Уфа — не Москва!

Автор — Тимур Литовченко

Як і було обіцяно, ввечері 31 січня 2021 року в ефірі мережевого телеканалу TV-7 production я підбив підсумки першого етапу конкурсу «Вікно Овертона», що проводиться на Інтелектуальній ігровій платформі Кіберджура. Тепер хотілося б коротко висвітлити проекти, відзначені на цьому етапі.

Якщо говорити коротко, то на роботу з «запарєбріком» був заточений лише один з відзначених проектів (до речі, визнаний переможцем!), тоді як автори двох інших проектів спрямували погляд на справи всередині України. Що ж, своя сорочка до тіла ближча — і це, до певної міри, є добре…

Далі, мушу зазначити, що рішення щодо проектів-лауреатів ухвалював не я одноосібно. Це було колегіальне рішення журі конкурсу, я ж у даному разі виступив лише спікером, який озвучив спільне рішення.

Насамкінець… Зізнаюся чесно: до останнього моменту я переживав, чи надійдуть роботи на конкурс загалом?! Адже погодьтесь, тема специфічна… Однак виявилося, що побоювання мої були марними: глядачі на пропозицію відгукнулися. Що ж, тепер можна переходити до стислого огляду самих робіт.

На думку журі, найкращим із запропонованих виявився проект Тимофія Самійленка «Зміна столиці РФ». Автор прекрасно, в усіх подробицях (майте на увазі, що я озвучив далеко не всі пікантні деталі проекту!) обґрунтував необхідність перенесення столиці Російської Федерації з Москви до Уфи. Мета — запобігання сепаратизму російських регіонів…

Що ж, розписати свою ідею у відповідності до алгоритму «вікна Овертона» у пана Самійленка вийшло пречудово! Причепитися буквально ні до чого…

З іншого ж боку у нього вийшов тролінг найвищого рівня. Справді, всякі різні кремлівські клоуни (на кшталт Вервольфовича Жирика) можуть з високих трибун просторікувати про те, як найкраще розшматувати Україну й поділити наші землі між Рашкою, Польщею, Угорщиною та Румунією, а ми не можемо фантазувати в цьому ключі?! Можемо, ще й як можемо!!! Що й довів проект пана Самійленка.

Як казали ми в далекому радянському дитинстві: «Получи, фашист, гранату!» — мається на увазі придуркуватий кремлефашик (точніше, рашист) Вервольфович Жирик… Ну, а добродій Тимофій Самійленко отримав заслужену нагороду — історичний детектив «Принц України» з автографом ½ автора (Тимура Литовченка), написаному в прямому ефірі…

Друге місце посів проект Тараса Плахтія «Співпраця соціальних класів — шлях до Ладу в суспільстві». Таким чином, цей автор спробував розвернути «вікно Овертона» з метою подолання розбрату, подрібненості, атомізації українського суспільства, трансформації його в цілковито прозахідному напрямі — коли всі «соціальні класи» (в термінології автора проекту) та прошарки суспільства працюватимуть спільно і злагоджено на єдину мету. На благо України…

Що ж, ідея прекрасна і достойна! Автор детально розписав усі п’ять стадій руху позитивного «вікна Овертона» від немислимого до реальної політики. За що йому цілком заслужено відійшов авантюрно-історичний роман «Фатальна помилка» з автографом ½ автора — Тимура Литовченка.

Натомість з третім проектом авторства Ігоря Мосєєнка «ІДЕЯ ГАРМОНІЇ — Українська Національна Ідея (УНІ)» все не настільки однозначно… Ні-ні, сама по собі ідея проекту просто розкішна! До того ж, шановний пан Мосєєнко є письменником-«афганцем», а ідеї гармонії, як Українській Національній Ідеї, він присвятив цілу книгу, що вийшла друком ще в 2016 році.

Водночас, хоч як приязно я та інші члени журі не ставились би до пана Мосєєнка та до висунутої ним ідеї, нікуди правди діти: представлений ним проект анітрохи не відповідає алгоритму «вікна Овертона»!!! Отож нагадую, що на платформі «Кіберджура» проводиться не конкурс ідей як таких, а конкурс проектів, створених за алгоритмом «вікна можливостей».

Якби ж автор докладно розписав усі п’ять кроків просування УНІ — міг би позмагатися за вищу оцінку. А так — всього лише третє місце. Виключно за красиву ідею… Ну, й авантюрно-історичний роман «Шалені шахи» з автографом ½ автора — Тимура Литовченка на додачу.

* * *

Що ж, конкурс стартував, проекти почали надходити — це вже добре! Тепер на «Кіберджурі» чекають нових проектів. І звісно ж — надалі просять урахувати деякі помилки, допущені першими учасниками. Першим завжди найважче, отож їх варто заохотити хоча б за сміливість.

P.S. Докладніше про всі три проекти-переможці ви можете дізнатися, проглянувши наведене вище відео.

About the Author

Tymur
Письменник, журналіст і блогер

5 Comments on "Уфа — не Москва!"

  1. Галенко Іван | 01.02.2021 at 19:32 |

    А ось і японське “Вікно Овертона” з плечем у 70 років Наступить мить і посипеться Мордор https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-ta-yaponiya-ne-mozhut-pogodyty-myrnyj-dogovir/?fbclid=IwAR17ilVeaV9wSoJdE8iMRCYWyccX_lH22RIcUlvjMfXabu0CmkQOYdlfwTk

    • Японія та РФ досі перебувають в стані війни. На “ЛО” про це вже писалося…

  2. Для Тимура Литовченка, Украінський народ мае ідею, але на разі на рівні спинного мозгу, Просто треба дивитись на Украіну з висоти, з якоі видно іі всю, цілу, І якщо і це не дае відповіді, і погодтесь, чогось все одно бракуе! І якраз війна на сході дае відповідь! Це війна за Білу Вежу, четверте місце збору нашого кола, Для ціого треба зруйновати московію, І по правді, чи знаем ми про це? Боімось признатись в голос? Так! Ідея соборності на порядок вища всяких ідеологій, Я не говорю за экспансію, я за звільнення Дону від кацапів, Хоча до такого розуміння ми не готові, то може і не треба нічого шукати? Може і добре що зараз ото зелене, хай підтянуться нові покоління, може ми ще заслабі?

    • Сказано ж бо у відомому вірші:
      “Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до ДОНУ…”
      Отож із землями Малинового клину все зрозуміло 😀

  3. Так отож! З Сяном біда, хіба в Евросоюзі побачимо, А от за Дон е шанс на появу дружньої сусідскоі держави, Вираз, якби ми якось по іншому, то і війни не було, не коректне, тут шансів нема, У Московіі тваринний інстинкт, вона справедливо відчувае небезпеку, і реакція едино можлива для збереження своеі гегемоніі в східній Европі,

Comments are closed.