З точки зору науковця 10.04

Автор: Пан Науковець

Відслідковуючи розповсюдження і розвиток епідемії коронавірусу в деяких європейських країнах, очевидно, що без фанатизму і панічних настроїв (раджу всім так), виникає бажання робити вже певні узагальнення та висновки. Підкреслю, що інформаційною базою даних є сайт Центру системних наук та інженерії Університету Джона Хопкінса (Center for Systems Science and Engineering, CSSE), на якому підсумкові добові дані фіксуються біля 3-й години ночі за київським часом.

На цей раз пропоную низку зображень для розгляду з таких міркувань. Серед Ваших читачів, а до них відношу й себе, виникають сумніви щодо достовірності офіційно оголошеної кількості підтверджених випадків зараження з огляду її залежності від рівня охоплення тестами населення в кожній країні. Звичайно, що така залежність існує, однак наскільки вона є суттєвою? Уявимо собі гіпотетичну ситуацію, коли щодня тестують всіх мешканців країни. Тоді можна виявити локалізацію носіїв та їхню міграцію на території. А що відбувається насправді. Коли з’являються перші хворі всі зусилля направляють саме в виявлену локальну зону. Потім зосереджують увагу на групах ризику та найбільш ймовірних шляхах розповсюдження, зрештою за достатньої кількості тестів досліджують потенційних носіїв з огляду їхнього хаотичного переміщення. Це в країнах з відповідальною владою. Погодьтесь, що така картина не сильно відрізняється від гіпотетичної. Тому довіряти офіційним даним щодо кількості підтверджених випадків захворювання можна. Інше питання, коли ми бачимо явні відхилення таких залежностей від типових. Тут вже треба оцінювати, на мою думку, рівень фальсифікації даних у тій чи іншій країні.

Інша група залежностей, а саме щоденна кількість загиблих і вилікуваних, знову ж на мою думку, характеризує рівень медицини в кожній країні. Ця категорія хворих є під постійним контролем лікарів і можливості фальсифікації даних обмежуються хіба що діагностуванням хвороби.

І найбільш цікавими є щоденні зміни підтверджених випадків, оскільки вони дають можливість прогнозувати подальший розвиток епідемії. Усі бачили, як «стрибають» такі числа (Daily increase), що значно ускладнює аналіз. Тому мною бралися до уваги усереднені значення на протязі п’яти днів довкола вихідної дати. Це виглядає так, ніби ви висипаєте пісок з руки, а він розподіляється на поверхні в різні сторони. На прикладі Франції відома додаткова кількість хворих, яка привела до їхнього значного зростання, за цим алгоритмом розподілилася на найближчі дні. Саме такі згладжені криві є підставою мені робити певні прогнози. Тепер кожен зможе самостійно їх проаналізувати. Країни Західної Європи розділено на дві групи: країни, де пік вже впевнено позаду, і країни, у яких він ще попереду. Щодо Франції на цей день ще немає такої впевненості, хоча натяк на плато спостерігається. Щодо країн Східної Європи, то це окрема історія, яка потребує ґрунтовного пояснення рівня епідемії. Особливо це стосується нашої країни, якій пощастило мати «унікальну» у всіх відношеннях владу (порівняйте дані з Франції та України!).

NB: Усі криві пронормовано відносно чисельності населення тої чи іншої країни.

 

5 Comments on "З точки зору науковця 10.04"

  1. Андрій Дар | 10.04.2020 at 21:12 |

    Щиро дякую за працю.
    Які Ви висновки робите, пане Науковець?

    • Науковець | 11.04.2020 at 07:51 |

      Вибачте за затримку відповіді, за тим потоком інформації, повірте, в голові думки літають одна за одною, треба було їх трохи вгамувати ). І це навіть не щось нове, а підтвердження тих гіпотез чи фактів, які вже кимось озвучені, хоча є певні моменти, на яких ще не зосереджували увагу. Зрозуміло, що питань медицини не торкаюсь.
      1. Підтверджується вплив географічного положення країни, точніше, у якій кліматичній зоні вона знаходиться. Чим стає тепліше, тим активніше розповсюджується коронавірус (Швеція, Велика Британія (метрополія), Японія,…). І тут природа, напевно, жорстко пожартувала: влада і мешканці розслабилися, думаючи, що їх біда мине, але й до них підбирається вірус.
      2. У країнах Східної Європи (Польща, Україна, …) процес значно уповільнений. Можна б було врахувати кліматичний фактор і віднести їх до вищезгаданої групи країн, однак й тут відмінності дуже суттєві. Причини не зрозумілі, десь промайнула думка, що ми ось такі слов’яни, однак, думаю, що це з конспірології.
      3. Моделювання показує, де показники занижено, до прикладу, в Японії з 18.03 майже на два тижні, про Китай, Францію та Росію вже тут писали – це зміна методики чи вплив політичних процесів.
      3. І про головне, що у нас коїться. Ми географічно знаходимось між Польщею і європейською частиною Росії, здавалось би, що реальний епідемічний процес повинен бути подібний. Не хочеться вважати, що у нас фальсифікують дані, як у східних “братів”, поки що переважає думка, що у нас процес просто не контролюється владою.
      Поки що такі проміжні висновки.

      • Андрій Дар | 11.04.2020 at 14:39 |

        Ясно, дякую!
        З наукою, завжди спокійніше.

  2. Ватасгинь! | 11.04.2020 at 08:55 |

    Не знаю почему пришла в голову фраза-“вскрытие показало что пациент умер в результате вскрытия.”Будьте здоровы!

  3. Науковець | 11.04.2020 at 12:00 |

    А як вам “оптимістична” заява Головного санітарного лікаря:
    «Ми можемо його [пік] обійти, якщо будемо дотримуватися карантинних заходів. До введення карантинних заходів пік очікувався на 14 квітня. Зараз математичне моделювання показує, що 14 квітня піку у нас не буде. Зараз ми порівнюємо всі країни ЄС, за скільки вони дійшли до першої тисячі (хворих на Covid-19)… Україна сьогодні пізніше всіх дійшла до тисячі. Наші заходи показують, що у нас не така стрімка динаміка зростання від 1000 до 10 000».
    Це як? Піку не буде, але до 10000 зростаємо? Значить, математичне моделювання показує, що зростаємо до нескінченності. Шок, заспокоїв!!!
    Ще один висновок, найважливіший – Бережіть себе!

Comments are closed.