Трохи про грип (Частина 1)

Автор: sk tredecim

Шановні добродії! Давайте виявимо трохи поваги до медичних працівників. Та замість власних та чужих припущень, навіть фантазій, почитаємо відверто занудний професійний текст. Тобто мого в ньому нічого немає, але за належного терпіння можно так би мовити, увійти в тему. Медичну тему. Отож, будь ласка, перегляньте цей текст.

«Актуальні питання клінічної інфектології. Медицина подорожей», 9 жовтня, м.Київ, 2019.

Відповідно до даних Центру громадського здоров’я МОЗ України, у сезоні 2018-2019 рр. На грип та гострі респіраторно-вірусні інфекції (ГРВІ) захворіло понад 5 млн. осіб (тобто близько 14% населення України), з них 65% – діти віком до 17 років. Майже 172 тис. пацієнтів (3% тих, хто захворів) були госпіталізовані, причому 75% цих хворих також належали до вікової категорії до 17 років. Серед померлих дорослих 83% належали до вікової категорії 30-64 років, серед дітей 67% були віком 0-4 роки; 68% померлих мали супутні захворювання, зокрема ішемічну хворобу серця, цукровий діабет, хронічні захворювання легень, що ускладнило перебіг грипу. Найчутливішим методом, який забезпечує точне та швидке виявлення інфекції, є полімеразно-ланцюгова реакція. Важливим є також застосування в певних категорій хворих експрес-тестів на грип. Золотим стандартом для експрес-діагностики в дорослих і дітей старшого віку є носоглотковий зразок, який слід брати з верхньої частини задньої стінки глотки та піднебінних дужок. У разі проведення експрес-тесту для самоконтролю та в маленьких дітей краще послуговуватися глибоким мазком із носа. Далі тампон зі зразком опускають у флакончик із буферним розчином, який ретельно перемішують і наносять на тест-касету. Результат доступний уже через 10 хв.

Показання до госпіталізації пацієнтів із грипом чи ГРЗ включають тяжкий стан, частоту дихання > 30/хв, частоту серцевих скорочень > 130/хв, систолічний артеріальний тиск (АТ) < 90 мм рт.ст. або діастолічний АТ < 60 мм рт.ст. (якщо це не норма для пацієнта), сатурацію крові киснем < 92% або центральний ціаноз (якщо немає хронічної гіпоксії в анамнезі); зміни свідомості; дихальну недостатність >= 2 ступеня; температуру тіла >= 38,5°С, що не піддається медикаментозній корекції; вік понад 65 років; соціальні показання (проживання в гуртожитку, неможливість самостійно себе обслуговувати).

Довідка №1 від медичної газети “Здоров’я України”.

Віруси грипу належать до родини Orthomyxoviridae. Існує три типи вірусу грипу (А, В та ), що відрізняються антигенними відмінностями у вірусному нуклеопротеїні та матриксному протеїні. Після інкубаційного періоду тривалістю 1-3 дні раптово з’являються гарячка, кашель, риніт, головний біль і біль у горлі. Віруси грипу типу А та В здатні спричиняти щорічні епідемії, при яких ураження   дорослої популяції сягає в середньому 5-10%, дитячої – 20-30% (ВООЗ, 2014). Отже, щороку на грип хворіє 3-5 млн. людей у всьому світі, 250-500 тис. з них помирають (ВООЗ, 2014). Надзвичайно висока варіабельність антигенних властивостей вірусу грипу пов’язана зі структурою генома вірусу, яка дозволяє перебудову та структурну гнучкість вірусних глікопротеїнів. У зв’язку з такою варіабельністю імунітет, набутий проти штамів, що циркулювали раніше, не здатен захистити від нових варіантів вірусу (Mezhenskaya D. et al., 2019). Щоб запобігти зараженню грипом, слід уникати контакту з особами з наявними симптомами грипу; якомога рідше торкатися рота та носа; часто мити руки водою з милом чи протирати їх спиртовим розчином; уникати тісного контакту з імовірно хворими особами та місць великого скупчення людей; провітрювати приміщення; дотримуватися здорового способу життя (достатня кількість сну, вживання здорової їжі, виконання фізичних вправ тощо). Грип швидко розповсюджується і є висококонтагіозним, тому вчасна діагностика цього захворювання посідає провідне місце серед профілактичних заходів. Клінічна цінність діагностики грипу полягає в підтвердженні цієї інфекції, диференціації її від інших ГРЗ, з’ясуванні потреби в подальшому обстеженні, виявленні циркуляції вірусу в даній популяції тощо. Важливо також те, що ретельна діагностика грипу запобігає надмірному застосуванню антибіотиків. У 2005-2006 рр. 59% амбулаторних консультацій з приводу гострих респіраторних інфекцій у США закінчилися призначенням антибіотика, хоча точно відомо, що більшість ГРЗ спричиняють віруси (Grijalva C.G. et al., 2009).

Довідка №2 від медичної газети “Здоров’я України”.

Щороку лише в США звичайний грип уражає близько 30 млн людей, зумовлюючи до 30 тис. летальних наслідків. На момент підготовки цієї публікації новий РНК-вмісний коронавірус COVID-19 уже інфікував майже 400 тис. осіб і спричинив понад 17 тис. смертей. Зростання захворюваності має експоненційний характер(!). Наразі смертність від COVID-19 становить 2,92%, тобто помирає 1 із 33 хворих, натомість для грипу цей показник дорівнює 0,05-0,1% (помирає 1 з 1-2 тис. хворих). Отже, COVID-19 є приблизно в 30-60 разів небезпечніший за звичайний грип (онлайн-центр інформації стосовно нового коронавірусу медичного видавництва Elsevier, 24.02.2020). M.F. McCarty та J.J. Di Nicolantonio (2020) опублікували наукову статтю, присвячену пошуку препаратів, здатних допомогти в профілактиці та лікуванні COVID-19. Автори вказують, що потенційно сприятливим є застосування N-ацетилцистеїну в дозі 1200-1800 мг/добу. N-ацетилцистеїн підвищує продукцію глутатіону, який, своєю чергою, є кофактором певних пероксидаз і каталізатором реакцій відновлення, тобто компонентом антиоксидантної системи організму.

У своїй відеолекції Анча Баранова (Школа системної біології, Університет Джорджа Мейсона; США) повідомила, що коронавіруси вже давно уражають людей. У російському дослідженні за участю 1500 дітей із гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ), які лікувалися у 2013-2017 роках, коронавірусна інфекція виявлялася в 0,8% випадків. Новий коронавірус, який наприкінці 2019 року з’явився в Китаї, є родичем збудників SARS (Severe Acute Respiratory Syndrome) та MERS (Middle East Respiratory Syndrome). Епідемія SARS мала місце в 2003 році, смертність становила 10%. MERS спалахнув у 2009 році, рівень летальності був у межах 35%. Як збудник MERS, так і новий коронавірус, що викликає COVID-19, на думку професора А.Баранової, перейшли до людей від кажанів (летючих мишей). У випадку MERS проміжним хазяїном виступили верблюди, щодо COVID-19 точної інформації дотепер немає. Але вважається, що патоген подолав видовий бар’єр для людини від іншої проміжної тварини-хазяїна. Відповідно до наявних статистичних даних, смертність від COVID-19 на сьогодні перебуває в межах 2% (для тяжких стаціонарних пацієнтів – 15%), що значно перевищує відповідний показник, наприклад, для свинячого грипу (0,02%), проте є меншою за показники для SARS та MERS. Головна відмінність нового коронавірусу – триваліший інкубаційний період, який становить 14 днів, а можливо, й до 28 діб.

Факторами ризику тяжкого перебігу коронавірусних інфекцій є чоловіча стать, куріння(!) та наявність хронічних захворювань (кардіоваскулярна патологія, в тому числі артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень, цукровий діабет, злоякісні новоутворення тощо).

У разі підтвердження коронавірусної інфекції молодим людям слід самоізолюватися з метою захисту оточуючих. Перебіг захворювання в молодому віці зазвичай більш легкий, подібний до такого, як у випадку інших ГРЗ(!). У старших людей частіше розвивається гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), який потребує застосування штучної вентиляції легень (ШВЛ). При ШВЛ часто відбувається занадто сильне механічне розтягнення легень током повітря, що спричиняє додаткове ятрогенне ушкодження, погіршуючи стан хворого.

На думку А. Баранової, основним завданням(!) пацієнтів і лікарів є попередження розвитку тяжких ускладнень. Із цією метою призначаються препарати різних груп, у тому числі антипіретики, N-ацетилцистеїн, вітамін С (користь останнього не доведена, оскільки його всмоктування в кишечнику обмежене). У стаціонарах, як правило, N-ацетилцистеїн застосовується для інгаляцій. Утім, N-ацетилцистеїн для перорального прийому також здатен покращити стан хворого, полегшити перебіг захворювання та запобігти розвитку ускладнень. Неможливість повноцінно відкашлятися, характерна для більшості ГРЗ, створює передумови для розвитку вторинних бактеріальних інфекцій, але профілактичний прийом антибактеріальних і противірусних засобів не рекомендований. Натомість вживання N-ацетилцистеїну полегшує відходження бронхолегеневого секрету, сприяючи очищенню дихальних шляхів.

(далі буде)

4 Comments on "Трохи про грип (Частина 1)"

  1. Вадим | 03.04.2020 at 22:07 |

    “щороку на грип хворіє 3-5 млн. людей у всьому світі, 250-500 тис. з них помирають”
    Каждый десятый? Или там миллиарды? Тогда каждый десятитысячный?

    “Щороку лише в США звичайний грип уражає близько 30 млн людей, зумовлюючи до 30 тис. летальних наслідків”
    Каждый тысячный? То есть смертность в США в десять раз больше, чем в среднем по планете?

    И что даёт статья с такими противоречивыми числами?

    • Stanislav Debelyi | 03.04.2020 at 22:17 |

      Upcomming death-rare fot a multiplier of 4-5?

    • Теж звернув на це увагу. Повинно бути, мабуть, 300-500 млн (тоді 250-500 тис – це 0.05-0.1%, як і вказано в статті)

  2. Сергей | 04.04.2020 at 19:04 |

    По оценкам, ежегодные эпидемии гриппа приводят к 3-5 миллионам случаев тяжелой болезни и к 290 000 – 650 000 случаев смерти от респираторных заболеваний. Это со страницы ВОЗ. В статье пропустили слово “тяжёлой” , тогда все сходится, а всего наверное и будет 300-500 млн.

Comments are closed.