Фолклендский урок (Часть 1)

Фолклендские острова находятся в таком месте, что любой человек, в здравом уме и твердой памяти, не согласился бы поехать туда на море, даже если бы там было совсем все включено настолько, что выпить это было бы решительно невозможно. Да и жить там – тоже не комильфо, потому что любую мелочь туда надо везти либо морем – 500 км от восточного побережья Аргентины, либо по воздуху. А все потому, что климат там настолько суровый, что кроме редкой травы, мхов и лишайников, там ничего не растет. 

В общем, для того, чтобы там находиться, нужны какие-то очень веские основания. Ну и поскольку это – открытое море, то ценность островов могла быть только из-за прибрежного рыболовства или если их использовать как промежуточную базу для походов в Антарктиду. В общем, они являют собой классический вариант чемодана без ручки, когда и нести его неудобно, и бросить жалко.

Тем не менее, эти острова большую часть времени, в течении последних 200+ лет, принадлежали Британии. Был период, когда один из островов принадлежал Франции, а также около 30 лет, когда Испании удалось захватить и удерживать эти острова, но потом Британия снова там установила «Юнион Джек».

И все это время, с момента образования государства Аргентина, там поддерживали позицию в стиле:

-Опять хочу в Париж?

-О, ты была в Париже?

-Нет, я уже хотела.

Так и Аргентина. Она не раз высказывала мысль о том, что острова должны принадлежать ей. Но когда речь заходила об основаниях, которые дают ей право такое утверждать, аргументация там оказывалась как сегодня у зеленой делегации в Батуми на переговорах с президентом Молдовы Майей Санду, а именно: «Ы-ы-ы-ы!» Понятно, что никто эти претензии не рассматривал всерьез, вплоть до 1977 года.

Надо заметить, что Аргентина знаменита не только тем, что про нее спели «Аргентина – Ямайка, 5:0» и даже не тем, что МИД РФ оттуда возит специальную муку для выпекания «куличей» по рецепту Гундяева, а длительной и беспросветной диктатурой. Один тоталитарный режим сменял другой, и как это обычно бывает, страна балансировала между Г и Ж, погружаясь то в одну крайность, то в другую. И как любой тоталитарный режим, аргентинская диктатура в трудный момент остро нуждалась в маленькой, но победоносной войне.

Оно и понятно, ведь именно этот маневр был подробно описан в знаменитой книге Дэйла Карнеги «Диктатура для чайников». Судя по тому, что диктаторы разных мастей, правящие в разных частях земного глобуса, рано или поздно приходят к мысли о том, что внутреннее недовольство бездарным правлением легко утилизируется этой самой маленькой, но непременно – победоносной войной.

И вот именно в 1977 году британская разведка впервые составила меморандум о том, что верхушка аргентинской диктатуры решила перевести свои теоретические измышления о том, что Фолклендские острова, которые они нарекли Мальвинскими, должны принадлежать Аргентине – в практическую плоскость. А практичность заключалась в том, что начали закупаться партии вооружений, которые могут применяться именно в таких ситуациях, в том числе противокорабельные ракеты, которые Аргентине были нужны как зайцу стоп-сигнал.

(Продолжение следует)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

14 Comments on "Фолклендский урок (Часть 1)"

  1. Велика Британія анексувала територію Фолклендських островів, що належали Аргентині, в 1833 році.
    Так що Аргентина повертала своє.

    • Очень спорное заявление

    • Справедливо. Надо и нам задуматься о возвращении Таганрога и Гомеля. Думаю, Франция нам для такой благородной цели продаст “Рафали” по дешёвке. Только остаётся решить, на кого первого нападать будем – на беларусь или на рф.

    • Возможно я ошибаюсь, но вроде в средине 20 века было принято решение, что границы государств на то время существующие – утвердить. Если были возражения: встань и скажи. А ждать до 1977 или 2014го года и про “родную гавень” вспомнить, это не то пальто!

      • Хельсинские соглашения 1975 года о нерушимости послевоенных границ в Европе. Подписал и совок, правонаследницей которого объявила себя раша.

  2. “Іспанія успішно відстоювала свої володіння на Мальвінських островах до 1811 року, коли в Пуерто-Соледад висадився британський гарнізон, завданням якого було захищати монархію, що й стало початком Війни за незалежність американських колоній. Велика Британія анексувала територію Фолклендських островів, що належали Аргентині, в 1833 році.”
    В 2914 Росія анексувала Крим…То ми за кого?

    • Хм-м-м…
      Даже не глядя на старину глубокую.

      “The first undisputed landing on the islands is attributed to English captain John Strong, who, en route to Peru and Chile’s littoral in 1690, discovered the Falkland Sound and noted the islands’ water and game.”
      Потом там возникли поселения французские и британские, Франция уступила свои Испании, Испания как узнала про британские поселения, попыталась их захватить, но договорились. Потом были войны между британцами и испанцами… Испанцы эвакуировались с островов в 1811-м.
      И причем здесь Аргентина? Которая только в 1810 объявила о независимости, потом воевала за эту самую независимость. Попутно попыталась установить гарнизон и на островах пока британцам было не до них, что закончилось мятежом в 32-и и последующим возвращением британцевв 33-м. И только с 1861-го Аргентина существует в нынешнем виде.

      • Мальвінські острови як частина «Нового Світу» відійшли до земель-володінь іспанської корони невдовзі після відкриття Америки в 1492 році. Золота булла Папи Римського та Тордесільяський договір 1494 року були першим юридичними документами, що підтверджували приналежність усіх відкритих та невідкритих земель на захід від «червоної лінії» до Іспанської корони. З XVI століття лише іспанські мореплавці були єдиними, хто плавав вздовж Південноамериканського континенту. В 1520 році експедиція Магеллана відкрила Мальвінські острови.

        Острови були повторно відкриті у 1591–1592 роках англійським мореплавцем Джоном Дейвісом, капітаном корабля в експедиції англійського корсара Кавендіша. З того часу вони були нанесені на європейські мапи під величезною кількістю різних назв та найменувань, але все ж таки вони лишались під владою Іспанської корони. Тривалий час острови були не заселені. В XVII столітті острови відвідували кораблі під прапорами багатьох європейських держав, що провокувало занепокоєння та протести Іспанського королівства, яке отримувало новини про такі експедиції. Але весь південний регіон Америки, з усією береговою лінією, морями та островами беззаперечно перебував під іспанською юрисдикцією, хоча в цей час і підписувались різноманітні договори, такі як «Мадридська угода»[en] у 1670 році між Іспанією та Англією. Утрехтський мир 1713 року підтверджував іспанські володіння в Південній Америці та надавав ексклюзивне право для плавання в південно-атлантичних водах. Англія беззаперечно прийняла ці умови.

        Наприкінці XVIII століття Мальвінські острови викликали великий інтерес у Великої Британії та Франції, які шукали будь-яку можливість заснувати стратегічні поселення навпроти Магелланової протоки. У 1749 році Іспанія отримала новини про британський проект заселення Мальвінських островів і опротестувала дане рішення, але Велика Британія не звернула уваги на протест. У 1749 році Франція заснувала Порт-Луї на острові Соледад. Іспанія опротестовуючи дані дії виграла визнання своїх позицій та володінь перед Францією. У 1763–1765 роках острови досліджував французький мореплавець Луї Антуан де Бугенвіль. Іспанія успішно відстоювала свої володіння на Мальвінських островах до 1811 року, коли в Пуерто-Соледад висадився британський гарнізон, завданням якого було захищати монархію, що й стало початком Війни за незалежність американських колоній. Велика Британія анексувала територію Фолклендських островів, що належали Аргентині, в 1833 році.

        • Ok. Даже не разбираясь в спорах между Испанией, Францией и Британией и кто кому чего должен.

          ПРИЧЕМ ЗДЕСЬ АРГЕНТИНА?

        • “Золота булла Папи Римського та Тордесільяський договір 1494 року були першим юридичними документами, що підтверджували приналежність усіх відкритих та невідкритих земель на захід від «червоної лінії» до Іспанської корони.”

          Ага, такой себе пакт Молотова-Риббентропа. “Все земли, открытые или неоткрытые в этом районе принадлежат Испании, в этом – Португалии, в этом – Британии…” Аборигенов вообще спросить забыли. На таком же точно основании страны Балтии принадлежат РФ, так?

          • Ну, на островах аборигенів не було. Так що хто перший встав, того й капці. 😉

          • Andriy Moderator Andriy Moderator | 22 Липня, 2021 at 17:58 |

            И этот “первый” был совсем не Аргентиной.
            Но там договаривались не только об этих островах.

  3. Судячи з поведінки більшості диктаторів, то підручник “Диктатура для чайників” писав не Карнегі, а Кастанеда)))

  4. Візьмем
    Кваліфікаційна робота
    на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра
    на тему: «ГЕОПОЛІТИКА ПРИКОРДОННИХ КОНФЛІКТІВ У
    ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКОМУ РЕГІОНІ» 120 стор,з списком літ.
    З неї.
    “Аргентинська військова операція „Суверенітет” розпочалась 22 грудня
    1978 року. Цього дня аргентинський флот покинув район базування та зайняв
    позиції в районі острова Естадос. У відповідь чилійський флот покинув місця
    якірних стоянок та готувався відбити напад противника. ”
    Цікаво,ці кораблі збирались грецьким вогнем воювати?Чи ПКР їм було не треба.
    Для довідки.
    “В 1970-х между Аргентиной и Чили вновь усилились трения по поводу принадлежности южных островов. В этих условиях обе страны начали усиление своих вооружённых сил. 18 мая 1970 года правительство Аргентины заключило контракт с фирмой «Виккерс-Армстронг», предусматривавший постройку одного корабля («Эркулес») в Англии и еще одного («Сантисима Тринидад») — по лицензии в Аргентине[2][1], для замены в составе флота эсминцев времён Второй мировой войны.”
    75 і 80 роки в стрій.Купляла не хунта.ПКР є.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: