Вони звикли


Погана звичка в нашого народу —
Втрачати гарних слів глибинний зміст.
Віки плекали мрію про свободу,
І маємо «Свободу» в повний зріст…
Олександр Афонін

 

У давні часи, коли я був значно молодшим і працював таким собі невеличким технічним начальником, сталася пригода, яку запам’ятав назавжди. Потрібно було ліквідувати аварію в електромережі. Вийшла з ладу кабельна лінія 6kV, яка живила цілий цех. Звісно, усе зупинилося.

Поспіхом такі ремонти не відбувалися ніколи. Наряд, відключення, закоротки, допуск бригади. В ті комуняцькі часи було засновано таке: кожного кварталу я отримував бюлетень, де перелічувалися аварії в електромережах, надавався аналіз порушень, які призвели до загибелі чи травмування персоналу. Потім ці повідомлення скасували. Та я ніколи і не порушував правила, незважаючи на тиск, який іноді відбувався.

Отже, того дня погода була, не найкраща для такої праці, приблизно така, як моє життя. Сильний осінній вітер і мжичка. Дощик то йшов, то робив перерву. Коли дощ починався знову, я зупиняв роботу і ховав хлопців у тепле приміщення майстерні. А тут директора чорти принесли. Покликавши мене в кабінет, добрих десять хвилин виливав на мене своє незадоволення. На мої виправдання, що після припинення дощу, ми все зробимо, бо хлопці дуже змерзли, почув сакраментальну фразу: «Пусть работают сейчас, они привыкли».

Довелось хитрувати і все ж таки не працювати під дощем, та слова «они привыкли» запам’ятав. Запам’ятав, що саме думає усяка влада про звичайних людей. Їм можна і заробіток зменшити, бо «они привыкли». Можна змушувати сплачувати за ненадані послуги, бо «они привыкли». Можна пограбувати їх заощадження через інфляцію, бо жити без грошей «они привыкли».

«Они привыкли» до холоду взимку й до відсутности води влітку, до повітря, яким не можна дихати. «Они привыкли» до презирства чинуш усіх рангів. «Они привыкли» до обіцянок-цяцянок, які схожі на оберемок соломи, прив’язаний перед носом осла, примушуючи його швидше бігти. Всю зиму ремонтують теплові траси, замерзають бовтаючись у багнюці робітники «Тепломережі», бо «они привыкли». А влітку що думали? Та й я сам на своїй ділянці роботи звик до думки, що ніхто, окрім мене, пальцем не поворушить, для ліквідації аварії. А будь-яка неприємна ситуація сама собою не розсмокчеться. Усі стануть дивитися на мене і чекати мого рішення. А рішення потрібно приймати швидко і безпомилково. Це дуже важка праця і велика відповідальність. Так колись і сталося при аварії на лінії 220 kV.

«Они привыкли» до черг під дверима владних «достойників» та комунальних служб. «Они привыкли» до приниження так, що, коли перед виборами хтось кине обгризену кістку, сиплються подяки, наче їм подарували мільйон баксів. Українці звикли боятися влади.

Коли та, ще комуняцька номенклатура та їх вилупки, що залишились при владі, переживши незалежність і перехід до капіталізму щось вирішує, то завжди пам’ятає, що «они привыкли». Затуркані і зомбовані маси вже до всього «привыкли». Тому й такі рішення.

Той директор вже давно здох, але я ніколи не забуду, як він в у міському комітеті тієї злочинної партії радився, як мене позбутися, бо бач, на тую мою посаду безпартійному зась, а потрібний лише комуніст. І він тоді таки того домігся, а я змушений був звільнитися.

28 листопада, коли я писав цей текст, довго на моєму вікні горіла свічка. Вічне прокляття комунякам, які занапастили життя людей в Україні. Заморені голодом пoтpeбують нaшoї пaм’ятi. Вiчнoї i повсякчасної. Я нe пpoбачу нiкoлu комунякам за штучний голодомор – нaйcтpaшнiшuй в icтopiї людcтвa геноцид.

Що ж відбувається тепер? Нам було страшно, бо боялися зовнішнього ворога – російських військ на окупованій українській території, які можуть захопити усю країну, а  виявилося – внутрішній відвертий ворог ще страшніший і вже зайняв усі стратегічні висоти: владу, пресу, телебачення і право безконтрольно витрачати кошти, зароблені українським народом. Таке сталося, тому, що більшість звикла голосувати у совецький спосіб – що підкаже телевізор чи пакуночок гречки. Потрібні десятки років, щоб вони позбулися цієї звички.

Yaroslav

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

21 Comments on "Вони звикли"

  1. Так, знадобиться десятки років.
    Йде поступово заміна поколінь. І ці нові, хоч і дивляться той самий Г+Г, але ж в них не так сильно вбито в мозок “те привычки”.

    • Вбито … Мені дочка на виборах (їй тоді 21 було) заявила “від нас все одно нічого не залежить”. І це при тому, що ми ще за часів майдану з нею брали участь. Звісно, щось я недопрацював у вихованні, але ж десь вона цю гидоту взяла …

    • не йде…немає ниякої зміни поколінь,в тому сенсі,в якому ви вважаете.
      є три напрямки.
      перше паразити. їм люба влада байдуже,аби гроши да розваги.
      друга-це ти,хто любими шляхами,хоче втекти звітці.
      і залишаєтся сама велика,це радянськи нащадки. їх багато,і різних за віком,від 20-ти до 70-ти та й більше.
      і щоб ця третя група зникла,вона має бути изольована від комуняцкої пропаганди. а цього як раз і немає,навпаки-цього радянського впливу,дедалі більше!

      • Резонирую.

      • Себя отношу к первой группе… К её разновидности. Исповедую идеологию внутренней эмиграции, оставив единственную ниточку, что связывает меня с этим “народом”: БАБЛО. Актуальные и потенциальные клиенты. Точка. Не будучи представителем “титульной нации”, не вижу особого смысла “бежать впереди паровоза”: пусть сначала молодые этнические украинцы распетляют со своим большевизмом, а ПОТОМ уже настанет очередь пристаркуватых кацапонародженних, чи хто я там такий, у вашей табели о рангах… Биомусор? Хай буде биомусор, мне плевать. Главное – бабло. Сперва, в 14-м – был момент – каюсь, грешен, что-то такое себе придумал, не то почудилось, что ВОТ ОНО, то самое пробуждение народа от совка… Два года что-то там на голом энтузиазме “для фронта для победы” – не то чтобы “ого”, но и в стороне не отстаивался… Похмелье было тяжёлым. Осмотрелся – а я ОДИН. И друзей прежних уж нет – рассосались. Сторонятся… ТЯЖЁЛЫМ было похмелье. Оно и сейчас не прошло. Так что – “Руки в карманы, вниз глаза, да за зубы язык”. (С)

        • Надо заводить новых друзей,
          И, похоже, Вы тут в хорошей компании – и тут всё зависит только от Вас.
          Без претензий и обязательств.

      • ніт. Для зникнення 3 групи головна умова – зникнення рф

  2. Они, которыя запоребриком, тоже привыкли:
    Путин распорядился начать вакцинацию от коронавируса на следующей неделе, еще до завершения третьего этапа испытаний
    https://www.newsru.co.il/health/02dec2020/putin_510.html

    Помнится, во время оно, партбилет номер один выписали Ильичу №1, а партбилет номер два – Ильичу №2.
    Может, им стоит продолжить традицию и первую прививку – Вовке №1, а вторую – Вовке №2 ?

    • Причем, недовложений “новичка” в вакцине не должно быть, а все по ГОСТу – полная доза, а о попривыкали дистиллированной водой колоться, не для того Вовка старался, разрабатывал 🙂

      • Есть у меня чуйка, что вакцина “Ковичок” и без новичка хорошо справится.
        В лучшем случае толку от нее будет процентов на 30 – 40, не больше.
        А в худшем – даст такие осложнения и побочные эффекты, что не хуже самого вируса будет воздействовать.

  3. Трі десятки років вже позаду і тільки гірше, від цієї зарази українці ще довго будуть мати проблеми, які принесуть ще багато страждання на нашу землю.

  4. Як на мою думку, то треба якомога швидше позбавитись ілюзій стосовно зміни поколінь та появи якогось притомного розуміння у тієї групи населення, що на сьогодні є зелекторатом.
    Бо ж його не може бути з чисто природних умов. Умов зумовлених самою природою тієї біомаси. І це є цілком нормально. Цілком природно.
    Сьогоднішні результати прямої і безпосередньої демократії, коли голос п’янчуги і голос професора університету, чи творця видатної техніки, для вибору керівної персони вважаються еквівалентними, є тому підтвердженням.
    Після 2СВ , спричиненої, зокрема , вкрай недалекоглядною політикою тогочасних суспільних еліт, що своєчасно не відреагували належним чином на розповсюдження руйнівних ідеологій, у світі таки запанувало якесь ненормальне відчуття провини розумних і дієздатних, освічених і винахідливих перед тими, хто і близько не відповідав їх інтелектуальному рівню.
    І все завдяки тому, що не було належної реакції на дії тодішньої совєцької Росії.
    Шановний Yaroslav цілком справедливо згадав нелюдське ставленнядо персоналу партбосівських найманців- комуняк.
    А мені, в свою чергу, згадується фраза викладача єкономіки в інституті, після якої його дуже довго не було видно .
    Тоді викладання велось руською мовою, то ж і наведу по памяті , хоч і не абсолютно точно текстуально. але точно по змісту.
    “После введения сдельно-премиальной оплаты труда в промышленности мы столкнулись с диким рвачеством со стороны рабочего класса”.
    Мені довелось це побачити на власні очі.
    То ж, з досвіду, набутого починаючи з кінця шістдесятих минулого століття і по сьогодні, візьму на себе сміливість зробити один висновок стосовно того, за яких умов можливий сталий розвиток суспільства.
    І висновок цей багатьом видасться дуже і дуже далеким від принципів демократії. Звичайно, якщо за демократію вважати охлократію.
    Не вдаючись до деталізації, лише скажу, що безконтрольність інформаційного простору і право всіх і кожного розповсюджувати що завгодно, де завгодно і в який завгодно спосіб, опираючись на свободу слова, чи совісті, чи віросповідання, ніколи не дозволить належним чином організувати домінуючу більшість населення. І саме така безконтрольність і призводить до того. що зелекторат голосує чи то за дешеві презервативи, чи то за смішного, схожого на них, свого хлопця, чи просто по приколу, бо ж від них нічого не залежить.
    І, як можемо бачити, ця єлекторальна біда не є українським ексклюзивом. Хоча б з огляду на кількість голосів , яку отримав Трамп серед американців, не дивлячись на явну злочинну недбалість в його роботі.
    Трампізація електорату, як і його озеленення в нашому випадку, руйнівні наслідки їх, тепер будуть потребувати досить суттєвого часу і не малих високоінтелектуальних і цілеспрямованих зусиль для подолання таких. І це не беручи до уваги дестабілізуючого зовнішнього впливу наших нелюдів-сусідів…

    • Сьогоднішні результати прямої і безпосередньої демократії, коли голос п’янчуги і голос професора університету, чи творця видатної техніки, для вибору керівної персони вважаються еквівалентними, є тому підтвердженням.
      =====================================================
      Айзек Азімов з цього приводу казав”: В політичному і культурному житті постійно відчувється вплив антиінтеллектуалізму. Антиінтеллектуалізм створив хибне уявлення, ніби демократія – це коли «моє незнання рівноцінне твоєму знанню».
      Тому зараз ми “маємо те, що маємо”. Теж цитата.

    • Овва, є різні п’янчуги, як і різні професори. Тому, IMHO, якщо і визначати, чий голос на виборах повинен скільки важити, то уж ніяк не за соціальним, майновим і т.і. становищем, а вичлючно тестами.

      • Та у будь-який спосіб. Але ж не огулом всіх зрівнювати.
        Але стосовно п’яниць, перепрошую, тут ілюзії вкрай шкідливі.

      • Імхо, не вийде тестами виявити ідеологічні прихильності.
        Тому що в нас немає провідної ідеології прийнятої суспільством.

        Взагалі, я тут брешу: ідеологія українського суспільства (73%) це соціалізм. І немає не те що зсуву, а й навіть лікбеза якихось інших ідеологій.

        У 2014-2017 сайт Петр і Мазепа був заснований на принципах популяризації правої ідеології. Проте зараз вони теж мігрували до соціалістичних закликів, а колишні головні редактори заснували демсокиру(попри усі іхні заклики, ця партія не є правою за ідеології)

  5. старый ворчун. | 3 Грудня, 2020 at 01:05 | Відповіcти

    игорю, который “резонирует”. вы зря на себя так наговариваете. из того самого “совка” родом на сегодня добрая треть населения украины. и я так же. сперва был я советским юным гражданином. все как и положено … инженерил. и видел, увидел что не всё в нашем совковом королевстве хорошо и правильно. и обнаружил что таких – тьма! и еще что в этой тьме куча челов с разными претензиями к тому совку. и обнаружил что они разные у украинцев и русских живущих на одной украине. и шо? а ничего, оказалось что у нас (разных этносов) больше общего и общий счет к совку у нас в основном единый. и как то понял я что твоя этничность отнюдь не определяющий фактор в этой новой жизни. а главное – как ты относишься к людям, согражданам твоим, к родине своей и своих детей (и уже внуков!). и это главное. определяющее. и мне бывает горько стыдно и обидно, когда вижу загаженные реки и озёра, как вырубают нещадно и безжалостно мои и моих детей карпаты! когда на нашу родину-отчизну нагло нападает потерявший страх и розум кремлёвский выродок, одичавший от безнаказанности в своей (давно уж не моей …) раше. и болит душа за беларусов моих сябров. нет, я не уеду отсюда, от другов своих родных и близких. и что для меня стало открытием, наши дети тоже не желают покидать свой дом и свою родину!во как! а ведь они уже столько поездили по странам ЕС. некоторые там закончили образование, многие там работали, и сегодня выезжают по временным контрактам. и возвращаются. так что не надо петь отходную! майдан таки дал ростки и может невидимые глазу изменения в сознании молодого поколения. есть они! и их много. и не надо нас хоронить и песочком притрухивать. а вы подумайте. может все таки здесь есть чем заняться?

  6. пан Ярослав описав ВЕРХІВКУ айсберга. Головне, як завжди, під сподом.
    почну з головного.
    1. Світогляд.
    Ми маємо зпотворений світогляд (міровозрєніє), який оснований на атеїзмі та комуняцьких ідеях.
    Тому, головна БІДА жителів (а не НАРОДУ) України – відсутність ІДЕЇ. Будь-якої, загальнодержавної ідеї. Збгачуймось? Вільне підприємництво? Національна ДЕРЖАВА???
    Натомість ВСІ ми разом будуємо КОМУНІЗМ! Окремо взятим пінчукам-ахмєткам-каломийським. Що, не вірите? Подивіться на нас та СЕБЕ зі сторони… 29 років ми, як телята-вівці, йдемо або до різників (регіонали), або до доярів та тих, хто стриже вовну (Льоня І, Льоня ІІ). Коли ж обісралися – обираємо Пороха. І постійно очі додолу, язики в дупі, мнемо кашкетика, випрошуючи СВОЄ ж… “БОГА нєт, но ви дєржитєсь!” Постсовковий травматизм
    2. Жлобство.
    Замінимо Бога Баблом. “Бабло перемагає Зло”. У ролі Зла – або Правда, або чиїсь ПРАВА. Працювати на ремонті КЛ (кабельної лінії) у дощ – це ЗЛОЧИН. Порушення ПУЕ та ПТЕЕС майже ЗАВЖДИ це смерть або каліцтво…
    3. Ті, хто читає книжки, не дивляться телевізор.
    Отже, не вірять тому потоку лайна, яке звідти ллється. Дуже часто Г+Г, 112, Наш, ZIK (хайль?) приносять більше шкоди, ніж старе німецьке порно…
    Резюме.
    1. Визначаємось зі СВІТОГЛЯДОМ
    2. Проходимо самоідентицікацію
    3. Знаходимо дочки ДОТИКУ та продукуємо ІДЕЮ
    4. Маємо віртуальну партію, на відміну від “віртуальних” слуг урода та вождистських БЮТ, БПП та інших Майбахів. Вся сволота (не плутати зі “Свободою”) так живе вже ДАВНО.
    5. Приймаємо АКТИВНУ участь у житті громади та суспільства, не ведучись на “карнавалізації” різних типів. Приймаємо участь у виборах як учасники ДВК та вище, не важливо, від яких партій. Головне – це СОВІСТЬ
    0. БОГ таки є, адже ХТО ж створив нас всіх? 😉 Ім”я його – ТВОРЕЦЬ

    • щодо ідеї…
      вона є…вона була завжди,спокон віку-“моя хата скрая”
      а якщо бути до кінця відвертим,то головна ідея”а мені по х-й”.
      я поясню.
      живу я майже у центрі міста,але з напругою в мережі завжди було погано.
      влітку ще так собі,а з осені до весни,жах.180 вольт було за щастя.
      і ось,починаючи з 2012 року,я почав боротьбу з облєнерго. спочатку пройшов по сусідах,намагаючись долучити їх до даної справи,але марно.”всім по х-й”. ні,вони звичайно за,але щоб це зробив хтось інший.
      я п’ять років бився самотужки з цім клятим обленерго,й таки добився. нам замінили й лінію,й сіловий трансформатор.
      і що ви думаєте? нихто навіть не подякував!-“всім по х-й”
      ось зараз пішла мода,перешкоджати проїзду авто. кто ставить якісь блоки,хтось забиває в асфальт труби,хтось ставить шлагбаум.
      у нас теж такі є в місті.
      стосовно одного такого шлагбаума,я написав скаргу,долучив фото,і невздовзі отримав відповідь. читаючи ту відповідь від відділу благоустрію міста,у мене був істеричний сміх,бо ця відповідь нагадувала гумореску Райкіна,про насоси…
      я пішов в цей відділ знов,кажу що це?
      обіцяли розібратись,але вже с того часу пройшло три тижні-“всім по х-й”
      я звичайно знов піду,буду лаятись,може доб’юсь врешті решт…
      але ті,хто повинен робить як то положено,на свої обов’зки,плювати хотіли!
      всім по х-Й!

      • Злой шарманщик папа Карло | 3 Грудня, 2020 at 14:35 | Відповіcти

        Судя по обилию сокращений трёхбуквенного слова, автор коммента ездит на “национальном” виде транспорта – гнилом “жигуле” и паркует его под окнами соседей и где попало, а они защищаются от него, ставя шлагбаумы и прочие рогатки.

      • Моя хата скраю – першим ворога стрічаю. 😉
        Вже 100500 раз писали.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: