«Вікно Овертона»: як зазомбувати українців

А втім, попрацювати з населенням нашої країни російський маніпулятор зміг торік під час президентських, а потім і парламентських виборів 2019 року. І що ж?! При спробі виявити маркер, характерний саме для «вікна Овертона», як маніпулятивної технології — загальноприйнятний евфемізм, який пом’якшує або маскує щось неприйнятне для суспільства, наштовхуємось знов-таки на дуплет (ось воно — дублювання евфемізму, про яке я говорив!) зі словосполучення і слова:

«СЛУГА НАРОДУ» + «ЗЕЛЕНЬ» («ЗЕЛЕНІ»)

Щодо «слуги народу», то так називалися 3-сезонний телесеріал і повнометражний художній фільм (що являв собою дещо підрихтований другий сезон телесеріалу) про телевізійного персонажа — «президента Голобородька», а згодом — політична партія, зібрана «під рукою» вже реального лідера КВН-команди «95-й квартал» (Кривий Ріг), а до того ж і одного з засновників «Студії Квартал 95» Володимира Зеленського.

З «зеленню» («зеленими») ситуація набагато складніша, ніж здається на перший погляд. Те, що лежить на поверхні — це:

• — асоціація з прізвищем «Зеленський»;
• — колір тла агітаційних матеріалів як кандидата в президенти Володимира Зеленського, так і партії «Слуга народу»;
• — непряма асоціація з кольором американської валюти — USD;
• — прихована асоціація «зеленими» — в радянській історіографії так називалася «третя сила Громадянської війни» (доречно нагадати, що одним з популярних українських отаманів того часу був «батько Зелений» — Данило Терпило);
• — контрасоціація з «помаранчевими» — узагальненою рушійною силою української Помаранчевої революції (точніше, фронди) 2004 року.

Можна підшукати й інші асоціації, проте, як бачимо, навіть наведені є в цілому позитивними. І головне, все це було легко з прізвищем кандидата в президенти…

В дуплеті із словосполучення «слуга народу» і слова «зелень»/»зелені»:

• — словосполучення «слуга народу» спочатку маскує той факт, що комік-шоу (стендап-шоу, а простіше кажучи — «капусник») колишньої студентської КВН-команди видавалося за успішне українське сценічне мистецтво, а лідер «95-го кварталу» Володимир Зеленський — за успішного бізнесмена з юридичною освітою, здатного одним махом вирішити всі проблеми України;
• — слово «зелень»/«зелені» вбирало в себе, зокрема, і це словосполучення, як тло агітаційних матеріалів у відповідних виборчих кампаніях.

Зрозумівши все це, знов-таки спробуємо реставрувати повну «лінійку» градації дій, що мали на меті маніпулятивний вплив на українців з метою приведення до влади кандидата в президенти Володимира Зеленського і політичної партії «Слуга народу»:

(0) Створення «вікна можливостей». Очевидно, якась російська спецслужба (гіпотетично — ФСБ) сформулювала «вікно Овертона» у вигляді ідеї, здавалося б, абсолютно немислимої для сучасної України: зазомбувати переважну більшість українського суспільства настільки потужно, щоб привести спочатку на найвищу в країні виборну посаду діючого артиста легкого жанру (який, до того ж, вийшов з любительського середовища КВН, не маючи профільної освіти), а потім і політичну партію, нашвидкоруч створену на схожій основі.

Тут варто звернути особливу увагу на ту обставину, що Вища українська ліга КВН являє собою національну «філію» колишнього всесоюзного, а тепер міжнародного руху телевізійних ігор «Клуб веселих і кмітливих». Між іншим, останніми роками з’явився ряд публікацій, які робилися доволі прозорі натяки на зв’язок «батька-засновника» руху КВН Олександра Маслякова з російськими спецслужбами… Таким чином, обрати кандидатуру, на яку робилася ставка, можна було буквально в заочному режимі — через керівництво міжнародного руху КВН. Стендап-комік з України, лідер команди, освіта юридична — анкетні дані можна було виявити у конкретної людини. І вибір відбувся… без жодних особистих контактів з представниками спецслужб!..

(1) Перший крок — знайти «радикалів», для яких визначальною idee fixe могло б стати виведення на перші позиції в системі держуправління людей, які тривіально не впораються зі своїми обов’язками й актуальними викликами… і тоді вся система державного управління (а заразом і держава Україна) розвалиться «природним шляхом», не викликаючи жодних підозр у більшості населення.

До речі, знов-таки зазначу: подібна ж схема була використана і при розвалі СРСР. Тоді у 1985 році на найвищу посаду — Генерального секретаря ЦК КПРС був виведений ще зовсім не старий чоловік, енергійний реформатор Михайло Горбачов. Прагнучи змінити явно застарілу радянську систему, він започаткував грандіозні реформи, з якими… «успішно» не впорався. Й у підсумку Радянський Союз наказав довго жити. Якщо цей алгоритм спрацював у середині 1980-х в масштабах СРСР — чому він не може спрацювати наприкінці 2010-х в Україні?..

Довго шукати отаких «радикалів» не довелося: це був умовний неформальний «клуб» українських олігархів, які були й лишаються досі кревно зацікавленими в пограбуванні України. А грабувати тим легше, чим слабшою є держава. До того ж, один з членів олігархічного «клубу» мав на прикметі підходящу команду КВН на чолі з тим самим підходящим (за всіма анкетними даними) лідером, якого не було найменшої потреби ані вербувати, ані «на гачок саджати» — бо через міжнародний рух КВН російські спецслужби давно вже зібрали про нього всі необхідні відомості, які тільки могли їх зацікавити!

На цьому кроці почалися зйомки та демонстрація по ТБ і через мережу Інтернет телесеріалу «Слуга народу» — по суті, неформальна багаторічна рекламна кампанія майбутнього президента Зеленського… який просто не міг відмовитися від пропозиції!

Насамкінець зазначу, що термін «слуга народу» занадто явно перегукується з іншим терміном — «раб на галерах», яким охарактеризував себе одного разу Путін… То хіба не можна припустити, що обидва терміни народилися в надрах однієї системи?..

(2) Другий крок — утворення прийнятного для суспільства маскувального евфемізму «зелень»/«зелені», який викликав море різноманітних приємних асоціацій (зокрема, ця приємність переносилася і на особу наміченого кандидата в президенти), а також маскував більш ранній термін (до того ж, явно споріднений з російським «рабом на галерах») — «слуга народу».

(3) Третій крок — прихильність до «слуги народу» Зеленського починає виставлятися як ознака молодості душі («це прикольно») або прогресивності поглядів її носія. Отже, підтримувати його — означає «бути прогресивним». А підтримувати прогресивного кандидата на виборах — це ж розумно!.. Тоді як супротивники Зеленського оголошувалися «ретроградами», «відсталими» і «введеними в оману».

(4) Четвертий крок — «розумна» ідея підтримки кандидатури Зеленського популяризується настільки швидкими темпами, що він виходить у другий тур президентських виборів. При цьому «радикали», які насправді просували його кандидатуру, як найбільш бажану для них, залишалися в умовній «тіні».

(5) П’ятий крок — як адекватний еквівалент «опитування громадської думки», готується і проводиться другий тур президентських виборів 2019 року.

(6) У фінальній точці «лінійки», після підбиття підсумків другого туру голосування на виборах Президента України 2019 року, переможцем виборчих перегонів з шаленим відривом від Петра Порошенка стає Володимир Зеленський. Парламентська виборча кампанія партії «Слуга народу» вибудовувалася схожим чином на аналогічних засадах.

Отже, внаслідок цілеспрямованої покрокового пересування «вікна можливостей» досягається поставлена мета: президентом України стає намічена персона.

(Далі буде)

---

При підготовці матеріалу використано розшифровку лекції, записаної Студією «TV-7 production» у Видавництві «Смолоскип»