Велика Французька революція (1789 рік)
Аристократичний лад у Франції XVIII століття стримував розвиток французької буржуазії та капіталістичних відносин. Ця суперечність і визначила наступні події.
- Революція
З базовою фазою Великої Французької революції асоціюються такі події, як скликання королем Генеральних штатів, створення Національної асамблеї, розграбування арсеналу Дому інвалідів, штурм і взяття Бастилії, ухвалення Декларації прав людини і громадянина тощо. Аж до гільйотинування короля Луї XVI на початку 1793 року.
- Контрреволюція
В принципі, обриси контрреволюції почали вимальовуватися ще восени 1792 року, коли сталася т.зв. «вереснева різанина» — масове вбивство священиків-відмовників, запідозрених у контрреволюційній діяльності, та правопорушників у паризьких в’язницях. Але остаточно контрреволюція набрала силу в 1793 році, що пов’язано з т.зв. партією жирондистів. Для її придушення була запущена остання фаза циклу…
- Диктатура
Точніше, Великий терор, уособлений революційними трибуналами, які за допомогою гільйотин пролили ріки крові. На чолі Великого терору встав Максиміліан Робесп’єр, він же Непідкупний. Який у підсумку був і сам страчений на гільйотині влітку 1794 року.
Одним з вагомий результатів першого революційного циклу у Франції стало встановлення Першої Республіки. Зараз наявна П’ята Республіка — отже, не вдаючись в надто дрібні деталі, стає очевидним, що за останні 200 років Франція пережила (приблизно, туди-сюди, кругом-бігом…) не один, а декілька циклів РКД в різних формах. Принаймні в історії Другої Республіки та Третьої Республіки простежується той-таки ланцюжок подій:
РКД-1 (1789) → РКД-2 (1848) → РКД-3 (1870)
Однак не станемо зупинятися на далекій Франції та подіях позаминулого й минулого століть. Краще перенесемося ближче до України…
Російська Лютнева революція (1917 рік)
Знов-таки, вкрай закостеніла станова структура російського суспільства початку ХХ століття стримувала розвиток капіталістичних відносин в тогочасній Російській імперії. Справу вирішило втягування країни в І Світову війну «перпендикулярно» інтересам російського суспільства: коли це сталося — імперія вибухнула…
- Революція
З базовою фазою російської Лютневої революції 1917 року пов’язані такі події, як усунення від влади російського імператора Миколи ІІ, скасування станової структури суспільства — Табелі про ранги, прихід до влади Тимчасового уряду тощо.
- Контрреволюція
З російською контрреволюцією складніше. Більш того, її нібито й не було… Якщо тільки не визнати, що російською контрреволюцією стала… в радянській термінології — Велика Жовтнева соціалістична революція, а в сучасній — Жовтневий переворот восени 1917 року!!! Але давайте будемо правдиві й визнаємо, що розгін більшовиками Установчих зборів у січні 1918 року, зачистка політичного поля, увінчана встановленням єдиновладдя РСДРП(б) — ВКП(б) — КПРС, Червоний терор і, нарешті, встановлення НЕПу як «контрольований відкат до капіталізму», аж надто відгонять контрреволюцією, що перемогла…
- Диктатура
А потім прийшов товариш Сталін. З одного боку, він влаштував велике «кровопускання» когорті контрреволюціонерів — новій більшовицько-чекістській «партійній еліті», яка розжиріла на награбованому колись у «грабіжників-капіталістів», обросла дачами, предметами розкошу і т.ін. З іншого боку, у вогні Великого терору 1937-1938 років «згорали», здавалося, всі без особливого розбору — і свої, й чужі… Це не враховуючи інших, не таких масштабних актів винищення населення Радянського Союзу. Як і масових депортацій до Сибіру і Казахстану. Як і ув’язнення в концтаборах і тюрмах ГУЛАГу.
Сталінські репресії настільки знекровили, перелякали і, перепрошую, видресирували «нову історичну спільноту людей — радянський народ», що СРСР успішно простояв при мінімальних соціальних потрясіннях аж до свого розпаду в 1991 році. Власне, цей розпад наскрізь прогнилої радянської неоімперії саме і є наочною ілюстрацією того, яка доля очікує на державу БЕЗ рятівної революції…
Російська Революція на зламі тисячоліть (1991 рік)
З одного боку, в пізньому СРСР (1970-ті й особливо 1980-ті роки) почала складатися напівлегальна, напівпідпільна система криміналітету, яка точила ікла на «нічийне» народне добро. Наявна компартійна система заважала їм почати грабунок країни — отже, була приречена на усунення. Чи можна було ліквідувати КПРС, водночас залишивши Радянський Союз?.. Питання спірне. Принаймні на зламі тисячоліть крах партії потягнув за собою і крах всієї радянської імперії. А також визначив характер встановлених капіталістичних відносин — спосіб «довирішення» завдань Лютневої революції 1917 року…
- Революція
Реакцією на горбачовську Перебудову стала спроба встановлення диктатури ГКЧП. Очевидними є дві речі: (1) Горбачов здійснював свою Перебудову як мирну, «гандійського» типу революцію, а (2) спроба встановлення диктатури ГКЧП перестрибувала контрреволюційну фазу — а тому не була сприйнята майже ніким. Все це вилилося в серпневі 1991 року барикади в Москві, в подальший розпуск СРСР на підставі «параду суверенітетів» колишніх союзних республік та Біловезької угоди, у створення СНД як форми «цивілізованого розлучення» новоутворених демократичних країн і т.ін. Але в результаті колись напівпідпільний «дикий» капіталізм в Росії повністю легалізувався.
- Контрреволюція
Російська контрреволюція почалася з розстрілу московського «Білого дому» танками, стоячи на одному з яких, Єльцин виголосив знамениту промову. Олігархічна контрреволюція тривала в 1993-1999 роках і змінилася новою диктатурою — на відміну від ГКЧП, тепер вже цілковито закономірною.
- Диктатура
Новітня російська диктатура розпочалася з приходом до влади Путіна в 1999 році. Триває досі. Одна з найхарактерніших рис путінської диктатури — тотальний терор проти свого населення (влаштовані ФСБ вибухи будинків, захоплення заручників та ін.), проти олігархів (Ходорковський, Березовський, Гусинський та ін.), зачищення політичного поля від опонентів, агресивні війни з сусідніми країнами, міжнародний тероризм та ін.
Підбивати підсумки російській Революції на зламі тисячоліть ще надто рано, оскільки етап путінської диктатури досі не завершився. Отож перейдемо нарешті до українських справ безпосередньо.
(Далі буде)
Ну так и я могу примеры подбирать.
Английскую промышленную революцию возьмите.
Или Архаическую в древней Греции.
Что, не идет?
Автор: Тимур Литовченко
Из Вики.ру: После смерти Л. И. Брежнева, последовавшей 10 ноября 1982 года, с 12 ноября 1982 года Юрий Андропов сменил его на посту Генерального секретаря ЦК КПСС, стал официальным лидером Советского Союза. Во время своего недолгого (15 месяцев) пребывания в должности Андропов предпринял ряд мер, направленных на устранение коррупции партийно-государственного аппарата, на повышение экономической эффективности социалистической системы. Против ряда руководителей коммунистической партии были возбуждены уголовные дела, началось расследование”.
Из публикаций тех лет:”Андропов инициировал несколько громких процессов, в которых фигурировали имена руководителей Государственного импортного управления Смелякова и Павлова, получавших за каждый заключенный с иностранцами контракт взятки в размере от 1 до 3 процентов от суммы контракта. При Андропове также раскрыты взятки начальника управления торговли Мосгорисполкома Трегубова (и еще 130 его сотрудников), бывшего заместителя министра внешней торговли СССР Владимира Сушкова и других чиновников, уличенных в коррупции «в особо крупных размерах. Был уличён в коррупции и приговорён к расстрелу бывший директор гастронома №1 “Елисеевский” Соколов и ряд его сотрудников. Так же были раскрыты грандиозные приписки по “хлопковому делу”, за которые были выплачены миллиарды рублей премиальных, фактически похищенных. Первый секретарь ЦК Компартии Узбекской ССР Шараф Рашидов, который был замешан в этом, был найден мёртвым на хлопковым поле в октябре 1983г. после звонка ему Андропова и вопроса о приписках.Андропов отправил в тюрьму зятя Брежнева Юрия Чурбанова. Бывший член Центральной ревизионной комиссии и кандидат в члены ЦК КПСС, генерал-полковник, был арестован и приговорен к 12 годам тюремного заключения по обвинению в коррупции”.
Мне кажется, что уже тогда была сделана попытка чекистами, чтобы взять
власть на Мордоре в свои руки. Поэтому, был организован ряд процессов, на которых были вывалены в грязи (и совершенно обоснованно!) крупные чиновники, все сплошь члены компартии, даже некоторые члены КПСС, как Щёлоков и бывший секретарь Краснодарского крайкома Сергей Медунов. Оба отправлены в отставку Андроповым «за ошибки в работе». Щелоков позднее застрелился.
Они хотели совершить госпереворот ещё в 80-е годы, но им помешала смерть Андропова 9 февраля 1984 года. Он правил всего 15 месяцев, но шороху наделал предостаточно! Говорят, что его убили за то, что он развязал террор против высших чинов КПСС.
Андропову страшно мешали эти замшелые старцы, пердуны из “Болит-бюро”, а так же МВД, которое возглавлял на тот момент Щёлоков, который был лично предан выжившему из ума на тот момент Брежневу. Поэтому, для того, чтобы завалить ту власть, он действовал жёстко и решительно! Гэбухой была развязана война не только против членов КПСС, т.к. на тот момент компартия была очень сильна, но и против сотрудников МВД. На этой негласной войне были убитые и раненые. Даже было снято пару фильмов про эту войну, которые показали в “перестройку”. Я была в шоке!
Но тогда мы все совсем ничего не понимали в происходящих событиях.
Но на тот момент у чекистов не получилось, зато получилось позже в 2000г., когда опять-таки проспиртованный и выживший из ума старый алкаш Ельцин без всяких выборов передал власть представителю от клана чекистов Путину, который представлял собой самую низшую категорию сотрудников НКВД/ОГПУ/КГБ/ФСБ – СТУКАЧ! Да, на державный пост посадили куклу, марионетку, стукачка галимого. И писали, что это было сделано под сильным давлением и наличием компромата на Ельцина и его семью от спецслужб. Кто бы сомневался! Они всегда так делают: сначала шантаж, а потом стреляют в упор. Всё! Контр-революция свершилась! Чекисты, наконец-то, совершили госпереворот и это произошло так тихо, что некоторые на Параше до сих пор ничего не поняли и хрюкают от удовольствия, когда видят эту отвратную рожу Путла!
Ну, а теперь, когда царёныш себя обнулил, теперь можно заделать и диктатуру своим холопам! Не, ну, а чо? Я ж уже легитимный до скончания века, значицца, стесняться мне нечего и вас, овец, я буду брить/стричь по высшему сорту! Мне даже страшно представить, что эти кремлёвские твари из-за Паребрика приготовили другим вольнолюбивым народам!
Слава Украине! Героям Слава! Смерть ворогам!
“…тогда мы все совсем ничего не понимали в происходящих событиях…”
_________________________
Да, уж. Простому человеку тогда разобраться было практически невозможно.Приходилось тогда общаться с полковниками, академиками. Однозначно они понятия не имели о тонкостях тех времен.
Так! КДБ умовно поділився на “прогресивістів” на чолі з Андроповим, які прагнули оновлення країни, побудови “соціалізму з людським обличчям”, і консерваторів, які прагнули будь-що не допустити цього.
Звідси “дивні проблиски” 1980-х років, коли, наприклад, той-таки Віктор Цой співав перед повним стадіоном: “Переменнн!!! Мы ждем переменнн!!!”
Або виставка “придворного художника” Іллі Глазунова, який на одній картині намалював усіх радянських вождів…
Квінтесенцією став прихід до влади в СРСР Горбачова. Це був тріумф “прогресивістів”, які до того ж увімкнули на повну котушку “карнавальні” методи обробки мас.
Автор: Тимур Литовченко
@Новітня російська диктатура розпочалася з приходом до влади Путіна в 1999 році. Триває досі. Одна з найхарактерніших рис путінської диктатури — тотальний терор проти свого населення (влаштовані ФСБ вибухи будинків, захоплення заручників та ін.)@
Взрывы были организованы тварями от ФСБ, по сценарию которых они должны были внести в кремль и усадить в кресло президента это безликое, ничтожное существо – “Моль, серая обыкновенная”. Таким образом, Дьяволёнка “короновали” на крови и страданиях людей, которых взорвали ночью! Объявили всем, что только этот педофил сможет это всё остановить! Ну, люди и повелись! “Молодой, а главное – трезвый”! Для Биопомойки это было в новинку, а после пламенной речи о том, что Окурок
будет искать этих бандитов везде и, если найдёт, даже в сортире – то “будет мочить”. После этого люди окончательно стали симпатизировать этому недомерку! Ну, как же! Он же нас защитит! Ага, прямо отец родной!
Поэтому, на мой взгляд тогда была ещё не диктатура. Это был “карнавал нон-стоп”. Диктатура началась гораздо позже и теперь вступила в свою развёрнутую фазу! Не удивлюсь, если людей будут загонять в ГУЛаги, которые твари построили втихаря.
@..проти олігархів (Ходорковський, Березовський, Гусинський та ін.), зачищення політичного поля від опонентів..@
Ходорковского Хухло запроторило в тюрьму из-за того, что тот решил баллотироваться в президенты и у него были на то шансы. А чекизды этого допустить не могли, т.к. “проект Путин” стОил им больших денег и моральных, и физических затрат (ведь, уйму людей положили, чтобы закрыть им рот! около 200 журналистов и просто честных людей), поэтому, косноязычный и недалёкий Дьяволёнок отправил говорливого Ходора на нары. Хотя, честно говоря, Ходорковский совсем не паинька, а такой же бандит, как и его визави. Первый капитал он сколотил, поставляя девушек в заграничные бордели. Потом оседлал несколько нефтяных вышек, качал нефть, продавал её, и имея с этого бизнеса миллиарды долларов, ни копейки не заплатил в бюджет. Так, что мне его совсем не жалко! Заработал!
@…агресивні війни з сусідніми країнами, міжнародний тероризм та ін.@
Это было гораздо позже.
“люди окончательно стали симпатизировать этому недомерку! Ну, как же! Он же нас защитит!” Тут есть еще один момент. Это были “лихие девяностые”, в городах был натуральный бандитский беспредел, мне рассказывал один человек, который тогда жил в питере, что киллеры могли к примеру расстрелять трамвай, если в нем находилась их цель (и понятное дело, их никто даже не искал). И вот на этом фоне, в качестве кандидата в президенты, появляется представитель силовой структуры. Многие увидели в нем избавителя от бандитской напасти.
“достаточно номера дома” – этот анекдот из тех времен. Но вот когда пошли Бумеры, Жмурки, Бригады, Брат-1-2-3 – тогда стало жутковато: к чему приведет воспевание целого эпоса, ведь это не “Джентельмены удачи” (украл, выпил, в тюрьму – романтика). И ведь таки привело…
azrdms | 17 Серпня, 2020 at 20:07 | Відповіcти
@И вот на этом фоне, в качестве кандидата в президенты, появляется представитель силовой структуры. Многие увидели в нем избавителя от бандитской напасти.@
А оказалось, что это бандит из бандитов! Ведь, он иногда собирает воров в законе и даёт им инструкции, что им делать. Так было, когда это мировое ЧМО развязало против нас войну. Тогда криминальные элементы на сходке у Дьяволёнка получили приказ – развязать против нашего народа
террор и беспредел. Обворовывали квартиры, убивали людей, взрывали дома и людей на мирной демонстрации. Убийцы и бандиты действовали сообща с сотрудниками спецслужб соседней недостраны. Потом СБУ их укоротило и это сошло на нет.
П.С. Кстати, также думали и про Янека. Недалёкий нарит говорил вслух: “Они бандиты и порядок наведут”! Я сама слышала. Только бандиты никогда ещё смогли навести порядок, а действовали с точностью до наоборот!
“Только бандиты никогда ещё смогли навести порядок, а действовали с точностью до наоборот!” (с)
*****
Це зважаючи що називати “порядком”…
Я вже десь в каментах розповідав, що собі на перший комп’ютер, а жінці на першу шубу я заробляв, коли 7 місяців, по 6 днів на тиждень, за допомогою “кравчучки” та станкового наплічника розвозив спиртні, слабо- й безалкогольні напої, а також цигарки й цукерки по комерційних кіосках. Природно, при цьому мені треба було “прориватися” як через перевдягнених у цивільне ментів, так і через бандюків… Ну от, щодо других – то кожен (КОЖЕН!!!) комерційний кіоск був під “дахом” того чи іншого кримінального угрупування. Просто треба було знати, хто який кіоск “кришує”, а отже – “стриже бабло” з нього. Й зачіпати того, хто везе товар в конкретний кіоск – Боже збав!!! Знайдуть і випатрають! А криваві кишки “порушника правил” привезуть власнику кіоска і скажуть:
– Значит так, порядок наведен.
Інша річ, що такої розв’язки треба було всіляко уникати. Бо кожна отака “послуга” оплачувалася за окремою таксою.
І так – бандюки мали право грабувати “вільних пташок”, які не перебували під “дахом” рекетирів.
Тому виглядало все так…
Наприклад, я везу “кравчучку” і наплічник товару в кіоск. Краєм ока помічаю, що до мене чітко наближається підозріла парочка. За певними ознаками своїм наметаним оком визначаю: один з них досвідчений, інший – молодий “бик”. Підходять, молодий починає “бикувати”:
– Так, чувак, гони двадцать баксов, иначе сейчас весь твой товар вместе с тележкой и рюкзаком окажется под колесами машин!
Як варіант: “На колее метро!” – якщо все відбувається в метро.
Я (не моргнувши оком, крижаним тоном):
– Ребята, вы чего, какие проблемы? Я везу всю эту красоту в киоск на улице *******, моя “крыша” – “Бригада Центр”. Если хотите – можете проверить.
(Перевірити мої слова вони мали повне право, й горе мені, якщо я збрехав!)
Молодий “бик” починає бикувати, проте більш досвідчений хапає його за плече і щось шепоче на вухо. Після чого “бик” охолоджує наступальний запал. Далі ми вже утрьох їдемо до мого кіоску, при цьому я час від часу звертаюся до супроводу з запитанням, чи не надто швидко я йду і чи встигають вони за мною? А коли ми доїжджаємо до кіоску, й я завожу туди “кравчучку” й наплічник – то обертаюся до супроводу з запитанням:
– Ребята, так какие проблемы? Или нет проблем?..
І розізлений на себе супровід (бо ми від’їхали далеко від місця їхнього “промислу”) йде назад – шукати іншу жертву.
В такій ситуації найнебезпечнішим було нарватися на пару молодих “биків”. Наприклад, під час шкільних канікул це могли бути школярі старших класів, які взялися у вільний від школи час “пощипать барыг”. Вони правил не знали, і з ними доводилося говорити по-іншому:
– Ребятишки, я понимаю, что вы можете и мой товар испортить, и даже меня убить для своего удовольствия… Как хотите. Но учтите, что в таком случае вы проживете очень мало, а умирать будете очень медленно. И паяльник в ж*пе будет самым невинным, что вам предстоит испытать перед мучительной смертью. Моя “крыша” – “Бригада Центр” позаботится, чтоб вы даже до зоны не дожили… Ну так что, будем проверять, куда я везу товар, или будете меня убивать?..
І все це – крижаним, без найменших емоцій тоном.
Отже, мафія здатна навести в підконтрольних сферах і підтримувати залізний порядок. От тільки це – залізний порядок тюрми чи зони… Порядок “по понятіям”.
🙁 🙁 🙁
Тимур | 17 Серпня, 2020 at 23:58 | Відповіcти
Классно! Да Вы, батенька, ко всем своим талантам, ещё и мощный психолог!
Максим Горький, здається, назвав письменників “інженерами душ людських”. Тому бути до певної міри обізнаним у психології я мушу через професійний інтерес. Авжеж!
Та й потім, переді мною стояла конкретна ціль: заробити дружині на шубу, а собі – на хатній комп’ютер! А якщо маєш конкретну ціль і намітив шлях її досягнення – тут не тільки психологом станеш…
🙂 🙂 🙂
А між тим, наявність або відсутність ПК у моєму розпорядженні вже ставало лімітуючим фактором у письменницькій кар’єрі, яка була для мене головною в житті! Бо видавці чим далі, тим охочіше приймали рукописи саме в електронному, а не в паперовому вигляді!
– Якщо ти приносив у видання/видавництво паперовий рукопис – їм треба було давати його набірниці, оскільки ж високий друк відходив у минуле, й у всіх вже були офсетні машини – то набір був не ручним, а електронним…
– Якщо ти приносив дискету з електронним набором – її негайно пускали в роботу, і ти обганяв тих, хто приніс паперовий набір…
Це зараз комп’ютер (ноутбук, нетбук, планшет…) перетворився на звичний елемент побуту. А як можна було отримати електронний набір в 1995 році?!
Можна було заплатити машиністці, яка мала доступ до комп’ютеру, наприклад, по роботі – але її послуги коштували дорого, а 5” дискети були ненадійні та швидко псувалися. Так жодних грошей не вистачить…
🙁
Отож перед письменниками серйозно постало питання комп’ютеризації.
Більшість “справжньої інтелігенції” високомірно очікувала, коли хтось їм милостиво подарує персональний комп’ютер. Я ж, хоча й мав золоту медаль за школу і “червоний диплом” за інститут – одягнув станковий наплічник, взяв “кравчучку” і чесно заробив собі на хатню персоналку. Заробив сам, хоча це було тяжко й іноді небезпечно для життя… І я ні про що не шкодую, бо маючи вдома навіть древній IBM PC/XT і матричний принтер, я справді отримав перед собою зовсім інші – значно кращі перспективи!
Так – наприкінці того заробляння грошей був епізод, коли я мало не загинув. Так – не виключаю, що тягання вантажів на горбу (28-32 кг в станковому наплічнику, до 60 кг на “кравчучці”, і все бігом, бігом!.. 7 місяців по 6 днів на тиждень) в підсумку відбилося на моїх ногах. Так – на мене чатували і рекет, і міліція… Так – за те, що я “занепав” до брудної фізичної праці, зі мною дехто припинив вітатися…
Все це так!
Зате я заробив собі на комп’ютер, а дружині – на шубу. Ціль була досягнута. І після того мені багато хто з письменників говорив із заздрістю:
– Тебе хорошо, у тебя есть и компьютер, и принтер, и сканер! Вот бы мне кто-нибудь такое ПОДАРИЛ – уж я бы всем показал!..
🙂 🙂 🙂
На що я просто пропонував повторити мій шлях… Хоча чомусь на подібне так ніхто й не наважився.
🙂 🙂 🙂
А я в начале 90-х еще и подрабатывал набором текстов.
Тимур | 17 Серпня, 2020 at 20:35 | Відповіcти
@Так! КДБ умовно поділився на “прогресивістів” на чолі з Андроповим, які прагнули оновлення країни, побудови “соціалізму з людським обличчям”, і консерваторів, які прагнули будь-що не допустити цього.@
Честно говоря, я думаю, что если бы Андропов тогда не умер, а прожил бы достаточно долго, то он бы нам построил полицейское государство с жёсткой диктатурой чекистов во главе. Никакого прогресса, как вы понимаете, в полицейском государстве быть не может априори. Поэтому, Андропов рассматривал людей в качестве “винтиков” государственной машины, этого ужасного Молоха, который перемалывал людей и их судьбы в труху! Точно также думал и поступал Сталин. Для него люди тоже были только прах под ногами. Государство – это всё! Люди – ничто! Они нужны и существуют только для того, чтобы двигать производство вперёд по кругу, но не по спирали эволюции! Это невозможно в государстве Оруэлла.
Загалом-то, історія не знає умовного способу: “Что было бы, если бы да кабы”, – це парафія такого розділу фантастики, як альтернативна історія… У мене є певний досвід в цьому жанрі, але ми з покійним вже Олегом Авраменком розглядали іншу історичну “точку можливої біфуркації історії” – Київ, 1240 рік:
https://fantlab.ru/work20372
Але це, повторюю – художня література.
Хоча на рівні чистої фантазії я розумію, що в підсумку такий експеримент нічим добрим закінчитися не міг. Прикладом чого є Китай за часів неформального лідерства Ден Сяопіна: от він і став “країною соціалізму з людським обличчям”… І що ж?! Цивілізовані країни відгодували й відродили Китай. І тепер товариш Сі Цзіньпін фактично став “імператором Сі”, а Китай під його керівництвом становить глобальну загрозу всьому світу! Ось істинний результат “експерименту Лен Сяопіна”… 🙁
Тимур | 17 Серпня, 2020 at 23:18 | Відповіcти
Согласна с Вами, уважаемый Тимур.
Наверное немного глупо будет с моей стороны, но я все равно скажу. В связи с упоминанием ГКЧП почему-то анекдот вспомнился “Ти мені не перескакуй!”. Извините.