Казочка про Нещадного ЗЕ (закінчення)

Як дійшли оті плітки до звірятка — так воно й замислилося: а далі що ж його робити?! Бо якщо навіть найтупіші йолопи з когорти 73% «поЗЕленілих» виборців усе бачать і розуміють — то рано чи пізно, але неодмінно вони познайомлять ласого до «капусти» пісюаніста з вилами, як обіцяв колись незабутній дупутат Шлюшко! ЗЕ-пісюанене оточення найближче познайомлять з вилами також, тільки для самого головного звірятка вила будуть золотими, а для решти — срібними чи мідними, ото й уся різниця… Але що вила стирчатимуть у місці, призначеному природою для сидіння — то це поза всяким сумнівом!..

Злякалося такої перспективи наше НепороЗЕміння, дриснуло ЗЕ-лайном добірного ЗЕленого кольору — і нумо рятувати свої ЗЕлені сідниці від зустрічі з вістрями золотих вил!..

Як гадаєте, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, що для цього треба?! Авжеж, авжеж, ви повністю праві: показати себе таким нещадним, щоб у всіх інших аж жижки затрусилися!!! Отож наше не-дівчатко, не-хлопча як почало себе показувати, як почало!..

Для початку, не моргнувши оком, усе своє плісняве оточення твердою рукою розігнало — аж прогнилі тельбухи «довікувідданих» міністрів зі свистом на всі боки порозліталися. Окрім погана-фулюгана Авасика, ясна річ. Але його чіпати собі дорожче стане: бо Авасик не тільки палю у відповідне місце втикне — він усі жили на вила з тебе вимотає залюбки. А всі інші порозліталися тельбухами аж по околицях.

Сподобалося то 73% лохторату, ох, і сподобалося ж! Так вони на це і сказали: мовляв, оце діло — як лайно по трубах полетіло!.. Як почуло це наше не-дівчатко, не-хлопча, так і пробелькотало в інтерв’ю солідній зарубіжній газеті The Guardian:

— Та чи розумієте ви, наскільки я крутий??? Та що там моє «ЗЕлене» оточення випатрати, коли я самому Ве-Ве-Пахлу при зустрічі на пляжі в Обмані Японічному відпустив на обдумування всього лише один рік?! Так і сказав: «Слухай сюди, Ве-Ве-Пахло нікчемне: даю тобі рівно рік, щоб забратися з Бамбасу!!! Ти мене пайняв?! Я ж не лох тобі, Янелох!!! Я не хочу чекати п’ять років і не чекатиму!!! А якщо до поточного грудня ти з Бамбасу не заберешся, то є у мене на те альтернативний план: із пози-ЗЕ я встану перед тобою в позу-ЗЮ!.. Якщо ж і це не допоможе, то маю ще парочку альтернатив… От тоді начувайся!!! Ти мене пайняв?!»

Почувши таке, фрау Муттер-Веттер розгублено пробелькотала:

— Kyrieleys, V.V.Hujlo таки так — drauf und dran, Mein Gott!..

А Мікроша філозофічно додав старохранцюзькою:

— À la guerre comme à la guerre…

От тільки до чого він це казав, так ніхто і не второпав, бо далі те саме Ве-Ве-Пахло, якому, власне, й адресувалася погроза, так реготало, так реготало, що всі стєрхи попадали з небес, а сплячі ведмеді повилазили зі своїх барлогів, хоча зима ще не зовсім і скінчилася…

І навіть 73% лохторату пробелькотали:

— Чо… чого-чого?! Ти дивись там, бреши, та не забріхуйся.

Але наше не-дівчатко, не-хлопча, не-пацюк, не-жабенятко, а небачене звірятко все на своєму наполягає:

— Нехай віднині усі кличуть мене Нещадним ЗЕ, бо я зробив самому Ве-Ве-Пахлу таку жахливу погрозу, що йому довіку не оговтатися. А якщо оговтатися Пахло таки спробує — то буде з ним те, що й минулого разу…

На те фрау Муттер-Веттер хотіла була заперечити, що минулого разу… в тому сенсі, що ще до преЗЕдентства нашого звірятка, коли на корпоративі усі присутні перебрали текіли з пивом, то вдягненого в ЗЕ-лений балахон блазня-пісюаніста використали в якості килимка перед вхідними дверима, об який усі гості витирають ноги. Про це навіть непристойне кіно зняли, яким розважали на дозвіллі мериканського вождя Трум-Пурумпа…

Проте фрау Муттер-Веттер все ж таки вважала за краще триматися в межах пристойності. А тому не-дівчатко, не-хлопча безборонно кричав:

— Нехай віднині усі кличуть мене Нещадним ЗЕ, бо я так хочу!!!

А сам при цьому думає, чи достатньо грізно розмовляє з усіма ними?! Бо хтозна, чи знайдуться у людей вила золоті, вила срібні й вила мідні?..

От на цьому казочка моя нарешті добігла кінця. А тепер на добраніч, мої маленькі! Ідіть собі, вмивайтеся, нехай вас батьки напоять тепленьким молочком з медяниками, щоб вночі вам наснилися хороші сни. І в будь-якому разі пам’ятайте, дорогі мої малятка: якщо навіть золотих, срібних і мідних вил у людей не знайдеться — звичайний господарський реманент для певних справ їм також згодиться.

На добраніч, малята, на добраніч!

Дід Панас

13 Comments on "Казочка про Нещадного ЗЕ (закінчення)"

  1. Еще раз привет из рашки.
    Около-наблюдения и вопросы к редакции ЛО.

    Скоро начнется суд по делу MH-17. Ожидания высокие. Вот только есть ли основания ждать каких-либо изменений?
    Перестанут ли европейцы сосаться в десны с плешивым ботоксом? Будут ли на рашку наложены новые санкции? СЕРЬЕЗНЫЕ (да, вот так, капсом) санкции, а не ещё одна доза обеспокоенности и запрет на визы двух-трех ватников? Будет ли международное противодействие мерзкому ботоксу и его рабам? Окажет ли на партию клоунов в Украине это какое-либо отрезвляющее действие (вот здесь еще большие сомнения, сомнения…)?

    Так как я живу в рашке я точно знаю что ботокс –
    1. сделает вид что ничего не происходит
    2. будет брехать
    3. будет трясти обвисшими варикозными сиськами

    Все выше перечисленное также относится ко всем придворным ботокса, его холуям, шлюхам, прихвостням и поклонникам.

  2. Н єпатріот | 7 Березня, 2020 at 09:06 |

    Дуже гарно та в точку.

  3. Звісно що при ЗЕленому непорозумінню у народу на золоті вила для нього може і не знайтися грошей, а воно те знає та сподівається що так воно і буде. Але, любі малята, не забувайте що вам принесли щей й бубликів в’язочку. А на чому вони ті бублички? Правильно, любі дітки, на мотузочці! Отже, швиденько доїдайте бублички бо дуже можливо, що дорослим дядькам знадобиться та мотузочка замість вил – у подарунок отому непорозумінню. А каштан знайдеться на Хрещатику – самий зелений 🙂

    • “що при ЗЕленому непорозумінню у народу на золоті вила для нього може і не знайтися грошей,”-а як же “кінець епохи бідності”?!

      • Ми хазяйновиті! А вірьовка дешевше обійдеться 🙂

        • Щоб втішити ЗЕ, ту мотузочку від бубликів можна навіть зеленим пофарбувати. Дуже навіть епічненько вийде!!!
          🙂 🙂 🙂 🙂 🙂

  4. The Guardian (отменнейшая левацкая помойка по производству фейк новостей), естественно может отпечатать исключительно тенденциозно (как хотелось бы видеть фрау Штази) и не иначе.
    Там янелох лепечет про какой-то “один год”…, так этот год уже прошел.

    • Ні-ні-ні! Відколи він зазирнув углиб очей ВВХла (в грудні 2019 року) – минув лише 1 квартал. Отож попереду ще 9 місяців 🙂

      • Оланд у мемуарах писав що Порох послав Хуйла матом зразу як зазирнув у ті риб’ячі баньки у Мінську, не треба було довго і думати 🙂

  5. яке ж страшненьке це зелене непорозуміння, а як страшно воно по раді бігало!
    само зі страху свого ледве не вср@лося.

    Діду я вгадав чому воно за “один рік” вчепилося – не просидить воно довше на своєму “троні”.
    хтось таки за цей час має забратися з України – або один, або другий, а ще краще – обидва.

    дякую красно Діду за “страшну” казочку на ніч!
    сонечко сіло то ж піду город поливати – свіженьке мастило маю – аби росло скоріше!

    • “Діду я вгадав чому воно за “один рік” вчепилося – не просидить воно довше на своєму “троні” (с)
      *****
      Браво, SoldatYdachi! Бравіссімо!!!
      То Ходжа Насреддін міг собі дозволити розкіш навчати віслюка говорити протягом 20-ти років. А з НепороЗЕміння й одненького рочку вистачить – більше йому не треба!..
      Маєте рацію! 🙂

  6. P.S.
    Кому цікаво – ось посилання на повний переклад інтерв’ю преЗЕдента “The Guardian”, оприлюднений на сайті Офісу преЗЕдента:
    https://www.president.gov.ua/news/intervyu-prezidenta-ukrayini-volodimira-zelenskogo-guardian-60085

Comments are closed.