Пов’язані долею, переплетені судьбами

7 грудня 2015 року на ЛО була опублікована моя четверта стаття. Вона не зацікавила нікого, крім одного, який нарікав Анті-колорадосу за статтю неросійською мовою.

Тепер, коли вже оприлюднені 88 моїх статей, набираюся нахабства і повторно надаю той давній текст, в надії, що завсідники «Лінії оборони» за п’ять років подорослішали.

Перепрошую про невеличкі повтори з цього тексту у деяких моїх статтях.
Якісь архаїчні щелепи
можуть пережовувати у пресі
нестерпне для слуху слово «жид».
Ліна Костенко

Вже давно, ще 165 року до нашої ери почали євреї святкувати восьмиденне свято Хануку, яке цього року починається з 10 грудня.

Вони вже непомітні поміж нас. Спочатку двадцятого століття вони шукали кращої долі за океаном. Потім, їх нищили під час громадянської війни. Під час Другої Світової війни нацисти заповнювали цими людьми приміські яри. І остаточну крапку поставила еміграція. Вони вже не повернуться, бо знайшли інші батьківщини, де не будуть ізгоями.

Вже ніколи не повернеться сумний і зворушливий світ Касріловок, Бейберіків, Єгупців. Вже ніколи не повернеться світ чудних мешканців – хлопчика Мотла, дивака Мендла, молочаря Тев’є. Не повернеться, бо пройшло більше 104 років, як найкращий знавець цього маленького світу Шолом Алейхем закрив свої скорботні і веселі очі. Вже давно ніхто не читає мовою їдиш, і тому не зрозуміє, як дихали живим людським теплом, плакали, сміялися і жартували герої його оповідань.

Ім’я Шолом Алейхема стоїть поміж дорогих для людства імен – Гюго і Діккенса, Чехова і Мопассана, Івана Франка і Лесі Українки, Мігеля Сервантеса і Джером К. Джерома, Стефана Цвейга і Джека Лондона, та й багатьох інших.

Особливими зв’язками поєднаний Шолом Алейхем зі своєю батьківщиною – з українською землею. Багатовікове співжиття двох народів рясніє сторінками жорстоких національних чвар. Несвідомий бунтарський протест українців спрямовували на євреїв. Між двома народами постійно мурували стіну. Цю стіну люди намагалися руйнувати з обох боків. Молоді єврейські бунтарі, тікаючи від свавілля польських панів приходили на Запорізьку Січ. Українські селяни, взявши сокири і вила, боронили сільські єврейські родини від зграй погромників і чорносотенців. Так було під час найлютішої хвилі погромів 1905 — 1906 років в Балашівці, Диміні, в Константинівці та в інших багатьох селах України. Відповіддю інтелігента на погромний рев російських і українських шовіністів була гнівна новела М. Коцюбинського «Він іде». Кращі люди обох народів завжди відчували дружнє сплетіння рук, та плідні зв’язки – і матеріальні і духовні, і мовні і художні. Вшановування пам’яті загиблих під час Голодомору і Голокосту ще більше поєднує обидва народи, сумна доля яких так схожа.

Найбарвистішій персонаж Шолом Алейхема Тев’є запитує: «Навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих і інших, то чому вони мусять бути отакі роз’єднані, чому мусять ненавидіти одне одного?..» В свій час М. Крушельницькій, Михайло Ульянов і Богдан Ступка створили безсмертний образ бідного молочаря. Гумор письменника збагачений і тонким, трохи сумовитим дотепом єврейського фольклору, і гострим барвистим українським жартом. А хіба з-поміж українських пісень ми не натрапляємо на такі, що в їх мелодії виразно чути характерні єврейські наспіви. Зачарований поезією Тараса Шевченка, Шолом Алейхем співав «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Думи мої, думи».

Я, схиляю свою голову перед страшною пам’яттю Бабиного Яру, де застрелена українська жінка останнім передсмертним рухом пригорнула до себе маленьку Рохеле. Я схиляю голову перед пам’яттю мільйонів людей, чиє життя закінчилось на пустирях передмість. Немає прощення комуністичній владі, яка не попередила євреїв про невідворотну смерть, котра чатує їх, якщо вони залишаться на окупованій землі. Немає прощення тій злодійській владі, яка домовившись з Гітлером, поклала початок Другій Світовій війні.

«…Девять евреев из десяти слыхом не слыхали о каких-то фашистских зверствах над евреями, до самой войны советские газеты лишь расхваливали да превозносили Гитлера – лучшего друга Советского Союза и ничего не сообщали о положении евреев в Германии и Польше. После войны Хрущов вообще считал, что люди, расстрелянные в Бабьем Яре, памятника не заслуживают. Я не раз слышал такие разговоры киевских коммунистов: «Это в каком Бабьем Яре? Где жидов постреляли? А с чего это мы должны каким-то пархатым памятники ставить?» (А. Кузнецов «Бабий Яр» 1986 г. Posev USA, New York).

Виступаючи на забороненому владою мітингу у 1966 р. українець Іван Дзюба виголосив промову: «Бабий Яр — это трагедия человечества, но произошла она на украинской земле. И поэтому украинец не имеет права забывать о ней так же, как и еврей, Бабий Яр — это наша общая трагедия, трагедия, прежде всего еврейского и украинского народов».

Голокост і Голодомор — це злочини проти людства одних і тих же злочинців. Це наслідки впровадження нацистсько-комуністичної ідеології.

Протягом тривалого часу одним із підґрунть ідеології антисемітизму було розп’яття Христа. Провина за цю страту була покладена не на конкретних винуватців та римських окупантів Палестини, а на всю єврейську націю. Мало хто знає, що понад 50 років тому Ватикан зняв з євреїв звинувачення у розп’ятті Христа. Але російська православна церква і досі використовує розп’яття. як привід для антисемітської пропаганди. Російське суспільство має дуже високий градус антисемітизму. Це вже вбито в спинний мозок і жідомассони у них винні практично у всьому. Крім того, всі сусіди у них, включаючи Україну, – жидівські колонії. Тим більш, що єврейська громада підтримала прагнення Україні до незалежності від Московії і на боці українців воює з агресором.

Антисеміти скаженіють з того, що протягом багатьох століть євреї не асимілювалися, а зберегли себе як націю. Із покоління в покоління євреї зберігають і передають найдревнішу у світі культуру і святкують Хануку цього року з 10 грудня. Зі святом вас, люди! Зайт ґезунд ун ґліклэх – (זײַ געזונט און גליקלעך)!

Yaroslav

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

37 Comments on "Пов’язані долею, переплетені судьбами"

  1. Зі святом друзі!

  2. Добрий вечір, вельмишановний сайт “Лінія оборони”! Я прошу Вашого дозволу тут рекламувати свої ролики, які виходять у мене на ютуб каналі. Вони присвячені контрпропаганді або висвітленню Українських подій або тих подій, які пов’язані з Україною. Ось один з них, наприклад – https://youtu.be/v7gcvijGkR4. Сподіваюсь на Вашу підтримку у цій Українсько-російській інформаційній війні.

    • За разрешением на рекламу – к автору.
      Будете спамить – закрою. И еще одного шанса не дам. Предупредил.

    • Шановний пане Іване! Будь ласка, не сваріться з шановним Andriy Moderator – бо таки забанить, є приклади. Якщо Ви не зазирали в розділ “Контакты” – підказую мейл шановного Anti-Colorados’а:
      edit@defence-line.org
      Пишіть йому і домовляйтеся про дозвіл на рекламу!

  3. Спасибо!

  4. Весною 15 року я ще споглядав на зірки в небі над Авдіївкою і поряд був гарний хлоп, а зараз громадянин Ізраелю, який нас лікував, тобто “док”. За своботу від орди воюють усі. Разом переможемо! Слава Україні!

  5. ….за свободу…

  6. Хаг Ханука самеах!

  7. Аф але йїден ґезунд.

  8. Автор правий на усі 100%!

  9. !7 років тому у моєї дружини виявили онкологію.
    Що це була страшна несподіванка тоді годі й говорити.
    Так от, єдиною людиною, що запропонувала тоді нам фінансову допомогу, була ще студентська подруга дружини, що за 5 років до того емігрувала до Ізраілю. Єдина. Серед багатьох друзів і рідних.
    Дяка Богу ми її не потребували. Однак. В пам’яті відклалося.
    До цього часу мабуть це найближчі наші друзі. Ми багато разів гостили у них і вони приїздили сюди.
    І я обов’язково їх привітаю зі святом.

  10. Вітаю зі святом, шановні!

  11. Дякую, шановний пане Ярославе! Можна було б багато чого написати, але я зараз готую до друку на “ЛО” обіцяний дайджест моєї лекції про “вікно Овертона” – а там потужний лонґрід… Тому дуже стисло, буквально точково…

    *****
    1. “Вже давно, ще 165 року до нашої ери почали євреї святкувати восьмиденне свято Хануку, яке цього року починається з 10 грудня” (с)
    2. “Із покоління в покоління євреї зберігають і передають найдревнішу у світі культуру і святкують Хануку цього року з 10 грудня. Зі святом вас, люди! Зайт ґезунд ун ґліклэх – (זײַ געזונט און גליקלעך)!” (с)
    *****
    Це надто неточно, перепрошую. Цьогоріч Ханука почнеться в четвер, 10 грудня 2020 року лише о 15:56 за київським часом і триватиме до п’ятниці, 18 грудня 2020 року до 15:58 (за київським часом). Це пов’язано з особливостями єврейського календаря: 25-й день єврейського місяця кіслев розпочинається за 18 хвилин до заходу сонця попередньої доби. Те саме стосується й завершення дня…
    Отже, 8-денний період часу “25 кіслева – 3 тевета” відраховується трохи “на випередження”. Тому перший день Хануки (25 кіслева) починається не о 0:00 п’ятниці, 11 грудня, а о 15:56 четверга, 10 грудня. На той час вже треба мати гору насмажених дерунів, кабачкових оладків, пончиків, сирних кульок чи іншу страву, приготовану на олії. І тоді настане час запалити свічку на домашній ханукії. 😀

    А за побажання на прийдешню Хануку – красно дякую! 😀 Для мене символічно, що в 2004 році Ханука припала на період Помаранчевої революції (фронди) – 8-15.12.2004, а в 2013 році – на період Революції Гідності, 28.11-5.12.2013. Ханука – це свято Світла, яке протягом 8-ми днів посилюється й дедалі потужніше долає пітьму… Так сталося і в Україні.

  12. в 2о15 я ещё не родился), не читал.
    – Статья хорошая, а значит повторение благо для тех, кто не услышал
    ————-
    Вот что такое помощь, в общем, не в частном случае?
    – это не армянин из США, помогающий своим родственникам в Армении и это хорошо, и не дети престарелым родителям.
    Еврейская организация собирает средства и поголовно помогают пожилым евреям тех стран, в том числе Украины, где люди не в состоянии нормально питаться, и не чувствовать себя ущербными даже при 1.5 тыс пенсии.
    Вот это народ! – в самом высоком качестве этого слова

    • Я навіть більше скажу. Ґрунтуючись на положенні Тори: “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом” (Буття 2:24) – єврейські благодійні організації допомагають обом членам подружжя у змішаних сім’ях. Незалежно від того, хто там єврей, а хто неєврей. Бо чоловік та дружина – це “одне тіло”. Отож якщо вони поєдналися – то на допомагати потрібно ОБОМ.

    • Приєднуюсь до поздоровлень зі святом Хануки.

      Я народився в містечку, де до вторгнення комуняк 80% населення були євреями. Кацапи і комуняки запеклі антисеміти, і доклали немало зусиль з розповсюдження антисемітизму і вмазування нас, українців у те саме лайно, як невротики, що приписують власні збочення здоровим людям навколо, вони завжди пропихували свій нарраьив про, начебто природну схильність нас до антисемітизму. Хоча чомусь до вторгнення комуняк в Україні завжди проживала чимала кількість євреїв, і про якийсь массовий антисемітизм не було й мови. Зате були єврейські курені на Січі (як і кримські, турецькі, польські, тощо).

  13. 🇺🇦✡️🇮🇱

  14. As a proud Jew I cannot help but be grateful for these words of respect and sincerity.
    Dyakuyu Pane Yaroslav, your greetings mean a lot to me and my fellow Jews.
    May Hashem smile at you and yours.

  15. Дякую, пане Ярослав!

  16. Хаг ханука самеаг!

  17. +++ Дай нам Боже себе теж себе зберегти як націю

  18. Зі святом! Я якраз жив на вул Шолом-Алейхема. А в школі молода і прогресивна вчителька укр. мови розповіла нам, хто він такий. Так, в Україні українці й євреї жили, плодилися і працювали поряд без всяких проблем. Чого не скажеш про Росію, де єврейські погроми були елементом пошуку винних в дрімучості і зачуханості цього державного утворення. І от мене дивує, чого велика частина українського єврейства тягне нас до Росії? Чи вони діють за російською приказкою “бьет – значит любит”?

  19. Не понятно чем не понравилось слово “жид” для Костенко. На польском языке оно означает “еврей”. И поляки его свободно произносят. Если не знаешь языков, то лучше их учить, а не придумывать отсебятину в толковании слов чужого тебе языка. Я родом из Галиции и там слово жид не имеет отрицательного смысла. Скорее всего такой смысл внесли “освободители”. У них все “братья” к которым надо приходить не через дверь, а пробивая окно. Топором.

    • Я Вам більше скажу! Ось посилання на документальний фільм “Назви своє ім’я”:
      https://www.youtube.com/watch?v=5j5JjWTnCuk
      Зверніть увагу на слова Ірини Максимів:
      – В 1939 році, коли прийшли перші совіти до нас… москалі, як ми привикли говорити… то наші жиди ображалися, коли їх називали євреями. Вони казали, що вони не євреї, що вони є жиди.
      Ірина Максимів – “праведниця народів світу”. Себто, її родина рятувала євреїв під час Голокосту. Отже, запідозрити її в антисемітизмі неможливо…
      Тоді в чім річ?!
      А в тім, що в нормальному світі поняття “єврей” означає єврея старозаповітного (дохристиянського) періоду, тоді як “жид” – це єврей християнського періоду, аж до сучасного. Отож тернопільські євреї в 1939 році недарма казали, що є “жидами” – бо вони ж не старозаповітні євреї!..
      Що ж до Ліни Костенко, то вона народилася у Ржищеві на Київщині, а ця територія побувала у складі Російської імперії. Саме в Російській імперії завдяки чорносотенському гаслу “Бей жидов, спасай Россию!” це слово набуло різко негативного, лайливого забарвлення. Тоді як “єврей” – це хороший, свій представник цього народу. Тому Ліна Костенко і пише про нестерпне для слуху слово «жид». Тому на київських будинках я бачив такі парадоксальні графіті, як “Бэндэра жыд” та “Кучма жыд” – тут мається на увазі не стільки етнічна приналежність, скільки бажання образити якнайбільше. Це все родимі плями Російської імперії!..
      Але саме тому, що я це усвідомлюю, то спокійно сприймаю, коли на автограф-сесіях під час Львівського книжкового ярмарку чую:
      – Як приємно зустріти жида, який так файно розмовляє нашою мовою!
      Бо прекрасно розумію, що це комплімент, а не бажання образити. 🙂

  20. Дякую, пане Ярославе. Такі статті дуже радують. Кому цікаво – ось якісний ресурс про україно – єврейські відносини. https://ukrainianjewishencounter.org/uk/

  21. Николай Днепр | 9 Грудня, 2020 at 12:18 | Відповіcти

    Шановний автор пише, що стаття у 15 році нікого не зацікавила і висловлює надію, що зараз має бути по іншому. І виявляється повністю правим. Мабуть зміни у свідомості адекватних людей ідуть швидше, ніж ми думаємо. Стаття чудова, читати цікаво, коменти – супер. Усім гарних часів!

  22. Вітаю з прийдешнім святом Хануки!

  23. Пане Тімур,Ветхий Завет говорит,что Бог дал Авраму название еврей и Аврам стал Авраамом.Иакову-Израєль,Отца всех 12 колен.После царя Соломона,царство разделилось на Иудею и Израєль.Иисус Христос в своих проповедях не разделял єти два царства,для Иисуса Христа єто один народ.Я прошу извинить меня за росийску,ошибок будет много на укр.язьіке.Я присоеденяюсь к поздравлениям.Слава Богу!Слава Украине и Израєлю!

  24. To Роман 9 Грудня, 2020 at 10:40
    Ваш коментар неповний. Ви забули процитувати додатковий доказ вашої правоти:
    29 вересня 1941 року в окупованому Києві нацистами був виданий наказ: «Все жиды города Киева и его окрестностей должны явиться в понедельник 29 сентября 1941 года к 8 часам утра на угол Мельниковской и Дохтуровской (возле кладбища). Взять с собой документы, деньги, ценные вещи, а также теплую одежду, белье и проч. Кто из жидов не выполнит этого распоряжения и будет найден в другом месте, будет расстрелян…»
    Для мене авторитет Ліни Костенко незаперечний. Її слова, що я надав в епіграфі, поетеса промовила на лекції «Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала» в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» 01.11.1999 р.

  25. Думаю, людей чи народи треба називати так, як вони самі себе хочуть називати. Колись хотіли себе називати руськими, русинами – то і вони себе звали, і їх так само. А потім, на контрасті з бувшими московитами, “рассіянами”, назвали себе українцями – ну то нащо зараз той народ звати колишнім, славним іменем “русичі”?
    Так само і з “жидами” чи “євреями”. Хоча, наскільки я розумію, “жид” – це просто інша вимова назви “іудей”. Як “Японія” і “Japan”. І це питома назва народу Ізраїлю, назва не нації, їх колись не існувало, а віросповідання. А “євреями”, “прийшлими”, “панаєхавшими”)) іудеїв прозвали филистимляни (палестинці), коли іудеї повернулися з вавілонського вигнання. А через якийсь час виявилося, що самоназва народу стала застосованою до нього брудною лайкою, а принизлива кличка – гордим іменем.
    До речі, “мазепинцями”, “бандерівцями”, “кіборгами” та поро хоботами”)) нас також прозвали аж ніяк не друзі… Мені це не подобається, тут я згідний із “каже німець – ви моголи…” Але вимушений підкоритися загалу)))

    • Олег | 9 Грудня, 2020 at 21:24
      филистимляни (палестинці)
      Между филистимлянами и “палестинцами” нет совершенно ничего общего.
      Термин “палестинцы” вообще был создан на Лубянке.

  26. Дуже вірна та емоційна стаття,пане Ярослав.Доки є “Лінія оборони” та такі автори,як Ви,є надія,що порозуміння поміж євреями та украінцями має майбутнє.Хаг Ханука самеах!Слава Украіні!

  27. Шановний дорогий пане Ярослав!
    Щиро дякую Вам! Ви і є справжнім патріотом УкраІни. Нам євреям дуже потрібні ті чудові слова, що Ви знайщли для нас. Ви справжній добродійник, тому що створили справжню мiцву.
    Дай Вам Боже мїцного здоровя до 120!
    Олександр Лоєв, Нью-Йорк

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: