Ще одна казочка

Із серії «Новітні казки Діда Панаса»

Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка! Сьогодні я приніс вам казочку — ще й бубликів в’язочку! А казочка моя буде, охо-хо… про денацифікацію і демілітарізацію… Отже, діточки, сідайте довкола своїх комп’ютерних моніторчиків, планшетиків чи смартфончиків та слухайте мене уважненько.

Котик-Муркотик. (бачить, що дідусь майже засинає) Ч-ч-ч… тихенько, Дідусь вночі в бомбосховищі не спав.

Зайчик-Побігайчик. Привіт, Котику. Як ся маєш? Як справи?

Котик-Муркотик. В мене мартовські клопоти. Відкрито мисливський сезон…

Зайчик-Побігайчик. Ой! Ти раптом не на зайців полюєш?

Котик-Муркотик. Ні. На тигрів.

Зайчик-Побігайчик. На тих страшних, з хвостом і лапами?

Котик-Муркотик. Ні. Тих вже до Польщі евакуювали. На безхвостих з чотирма колесами.

 

Зайчик-Побігайчик. А як же ти на них полюєш?

Котик-Муркотик. Звичайно як. Яйцями. 

Спочатку підкрадаюсь тихенько. Беру яйце і жбурляю у вітрове шкло першого тигра. Ті що в середині не знають, що то таке, бо в них такого немає. Вони вистрибують з переляку і швиденько тікають.

Зайчик-Побігайчик. А ти що, за ними біжиш і лапаєш?

Котик-Муркотик.  Та де там… Так швидко тікають, що навіть ти, Зайчику, не наздогнав би. Навіть на феррарі. Напевно за десять хвилин до канадійского кордону добігають.

Зайчик-Побігайчик. Але ж Канада за океаном, Киць.

Котик-Муркотик.  Так океан замерзлий.

Зайчик-Побігайчик. Все рівно дуже далеко.

Котик-Муркотик.  Ну то й добре. Не хочу канадійчикам таких свиней підсунути.

Ну а ти, Зайчику, чим займаєшся?

Зайчик-Побігайчик. Я займаюсь денаціфікацією і демілітарізацією  на Україні.

Котик-Муркотик.  Так це ж той план дії, з яким наші вороги прийшли?

Зайчик-Побігайчик. Вірно. Тільки вони української граматики не знали. Якщо б то було про денацифікацію В Україні, тоді б шукали ту гебньову “свободу”, яку зараз днем з вогнем не знайдеш. Але вони забажали то НА Україні. А це все рівно, що на тарілочці. Приносьте і ми все зденаціфікуємо. І ти б бачив, скільки тих нациків ворожих понаїхало? Я їх навіть не рахую. Кажуть, десь біля сорока шести тисяч зденаціфікували. Роботи ще багато.

Котик-Муркотик.  Як же ти то все робиш?

Зайчик-Побігайчик. По всякому. Бачиш, які в мене ікла вирости? Наперне моркву вже не зможу їсти.

Котик-Муркотик.  Ну а як там з демілітарізацією?

Зайчик-Побігайчик. Те ж саме. Перероблюємо зброю в металобрухт. 

Котик-Муркотик.  І що потім з металобрухтом робити?

Зайчик-Побігайчик. Поки що вздовж доріг складаємо.  Те, що працює, віддаємо в діло. А те, що на переплавку, ще почекає.

Котик-Муркотик.  Що чекаєш? 

Зайчик-Побігайчик. Черга дуже довга в Маріуполь Там пів російскої армії в черзі стоїть здавати свої коробки на переплавку. Ми почекаємо, поки їх хлопці оприходують.

Котик-Муркотик.  А як вкрадуть? 

Зайчик-Побігайчик. Та в мене його стільки, що й не переймаюся. Всі знають, що то моє. Навіть Ахметов не чіпає.

Котик-Муркотик.  Добре. Ну хай старенький поспить. Він дуже втомився. І сили вже не ті.  Ходімо і тихенько так заспіваємо колискову.

Котик-Муркотик і Зайчик-Побігайчик (ідуть і тихенько співають) Рученьки, ніженьки, 

Лагідні очі.

Спокійної ночі. 

Спати пора.

4 Comments on "Ще одна казочка"

  1. Евгений | 08.03.2022 at 08:47 |

    Дякую, гарно

  2. Hawkeye | 08.03.2022 at 09:19 |

    Шановний дід Панас! Дякую! Звісно Тимура не вистачає. А Вас діду з поверненням. Чекаєми нових казок

  3. Ольга | 08.03.2022 at 10:44 |

    Вже можна книжечку з казочками збирати! ?

  4. Олег | 08.03.2022 at 12:39 |

    Чудова казочка!
    Приємна така, приємна.
    Як мій кицюнчик. Коли спить, а не о 3-й ночі. 😀

Comments are closed.