Искусство скандалиста (Часть 3)

Здание Международного инвестиционного банка (МИБ) в Будапеште

Но в межвоенный период Венгрия не унималась и завела интриги с тем, чтобы отжать территории у соседей – Польши и Румынии. Ну а когда война началась и дело вплотную подошло к наступлению на совок, Венгрия таки отжала часть территории Румынии после того, как это же самое сделал совок. Причем, совок это сделал, опираясь на силу и численность собственной армии, а Венгрия – опираясь на уже имеющиеся союзнические отношения с Рейхом.

Собственно говоря, Германия как раз и стала аналогом «смотрящего по хате» в склоке, устроенной Венгрией против Румынии. В итоге, смотрящий решил скандал в пользу Венгрии. А позже, когда началась драка с совком, венгерская армия, в отличии от румынской, почти миллионной армии, никак себя не проявила, кроме образцово-показательного мародерства.

И вот сейчас история повторяется снова. Венгрия решила, что Украина оказалась слишком слабой и под этот шум можно поживиться за ее счет. И как несложно догадаться, она снова опирается не на собственные силы, а на структуры ЕС и НАТО, куда Украина не входит. Причем, она гадит не только Украине, но и своим союзникам. Просто напомним о том, что именно Венгрия, единственная страна, которая одновременно входит и в Альянс и в Евросоюз, размашисто действует против этих структур, на стороне федерации. И это касается не только Украины, достаточно вспомнить ее позицию по принятию в НАТО Финляндии, а сейчас Венгрия против вступления туда же Швеции.

Венгрия не только ни принимает участия в общеевропейской программе помощи Украине, но и как может – саботирует помощь, которую предоставляют другие страны. Кроме того, она последовательно занимает позиции, практически совпадающие с позициями москвы. Наблюдая за тем, что и как делает Венгрия, кто-то удивляется, но на самом деле, она не делает ничего нового. Она так поступала последние полтораста лет и в общем, на ней давно стоит клеймо «гов*омута».

Его можно не замечать или просто игнорировать, но тут надо понимать одно, именно в таких склоках, она себя чувствует в своей стихии, а потому – сама может генерировать склоки, чтобы в конце концов получить какие-то выгоды. И это становится проблемой не только соседей, но и тех, кто взял ее в союзники. Вена и Берлин – в курсе того, что это за союзничек так. Но лучше всего это знают в Бухаресте, где прекрасно помнят, что будучи союзниками Третьего Рейха и уже начав войну с совком, Румыния и Венгрия несколько раз выходили на грань конфликта, за которой была война уже между ними.

И вот сейчас мы наблюдаем удивительную картину. Пока Европа решает, что делать с этой «замечательной страной», главным достоинством которой уже явно стало вставляние палок в колеса ЕС и НАТО, Штаты начали действовать и объявили о санкциях в отношении Международного Инвестиционного Банка (МИБ), расположенного в Будапеште и имеющего в своем составе 25% правительства Венгрии. Изначально этот банк базировался в москве, но с началом широкомасштабных военных действий в Украине – переехал в Будапешт.

Это финансовое учреждение давно и прочно пользуется репутацией шпионского банка и в составе конечных бенефициаров имеет экс-сотрудников ФСБ, хотя всем известно, что их «экс» не бывает. Причем, тот банк не только обслуживает финансовые потоки конторской элиты, но и финансирует зарубежные операции российских спецслужб. Но доля капитала Венгрии и регистрация в стране ЕС и НАТО, делала его, до последнего времени, непотопляемым. И вот штаты упекли под санкции совет директоров Банка, в том числе и гражданина Венгрии, а товарищу Орбану прошел сигнал о том, что его «крыша», для таких структур, больше не действует.

Правительство Венгрии уже высказало свое возмущение такими действиями Штатов и назвало это вмешательство в свои внутренние дела и ущемление суверенитета. Странно, но там почему-то решили, что удушение конторской структуры, прямо действует на суверенитет Венгрии. Тем не менее, сигнал этот принят и понят, а правительство Венгрии выводит оттуда свои средства. Ведь дружба – дружбой, а денежки – врозь. Ну а нам следует запомнить навсегда, что с одной стороны нашей территории находится садистическая, кровожадная тварь, но с другой – гов*омут, с которым боже упаси когда-то иметь дело.

25 Comments on "Искусство скандалиста (Часть 3)"

  1. rudolf_bochkin | 18.04.2023 at 20:50 |

    “форинт – не гроші,
    мАдяр – не людина” (с)

    • Did Groza Moderator | 19.04.2023 at 13:46 |

      Понятно, что наболело.
      Но, пожалуйста, давайте факты без обидных эпитетов.
      Есть немало людей, кого это может незаслуженно обидеть

      • Ігор | 19.04.2023 at 14:17 |

        нестор шуфрич ду-у-у-же образиться.ну і він того заслужив.

        • Did Groza Moderator | 19.04.2023 at 18:16 |

          Ну тому виродку можете навіть пику наквасити

  2. tumnin | 18.04.2023 at 20:51 |

    “Говорил я тебе – ты этих мадьяр плохо знаешь!”
    (с) Сапёр Водичка, “Похождения бравого солдата Швейка”, Ярослав Гашек

  3. strelok17 | 18.04.2023 at 21:09 |

    Мій батько був під окупацією у ДСВ. І казав що найгірше до людей ставилися мадяри. Найкраще італійці і румуни.

    • Ігор | 19.04.2023 at 06:04 |

      Німці – військові теж відносилися нормально, бабуся Галя казала.
      Поки не прийщли ацівабаДітелі.
      Такої волі Ви ще не бачили.

      Україна понад усе.
      Смерть ворогам та зрадникам.
      https://www.youtube.com/watch?v=-KiUwb0thGU

  4. Boeing | 18.04.2023 at 21:49 |

    Вот интересно, а могут европейские структуры изгнать венгрию из ЕС и НАТО? Просто, чтобы не крысятничали во славу свиих балалаечных хозяев?

  5. VOLODYMYR | 18.04.2023 at 22:02 |

    Мій батько згадував, що венгри були гірші есесівців. Самими добродушними були італійці і румуни.

    • Ігор | 19.04.2023 at 06:12 |

      То ми будемо про це памʼятати чи знову співати про такку тяжку долю?
      То шо ми віддамо нашим дітям та онукам?
      Схаменіться Рідненьки мої.

      Ваш Брат Ігор.

      • Ксеня | 19.04.2023 at 08:05 |

        Пане Ігоре, а ось трошки новітньої історії. Торішнього березня дочка з онуками і собакою виїхала на Захід. Так ось, проїджаючи Угорщину не могла ні гроші зняти, ні машину заправити. Спілкувалася англійською, українською, “сурдоперекладом” але всі ставали сліпоглухонімими. Це сучасне спостереження наших біженців. Плакали мої діти в Румунії, де їм прикордонники і волонтери допомогли ( навіть собані якийся корм принесли)

        • Ігор | 19.04.2023 at 08:22 |

          Шановна пані Ксенія
          Моя доня теж там була у Мадяршині.
          Я про те хто Ми
          Як нас звати
          Як наші онуки будуть себе відзначати?
          З повагою Ігор
          ps в мене сʼогодні день народження так шо прошу панство звиняти коли я буду не дуже привітливий)

          Ви моя Родтина я Вас кохаю і буду битися за Вас у Запоріжжі.

          • Ксеня | 19.04.2023 at 08:30 |

            з Днем народження, вас пане. Миру, тиші, ПЕРЕМОГИ. п.с.а про онуків що до того хто вони, то це і від нас, батьків, залежить

  6. Володимир | 19.04.2023 at 08:21 |

    Проблема в тому, що непокаране зло дає рецидив… Не покараний більшовизм переродився на шизонацистський рашизм. Не проведена денацифікація угорців підживлює їх імперський фашизм і далі… Я взагалі рекомендую МЗС при кожному кваканні угорців за мову, освіту, війну і газ, нагадувати, що вони не принесли вибачень за массові вбивства в м. КОРЮКІВКА, що на Чернігівщині, та не провели денацифікацію…

    • Ігор | 19.04.2023 at 08:25 |

      Пане Володимир
      А в нас усе добре?
      То ми можемо дасти ладу собі? Чи ні ?

      • Володимир | 19.04.2023 at 09:32 |

        Пане Ігоре, абсолютно не зрозумів вашого питання. Якщо питання в розрізі роботи над помилками (більшовизм, нацизм, комунізм, шовінізм). То відповідь: так, у нас все ОК і ми дали собі раду. У нас іде декомунізація, у суспільства відсутній шовінізм, расизм і ксенофобія. Є тільки ненависть до окупанта…

  7. Володимир | 19.04.2023 at 08:23 |

    Можна підсумувати: ці неонацисти ще не відповіли за злочини в Корюківці..

  8. То в камере нельзя скандалиста прибить,бо надзиратели прибегут.А на воле канделябр в руки и с размаху по хлебалу…

  9. Надія | 19.04.2023 at 08:55 |

    Два роки тому мої добрі знайомі поїхали на Закарпаття у гості до сватів. У м.Берегово заплуталися і почали питати дорогу у місцевих. А там переважно угорці. Питали українською, німецькою, англійською, закарпатським суржиком – усі роблять вигляд, що або не розуміють, або не чують взагалі. І тут внучка вирішила запитати російською. Як тільки почули російську мову, до машини зразу троє підбігло і наввипередки стали пояснювати як їм туди проїхати. По приїзду через тиждень до Києва скзати, що вони були в шоці – це нічого не сказати. До цього часу мою знайому трусить, коли вона щось чує про угорців. А на Закарпатті, між іншим, цих угорців як бруду.

  10. Володимир | 19.04.2023 at 09:44 |

    Пане Ігоре, абсолютно не зрозумів вашого питання. Якщо питання в розрізі роботи над помилками (більшовизм, нацизм, комунізм, шовінізм). То відповідь: так, у нас все ОК і ми дали собі раду. У нас іде декомунізація, у суспільства відсутній шовінізм, расизм і ксенофобія. Є тільки ненависть до окупанта…

  11. Дмитро | 19.04.2023 at 10:29 |

    Доброго дня товариству.
    Є ще одна тема, яка ніким і ніде ( по крайній мірі не зустрічав ) не обговорюється.
    Під час ІІ Світової війни мадяри контингент військ, які були послані на допомогу Німеччині в боях на території СРСР, формували за рахунок примусової масової мобілізації українців на територіях окупованих на початку війни.
    В наслідку лиш під Сталінградом “… 2-га угорська армія була практично розгромлена: із 203 тис. у її складі залишилось 64 тис. осіб, все озброєння було кинуте на полі бою” ( https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96 ).
    Ці всі втрати були серед мобілізованих українців бо вдалося врятуватися лише офіцерському складу. Про це мені розповідав українець, який зміг в 1946 році перебратися із Закарпаття в Словаччину, бо мав виданий перед війною чеський паспорт. Йому все це розказував його тато, якого теж мобілізували. Але тим що він добре знав крім української російську і чеську служив при штабі. На останню хвилю його мадярські офіцери що втікали з під Сталінграду вирішили забрати з собою.

  12. Когда мы эмигрировали из СССР, мы поехали в Чоп. Там все таможенники были венгры. Они относились к нам как к врагам государства. Все наши вещи были два чемодана Они намеренно сломали все грубые вещи. Позже мы узнали, что некоторые из наших вещей были украдены. Венгры какие плохие люди. Это 1978 год.

Comments are closed.