Коломбіна
Коломбіна (італ. Colombina) — традиційний персонаж італійської народної комедії масок — служниця, яка бере участь у розвитку інтриги, в різних сценаріях також зветься Фантескою, Серветою, Франческіною, Смеральдіною, Мірандоліною та ін.
Походження: селянська дівчина, в місті почувається непевно і незатишно.
Заняття: служниця (дівчина-дзанні) при Панталоне або Лікареві.
Вбрання: красива пишна сукня, в більш пізньому театрі (з XVIII ст.) часто з’являється в сукні з латок, схожій на вбрання Арлекіна.
Машкара: як правило, не носить.
Поведінка: Спочатку Коломбіна зображувалася сільською дурепою, за характером схожа з маскою Арлекіна, при цьому підкреслювалися її чесність, порядність і гарний настрій.
Варіація: Велику популярність отримала у французькому театрі. Тут селянські риси Фантески стерлися, а сама маска набула характеру типовою французької субретки — традиційного комедійного персонажу, жвавої, дотепної, спритної служниці, яка допомагає панам в їхніх любовних інтригах.
* * *
Ясна річ, в білоруській комедії дель арте «Труфальдіно з Мінська», цю роль відіграє Світлана Тіхановськая — уродженка міста Мікашевичі Лунинецького району Брестської області (Білоруська РСР)…
Точніше, вже відіграла — бо з імпровізованої майданної сцени вона вже втекла. Що ж, з різноманітними Коломбінами таке іноді стається. Згадайте, наприклад, втечу «дівчинки з блакитним волоссям» Мальвіни в казці Олексій Толстого Буратіно: сіла верхи на пуделя Артемона, і як чкурнули вони удвох — аж курява стовпом!.. Або інший приклад: зраджує своєму чоловікові Каніо й Недда — персонаж опери Руджеро Леонкавалло «Паяци». Але ж згідно до сюжету, вона виконувала роль Коломбіни в мандрівній трупі акторів!..
А хто ж господар білоруської Коломбіни?! Якщо у Гольдоні це — заможний венеціанський купець Панталоне деї Бізоньозі, то в білоруських реаліях це… такий собі лисий російський банкір, який на «Ве-Ве» починається і на «Х**ло» закінчується.
Звідси очевидно, що білоруському «піплу» запропоновано дещо більш заплутаний варіант п’єси, ніж у Карло Гольдоні та в телефільмі «Труфальдіно з Бергамо»: адже тут не тільки Лукашенко прислуговується двом панам і намагається прислужитися третьому — тут ще й Труфальдіно і його Смеральдіна прислуговуються одному пану разом!.. Й вони обидва допомагають своєму господареві Панталоне вирішити історичні завдання, що постали перед ним.
Отакі кепські справи, діти!..
Втім, і якщо з драматургією Кололомбіни розібралися, настав час згадати ще одного важливого персонажа новітнього майданного шоу…
Капітан
Капітан (італ. Il Capitano, фр. Le Capitan або Matamore) — персонаж італійської комедії дель арте, тип військового авантюриста.
Походження: Іспанія. Розмовляв ламаною італійською, свою мову пересипав іспанськими словами.
Заняття: солдат.
Вбрання: Дещо карикатурний військовий однострій іспанського покрою.
Машкара: як правило, не носить.
Поведінка: Образ Капітана вирізняється великою сатиричною загостреністю. Це боягуз, який прикидається сміливцем, хвалькуватий вояк, подібний воїну з п’єс Плавта. Для нього характерна холодна зарозумілість, жадібність, жорстокість, манірність і марнославство, за яким приховується боягузтво. Коли хтось із персонажів наказує щось йому зробити або спонукає до скоєння рішучого вчинку — Капітан відступає і шукає (1) привід відмовитися від виконання наказу або (2) причини, через які він не може вчинити за наказом. При цьому Капітан намагається не втрачати обличчя, використовуючи пишну мова і браваду. У його розмовах багато диких небилиць, в які не вірять навіть найлегковірніші глядачі. Капітан обожнює жіноче товариство, де вихваляється подвигами, придуманими ним самим. Коломбіна, використовуючи Капітана, змушує Арлекіна ревнувати.
Варіація: Персонажі Капітана виступали під гучними іменами — Ріночеронте (Носоріг), Фракассо (Гуркіт), Матаморос (Вбивця маврів), Спецаферо (Розбивач меча), Спавенто (Жах), Сангре-і-Фуего (Кров і вогонь).
* * *
Треба зазначити, що це — найзагадковіший персонаж білоруської комедії дель арте «Труфальдіно з Мінська». Найзагадковіший тому, що він досі не формалізувався в когось конкретного. Поки що це — колективний і безликий білоруський ОМОН…
Але суто формально. Бо вже зрозуміло, що як і належить Капітанові з майданної комедії, він є іноземним найманцем. І горлає на мітингувальників під час акцій протесту з явно іноземним — середньоросійським говором чи південним російським наріччям. Так, він — боягуз, який прикидається сміливцем, і хвалькуватий вояк, здатний лупцювати лише беззбройних демонстрантів. Однак тільки-но виникне потреба перейти до рішучих дій — поза сумнівом, або відступить, або знайде причину не виконувати розпоряджень вищестоячого начальства… Хоча при цьому він і справді намагається будь-що не втратити обличчя.
Єдине, чого ми не побачили — то це як Коломбіна змушує Арлекіна ревнувати, використовуючи Капітана! Втім, у п’єсі Гольдоні та в її радянській екранізації такого повороту сюжету нема. Ну, то й не склалося й у мінських постановників майданної п’єси…
* * *
Насамкінець, останнім героєм «Труфальдіно з Мінська» є… білоруський народ. І тут кожен сам вирішує, в якій ролі він виступає.
Можна виявляти відданість лінивому, ненажерливому «простачку» і «служникові двох (трьох?..) панів» Труфальдіно. Тоді ти вцілієш. От тільки чи наовго?! І що з тобою станеться потім?..
Можна воювати на боці Коломбіни (Смеральдіни), яка вже втекла зі сцени. Але тоді ти потрапиш під кийки Капітана і його гвардійців. І що з тобою станеться зараз?..
Але можна і зрозуміти, що все це — не твоя майданна білоруська комедія дель арте з ролями, розписаними наперед твердою рукою ФСБ за старими (ще андроповських часів) радянськими сценаріями! А зрозумівши це:
- щонайменше — вийти з нав’язаного сценарію;
- щонайбільше — нав’язати «ляльководам» свою гру!
Безперечно, зробити це дуже навіть непросто. Але оскільки в майданній комедії «Труфальдіно з Мінська» виграшний сценарій прописаний тільки для банкіра «Ве-Ве-Х**ло» (який прагне залишитися прихованим від глядацьких очей), то вихід зі сценарію та/або нав’язування «ляльководам» своєї гри — він в інтересах самих же глядачів.
Отже, коли драматургія усіх ключових персонажів досконально розібрана — білоруському народові лишається побажати успіхів у реалізації програми-мінімум та/або програми-максимум.
Тимур Литовченко
події в Мінську я б назвав не комедією, а фарсом!
і в ролі простачка – безродне СТАДО, що КОЛИСЬ звалось народом. народом Білорусії, або литвинами. Разом з НАМИ було в ВКЛ, Великому Князівстві Литовському…
“щонайменше — вийти з нав’язаного сценарію;
щонайбільше — нав’язати «ляльководам» свою гру!” – поважаю!
Тільки для нав”язування своєї гри трабе мати ІДЕЮ. Бажано – національну, тобто БІЛОРУСЬКУ. Як показує світовий досвід, важко бути білорусом, якщо не розмовляєш своєю мовою… Саме так втрачаються самоідентичність, менталітет та самобутність. У Білорусі дуже багато католиків, як спадщина від Польщі різниз часів та фасонів. Ну і велика частина ґомо совєтікусів, які, як відомо – івани/янки безродні.
Ті ТІЛА, яких гамселять мусорА, дуже сильно зхожі на тітушню мокшанську. Якщо не народженню, то по світогляду. Чи то мені тільки здається??? Випадково бачив тупий наїзд якоїсь Бехи чи Фольксвагена на стрій мєнтів, які просто стояли. На Майдані в нас такого не було! Це явна провокація фейсюків!
“події в Мінську я б назвав не комедією, а фарсом!” (с)
*****
“Комедія дель арте” – це усталена назва:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Комедія_дель_арте
=====
Комедія дель арте, або Комедія масок (італ. commedia dell’arte — артистична комедія) — вид італійського народного (майданного) театру, спектаклі якого створювалися методом імпровізації, на основі сценарію, що містить коротку сюжетну схему вистави, за участю акторів, одягнених в маски. У різних джерелах згадується як la commedia a soggetto (сценарний театр), la commedia all’improvviso (театр імпровізації) або la commedia degli zanni (комедія дзанні).
=====
Отож це може бути і фарс, і драма, і трагікомедія, і трагедія, але якщо сказати “комедія масок”, “комедія дель арте” – тоді одразу ж стає зрозумілим, про який жанр йдеться. Тим паче, все це зараз відбувається в режимі “карнавалу нон-стоп”…
“Тільки для нав”язування своєї гри трабе мати ІДЕЮ” (с)
*****
Отож нехай пригадають, що вони – ЛИТВИНИ!!!
“Ті ТІЛА, яких гамселять мусорА, дуже сильно зхожі на тітушню мокшанську. Якщо не народженню, то по світогляду. Чи то мені тільки здається???” (с)
*****
Я звернув увагу на те, що там на 99,9% – це зелена молодь.
Коли у нас вночі 29-30.11.2013 “беркутята” відлупцювали студентів – то 1.12.2013 вийшла вся країна – себто, за молодь повстали батьки й діди. В Білорусі такого поки що і близько нема! Хоча боряга триває з вечора неділі… Отже, батьки й діди, де-факто, кинули своїх дітей і онуків напризволяще. Оце я бачу 🙁
“Випадково бачив тупий наїзд якоїсь Бехи чи Фольксвагена на стрій мєнтів, які просто стояли. На Майдані в нас такого не було! Це явна провокація фейсюків!” (с)
*****
На жаль, я таки бачив відео з Євромайдану, коли якась автівка тупо наїхала на купу ментів. Теж було схоже на провокацію з метою озлоблення правоохоронців… 🙁
Вражає ворожість в ставлені до подій в Білорусі.
Абсолютно все, що читав в дописі Тимура, і в вашому пості я вже чув і не раз.
Я чув це про українські майдани і в 2004 і в 2013 році і раніш, коли було голодування студентів (революція на граніті) 1990р.
Вам не сподобалось, що хтось нахїав атівкою на менитів, ви відразу навісили ярлик, а може в ціеї людини когось з рідних покалічили ці самі менти, ам оже і їого самого .
А про майдан, то можу нагадати що в ментів кидали палаючи пляшки з бензином.
Та не ворожість. Просто спроби приміряти на себе чужу свитку. Наше знання того, як це відбувалося в Україні, спонукає нас різкими окриками підганяти сябрів. Але ж вони – в іншому часі і в іншій ситуації. От побачимо, що співатимуть білоруси коли у нас піде заварушка з Зю. Хоча, їм і до минулого майдаеу було байдуже (в масі, Жизнєвський – це виняток, перший паросток), і до майбутнього, підозрюю, байдуже буде теж…
++
А навіщо ?
Зі своїм Уставом в чужий монастир не ходять.
Тим більше, що нхто нас слухати не буде.
В них свій менталитет, свої погляди на життя, свй досвід.
Давайте не будемо вподоблюватися кацапам, які намагаються всіх вчити.
Тим більше, що резулшьтат всіх наших змагань досить непевний.
Так, мі мабуть випередили білорусів років так на 20, але в результаті вибрали зелену бурульку замість Презеидента.
Так никто в чужой монастырь не идет. Мы здесь в своем.
А вот иметь свое мнение и изучать чужой опыт очень полезно.
Белорусы могут прийти сюда, чтобы узнать наше мнение и могут с этим мнением считаться или не считаться, а могут вообще не интересоваться нашим мнением, его им не навязывают.
На жаль, є інший прецедент: менти протаранили мирне авто, батька заарештували, матір з 5-річною дитиною потрапили в лікарню…
https://www.youtube.com/watch?v=zI8Z_7th7gQ
Гарний розбір ситуації. Легко читається. Дякую, Тимуре.
Як на мене, у білорусів немає громадянського суспільства, або воно дуже дуже маленьке. Від Капітана з його гвардійцями наврядчи вони зуміють відбитись. Хотілось би помилитись.
Якщо був би Порох Президентом, він би зміг якось викрутити цю ситуацію нам на користь. Нам що потрібно? Тільки дружня нам Білорусь, а не продовження Мордора.
У мене таке ж враження, на жаль 🙁
Найшвидше, залишиться Лукашенко. Ну так, для України це – менше зло, тіж абсолютно аморфна Тіхановськая, котра вже кинула поле бою…
З іншого ж боку… Був такий єврейський поет іспано-сефардської епохи – Шломо бен Йєгуда ібн Гвіроль:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Ибн_Габироль,_Шломо
То у нього є дуже влучний вислів: “Обравши з двох зол менше – не забувай, що ти обрав ЗЛО”. Отже, відчувати особливу радість з приводу того, що президентом Білоруссії на 95% залишиться Лукашенко, я теж не можу. Бо як він поведеться в тій ситуації, коли Кремль затисне йому бейці – хтозна!.. А що Кремль тепер (після всього, що сталося) його тримає за бейці – годі й сумніватися.
Тому я все лишаю на відповідальність білорусів: все ж таки в першу чергу, це ЇХНЯ країна й замість них НІХТО й нічого не вирішить…
Шановний Тимур майстерно та бездоганно препарував ситуацію, що склалася. Яскраво окреслив головні діючи постаті. Проте рушійна сила, народ Білорусії перебуває в такому собі броунівському русі. Тому ніхто з коментаторів не зважився на прогнозування хоч будь-якого розвитку подальших подій.
“…народ Білорусії перебуває в такому собі броунівському русі” (с)
*****
На жаль, ситуація ще гірша: в білоруському народі я бачу певну сепарацію – дуже загрозливу, між іншим… Собі я відвів на тайм-аут 1 тиждень. В неділю ввечері… мабуть, буде казочка, щоб не відволікати від справ шановного Анти-Колорадоса! 🙁
ПРАВИЛЬНИЙ був той Шльома! його хохма про вибір ЗЛА актуальна й досі. Просто я особисто вважаю, що вибір між злом та злом є неправильною парадиґмою, адже це – КЛАСИЧНИЙ хибний (ложний) вибір. Класична підміна понять, адже виходить, що ДОБРА не існує, є тільки Зло. Тобто Творця немає, є тільки світ Арімана, а вибір – між дідьком лисим та чортом рогатим, між інкубом та суккубом…
Для Тимур Литовченко.
В данном случае Ваша трактовка мне представляется неполной. Знаете, можно большой разводной ключ использовать и по назначению, но и как лом, как молоток, как плоскогубцы, даже как палку-копалку. Но лучше иметь ящик с инструментами. Может этот?
samlib__ru/w/wan_i_d/teoria_taktov_sujeta__shtml — статья.
“Hamlet’s hit points”, Robin D. Laws — книга.
Интересна сама статья на Самиздате, а книга — для специалистов. А вот сфера применения может быть вообще просто публичной деятельностью. Лично мне удобнее расположить то, что в статье, вот так.
На зрителя, читателя, слушателя, даже “невинную овечку” при попадании в зону воздействия этакого театра — идут сцены, одна, другая, могут быть паузы и антракты. Зритель становится участником театра со сценами (сцены в смысле постановки, игры, декораций).
Состав основных элементов воздействия на зрителя.
Стержень-четвёрка.
1. Конфликт между “+” и “-” сторонами. Сторона “+” обычно стремится к порядку и красоте, справедливости и свободе.
1.1 Процедурный конфликт, т.е. события, действия.
1.2 Драматический конфликт, т.е. эмоции, мораль.
2. Конфликт идёт в паре с эмоциями зрителя.
2.1 Надежда (на успех “+”).
2.2 Опасение (провала “+”).
Детектив-четвёрка.
1. Загадка (для сюжета).
2. Комментарий (вброс данных).
3. Звено (полезные ресурсы).
4. Ответ (найдено решение).
Настроение-тройка.
1. Предвкушение (желаемого зрителем).
2. Удовлетворение (от того, что свершилось).
3. Нагнетание (мрачность).
– – – – – – – – – – – – – – – –
Вы, Тимур, можете сделать удобным для себя предложенный умным и талантливым иноземцем инструментарий. Во всяком случае, комедия и карнавал становятся лишь эпизодом, который то есть, а то и нет. Удачи!
це шо, стьоб над білорусами?
І нафіга, хочеться запитати ?
++
Це не стьоб, це намагання допомогти їм зорієнтуватися:
=====
* щонайменше — вийти з нав’язаного сценарію;
* щонайбільше — нав’язати «ляльководам» свою гру!
=====
Бо написаний “твердою рукою ФСБ” сценарій їх до добра не доведе.
Це не стьоб, це намагання допомогти їм зорієнтуватися:
Ні це не допомога а знущання.
Звісно там цього читати не будуть, але якщо прочитают, то вних виникне враження що в Україні підтримують Лукашенка, то засуджують людей які вийшли на спротив фальшуванню виборів.
Десь приблизно теж саме казали і нам в 2004р.
а ЯК Ви собі уявляєте ті фальшування???
вкиди бюлетенів за мертвих душ, як це було за Окурка обнуленного?
а члени комісій, які були від ВСІХ кандидатів???
а уявіть, що Ющенко втік, сцикун, а Ви хочете його в президенти…
пропаґанда – обопільно гостра зброя, як у Нікалая Нєкрасава: аднім канцом па баріну, другім – по мужикам!
Спротив без ІДЕЇ – на користь ворогам. В основному – зовнішнім.
Про юнаків, зхожих на тітушок. Якщо після побиття не виходять їхні батьки, це ще може означати, що вийли НЕбілоруси, а “туристи” та “іхтамнєти”. Як в Парижі…
Якщо після побиття не виходять їхні батьки, це ще може означати, що вийли НЕбілоруси, а “туристи” та “іхтамнєти”. Як в Парижі…
А може батьки просто ЗАЦЯЛИ або на стороні Луки. Ви таке припускаєте?
Шановний пане Сергію!
На жаль, не всі на “ЛО” мають таку звичку – співставляти між собою різні матеріали одного і того самого автора… В даному разі, маю на увазі мій коментар, який редакція “ЛО” з власної ініціативи винесла в якості окремого матеріалу: “Беларусь. Окно возможности?” від 27.07.2020. Там я писав:
https://defence-line.org/2020/07/belarus-okno-vozmozhnosti/
=====
Дайте білорусам пережити свою Фронду!
Україна свою пережила в 2004-2005 роках.
{…}
А білоруси?..
А що білоруси?!
Дайте їм пережити свою Фронду! Як і росіянам треба пережити свою…
=====
Отже, ще кілька тижнів тому я чітко і ясно написав: у наших білоруських сусідів назріває ФРОНДА!!! І нічого, окрім Фронди, я там не очікував… А що таке Фронда?! Це коли за “ширмою” народу на вулицях різні провладні клани перерозподіляють між собою владу. Зараз – під час теперішньої “Білоруської Фронди – 2020” йде перетягування канату між просовковим Лукашенком і проросійською Тіхановською, яка вже кинула тих, хто вписався за неї…
А цих людей (переважно молодь) вже почали заарештовувати і вбивати! В Україні наша Помаранчева Фронда 2004 року пройшла безкровно – нам пощастило.
Білорусів, на відміну він нас – вбивають.
А я хочу, щоб вони свою Фронду ПЕРЕЖИЛИ… а не перемерли 🙁
Але для цього їм потрібно вказати на їхню помилку.
Що я і зробив.
Моэ звернення було не стільки до, Вас як до тексту Тимура, та постів Вовка.
Що їх будут жорстко придушувати, я не мав жодного сумніву.
Але молодь николи не буде слухати, тим більше якихось закордонніх вчителів.
Буквально на передодні подій у листопаді 13 року, я спілкувався з хлопцями на майдані, під аркою, і задав їм питання: що вони будуть робитb в разі якщо їх розгонять та поб’ють. Вони ввічливо попросили мене йти геть та не провокувати.
Тому вважаю нас вони не зрозуміють, і тільки образяться.
“але якщо прочитают, то вних виникне враження що в Україні підтримують Лукашенка,”-“бацька” теж зло, але для України менше зло, ніж мальвіна, яка розчищає дорогу для людини “газпрьому”-ФСБ Бабаріко.
це не стьоб, це погляд НАД парканом. Я колись писав подібне про Макрона, якого ми бачимо НАД парканом, на відміну від франків, які бачать його в рамках паркану, з середини…
Іноді краще помовчати.
Бо люди вперше за все свое існування повстали проти влади.
Ваших міркувань вони просто не зрозуміють.
В них перед очами зараз один ворог – Лука.
Їхне ставлення до Росіїї та росіїського народу як до братів ви не змінете, принаймі зараз. А відразу до українського можете викликати.
Ну неможна дитину в 6 років вчити тензорному обчисленню, це тільки вкоренить відразу до матиматики .
якщо батьки на стороні Луки, то про ЯКІ фальсифікації може йти мова??? Як правило, сучасні слов”янські сім”ї мають одну дитину. Отже, Лука набрав 65%.
Петру в 14 році вистачило й 54% для перемоги
Якщо на стороні Луки – да, а якщо просто засцяли ?
Взагалы може бути щось середне, могли проголосувати проти, але вийти на спротив духу не стало.
Взагалі білоруси дуже м’які та несмілимві.
Я взагали вважаю чудом,що хоч хтось війшов в Білорусі на спротив.
Нужно понять только одно: пройден водораздел в судьбе как самого Лукашенко, так и всей Беларуси.После 10августа ни страна, ни Лукашенко не будут продолжать жить как ранее до этого.И исход будет тоько один- изменение в судьбе обоих.Линия судьбы Лукашенко вошла в коридор необратимости. Он уходит однозначно. Вопрос только коротким вариантом или несколько растянутым.Короткий вариант- это неделя-две. Растянутый – до середины следующего года.
Хоча не митець, але маю таке бачення.
це сценарій “тільки не Лукашенко!”
давайте їм Женю з Дізєль-шоу підкинемо
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%BD_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
і вік підходящий, 42 рік 😉
“Он уходит однозначно. Вопрос только коротким вариантом или несколько растянутым.Короткий вариант- это неделя-две. Растянутый – до середины следующего года.”-в нашому випадку і пів-року багато значить. У вересні почнеться черговий етап цінової війни між саудитами та мокшандією, далі-вибори президента США, і може, замість Трампа буде Байден, який настроєний недружлюбно до режиму Пуйла. Так що для нас ситуація може змінитися на краще.
А ще не забувайте про росіянські військові навчання “Кавказ-2020″… 🙁
“А ще не забувайте про росіянські військові навчання “Кавказ-2020″…”-ви про загнаного в кут щура, який може накинутись на кого-завгодно?
Перепрошую, пане volodymyr – попередній камент призначався для LG, це у мене ноутбук глюкнув… А Вам скажу: так, говорячи про “Кавказ-2020”, я маю на увазі саме “загнаного в кут щура, який може накинутись на кого-завгодно”! Про нього не можна забувати НІКОЛИ. Тим паче, що цю аналогію свого часу провело саме ж ВВХ**ло… Тому до “останнього відчайдушного кидка щура” треба бути готовим.
Карло Ґольдоні і Карло Ґоцці писали сценарії, як театр імпровізації. Ця імпровізація білорусам, на жаль, не вдалася, бо дуже схоже, що автором п’єси був не народ Білорусі.
Окрім іншого, письменнику не личить словосполучення «до тих пір». Це явний русизм. Потрібно використовувати «до цього часу». Не ображайтеся пане Тимуре.
“Карло Ґольдоні і Карло Ґоцці писали сценарії, як театр імпровізації” (с)
*****
Не сценарії, а п’єси 🙂
Але згоден, що сама по собі “комедія дель арте” – це жанр, який передбачає широке застосування імпровізації. Саме тому в “Служникові двох панів” Гольдоні використовує персонажі-“маски” – як описані Арлекін/Труфальдіно, Коломбіна/Смеральдіна та Капітан.
“дуже схоже, що автором п’єси був не народ Білорусі” (с)
*****
То я ж про це й написав:
“Але можна і зрозуміти, що все це — не твоя майданна білоруська комедія дель арте з ролями, розписаними наперед твердою рукою ФСБ за старими (ще андроповських часів) радянськими сценаріями!”
Ця майданна “комедія дель арте” – ФСБшна розробка!
Й білоруському народу в ній пропонується, на вибір:
– або кинутися під кийки Капітана з гвардійцями;
– або спостерігати за тим, як Капітан з гвардійцями лупцюють сміливців.
Це кульмінація “комедії дель арте”.
А далі має бути фінал упокорення білорусів та/або окупація Білорусії.
“Окрім іншого, письменнику не личить словосполучення «до тих пір». Це явний русизм. Потрібно використовувати «до цього часу» (с)
*****
Дякую за зауваження! Не ображаюся в жодному разі. На мою думку, краще використовувати більш стисле – “доти”. Я трохи квапився, бо мало того, що витратив на написання матеріалу й колажування ілюстрацій 4 години, то ще й нахомутав з відправкою файлів. Мені перешили ПЗ лаптопа, я ще не звик до ВОРДу-2016 і не туди зберіг файл… Коротше, коли відновив те, що кропав 4 години – вже не вичитував… Там ще є мінімум 3 граматичні помилки в тексті 🙁
P.S. Мені навпаки приємно, що вийшло всебічне обговорення матеріалу 🙂
Интересная статья,с автором полностью согласен…
Дякую Автору за цікаву статтю. Ваша стаття насправді дуже серйозна і важлива. І важлива в першу чергу для українців. Погоджуюсь з Вашою думкою щодо використання методу карнавалізації буття по відношенню України. Але хочу акцентувати на тому, що методи, які Ви пропонуєте білорусам можуть бути застосовані українцями. Багато українців несвідомо беруть у часть у карнавалах, які для них влаштовують сценаристи та актори. Прогнозовано і зрозуміло, що багато українців відстороняться від перманентних карнавалів та циркових вистав. Але саме такі реакції бажані для сценаристів. Для того щоб не бути пасивними акторами чи маріонетками потрібно писати свої сценарії та грати свою гру. Або нейтралізувати ворожих сценаристів. Саме сценаристів, а не маріонеток.
От уже і наслідки білоруського «карнавалу» – ось заголовок до статті в одному ЗМІ «Помпео: США розглянуть питання про припинення поставок нафти до Білорусі». Дуже вчасно набрид Лукашенко білорусам- як тільки США нафту почали Білорусі поставлять.
Ну, отож! Все до того і йде, що Арлекін/Труфальдіно (Лукашенко) тепер замазався кров’ю не по лікоть, а по маківку! В ресурсному плані Білоруссія значно програє РФ, зокрема за кількістю населення – програш приблизно 10-кратний. Отож західні демократії з Кривавим Арлекіном справ не матимуть. І йому нічого не лишається, як знов домовитися з Панталоне (ВВХ**лом).
?
Далі продовжиться тихе поглинання Білоруссії, що офіційно називатиметься “легітимізацією Союзної Держави Росії та Білорусі”. А оскільки білоруси вже ніколи не змиряться з Арлекіном Кривавим – рано чи пізно його “трафить шляк”. А от чи прийде на його місце синок Ніколенька?.. Сумніваюся. Коломбіна (Тіхановськая) свою роль, в принципі, відіграла. Але можуть повернути й її – тоді буде варіант “білоруський Ющенко в спідниці”.
?
Втім, найімовірніше, Коломбіну відправлять в нафталін, а на місце Арлекіна Кривавого поставлять “першого дзанні” – більш меткого і спритного Брігеллу. Бо Арлекін – це все ж таки “другий дзанні”… А хто такий Брігелло?.. Поживемо – побачимо.
Почему же Коломбина не заставляет ревновать Арлекина, используя Капитана?
Очень даже заставляет, по-моему. Капитан (ОМОН) действует жёстче, потому что расчёт был немного другой, направленный, но вагнеровцев вывели со сцены, а роль Капитана не переписали, она осталась прежней. Вот АрЛУКин и заёрзал, стал размахивать лютней (зачёркнуто) автоматом.