение 48 часов САМОМУ предоставить Нафтогазу перечень своих активов, стоимость которых превышает $50 тыс.
Игнорирование этого решения будет рассматриваться как неуважение к суду, и повлечёт за собой штрафные санкции. Нафтогаз также уведомил лондонские офисы 17 банков, которые сотрудничают с Газпромом, что они не могут способствовать сокращению активов Газпрома в Англии и Уэльсе.
Кто не выпонит, также будет оштрафован.
В мотивировочной части: “Нету? А если найдём?” ?
Вот кто мог подумать ещё 10 лет назад (когда все росСМИ кричали, что мы воруем ордынский газ), что Газпром не только будет должен каждому украинцу по 4,4 тыс. грн, но и как мелкий жулик начнёт бегать от судебных исполнителей и впадать в панику при слове Украина?
Кстати, Лондон клал Биг-Бен с прибором на решение шведского местечкового суда о приостановке решения Стокгольмского арбитража.
Step-by-step становимся крутыми, не? Да и бритты в помощь…
Helgi Sharp
https://gorlis-gorsky.livejournal.com/2054169.html
Запропонований автором процесс апгрейду основного закону, це якийсь молодіжний ідеалізм. На практиці такий апгрейд просто не спрацює.
Щось не спрацювало… Вибачте, якщо повтор:
—
Дуже сумбурна стаття. А аргументи просто ділетантські.
Візьму тільки одну фразу (а таких – безліч):
“Звичайно, не таку освіту, як у Януковича чи йому подібним”.
—
А хто буде визначати якість освіти? “А судді хто?”
У нас тільки чотири роки пройшло від влади “проффесорів” (і Янукович там був далеко не один такий). А цих “профі” готували (і, головне, – оцінювали) ті, хто і зараз переважно на своїх посадах. Може в нас, наприклад, вирішений “адвокатський конфлікт”?
—
І таке по всьому тексту.
—
P.S. До речі, докторська дисертація Януковича достатньо кваліфікована праця – її виконував авторський колектив Інституту економіки АН України (знаю це, тому що до написання одного з розділів був залучений мій родич).
Інша справа, що “проффесор” навіть на формальному захисті виявив свою бидлячу сутність. Зайшовши до зали, де проводилися слухання, і побачивши плакати ілюстрацій, промовив: “І што ето ви мнє тут понарісовалі?”.
—
І як, цікаво, ми можемо впевнитися, що “доктор права” – це не такий от “проффесор”?
Адже таких дуже немало.
Как на мой взгляд Конституция у нас хорошая.Вернее , она была бы хороша , если бы выполнялась в полном объеме и рядовыми гражданами и властью.А пока все предпочитают читать про свои права , а с обязанностями получается значительно труднее.Надо сначала научиться уважать Конституцию и изничтожить правовой нигилизм повсеместно , ну а потом уже думать об улучшениях и изменениях , в противном случае и новая Конституция рискует стать неким меморандумом.
Поражение в правах только по принципу высшего образования?Это что,шутка?Лично знаю с десяток абсолютно конченых мерзавцев,но зато с высшим образованием!
===
Понимаю “праведный гнев”, но вот нам скоро предстоит увидеть своими глазами как низкообразованное быдло (или кто ж это как не оно?) будет голосовать за косатую воровку. Уверен, победа будет за нами, но этот конингент нам крови еще попортит… Вам не кажется, что лучше “государство умных людей”, чем государство люмпенов? Кстати, это уже было в истории белой расы – к участию в выборах допускаются люди, имеющие некий имущественный ценз, условно говоря – “ответственные налогоплательщики”. Вот и в этом случае если довести до абсурда, то может клиентам психбольниц тоже дадим право голоса? А с точки зрения разумного человека – избиратели, проголосовавшие за личность “на которой пробы негде ставить” – это они и есть… Совет “так найди себе другое государство”, “фошизд” и т.п. слышал… Но верю в Украину и ее коллективный разум.
Апгрейд свідомості.
У наших громадян, виборців, не вистачає свідомості та мотивації, тому вони обирають таку еліту, шо зацікавлена далі тримати їх у нижчому стані свідомості, інструментів для такого “обидлювання” є багато, й постійно вдосконалюються.
Кілька днів тому, ми тут обговорювали, що таке “бидло”.
На мій погляд – це ті, хто сам згоден на власне оболванювання, на життя на низькому рівні свідомості, в обмін на гарантований рівень послуг.
Для тих, хто пройшов Майдан, хто знає, що таке самоорганізація, приязнь до рівних, спільна робота.
Я бачу два шляхи нашої роботи, одночасно і паралельно:
1. Робота з людьми нижчого класу: допомога, просвіта.
2. Робота з класом, вищим за нас: вистроювання вимог до них, контроль, інструменти для зміни еліт.
Ми – середній прошарок суспільства. На нас – велика відповідальність.
Пропонуйте, друзі, що і як ми можемо зробити у ціх напрямках.
Моделі, інструменти.
Андрію, додам пункт 3: треба негайно щось робити з системою освіти. В нас до сих пір панують вертухайські підходи в “педагогіці”, тягнуться з совкових часів, де все було заточено під штампування кмітливих рабів, що не вміють і не хочуть самостійно думати. Марна справа щось робити, якщо підростаючі покоління проходять прокрустово ложе пост-радянської освіти.
Автор дуже гарно(на власному прикладі) показав шкідливість прямої демократії. “Один я в білому пальто стою красивий” – це ж не тільки про окремого пацієнта сказано, але й про цілі прошарки суспільства.
Я озадачен – это “Ярослав” пишет или “Иван”?
Однозначно не тот же самый Ярослав, что автор статьи.
Автор не предусмотрел ответственности за чужие ники, но похоже пора этот вопрос пересмотреть.
Конституцию можно принять сколько угодно хорошую.
Но если общество в своей массе (не только госслужащие, и даже не столько госслужащие, и даже совсем не госслужащие) не готово жить согласно с Конституцией, то Конституция будет просто фиговым листком.
Смотрим на северного соседа, где какая-никакая Конституция не выполняется от слова совсем.
Вибачайте за нахабство технаря, але чим по суті відрізняється закон для суспільства від програми для комп’ютера?
Те і друге – набір реакцій на якісь вхідні сигнали (ситуації). Для отримання корисного результату.
А тепер уявіть собі, що комп’ютерні програми взялись би писати юристи. Звичними для них методами.
Що було би в результаті – абсолютно ясно. Жодна з написаних ними програм не працювала би. Якби не було нормальних програмістів, а тільки такі, з юридичним досвідом – не було би жодної робочої програми й ви не мали би перед собою ні просто комп’ютера, ні смартфона. І “Лінії оборони” теж не було би, бо не було би Інтернету.
Ще раз вибачайте за нахабство, але юристи, особливо адвокати – то останні з людей, яким би я довірив написання Конституції.
Найкраще на цю роль годяться саме програмісти. Які пройшли курс навчання щодо механізмів дії законів у суспільстві.
А юристи – у групу постановки задач.
А конкретно адвокати – в тестувальники, знаходити діри в тих законах, на це адвокати добре натреновані.
В 21.47 я вимушено висловився аж надто коротко – коментар все таки. Докладніше було написано давно в “Народна правда”, стаття “Заборонити парламенту законотворчість!”
http://narodna.pravda.com.ua/politics/46c039e50598b/
“Якби не було нормальних програмістів, а тільки такі, з юридичним досвідом — не було би жодної робочої програми”
Ну я в минулому юрист, а зараз пишу скрипти для потреб системного інжинірінгу, все чудово працює, на деяких проектах роками без всяких змін. Що я роблю не так? 🙂
Найкращі програмісти якраз виходять з математиків та юристів. А всі “чисто програмісти” яких я бачив, без іншої освіти та життєвого досвіду – то просто кодери. Код писати може будь-хто, і він навіть буде якось працювати (доведено безліччю індусів). Програмування, це в першу чергу алгоритмічне мислення та логіка.
“Если бы строители строили здания так же, как программисты пишут программы, первый залетевший дятел разрушил бы цивилизацию” (c) 🙂
Ох и понесло всех ) Ладно, завтра в 4:00 ждите подачу на весь день. Огромную. 😉
– в.вольтович шириновский: “мама-руссская, папа-юрист”
– М.М. Жванецкий : ” Консерватория, аспирантура, мошенничество, афера, суд, Сибирь. Консерватория, частные уроки, еще одни частные уроки, зубные протезы, золото, мебель, суд, Сибирь. Консерватория, концертмейстерство, торговый техникум, зав. производством, икра, крабы, валюта, золото, суд, Сибирь. Может, что-то в консерватории подправить?”
yuris:
Июнь 21, 2018 в 22:01
Почитайте по лінку, там буде зрозуміліше. Текст зовсім не надмір довгий, 2-3 хвилини вистачить.
Очень прискорбно, но читая комменты к статье Ярослава, я уже в тысячный раз убедился в справедливости высказывания, которому уже больше 1000 лет: “Девять из десяти не могут черное от белого отличить, а из оставшихся, девять из десяти не знают в чем польза их”. Комментарии просто зашкаливают дебилизмом. Начиная с того, что: “Нинішня конституція, це каша з декларацій цінностей, та регуляцій вищих державних інститутів” – здесь дебилизм в том, что статья Ярослава как раз и направлена на то КАКИМ ОБРАЗОМ УСТРАНИТЬ КАШУ ИЗ КОНСТИТУЦИИ. !!! Следующий коммент, по крайней мере, откровенен – его автор просто ни черта не понял из статьи Ярослава. Следующий комментатор “умничает” что быдло (БЫДЛО !!!, Карл!!!!!) обязательно должно принять участие в написании Конституции (даже комментировать это не за чем). Дебилизм и явная дурость прет и в следующих комментариях – дед Панас сокрушается что Ярослав предлагает поражение в правах по принципу высшего образования (ну еще бы!!!, а быдло что делать будет?), после чего очередной “умник” выносит на первый план диссертацию Овоща, которая была выполнена научным институтом и поэтому высокого качества (то есть то, что Овощь поставил под этой работой свою подпись, сразу и однозначно говорит о его высокой образованности !!!!!)
Прошу простить меня, но мне уже осточертело разбирать каждую дебильную тупость, которую понаписывали в этих комментах
НИ ОДИН ИЗ ТЕХ КТО ПИСАЛ ЧУШЬ В ЭТИХ КОММЕНТАХ ДАЖЕ БЛИЗКО НЕ ПРИБЛИЗИЛСЯ К ТОМУ, ЧТО ХОТЕЛ ПРЕДЛОЖИТЬ ЯРОСЛАВ!!!!! А ЕГО ПРЕДЛОЖЕНИЕ ОЧЕНЬ ПРОСТОЕ – КАК НАПИСАКТЬ КОНСТИТУЦИЮ ЧТОБЫ ОНА БЫЛА СПРАВЕДЛИВОЙ, ЧТОБЫ БЫЛИ ВСЕ ОСНОВАНИЯ ОТБИВАТЬ РУКИ ПОЛИТИКАМ, КОТОРЫЕ ВЗДУМАЮТ ЕЕ ПЕРЕДЕЛЫВАТЬ, ЧТОБЫ ПО ТАКОЙ СПРАВЕДЛИВОЙ КОНСТИТУЦИИ СПРАВЕДЛИВОСТЬ БЫЛА ОСНОВНОЙ ЗАДАЧЕЙ ГОСУДАРСТВА И, ДАЖЕ БЫДЛО, НЕ БЫЛО ОБДЕЛЕНО СПРАВЕДЛИВОСТЬЮ.
В статті Ярослава немає ні слова про ту проблему, якої я торкнувся. Щоб усвідомити цю проблему, треба як мінімум фахово займатися теорією держави та права та конституційним правом. Ви хоч можете сформулювати, що таке право? 🙂
Стаття побудована на теорії, що спирається на поняття справедливості, що одразу вказує нам на утопічність цієї конструкції (оскільки справедливість не існує об’єктивно) . Потім пропонується ще більш фантастична процедура погодження тексу основного закону. Я не проти мрій та мисленних експериментів, просто це настільки очевидно для мене, що і коментувати нічого.
А потім, з’являється Валєра, і блискуче викриває дебільність коментарів, включно з моїм. Колись давно я захистив диплом з відзнакою, по темі “становлення та розвиток англійського парламентаризму”, а тут мені натякають, що я дебіл і нічого не розумію в конституціях та законотворчості.
Це цікаво 🙂
Проте, непереконливо. Капслок теж не додає переконливості. Я б сказав, що коментар Валєри, якби тут був конкурс дебільних коментарів, впевнено переміг би.
Andriy Moderator:
Июнь 21, 2018 в 22:10
«Если бы строители строили здания так же, как программисты пишут программы, первый залетевший дятел разрушил бы цивилизацию» (c)
Андрійку, так сталося, що я в своєму житті займався і будівництвом, і програмуванням. Своїми руками й головою.
Тому твердо знаю, що ваша цитатка – тільки гумор (чужий!) і нічогісінько більше.
Я вижу, когда совсем простые истины на пальцах приходится раскладывать.
А цитата да – шутка, но в каждой шутке есть доля шутки.
OS: на мою думку, вам було б варто зацікавитись, як проходе процесс прийняття закону в нашому парламенті.
Депутати не пишуть закони. Вони саме формулюють задачі, тексти законів верстають професійні юристи. Кожному проекту оцінка дається експертним юридичним відділом ради (і ті оцінки, які я читав,. мене приємно вражали професіоналізмом). Всі зміни обговорюються на комітетах, вносяться поправки, голосуються в різних читаннях, і тд. Дірки в законах і коллізії виникають не тому що депутати тупі, або експерти в раді погані, а тому що є конфлікти інтересів і компроміси іноді виглядають жахливо.
На мою думку, є сенс взяти існуючий робочий процесс, і застосувати сучасні методики роботи (Jira, wiki, git, тощо). Не варто вигадувати велосипед (з квадратними колесами).
Конституция Украины написана профи. Она на сегодняшний день прекрасная. Поэтому все проходимцы от власти пытаются ее переписать. Как пример – баба с косой намедни.
По существу статьи. Согласен с теми форумчанами, которые считают мысли в статье утопией. Для всего предложенного нужен абсолютно другой “средний” гражданин, которого в обозримом будущем пока не наблюдается.
Все наши беды от изуродованной экономической системы. Мы из социализма московского пошиба впрыгнули в якобы капитализм. Когда в стране заработает настоящий Рынок с его законами и конкуренцией и, самое главное, с законами обязательными для всех – поверьте, нам не придется менять Конституцию. И именно этому сейчас стремится помешать мокшанская биопомойка.
yuris:
Июнь 21, 2018 в 22:15
))) Ви всер’йоз думаєте, що я не знаю про експертів і т.д., які пишуть і радять і т.д. для парламенту?
Але ж – хіба парламент (саме ті ПРОДАЖНІ кнопкодави!) не має права завжди влізти в ті тексти? Має. І користується тим правом. У якому саме конфлікти інтересів. І ви, експерти, зробіть їм хоч шедевр – легко спаскудять.
Та й експерти – хто вони, якщо не члени груп, зацікавлених аж ніяк не тільки чи й не стільки в якості майбутніх законів?
yuris Июнь 21, 2018 в 21:09, так, згоден з Вами, дякую за доповнення.
Я дуже задоволений нашим новим Законом про освіту. Зміни відбуваються, я навіть дивуюсь, що так швидко – повільніше, чим хотілося б, але швидше, чим можливо. :)Дивуюсь, але, мабуть, розвиток дітей, нового покоління, іде швидше за закони, і скоро вони писатимуть ті закони. 🙂
Пан OS Июнь 21, 2018 в 21:59, Ваш стаття чудова. Я знаю одного непоганого хлопця, який в робочих групах саме і пише закони. Депутати чи депутатькі групи лише доручать їм тематику, а вони, ці молоді, скромні та свідомі хлопці, такі, як мій знайомий, їх виписують.
Це правильно.
Депутатам – корито та шоу, а нормальній молоді – написання законів. Так добре.
История цивилизации и история философии насчитывает огромное множество разных философских школ. Все эти школы рассматривали один и тот же круг вопросов, но приходили к разным, порой взаимоисключающим, выводам. В круг рассматриваемых вопросов непременно попадала и такая философская категория, как справедливость. Из этого следует, что и философия, и эта категория, являются суждениями сугубо субъективными. Теория Джона Ролза всего лишь одна из таких школ, а его мысленный эксперимент является сугубо умозрительным, т.е. не имеющим отношения к практике. На практике же наиболее часто приходится сталкиваться не с философскими категориями, а с компромиссами. Компромисс – это решение проблемы, которое не удовлетворяет обе (или больше) договаривающиеся стороны в одинаковой степени, но позволяет оставить открытый конфликт позади и двигаться дальше. Поскольку различные слои населения, или классы, постоянно конфликтуют, имея взаимоисключающие интересы и, следовательно, представления о справедливости, то конституция должна представлять некий перечень правил, которые должен учитывать любой компромисс. Чем этих правил меньше, тем проще сторонам учесть их при выработке любого компромиссного решения.
В нашей Конституции первое, что бросается в глаза, это ее загроможденность статьями, которые должны быть в подконституционных законах, но не в тексте самой конституции. В этом отношении наиболее удачным образцом является конституция США, представляющая собой небольшой по объему документ, в котором перечислены только наиболее основополагающие статьи. Все более подробные, а потому более объемные трактования, отнесены к поправкам, которые хоть и являются конституционными документами, однако в иерархии стоят на ступень ниже самой конституции.
Нам нужно брать за основу лучшие образцы, показавшие свою жизнестойкость на протяжении многих поколений, а не писать на коленке сказки дедушки Панаса. Вся эта, предложенная автором Асамблея, никогда не закончит свою работу, если даже допустить, что ее вообще удастся когда-нибудь собрать
Трохи не в тему, але в глобальну нашу тему…
https://www.youtube.com/watch?time_continue=33&v=j4E2atmr40o
Работай, плати и подыхай! – Опрос о повышении пенсионного возраста в Ульяновске
Коменти теж радують…
Шановний “Валерий” (Июнь 21, 2018 в 22:12),
сподіваюсь, що Ви не дружите лише з мовою, а не з розумом, тому й відповідаю на Ваше “умничанье”.
Речь в моём комментарии шла не о том, что “проффесор” имеет хорошее образование, если диссертация им подписанная хорошего качества (о её ценности уж не Вам судить),
а о том, что имеется масса лиц, которым присвоены учёные степени за работы, выполненные не ими. Всего лишь.
И эту проблему разгребать и разгребать!
А Вам на будущее советую прежде, чем “умничать”, внимательно читать текст, который вы обсуждаете.
—
А по-поводу статьи Ярослава очень чёткую формулировку дал комментатор “Док”:
“Вся эта, предложенная автором Асамблея, никогда не закончит свою работу, если даже допустить, что ее вообще удастся когда-нибудь собрать”.
Повністю із цим погоджуюся.
Шановний “Валерий” (Июнь 21, 2018 в 22:12),
дуже сподіваюся, що Ви не дружите з мовою, а не розумом, тому й відповідаю Вам.
В моём комментарии речь шла не о том, что “проффесор” имеет “высокую образованность” (Ваш термин), если подписанная им диссертация хорошего качества (об этом уж не Вам судить),
а о том, что имеется немало лиц, которым присвоены учёные степени за работы, выполненные не ими. Всего лишь.
И эту проблему нам расхлёбывать и расхлёбывать.
А Вам советую на будущее, прежде чем “умничать” внимательно прочитывать текст (не по диагонали), который собираетесь обсуждать.
—
А щодо статті Ярослава, то дуже влучно стосовно неї висловився коментатор “Док”:
“Вся эта, предложенная автором Асамблея, никогда не закончит свою работу, если даже допустить, что ее вообще удастся когда-нибудь собрать”.
Повністю погоджуюся з цим.
М-да.. Конституция, группа создающих её, общий референдум по конституции. Как бы неплохо. Самое время вспомнить Дж. Вашингтона и других в группе, ну и Конституцию США. Создатели Конституции США на сказочной машине времени могут перенестись в современный Пакистан — и кому они там будут нужны? Арестуют и в лучшем случае вышлют. Конституция страны, как и процесс её создания есть верхушка айсберга. Айсберг же — народ со всеми слоями общества и их взглядами, убеждениями. Мимикрия верхушки этой под Европу почти ничего не меняет. Т.е. созреет украинское общество в целом — будет и у нас порядок в демократической Конституции и законах.
Несколько удивило в статье: “пряиое правление народа” = “красные кхмеры”. Прямое правление народа — ясса Чингис-хана с поголовно вооружёнными людьми или когда в США говорят “мы, народ города, штата…”. Красные кхмеры появляются при прямом НЕЖЕЛАНИИ править со стороны народа. А как только желание появляется, то и структуризация представительства вызывается к жизни.
Для послідовників найбільших релігійних течій: віруючих, агностиків та атеїстів, хотів би привести слова Ісуса Хреста з Євангеліє (Нагірна проповідь, так звані – блаженства), де Він каже: ” … Щасливі миротворці бо вони Синами Божими стануть і т.д. …”, але людство вперто цитує з П’ятикнижжя Мойсеєвого – 10 заповідей (… не вбий і т.д. …). Це так, щодо процесу творення конституцій.
To Валерий: Июнь 21, 2018 в 22:12
Сам свої ж слова і спростовуєш – всі коментарі дурні, один я білий та пухнастий, а головне – розумний. Стільки людей, скільки ж і думок, тим ми й відрізняємось від московського стада.
Яке в біса “правління народу” в Камбоджі?
Комуняки ТРИЧІ виродженого розливу (0. Маркс -> 1. Ленін -> 2. Мао -> 3. Пол Пот) вчинили бузувірський “експеримент” зі знищення цивілізації як такої — хунвейбіни відпочивали. Який там “народ” правив? Народ вбивали всіма можливими способами, виховуючи зомбований охлос типу гіві та моторол, тільки ще й сільських з глибокої азійської діри!
yuris:
Июнь 21, 2018 в 20:03
Для айтішників окреме пояснення.
Come on. Democracy is IoC and laws are interfaces.
Стаття ні про що. Ну справді, про що стаття?
Про “теорію справедливості” Джона Ролза? Про Установчі збори? Про непотрібність Конституційного суду?
Процес змін Конституції може дуже легко стали нескінченним. Кінця краю не буде все новим та новим змінам, щоновішим та якщонайновішим Конституціям.
Може треба не процесом захоплюватися, а спитати, спочатку себе самого: що саме поганого у діючій Конституції? Що дійсно треба змінити у ній?
yuriy, Конституція України, дійсно може і не ідеальна, але нормальна. Але Ви впадаєте в ідеалізм та починаєте шукати коріння проблем у, немовби, недосконалості економічної системи.
Та будь-які закони та постулати можна порушувати, якщо це вигідно та за це нічого нікому не буде.
Коріння проблеми – це недопатріотизм народу.
Наскільки народ зденаціоналізований – наскільки він аморальний.
Мораль – це не абстрактна категорія, а категорія відповідальності. Відповідальності перед ким? Спочатку перед самим собою та своєю сім’єю. Далі, відповідальність перед рідними, друзями, партнерами.
Вищий тип відповідальності – це національні інтереси. Те, що вигідно державі – те і морально. Вигідно не якомусь чиновнику чи навіть президенту, а інтересам усієї нації. Тобто, відповідальність не може бути абстрактною, це похідна від найвищих інтересів. Вектори особистих егоїстичних інтересів інтегруються у національні інтереси, тоді і лише тоді, виникає
відповідальність перед іншими людьми.
Наприклад, аморально продавати своїх дітей у сексуальне рабство за гроші. Аморально вбивати своїх батьків чи виганяти їх з помешкання. Але хіба такого не буває?
Зраджувати свою державу теж матеріально вигідно, але хіба лише
жах перед покаранням мусить громадян не чинити злочини?
А так звані права людини – це просто джентльменські домовленості між державами. Це права громадян одних країн у кордонах інших країн. Людей без громадянства доволі мало. І якщо відверто, за них реально НІХТО піклуватися не хоче.
В обговоренні статті декілька дописувачів доказують необхідність розшарування суспільства на еліту і нееліту (по термінології Укропу – “бидло”). При цьому вважається необхідним надати еліті певні права (формування конституції, написання законів тощо) та обмежити нееліту (“бидло”) в використанні таких прав.
Пропоную “еліті” суспільства відповісти на декілька запитань:
– скільки чоловік в Вашій класифікації попадає в розряд “бидла”?
– скільки з них погодяться, що їх віднесли до категорії “бидла” і не будуть висловлювати невдоволення?
– скільки з них не погодяться на роль “бидла” і будуть чинитти спротив;
– скільки з тих, хто буде чинити спротив, обмежиться зеленкою;
– скільки з тих, хто буде чинити спротив, не обмежиться зеленкою, а перейде до більш радикальних дій;
– чи готові Ви Вийти на мітинг у своєму рідному місті і обгрунтувати “бидлу”, чому “бидло” має бути бмежено в правах?
– яким чином “еліті” взяти владу, щоб розширити свої права і обмежити права “бидла”?
– як довго “бидло” буде терпіти владу “еліти”?
Особисте враження. Читаючи коментарі “еліти” я відчував, що мене вже віднесли до категорії “бидла”.
Стосовно статті Ярослава. Відкриваємо Конституцію України”. Читаємо порядок внесення змін в Конституцію. Чинним складом Верховної Ради вносимо зміни до Конституції України, які дозволять скликати Установчі збори. Скликаємо Установчі збори (за участі чи без участі “бидла”?). Приймаємо нову Конституцію України. ПРОФІТ!
Сталінська конституція 1936 року на той час була дуже прогресивною і справедливою. Але це не заважало керівництву країни знищити мільйони. Так і наша конституція не гарна і не погана. Це точка опори. Це просто колективний договір між населенням та державою. Де прописані права і обов’язки . На разі вона не виконується не державою не населенням. Ось в чому основна проблема. І нам потрібно не змінювати Конституцію а змінювати закони які б відповідали Конституції. До речі мені абсолютно байдуже у кого які повноваження. Мені цікавить мої права і мої обов’язки. Я не повинен знати всі закони та підзаконні акти. Я повинен знати і керуватись тільки Конституцією. І якщо в якомусь законі явне порушення моїх прав чи обов’язків тоді пробачте.
шановний пане Yaroslav! Ваша робота потрібна. Стосовно коментів: У меня для вас других комментаторов нет. Ну, Ви зрозуміли.
От у тому і річ що, як Ви пишете “В статті Ярослава немає ні слова про ту проблему, якої я торкнувся. Щоб усвідомити цю проблему, треба як мінімум фахово займатися теорією держави та права та конституційним правом.” Саме тому Ваш сприймається як “в огороді бузина, а в Києві дядько”. Якщо Ви вже вирішили ввести нові проблеми до обговорення, то хочаб ротувмачте звідки ті проблеми, та яке мають відношення до того, про що пише Ярослав.
Якщо Ви такий вже знавець конституційного права і вважаєте ці знання конче необхідними для написання тексту контитуції, то покакжіть мені, а краще доведіть, що таким знаннями володіли всі автори конституції США. Чи, може, то вони за нестатком розуму написали текст, який Штати вже 200 років не змінюють, а тільки приймають поправки до того тексту.
Наостанок наведу цитату із статті Ярослава: “…все ж таки второпав про що в цій роботи йдеться. Вона про те, як досягти справедливості, і як зробити так, щоб вважалося найсправедливішим.” Зверніть увагу на те, що Ярослав не веде мови про досягнення абсолютної справедливості. Він пише: “…. як зробити так, щоб щоб вважалося найсправедливішим”. ВВАЖАЛОСЯ !!! Іншими словами, мова не про досягнення абсолютної (дійсно неіснуючої справедливості). Мова про досягнення консенсусу в суспільстві, мова про те, щоб декларувати такі головні закони та правила у суспільстві, які це суспільство БУДЕ ВВАЖАТИ найсправедливишім. А це дещо інше ніж неіснуюча “об’єктивна справедливість”
У підсумку. Який Ви коментар написали, таке за нього і отримали
Валерій, не скажу за всіх, але автор Декларації та третій Президент США Томас Джефферсон мав вищу юридичну освіту та адвокатську практику. А поправки, це і є зміни, між іншим. Пилип Орлик та Кость Гордієнко, автори української прото-конституції обидва мали чудову освіту. А тепер Ви назвіть хоч одну Конституцію, написану фермерами, шахтарями або доярками, тощо.
Розтлумачувати основи конституційнлго права я не зобов’язаний, і не маю на це часу та натхнення. Проблема строгого розділення принципів та правил, яку я згадав, не має прямого зв’язку з тезами автора статті, проте і не є оффтопіком. Можу погодитись, що мабуть не варто було про це тут писати, аудиторія як видно, надто далека від цього.
Я скрін паспорта надсилати не буду, повірте на слово, що звуть мене Ярослав. Дивно, що у величезній Україні є аж два Ярослава, так?
В ваших предыдущих постах вас зовут “Иван” и “Іван Соболь”. Странно?
И все же нехорошо использовать чужие ники, даже если у вас то же самое имя.
Все комментаторы безусловно справедливы, потому что именно так и выглядит “справедливость от каждого”.
Тут почему-то вспоминается давний анекдот о внучке декабриста с её фразой о революционерах: “Они за то, чтобы не было богатых?! Странно! А мой дедушка боролся за то, чтобы не было бедных…”
И, кстати, 1971 год уже достаточно далеко и мы уже подошли вплотную к этому “взятому отдельно от общества и положения в нем” фантастическому разумному не коррумпированному человеку. Это – искусственный интеллект. Почему бы программерам вкупе с юристами не попытаться впихнуть в подобный не заангажированный “мозг” реальное состояние общества и все существующие и существовавшие в мире модели сообществ. Пусть погудит и выдаст чёткие правила Конституции – как жить всем, если векторов больше, чем у пресловутых лебедя, раки и щуки.
Если мы вдруг стали первыми по поставке электромобилей (спасибо полиции!), то почему бы нам не стать первыми в принятии РАЗУМНОЙ конституции.
(Боюсь только, что ИИ проще будет объявить всё заражённым и загнать всё сообщество под землю, чтобы не мешало на поверхности соблюдать все нормы – Конституции, правил дорожного движения, правил охраны труда и т.п. У фантастов подобное развитие событий уже озвучено. И, кстати, ИИ легко проведёт эту грань элита/быдло – черту “быдла” человеческие организмы вряд ли преодолеют) 🙂
Думаю ограничения для права голосования назрели.Почему-то некоторых взволновало слово “быдло” и кто подпадает под это название.Абсолютно индифферентно отношусь как к слову, так и способу ранжирования.Лично мне хотелось бы ограничить право голосования некоторых статусных категорий. Например отбывающих наказание и военнослужащих. Просто из-за упрощенной возможности манипуляций среди этих категорий.
Забываем про слово быдло и говорим просто о праве.Предлагаю (например) регулярно всем гражданам желающим воспользоваться правом голоса на будущих выборах (перед каждыми выборами) подтверждать его определенными действиями. Всем известно о ежегодном ЗНО для учащихся. Проводим аналогично этой процедуре такой же экзамен для претендента,вслед за школьниками, на право воспользоваться правом голоса. Ответив правильно на 2-3 десятка вопросов претендент вносится в списки голосующих на следующих выборах.Кроме того,чтобы исключить тех. кто за пачку гречки дарит свой голос любому, ввести оплату (например 17грн.) за прохождение экзамена. Это заодно снизит нагрузку на бюджет. Надеюсь так жадные, тупые и пофигисты отсеются автоматически. Списки голосующих сформируются без умерших при совке. Да и голосовать можно будет на любом участке в Украине. Это принцип. Технические детали решаемы.
Для Vazek:
Июнь 22, 2018 в 13:38
Думаю ограничения для права голосования назрели.Почему-то некоторых взволновало слово «быдло» и кто подпадает под это название.Абсолютно индифферентно отношусь как к слову, так и способу ранжирования.Лично мне хотелось бы ограничить право голосования некоторых статусных категорий. Например отбывающих наказание и военнослужащих. Просто из-за упрощенной возможности манипуляций среди этих категорий.
________________________________________________________________
Будь-ласка, спробуйте максимально чесно відповісти на ті 8 запитань, які я написав дещо раніше. Дуже цікаво взнати Ваш прогноз про дії тих, кого Ви плануєте обмежити в праві голосувати.
Персонально для Вас дев’яте запитання: чи готові Ви вибрати будь-яку бригаду в зоні ООС та довести в особистій розмові свою точку зору:
– командиру бригади;
– на кожному ВОПі.
Якщо напишете, що готові, я Вам не повірю.
Ну і наостанок. Ви пропонуєте створити ще одну державну або представницьку структуру, виключним видом діяльності якої буде прийняття рішень про дозвіл або заборону. Прекрасна кормушка, Вам не здається?
Шановний пане капітан! До Вашого посту про бидло погоджувався з Вашими попередніми постами. Але Ваші питання дуже здивували : “…— як довго «бидло» буде терпіти владу «еліти»?…”
Невже не зрозуміло, що бидло буде терпіти завжди. Якщо воно не буде терпіти, то не буде й бидлом!
Стосовно військових. Не має значення чи то комбриг,чи солдат.Незрозуміло чому Ви їх поділили. Військові не завжди голосували,та й зараз вони мають бути аполітичні. А примушувати їх робити політичні дії вважаю не вірним. Але це не принципово. Вважаєте потрібним голосувати-будь ласка.
“І наостанок”. Нічого не пропоную створювати. Нехай та система, що приймає ЗНО прийме і Ваш іспит.
Крім того. Не називайте ці дії обмеженням. Називайте підтвердженням права!
І останнє. Ну дуже розчарували своїми своїми бидло-питаннями,а так подобались.
Vazek:
Июнь 22, 2018 в 13:38
.Лично мне хотелось бы ограничить право голосования некоторых статусных категорий. Например отбывающих наказание и военнослужащих.
Vazek:
Июнь 22, 2018 в 16:07
Стосовно військових. Не має значення чи то комбриг,чи солдат.Незрозуміло чому Ви їх поділили. Військові не завжди голосували,та й зараз вони мають бути аполітичні. А примушувати їх робити політичні дії вважаю не вірним. Але це не принципово. Вважаєте потрібним голосувати-будь ласка.
________________________________________________________________
Так все таки, Вам би хотілось обмежити право голосування військовослужбовців, чи Ви вже на льоту перевзулися?
Стосовно поділу військовослужбовців. Без дозволу комбрига в зоні ООС Вас не пустять на ВОПи. Допуск на ВОПИ – це його відповідальність за Ваше життя. Тому, спочатку комбриг, потім, при його дозволі, можете їхати по ВОПах.
А взагалі, Ваша позиція виглядає так: давайте ми за допомогою адмінресурсу усунемо від виборів наших політичних опонентів, а потім я, білий і пушистий, зроблю рай на території однієї окремої держави, і для еліти, і для бидла.
В мене є інша пропозиція.
1. Переконати тих, хто ще коливається в політичних питаннях, і зробити з них своїх союзників.
2. Спробувати переконати політичних противників, заставити їх сумніватися в своїх політичних поглядах, змусити коливатися, а далі – дивись пункт 1.
Але це – великий шмат роботи. І, як мені здається, він Вам не під силу.
PS. Пропозиція відповісти на 9 запитань залишається в силі.
Vazek:
Июнь 22, 2018 в 16:07
І останнє. Ну дуже розчарували своїми своїми бидло-питаннями,а так подобались.
______________________________________________________________
Все таки мене вже зарахували до складу бидла.
Для тех, кто считает, что его “записали” не в ту команду:
“… мир не разделен на плохих и хороших. В каждом есть и светлая и темная сторона. Главное то, какую выбрал ты. Это определяет все.” (Цитата из Гарри Поттера)
Более точный оригинал:
“We have all got both light and dark inside us. What matters is the power we choose to act on. That’s who we really are.“
Почалася балаканина відносно 1) бидло та 2) справедливість. Але “бидло” то є лайка, яку застосовують до ворога (навіть, який не нападає просто зараз). Справедливість? Та вона ж наче двосічний клинок — тільки на сусіда, а й тут же сам порізався об свої гріхи-проблеми-погані_вчинки. Але Бог дивиться на серце людини та на її дії. В нього своя система зважування людської душі.
3 Ездра 1
25 Тому що ви Мене оставили, і Я оставлю вас. Коли ви в Мене проситимете милосердя, не змилосерджуся над вами.
26 Коли закличите до Мене, Я не вислухаю вас. Бо ви нечистими зробили ваші руки кров’ю, і ваші ноги швидкі, щоб чинити вбивства.
27 Ви оставили не Мене, але себе самих, говорить Господь.
30 Я так зібрав вас, як квочка своїх малят під свої крила. Тепер же, що зроблю з вами? Відкину вас від мого лиця.
До филип’ян 2
20 Бо не маю нікого іншого щирішого, хто б ревніше клопотався про вас; 21 адже всі шукають свого, а не того, що Ісуса Христа.
Второзаконня 9
20 І Господь дуже розгнівався на Аарона, щоб його вигубити, і я помолився і за Аарона в тому числі. 21 І ваш гріх, який ви вчинили – теля (статуя), взяв я його і спалив я його в огні, і розбив я його дуже розмоловши…
– – – – – – – – –
sk13, оскільки Вам подобаються цитати, відповім вам цитатою:
“Небо і Земля позбавлені співчуття
і не заважають діяти всьому живому.
Людині слід без жалю сприймати себе й інших,
як солом’яне опудало, яке спалять на святі.
Простір між Небом і Землею порожній –
тому він не зникає і придатний для життя.
Він мінливий – тому незрівнянний у проявах.
Але доволі – життя не любить марних слів.”
Автора та текст, думаю, впізнаєте і без посилань 😉
yuris: “Автора та текст, думаю, впізнаєте і без посилань”
Вважаю такий спосіб зневажливим. Бо це не відомі факти і т.і., а щось персональне.
Заява “Людині слід без жалю сприймати себе й інших, як солом’яне опудало, яке спалять на святі.” — теж персональна, але чия насправді? Що за країна жила або живе під цим гаслом? Де її успіхи? Європа була орієнтована на християнство, де є змилування та прощення, де тіло людське є храм духа, а не якесь бридке опудало. Отож бажаю Вам, yuris вибрати, де жити.
Європа тисячу років перебуває в жахливому християнському сні, і як тільки вона почала прокидатися – ми побачили шалені успіхи наук, мистецтва, економіки etc. Не нав’язуйте своїх забобонів.
Тобто, Ви раніше даосські тексти цитували в коментах на ЛО, і не раз, а Дао Де Дзин не впізнали?
От так завжди, дивишся, наприклад, людина цитує Чжуан Цзи, тішишся, що ще хтось осягає найшляхетніший з шляхів, а варто трохи глибше копнути, і натикаєшся на чергове солом’яне опудало. І черговий раз переконуєшся, що правий таки був Лао Цзи.