Уважаемые коллеги!
Как мы и обещали, сделали большую часть работы по созданию мемориального раздела, посвященного памяти Тимура Литовченко. Мы собрали все его статьи, которые он писал на ЛО под своим именем и под псевдонимом Дід Панс в отдельный раздел. Теперь все, кто хочет зайти и перечитать его статьи, могут это сделать либо по ссылке отсюда, либо с панели «Категории» в правой части страницы. Там создана категория «Тимур», по которой можно в любой момент перейти и увидеть все, что он писал для нас за это время, а это – больше 250 страниц.
Но это – не все, что было написано от его имени. На начальном этапе, когда он только пришел на ЛО, небольшая часть его статей выкладывалась мною, но вверху, как это у нас принято, было указано его авторство. Мы постараемся найти и эти материалы, чтобы включить в его именную категорию, но если у кого-то будет время и удастся найти именно такие материалы, без его автоматической титровки, а под моим аккаунтом, будем благодарны за помощь. Ну и у кого будет возможность, помяните коллегу в положенное для этого время.
Перечитую зараз його статті на ЛО, які з різних причин відклав на “потім”, і зупинився на “Ave Maria”. Зацікавився коментарями, і тут як грім з небес: https://defence-line.org/2021/10/ave-maria-chastina-2/#comment-378607
“Але ми тут усі перехворіли. Думаємо ПЛР-тест здавати. І в п’ятницю-суботу мені було настільки хріново…” 18 жовтня. Слів немає, знову слухаю всі “Ave Maria” 🙁
Це вже, напевно, його останній коментар на сторінках ЛО, окрім статті “Казочка про газ для Сербії” того ж дня.
Дякую.
Читав все, але чогось саме допис “Ave Maria” перечитував і переслуховував декілька разів. Це, мабудь, було його прощання. Спочивай з миром.
“Мы постараемся найти и эти материалы, чтобы включить в его именную категорию, но если у кого-то будет время и удастся найти именно такие материалы, без его автоматической титровки, а под моим аккаунтом”
Я сделал поиск и отправил на почту что я нашел.
Коментарі Тимура, розгорнуті діалоги до інших статей також є цікавими, однак їх врахувати вже буде складніше. Хоча нічого неможливого немає.
Автору подяка!
Тимуру – світла Пам’ять…
Сергій, повністю з Вами згоден, що до коментарів. Проте, у якому форматі ви це бачите?
Якщо статті та дописи є самодостатніми, то окремі коменти як публікувати? – читачам буде не зрозумілий сам контекст або ж про що йшла мова в гілці діалогу
“…читачам буде не зрозумілий сам контекст або ж про що йшла мова в гілці діалогу..”
Може ,кожен коментар супроводжувати посиланнями на саму статтю? Тоді той, хто не вловив початок дискусії, зможе до неї повернутись?
Можна б було створити окрему підкатегорію “Коментарі” з посиланнями на відповідну статтю, десь так. Поступово б за допомогою читачів заповнювалось, можливо з коротким поясненням.
Найти то их как раз легко. А дальше что делать?
Плачу… Не заходила на ЛО деякий час і перша стаття ця… Але вірю в щедрість та справедливість Всесвіту в кожному з Світів.
А Тимур, безумовно, своїм життям заслуговує на найвищу подяку від Всевишнього! Спочивай з миром, друже!
В подборке “Тимур” нет статьи “Evil Empire” от 11 листопада 2020.
https://defence-line.org/2020/11/evil-empire-chastina-1/
Це, мабуть, кращий пам’ятник Тимуру – не холодний камінь, а живий інтерактив. Тимур цікаво пише і вмів повернути предмет опису під несподіваним кутом. То ж ЛО зробила велику справу, щоб цікава і непересічна людина залишилася серед нас…
Так.
І коли хтось зробить тривимірну мапу України (де третя вісь – час), це теж буде в пам’ять його.
Уважаемый Автор, спасибо за раздел! Есть только одно уточнение и пожелание – поскольку статьи на сайте не только для “своих”, то и человек, впервые зашедший на сайт, должен понимать что есть что. Поэтому было бы наверно разумнее уж очень лаконичную надпись “ТИМУР”, заменить на более развернутую чтобы было понятно каждому? А для нас достаточно имени, Вы правы…
Попробуйте найти в этом имени еще один смысл. Он там есть. Как почти во всем.
Подяка. Наче і пробоїна в наших рядах не такою зяючою буде. Аве Марія.
Можна б було створити окремий підкатегорію “Коментарі” з посиланнями на відповідну статтю, десь так. Поступово б за допомогою читачів заповнювалось, можливо з коротким поясненням.
Не зрощзумів ідеї. Двигун айта не дуже дає гратися, оскільки пошкоджений атаками і можливо таке просто не можна зробити. Але я не поняв, що ви маєте на увазі.
Вибачайте, це відповідь на питання вище, яка випадково сюди попала.
Минулої неділі на службі Божій подав записки за Тимура та Олену. Я не знаю, чи були вони хрещені, тож підійшов до отця-настоятеля запитати дозволу, так заведено. Розказав йому про безперечну віру Тимура, згадав, що вони (подружжя) були Наші… Просто є деякі канонічні обмеження, тобто за нехрещених не можна молитись під час літургії. Але священик взяв записки і читав їх із супутніми молитвами, стоячи перед Престолом у вівтарі. Він сказав, що має благословіння молитись за нехрещених. Тож маємо надію, що з милості Своєї пошле Господь спочилим Тимуру і Олені прощення і відпущення гріхів їх, душі їх оселить в оселях, де святі Його спочивають, і сотворить їм вічну пам’ять. Амінь.
І ще. Субота на цьому тижні – поминальна, тож, в кого є потреба помолитись за померлих – скористайтесь нагодою.
“Я не знаю, чи були вони хрещені”
Насколько я понимаю Тимур бы иудей.
Мабуть, так. Але, якщо людина хрещена, будь-хто може молитись за неї (живу чи спочилу) на літургії. У мене є знайомий, приятель, що визначає себе як язичника. У дитинстві він був хрещений. І це дає мені змогу молитися за нього і його дітей (бо їх хрестили, не питаючи батька, так вийшло). А коли людина вже пішла з цього світу, молитви за неї можуть творити тільки живі, вона сама вже не може змінити жодної миті чи події свого життя, хоч би як хотіла те зробити. Якось так.
Везде одинаков Господень посев,
и врут нам о разнице наций
все люди – евреи, и просто не все
нашли пока смелость признаться. И. Губерман.