Від редакції

За весь час передвиборчої кампанії ми вже кільканадцять разів писали про те, що маємо робити, аби не припустити ганьби України і фактичної капітуляції перед Московією. Аж ось до нас надходять приклади того, що люди роблять власноруч. Як знають наші постійні читачи, ми публікуємо посилання на статті у ФБ, і там нам часто надсилають дуже цікаві історії. А ще ми постійно присутні у Твіттері, де також даємо посилання на статті, а крім того – виступаємо у жанрі памфлєту, короткими фразами. Так от, наступний текст по суті є коментарем до однієї із статей у ФБ. Ми його наводимо майже у первинному виляді. Пан Юрій розповідає про власний досвід. Сподіваємось, це буде цікаво нашим колегам.

Автор: Скобко Юрій

1. Зустрів шістьох роботяг з сусідньої фірми на перекурі. Серед них був мій притомний знайомий.
Сходу починаю обурюватись, що сьогодні вже 17 квітня, а тепла як не було, так і нема, бо Порошенко для цього нічого не зробив. Знайомив підіграв: «вчора перебрав, а зараз голова тріщить, бо Порох так і не створив за 5 років такої горілки, щоб не було похмілля».
Хлопці регочуть.
– Нічого, кажу, скоро вже похмілля не буде актуальним, а буде суцільна ломка як у президента Зє.
Вдвох пояснили ситуацію відносно можливої наркозалежності кандидата, розказав як французька преса описала цю істоту.
Дійшло, не дійшло – не знаю. Але, можливо, щось в головах клацнуло.

2. На овочевому ринку, біля палатки, чую як інтелігентного вигляду чоловік поясняє молодому продавцю: «Не голосуй за віртуального, не голосуй за персонаж мультика…»
Дочекався, поки завершиться розмова, підійшов, привітався, спитав: «Що воюєш?
– Так, воюю.
– І як?
– Багато хто розуміє, багато хто мовчить, такого несприйняття як раніше не має…
Побажав йому успіхів, попросив не зупинятись. Він побажав мені сил.
Приємно, зустрів рідну душу.

3. Мясна палатка, беру індичину. Продавщиця з гвардії «мохерових беретів», поруч її колежанки з молочного ряду. Попереджає мене: «бачиш, ціни зросли»
– Так, і знаю чому.
– ….?
– Тому що бізнес готується до нового президента Зє. І це тільки початок, потім буде дефолт..
– Шо то таке?
– Це коли гривня валиться, можливо 60 – 100 за долар, коли куб газа 30-40 гривен та ніякої субсидії, коли пенсію будуть давати як у 90-х продуктами..
– То, шо, нам брати ковдру та повзти на цвинтар ?
– Якщо президент Зєля, то так. І не забудьте перебрати «тривожний тлумачок» (це той, що в «останню путь»)
Розвернувся, пішов. Ніяких прокльонів та образ, як було перед першим туром, не почув. Мовчали…

Де сміхом, де змалюванням картинок з фільмів жахів, в залежності від контингенту, намагаюся розбурхати те «болото», яке заросло смердючою ряскою Г+Г, 95 кварталу та суцільного рассмєшігоміка.

І якщо, не приведи Господь, 21 квітня народ вчинить масовий акт самогубства, не опускаймо руки, борімося вже у якості реаніматологів.

Шануймося, браття, бо ми того варті!

Автор: Скобко Юрій