Дума про EFTA

Автор — Тимур Литовченко

Відколи Brexit став реальністю, мене не полишає думка про одну можливу комбінацію на міжнародній арені. Як було сказано в давній гайдаєвській кінокомедії: «Меня терзают смутные сомненья!» — https://www.youtube.com/watch?v=5_1MD9t9tU8

Презентація Угоди про Асоціацію між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі відбулася ще восени 2012 року в Торгово-промисловій палаті України. На презентації виступали, зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Мартін Ейолффсон, Урядовий уповноважений з питань Європейської інтеграції Валерій Пятницький, інші офіційні особи. Всім присутнім були роздані примірники Угоди про Асоціацію «Україна — ЄАВТ»: такий собі товстелезний том формату А4, що і в руках утримати важко…

Пан Ейолффсон підкреслив, що в разі налагодження успішної співпраці, можна буде з часом розглянути питання про повноцінне членство України в EFTA. До речі, згадав, що налагодження тісних взаємозв’язків між Києвом та Рейк’явіком відповідає давнім традиціям ще часів княжої Русі, коли на території Ісландії панували мужні вікінги. Пан Пятницький та інші присутні на презентації (наприклад, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегії в Україні Йон Елведал Фредріксен) цілком погоджувалися з цим.

Але стривайте… Здається, я таки ненавмисно піддався спогадам і забув розповісти, а що ж воно таке — ота EFTA?! Тоді щиро перепрошую…

Отже, European Free Trade Association (Європейська асоціація вільної торгівлі, EFTA — https://uk.wikipedia.org/wiki/ Європейська_асоціація_вільної_торгівлі) являє собою зону вільної торгівлі, що об’єднує митні території чотирьох європейських держав: Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. Членство в EFTA забезпечує режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб у межах території країн-членів.

З перелічених вище держав, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія входять до Європейського економічного простору (ЄЕП — об’єднує ринки 28 країн-членів Європейського Союзу та 3 країн-членів EFTA), угоду про створення якого було укладено у травні 1992 року. В свою чергу, ЄЕП — це спільний ринок, що нараховує близько 470 млн споживачів. Хоча Швейцарська Конфедерація до ЄЕП не вступила, проте активно розвиває торговельно-економічне співробітництво з ЄС шляхом укладення низки двосторонніх угод.

А тепер — так би мовити, вишенька на тортику: річ у тім, що EFTA була заснована 4 січня 1960 року в Стокгольмі за ініціативою… Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, як альтернатива Європейській Економічній Спільноті, що з часом перетворилася на Євросоюз! Головною метою EFTA, визначеною на момент заснування, було створення підґрунтя для лібералізації торгівлі промтоварами, переробленою сільгосппродукцією, рибою та морепродуктами між країнами-членами. І тоді логотип EFTA виглядав так, як це показано на заставці ліворуч.

Просто за деякий час головна країна-засновниця — Велика Британія полишила EFTA і вступила до Євросоюзу… Однак сама асоціація не розпалася, а продовжила функціонувати.

І от 7 грудня 2011 року Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія, Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією» була ратифікована Угода про Асоціацію «Україна — ЄАВТ». Той самий грубезний том, що був презентований підприємницькій громадськості в ТППУ восени 2012 року.

Нагадаю, на той час Україна щосили рвалася в Європу, тоді як вище керівництво України навпаки мріяло про членство в «Тайожному союзі». А вище керівництво Російської Федерації, підібгавши губи, суворим тоном промовляло: ах ви ж неслухи!.. тільки спробуйте укласти Асоціацію з Європою — ми вам покажемо, де раки зимують!.. Не минуло й року, як це протистояння вилилося спочатку в невеличку митну війну (супроводжувану інцидентом з рибалками на Азовському морі та показовим блокуванням моряками ЧФ РФ українських військових об’єктів в Криму), а потім і в Євромайдан.

Спусковим механізмом останнього була відмова Віктора Януковича підписати Угоду про Асоціацію «Україна — ЄС». Хоча на той момент абсолютно аналогічна, законно ратифікована Угода про Асоціацію «Україна — ЄАВТ» діяла вже два роки. Діє ця Угода й нині — ніхто ж бо її не скасовував! А тепер запитання на засипку: навіщо Україні укладати подібні Угоди?! Насамперед для того, щоб підтягнути усі наші стандарти «під Європу». То що, хіба не можна підтягувати наші стандарти під Швейцарію, під Норвегію чи під Ліхтенштейн?! Нібито можна… І ніякі хотєлкі ніякого ВВХ цьому не можуть завадити в принципі.

Ну так, можна заперечити, що Ісландія є слабкою ланкою EFTA. Вона навіть дефолт пережила в ході Світової фінансової кризи 2008-2009 років… Але ж за рахунок кредиту від МВФ і чотирьох скандинавських країн (Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції) скруту подолала й однією з перших країн Європи вивела національну економіку на докризовий рівень. Зокрема, ця маленька, але горда країна «пробачила» всі свої борги вкладникам Великої Британії та Нідерландів — і нічого, останні стерпіли. А якщо пригадати три Тріскові війни (Landhelgisstríðin), успішно виграних Ісландією у «володарки морів» — Великої Британії в 1957-1970 роках…

Тож про «країну вулканів, гейзерів і льодовиків» потрібно говорити у виключно шанобливому тоні. І розвивати відносини з усіма країнами-членами EFTA, незалежно від розмірів та географічного розташування, нам вкрай корисно — бо у тамтешніх народів є чому повчитися.

І на завершення — те саме міркування, що все не дає мені спокою… Отже, 4 січня 1960 року Велика Британія зініціювала створення EFTA, але згодом вийшла звідти і в 1973 році вступила до European Economic Community (передтеча ЄС). Вже на наших очах розгорнулася історія з Brexit’ом, і поки що Велика Британія є вільною як вітер… Та чи надовго?! Що може завадити, наприклад, поверненню її назад до EFTA?! Якщо епічні «вічні інтереси» змусять Сполучене Королівство діяти в цьому напрямі… чом би й ні?!

От тоді дехто з українських можновладців може неабияк пошкодувати, що не подбав про належний розвиток відносин з EFTA. А все необхідне було ж буквально під руками!..

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

16 Comments on "Дума про EFTA"

    • Там надто офіційно. Ось ще варіант 🙂

      https://site.ua/yuriy.gudimenko/2031/

      • Ну так, ну так, читали ми й це також… 😀 😀 😀
        З гумором у Гудименка все блискуче! 😀 😀 😀
        Але в будь-якому разі, звертаю ще раз увагу на переплетіння дат:
        1958 рік – 1 Тріскова війна
        1960 рік – заснування EFTA за ініціативи Великої Британії
        1972 рік – 2 Тріскова війна
        1973 рік – вступ Великої Британії до ЄЕС
        1975 рік – 3 Тріскова війна
        І весь цей час – ще і членство в НАТО обох країн-фігуранток!..
        Отож ісландці – таки справжні вікінги! 😀 😀 😀

        • Стривайте…тобто це Ісландія визначала зовнішню політику Великобританіі? Таки вікінги 🙂

          • Звісно, не всю зовнішню політику… Але що Ісландія ТРИЧІ (!) жорстко нагнула Велику Британію – це факт. Порівняйте хоча б це з результатами Фолклендської війни:
            https://ru.wikipedia.org/wiki/Фолклендская_война
            А ще порівняйте розміри й потенціал Ісландії та Аргентини…

          • Ні-ні, я розумію 🙂

            То жарт стосовно безпосередньо тріскових воєн та їх наслідків.

          • Исландия (грустно). Великий Один остался без жертвоприношения… И веселье так быстро закончилось… (оглядываясь по сторонам и замечая вулкан Эйяфьядлайёкюдль) Хотя всё ещё можно поправить!
            *****
            Фінал – це таки щось!!!
            😀 😀 😀 😀 😀

  1. Питання, поставлене паном Тимуром є цілком правильним. Але які українськи можновладці мають пошкодувати? Ті, хто був у 2012, чи чиновники 2014-2019? Про сьогодняшних чиновників і казати неає чого. А от, приймаючи до уваги слова пана Тимура, що “Діє ця Угода й нині — ніхто ж бо її не скасовував!”, то Угоду можна оживити. Було би тільки бажання! Може, дійсно, воно буде?

    • Даю підказку:
      https://uk.wikipedia.org/wiki/Порошенко_Петро_Олексійович
      =====
      2-й Міністр економічного розвитку та торгівлі України
      23 березня — 24 грудня 2012
      =====
      Якщо клікнете на “картинку, що спливає” з журналом, де є мої матеріали, написани по слідах презентації EFTA в Трогово-промисловій палаті України, то побачите, що йдеться про журнал “РоботодавецЬ” №11’2012. Отже, в той час, коли відбувалася презентація, саме Порошенко перебував на посаді Міністра економічного розвитку та торгівлі України… Як гадаєте, чи могла перша особа МЕРТУ не знати про існування Угоди про асоціацію “Україна – ЄАВТ”?!
      Гадаю, річ в іншому: народ України масово зациклений на ідеї, що “Європа = ЄС”, отож як політик і державник, Порошенко змушений (1) виконувати волю більшості народу, орієнтованої саме на ЄС, та (2) не дати олігархам і “кремлінам” на чолі з ВВХ втопити себе в політичному плані. Отож його банально не вистачає на інші – альтернативні напрями роботи.
      А вони, між тим, є! Це і згадана в сьогоднішньому матеріалі EFTA, і Вишеградська четвірка, і Міжмор’є/Тримор’є, і навіть ГУУАМ (зі штаб-квартирою в Києві, між іншим). У Пороха за плечима – факультет міжнародних відносин та міжнародного права КНУ ім.Шевченка, він має досвід роботи Міністром закордонних справ України. Йому й карти в руки… Просто теперішні обставини позбавляють його маневру – у мене таке відчуття. А може вийти красива комбінація: якщо Велика Британія таки повернеться до EFTA, з її подачі заснованої – це буде альтернативна євроструктура з дуже великим потенціалом. Особливо враховуючи, що United Kingdom of Great Britain and Nothern Ireland – це ще й Канада, і навіть Австралія…
      😀 😀 😀
      А що таке Канада для українців – не мені розповідати… Так що може вийти дуже й дуже цікава комбінація.
      😀 😀 😀

    • Отже, щоб не перекладати все на Пороха… Хто там перебував на посаді профільних міністрів під час його каденції?..
      – Павло Клімкін – Міністр закордонних справ 19.06.2014-29.08.2019;
      – Валерій Пятницький – Міністр економічного розвитку і торгівлі 8.10-2.12.2014 (той самий, хто брав участь у презентації восени 2912 року(;
      – Айварас Абромавічус – Міністр економічного розвитку і торгівлі 2.12.2014-14.04.2016;
      – Степан Кубів – Міністр економічного розвитку і торгівлі 14.4.2016-29.08.2019.
      Ось Вам держслужбовці рангом нижчі, проте також відповідальні за розбудову міжнародних відносин, економіки і торгівлі… Ну, і є ще профільні віце-прем’єри, якщо бути точними.

  2. Зеленою пліснявою, при підживленні зацікавленою стороною, до сьогодні досить успішно зводяться нанівець багаторічні зусилля справжніх патріотичних і раціонально мислячих державних діячів.
    На це щонайменше з байдужістю дивляться товстуваті та вайлуваті європейці. З тих, кому все, окрім грошей,що пливуть до їх кишень, абсолютно не цікаво.
    Чим з успіхом і користуються ерефійські годувальники наших “бубочок”.
    Але вайлуватість староєвропейських ділових людей, що не бажають розуміти мінливість природи, як такої, а з нею і мінливість людського світу, вже давала свої результати. Часом аж занадто руйнівні для світу.
    Сьогодні маю сподівання, що разом з американсьим непорозумінням в президентському кабінеті, за короткий час в історію піде певна низка його, американського непорозуміння, колег і в Європі.
    Шановний Тимур дуже доречно згадав про EFTA,що суттєво старша за Європейську унію.
    Можна, з напевно трохи надлишковим оптимізмом, припустити, що приєднання до неї низки східноєвропейських країн, що відчули на собі совєцькі манери, буде дуже і дуже цікавим варіантом розвитку подій.
    Адже сьогодні майже не має сумнівів у тому, що “локомотиви” ЕС Франція з Німеччиною суттєво втрачають свої “тягові” можливості.
    Втрачають у політичній сфері, яка з невідворотністю призведе до не бажаних наслідків в економіці. Та й в обороноздатності теж….

  3. прекрасно
    чудово
    вселяет оптимизм!

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: