Із серії «Новітні казки Діда Панаса»

Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка! Сьогодні я приніс вам невеличку казочку — але не забув додати до неї ще й бубликів в’язочку! А казочка моя буде про ЗЕлену мітку… Отож, діточки, сідайте довкола своїх комп’ютерних моніторчиків, планшетиків чи смартфончиків та слухайте мене уважненько.

Ні для кого не секрет, що протягом останнього тижня всі дорослі дядечки й тіточки масово розповідали казочки на задані поточним моментом теми «гарячі», немов пиріжки, щойно винуті з пічки. А саме:

• — про коронавірус COVID-19 у світі та в Україні;
• — про пов’язаний з коронавірусом карантин;
• — про картель ОПЕК+, про рекордний обвал світових цін на нафту, а також про наслідки такого обвалу для економік різних країн, включно з РФ;
• — про ситуацію на газовому ринку, прямо пов’язану з ситуацією на ринку нафти;
• — про Трум-Пурумпа, ВВХ**ла, Сі Дзинь-Бздиня, Хунь-Винь-Кіма, Мусью Мікрошу, фрау Муттер-Веттер та інших світових лідерів…
• — ну, і вже найменшою мірою — про нашу ЗЕлень-Плісняву, а також про те, як Денис Анатолійович скаржився на Олексія Валерійовича… Ну-у-у, коротше — вже традиційно про «папєрєднікав» і їхні наслідки для теперішніх «паслідовнікав».

Так от, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, за всіма цими казочками (поза сумнівом, цікавими й повчальними!) майже непоміченою проскочив такий жахлик, від якого у нашого преЗЕдента його віслючі вуха мали б зав’язатися бантиком на потилиці… Та оскільки преЗЕдент наш був зайнятий записом пасхального відеоролика під назвою «Нетрадиційне привітання ЗЕ нетрадиційно орієнтованому наріду України» — то навіть він сам прохлопав віслючими вухами той жахлик!!! Хоча, хдавалося б, мав би звернути на нього першочергову увагу, як безпосередньо зацікавлений…

То що ж сталося, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка?! А те, що такий собі Корабан-Шарабан, між перекопуванням входів до дніпровських храмів Рассєянського матріархату й іншими антивірусними заходами, видав нашому преЗЕдентові цілу ЗЕлену мітку…

Що воно таке?! Та як би оце вам пояснити…

Отже, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, якщо матусі чи татусі ще навіть не читали вам цікавезну книжечку шотландського письменника Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів», то ви самі принаймні точно знаходили в мережі та переглядали однойменний радянський мультик. А там, як і в книжечці, двічі фігурує так звана чорна мітка — вельми своєрідне послання піратського товариства тому, хто їм завинив. І ця чорна мітка означає, що піратське товариство невдовзі збирається повісити пірата-адресата на реї, запросити його на коротку прогулянку по дошці чи вкоротити йому віку в інший доступний спосіб.

В «Острові скарбів» чорну мітку отримує спочатку — Біллі Бонс, потім — одноногий Джон Сільвер. В наших же широтах Корабан-Шарабан охарактеризував самого преЗЕдента, як «непоганого хлопця», хоча й закомплексованого, котрий знаходиться «не в своїй тарілці», не здатен навчитися нічому путньому, заглибитися в нові для себе питання і поставити завдання своїм чиновникам, пояснити їм своє бачення реформ — через відсутність такого бачення. На думку Корабана-Шарабана, окрім «добрих намірів або моральних якостей», потрібні ще «знання, працелюбність, старанність, вміння вникати і найголовніше — спілкуватися з людьми, а не закриватися в найближчому колі однокласників і друзів».

Звідси дуже цікавий висновок Корабана-Шарабана: оскільки цей Віслюк боїться зробити будь-що, оскільки він не здатен на жодні різкі кроки, які би спровокували військовий переворот або дозволили б застосувати процедуру імпічменту — преЗЕдент просто рано чи пізно «втомиться» й піде з посади сам! Буквально було сказано наступне (цитую): «Мне кажется, еще годик, и он просто скажет — извините, ну, вот так бывает. Извините, и все. Ну, бывает такое. Ну а шо?! Не справился. Знаете, как в том анекдоте? НЕ ШМОГЛА».

Тут цікаво навіть не те, що Віслюк ЗЕ — це не росіянський п’яничка Йолкін, який одного разу сказав просто: «Я ухожу, я сделал все, что мог». Бо «все, що міг» у виконанні нашого преЗЕдента означатиме — «не зробив нічого», окрім розвалу України під бігання між струменями фонтану, поїдання шаурми і суші, поїздок то в Японію, то в Оман, безцільної гри «в глядєлкі» з ВВХ**лом, переконування військових в необхідності «просто перестати стріляти» й записування нескінченних відеороликів. Зрозуміло, що по прошесті відпущених Корабаном-Шарабаном двох років преЗЕдентові доведеться відповідати за злочинну бездіяльність…

Повторюю, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, тут цікаве інше! По-перше, оскільки зараз Корабан-Шарабан не займає ніякої більш-менш визначної державної посади — він може говорити те, чого не можуть сказати інші видатні люди міста Дніпра й прилеглої області. Зокрема те, про що досі мовчить, але, поза сумнівом, думає одна Бородата Бабуся. І саме тому епічна промова Корабана-Шарабана — це зелена мітка для Віслюка, повний аналог піратської чорної мітки.

По-друге, найдопитливіші з вас можуть спитати: а з якого це дива Корабан-Шарабан відпускає йому ще один рік, коли вже зараз зрозуміло, що преЗЕдент не здатен ні на що путяще?! А це тому, що найважливіше завдання Віслюка, заради якого Бородата Бабуся й випхала його на верхівку влади в Україні — це прихватизація родючих українських чорноземів!!! Фінал земельної реформи очікується цієї осені. Наступної весни вона дасть перші паростки… От саме тоді, згідно з зеленою міткою, Віслюк мусить піти зі словами: «Извините, не справился. Ну а шо?! Бывает такое». Й не так вже важливо, куди воно піде: під суд офіційний і далі за ґрати, під суд Дядечка Лінча на гилляку, ногами вперед у ту саму землю чи в Ростов… Важливо, що його наступник (висунути якого знов розраховує Бородата Бабуся) має повне право розвести руками і сказати: «Нє, ну а шо я можу вдіяти?! Мій папєрєднік вже все зробив, а право власності — святе…»

Й останнє, що на сьогодні хочу вам сказати, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка: Віслюк — він, звісно, Віслюк і є… Тим не менш, якщо навіть Віслюка приперти до стінки — він теж брикатися почне, ще й неабияк! Отож вже поповзли чутки, буцімто преЗЕдент хоче повторно запросити до України Мішо Саах… ах, якого видатного кума одного з президентів-«папєрєднікав»! А по-простому кажучи — Мішо Карлсона-Фігарлсона!.. Й якщо позаминулого разу він був губернатором Одеси-мами, минулого разу так і не став рідним татом усієї Грузії — то зараз на наших урядових теренах його хочуть зробити аж цілим віце-прем’єром!!! А це означає, дорогі мої малята, що за статусом він буде вищим від будь-якого нашого міністра, в тому числі й від фулюгана-бандюгана Хлопчика Авасика… А якщо все так і станеться — ой, пройде у нас боксерський матч, цікавіший від будь-якого спортивного двобою братів Кличків, Гвоздика, Ломаченка, Усика та інших.

От на цьому казочка моя нарешті добігла кінця. А тепер на добраніч, мої маленькі! Ідіть собі, вмивайтеся, нехай вас батьки напоять тепленьким молочком з медяниками, щоб вночі вам наснилися хороші сни про те, аби нашого Віслюка винесли з посади ногами уперед раніше, ніж він встиг би розтранжирити наші благодатні чорноземи й тим самим заподіяти непоправної шкоди Україні та українцям…

На добраніч, малята, на добраніч!

Дід Панас