Дописи готельєра-бандерівця | Линия обороны

Дописи готельєра-бандерівця

Від редакції

Пропонуємо вашій увазі другий допис нашого співвітчизника, який працює готельєром у Болгарії і надсилає нам свої тамтешні пригоди. Нажаль, ми не можемо опублікувати текст, який він надіслав суто до редації. Він настільки смачний, що ми з великим жалем залишаємо його по-за матерілом. Він сам розуміє, що у тій частині його політкоректність кульгає на усі чотири лапи, але ми сміялися до сліз. То ж хай він про це знає.

Вересень, Болгарія, місто Благоєвград, будівельний магазин.

Я, керуючий спа-готелем і директор будівельної фірми вибираємо будматеріали для ремонту готелю. Обговорюємо, сперечаємося. Розмова йде болгарською.

До нас підбігає приємного вигляду чоловік років 40 і пропонує допомогу з вибором. Почувши мій акцент, переходить на масковскій діалект. Я дивлюся на нього з подивом і питаю болгарською:

– Пане, що трапилося, ви забули болгарську мову?

Пан ніяковіє і відповідає теж болгарською:

– Ні, але я подумав, що вам буде легше говорити рідною мовою…

– Моя рідна мова українська. Якщо бажаєте, будемо говорити українською.

– Так українська мова пішла ж від російської мови.

Роблю суворе обличчя.

– Добре. Раз Ви так вважаєте, тоді Вам легко буде говорити зі мною. І переходжу на солов’їну. Починаю ставити йому запитання.

Вираз обличчя продавця змінюється і він запитує болгарською:

– Це дійсно українська мова?

– Так.

– Я нічого не зрозумів. Але мова дуже схожа на польську.

– Ви знаєте польську мову?

– Ні, не знаю. Просто працював з поляками в Німеччині і там чув.

І ось тут я роблю контрольний постріл:

– А чому Ви не вважаєте, що польська мова походить від російської?

Чоловік зніяковіло посміхається, розводить руками і знову на чистому болгарському пропонує нам допомогу у виборі товару.

Кінець жовтня, Болгарія, Розложська долина, місто Разлог, якийсь генделик.

Генделик (не пам’ятаю назву) у місті Разлог, районному центрі, Разложска долина, передгір’я гірських масивів Пірін та Ріла.

Фінансовий директор отримує якісь довідки в банку та в податковій, а я, щоб не муляти очі чиновникам, і не заважати, сиджу за столиком під парасолькою і п’ю пиво. Осінь, але на вулиці 25 градусів, краса.

В мене дзвонить телефон. Син зателефонував. Я відповідаю і розмовляю з сином кілька хвилин українською мовою.

Збоку стоїть столик, сидять два чинних, охайних, добре одягнених діда-пенсіонера, п’ють каву і воду, поважно розмовляють.

Діти та старі дуже допитливі. Після моєї розмови люб’язно запитують мене, якою чудною мовою я говорив. Мова схожа і на російську, і на болгарську, але незрозуміла. Питають болгарською мовою, потім повторюють питання російською.

Відповідаю їм болгарською, що я говорив по телефону українською мовою.

Діди підбадьорилися, і починається розмова болгарською.

– Так ти з України? (Це нормально для болгар. До будь-якого молодшого вони спокійно звертаються на «ти»).

– Так. Я живу в Україні і я громадянин України.

– У вас там громадянська війна?

– Немає в Україні громадянської війни. Ми воюємо з Росією. Вже понад 4 роки.

Цокають язиками, скрушно хитають головами і продовжують:

– Це дуже погано. Братні народи. Так не можна. Це все політики погані. Народи не винні. Треба миритися.

– Хто вам розповів цю дурість про братні народи? – Питаю я.

Діди бентежаться. Мабуть моя заява зовсім не вписується в їхню картину світу.

– Ну як же так, століття разом, спільна історія, перемогли разом у війні …

Я готовий до цих аргументів, роблю ковток пива, тримаю паузу, і заявляю:

– Не пощастило нам, українцям, з братами. Росіяни виявилися нам зовсім не брати. А ось вам, болгарам, дуже пощастило з братами і ви живете з ними в мирі та злагоді.

Обидва діда дивляться на мене здивовано:

– Які брати? Немає у болгар братів. Ми окремий народ, маємо свою мову, свою віру, свою країну.

Я роблю круглі очі і питаю:

– Як немає? А Туреччина? Весь світ знає, що болгари і турки є братські народи.

Діди вибухають обуренням:

– Які нам турки брати! Ми були у турків в рабстві 500 років! Це вороги! Як ти можеш говорити таке! Ти іноземець, ти зовсім нічого не знаєш про нашу історію!

Я не здаюся:

– Ну про яке рабство ви кажете? Ви, болгари, жили разом з турками в одній імперії, дружною сім’єю народів. А зараз Болгарія окрема країна, але в Болгарії є цілі райони, де говорять тільки турецькою мовою. У болгарському парламенті засідає турецька партія – «Рух за права і свободи». У болгарській мові величезна кількість слів з турецької мови. Чим не братні народи?

Діди виявилися розумними. Дивляться зацікавлено, один з них каже:

– Цікаву аналогію ти загорнув, хлопець. Ніколи не думав, що з боку виглядає що Болгарія і Туреччина брати.

– О – кажу – це ще не все, що я маю сказати про братні стосунки болгар та турків. А уявіть собі, що Туреччина заявить про утиск турськомовного населення в Болгарії, анексує Кирджалійську область та введе війська в Разградску область. І ще Туреччина на весь світ буде розповідати про те, що в Болгарії хунта і фашизм. Що Ви на це скажете? Факти в наявності – у всіх державних установах Болгарії етнічних турків змушують говорити болгарською мовою !!! Просто жахливий геноцид!

Діди знову махають гривами, цокають язиками і просять:

– Розкажи про Україну і про війну.

Далі була годинна лекція про СРСР, голодомор, війну, депортацію кримських татар, майдан і війну 2014 – ? України з Росією.

Після моєї дуже стислої лекції ми разом скромно відсвяткували народження двох болгарських бандерівців.

Слава Україні!

Автор – пан Сергій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

51 Ответов to “Дописи готельєра-бандерівця”

  1. cymbelin сказав:

    Феноменально! Пане Сергію, пишіть ще, ще та іще!

  2. Ігор сказав:

    Живу на півдні Словаччини (угорсько мовний регіон). Так само пояснюю різницю між українською і російською мовами. Бо вони вважають що мови майже одинакові Коли не доходить – переходжу на українську, після цього вже відчувають різницю.

  3. Станислав сказав:

    Круто. А можна ссилку на перший допис, хто має?

  4. Евгений О. сказав:

    Неперевершено!
    Наше МЗС повинно позеленіти від заздрощів!
    Але ж які розумні в Болгарії діди!
    Деяким “опорам європейської унії” не завадить у них повчитись.

  5. Евгений сказав:

    Никогда не говорил по-украински, и этот текст понять не надеялся. Тем не менее все без труда понятно и действительно очень забавно.

    Поздравляю вашего автора, да и вас тоже.

  6. Юрій сказав:

    Автору – браво!!! Текст -сам смак!!

  7. Ирэна сказав:

    Два болгарських бандерівця нам не завадять ) !
    Мені донька багато подібних історій розповідала . Одна з самих цікавих :
    Якось англійські музиканти, її друзі ,заговорили про різницю між мовою і руським , та попросили її з подругою побалакати по черзі : українською , а потім російською . Перше , що вони спитали :
    – Ви по-русскі сварились , чи що ?
    – Ні , не сварились .
    – А нам здалося , що сварились , якось дуже агресивно воно звучало . А от українська була мелодична и набагато красивіша . Хоч одразу на музику її клади .
    Це казали люди , які мають музичний фах и слух і ніколи не чули ці дві мови у житті . Різницю відмітили суттєву , от же недаремно про українську кажуть , що вона співоча .
    Донька у мене , як і автор – пан Сергій , теж постійно когось переконує . Особливо , коли її питають : ” Ты русская ?” . Не знаю , скільки вона там вже завербувала нових бандерівців , але ці теж не будуть нам зайвими ))).

  8. Лариса сказав:

    Ирэна: О да! Как только разговор начинает электризоваться, я перехожу на мову и ссора затихает, так и не возникнув.
    А на русском разговор носит лающий отрывистый характер, все обороты агрессивные, короткие и чрезмерно эмоциональные. Все лезут в чужие дела, дают (нет, СУЮТ!) свои советы, упрекают, придираются, злобно высмеивают!
    Особенно это заметно, когда, к примеру, ожидаешь ребенка из секции и болтаешь с мамками как бы ни о чем. Типа светский разговор, но от него устаешь, потому что сплошь высокомерие, упрощение, радикализм и “позиция сверху”.
    Когда мои знакомые просто обсуждают бытовые дела, на шум прибегает ребенок и спрашивает:”Вы что, ругаетесь?” Их это удивляет.
    Извините, накипело.

  9. Антон сказав:

    Болгарские бандеровцы лучшие друзья украинских “бандеровцев”. Это вам пишет болгарский офицер “бандеровец”, который 4 года проучился в советской “бандеровской” Украине. Слава Украине, дорогой Антиколорадос. С самого начала читаю Вас от корочки до корочки и с нетерпением жду каждой новой публикации. Хай живе вильна Украина!!!

  10. sk13 сказав:

    Лариса: “…на русском разговор носит лающий отрывистый характер, все обороты агрессивные, короткие и чрезмерно эмоциональные.”

    Стосовно довжини фраз російською, це сумнівно, та й емоції важко викласти як є, бо у них слів замало. Звичайно, якщо звести все до “Эллочка-людоедка” — все гаразд; у росіян.

    Сергій Коваль, “Чия мова вторинна…”, 2006 р.
    …ми залишили поза увагою вражаючу убогість, примітивізм сучасної сусідської мови. Прикладів тому можна навести безліч. Московин на бутерброд намащує “масло слівоч-но-є”, для салатів вживає “масло растітєльно-є”, для змащення використовує “масло машінно-є”. В нашій мові для кожного виду “масел” є своя назва: “масло”, “олія”, “мастило”…
    Про “ніжність” сусідських ліричних пісень можна роман-фейлетон настрочити. У нас соловейко “тьохкає”, “щебече” (“сміються, плачуть солов’ї, і б’ють піснями в груди”), у них “щёлкает” (“соловей запел, защёлкал”).
    “Я помню чудное мгновенье”, — пригадуєте? Як не пригадати відповідне до нашої “миті” – “мгно-вє-ні-є” (ох ці “ні”, “є” – немає від них сховку). Наше односкладове з 4-х літер слово, на вимову якого справді мить тратиться, та їхнє 4-складове аж із 9-ти літер! Тут і в 3 миті не вкладешся, а яке “солодкоголосе, високопоетичне, легковимовне” словосполучення з 3-х приголосних “мгн”… У нас ще “миг” є! – хтось відтіля вискочить. І в нас той синонім є, від нас до вас забрів.
    ———— кінець цитати ————

    • Йовіш сказав:

      чекаю від Сергія Коваля на подібний огляд німецької або арабської, а ще краще мадярської. передбачую що лише тоді його попустить.

  11. Родич Остапа Вишні сказав:

    Дуже цікаво читати, цього автора, будьте ласкаві, більше текстів, цього майстра! Бо про х…а, трохи вже нудить! Дякую!

  12. Микола сказав:

    Що цікаво, цієї зими у Єгипті по роботі я багато спілкувався з місцевими (я викладач арабської мови). У них такі ж самі уявлення про нас і росію – братні народи, громадянська війна, діалект російської мови і т.д. І я також проводив аналогії з Єгиптом і Туреччиною, після чого у них відразу яснішало у голові, як у цих двох болгарських добродіїв. Бо визнавати єгиптян і турків за братні народи їм завсім не хочеться

  13. quadrokot сказав:

    БРАВО!

  14. sk13 сказав:

    Для Йовіш
    А я нічого не чекаю від С.Коваля. Наведені цитати безпрограшні, все інше – його проблеми.

  15. Готельєр-бандерівець сказав:

    Друзі!
    Щиро дякую Вам за високу оцінку моїх дописів!
    Для мене честь бути з Вами разом на сайті “Лінія оборони”.
    Слава Україні!

    • Князь Ігорко сказав:

      Героям Слава!

      Дуже корисну справу робите, пане Сергію. Аналогія з Туреччиною-Болгарією дуже сильна, беру на озброєння! Щоправда, німців і цим не переконаєш, але то їхня проблема.

      Дякую за файне чтиво.

  16. Евгений О. сказав:

    Йовіш:
    Октябрь 31, 2018 в 19:37

    чекаю від Сергія Коваля на подібний огляд німецької або арабської, а ще краще мадярської. передбачую що лише тоді його попустить.
    —————————————————————————————–

    Та навряд, що попустить.
    Адже найпростіше маніпулювати поняттями, що достатньо є далекими від конкретно-матеріальних сутностей.
    Так і в ідеологічних диспутах далеких совкових часів сперечались за слова і терміни, а тим часом країна сповзала туди, куди, в решті решт і сповзла. Та реальність ще досить довго не могла подолати отой, як тепер кажуть, віртуальний простір, де навіть роман Оруела “1984” в багатьох позиціях здавався легким детективом.
    Так і щодо звучання різних мов.
    Оті всі “перлини” вони почасти застять дійсно вагомі відмінності суспільств. Ті відмінності, зокрема, що зробили можливою і анексію Криму і війну.
    Увага повинна бути зосереджена саме на тому, щоб в нашому домі ніколи не став можливим той жах і дикість, які, з часів краху радянщини, так і не змогло перемогти суспільство в єрєфії.
    Тому не мова моє бути предметом прискіпливого аналізу, а ті ідеї і принципи, що зформували оту страшну біомасу, яка тепер становить загрозу чи не в глобальному масштабі.
    Німецькою мовою були написані і чудові вірши і прекрасні пісні. І нею ж була написана “Моя боротьба” Гітлера і накази про створення концтаборів і багато іншого.
    Російською було написано безліч також чудових літературних творів, але нею ж недолюдок В. Ульянов, на прізвисько Ленін написав багато своїх людожерських опусів, та й послідовники його не відставали.
    Аналогічні речі можна зазначити і стосовно французької, згадуючи часи революційних перетворень Маратів з Робесп’єрами.
    То ж маємо бути з холодним розумом і не захоплюватись простенькими словесними ігрищами.
    Бо ж нам треба будувати майбутнє наше і дітей наших.
    Та ще й в умовах, коли мало хто нам в цьому спроможеться допомогти, але охочих завадити не забракне.

  17. Игорь сказав:

    Лайк))!!

  18. Mat сказав:

    Напевно, нема сумніву, що мови українська і россійська різні. Ще коли читав усмішки Остапа Вишні россійською, а потім українською ті самі розповіді, то зрозумів: це мови різних народів.От, задавалось, переклад був достеменний, яскравий і талановитий, а не передає того відчуття домашнього затишку, солі-перчику, тихої і спокійної мови старого дідуся, коли він жаліється на промисловість, що не виробляє тепер такого дроту, аби доладу закріпити приклад до ружжа. Це коли О.Вишня розповідає про охоту на вепря. Ось тоді вперше зрозумів, що не можна ніяким абсолютно чином зробити переклад, а якщо дійсно хочешь піймати кайф, то читай речі в оригіналі. На мій погляд, такі наші корифеї Рильський, Сосюра, Малишко це знали достеменно і не бралися за переклад Пушкіна. Ніяк не передаси. Різні народи, різні.
    Не маю достатніх даних у темі, проте примітив таку особливість при перекладі з іншої мови одночасно на українську і російську,. що кількість знаків в тексті українського варіанту менше процентів до 8-10. А кількість знаків впливає на размір платні, зрозуміло чим більше, тим сумма більша.

  19. Natalia Moder сказав:

    Пане Сергію, дуже смачно! Ви попрацювали, як добрий дипломат. А це дуже корисно для нашої країни.

  20. Центровий сказав:

    Не хочеться лізти в полеміку про мови. Але фільми намагаюсь дивитись лише з українською озвучкою. Набагато якісніша і цікавіша, кожен сам може порівняти.

  21. Евгений О. сказав:

    Центровий:
    Октябрь 31, 2018 в 21:54

    Згоден.
    Днями моя малеча до кінотеатру вибралась. Якусь новинку з поза західного бугра дивились.
    З яким же задоволенням від україномовного перекладу вони додому прибігли! Від діалогів та влучних і смачних висловів!
    Ото потішили діда.

  22. serhy сказав:

    А Ви ще проаналізуйте кількість синонімів для такого поняття ,як “горизонт”. В російській мові – тільки одне це слово (іноземного походження). В українській – кілька своїх: “обрій” ,”виднокрай”, “небосхил”, “видноколо”, може і ще є, зразу вся і не згадаю.

    І відразу стає ясно, яка мова від якої походить

  23. Natalia Moder сказав:

    Ирэна: Октябрь 31, 2018 в 16:38
    @Якось англійські музиканти, її друзі ,заговорили про різницю між мовою і руським , та попросили її з подругою побалакати по черзі : українською , а потім російською . Перше , що вони спитали :
    — Ви по-русскі сварились , чи що ?
    — Ні , не сварились .
    — А нам здалося , що сварились , якось дуже агресивно воно звучало . А от українська була мелодична и набагато красивіша . Хоч одразу на музику її клади .
    Це казали люди , які мають музичний фах и слух і ніколи не чули ці дві мови у житті . Різницю відмітили суттєву , от же недаремно про українську кажуть , що вона співоча.@

    Вы мне напомнили про случай, который произошёл лично со мной, и про который я уже писала здесь на сайте год-полтора назад. “Старые” читатели не дадут мне соврать.

    Это было в 90-х годах, когда я активно посещала церковь евангелистов-пятидесятников. К нам в гости приехали американцы. Они были очень дружелюбны, как, впрочем, все люди из-за рубежа.
    В составе их делегации была женщина – преподаватель музыки в американской школе.

    Она нам начала рассказывать, что очень хотела услышать и увидеть украинское самобытное искусство, то бишь, народное. Её повезли по украинским сёлам, где американцы побывали на украинской свадьбе, увидели и услышали наши песни, познакомились с нашими обычаями и культурой. Она искренне восхищалась нашими песнями, при этом вскользь заметив, что перед этой поездкой она посетила и РФ, где тоже прослушала “народное творчество” козломордых. Кто-то из нас вслух сказал ей, что “мы же – “адиннарот и песни у нас одинаковые”.

    Американка в ответ на это с удивлением посмотрела на говорившего и сказала: “Нет, вы совсем НЕ один народ, вы – разные. И украинские песни не сравнить с русскими”.

    Вот, точно такой же вывод сделал человек, обладающий безупречным, музыкальным слухом! И только на основании культурного наследия наших предков в виде наших песен и обычаев.

    Столько лет прошло, а я до сих пор помню её пальчик, поднятый вверх, и описывающий некую амплитуду в воздухе, что показывало её абсолютно отрицательное отношение к словам говорившего о том, что мы, украинцы и козломордые – “адиннарот”!

    Поймала себя на мысли, что абсолютно не могу сейчас смотреть старые савецкие фильмы, а раньше я их любила смотреть, по причине их тотальной лжи, пропаганды и абсолютной грубости, как в поведении героев, так и пр. пэрсонажей, которые прописаны в их диалогах и монологах. А раньше я этого не замечала… И это очень приятно, что такие метаморфозы происходят сейчас с нами.

    Только я, честно говоря, не пойму, по какой причине всё это происходит. То ли шоры спали у нас с глаз, то ли “виноваты” в этом какие-то новые энергии, которые нам посылают из космоса Высшие Силы, но крупнейшие изменения и качественная трансформация происходит сейчас с народом Украины, независимо от их национальности и вероисповедания.

  24. Ирэна сказав:

    Пан Центровий , та , какая там полемика в очевидных вещах ).
    Самое главное , чем мы отличаемся от кацапаф , так это тем , шо у нас нема матюков ! У нас их нема от слова – взагали ! А я ведь искала украинские матюки , но их нет . Есть проклены , которые скорее смешные , чем злые . Но самих матюков с перечислением всех родственников с их половыми органами , которые живут на семи этажах и ничем кроме как совокуплением больше не занимаются . Мы – украинцы , ведь всю эту гидоту из кацапии позаимствовали . А вот оно нам надо было ? А шо было делать , если эти падлюки столько веков не оставляют нас в покое . Но , то такое . Вопрос на засыпку : может кто знает какойсь украинский матюк , то поделитесь . Хоть поржем , а для мине будет ликбез ).

  25. Центровий сказав:

    serhy:
    Октябрь 31, 2018 в 22:08
    Ну який може бути “горизонт” в мокшанських болотах та лісах?
    Інша справа – Українські степи, які “аж ген за обрій” )))

  26. Евгений О. сказав:

    Ирэна:
    Октябрь 31, 2018 в 22:22

    Вот с этим я согласен абсолютно.
    За многие годы внедрились эти слова мерзопакостные в быт наш.
    Глубоко внедрились.
    И слышу часто, даже слишком, когда молодые люди обоего, прошу особо отметить полу, общаясь на украинском вворачивают в речь свою такое, что уши мои, тренированные многолетней практикой общения с пролетариатом, в трубочку сворачиваются.
    И представляется мне абсолютно оправданными решения местных советов о запрете рассеянского “культурного”, с позволения сказать, продукта на своей территории.

    Вот это тот языковый вопрос, что решать надо.
    И здесь я, пожалуй, мог бы согласиться и с жесткими административными мерами супротив этой дряни в общественных местах.
    А уж если родители при малых, что также неоднократно замечал, в выражениях не стесняются, то это должно быть наказуемо однозначно.
    Ибо для весьма существенной, как ни печально, части нашего общества наиболее вескими аргументами являются или материальные потери, или, в особо тяжелых случаях и под воздействием специфических пищевых продуктов, лишь прямой , простите в портретную часть тела.

  27. Vadym Kyzmenko сказав:

    Когда-то лет двадцать назад услышал анекдот (кстати, в Донецке, от абсолютно русскоязычного приятеля):
    Диалог московита и украинца.
    – Ну, что у вас за “мова” такая – ничего не понять. Вот возьми слово “незабаром”. Что это: перед баром, в баре или где-то ещё?
    – Хто б казав? Ваш “язик” не тільки незрозумілий, а ще й вкрай брутальний! Дивись – слово “сравні”. Воно крім брутальності, ще й збиває з пантелику. Чи срав, чи не срав?

  28. albert сказав:

    я в захватi, коли / начинается беседа о лУчшем языке.
    В связи с этим вспоминается относительно общий вывод, что по*эр, какой гей вытащит раненого с поля боя, говорящий на украинском языке або російською мовою

  29. Vadym Kyzmenko сказав:

    Дуже гарне оповідання, Пане Сергію!
    Добре пам’ятаю і Ваш перший допис – теж справив якнайкраще враження.
    Велика Вам подяка!

    Абсолютно згоден з коментатором “Центровий”, що іншомовні фільми набагато краще сприймаються в перекладі українською.
    В той же час, є така проблема, коли шахраї від кіноіндустрії роблять переклад, наприклад, американського фільму, використовуючи не орігінал, а вже наявний переклад на російську.
    Нещодавно знов це побачив, коли нарешті знайшов в мережі дуже непоганий американський фільм 1998 року випуску “Blast From The Past” з українським перекладом. Причому зазначені шахраї взяли оригінальну стрічку (яка помітно довша за москальський варіант) і поклали синхрон українською лише там, де є відповідні тексти російською. В решті епізодів звучить текст оригіналу.
    Тому був просто розчарований таким підходом. Майже до кінця перегляду.
    Але насамкінець отримав компенсацію!
    У фінальній сцені батько головного героя з неабияким напруженням у голосі питає сина, чи не росіянка його наречена (з огляду на її прізвище). На що той заспокоює: “Ні, українка. Її дідусь імігрував сюди”.
    Тобто ще у 1998 році означена різниця мала неабияке значення!
    Мабуть, зайве казати, що наведена сцена відсутня у москальському варіанті фільму.
    Тим більше, дивно, що немає справжнього перекладу українською.

    • Andriy Moderator сказав:

      Смотреть по возможности надо с оригинальной озвучкой. В крайнем случае с переводом в субтитрах.

    • Mitch сказав:

      Всё гораздо проще. Ты смотрел режиссерскую версию и там просто были кадры которые просто не переводили в принципе. Обычно в таких кусках фильма могут быть субтитры или любительский перевод. Поэтому и хронометраж у украинского и русского перевода и совпадает.
      Хоча погоджуюсь із тим, що чи то наші перекладачі краще стараються чи все таки сама мова в нас така, але зазвичай україномовний переклад на голову вищій ніж російський. До того ж в нас голоси більш правильно підібрані, на відміну від кацапів.

  30. sk13 сказав:

    Для albert
    Да кому-то в общем всё равно, ходить по улице с голой задницей или в джинсах. В Амазонии индейцы и без штанов перемещаются, в каких-то племенах в Африке или на южных островах у дамочек бюст открытый — и что с того? А кому-то разница есть.
    Если в японском языке ну нету звука и буквы “л”, то вместо albert японец скажет arbert. И петь “ла-ла-ла” уже вряд ли получится у японца. В отношении украинского языка здесь писали обьективные вещи, что НИКАК не подменяет собой что угодно другое: нравственный выбор, честность, гражданскую позицию и даже оружейную смазку. Подменой тут занимаются какие-то обиженные люди — что зря. А.Шварценнегер, помнится лет пять учился английскому языку по приезду в США, отрабатывал произношение. Вместо того, чтобы обижаться.

    • Andriy Moderator сказав:

      Для артиста произношение очень важно.

      А вот привязывать нравственные категории к языку давайте не будем. albert правильно сказал – безразлично кто на каком языке говорит, важны его поступки. А очередной языковый срач нам не нужен.

  31. Lady.ua сказав:

    Для Ирэна, октябрь 31, 2018 в 22:22
    Про український матюк.
    Моя бабуся прожила трохи більше 100 років, померла в 1998 році (схід Запорізької області, майже поряд з Донецькою, це стосується «руського мира» на сході України). Бабуся дуже гарно говорила виразною українською мовою. Жод-но-го російського слова. Гумор був дуже влучний. Забороняла моєму дядькові, який воював у 2СВ та зміг набратись чортополоху в мові, “черкати”, тобто чортихатись. Тобто навіть слово “чорт” було під забороною. Ніякого бруду в розмовах я не чула. Тільки один вираз “ТРЯСЦЯ ЙОГО МАТЕРІ” 🙂 – це вже дуже з пересердя. Можливо цей вислів і межує з матюком. 🙂
    Дещо про переклади. В молодості прочитала всю Ірину Вільде. Пам’ятаю свій шок, коли заради цікавості прочитала російською мовою перші абзаци її “Повнолітніх дітей”. Фактично – чисто технічний переклад, не відчувалось зачарованої душі твору.

  32. Ирэна сказав:

    Украинская озвучка всегда лучше , но , бывают исключения . Например , фильм Сергея Лозницы ” Донбасс ” , я его ещё не смотрела , но по-моему он будет на русском языке . Кстати , этот фильм поедет на Оскар в 2019 году .

  33. Vadym Kyzmenko сказав:

    Andriy Moderator (Ноябрь 1, 2018 в 00:51)
    Смотреть по возможности надо с оригинальной озвучкой. В крайнем случае с переводом в субтитрах.

    Да, Вы абсолютно правы: “Смотреть по возможности надо с оригинальной озвучкой”.
    Добавлю, что и ещё без вырезок. А субтитры – это не “крайний” случай, а просто “негодный” (такой же, как и ложный синхрон или дубляж).
    Я вёл речь о том, что люди, которые создают продукт для массового зрителя, должны (ДОЛЖНЫ!) нести ответственность за качество своей работы (особенно в ключевых моментах).
    Это, впрочем, относится и ко всем другим сферам.

    • Andriy Moderator сказав:

      Ну так оригинальная озвучка предполагает “без вырезок”.

      Как раз субтитры – это нормально. Если язык знаешь, но плохо, субтитры на языке оригинала сильно помогают понять фильм и одновременно помогают учить язык. Я когда-то так английский учил, телевизор с субтитрами был включен постоянно, да и сейчас субтитры включены, часто помогают поймать интересный оборот, который слух пропускает. Если языка не знаешь, то все-равно озвучка оригинальная, а субтитры дают перевод, но при этом не мешают просмотру. Я так смотрю некоторые французские фильмы, причем субтитры ставлю английские, а не русские, качество гораздо выше.

    • Andriy Moderator сказав:

      “Я вёл речь о том, что люди, которые создают продукт для массового зрителя, должны (ДОЛЖНЫ!) нести ответственность за качество своей работы (особенно в ключевых моментах).”

      Кстати о “должны”. Никто никому ничего не должен если это не оговорено контрактом.
      Озвучка – коммерческое предприятие. Если фильм ворованый, показывается по подвальным видеосалонам за копеечную оплату, то и озвучка гнусавым голосом вполне проходит. Если это дорогой качественный фильм, то правообладатели заинтересованы в получении максимальной прибыли именно благодаря качеству. Они наймут хороших переводчиков, сделают полный дубляж. И все-равно перевести все тонкости игры слов не получится.

  34. Alex Z сказав:

    Здорово. Прочитал с удовольствием!

  35. sk13 сказав:

    Andriy Moderator: “А вот привязывать нравственные категории к языку давайте не будем.”

    Я говорю именно об этом, а мне Andriy Moderator начинает “а вот не надо…”. Я этого и не делаю! Я пишу коменты к ДАННОЙ статье, где затронут языковый вопрос, о реальных, научно доказуемых преимуществах украинского языка перед русским. Т.е., живущий за океаном, будет указывать мне, живущнему в Украине, что нельзя и вспомнить и похвалить Украинский же язык — чисто как лингвистический вопрос. Именно albert начал переход от лингвистики к морали. Кому не нравится украинский язык, может просто не читать хвалебные оды мове. А именно это – вопрос морали, выплёскивать ли своё раздражение украинским языком на украинцев же, да ещё на сайте, защищающем интересы Украины!

    • Andriy Moderator сказав:

      Хотите говорить о красоте языка – пожалуйста, о своих собственных успехах в изучении языка – прекрасно, о государственной политике в отношении языка – не проблема. Но давайте не будем обсуждать вопросы нравственной позиции и гражданского выбора в отношении тех, кто пользуется другими языками. Это официальная позиция данного ресурса, а не мое личное мнение. В конце концов, вы не хотите, чтобы “из-за океана” раздавались голоса о притеснении в Украине по языковому принципу. В Москве будут аплодировать стоя.

      Якщо ж розмова зайшла про мене, то мої діти, незважаючи на російськомовних батьків та повну відсутність україномовного середовища, вдома розмовляють українською.

  36. Ирэна сказав:

    Не так давно говорили про фильм ” Донбасс ” Сергея Лозницы , что он у нас будет в прокате только в украинской озвучке . Пожалуй , это единственный случай , когда я расстроилась , так как смотреть хотела его только в режиссерской версии озвучки . Лозница сам был против украинской озвучки , ибо специфика фильма такова , что его нужно смотреть только с оригинальным звуком . Там должен звучать только местный говор и акцент , суржик в обязательном порядке , а не щира українська . Да , а тот факт , шо им там по-русски разговаривать не разрешали , никто ведь ещё не забыл , тем и абсурднее все это будет выглядеть . Сейчас почитала , что фильм у нас будет и в оригинальной озвучке , и меня попустило ). Если честно , то я вообще не представляю , как этот ” Донбасс” может быть на мове. Вот такую замечательную статью , как эта , читать на мове истинное удовольствие , спасибо пану Сергею ). А слушать мову в тех краях от людей , которые типа из-за неё войну нам устроили , то это нонсенс какой-то.

  37. Марія сказав:

    Це шикарно! Но мало! Хочеться ще… А також на жаль – можна десь опублікувати не “цензурне”, що вислав автор? Щоб теж поржати

  38. Марія сказав:

    Ирэна, сходіть на “Донбасс”. Це дійсно майже документальне кіно. “Майже”, тому що Лозниця брав ситуації, які дійсно відбувалися. Весілля взагалі перезняте з оригінального відео весілля “Кукли” та “БМВ”. Його можна знайти в ютубі. Також сцена з побиттям добровольця теж знята по такому ж принципу.
    І так – там купа матів (і вони показують весь рівень культурності) І там дуже мало “їхтамнєтів”. Вони там фоново фактично. Дійсно як кукловоди. Весь фільм нагадувала собі, що це фільм, а потім згадувала, що це було насправді. І хтілось вити вголос! Тяжко…

  39. Ирэна сказав:

    Марія , да , мне после трейлеров уже хотелось выть , могу только догадываться , шо будет после фильма . Лозница режиссёр-документалист и большой мастер своего дела , перечитала все его интервью про съёмки и знаю , что всё – ведь всё по реальным событиям . Мне после его фильма ” Счастье моё ” ещё дооолго кошмары снились . Сколько буду жить , – это ” счастье” не забуду .

  40. або-або сказав:

    .. ну, якщо вже поєднувати мораль і мову.. то наш ворог – єдина країна з усіх світових агресорів, яка декларативно воює за те, щоб не знати інших мов.. як у тому анекдоті: я в этой Болгарии живу уже 20 лет – а они никак не могут выучить мой язык..

  41. Ігор Миколайович сказав:

    От коли рак на горі свисне, тоді і дочекаєшся, що попустить!

Написать комментарий



Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: