Суоми – красавица (Часть 5)

Мы как-нибудь вернемся к подробностям этого события, а сейчас лишь отметим, что поздно вечером 8 декабря рейдовая группа финнов совершила вылазку в тыл противника и тот, не понимая происходящего, устроил не шуточный бой между двумя собственными батальонами. Ну а финское наступление было назначено на 12 декабря, ровно 82 года назад. Финны не знали, что на этот же день было назначено наступление и красных армейцев и по сути, поскольку местность давала возможность наступать в узких проходах между озерами и зарослями леса, началось встречное наступление, в котором красные армейцы имели численное преимущество, но дрогнули и начали отступать, а потом и начали откровенно драпать.

В общем, ход боя оставим на «потом», а тут важно то, что красные армейцы вспомнили опыт «Похода на Варшаву» под предводительством будущих маршалов Тухачевского, Буденного и комиссара Иосифа Сталина. Тогда красные армейцы показали способность добежать до Восточной Пруссии, откуда героев интернировали на родину пароходами. Здесь эта способность была показана еще раз и хоть бежать пришлось не так далеко, но тому есть оправдания. 

Во-первых, собственная граница была рядом, а по-вторых, дорога была узкая и драпающие войска уперлись в подкрепление, идущее им на помощь. Оно тоже побежало, а дороги на всех не хватало. При этом финны разжились многочисленными трофеями, брошенными «освободителями»: 20 танков, 60 пулеметов, 6 75 мм орудия, 4 45 мм противотанковых пушки 3 миномета и 1,5 тыс винтовок.

К тому же, удалось захватить штаб 609-го стрелкового полка и поскольку штабники оборонялись, он был полностью уничтожен. Правда, командир полка таки успел смыться. При этом, финские потери составили 103 человека убитыми, 250 получили ранения разной степени тяжести и 6 человек пропали без вести. Красные армейцы потеряли до 5 тыс убитыми. 139-я стрелковая дивизия была разгромления и деморализована, а 75-я, шедшая для осуществления наступления уже через проломленную оборону, глядя на бегущую 139-ю, на призыв «Динамо бежит?», привычно ответила «Все бегут!», и тоже драпанула.

Это в общем не самое крупное сражение Финской войны показало финской армии, что врага можно и нужно бить, невзирая на соотношение сил. Он бодро воюет против погранотряда и групп добровольцев, но когда сталкивается с регулярной, мотивированной и дисциплинированной армией – очень быстро вспоминает крылатое выражение «О спорт, ты – мир!», в плане быстрого бега на длинные дистанции. А кроме того, финны обнаружили еще один источник пополнения вооружения и боеприпасов, путем их изъятия у противника.

Эта победа вселила уверенность в бойцов финской армии, а боевой дух ушел за верхнюю планку. Многие решили для себя, что если они смогли, то сможем и мы. И действительно, дальше финские военные кромсали большевиков с таким КПД, что в это было трудно поверить. Шедшую по лесной дороге дивизию они резали на сегменты, как колбасу, намного меньшими силами, после чего, наваливались на один отрезанный сегмент, имея локальное численное и огневое преимущество и двухсотили его начисто, а потом – переходили к следующему сегменту и так, пока дивизия не кончалась. Что характерно, те сегменты дивизии, которые подлежали одвухсочиванию не в первую очередь, слышали, как заканчивается бой с предыдущим сегментом и ждали неотвратимую смерть, под эти самые звуки. Она приходила. Но те, кому чудом удавалось спастись из этой мясорубки, уже знали о том, что «от тайги до британских морей, красная армия – всех сильней» и добавляли – ложится в землю или как здесь – снег.

В общем, в этот день мы поздравляем финнов с днем «Единения нации», ну а нам не то, чтобы надо брать с них пример, поскольку у нас уже масса собственных примеров и не менее ярких, просто у нас об этом писать некому, поскольку пресса наша – насквозь кротячая, но просто надо знать или не забывать о том, как надо действовать и что это уже не раз успешно работало. И да, мы победим!

22 Comments on "Суоми – красавица (Часть 5)"

  1. Читатель | 13 Грудня, 2021 at 15:03 |

    таку ось тему підняли:

    ***
    Війна за Україну триває не лише на Донбасі – вона всюди. І у Львові – теж. Можливо навіть більшою мірою у Львові.
    Ось такі міста, як своє, я називаю “міста-коматозники”. В них домінує російська, і розбудити їх, навернути до українства, на жаль, дуже складно. В місцевому культурному просторі головують дві “володарки” – російська мова і “какаяразніца”. Що, втім, у наших реаліях, майже одне й те ж. Якщо ми хочемо вивести “міста-коматозники” з мороку, мусимо приділяти особливу увагу територіям, на яких домінує українська. Інакше скоро настане час, коли вона там не домінуватиме.
    Я вже 12 років регулярно їжджу до Львова, і помічаю, що російської там більшає. В цьому контексті мені в голову приходить одне тривожне слово – “білорусизація”. Так, безумовно, Україна – не Білорусь, і з нами те, що з нашими північними сусідами, не вчиниш. Ми інші. Але впливати можна і на нас. І цей вплив, як бачимо, досить ефективний: російської мови більшає зокрема і на Галичині, галицька молодь масово слухає російську музику, серед широких мас усе більшу популярність завойовує “какаяразніца”. Тут є всі ознаки дії ворожих технологій.
    А взагалі, я скажу інакше: “якби отакі хлопці, як ті, що припинили ось ту вакханалію, запропонували мені піти з ними, я би пішов”.
    Я вже говорив, але повторюся: сьогодні Львів – поле бою. І битися потрібно ефективно. Від цього залежить не лише доля самого Львова, Галичини, а й, безумовно, отих “коматозників”, яким для виходу зі свого “складного” стану вкрай важливо мати гідні приклади!
    Ну от якось так.
    ***

    за посиланням весь допис:

    https://www.facebook.com/serhiibryhar/posts/1853935348139742

    • Анатолій | 13 Грудня, 2021 at 15:22 |

      Довелося спілкуватися з “львівянами”. Зрозумів -щось не те. Запитую – чи давно у Львові? Кажуть – ми тут народилися, а батьки переїхали в 45-му. З житлом так – сказали, йдіть і заселяйтеся в будь-яку порожню квартиру.А порожні були майже всі.

    • Eugen moderator | 13 Грудня, 2021 at 17:33 |

      Маючи більш, ніж пів-життєвий досвід життя і роботи за часів радянщини, з відповідними мовними параметрами, тим більше в промисловості, категорично згоден з тим, що вкрай критично зачищення інформпростору від мерзенного російського сміття.
      Бо ж маю змогу регулярно чути, що слухають зі своїх “гадських джетів” і школярі і дошкільнята і більш старша молодь.
      Практично відсутні будь-які перешкоди в розповсюдженні того мотлоху.
      Мотлоху, що, окрім деформації відповідної національної свідомості, ще й завдає чималої шкоди психічному здоров’ю.
      Та, не тільки перешкодами непотребу має вирішуватись ситуація.
      Відповідна селекція національних виконавців, що звучать і в радіо і в телевізійних ефірах, повинна відбуватись із застосуванням досить високих критеріїв. Бо ж лише сумнівна “оригінальність” тут не достатня. Про те, які записи тиражуються серед молоді, то вже й говорити нічого.
      Я розумію, що дуже і дуже багатьох артистів страшенно турбує питання авторського права. Цю “турботу” я ще з десяток років тому мав нагоду спострерігати в цінах на тоді ще лазерні лиски з записами . Також, не слід забувати, фактор, що суттєво спрощує проникнення до нас згаданого вище мотлоху.
      Тим більше, що примітивні, відверто брутальні, із застосуванням нецензурної лексики, з дозволу сказати, “твори”, орієнтовані перш за все саме на молодь, є одним видів інформаційної зброї наших ворогів.
      Виглядає картина сьогодні добряче таки складною.
      Та на фоні домінування в україномовних регіонах України мордорського “музичного”, перепрошую, продукту, будь-які диспути з мовних питань, що час від часу з різним ступенем агресивності навїзуються суспільству, виглядають… дещо не так, як би це було правильним…

      • Уважаемый Eugen moderator! Очень понравилась дискуссия с участием Айдера Муждабаева https://www.youtube.com/watch?v=KmxVmddeq_E Там прозвучала интересная мысль о том, что “русский язык – самый финансируемый язык в мире” (смотреть на 28:18). То есть это так можно понять, как говорили древние, что за все нужно платить. Возможно это относится и украинскому языку. Одних уговоров и призывов может оказаться недостаточно. Для некоторого количества, возможно, подействует. Ну а вот на тех же 73%, может быть, и нет. Как направить финансирование, – про то пусть подумают специалисты. Но что нужно вкладывать деньги – так это факт. Не только в распространение музыкального контента, а в заработную плату, пенсии и т.д. В создание мощной языковой среды. В приведенной дискуссии Айдер Муждабаев также говорит о том, что самый плохой человек в россии – это русская учительница (смотреть на 52:06), и объясняет почему. Но тут нужно вспомнить, что и наши учительницы иногда тоже не без греха. Привлечение их к выборам уже дает повод относиться к ним очень внимательно. А вообще эта дискуссия стоит того, чтобы смотреть ее целиком.

        • Eugen moderator | 13 Грудня, 2021 at 19:26 |

          “Наши учительницы….”
          Это вообще отдельная категория. Там, шо называется, работы и работы.
          А что касается финансирования соответствующих деяний, то, спору нет, требуется.
          Однако сегодня мы по целому ряду причин оказались в ситуации, которую иначе, чем мерзкая и назвать сложно.
          Привлечение к выборам “шкрабов” (школьных работников) можно объяснять как вопросами помещений, так и их на сегодняшний день существенной финансовой зависимости от державы. Последнее, как известно, есть рычаг весьма мощный.
          Так что имеем многослойную объемную картинку дикой, по сути, сложности.
          Да еще и с пристальным “вниманием” весьма недоброжелательного, нежно выражаясь, соседа, трам…….тарурарарам.
          Помнится, во времена президентства Порошенко, пришлось услышать что торговка на шмоточном базарчике перешла на общение по украински. На вопрос коллег, что это с ней такое, ответила, что украинский язык – это трэнд. С чем тогда ее коллеги с колежанками и согласились.
          Ну, а сегодня…..

      • Читатель | 13 Грудня, 2021 at 19:25 |

        ***
        Практично відсутні будь-які перешкоди в розповсюдженні того мотлоху.
        ***

        От відкинувши політичний аспект – не розумію наступного. Більшість того, що надходить з боліт – дійсно мотлох. Це в той час коли у світі повно чудової музики у самих різних жанрах, як сучасної, так і попередніх часів.

        • Eugen moderator | 13 Грудня, 2021 at 21:58 |

          Певний час і мені бракувало такого розуміння. Навіть намагався щось комусь довести…
          Але потім зрозумів, що сприйняття культури має бути вихованим, але воно має бути необхідним. Ота сама необхідність у індивіда виникає, чи не виникає, внаслідок не малої кількості факторів. Серед них і сім’я, звичайно, погляди старших, їх ставлення до культури, їх уподобання. Величезне значення має коло спілкування. З дитинства. А тут починається дещо дуже і дуже контроверсійне. Так. чи інакше, але на певному етапі розвитку у дитини кумирами стають, м’яко кажучи, далеко не ідеальні однолітки.
          Про відповіднку атмосферу у колективах , де працівники досить відчутно розділені по рівню і відповідальності і складності роботи, – там теж свої нюанси…
          Можна багато чого згадувати в намаганні систематизувати це питання.
          Але з часом я зрозумів, що, здебільшого, незалежно від того до якої страти належить індивід, діє оте порівняння – “якщо на платівці записані “Гоп мої гречаники”, то з будь-якого програвача годі з неї почути Бетховена”.
          З тим доводилось стикатись в середовищі і дуже не погано освічених людей…
          Але платівка записується. То ж те, що на неї пишеться, мало б бути своєчасно відкоригованим……
          Отакі, трохи сумбурні думки з цього приводу….

        • шалтай-болтай | 14 Грудня, 2021 at 16:11 |

          Дякувати Богу, у підлітковому віці, а це був 1973-й, мене “підсадили” на важку музику – Deep Purple, Pink Floyd, Yes, Queen, тож про радянський мотлох (за деяким винятком) я забув майже назавжди 🙂
          Досі пам’ятаю лист хлопця до журналу “Ровєстнік”, який збігся з моїм баченням майже стовідсотково:
          (мовою оригіналу) “…Я не признаю отечественные вокально-инструментальные ансамбли и их РЕМЕСЛЕННЫЕ ПОДЕЛКИ..” (ну і далі про творчесть Iron Maiden).
          А про різноманіття: ось декілька тижнів тому зацікавив мене досить давній проект Лючано Павротті – Pavarotti & Friends. Особливо виконання зі співаками різних жанрів арії Nessun Dorma, однієї з найскладніших… Тільки нажаль серед Friends Лючано не було українських виконавців (а було 2 кацапи)…

    • Ти до Львова їздиш (регулярно),а я тут живу вже 67 років. Маю три рідні мови – російську (нею думаю),українську (нею спілкуюся)та польську ( нею була більшість книжок, що я прочитав). “В місцевому культурному просторі головують дві “володарки” – російська мова і “какаяразніца”.” – то тобі здається. Свого часу львів’яни отримали від Папи привілей – не ставати перед Ним на коліна. Хоча розмовляли різними мовами. Героїчну битву під Задвір’ям в 1920 недарма називають “польськими Термопілами”. За неї Львів отримав semper fidelis на гербі. Не забувай, Львів – єдине місто, яке проголосувало за ПрезИдента, за що мало б дописати до герба ще й semper sapiens, але то таке… Львів не потребує твоїх порад!

      • Читатель | 13 Грудня, 2021 at 19:21 |

        перше. Прошу мені не тикати.
        друге. Допис не мій і якщо маєте щось сказати всупереч – прошу за посиланням до автора допису.
        третє. Доки існує така погань, яка каже, що “рассія заканчіваєца там гдє заканчіваєтся русскій язик”, до порад варто дослухатись.

      • Нік “Читатель” помічений на поширенні чорнухи. От зовсім недавно, коли Байден говорив із пуйлом, цей нік поспішив видати чорнушні коменти. Там було щось про Канаду, яка типу “зрадила” нас…

        • ruffled racketeer | 13 Грудня, 2021 at 21:32 |

          Не обов’язково. Людина може плескати кремлівську пропаганду тому що заходить. Але кремлівська пропаганда різноманітна, та і Проханов не єдине джерело.
          Як відрізнити зловмнисника від сліпого? Ніяк. Різница в тому, що зловмисник завжди піде (ґрант закінчився). А сліпий залишиться. Хіба він один такий?

        • Читатель | 13 Грудня, 2021 at 22:00 |

          “да, да! и еще земляным червяком!” (с)

          Прошу бути стриманішим у спробах оцінки інших дописувачів.

          Якби я займався поширенням чорнухи, то зокрема швиденько б написав би оту маячню з AP про Україну та НАТО від “неназваного джерела” яке почуло щось там від інших “неназваних джерел”. А ту маячню передрукувало більшість українських новинних сайтів.
          Або регулярно писав би про рейтинги центру Разумкова, де Разумков з Зеленським у другому турі виборів героїчно змагаються. Або ще щось подібне.

          Про Канаду ж було чітко написано з авторством заяви і вказанням посилання.

          Ви хочете жити у світі рожевих поні? Ну, цей світ не зовсім такий і не всі новини такі як вам подобаються.

          Тому ще раз прошу не поспішати з чіплянням ярликів.

          • 🙂 Якщо ви взяли собі такий нік – Чітатєль, то читайте уважно й помічайте, що в українському інфопросторі чорнухи точно більше 90%. А може й більше 99. Отож при такому стані ну нікому не вдасться милуватись на “рожевих поні”, зі всіх боків переважно брудні та інші істоти.
            І вигідний такий стан виключно ворогу – для деморалізації.
            Й тому, якщо хто додає в цей котел іще й свою ложечку дьогтю чи чого там, то варіантів два:
            – або слабо розуміє (корисний ідіот);
            – або свідомо бере участь у інформвійні на боці ворога.

  2. Прочитал отзывы. Что могу сказать. Я не знаю где это на ЗУ становится больше русского языка. Школу закончил в 74, вуз в 79 в г. Ровно. Тогда это действительно был больше русскоговорящий город. Сейчас работая на большой западной фирме руководителем одного из направлений непосредственно отвечаю еще и за 6 областей ЗУ: Ровенская, Волынская, Львовская, И-Франковская, Тернопольская, Закарпатская, где постоянно бываю. Так вот могу сказать, иногда бывая там я вообще не слышу русской речи. Если и слышу, то это когда сотрудники фирмы, и то не молодые, переходят, когда говорят со мной на русский. На что я им всегда говорю -“не потрібно переходити на москальську мову :), я українську добре розумію”. Многие уже и не переходят. Более того, имея отношение к приему новых сотрудников вижу, что фактически вся молодежь после школ Запада и Центра Украины украиноговорящая. Да, Восток еще не так. Но уже в Киеве выпускники приходят украиноговорящие. Но зато на ЗУ много очень украинцев,с великолепным знанием украинского и все в вышыванках, которых никак не назовешь патриотами Украины. Достаточно глянуть на руководителей ВО сволота. Далеко ходить не нужно-выборы 2019 г. Где победил Порох-только во Львовской. За кого проголосовал остальной Запад? Знаем, я кстати был в шоке. Моя теща, “з під Галича, Франківщина”, в 80 лет без принуждения проголосовала за Пороха. В ихнем селе победил шлёма. Все точка. Да, бой на фронте пропаганды и идеологии был проигран, так об этом в свое время на ЛО постоянно писали. Ну а сейчас наблюдаем откат, кого выбрали того и слушаем. Про музыку. Мы росли на западной, у меня любимая группа это Пинк Флойд, но и некоторый русский рок 80-90 г. Но я всегда говорю, благодаря “Червоной руте”, которая в 70-71 г. звучала на всех станциях совка я люблю украинскую. Сейчас с удовольствием прихожу и слушаю “Калуш”, особенно “Додому” :), вот зашла она мне. Не знаю, что сейчас слушает молодежь, но с ней нужно работать. “Борітесь-поборите! Все буде Украіно!” Уф, что то много букаФФ написал 🙂

  3. После каждого поражения рашистов на фронте, после каждой неудачи русский язык будет становится менее популярным. А ход боевых действий мало освещается. Но тут путен помогает – чем тупее он становится, тем меньше говорят на русском. Я по аналогии с Англией, там когда то говорили в основном на французском – на языке победителей. Это одна из сторон проблемы.

    • Для многих людей нужна эмоциональная составляющая, такая как наша победа и поражение врага.

  4. Ясно видящий | 13 Грудня, 2021 at 22:16 |

    Так фіни тоді відстояли свою незалежність. Поляки у 1920-му, фіни у 1940-му … І СРСР тоді за це (напад на Фінляндію) витурили з ООН. А тут читаєш заголовки і млієш:

    “США можуть збільшити військову присутність в країнах НАТО на випадок вторгення РФ в Україну” – а що, іще не вторглась ?!

    “Джонсон у розмові з Путіним попередив про “серйозні наслідки” у разі нападу РФ на Україну” – а що, іще не напала ?!

    “РФ заплатить високу ціну за будь-яку агресію щодо України, – Боррель” – а що, Крим і Донбас це ще не
    агрсія ?!

    “РФ зіткнеться з сильною реакцією у разі подальшої агресії проти України, – Лінде” – а що останніми днями ніяких обстрілів?! ні поранених ні загиблих ?! обсріли щодня це хіба не подальша агрсія ?!

    “У разі збройної агресії з боку РФ буде посилено охорону та оборону мостів через р. Дніпро, а також ГЕС, АЕС та інших об’єктів критичної інфраструктури, – Міноборони. ВIДЕО” – а зараз агресії, тіпа, нема ?!

    Ну і так далі.

  5. Семен Семеныч | 14 Грудня, 2021 at 17:53 |

    https://www.youtube.com/watch?v=p8PEMI_xyoI
    Фины красавы! Хороший пример, достойного отпора врага!

    Как избавиться от зависимости парашинского “исскуства”? Очень просто. Я 7лет не смотрю парашинские фильмы, тем более сериалы. Не слушаю блатняк столько же, а если слышу, то блевать охота, разве что послушаю особо древние песни молодости типа Софочки….А в основном запад, Заз, Индилу, Рамштайн или Квитку Цисик, много вариантов от настроения….НО, не парашинское! И все мои окружающие это знают и не рискнут эту херь при мне включить.
    Правда, это очень просто!

  6. Вадим Корольов | 14 Грудня, 2021 at 19:30 |

    Правда є ще один досить неприємний факт:
    Величезна кількість комуняцьких військ у тій війні були з України, що не може не засмучувати. По суті, українці допомагали москалям завойовувати сусідів. Якщо подивитись склад багатьох війн Росії за сотні років, то українців там не менше половини. Взяття Ізмаїла,-так там 2/3 українці.

  7. Стаття фантастично підіймає бойовий дух!Слава Україні!І так:”Ми переможемо!”

Comments are closed.